Підтримка батьками дитини з особливими освітніми потребами
Шановні батьки! Найбільше ви зможете допомогти дитині, коли розумітимете та цінуватимете її сильні сторони та особливі потреби. Дитина стає більш впевненою і спокійною, коли розуміє свою особливість та значимість. Залежно від міри розуміння вашої дитини шукайте способи, як допомогти їй усвідомити та працювати з її унікальними сильними сторонами й освітніми потребами. Після того, як сім’я вперше дізналася, що у дитини є особливі потреби, їй знадобиться час для адаптації. Дитині також може бути нелегко в цей період. Підбадьорюйте її, більше звертайте увагу на її сильні сторони – це допоможе сформувати рівновагу зі щойно виявленими проблемами. Здібності є в усіх дітей, їх потрібно лише виявити і розвивати. Будьте готові допомагати дитині, однак, за найменшої можливості, посилюйте її незалежність. Підбадьорюйте та заохочуйте дитину, щоб виховати у неї самовпевненість.
Хваліть завжди за конкретну дію, будьте красномовними:
• «Ти дуже добре зробив …»
• «Я бачу, що ти набагато краще вчишся, коли …»
• «Я помітив покращення в …»
• «Хочеш, попрацюємо разом над …»
• «Я дуже ціную твою значну роботу та зусилля, витрачені на …»
• «Чим я можу тобі допомогти…»
• «Я бачу, ти добре попрацював над …»
• «Дякую, що ти ретельно виконав завдання…»
Як заохочувати дитину до впевненості та самостійності.
• Складіть список усіх сильних сторін і потреб своєї дитини та часто користуйтеся ним;
• якщо можливо, допомагайте вашій дитині висловлювати свої думки. Для зразка висловлюйте перед нею свої думки вголос;
• наголошуйте на позитивному: визначайте, підтримуйте та формуйте сильні сторони своєї дитини. Створюйте ситуації, де ці сильні сторони можуть якнайкраще виявлятися. Визнання та похвала від інших утворюють міцне підґрунтя для навчання нових і незнайомих навичок чи виконання завдань. Уникайте порівнянь дитини з іншими дітьми, оскільки це нівелює унікальність кожної особи;
• надавайте вашій дитині можливості навчитися нового – займатися спортом чи рукоділлям. Дітям потрібно відчувати, що вони щось вміють або знають, як робити;
• створюйте для своєї дитини та підтримуйте ситуації, в яких вона відчуватиме задоволення від допомоги іншим;
• сформуйте стабільні зразки суспільної поведінки. Вони допоможуть дітям почуватися більш захищеними і краще вирішувати низку соціальних проблем;
• вдома прищеплюйте своїй дитині позицію «я можу», щоб вона впевнено випробовувала нові навички. Коли дитині не вдається досягати успіху, намагайтеся виробити в неї ставлення до цього як до навчання, а не як до поразок. Запитуйте: «І чого ти навчився?» або «Що ти зробиш інакше наступного разу?».
Навчайте дитину навичок прийняття рішень.
Впевненість приходить тоді, коли дитина має навички вирішення проблем для прийняття правильних життєвих рішень. Дітям потрібен набір навичок, які б допомагали приймати рішення у мінливих умовах.
Щоб допомогти своїй дитині вирішувати проблеми, застосовуйте просту модель їх вирішення, зразок якої надається далі.
• Використовуйте стратегію заспокоєння – перед прийняттям рішення порахуйте до десяти або поговоріть самі з собою.
• Визначте проблему. Нехай ваша дитина висловить існуючу проблему своїми словами. Можливо, вам треба поставити їй запитання, щоб допомогти у цьому. • Сформулюйте можливі шляхи вирішення. Не критикуйте жодну ідею.
• Звузьте варіанти, відкинувши ті з них, які будуть незручними або непосильними для вашої дитини.
• Зважте всі «за» та «проти» тих варіантів, що залишилися, а потім виберіть найкращий з них. Запитайте: «Що буде, якщо ти спробуєш ось так?».
• Обговоріть, що слід робити для втілення цього рішення і як діяти в разі виникнення проблем.
• Після прийняття рішення дійте.
• Оцініть це рішення. Наскільки вдалим було прийняте рішення? Що наступного разу можна зробити по-іншому? Чого ви навчилися? Моделюйте навички вирішення проблем своєї дитини.
• Обговоріть шляхи співпраці та активної роботи з партнерами для пошуку взаємовигідних рішень.
Формуйте комунікативні навички.
Покращення комунікативних навичок дитини підвищує її шанси стати впевненою, незалежною та успішною дорослою людиною. Ефективні комунікативні навички дають змогу дітям висловлювати свої потреби та побажання, розвивати соціальні стосунки.
Як будувати комунікативні навички вашої дитини?
• Заохочуйте свою дитину висловлювати власні ідеї, почуття, думки та погляди, а самі уважно слухайте. В сім’ї обговорюйте події під час вечері, поїздок на машині, прогулянок або перед сном.
• Слухайте свою дитину. Додавайте кілька слів, щоб підбадьорити, заохотити до спілкування. Коли навички активного слухання моделюються вдома, дитина, ймовірно, повторюватиме їх під час свого спілкування з іншими.
• Заохочуйте дитину ставити запитання.
• Давайте дитині змогу спілкуватися з різноманітними людьми: сусідами, членами родини, меншими дітьми чи професіоналами.
• Для тренування комунікацій у різноманітних ситуаціях використовуйте рольові ігри.
Стимулюйте дружні стосунки
Дітям з особливими потребами можуть знадобитися підтримка та заохочення для налагодження дружніх стосунків. Взаємодіючи з іншими людьми, діти вчаться вирішувати свої власні конфлікти, розуміти суспільні рамки, здобувати повагу інших і розвивати чуттєвість до унікальних потреб інших людей.
Як розвивати дружні стосунки.
• Обговорюйте елементи дружби – повагу, довіру, задоволення, прийняття.
• Заохочуйте дітей запрошувати їхніх друзів до себе додому.
• Запросіть друга вашої дитини на якусь сімейну подію.
• Запропонуйте групи, команди чи організації, до яких може приєднатися ваша дитина – часто дружба виникає в організаціях, де в дітей є спільні інтереси.
• Заохочуйте дитину ставити запитання та демонструвати інтерес щодо інших людей.
Навчайте обстоюванню власних інтересів.
Самоадвокатство означає висловлюватися та вживати активні дії для покращення ситуації. Вперше діти набувають навичок обстоювання власних інтересів під час спостереження, як це роблять за них батьки, шкільний персонал та ін. Чудовим способом підготовки дітей до їх звичної ролі самоадвокатства є моделювання ефективного та співробітницького обстоювання власних інтересів. Діти, які навчилися навичок самоадвокатства в юному віці, краще підготовлені до самостійності у старшому віці. Ті, хто мають сильні навички самоадвокатства, мають добре розуміти, як їх обмежені можливості впливають на навчання.
Як навчати дитину навичкам обстоювання власних інтересів.
• Починайте змалечку обговорювати сильні сторони та освітні потреби вашої дитини, а також спостерігайте, коли вона вчиться найкраще.
• Якомога раніше починайте залучати дитину до зустрічей з учителями. На шкільних засіданнях виділіть час для того, щоб ваша дитина прозвітувала про свої успіхи та висловила побажання.
• Допомагайте своїй дитині готуватися до зустрічей або розмов з учителями та до інших ситуацій, що стосуються навчання. Виділіть час, щоб допомогти своїй дитині записати необхідні для обговорення теми. Якщо потрібно, проведіть рольову гру або моделювання ситуації.
• Допомагайте дитині встановлювати відповідні та реалістичні освітні цілі та переглядайте результати після їх досягнення.
• Якомога більше залучайте дитину до оцінювання її діяльності.
• Допомагайте дитині бути підготовленою та організованою. Щоб бути ефективним, самоадвокатство має бути організованим та поінформованим.
• Заохочуйте свою дитину сповіщати іншим, що зусилля помічені й належним чином оцінені. Здатність позитивно впливати на інших – важлива складова обстоювання власних інтересів. Створюйте можливості спілкування з ровесниками, які мають особливі потреби – діти зможуть у них також вчитися. Відеозаписи успішних результатів можуть бути сильним стимулом для деяких дітей (та їхніх сімей).
• Усвідомлюйте, як нелегко займатися самоадвокатством та підтримуйте намагання своїх дітей.
• Розумійте, що навички обстоювання власних інтересів слід демонструвати, практикувати в рольових іграх, тренувати та оцінювати. Надавайте активну підтримку в початковій та середній школі, щоб отримати високі результати самостійної поведінки в старшій школі.
• Радьтеся з учителями своєї дитини щодо стратегій і пропозицій для навчання навичок обстоювання власних інтересів.
Чому малювання – це хороша ідея під час війни?
Малювання допомагає освоїти швидкочитання. Малюнки допомагають краще чути, жити усвідомлено і вчать помічати дрібниці. Малювання – дуже хороша ранкова зарядка для мозку! Художні заняття розвивають дрібну моторику, а це – стимуляція ділянок мозку, відповідальних за мислення, мову, зорову і рухову пам’ять, координацію.
Розвиваючі дидактичні ігри для дошкільнят
Ставлячи питання дитині, ви налагоджуєте спілкування з нею і розвиваєте у неї навички комунікації.
Психологи стверджують, що діти щодня задають понад 300 питань. Постійні «чому» іноді дратують батьків. Але, коли ви відповідаєте на питання дитини, ви допомагаєте їй пізнавати світ. Крім того, дитина розуміє, що уява й цікавість – це хороші якості.
Як же ми можемо підтримати наших дітей у їх цікавості і мотивувати їх і далі ставити питання? Відповідь проста: ми теж повинні ставити питання дітям. Вже давно доведено, що діти переймають фрази і моделі поведінки своїх батьків. Крім того, задаючи питання, ви показуєте дитині, як повинно звучати гарне питання.
Ставлячи дитині питання, не обмежуйтеся стандартними: «Як пройшов твій день?» Розглянемо цікаві питання, які допоможуть розговорити дитину.
1. Якби твій плюшевий ведмедик міг розмовляти, що б він сказав?
2. Що ти відчуваєш, коли я тебе обіймаю?
3. Якби ти міг намалювати свої думки і почуття, що б ти намалював прямо зараз?
4. Як ти думаєш, що тобі насниться сьогодні вночі?
5. Які звуки тобі подобаються?
6. Якби ти міг провести на вулиці цілий день, чим би ти зайнявся?
7. З чого можна побудувати найміцнішу вежу?
8. Як ти думаєш, тварини розмовляють один з одним?
9. Опиши найкращий день у своєму житті. Чим ти будеш займатися? Що має статися такого, що зробить цей день особливим?
10. На якій тварині найкраще пересуватися?
11. Тобі подобається, коли інші люди діляться чимось з тобою? Чому?
12. Хто твій улюблений казковий персонаж?
13. Що ти зробиш, якщо захочеш зробити щось самостійно, але тобі потрібна буде допомога дорослих?
14. Якби кожен член сім’ї мав інше ім’я, як би ти їх назвав?
15. Що може зробити тебе щасливим?
16. Якби ти міг прямо зараз зробити все, що завгодно, що б ти зробив?
17. Якби у тебе був свій дракон, як би ти його назвав?
18. Що б ти хотів зробити разом з сім’єю?
1. Ти коли-небудь думав про те, що кольори можна назвати по-іншому?
2. Який персонаж з книг або мультфільмів найсмішніший?
3. Якби у тебе був свій магазин, що б ти продавав?
4. Якби ти був супергероєм, як би тебе звали і яка б у тебе була суперсила?
5. Якби ти міг виростити у дворі будь-яку рослину, що б ти виростив?
6. Чим тобі подобається ділитися з людьми?
7. Що сьогодні змусило тебе посміхнутися або засміятися?
8. Уяви себе шеф-кухарем. Розкажи мені про свій ресторан. Які страви в ньому подають?
9. У якому місці ти б хотів побувати? Як би ти туди добрався?
10. Якби ти міг задати тварині будь-яке питання, що б ти запитав?
11. Як ти вважаєш, що в природі – найкраще?
12. Якби ти на один день став фотографом, що б ти фотографував?
13. Що змушує тебе хвилюватися?
14. Чи є у тебе якісь ідеї для винаходів?
15. Тобі було б цікаво вивчити яку-небудь іноземну мову?
16. Якби ти міг придумати нове свято, що б це було?
17. Що найдивніше ти їв у своєму житті?
18. Придумай три нові традиції для всього світу (або для інопланетян з іншої планети).
19. Яке б правило ти встановив у будинку?
20. Завдяки чому деякі люди – розумні?
1. Про що ти любиш мріяти?
2. Розкажи про себе щось, чого я не знаю.
3. Чим люблять займатися твої друзі?
4. Який спогад робить тебе щасливим?
5. Чого ти чекаєш від нового дня, коли прокидаєшся вранці?
6. Що ти робиш у першу чергу, коли йдеш на пляж?
7. Що змушує тебе відчувати себе сміливим?
8. Як ти розумієш, що тебе люблять?
9. Як ти проявляєш турботу про людей?
10. Якби ти міг пожертвувати 100 гривень на благодійність, на що саме ти б їх пожертвував?
11. Якби ти міг побудувати будь-який курінь, як би ти його спроектував?
12. Якби ти написав книгу, про що б вона була?
13. Якби ти придумав новий дизайн одягу, як би він виглядав?
14. Як ти найбільше любиш допомагати іншим?
15. Що змушує тебе відчувати себе вдячним?
16. Якби ти збудував землянку в лісі, як би ти її обладнав?
17. Що змушує тебе відчувати напругу?
18. Якого героя ти б хотів зіграти в п’єсі?
19. Що робить твоїх друзів класними?
20. Що робить тебе класним?
21. Які три речі ти хочеш зробити цього літа?
22. Якби у тебе були друзі по всьому світу, як би ти з ними спілкувався?
23. Якби ти виступав у цирку, то яким був би твій номер?
24. Якби ти був учителем, чого б ти хотів навчити своїх учнів?
25. Якби твій друг попросив тебе зберегти секрет, а тобі було б незручно це робити, як би ти вчинив?
Не турбуйтеся, якщо дитина не поспішає відразу ж відповідати на ваші запитання. Не змушуйте її відповідати і не поспішайте переходити до нового питання. Якщо ви дозволите дитині не поспішати, тим самим ви покажете, що ви щиро цікавитеся її відповідями, а не питаєте автоматично.
Пам'ятайте, що затримка психологічного та мовленнєвого розвитку дитини може бути спричинена, зокрема, і порушенням слуху та хронічними захворюваннями вух.
Ознаки порушення слуху у немовлят і дітей раннього віку
Слух у малюків
Слух відіграє дуже важливу роль у розвитку дитини. Якщо дитина не отримує достатньої сенсорної інформації, в тому числі, і слухової, не може чути чи правильно розпізнавати звуки мови та навколишнього середовища, страждає розвиток мовлення, комунікація і соціалізація дитини.
Ознаки порушення слуху у дітей віком до 6 місяців
Ваша дитина може мати порушення слуху, якщо вона:
Не реагує на звуки та музику
Не дивиться в напрямку джерела звуку
Не впізнає ваш голос та не реагує на нього
Не цікавиться звуковими іграшками
Не видає різні звуки, коли вона весела або, навпаки, засмучена
Ознаки порушення слуху у дітей віком до 1 року
Слід обстежити однорічну дитину, якщо вона не вміє:
Реагувати на своє ім’я
Обертатися в напрямку джерела звуку
Розуміти прості слова, такі як «ні», «ще», «на», «дай», «мама», «тато» та ін. та реагувати на них.
Слухати пісні, віршики чи прості казочки впродовж короткого часу.
Впізнавати знайомі голоси, мелодії, звуки
Гратися з вами в хованки та подібні прості ігри
Лепетати, намагатися говорити свої перші слова
Ознаки порушення слуху у дітей до 2 років
. У вашої дитини може бути порушення слуху, якщо у дворічному віці вона:
Не розуміє та не використовує безліч нових слів
Не може назвати предмети на малюнку або в щоденному оточенні
Не виконує простих вказівок, наприклад, «Візьми ляльку», «Іди до мами» або «Дивися на собачку»
Не може назвати частини тіла або зображення на малюнку, коли ви називаєте їх
Не ставить простих питань, таких як «Що це?», «Хто це?», «Де Катя?» та не відповідає на них
Не складає слова у прості речення, такі як «Тату, на!» або «Хочу банан»
Ознаки порушення слуху у дітей до 3 років
У дитини може бути порушення слуху, якщо вона:
Не вміє говорити простими реченнями
Не розуміє антонімів, таких як «великий/маленький», «вгору/вниз», «стій/іди»
Не говорить зі знайомими людьми, або спілкується так, що її не розуміють
Не питає та не розуміє слова «Чому?»
Не виконує все складніших вказівок, таких як «Піди до своєї кімнати та візьми ковдру»
Не розуміє нових слів та не запам’ятовує їх.
Чи може у дитини з порушенням слуху бути розлад нейророзвитку, зокрема, аутизм?
Так, може. Але порушення слуху і хронічні захворювання ЛОР-органів значно ускладнюють діагностику і корекцію.
Тому визначення слуху і належне обстеження в ЛОРа (ендоскопічне!, а не ''просто подивився'') є ОБОВ'ЯЗКОВИМ при затримках розвитку у дітей.
Дитина з порушенням мовленнєвого розвитку має бути добстежена комплексно: ЛОР, невролог, психолог, логопед, дитячий психіатр.
Діагноз Розладу нейророзвитку ставить лише ДИТЯЧИЙ ПСИХІАТР.
Бережіть психічне здоров' я Ваших дітей!
Діти – це та категорія людей, які зараз особливо потребують уваги та підтримки. Тому варто виділити їм кілька хвилин на день, щоб вони відчували себе захищеними: пограти разом в гру, почитати книжку, поспілкуватися або подивитися мультики. Пропонуємо переглянути разом з дітками чудові теплі історії про зиму, свята і справжні різдвяні дива….
1.Забезпеченню додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами з метою реалізації їх права на освіту на основі системної взаємодії органів державної влади, закладів освіти, управлінь освітою, інклюзивно-ресурсних центрів області;
2.Забезпечення навчально-методичного супроводу та консультування педагогічних працівників закладів освіти області та інклюзивно-ресурсних центрів у частині роботи з батьківською спільнотою;
3.Надання консультативно-методичної допомоги батьківській громадськості, фахівцям інклюзивно-ресурсних центрів та закладів освіти області з питань корекційно-розвиткових послуг дітям з особливостями психофізичного розвитку;
26 квітня 2019 року на базі КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Оріхівської міської ради, в рамках роботи Школи «Бути батьками» відбувся семінар «Роль казки у вихованні та розвитку дитини». Метою семінару було згуртування батьківського колективу, ознайомлення батьків з виховними функціями казки, як берегині народної мудрості. Показати батькам, яке значення має казка для дитини, стимулювати до морального виховання за допомогою казки. Кожен учасник дізнався багато корисного про використання казок у вихованні дітей, як завдяки їм стають помічниками у вирішенні різних батьківсько-дитячих відносин. В ході семінару батьки винесли для себе ще одну цінність: казка – найкращий інструмент для виховання дитини. Семінар пройшов в дружній атмосфері. По закінченню семінару фахівці Центру привітали всіх присутніх з Великодніми святами та напередодні найсвітлішого православного свята побажали всім миру, спокою і благополуччя.