Бережи нерви, це твій ресурс. Вони тобі знадобляться на реабілітацію. Якщо потрібно, сходи до психолога.

Припини жаліти свою дитину і вважати хворою. Прийми такою, якою вона є. З цього починається динаміка.

Думай про себе. Приділяй собі увагу, потрохи кожного дню. Не соромся просити про допомогу рідних та близьких.

Відносини з чоловіком, теж мають бути. Щоб не трапилося, ви пара. Приділяй увагу другій половинці.

Потрібен чіткий план дій, якого будеш дотримуватись на всіх етапах зростання дитини (лікарі, фахівці, ліки, апарати, навчання, тощо). Без нього буде складно.

Не треба забувати про інших своїх дітей. Особлива дитина потребує багато часу та зусиль, але їм теж потрібна увага. Проведи час з ними окремо (наприклад: сходити у кіно, в разважальний цетр…тощо)

Плануй реабілітацію в комфортному для сім'ї і себе режимі. Не треба намагатись осягнути неосяжне.

Самореалізація дуже важлива для жінки. І як що можна перейти на віддалений режим, то не треба кидати роботу, тим самим заробити на няню і подорожі.

Сон це життєво важливе. Намагайся спати по 8 годин. Іноді це складно, майже неможливо. Але без сну не буде сил.

Вчись радіти і звертати увагу на дрібниці, адже з них і складається наше життя! Радій квітам, дощу, листопаду, снігопаду, посмішкам перехожих. Ми живемо тут і зараз! Навіть особливі мами!