"Розумний і дурень" - монолог Маріяни
виконує - Анастасія Михайлова, учениця ДЗП(ПТ)О "Кропивницький професійний ліцей сфери послуг і торгівлі"
автор - І.Карпенко-Карий
картинки з інтернету
"Розумний і дурень" завершено на початку весни 1885 року. Ця п'єса стала початком нової теми творчості Івана Карпенка-Карого - аналіз соціально-економічних відносин, етичних реформацій українського села в умовах нової капіталістичної формації. Автор аналізує усі закономірності й особливості розвитку сільського буржуа.
Прототип головного героя був добре відомий автору комерсант, про якого, у розмові з дружиною, Іван Карпенко-Карий згадував: "Я пам'ятаю чудесний прототип такого ненажери комерсанта, у якого смак до наживи все збільшувався і штовхав на різні злочини. У нас у Кардашеві... була одна сім"я. Батько,колишній чумак, нажив собі чималу копійчину... Мав двох синів. Один з них старший... вдарився до комерції. Його у селі прозвали "розумним" в протилежність молодшому брату, який готовий був готовий задовольнитись малим, аби жити чесно... почали називати його "дурнем".
"Розумний" став символом нової сільської буржуазії. Він здатен вигнати з дому рідного брата та ладен кинути до острогу батька. Діє за принципом "для збагачення усі шляхи добрі".
Софія Василівна Тобілевич згадує, що драматург особливо багато працював над образом Маріяни, щоб зробити її кращою від Михайла.
"Наймичка" - монолог Харитини
виконує - Сніжана Лесик, учениця ДЗП(ПТ)О "Кропивницький професійний ліцей сфери послуг і торгівлі"
автор - І.Карпенко-Карий
фото з вистави "Наймичка" Кропивницького академічного обласного українського музично-драматичний театру ім. М. Л. Кропивницького (Дарія Скрипник-Завгородня, Антон Адаменко та Валерій Лупітько).
"Наймичка" написана у 1886 році. Ідея зародилась у процесі роботи над комедією "Розумний і дурень". Тут головна героїня стала протилежністю Маріяни - благородна сільська дівчина, ідеал. Харитина - хоч і збірний образ та прототипів теж мала. Софія Віталіївна говорила, що деталі її біографії письменник виношував довго. Зміг заспокоїтись лише тоді, коли переніс її місце народження у шинкарський двір, де її покривдив багатій.
Леонід Стеценко говорив про схожість долі Харитини й Олени з драми М.Кропивницького "Глитай, або Павук".
"Безталанна" - монолог Варки
виконує - Христина Мажуга, учениця ДЗП(ПТ)О "Кропивницький професійний ліцей сфери послуг і торгівлі"
автор - І.Карпенко-Карий
картинка з інтернету
"Безталанна" (1886 ) - п'єса, що вважається однією з найкращих та найемоційніших творів драматурга. Автором піднімається тема людської гідності, що не повинна втрачатись за будь-яких обставин.
Перша редакція твору мала назву "Хто винен? й була привезена до Новочеркаська, де й здійснювалась її переробка для трупи М.Старицького. Розповідаючи дружині про плани, говорив: "Вирішив підняти проблему лихої свекрухи і нещасних невісток".
В цьому творі відчутні хуторські враження, навіть у прізвищах. Згадуютья Воронні, прізвище поширене у сусідньому селі, горбатий Маржан, який жив у Кардашевій, Богуни, чиє старе дворище з віковою грушею ще й досі існує у селі.
"Безталанна" - цілком оригінальний твір, хоча існують думки, що перша редакція твору нагадувала "Долю" К. Стеценка.