Інтерне́т - всесвітня система сполучених комп’ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини та електронна пошта.
В повсякденній мові слово "Інтернет" найчастіше вживається в значенні Всесвітнього павутиння і доступної в ньому інформації, а не у значенні самої фізичної мережі. Також вживаються терміни «Всесвітня мережа», «Глобальна мережа» чи навіть одне слово «Мережа», «Інтернет», «Тенета», «Міжмережжя», «Інтерне́трі» або «Не́трі».
Історія Інтернету сягає досліджень 1960-х років, які проводилися на замовлення уряду США і мали на меті створення надійних розподілених комп'ютерних мереж, стійких до пошкоджень. Попередницею Інтернету стала мережа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network), яка, почала функціювання наприкінці 1960-х, на початку 1970-х і об'єднувала близько 200 вузлів.
Урядове фінансування магістральної мережі Національного наукового фонду США в 1980-х, а також приватне фінансування для інших комерційних магістральних мереж в усьому світі призвело до участі в розробці нових мережевих технологій і злиття багатьох мереж. Комерціалізація в 1990-х міжнародної мережі привела до її популяризації та впровадження в практично кожен аспект сучасного життя людини. З 2011 року понад 2,1 мільярда людей користуються послугами Інтернету.
Інтернет не має централізованого управління, правил використання чи доступу. Кожна складова мережа встановлює свої власні стандарти. Централізовано визначаються правила використання адресного простору Інтернет протоколу та Системи доменних імен. Керує цим Інтернет-корпорація з присвоєння імен та номерів , міжнародна некомерційна організація з головним офісом у США. Технічне обґрунтування і стандартизацію основних протоколів (IPv4 та IPv6) проводить Internet Engineering Task Force (IETF) — некомерційна організація, відкрита міжнародна спільнота проектувальників, учених, мережевих операторів і постачальників послуг.
Мережа побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. В наш час Інтернет відіграє важливу роль у створенні інформаційного простору глобального суспільства, слугує фізичною основою доступу до веб - сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних.
Для підключення до Інтернету потрібно скористатися послугами спеціальної організації провайдера — (англ. — постачальник). Користувач укладає з провайдером договір про надання послуг щодо підключення до Інтернету та користування певними службами мережі. Він одержує від провайдера ім'я користувача і пароль для підключення до Інтернету.
У розпорядженні провайдера є один або кілька потужних серверів. При підключенні до Інтернету відбувається з'єднання комп'ютера-користувача з сервером доступу, який перевіряє правильність уведення імені користувача і пароля, наявність оплати послуг, після чого надає доступ до ресурсів Інтернету.
Існує багато організацій, які надають провайдерські послуги. Вибираючи конкретного провайдера, потрібно враховувати: надійність зв'язку, тобто здатність передавати дані без зривів, помилок і втрат; швидкість передачі даних; і думку людей, які вже користуються або користувалися послугами цього чи іншого відомого провайдера. Для підключення до Інтернету комп'ютер користувача повинен мати спеціальний пристрій —модем. Тип і принципи роботи цього пристрою залежать він способу підключення комп'ютера користувача до мережі Інтернет.
