По усьому світу 2 квітня одягають блакитне на знак підтримки людей з аутизмом, розладом розвитку нервової системи, що утруднює комунікацію.
День поширення інформації про аутизм започаткували, щоб поширювати знання про цей розлад в усьому світі. Блакитний колір і пазли є символами цього дня. Аутизм, як окрему проблему, відокремили лише наприкінці 30-х років минулого століття. Відтоді змінилися підходи до лікування і діагностика. Уже діагностують цілий спектр розладів, які відносять до аутизму.
За даними провідних світових організацій, що займаються питаннями аутизму, за останні роки кількість людей з таким розладом неухильно зростає і на сьогоднішній день складає 1% від усього населення планети, тобто більше, ніж усе населення України. Раніше говорили про 1 дитину зі 100, тепер кажуть про 1 із 88, яка має цей розлад.
Слово «аутизм» походить від грецького autos – «сам», а аутизм — «занурення у себе».
Хвороби «аутизм» у медицині не існує. За словами медиків, називати аутизм хворобою недоцільно, бо остання має початок і кінець, а аутизм – це постійний стан. Правильна назва – розлад аутистичного спектру або РАС. Це – психічне порушення із своєрідною поведінкою і труднощами в соціальній взаємодії.
Людям із цим розладом дуже важко комунікувати зі світом і спілкуватися з іншими людьми. Перші ознаки аутизму, зазвичай, проявляються у дітей до 3-х років і, якщо батьки і лікарі їх вчасно помітять, то такій людині можна допомогти втримати зв’язок зі світом. До того ж, інтелект при РАС не завжди понижений, дуже часто такі люди проявляють хороші, а подекуди і виняткові здібності у певних сферах.
Здебільшого діти із розладами аутистичного спектру живуть у своєму особливому світі. Діти із РАС інакше сприймають світ. При цьому вони помічають дрібниці, на які інші не звертають увагу, а можуть навпаки – не зважати на речі, на яких фокусується решта.
Вони можуть негативно відреагувати на гучні звуки або світлові подразники. Інколи такі діти не люблять дотиків. Головними ознаками аутизму у дитини є труднощі у розумінні мови, відсутність появи радості, прямого зорового контакту, уникання інших людей і дітей.
Зрозуміти дітей із РАС нелегко. Через те, що вони неохоче йдуть на мовний контакт, світ не здатен їх повністю сприйняти. Нерідко із такою проблемою стикаються і самі батьки дітей з РАС. Вони радять не впадати у відчай чи депресію, а прийняти дитину такою, якою вона є, якомога раніше звернутися за допомогою до фахівців. Раннє втручання дійсно має велике значення для майбутнього дитини і його родини в цілому.
При своєчасній діагностиці та корекційному втручанні дитина може бути адаптована до життя у дорослому віці.
Так, зокрема, батькам радять консультуватися із фахівцями, якщо:
- малюк різко реагує на голосні звуки,
- не розуміє інструкцій,
- уникає спілкування та ігор з іншими дітьми й дорослими,
- зациклюється на одній іграшці,
- весь час повторює один і той самий рух,
- не повторює звуки і слова,
- довго не починає говорити.
Розлади аутичного спектру (РАС) вже назвали «чумою ХХІ століття» за їх темпом зростання і відсутністю ліків чи інших методів, які могли б їх остаточно вилікувати чи попередити РАС. Поряд з тим, сьогодні вже є розроблені ефективні методики корекційної роботи, які хоч і не усувають РАС, але полегшують наслідки цих розладів і дозволяють інтегрувати дітей в соціум та значно покращити якість їх життя.
«Аутизм – це не хвороба» – наголошують батьки особливих дітей, а розлад. Якщо діти з порушенням розвитку виховуються і навчаються разом з іншими дітьми – вони не гублять зв’язків з однолітками, навіть і в дорослому віці. Вони стають повноцінними членами громади і можуть принести не тільки користь своїй родині, а й усій нашій країні.
