http://vippo.org.ua/index.php?pagename=ypravlinnya

Михайло Сташенко: "Вітаю учасників! Запрошую до активного обговорення матеріалів інтернет-конференції. Бажаю результативної роботи!"

Борбич Наталія Віталіївна : "Вітання усім учасникам конференції від Луцького педагогічного коледжу! Плідної нам роботи!"

Клясен Наталія Леонідівна : "Вітання всім учасникам та організаторам Всеукраїнської інтернет-конференції «Формування професійної компетентності керівника закладу освіти в умовах змін».

Бажаю всім плідної співпраці, результативного спілкування та позитивних вражень.

Щиро дякую за запрошення! "

Турчик Ірина В'ячеславівна : "Щиро вітаю учасників та співорганізаторів конференції, присвяченій проблемам розвитку професійної компетентності керівників закладів освіти у сучасних умовах!

Оксана Рудь : "Вітаю учасників інтернет-конференції! Дякую за співпрацю!

Турчик Ірина В'ячеславівна : "Нині в Україні бухгалтерський облік виконання кошторису з утримання переважної більшості ЗЗСО ведуть централізовані бухгалтерії. Зазвичай, вони створені при головних розпорядниках коштів відповідного місцевого бюджету – департаменті (управлінні, відділі) освіти виконкому відповідної місцевої ради, райдержадміністрації (РДА) чи об’єднаної територіальної громади (ОТГ). З огляду на це, вкрай необхідні керівникам ЗЗСО знання процедури впровадження автономії для закладу та переведення його на самостійний бухгалтерський облік в умовах адміністративно-територіальної реформи".

Турчик Ірина В'ячеславівна : "Вважаю, що організація самостійного бухгалтерського обліку ЗЗСО в умовах автономії дозволить керівнику закладу:

- забезпечити прозорість в роботі закладу освіти та його фінансів;

- оволоділи новими знаннями з менеджерських, маркетингових, господарських та фінансових питань;

- здійснити перехід від отримання коштів за кодами економічної класифікації до фінансування єдиною сумою;

- впровадити незалежну систему контролю за кількістю та якістю наданих послуг освіти; здійснення на свій розсуд процедур закупівлі товарів, робіт та послуг та підписання угод на їх поставку, що значно зекономить час, гроші та нерви;

- впровадити сучасні програмні продукти та системи бухгалтерського обліку діяльності;

- розробляти звітність, яка висвітлює основні напрями діяльності закладу з метою аналізу, оцінки та громадсько-державного контролю якості та кількості наданих освітніх послуг, що слугуватиме своєрідною страховкою від педагогічних, фінансово-господарських і управлінських помилок;

- за умов економії коштів преміювати працівників, а також учнів за досягнення в роботі й навчанні (перемоги на районних і обласних предметних олімпіадах тощо);

- посилити відповідальність та ініціативність колективу закладу освіти. ".

Канафоцька Галина Павлівна: " 1. Чи існує реальна можливість моделювання особистісного та професійного розвитку керівників закладів загальної середньої освіти? Як це взаємопов'язано?

2. В чому специфіка освітнього менеджменту, який лишається ще в централізованій адмінсистемі управління? І як це можна використати на перспективу для моделювання профрозвитку керівника НЗ в умовах запровадження децентралізації?

3. Уявімо: - маємо реальну автономію. Чи готова освіта стартувати? Чи володіє достатнім для цього ринковим інтсрументарієм для включення можливостей зовнішнього середовища?

Буквально на днях говорили знову про лідерство, про яке я писала і в тезах на вашу конференцію. Можливо, буде цікаво прочитати. Тож даю посилання: Лідерство в державному та громадському секторі (інтерв’ю з Г. Канафоцькою) // POLONEWS. – 27.05.2020. - [Електронний ресурс] – режим доступу:

http://polonews.in.ua/spoleczenstwo/liderstvo-v-derzhavnomu-ta-gromadskomu-sektori/?fbclid=IwAR3dyuzkmd8DZQEsKMJeF2bRyZOKkI_rx3ihlj2t5nlpCR4Uze2F4elqjrU - Назва з екрану."

Канафоцька Галина Павлівна: " Ознайомилася із запропонованими матеріалами.

Окрім такої можливості, більше не бачу нічого зараз по роботі конференції. Очікуватиму електронну версію збірника матеріалів усіх учасників.

Сподіваюся, що матимете змогу прочитати матеріал за моїм посиланням.

Дякую за співпрацю. Є шанс її продовжувати, бо багато резонує з моїми напрацюваннями, особливо з освітньої сфери.

Усім нам гарного здоров'я і натхнення до подальшої співтворчості!

Кутовий Роман Сергійович : " Питання до шановних доповідачів пані Мирослави Купири і пані Галини Лук’янчук з приводу лідерства.

Як в сучасних турбулентних умовах перманентного реформування освіти, існування чисельних норм, приписів, стандартів, листів і наказів знайти освітянському керівникові простір для лідерства?

Як гармонійно узгодити власне лідерство з культивуванням лідерських якостей колективу педагогів, учнів на шляху якісного зростання їхніх закладів освіти?

Чи залишається достатнє поле для творчого лідерства, а чи його слід трактувати в дусі визначення Б. Спінозою свободи як усвідомленої необхідності?

Дякую за відповіді

Клясен Наталія Леонідівна : "Практика засвідчує, що вітчизняний досвід проєктної форми організації освітнього середовища або окремих його структур потребує глибокого осмислення, вивчення, узагальнення не лише на науково-теоретичному, а й практичному рівні. Адже поза увагою дослідників залишаються аналіз і дослідження з проблем проєктної діяльності в контексті європейської інтеграції освіти. Необхідно посилити увагу щодо формування у педагогічних працівників та учнів, починаючи з молодших класів, проєктного мислення, вмінь і навичок, а також розуміння того, що проєктна діяльність й управління проєктами є ефективним інструментом сучасних змін в освіті".

Олена Лопошук: " Дякую організаторам за можливість фахового розвитку через опрацювання запропонованих на платформі матеріалів. Радо використаємо досвід рекомендацій інтернет-конференції. Сподіваємось продовження плідної співпраці з кафедрою менеджменту Волинського ІППО

Корнейко А. О. : "Колеги, обговорюючи проблему професійної компетентності керівника в освіті, хочу акцентувати увагу на її моніторинговій складовій. Зараз особливо актуалізується пошук засобів оптимізації управлінської діяльності сучасного освітнього менеджера. І серед цих засобів помітну роль відіграє володіння керівником дослідницькими технологіями оцінювання стану освітньої системи (до яких, зокрема, належить моніторинг) у процесі здійснення управлінської діяльності. Тому, очевидно, що моніторинг абсолютно обґрунтовано слід трактувати як складову управління, бо саме він дозволяє приймати коректні рішення, а сам процес управління робити діагностично-прогностичним.

Крім того, виходячи із класичних функцій управління, вміння всебічно аналізувати керовану систему, прогнозувати її динаміку і т. п. особливе місце у структурі управлінської культури Саме ці вміння можна вважати квінтесенцією змісту моніторингу як систематичного спостереження за певним процесом для встановлення відповідності чи невідповідності результатів початковим припущенням"

Віра Гуменюк: "Забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначається Законом України

«Про освіту» однією з головних засад державної політики та принципом освітньої діяльності, і відповідно до частини 3 статті 26 цього Закону відповідальним за функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти є керівник навчального закладу в межах наданих йому Законом повноважень.

Якість освіти розуміється як відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг; як співвідношення цілі і результату діяльності, як міра досягнення цілей, які операційно задані та спрогнозовані. Якість освіти стає не просто об'єктом вивчення і аналізу, але і об'єктом управління, а це означає, що якість сама стає об'єктом вимірювання і оцінки, оскільки, щоб управляти будь-яким процесом, необхідно перш за все навчитися вимірювати його параметри"

Лук'янчук Галина Ярославівна : "Лідерство керівника команди педагогів освітнього закладу має відігравати роль каталізатора процесу досягнення проектованого результату. Тому тут важливо обрати стиль взаємодії з командою, що часто вимагає не типових управлінських впливів, прийомів, дій. Важливо дати відчути кожному члену команди свою співучасть в загальній командній справі. Також важливо лідеру-керівнику не втратити здатності заохочувати педагогів, через акцентування їх особистих та командних перемог та успіхів. Кожному члену команди, команді вцілому необхідно переживати тріумф перемоги в спільній справі, та відчувати свою вагомість і причетність до отримання запланованого спільно результату."

Лук'янчук Галина Ярославівна: "Управління сучасною школою вимагає від керівника не стільки зразкового виконання менеджерських функцій, скільки створення в колективі атмосфери співпраці і взаємодії при виконанні завдань школи. На вищий, в порівнянні з попереднім досвідом, рівень виходить функція корегування та мотивації. Особливо важливо зазначити, що освітній менеджмент у зв'язку з останніми викликами потребує зміни вектора діяльності з такого обєкта як результативність на створення умов педколективу ставати швидко адаптованими до непердбачуваних випадковостей та мобільно реагувати на них. При цьому основним спрямуванням зусиль має стати особистість (не лише учня, але й педагога). Педагогу в сучасній освіті слід так організувати його професійний простір (в тому числі і зусиллями керівника), що дозволив би бути на вістрі прогресу освіти як такої"

Турчик Ірина В'ячеславівна: "Галино Павлівно! Поділяю Вашу думку з приводу того, що нині не всі керівники ЗЗСО позитивно ставляться до впровадження шкільної автономії, демонструють готовність до змін і прагнення прозорості в управлінні освітою на всіх рівнях, оскільки необхідно мати мужність вникати в питання організації бухгалтерського обліку, формування кошторису, бюджету, тендерних торгів, ведення облікової політики тощо".

Оксана Рудь : "Сучаснi концепцiї розвитку освiти вимагають вiд керiвникiв ЗО нового мислення, якi могли б володiти навичками пiдприємницької дiяльностi, були б озброєнi новiтньою парадигмою, досконало володiли б засобами аналiзу iнформацiйного контенту, навичками проведення дослiджень та економiчних розрахункiв тощо.

Важливим критерiєм професiйної компетентностi вважається ставлення керiвника до цiлей дiяльностi закладу освiти, створення належних умов для здiйснення педагогiчного процесу; забезпечення умов досягнення близьких до прогнозованих результатiв; у створеннi сприятливого психологiчного клiмату в колективi; забезпеченнi належних умов для розвитку iнтересiв, нахилiв, здiбностей учнiв; реалiзацiї педагогiки партнерства.

Аксiологiчнi принципи дiяльностi мають, на мою думку, домiнуюче значення для формування взаємодiї учасникiв освiтнього процесу, забезпечення академiчної доброчесностi тощо. Професiйна компетентнiсть керiвника– це iнтегральна якiсть, що забезпечує якiсть функцiонування ЗЗСО".

Сергій Болтівець: "... Основний масив сучасних вітчизняних досліджень свідчить, що в українському суспільстві не відбулось цілковитого знищення моралі, а молодь в своєму повсякденному житті всупереч несприятливим мікросоціальним обставинам керується здебільшого морально-правовими цінностями, самостійно засвоєними від старших поколінь. На відміну від наукових досліджень інших країн, де наявність названого феномену не зафіксована, вітчизняними дослідниками сформульовано визначення правової особистості як нового культурно-правового феномена розвитку української держави, суб’єкта демократизації політичної системи суспільства і утвердження правових засад у взаєминах держави і особистості".

Тетяна Водолазська : "Успіх організації, у тому числі й освітньої, значною мірою залежить від ефективного використання якісно нових підходів до управління. Одним з таких підходів є проактивний, що ґрунтується на засадах гуманістичної психології та передбачає використання методів, спрямованих на підвищення індивідуального ресурсу, стимулювання проактивної поведінки, розвиток внутрішного потенціалу особистості.

Сьогодні поняття «проактивність» використовується в різних науках, таких як: управління персоналом, інформаційні технології, психологія, менеджмент, що призводить до різноманіття його трактувань. Одні дослідники під проактивністю розуміють процес передбачення подій, ініціацію змін, прагнення «тримати в своїх руках» долю організації [7]. Для інших проактивність означає високий рівень відповідальності, ініціативності, наявність власної позиції "

Оксана Лютко: "Головною метою освітньої діяльності ЗЗСО є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства. Досягти цієї мети можна, забезпечивши високий рівень якості освіти. У науково-педагогічній літературі є чимало різноманітних визначень поняття «якість освіти», що свідчить про складність і багатогранність цього поняття. Одні автори вважають, що якість освіти може бути визначена з точки зору цілей, які досягаються через освіту, а інші пропонують замість терміна «якість освіти» використовувати сполучення слів «ефективність освіти»".

Світлана Дичко: " Кожного року зростає інтерес керівників закладів загальної середньої освіти, вчителів і батьків, а також громадськості до результатів ЗНО як показника ефективності освітньої діяльності.

У Законі України «Про освіту» зазначено, що метою розбудови та функціонування системи забезпечення якості освіти в Україні є гарантування якості освіти; формування довіри суспільства до системи та закладів освіти, органів управління освітою; постійне та послідовне підвищення якості освіти; допомога закладам освіти та іншим суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти [2]. Особливого значення у державі набуває проблема якості сучасної освіти та управління процесом її відстеження".

Світлана Королюк: "Реформування системи освіти, впровадження Концепції НУШ, прийняття нових Законів України «Про освіту» (2017), «Про повну загальну середню освіту»(2020) ставлять багато викликів перед педагогічними працівниками, й особливо перед керівниками закладів освіти.

Перед керівниками стоять завдання: як розробити й впровадити внутрішню систему забезпечення якості освіти; підтримувати роботу органів громадського самоврядування; плекати академічну доброчесність, розвивати колектив, виробляти у працівників готовність до впровадження нововведень; підтримувати роботу закладу за усіма напрямами його діяльності, переходити до автономії закладу, підтримувати автономію вчителя; впроваджувати методи колегіального управління, делегувати повноваження; розробляти спільно з педагогами, учнями, батьками стратегію розвитку закладу освіти, та багато іншого..."

Олена Косинська: "Розвиток цифрових технологій вносить кардинальні зміни у функціонування різних сфер людського суспільства у тому числі і освіти. Вже тривалий час проводяться дослідження щодо запровадження інформаційних технологій в організацію навчального процесу у навчальних закладах різних рівнів. У багатьох вітчизняних і зарубіжних університетах створені платформи для дистанційного навчання. Науковці твердять про необхідність організації такої форми навчання і при здобутті середньої освіти. Реалії сьогодення показали, що це не тільки можливості, а й необхідність в умовах глобалізації, оскільки збільшується уразливість як економічної, так і соціальної сфери. Зараз ми переживаємо саме таку ситуацію, коли в умовах пандемії необхідно організувати функціонування багатьох сфер, у тому числі і освіти."

Остапйовський Ігор Євгенович: "Питання професійної компетентності менеджера є завжди актуальною як науковою, так і прикладною тематикою. В умовах інформаційного суспільства дана тема набуває надзвичайно важливого значення. Одним із важливих напрямів удосконалення професійної компетентності є корпоративне навчання, яке за своїм характером є інноваційним та креативним."

Оксана Рудь: "Сьогоднiшня iнтернет-конференцiя, на мiй погляд, iнструментарiй мобiльної, динамiчної самоосвiти сучасного керiвника. Закладу освiти потрiбен директор-управлiнець, який має бути не просто висококласним фахiвцем у сферi освiтнього менеджменту, а й людиною iдеї, з власним баченням мети й завдань сучасної школи та спроможною реалiзувати цi iдеї, збудувавши технологiчно продуману освiтню систему. Фахiвець, який реалiзовує автономiю закладу освiти i бере вiдповiдальнiсть за iнiцiативнi рiшення, креативнiсть, формує свiй стиль управлiння, є активним носiєм iдеї: українська освiта в цiлому i кожен заклад освiти, зокрема, мають розвиватися за свiтовими тенденцiями.

Надзвичайно важливо спрямувати роботу ЗВО, iнститутiв пiслядипломної педагогiчної освiти на системний розвиток фахової професiйної компетентностi менеджера освiти, що iнтегрує у професiйну дiяльнiсть напрацювання сучасної психолого-педагогiчної науки, теорiї управлiння."

Остапйовська Ірина Ігорівна : "Дякую організаторам та доповідачам за цікаву та корисну інформацію та безцінний досвід. "

Михайло Сташенко : "Шановні колеги!

Щиро дякую всім, хто долучився до дискурсу. Глибокий професійний розгляд проблем управління, обмін позитивними науковими практиками освітнього менеджменту сприятиме започаткуванню й реалізації наукового проекту кафедри менеджменту освіти ВІППО «Формування професійної компетентності керівника закладу освіти в умовах змін».

Окремо дякую колегам науково-педагогічним працівникам кафедри за організацію інтернет-конференції.

Сподіваюсь на подальшу плідну співпрацю! "