ДОПОВІДАЧІ
МОДЕРАТОР ДИСКУСІЇ:
Михайло Сташенко
кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувач кафедри менеджменту освіти ВІППО
«Проєктування моделі формування професійної компетентності керівника закладу освіти в умовах змін»
Необхідність подальшого розвитку теорії і практики управління соціально-педагогічними системами зумовлена як сучасними глобалізаційними, інтеграційними, трансформаційними суспільними процесами, так і завданнями, що ставлять перед освітою Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про вищу освіту», Національна доктрина розвитку освіти, Концепція нової української школи тощо. Модернізаційні зміни в системі освіти України вимагають нових підходів до управління закладами освіти, а отже потребують формування професійної компетентності всіх учасників освітнього процесу і особливо їх керівників.
Потребу у професійно підготовлених, конкурентоспроможних фахівцях, які відзначаються високим рівнем професійної культури, педагогічної майстерності та творчості, здатних забезпечити розвиток закладу освіти відповідно до сучасних умов, покликана значною мірою розв’язати система післядипломної педагогічної освіти.
Проблема, на вирішення якої спрямовано дослідження. Створення умов формування управлінської компетентності шляхом реалізації індивідуальної освітньої траєкторії керівників закладів освіти, вільного вибору форм, видів, напрямів, змісту навчання в освітньому середовищі післядипломної освіти. Читати більше
Ірина Турчик
кандидат економічних наук, доцент
«Організація самостійного бухгалтерського обліку в закладі загальної середньої освіти: дії керівника»
В умовах дефіциту державного бюджету забезпечення фінансової стабільності та розвитку закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) стає нелегкою справою: часто через нестачу коштів адміністрація не може поліпшувати матеріально-технічну базу закладу, модернізувати наявні потужності, впроваджувати інформаційно-комунікаційні технології в освітній процес, передплачувати фахові видання тощо. Керівники ЗЗСО змушені розв’язувати значну частину фінансових проблем за рахунок батьків чи спонсорської допомоги, а не шляхом проведення ефективної фінансово-економічної діяльності закладу, відповідального витрачання бюджетних коштів, шукають способи залучити інші ресурси (за рахунок додаткових освітніх послуг, економії на комунальних платежах тощо).
Забезпечення прозорості в роботі ЗЗСО та його фінансів, створення бухгалтерської служби, формування наказу про облікову політику закладу, організація самостійного бухгалтерського обліку, формування бюджету, складання кошторисів, підготовка документації й участь у тендерних торгах, відкриття рахунків, підготовка фінансових звітів – це незначний перелік тих вмінь і навичок, якими повинен володіти керівник ЗЗСО в умовах автономії та фінансової самостійності закладу. Однак не всі керівники ЗЗСО позитивно ставляться до впровадження шкільної автономії, демонструють готовність до змін і прагнення прозорості в управлінні освітою на всіх рівнях, оскільки необхідно мати мужність вникати в питання організації бухгалтерського обліку, формування кошторису, бюджету, тендерних торгів, ведення облікової політики тощо. Читати більше
Ігор Остапйовський
кандидат педагогічних наук, доцент
«Корпоративне навчання як важлива складова підвищення професійної компетентності керівника закладу освіти»
Важливим розділом освітнього менеджменту є менеджмент персоналу. Одним із найважливіших пріоритетів даного виду діяльності є підвищення професійної компетентності керівників закладів освіти. Говорити про необхідність професійного розвитку персоналу немає необхідності, адже це є очевидним фактом. За даними Національного центру якості освіти персоналу (США), десяти відсоткове збільшення витрат на підвищення фахового рівня співробітників підвищує їхню продуктивність на 8,6 %, а десяти відсоткове збільшення коштів в обладнання дозволяє збільшити ріст продуктивності праці на 3,4 %. Невипадково, сьогодні ми є свідками виникнення організацій нового типу – організацій, що навчаються. В основу освітнього процесу в цих організаціях покладено такі принципи: навчатися швидше за конкурентів; навчатися всередині організації (один у одного в робочих групах); навчатися за межами організації (у постачальників та споживачів); навчатися по вертикалі (від вершини до основи організації); ставити правильні питання і використовувати навчання в дії; прогнозувати майбутнє, створювати сценарії і навчатися на них; застосовувати на практиці те, чому навчилися, і вчитися на практиці; навчатися швидше, ніж змінюється зовнішнє середовище; навчатися у тих сферах, де раніше не навчалися [4]. Читати більше
Алла Корнейко
кандидат історичних наук, доцент
«Моніторингова культура керівника закладу освіти: до проблеми змісту, функцій, процесу формування»
Сьогодні, в умовах суспільної модернізації, соціальні та політичні чинники висувають нові запити щодо оновлення філософії та парадигми вітчизняної освіти. Вектор змін лежить у площині якісних перетворень на усіх рівнях освітянського середовища, включаючи і рівень освітнього менеджменту. Тим самим зростають вимоги, що їх ставить сьогодення перед сучасним керівником закладу освіти. Адже, як свідчить досвід вітчизняних освітянських змін, жодна реформа не зможе досягнути своєї мети, якщо система управління не буде готова до змін не тільки у змісті навчання, а й у техніках та технологіях професійної діяльності менеджера освіти. Отож, проблема складових та детермінант професійної (у нашому випадку – управлінської) культури керівника освітньої установи набуває особливої актуальності.
Як відомо управлінська культура як система знань, умінь та навичок, особистісних якостей, мотивів і цінностей, які забезпечують якісне виконання керівником своїх функцій, успішну взаємодію з учасниками управлінського процесу та ефективність управління загалом є рушієм управлінської діяльності керівника [1, с. 6]. Загальновизнано, що рівень управлінської культури є важливим показником рівня професіоналізму. Визначальними характеристиками рівня управлінської культури є не лише знання основ управління, моделі та стилі управління, а й «управлінські здатності, які визначаються як міра реалізації управлінських компетентностей» [7]. Читати більше
Інна Кондіус
кандидат економічних наук, доцент
«Використання хмарних технологій
у дистанційному
навчанні»
Мирослава Купира
кандидат економічних наук
"Теоретичний аспект лідерства в системі управління "
Новою управлінською парадигмою в частині проведення ефективних реформ у сфері освіти виступає освітнє лідерство, що компонує в собі три аспекти. Системні аспекти лідерства
Лідерство в освіті діяльність керівників/вчителів/учнів
Лідерство для освіти діяльність батьків для розвитку освіти
Лідерство освіти діяльність держави щодо ефективного розвитку освітньої сфери
В енциклопедії освіти [2] основна увага зосереджується на лідерстві, що проявляється через впровадження нових моделей поведінки, технологій, процедур, принципів і цінностей в системі управлінської діяльності. Тобто, лідер в освіті – це особа чи інституція, яка здійснює діяльність у сфері освіти, спрямовану на її розвиток, а досягнення і результати цієї діяльності слугують показником руху для інших. Читати більше
Галина Лук'янчук
старший викладач кафедри
«Лідерство керівника як детермінанта командного менеджменту в закладі освіти»
Комплекс динамічних змін останнім часом поставив перед закладами освіти низку завдань щодо забезпечення продуктивної освітньої діяльності. Динаміка розвитку науки спонукає освітянські організації до оптимізації власної діяльності та швидкій адаптації до змін зовнішнього середовища. Проте, з’являються і внутрішні зміни, що пов’язані з необхідністю швидкої мобілізації власного потенціалу. В умовах швидких змін важливо бути готовим встигати за ними, а ще ефективніше йти в ногу зі змінами, подекуди стратегічно випереджуючи загальний цивілізаційний рух. Будучи стратегічною галуззю в розвитку держави, освіта має бути платформою лідерства і створювати необхідні умови для розвитку особистості в суспільстві, що пов’язані з формуванням здатності індивіда самореалізуватися. При цьому самореалізація має стати результатом ефективної життєдіяльності на основі здобутої освіти, що формує ключові базові компетентності. Заклад освіти в цих умовах має створити умови та забезпечити ефективний результат, що окреслений моделлю випускника: особистість + інноватор + патріот. Тобто, випускник має мати високий рівень критичного мислення, бути конкурентоспроможним та готовим до інноваційного розвитку, зі сформованою системою загальнолюдських цінностей, що стануть основою громадянської відповідальності за долю власної держави. Читати більше
Оксана Рудь
старший викладач кафедри
«Медіаосвіта та медіаграмотність як інноваційна освітня лінія навчального середовища: освітні категорії та виклик часу»
Сьогодні, в умовaх реaлізaції нової стрaтегії укрaїнської освіти, відбувaються кaрдинaльні суспільні зміни, що супроводжуються глобaльними інтегрaційними процесaми у різних сферaх. Виконaння непростих і відповідaльних зaвдaнь реформувaння системи освіти, вироблення новітньої методології інновaційної діяльності тa оргaнізaції освітнього процесу потребує безпосередньої учaсті інтегровaного інформaційного зaбезпечення, використaння онлaйн ресурсів тощо. Інформaційне зaбезпечення (тобто процес зaдоволення інформaційних потреб користувaчів) з метою отримaння освіти, зaбезпечення нaукових досліджень, реaлізaція різних форм професійної виклaдaцької і педaгогічної діяльності, тa розвиток фaхових компетентностей, посідaє вaжливе місце серед системоутворюючих фaкторів безперервної освіти дорослих.
Водночaс, в умовaх викликів інформaційно-психологічної війни критичне стaвлення громaдян до медіaповідомлень стaє вaжливою склaдовою нaціонaльної безпеки. Медіaосвітa нaбувaє стaтусу потужного ресурсу нaціонaльно-пaтріотичного виховaння. Читати більше