Термінологія

Сторітеллінг (story – історія; telling – розповідати) – це ефективний метод донесення

інформації до аудиторії шляхом розповідання смішних, зворушливих або повчальних історій

з реальними або вигаданими персонажами.

Види сторітеллінгу1

. Культурний – розповідає про цінності, моральність та вірування;

. Соціальний – розповідь людей один про одного (можна розповідати дітям історії з

життя відомих людей, що може стати для них прикладом для побудови свого життя).

. Міфи, легенди – вони відображають культуру й нагадують нам, чого в житті слід

уникати аби бути щасливим.

. Jump story – всі полюбляють слухати історії про містичних істот, коли неочікуваний

кінець змушує підстрибнути на стільці від страху. Такі історії допомагають подолати власні

страхи.

. Сімейний – сімейні легенди зберігають історію наших пращурів. Ці історії

передаються з покоління в покоління та мають повчальний характер.

. Дружній – ці історії об’єднують друзів, оскільки вони згадують про певний досвід,

який вони пережили разом.

. Особистий – особисті історії розповідають про власний досвід та переживання. Це

важливий вид сторітеллінга, оскільки подібні історії допомагають зрозуміти себе, і почати

розвиватися.

Структура сторітеллінгу: вступ – розв’язка – висновки.

Джерело