Якими діти народжуються – ні від кого не залежить,
але в наших силах зробити їх хорошими через правильне виховання.
Плутарх
Розвиток сучасного суспільства і процеси інтеграції в європейську спільноту вимагають забезпечення соціального захисту громадян України, особливо тих, хто потребує її найбільше, зокрема дітей з особливими освітніми потребами.
Система соціального супроводу дітей із особливими освітніми потребами в Миколаївській спеціальній школі № 2 спрямована на створення належних умов, які забезпечуватимуть підвищення соціальної активності дітей, розвиток інтелектуальних процесів, формування ціннісних установок, що відповідають психічним і фізичним можливостям дитини із особливими освітніми потребами.
Соціальний педагог закладу в системі соціального супроводу надає наступний зміст послуг: інформаційна й консультаційна допомога сім’ї з правових питань, соціально-психологічне консультування, посередництво між членами сім’ї й іншими соціальними інститутами у належному розв’язанні конфліктних ситуацій.
Отримати консультацію соціального педагога Миколаївської спеціальної школи № 2 можна щочетверга з 10.00-14.00 за адресою: м. Миколаїв, вул. Рибна, 91, тел: (0512) 60-58-39.
Анкетування «Які ви батьки?»
Більшість батьків свято переконані, що вони гарні батьки. Про своїх дітей одні батьки розповідають стороннім лише хороше, а інші — не соромляться жалітися на них... Стосунки батьків і дітей — вічна проблема, з якою зіштовхується кожне покоління. Чому в одних сім’ях — мир і спокій, а в інших — сварки, крики і скандали? Якими бачать діти своїх батьків? Якими батьками ви насправді є?
На ці запитання допоможе відповісти цей тест.
Виберіть свої варіанти відповідей на 10 запитань і позначте їх.
1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном?
— систематично — 3;
— інколи — 1;
— ніколи, читає дружина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) — 0;
— а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? — 2.
2. Чи довіряє вам дитина свої таємниці і переживання?
— у хвилини відвертості — так — 3;
— про всі таємниці дізнаюся від сусідів, вихователів (вчителів), знайомих — 4;
— а навіщо мені її таємниці? — 1;
— як мені знадобиться дізнатися, натисну — і все скаже — 2.
3. Скільки часу за день ви спілкуєтесь з дитиною?
— стільки, скільки конче необхідно — 2;
— з ранку до ночі — 4;
— увесь вільний час — 3;
— я не маю часу для спеціального спілкування — 1.
4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите?
— дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал тощо — 2;
— допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) — 3;
— дитина отримала зауваження (погану оцінку) — нічого страшного, наступного разу виправиться — 1;
— влаштую скандал виховательці (вчительці) — 4.
5. Як ваша сім’я проводить літній відпочинок?
— тато — в один бік, мама — в другий, діти — до бабусі (в табір тощо) — 1;
— намагаємося провести відпочинок разом — 3;
— відправляємо дітей до бабусі чи в табір, а самі їдемо відпочивати — 2;
— куди дитина захоче, туди й поїде — 4.
6. Після сварки з дитиною хто першим починає миритися?
— той, хто першим усвідомить свою провину — 3;
— ніхто і ніколи, все налагоджується само собою — 1;
— певна річ, дитина, вона ж наймолодша — 2;
— завжди я, шкода ж дитини! — 4.
7. Чи намагаєтеся ви виконати всі бажання своєї дитини?
— так, стараюся виконати усі — 4;
— так, якщо маю кошти і час — 3;
— бажання — так, примхи — ні — 2;
— це діти мають виконувати бажання дорослих — 1.
8. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження?
— постійно — 2;
— не втручаюсь в життя дитини — 4;
— у разі необхідності — 3;
— давати поради і вчити жити — безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити — 1.
9. Чи здатні ви віддати свою дитину надовго (більше місяця) на виховання державному закладу чи родичам?
— тільки якщо нема іншого виходу — 3;
— так я і роблю — 2;
— ніколи в світі — 4;
— де захоче, там і житиме — 1.
10. Якщо дитина без дозволу взяла гроші і потратила на свої витребеньки, що ви зробите?
— шкуру здеру! — 2;
— поговорю, поясню, чому так не можна робити — 3;
— то й нехай, «все найкраще — дітям!» — 4;
— в моєму домі гроші не валяються абиде — 1.
А тепер підрахуйте суму балів за усі ваші відповіді.Нижче наведені розшифровки отриманих чисел.
Від 10 до 15 балів.
Ви — байдужа мати чи батько. Для вас дитина — другорядний продукт вашого життя, досить обтяжливий додаток, щоб не сказати тягар. Ваше життєве кредо: «Хочу пожити для себе!», і саме на цьому базуються ваші стосунки з дитиною. Оскільки ви живете тільки власним життям, в якому для дитини місяця нема, то ваша байдужість, відповідно, рано чи пізно викличе байдужість до вас з боку дитини. Рік у рік емоційна відстань між вами і дитиною зростатиме і зрештою перетвориться на прірву. Ви не потребуєте і не відчуваєте радості і тепла від спілкування з дитиною. Вас пов’язують лише побут, матеріальні речі. Коли дитина виросте і стане самостійною, порвуться й ці ниточки, тож ви станете не потрібні одне одному навзаєм.
Від 16 до 25 балів.
Ви — тиран. Вважаючи себе найголовнішим членом сім’ї, на якому «все тримається», ви вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Для вас існує лише ваша думка, а думка, бажання, проблеми дитини вас не цікавлять, оскільки не є важливими. Ви твердо знаєте, як треба виховувати дитину, і чітко дотримуєтесь своїх правил. Опір дитини вас обурює і доводить до шаленства. Можливо, ваша дитина намагається врятуватись від вас тим, що замикається в собі і мовчки, покірно вислуховує ваші нотації та виконує ваші вимоги. Цілком можливо, що коли «ваша слухняна овечка» виросте, то почне робити все навпаки, тож матимете цілковиту протилежність тому, чого ви навчали довгі роки. А можливо, збереже зовнішню слухняність і намагатиметься триматись від вас якнайдалі...
Від 26 до 34 балів.
Ви — справді хороша мати чи батько. Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі. Дитина вважає вас своїм другом, не хоче засмучувати вас своєю поведінкою, а якщо все-таки так стається, то ви швидко знаходите порозуміння, і конфлікт не переростає у хронічні скандали. Ви знаєте свою дитина і можете передбачити її реакцію чи поведінку у певних ситуаціях. Дитина почувається захищеною у сім’ї. У вас справжні близькі стосунки, що не переходять в панібратство, бо ви вмієте зберігати дистанцію і авторитет, бути вимогливим при потребі.
Від 35 до 40 балів.
Ви — прислуга своєї дитини. За власним бажанням ви обслуговуєте її не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі. Будьте готові до того, що коли вона виросте, то не буде рахуватися з вами. Можливо, ви свідомо приносите себе в жертву, але задумайтесь ще й про таке: плекаючи егоїста, ви виростите нещасну людину, бо рано чи пізно ваша дитина з’ясує, що світ таки не крутиться тільки навколо неї. І хтозна, чи зможе вона з цим примиритися..
Поради батькам із формування в дітей адекватної самооцінки:
1. Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.
2. Не перехвалюйте дитину, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.
3. Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути кращими за неї.
4. Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.
5. Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте вголос свої можливості й результати справи.
6. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).
Уміння дитини грамотно вирішувати конфлікти є необхідною складовою її емоційного інтелекту й критичних навичок прийняття рішень. Конфлікти (прості або складні), у свою чергу, є невід’ємною складовою життя будь-якої людини. Тому важливо, щоб всі ми озброїлися знаннями про них. Також важливо вже в ранньому віці навчити дітей уміти вирішувати конфлікти. І дати цей цінний урок мають саме батьки. Однак, дуже ймовірно, ви зіткнетеся з тим, що реалізувати його буде не так вже й просто. Ось чому вашій увазі пропонується цей невеликий гід з навчання вашої дитини базовим морально-етичним принципам вирішення конфліктів.
1. Всі ми різні. Перше, чому ви повинні навчити вашу дитину, полягає в тому, що всі ми дуже різні. До нас не завжди приходять одні й ті ж думки, ми не завжди віримо в одне й те ж або діємо однаково. Важливо, щоб дитина зрозуміла, що відмінності - це і є ті особливості, які роблять нас людьми, роблять нас неповторними особистостями, а отже, цілком нормально мати різні погляди,переконання й навіть діяти по-іншому. Ми повинні навчити дітей цінувати унікальність кожної людини, з якою вони будуть зустрічатися на своєму життєвому шляху. Коли ви навчите дитину цього базового принципу, він стане першим кроком у вирішенні конфліктів навіть ще до виникнення проблеми.
2. Безпека - це головне. Наступний крок у навчанні вашої дитини у розв’язанні конфліктних ситуацій полягає в тому, щоб переконати її, що в той момент, коли вона розгнівана, величезне значення має забезпечення безпеки як собі, так і оточуючим. Слід підкреслити, що неприпустимо завдавати тілесних ушкоджень, вважати за можливе будь-який інший акт насильства, спрямований проти іншої людини. Також, з позиції самоповаги, ніхто й ніколи не повинен дозволяти своєму гніву спалахнути настільки, щоб завдати людині фізичного болю. Якщо ваша дитина відчуває себе розлюченою й потребує фізичної розрядки, порадьте їй побігати або виконати якусь іншу інтенсивну вправу. Ця порада не стосується випадків заподіяння шкоди самому собі або заподіяння шкоди іншій людині.
3. Важливо висловити свої почуття. Наступний спосіб допомогти вашій дитині у вирішенні конфлікту полягає в тому, щоб навчити її ефективно висловлюватися про те, що вона відчуває. Коли діти розлючені, вони можуть словесно ображати винуватця або звинувачувати когось ще, власне, позбавляючи себе можливості вийти з конфлікту. Замість цього запропонуйте дитиніприслухатися до себе й сказати щось на кшталт: «Я відчуваю зараз те, якби _______». Якщо в конфліктній ситуації дитина зможе розмовляти таким чином, то інший її учасник, швидше за все, заспокоїться й не сприйматиме все так вразливо. Розмова стане більш конструктивною, конфлікт вийде на продуктивний шлях свого вирішення.
4. Спокійний тон - ефективніший. Важливо навчити дитину, що кричати або підвищувати голос на людину, на яку вона розлючена, не варто в будь-якому випадку, це абсолютно неефективно. Обов'язково переконайтеся, що ваш син чи донька зрозуміли, що набагато продуктивніше буде просто поговорити з людиною, а крик і втрата контролю над собою не дадуть бажаного результату. Збереження контролю, безумовно, більш ефективне, ніж його втрата. Більше того, скажіть дитині, що зберігати контроль в умовах конфлікту - це ознака сильної та зрілої людини.
5. Визнання своєї помилки. Далі важливо роз'яснити дитині, що якщо вона вчинила неправильно, то повинна визнати це. Визнання своєї неправильної поведінки в складній ситуації - це перший крок до самовдосконалення та особистісного росту. Навчивши дитину визнавати, що вона була неправа і помилилась, ви тим самим навчите її брати на себе відповідальність за свої дії та вчинки. Якщо дитина неправа, їй необхідно також принести свої вибачення. І важливо, щоб вибачення були дійсно щирими.
Навчити дитину вирішенню конфліктів - це надзвичайно важливо. Незалежно від того, в якій сфері працює людина або які її особливості характеру, конфлікти неминучі. Завдяки отриманим необхідним знанням про подолання конфліктів, ваша дитина зможе набути важливого життєвого досвіду, який надалі збереже на все життя!