Можливість забезпечити малюкові інклюзивне навчання в закладі освіти, а отже, індивідуальний підхід, — базова потреба багатьох українських батьків. 

Саме асистент для дитини — помічник №1 упродовж усього процесу його навчання. Ним може стати уповноважена вами людина або соціальний робітник. 

Які послуги надає асистент для дітей з ООП і як заручитися його підтримкою, — читайте в добірці!

https://www.facebook.com/UAMON/posts/pfbid02Jsde8Jz3R7UxEYsLu7VCX4XChnduXhRsT4ph9ZAy76cu8DpV3jgzQyXpwB3CWh4il

https://znayshov.com/News/Details/10_rekomendatsii_dyrektoru_osvitnoho_zakladu_dlia_rozvytku_ta_zaluchennia_pedahohichnykh_kadriv_dlia_vprovadzhennia_inkliuzyvnoho_navchannia?fbclid=IwAR1Z_hhowlv1esVtxXxM4IE27zZ4IQMJHU7PF_7rm6ONZX-jaW4wf_fNlng

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0zihaDNSEvTfox6DCT2wMyxzAyDaeKtecAWVDNJMvEN8Ya53rhJNHKv9VPyhr51ySl&id=100063636590786

https://znayshov.com/News/Details/cheklist_kerivnyka_zakladu_osvity_dlia_provedennia_samootsiniuvannia_Yakosti_inkliuzyvnoho_navchannia?fbclid=IwAR1GnYYxcyQEe0z3UOL9BkjWt2PC48D11S4Rr1S1cr5a7278UIQERWNPMtI

https://znayshov.com/News/Details/robota_asystenta_vchytelia_oboviazky_ta_vedennia_dokumentatsii?fbclid=IwAR0tGWejc1v8eWSWcUjoagA2lrOxZxZz7OYuR_0Oppz3YRq_xEmtPuUQeA4

https://mon.gov.ua/ua/news/asistent-vchitelya-ta-asistent-ditini-vikonuyut-rizni-funkciyi-ta-mayut-rizni-obovyazki-rozyasnennya-mon?fbclid=IwAR17p7fP5LkOkLgCN7QySogOhwEBKAmyyKMiOR6NyF6fqjx-KQ65d_JAb2Q

Ресурсна кімната – це спеціально облаштована кімната (частина кімнати), що має відповідний розподіл функціональних зон, призначених для всебічного розвитку учнів, гармонізації їхнього психоемоційного стану та психологічного розвантаження, надання (проведення) індивідуальних та/або групових психологопедагогічних та корекційно-розвиткових послуг (занять).

Навчити дитину тримати ручку можна за допомогою наступних кроків:

    1. Виберіть правильну ручку: вона повинна бути зручною для дитини і мати м'який грип для кращого захоплення.

    2. Покажіть дитині, як тримати ручку: поясніть, що ручку потрібно тримати відстанню близько 1-2 см від кінчика.

    3. Вправи для розвитку моторики: пропонуйте дитині робити лінії, кола, восьмірки, або інші прості малюнки на папері. Це допоможе розвивати моторику дитини та навчити її керувати рухами руки.

    4. Слідкуйте за позою дитини: переконайтеся, що дитина сидить зі спиною прямо і рука належним чином тримає ручку.

    5. Дайте дитині час: навчання тримання ручки - це процес, який може зайняти трохи часу. Не піддавайте дитину стресу, дозвольте їй вчитися в своєму темпі.

    6. Заохочуйте дитину: показуйте зацікавленість в тому, що вона робить. Дайте їй зрозуміти, що ви пишаєтеся її зусиллями та успіхами.

    7. Використовуйте ігри та забавки: використання ігор та забавок може стати цікавим і захоплюючим способом для дитини навчатися тримати ручку. Наприклад, ви можете пропонувати дитині грати в ігри, де вона має малювати малюнки на папері, або виготовляти різноманітні листівки та інші подарунки для близьких людей.

    8. Розвивайте моторику рук: навчання тримання ручки повинно супроводжуватися розвитком моторики дитини. Пропонуйте дитині виконувати різні вправи для рук, наприклад, ліплення з глини, вирізання з паперу, складання пазлів та інші.

    9. Підтримуйте рівень мотивації: дитина повинна бути мотивованою для того, щоб навчитися тримати ручку. Показуйте дитині, що вона здатна на багато, і допоможіть їй виявити свої сильні сторони. Нехай дитина розуміє, що навчання - це процес, і що вона може робити помітний прогрес з часом.

    10. Звертайтеся за допомогою до фахівців: якщо у вас виникають які-небудь питання або турботи стосовно навчання тримання ручки дитини, не соромтеся звернутися до фахівців. Педагоги, психологи та інші фахівці можуть надати корисну пораду та підтримку.

Навчання тримання ручки може бути викликом для дитини, але з вашою допомогою і заохоченням вона зможе вчитися і розвиватися.

Відповідно до Положення про заклад дошкільної освіти зарахування дітей з особливими освітніми потребами здійснюється наказом керівника ЗДО на підставі таких документів:

📍заяви про зарахування, поданої особисто одним із  батьків або іншим законним представником дитини;

📍копії свідоцтва про народження дитини;

📍медичної довідки, виданої відповідно до ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», разом з      висновком про те, що дитина може відвідувати ЗДО;

📍висновку ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну      оцінку розвитку дитини (далі – Висновок). 

‼️ На період воєнного стану дозволяється надавати їхні копії. Висновки, видані до 1 січня 2022 р., є дійсними до закінчення строку їх дії або до видачі нового висновку в установленому порядку.

Інклюзивна група утворюється в обов’язковому порядку за наявності однієї такої заяви. Кількість вихованців із ООП в такій групі має становити:

📍не більше однієї дитини, яка потребує четвертого чи п’ятого рівня підтримки;

📍не більше двох дітей, які потребують третього рівня підтримки;

📍не більше трьох дітей, які потребують другого рівня підтримки.

Зауважимо! Згідно з  Постановою КМУ від 26.04.2022 № 483 у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість дітей з ООП в інклюзивних групах, визначена цим Порядком, не застосовується! Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання дитини з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивної групи.

Якщо у Висновку відсутня інформація про рівень підтримки дитини, вона зараховується  до групи ЗДО відповідно до складності її порушень з урахуванням рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП за участю фахівців ІРЦ.

У разі створення інклюзивної групи вводиться посада асистента вихователя (з розрахунку одна штатна одиниця на одну групу).

За рекомендаціями ІРЦ та письмовою заявою одного з законних представників дитини заклад освіти забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з ООП, який має проходити медичний огляд відповідно до вимог законодавства.

Інклюзивна група створюється для вихованців, які мають труднощі ІІ-V ступенів прояву, на підставі заяви одного з законних представників дитини та висновку. 

Під час організація інклюзивного навчання для дітей, які мають труднощі ІІ-V ступеня прояву, працівниками ІРЦ надається методична підтримка та проводяться консультації учасників освітнього процесу. Також забезпечується посилена увага зі сторони психолога закладу дошкільної освіти до дитини та її законних представників. За рішенням Команди супроводу за участю представника ІРЦ та погодженням з батьками заклад освіти може змінювати рівень підтримки з урахуванням кращих інтересів дитини.

Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги) дітям з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до ІПР з урахуванням рекомендацій ІРЦ.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття проводяться працівниками дитячого садочку та додатково залученими фахівцями (умови оплати та перелік фахівців визначені Постановою КМУ від 14.02.2017 №88 зі змінами).

Адміністрація закладу дошкільної освіти здійснює контроль за наданням допомоги та станом виконання завдань, визначених в ІПР та індивідуальному навчальному плані (у разі наявності).

Одним із завдань ІРЦ є проведення комплексної оцінки, у тому числі повторної, осіб в разі  встановлення у них особливих освітніх потреб. Комплексна оцінка проводиться фахівцями інклюзивно-ресурсного центру індивідуально за такими напрямами:

-оцінка фізичного розвитку особи;

-оцінка мовленнєвого розвитку особи;

-оцінка когнітивної сфери особи;

-оцінка емоційно-вольової сфери особи;

-оцінка освітньої діяльності особи.

Метою проведення оцінки фізичного розвитку особи є визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо, а також його впливу на фізичну та рухливу активність особи, її освітню діяльність. За результатами оцінки визначаються потреби і надаються рекомендації, у тому числі щодо облаштування освітнього середовища (простору), адаптації/модифікації навчальних програм.

Оцінка мовленнєвого розвитку особи проводиться з метою визначення рівня розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури, а також його впливу на опанування навчальних програм, розвиток комунікативних навичок тощо. За результатами оцінки визначаються потреби і надаються рекомендації, у тому числі щодо адаптації/модифікації навчальних програм, застосування корекційно-розвиткового складника в освітніх програмах.

Оцінка когнітивної сфери особи проводиться з метою визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага, а також їх впливу на освітню діяльність. За результатами оцінки визначаються потреби і надаються рекомендації, у тому числі щодо адаптації/модифікації навчальних програм, застосування корекційно-розвиткового складника в освітніх програмах.

Оцінка емоційно-вольової сфери особи проводиться з метою виявлення її здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин, психологічного стану особи, а також їх впливу на освітню діяльність. За результатами оцінки визначаються потреби і надаються рекомендації, у тому числі для фахівців, що надають корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні послуги, для практичного психолога та соціального педагога закладу освіти.

Оцінка освітньої діяльності проводиться за всіма напрямками з урахуванням критеріїв формування вмінь та навичок, впливу встановлених особливих освітніх потреб на рівень сформованості знань, умінь, навичок відповідно до вікових особливостей особи, у тому числі оцінка умінь, навичок, інтересів, важливих для вибору професії (для осіб з особливими освітніми потребами, які здобуватимуть професійну (професійно-технічну), фахову передвищу, вищу освіту).

Після обстеження дитини фахівці (консультанти) ІРЦ обговорюють результати обстеження для формування висновку. Під час обговорення шляхом голосування визначають категорію (категорії) (тип (типи) її особливих освітніх потреб (труднощів) та інформацію щодо ступеня їх прояву; рівень підтримки для організації інклюзивного навчання, забезпечення інклюзивного навчання (утворення інклюзивної групи чи класу), складення  для дитини індивідуальної програми розвитку та надання їй психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг згідно з визначеним рівнем підтримки; зарахування особи з особливими освітніми потребами до закладів спеціальної освіти (з урахуванням особливостей розвитку особи відповідно до профілю (напряму) спеціальної школи або навчально-реабілітаційного центру); зарахування до спеціальних груп чи класів (з урахуванням особливостей розвитку особи); складення індивідуальної програми розвитку для осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту за формою педагогічного патронажу.

Труднощі у навчанні можна описати таким чином: це розлад одного або більше основних психологічних процесів, що можуть виявлятися у зниженні ефективності навчально-пізнавальної діяльності та соціальної адаптації в цілому.

Проте, труднощі у навчанні не охоплюють навчальні проблеми, які є наслідком порушень зору, слуху або моторних функцій, зниження рівня розумового розвитку, емоційного дисбалансу, впливу навколишнього середовища, культурних або економічних чинників.

Прояви:

Не існує однієї визначальної ознаки. Експерти розглядають помітні відмінності між тим, як поводиться дитина у школі, і як добре вона може поводитися, зважаючи на її інтелектуальні здібності або можливості. Існують також спеціальні показники, за допомогою яких можна визначити цей стан. Вони перелічені нижче. Більшість з них стосується завдань початкової школи, оскільки труднощі у навчанні, зазвичай, виявляються у початковій школі. Дитина, вірогідно, може і не виявляти всі ці ознаки, або навіть більшість із них. Проте, якщо у дитини спостерігаються хоча б окремі з цих проблем, батькам і вчителям слід замислитися над тим, щоб надати дитині відповідну корекційну допомогу.

Дитина з труднощами у навчанні:

• може відчувати труднощі під час вивчення алфавіту, співвіднесення букв зі звуками;

• може робити помилки, коли читає вголос, робити часті повтори, паузи;

• може не розуміти, що вона читає;

• може мати проблеми з орфографією;

• може мати поганий почерк або дивно примати олівець;

• може відчувати труднощі у формулюванні думки на письмі;

• може відставати в опануванні мовлення та мати обмежений словниковий запас;

• може не чути відмінності між близькими за звучанням словами;

• може не розуміти жарти, комікси або сарказм;

• може не розуміти вказівок;

• може неправильно вимовляти слова або використовувати невідповідні слова, схожі за звучанням;

• може мати труднощі під час висловлення своїх думок або добору відповідних слів під час письма, бесіди;

• може не дотримуватися соціальних норм під час розмови (говорити по черзі, стояти близько до співрозмовника);

• може плутати математичні символи та цифри;

• може відчувати труднощі під час переказу (що відбулося на початку, що відбулося потім тощо);

• може відчувати труднощі, розпочинаючи виконувати завдання, не знаючи з чого почати або як рухатися далі.

Якщо у дитини виникли неочікувані проблеми під час засвоєння навичок читання, письма, переказу або рахунку, вчителям і батькам варто залучити для її обстеження фахівця. Це ж стосується випадків, коли дитина безрезультатно намагається опанувати будь-які з цих навичок. Дитину треба продіагностувати, щоб визначити в чому полягають проблеми.