Питання-відповіді

Коли потрібно звернутися в інклюзивно-ресурсний центр?

дитина почала пізніше гуліти, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити;
• до трьох років у дитини не з'явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів;
• з іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка;
• дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їх змісту, погано запам'ятовує вірші;
• у поведінці дитини є моменти, які Вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас змінюється настрій;
• ви бачите ці особливості, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою, як і всі.
• у дитини є труднощі в засвоєнні освітньої програми чи навчальних предметів.
• педагоги скаржаться, що у дитини с труднощі в навчанні, конфлікти в класі, агресивність
• дитина часто відчуває себе втомленою, не бажає вчитись, виконувати домашні завдання, відвідувати школу.
• дитина, на Ваш погляд, надто рухлива, або, навпаки, довго думає, гірше інших навчається, погано говорить

За якими напрямками здійснюється комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку?

• оцінка фізичного розвитку дитини / визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо. Таку оцінку проводить вчитель-реабілітолог;

• оцінка мовленнєвого розвитку дитини / визначення рівня розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури. Таку оцінку проводить вчитель-логопед;

• оцінка когнітивної сфери дитини / визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів, як сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага. Таку оцінку проводить практичний психолог;

• оцінка емоційно-вольової сфери дитини / виявлення її здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин. Таку оцінку проводить практичний психолог;

• оцінка освітньої діяльності дитини / визначення рівня сформованості знань, вмінь, навичок відповідно до освітньої програми або основних критеріїв формування вмінь та навичок дітей дошкільного віку. Таку оцінку проводить вчитель-дефектолог.

Які документи потрібні для комплексної оцінки?

• документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників;

• свідоцтво про народження дитини;

• індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності);

• форма первинної облікової документації № 112/0 “Історія розвитку дитини”, затвердженої МОЗ, у разі потреби — довідка від психіатра;

• психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти;

• попередні висновки та рекомендації щодо проведення комплексної оцінки;

• висновок відповідних фахівців щодо результатів надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг із зазначенням динаміки розвитку дитини згідно з індивідуальною програмою розвитку.

Які форми і види здобуття освіти можуть обрати батьки для своєї дитини з ООП?

У статті 9 Закону України “Про освіту” визначено три форми здобуття освіти:

- інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);

- індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві);

- дуальна.

У цій же статті уточнено, що очна форма здобуття освіти передбачає безпосередню участь здобувача освіти в освітньому процесі; заочна - поєднання очної у вигляді короткочасних сесій і самостійного оволодіння програмою; дистанційна - індивідуалізований процес з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; мережева – відбувається за участю різних суб’єктів освітньої діяльності; екстернатна форма передбачає самостійне засвоєння програми здобувачем; сімейна – це організація освітнього процесу самими батьками; педагогічний патронаж - організація освітнього процесу педагогічними працівниками для здобувачів, які потребують такої форми через психофізичний стан чи з інших причин; дуальна – здобуття освіти у закладі освіти поєднується з навчанням на робочому місці.

Про те, кому із здобувачів освіти підходить індивідуальна форма здобуття освіти і як її організувати, можна познайомитися у статті на сайті НУШ за посиланням: https://nus.org.ua/articles/indyvidualne-navchannya-komu-pidhodyt-i-yak-organizuvaty/

Чи потрібно батькам дитини з ООП брати у когось дозвіл на організацію навчання їхньої дитини в інклюзивному класі/групі?

Зазначимо відразу – ні, ніякого дозволу щодо організації інклюзивного навчання дитини з ООП в інклюзивному класі чи групі - ні у директора закладу, ні у відділі чи управлінні освіти, ні у засновника брати не потрібно. Якщо батьки мають висновок інклюзивно-ресурсного центру (далі – ІРЦ), вони подають заяву керівнику закладу освіти про зарахування їхньої дитини з ООП до інклюзивного класу/групи та додають висновок ІРЦ.

На підставі заяви батьків та висновку ІРЦ директор закладу освіти організовує для дитини з ООП інклюзивне навчання. Такий порядок відкриття інклюзивного класу/групи передбачений:

1) підпунктом 2 пункту 2 статті 20 Закону України “Про освіту”, в якому зазначено: «У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків заклад освіти утворює інклюзивний клас/групу в обов’язковому порядку»;

2) абзацом 1 п.1. статті 12 Закону України "Про повну загальну середню освіту": «У разі звернення батьків дитини з особливими освітніми потребами інклюзивний клас утворюється в обов’язковому порядку»;

3) пунктом 3 статті 12 Закону України "Про дошкільну освіту": «Для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційно-розвиткової роботи у складі закладів дошкільної освіти на підставі письмового звернення батьків або законних представників особи з особливими освітніми потребами в обов’язковому порядку утворюються інклюзивні та/або спеціальні групи для виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами.»;

4) пунктом 5 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 957, де зазначено, що «керівник закладу освіти на підставі заяви одного з батьків (інших законних представників) учня та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, що надається ІРЦ, утворює інклюзивний клас та організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого ІРЦ».

Після організації інклюзивного класу/групи керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити засновника, або уповноважений ним орган управління освітою про інклюзивні клас/групу, учнів з ООП у закладі освіти та їхні потреби.

У абзаці 7 пункту 2 статті 25 Закону України “Про освіту” передбачено, що «засновник забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування».

Інклюзивне навчання, відповідно до Закону України “Про освіту” - це система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

Універсальний дизайн - це дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну.

Розумне пристосування – це запровадження необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з ООП конституційного права на освіту нарівні з іншими особами.

Пунктом 3 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти для здобувачів освіти з ООП створюють умови для навчання їх на рівні з іншими здобувачами шляхом:

- забезпечення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного, методичного забезпечення закладів освіти;

- підвезення учнів до закладів освіти;

- забезпечення доступності території закладів освіти, будівель, споруд та приміщень для учнів, забезпечення універсального дизайну закладів освіти;

забезпечення необхідними допоміжними засобами для навчання, що дають змогу опанувати освітню програму, відповідно до Порядку забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти, затвердженого поставою КМУ від 09.12.2020 № 1289;

- облаштування та обладнання ресурсної кімнати та медіатеки.

Чи може бути змінена тривалість навчання здобувача освіти з ООП?

Пунктом 3 статті 12 Закону України "Про дошкільну освіту" передбачено, що «діти з особливими освітніми потребами можуть перебувати до семи (восьми) років у спеціальних закладах дошкільної освіти (групах) та інклюзивних групах закладів дошкільної освіти».

Пунктом 5 статті 12 Закону України “Про освіту” передбачено, що «особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником.»

А відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 585 «Про встановлення тривалості здобуття повної загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти» тривалість здобуття повної загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах, може бути продовжена на один рік на рівні початкової освіти та/або на один рік на рівні базової середньої освіти відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії.

У цій же постанові визначено, що потреба щодо продовження тривалості навчання визначається командою психолого-педагогічного супроводу не пізніше ніж за півроку до завершення навчання, що зазначається в протоколі засідання, та є підставою звернення до ІРЦ для повторної комплексної оцінки розвитку дитини.

На підставі висновку про повторну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, виданого ІРЦ, та заяви одного з батьків (іншого законного представника) дитини рішення про продовження тривалості навчання приймається педагогічною радою та вводиться в дію наказом керівника закладу освіти.

Тож тривалість навчання дитини з ООП може бути, у разі потреби, збільшеною на один рік у початковій школі, та на один рік у базовій школі, крім того, може бути розпочате навчання у початковій школі з семи чи восьми років.

Слід зазначити, що продовження тривалості навчання може бути організовано у початковій школі у будь-якому з 1-4 класів, у базовій – у будь-якому з 5-9 класів.

Не знайшли відповіді на своє питання? Зверніться до фахівців ІРЦ для отримання консультації

Page updated

Google Sites

Report abuse