Фейкові зображення

. Фейкові зображення

На сьогодні в мережу Інтернет завантажується безліч фотографій, але, які з них справжні? Тому, щоб уникнути неприємностей, потрібно навчитися верифікувати інформацію. Іншими словами, перевіряти, чи те, що ми бачимо, правда.

Наприклад, на просторах інтернету можна знайти дуже багато цінних, унікальних і незнайомих фотографій давнього Львова. Однак, виявляється, що часом можна натрапити на не зовсім справжнє фото, яке може заплутати не одного шанувальника історії прекрасного міста. Так, уже не один рік в інтернеті «гуляють» кілька монтажних фотографій, одне із яких стало доволі популярним та подається в багатьох ресурсах під як «Рідкісне фото Львова з непокритою Полтвою».

Фото

Оригінальне зображення, використане за основу для фейкового зображення Львова. На світлині зображено місто Каліш в Польщі. Фото 1904 року.

Фото

Навіть уряди не соромляться випускати фейкові фото. Так, у 2008 році Іран опублікував славетний знімок із ракетними випробуваннями. Щоб не компрометувати військову славу країни, ракетну установку, яка під час тесту не спрацювала, майстерно заретушували.

Фото https://pro100.lpnu.ua/ciot/pluginfile.php/111129/mod_book/chapter/929/_96778607_p012k6lc.jpg

Інструменти для перевірки фото:

1. Уважно переглянути зображення: тінь, погода, положення людей, неприроднє розташування предметів тощо.

2. Обернений пошук Google Reverse Image Search (https://images.google.com/). Якщо ви працюєте в браузері Chrome, то для користування таким пошуком достатньо натиснути правою кнопкою на зображення та обрати опцію «Знайти зображення в Google».

3. Сервіс Tineye (http://tineye.com/) дозволяє одразу відфільтрувати за часом публікації аналогічні зображення.

4. В ручну переглянути вказане місце на Google Street View або в програмі Google Earth. Наприклад, редакція отримала фотографію, на якій, за словами автора, зображена подія на вулиці міста Донецька. Щоб перевірити, чи точно це саме ця вулиця і дійсно ця фотографія була зроблена в Донецьку — можна скористатися Google Street View, який показує панорамні знімки вулиць. У Луганську, наприклад, такої опції немає, але можна скористатися фотографіями місцевості, які робили самі користувачі.

5. Для того щоб за допомогою соціальних мереж знайти фотографії, які зроблені в конкретному місці, можна скористатися сервісом Yomapic. Цей сервіс також можна використовувати і в таких випадках, як важкі погодні умови, наприклад, знайти, як кияни реагують на заметіль.

6. Сервіс Fotoforensics (http://fotoforensics.com/) допомагає визначити зміни на фотографії. Сервіс показує області зображення з різним рівнем стиснення, що є ознакою монтажу. Тут можна оцінити яскравість світлини — якщо якась частина світліша за іншу такого ж кольору, це теж ознака монтажу. Якщо об’єкт був вмонтований у фотографію — він буде яскравішим на «негативі» Fotoforensics.

7. Для перевірки Exif даних зображення можна застосувати сервіс Image Edited (http://imageedited.com).

8. Ще один сайт для перевірки метаданих у зображеннях — Jeffrey's Image Metadata Viewer (http://exif.regex.info/exif.cgi). Сучасні цифрові камери кодують багато даних, як-от витримку, фокусну відстань об'єктива тощо — в файл образу, зазвичай це «Exif Data» (Exif скорочено від «exchangeable image file format»).

9. Для того щоб відшукати світлини, зроблені у певний час із вказаного вами місця, можна створити власний пошуковий запит для Facebook. Таким чином ви зможете знайти фотографії, які були зроблені в конкретній будівлі (taken at), на конкретній вулиці, у місті або на місцевості (taken in), а також фотографії з людиною, яка на них позначена (of).

10. Звернути увагу на те, хто публікує та розповсюджує фото. Ненадійними джерелами вважаються маловідомі блоги й інтернет-ресурси, неперевірені сторінки в соціальних мережах. Щоб визначити, чи можна довіряти авторові зображення, можна скористатися Pipl.com (https://pipl.com/) чи WebMii. Їхня основна функція – пошук «інтернет-сліду» користувача. Головне – вбити ім’я латиницею та без помилок. До речі, так можна виявити фейкові акаyнти.

11. Перевірити погодні умови. Часто на фейкових світлинах погодні умови не співпадають із реальністю. Перевірити стан небесної канцелярії просто – інтелектуальний робот Wolfram Alpha (https://www.wolframalpha.com) знає відповіді практично на все. Вбиваєш в пошук потрібне місто та дату – наприклад, weather kyiv 23/07/2011 – і дивишся, чи справді тоді йшов дощ.

12. Зробити відзеркалення фото та перевірити на Пошук Google - https://www10.lunapic.com/editor/?action=mirror

13. Встановити додаткові розширення для пошуку зображень у браузери: RevEye Reverse Image Search; Find this pic; TinEye Reverse Image Search; FirstDraftNewsCheck; Fast Image Research