2 – збагнути Його умову людяності – духовні Цінності,
3 – наснажити Ними смисл життя і спрямування діяльності.
Ця книжка про віру, надію і любов до провідних духосмислів, які зумовлюють творчий розвиток – і ваш особистий, і загальний поступ культури-цивілізації.
Ця Надія Безсмертна, бо надійно ствердна в естафеті спадкоємців продовжувачів. До речі, Надія Безсмертна (сусідка в селі Шевченковому) мене живить молоком і зберігає у клубі-бібліотеці полицю моїх книжок.
Сучасний сумбур і війни у світі спричинені суперечними інтересами і поглядами, які нехтують цінностями. Тому дуалізм релятивації сповзає в перевагу анти-вартостей – не Ріднота, а ворожість, не Любов, а ненависть, не Добро, а зло, не Краса, а руїна, не Істина, а брехня, не Лад, а хаос, не Справедливість, а кривда, не Гідність, а тиско-гніт, не Свобода, а свавілля, не Творчість, а нівеляція, не Життя, а вбивство, не Святе, а ідеї-фікс. Махровий вияв – рос-анти- світ, що його дослідив М.Епштейн, а я переклав українською.
Духовний занепад обертає технічну могутність на засіб знищити хвору цивілізацію («кінець історії», М.Е.). Але наші «воїни світла» на вістрі аксіо-гуманізму демократій чинять спротив апокаліпсису. У горнилі вогню мусить загартуватися новий СвітоЛад і глобальний Суб’єкт ціннісної самосвідоми людства, що знешкодить супереччя домінацією фундаментальних святих ціннот. Тоді об’єднання сил набуде променевого напряму в обітованне майбутнє, назустріч можливостям часо-буття, на шляху фантастичних досягнень, на збагачення абсолютного Духу.
Моє шанування – співавторам «Філософії в Україні», Олександрові Кулику, Михайлові Епштейну, Оксані Забужко, незабутнім Генріху Батіщеву, Іванові Дзюбі і Сергію Кримському. А також – Світозару Мойсеїву, Марійці Мойсеївій та онукові Леву.
Пишу ці рядки, а наді мною раз-по-раз гуркотять небесні провісники надії – на схід і додому. Уклінно вдячний – летіть, голубоньки, летіть!