Вчитель-логопед:
- розробляє оптимальну педагогічну стратегію, проектувати шляхи навчання та виховання кожної дитини з мовленнєвими вадами;
- діагностує та фіксує стан мовленнєвого розвитку дітей і відповідну динаміку;
-проводить навчально-виховну, корекційну роботу з дітьми, що мають мовленнєві вади, ефективно застосовувує професійні знання в практичній діяльності;
-забезпечує сприятливі умови для продуктивного засвоєння дітьми відповідних спеціальних програм з урахуванням виду мовленнєвого порушення, вікових, індивідуальних психофізичних особливостей дітей;
-веде відповідну психолого-педагогічну та статистичну документацію;
- використовує принципи педагогічної етики, поважати дитячу гідність, захищати дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;
-постійно підтримує зв’язки з батьками, надає їм консультативну допомогу з питань освіти та психофізичного розвитку дітей;
- систематично підвищує фаховий рівень і педагогічну майстерність;
-володіє культурою спілкування, відповідними способами та формами.
Вчитель-реабілітолог
Визначає відповідно до державних стандартів освіти, планів, методик, індивідуальних програм та рекомендацій мету, зміст і порядок навчально-реабілітаційної роботи у масових та спеціалізованих закладах для дітей, які мають вади у фізичному або розумовому розвитку. Обирає ефективні форми і проводить за розкладом та графіками навчальні, виховні, соціально-адаптаційні, реабілітаційні, корекційні, компенсуючі заходи та заняття.
Створює навчально-виховні ситуації, ознайомлює з явищами, фактами та подіями, що відбуваються у суспільстві, природі, побуті, характеризує, тлумачить й оцінює їх, прищеплює навички та вміння, необхідні для життя у суспільстві. Веде психолого-педагогічні спостереження, вивчає і фіксує динаміку розвитку, аналізує особливості фізичних та розумових досягнень дитини. Бере участь у тестуванні.
Співпрацює із фахівцями, які розробляють індивідуальні методи та прийоми корекційно-реабілітаційної роботи: лікарями, психологами, фізіологами, дефектологами (логопедами, сурдопедагогами, тифлопедагогами, олігофренопедагогами), дієтологами, фахівцями із фізичної реабілітації та іншими працівниками з корекційно-реабілітаційної роботи, координує їх діяльність.
Забезпечує разом з іншими працівниками здорові і безпечні умови навчання, виховання та праці. Залучає членів сім’ї дитини до участі в навчально-реабілітаційній роботі, правильного використання прийомів психолого-педагогічної корекції особистості, застосування відновлювальних занять та вправ, подолання фізичних або розумових вад, недоліків та негативних звичок. Надає консультації з питань корекційно-реабілітаційних процесів. Керує помічниками та асистентами вчителя-реабілітолога. Організовує виконання індивідуального плану реабілітаційної роботи з дитиною в установі та сім’ї.
Здійснює нагляд за навчанням та вихованням дітей у дошкільних закладах і школах за місцем їх проживання. Захищає честь і гідність дітей, створює обстановку оптимізму та впевненості у своїх силах і майбутньому. Веде встановлену психолого-педагогічну, реабілітаційну та статистичну документацію. Постійно підвищує професійний та загальноосвітній рівень. Виконує професійні завдання та обов’язки з додержанням норм етики та моралі.
Практичний психолог
Уся діяльність практичного психолога ІРЦ спрямована на розвиток дитини з особливими потребами, організацію комфортного середовища для неї та базується на основі Конституції України, Конвенції ООН “Про права дитини”, Конвенції “Про права осіб з інвалідністю”, Загальної декларації прав людини, Етичного кодексу психолога, законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”, а також відповідно до “Положення про інклюзивно-ресурсний центр” від 12 липня 2018 №545, “Положення про психологічну службу системи освітян України” від 31 липня 2018 року за №885/32337 та наказу МОН України від 08.08.2017 №1127 “Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки України щодо розвитку психологічної служби системи освітян України на період до 2020 року” та з урахуванням таких принципів роботи ІРЦ, як:
• повага та сприйняття індивідуальних особливостей дітей;
• недопущення дискримінації та порушення прав дитини;
• конфіденційність;
• доступність освітніх послуг з раннього віку;
• міжвідомча співпраця.
Основними напрямами роботи є:
1. Здійснення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини (когнітивної та емоційно-вольової сфери) з метою визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага, виявлення здатності до вольового зусилля, схильностей до девіантної поведінки та встановлення наявності у дитини особливих освітніх потреб.
2. Психологічний супровід та надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами.
3. Участь в командах психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, а також психолого-педагогічних комісіях спеціальних закладів загальної середньої освіти з метою моніторингу динаміки розвитку дитини.
4. Методологічна та консультативна допомога батькам/законним представникам.
5. Консультування педпрацівників з питань організації інклюзивного навчання, роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
6. Просвітницька діяльність та міжвідомча співпраця.
Одним із головних напрямів діяльності є надання корекційно-розвиткових послуг та психолого-педагогічний супровід, що здійснюються з метою відновлення цілісності особистості, балансу психодинамічних сил, гармонізації внутрішнього світу та модифікації поведінки. Дитина обов'язково має отримувати задоволення від корекційних занять, що забезпечується завдяки використанню у роботі психолога інтерактиву та сучасних технологій, створення ситуацій досягнення успіху, застосування емпатії, «активного слухання», а також безоціночного ставлення та безумовної поваги і любові до світу дитини. Для кожної дитини, що отримує корекційно-розвиткові послуги в ІРЦ складаються спеціальні програми на основі розробок МОН та з урахуванням індивідуальних особливостей. Наприклад, якщо недостатня сформованість окремої психічної функції зумовлена локальним пошкодженням кори головного мозку, то для відновлення цієї функції необхідно "обійти ушкоджену ділянку", сформувати необхідні операції іншим шляхом, з опорою на збережені психічні процеси.
Основна форма проведення занять – індивідуальна.