Верстка – це процес формування книжкових, журнальних, газетних сторінок складання визначеного формату із заздалегідь підготованого основного і додаткового тексту, таблиць, ілюстрацій, формул, декоративних елементів, колонтитулів, колонцифр.
Верстка – це складання сторінок книги, газети, журналу із набраних рядків, заголовків, ілюстрацій. Це складання відбувається згідно із заздалегідь затвердженим макетом видання і є складовою частиною додрукового процесу.
Етапи до поліграфічної підготовки:
Авторський (складання авторського оригіналу, авторське саморедагування)
Редакційний (робота з редактором)
Конструювання (верстка, технічне оформлення видання)
Поліграфічне відтворення
Процес оформлення друкованого видання складається із трьох послідовних етапів:
1. Підготовчий етап, на якому виникає, розвивається і складається задум оформлення: народження і формування задуму; перетворення задуму в проект оформлення; перетворення проекту в модель оформлення – макет. Визначається значення і місце кожного тексту і зображення у виданні відповідно до задуму і закріплення за ними певних графічних характеристик, а також їх взаємодія, ієрархічна структура і відображення її у системі рубрикації.
2. Етап виконання та редагування оригіналів оформлення: формується зміст та графічні характеристики зовнішнього та внутрішнього оформлення: робота над ескізами або пошук та добір ілюстрацій і фотографій; гармонійне поєднання зображень, текстів, їх класифікація і опрацювання, створення макетів. Весь графічно-зображальний ряд повинен об'єднувати різнорідну текстову частину і утворювати нерозривну єдність, причому видання має сприйматися цілісно й неповторно.
3. Композиційно-технічний етап: набір та верстка, підготовка зверстаного матеріалу для поліграфічного етапу, остаточне розміщення текстових та зображальних матеріалів, відповідність усіх елементів видання існуючим нормам і стандартам, перевірка комплектації, створення оригінал-макету, який передається на поліграфічне підприємство для друкування.
Види верстки.
Макетна (журнали, газети)/ безмакетна (книги)
За видом видання:
Книжкові
Журнальна
Газетна
Акцидентна (дрібні самостійні видання, білети, бланки, афіші, рекламні модулі)
3. За розміщенням матеріалів відповідно до центру сторінки складання:
Вертикальна
Горизонтальна
Синергетична
Асиметрична
Макетом видання називається взаємне розташування елементів макета - колонок, текстових блоків, графічного матеріалу, колірних рішень, а так само колонтитулів, розділових ліній, рамок та інших елементів оформлення.
Характер верстки книжково-журнальних видань залежить від групи складності. Існує чотири групи складності верстки:
верстка простого (суцільного) тексту;
верстка тексту з нешрифтовими виділеннями, таблицями, формулами;
верстка тексту з виділеннями, таблицями, формулами, ілюстраціями з підписом, багатошпальтової верстка;
складна верстка (додатково до третьої групи - композиційні виділення).
Комп'ютерна верстка — поєднання персонального комп'ютера та спеціального програмного забезпечення для створення макету для друку в типографії або на принтері.
Користувач або дизайнер-верстальник створює макет сторінки, що містить текст, графіку, фотографії та інші візуальні елементи. В залежності від необхідної кількості та якості матеріалів друк може відбуватися на принтері, множильному апараті або в спеціалізованих типографіях.
Для комп'ютерної верстки частіше за все використовуються програми QuarkXPress, Adobe InDesign, також можуть використовуватися Scribus, Microsoft Publisher, Apple Pages та інші.
Використовуючи термін Комп'ютерна верстка мають на увазі не лише створення макету сторінки (page layout) для книг та журналів, цей термін застосовується і до створення макетів рекламних оголошень, упаковки, дизайну виставкових стендів, роздаткових матеріалів тощо.
Комп'ютерна верстка була започаткована в 1985, коли вийшла створена Aldus програма PageMaker і персональний лазерний принтер LaserWriter компанії Apple Computer. Можливість створення WYSIWYG макетів сторінки на екрані монітора і потім роздруковувати на принтері було новим як для комп'ютерної індустрії, так і для друкарської справи. Термін «desktop publishing» був вигаданий Полом Брейнердом (Paul Brainerd), засновником Aldus Corporation.
Покращення та розширення інструментів для роботи з текстом та графікою для комп'ютерів привернуло увагу професійної друкарської спільноти до систем комп'ютерної верстки. Переломним моментом до цього стала програма QuarkXPress у 1990-их, а також розширення бази комп'ютерних шрифтів. QuarkXPress була панівною системою на ринку.
На початку 2000-их набрала популярності програма Adobe InDesign. Це сталося завдяки великим можливостям програми, а також інтеграції з іншими програмами від Adobe, що були домінуючими в сфері комп'ютерного дизайну, обробки зображень та фотографій, аудіо та відео редагування.
Настільна видавнича система, що базується на структурованій розмітці документа (див. SGML, HTML, XML), на відміну від систем, що ґрунтуються на подібному до верстака графічному інтерфейсі (GUI).
Це професійна програма для верстки та макетування, яка може використовуватися для створення постерів, флаєрів, брошур, журналів, газет та книг. Входить до складу Adobe Creative Cloud.
Вимовляється «лате́х» — мова розмітки даних та пакет макросів TeX для високоякісного оформлення документів. Вважається стандартом де-факто для підготовки математичних і технічних текстів для публікації в наукових виданнях. В типографському наборі форматується як LATEX.
Був створений Леслі Лампортом (англ. Leslie Lamport) на початку 1980-х років.
Програма з відкритим кодом для комп'ютерної верстки (DTP).
Scribus може використовуватися для створення макету сторінок та підготовки файлів для друку. Також Scribus може створювати PDF файли і форми. Scribus підтримує основні типи текстових та графічних файлів, схему кольорів CMYK, профілі кольорів ICC.
Можливості друку реалізовані вбудованим драйвером PostScript із повною підтримкою PostScript рівня 2 та неповною — рівня 3, а також можливістю використання шрифтів формату TrueType, Type 1 та OpenType.
Версткою називають також тип комплектування ілюстрацій на смузі.
Таких типів виділяють декілька. Розглянемо їх
· відкрита верстка в оборку: ілюстрація розміщується в одному з кутів смуги;
· закрита верстка в розріз: ілюстрація розміщується на всю ширину смуги, а текст оточує її зверху та знизу;
· смугова верстка: ілюстрація повністю займає смугу;
· верстка під обріз: ілюстрація виходить за поля сторінки так, що полів немає зовсім;
· верстка ілюстрацій з виходом на поле;
· верстка на полях: ілюстрація повністю виноситься на поле сторінки;
· розпашна верстка: ілюстрація через корінець переходить з однієї сторінки розвороту на іншу;
· комбінована верстка: на одній сторінці (одному розвороті) поєднуються різні типи верстки;
· ламана верстка: газетні матеріали на шпальті врізаються один в одного;
· симетрична верстка: текст, заголовки, ілюстрації розташовані взаємно врівноважено відносно один одного.
Еще одна особенность журнальной верстки, о которой важно помнить, – большее количество изображений. Если для газетной статьи (более короткой, занимающей часть полосы) достаточно одной-двух иллюстраций, то более длинные журнальные статьи требуют большего количества иллюстративного материала.
Соответственно размещение трех-четырех крупных иллюстраций на одной странице или на развороте одновременно и труднее, и интереснее для дизайнера. Можно использовать различные варианты сочетания текста и изображений.
Правило: иллюстрация должна смотреть на полосу.
Эта емкая формулировка может быть не слишком понятна, так что поясним ее. Если иллюстрация является портретом или на ней изображен предмет с четко заложенным движением (например, автомобиль), то есть разница в том, с какой стороны полосы ее расположить. Взгляд человека должен быть обращен к центру полосы, и точно так же, к примеру, любые транспортные средства должны иметь перед собой полосу, чтобы «ехать»
До багатосторінкових видань відносять:
Буклет - складений аркуш паперу, який дозволяє в короткій, але цікавій формі розповісти споживачеві про послуги, що надаються чи товари. У вигляді буклету випускають путівники, мапи міст для туристів.
Брошура - містить близько 4-48 сторінок, на яких розміщена розгорнута інформація про товари чи послуги, представлені фотографії, малюнки, таблиці, графіки та прайс-лист.
Каталог - це багатосторінкове видання, яке дозволяє розмістити повну інформацію про товари або послуги, розповісти про переваги компанії, історію її створення.
Журнал - видання, яке багато в чому схоже з брошурою, але має більший обсяг і виходить з певною періодичністю.
Блокнот - багатосторінкове видання, яке може бути виконано з урахуванням фірмового стилю компанії. Дозволяє своєму власникові звертати увагу на логотип компанії або представлену інформацію щоразу, коли виникає необхідність скористатися цим виданням.
Книга - об'ємне видання, в якому міститься більше 48 сторінок. Вона має певний формат і тираж, і може виступати як подарункове видання.
Газета - періодичне видання з постійною назвою, що виходить через певні, короткі проміжки часу (щоденно, щотижня, кожні два тижня) у формі складених аркушів.
Творча реалізація видання залежить від ідеї, цілей і передбачуваної читацької аудиторії планованої публікації. Щодо художньої концепції видання, то вона залежить від:
матеріалів публікації, що є зоровим центром;
єдиного стилю оформлення публікації;
зв'язку графічних і текстових матеріалів;
типу матеріалів (текст або графіка), що є головними у публікації;
відповідності пропонованих матеріалів цілям публікації;
помітного графічного вираження, освітлюваної теми.
З огляду на перераховані вище фактори можна знайти більш цікаву творчу ідею. Дану ідею необхідно винести на обговорення читача, інших учасників проекту для перебування більш вдалого рішення її втілення.
Верстка є не тільки складальним процесом, а й істотно впливає на створення певної форми видання. Тому стиль оформлення, поряд з текстом та ілюстраціями, слід розглядати в якості вихідного компонента верстки.
Виходячи з функцій верстки, вона повинна відповідати суворим вимогам дизайну і забезпечувати певні моменти:
найвигіднішу композиційну структуру видання. Тобто за допомогою верстки необхідно створити максимально зручне в користуванні видання. Верстка наочно демонструє структуру і композицію сторінок видання, визначає які компоненти тексту або ілюстрацій є головними, а які другорядними;
компактне розташування матеріалів на сторінці і максимальне використання корисної площі паперу;
естетичний, привабливий і виразний зовнішній вигляд майбутнього друкованого видання. Вона повинна забезпечити пропорційне відображення елементів на відбитку, підкреслити їх графічне єдність, щоб виріб поліграфічної промисловості сприймалося як одне ціле, органічно і чітко розділене на блоки, зручні для читання і сприйняття людським оком.
Видання - документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам Державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання
Примітка 1. Під документом слід розуміти матеріальний об’єкт, що містить інформацію, закріплену створеним людиною способом для передавання в часі та просторі.
Примітка 2. Видання, що поряд з друкованим текстом містить записи звуків чи зображення на інших матеріальних носіях (платівках, магнітофонних стрічках, фотоплівках, слайдах, аудіо- та відеокасетах), або таке, що має супровідну допоміжну інформацію (дискети тощо), зветься комбінованим
Видавнича продукція - сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем (видавцями)
Примітка. Видавцем є юридична особа, що здійснює видавничу діяльність, вступає у правові, майнові, виробничі відносини з суб’єктами інших сфер економіки і культури відповідно до чинного законодавства.
ДСТУ 3017:2015. Видання. Основні види. Терміни та визначення.
Кни́жка - 1) Те, що виходить друком (зазвичай, великим накладом): наукові праці, літературні твори, поезії, підручники, посі́бники, дові́дники тощо.
2) Також слово книжка використовується в назвах документів (трудова, ощадна, членська, розрахункова тощо).
Книга - 1) Речі вищого штибу (Книга Буття, Книга Пошани), часто рукописні, проваджені здебільшого в одному примірнику.
2) Багатосторінкова друкована продукція спеціального призначення (книга відгуків, на скарги, бухгалтерська, головна, касова, домова тощо).
3) Том (книга перша, книга друга).
Примі́рник - кожна самостійна одиниця вида́ння.
На́клад - 1) загальна кількість примірників одного вида́ння (тираж);
2) Сукупність тотожних примірників книжки, виданих одночасно (вида́ння).
Формат видання - розмір готового видання, що визначається шириною і довжиною сторінки видання у міліметрах чи шириною і довжиною аркуша паперу видання в сантиметрах із зазначенням частини, яку займає на ньому сторінка видання. Наприклад, книжка формата А5 позначається як 60х84/16.
Умовний дуркарський аркуш - умовна одиниця обсягу видання, що дорівнює друкованому аркушу форматом 60x90 см та призначена для розрахунку й порівняння друкованого обсягу видань різних форматів.
А́вторський а́ркуш - умовна одиниця вимірювання обсягу текстової та ілюстративної інформації літературного твору, що використовується у видавничій справі і є основою для обліку праці автора, укладача, рецензента та ін. Один авторський аркуш дорівнює 40 000 друкованих знаків прозового тексту (враховуючи цифри, розділові знаки, проміжки між словами), чи 40 кілобайтам комп'ютерного тексту в DOS-форматі (разом із проміжками), чи 700 віршованим рядкам, чи 3 000 см² площі ілюстративного матеріалу на сторінках видання.
Сторінка вида́ння - один бік аркуша паперу у вида́нні.
Книжковий блок (блок вида́ння, блок) - комплект скріплених у корінці задрукованих аркушів чи зошитів, що містить усі сторінки вида́ння.
Обкла́динка - зовнішнє покриття вида́ння, що з’єднується з книжковим блоком без фо́рзаців.
Палітурка - зовнішнє покриття вида́ння, що з’єднується з книжковим блоком за допомогою двох фо́рзаців і, можливо, корінцевого матеріалу.
Фо́рзац - п одвійний аркуш цупкого паперу, що з’єднує блок з палітуркою. Може бути частиною оформлення книжки.
Початкова сторінка - перша сторінка видання чи його рубрики.
Титулка, титульна сторінка, титул — перша сторінка книжки, на якій надруковано заголовок, ім'я автора, рік і місце видання тощо.
Кінцева сторінка - остання сторінка видання чи його рубрики.
Шпа́льта - частина сторінки вида́ння, відокремлена від іншої шпальти по вертикалі проміжками чи лініями. Рядки, розташовані один під одним так, що вони становлять вертикальну смугу на сторінці.
Текст - частина видання, що містить інформацію, зображену за допомогою певного набору знаків.
Ілюстрація - зображення, яке доповнює, пояснює чи прикрашає текст видання.
Текстівка - підпис під ілюстрацією.
Експлікація - частина підпису під ілюстрацією (формулою), яка пояснює деталі зображення (умовні позначення). Кожний елемент експлікації складається з графічного знака (цифра, літера) і пояснення.
Орнамент - графічна прикраса, що художньо оформлює видання.
Виноска - примітка чи бібліографічне посилання, розташоване внизу сторінки поза текстом.
Колонтитул - напис на на верхньому або нижньому полі кожної сторінки вида́ння. Зазвичай, для цього використовуються: назва книжки, прізвище та ім'я автора, назва розділу тощо.
Колонлінійка - лінійка, що відокремлює колонтитул від тексту.
Колонцифра - порядковий номер сторінки видання, розташований угорі або внизу сторінки.
Поля - незадруковані ділянки вздовж периметра сторінки видання.
Зошит книжкового блоку - складова частина видання, утворена фальцюванням задрукованого аркуша. Якщо книжку друкують на машинах великого формату (60 х 84, 60 х 90, ...) , зошит містить, зазвичай, 32, 16 або 8 сторінок. При друці на лазерному принтері у зошиті може бути інша кількість сторінок, наприклад, 20 або 24.
Складний зошит - зошит з приєднаними додатковими елементами чи форзацом.
Вклейка - частка задрукованого аркуша видання, яку вклеюють в зошит.
Корінець блока - місце скріплення зошитів чи аркушів у блок.
Фальц - згин аркуша, що утворюється під час фальцювання.
Капта́л - стрічка з потовщеним краєм, яку наклеюють на краї корінця обрізаного блока книжки у твердій палітурці.
Складена палітурка - палітурка, картонні боковинки і підстава якої вкриті одним покривним матеріалом і з`єднані між собою іншим матеріалом.
Картонна бокови́на - аркуш картону певного формату, що є деталлю палітурки.
Підстава - смужка паперу чи картону, яку наклеюють на внутрішній бік палітурки між картоними боковинами
Кант - краї палітурки чи обкладинки, що виступають за край блока.
Біг - лінійне заглиблення на палітурці, обкладинці чи аркуші видання.
Фронтиспис - ілюстрація, що відображає основну ідею видання чи портрет автора, яка розташована перед чи поза титулом.
Авантитул - сторінка видання, що передує титулу, на якій розташовують частину вихідних даних чи невеликий текст (гасло, посвяту, тощо).
Нотатка - невеликий текст, що дає цілісну уяву про видання.
Заголовок видання (рубрики)
Назва видання (рубрики).
Заголовні дані - дані титулу, що містять заголовок видання та відомості про його автора.
Зміст - додатковий текст, що містить послідовний перелік заголовків рубрик видання із зазначенням сторінок видання на яких вони починаються.
Примітка - додатковий текст, що коротко доповнює, пояснює чи уточнює основний текст і розташований у тексті, внизу сторінки за текстом чи в кінці видання.
Покажчик - додатковий текст у кінці видання, в якому розташовані в певному порядку терміни, прізвища, об’єкти, наведені в основному тексті.
Вихідні відомості - сукупність даних, що характеризують видання та призначені для його оформлення, бібліографічного оброблення, статистичного обліку та інформування споживачів
Вихідні дані - частка вихідних відомостей що зазначає місце видання, назву видавництва та рік видання.
Випускні дані - частина вихідних відомостей, що зазначають дату підписання до друку, формат паперу, спосіб друку, обсяг видання, наклад.
Гарнітура шрифта - комплект однакових за рисунком, але різних за накресленням і кеглем шрифтів.
Кегель шрифта - розмір шрифта в друкарській системі вимірювання, що визначається відстанню між верхньою і нижньою стінками літери.
Фарбовість видання - кількість фарб, якими віддруковане видання.
Звичайно, це не повний словник поліграфічних термінів. Більше термінів можна побачити в словнику. Наприклад
Композиція - цілеспрямована побудова цілого, де розташування та взаємозв'язок частин обумовлюються сенсом, змістом, призначенням і гармонією цілого.
Композиція - об'єкт сприйняття з точки зору психофізіологічних особливостей сприйняття, результат процесу побудови, завершене художнє ціле.
Композиційно-графічна модель відображає задум оформлювача, концепцію видання в цілому, в ній зафіксована система графічних елементів, композиційних прийомів і засобів, визначені принципи їх взаємозв'язку.
Фомування цілісного комунікативного продукту починається з процесу режисури, в основі якого - концепція видання, а результат - проект оформлення.
Архітекто́ніка вида́ння (від грец. άρχιτεκτονική — будівельне мистецтво) —
1) основний принцип побудови видання, що забезпечує співмірність його окремих частин, їхню взаємозумовленість та співпідпорядкованість в загальній конструкції видання;
2) система знань про побудову видання як єдиного цілого, наука про інтегральний взаємозв’язок основних його елементів.
Теоретична формула архітектоніки як взаємозв'язку змісту із зовнішнім художнім образом уперше була визначена у тріаді Вітрувія: користь, міцність, краса.
Народився близько 80–70 р. до н. е., помер близько 15 р. до н.е. Римський архітектор, військовий та цивільний інженер 2-ї половини I століття до н. е, автор праці «Десять книг про архітектуру».
У третій книзі Вітрувій описує будівництво та види храмів, їх декорування та заснування. Саме в третій книзі він визначив ті пропорції людини, за якими згодом да Вінчі створив відомий малюнок Вітрувіанської людини. І саме в цій книзі було введено поняття архітектоніки.
Архітектоніка функціонує як принципова конструктивна основа видання — на рівні основних його складників. Цим вона відрізняється від композиції — побудови окремих частин, образів, деталей.
Архітектоніка виявляється в гармонійному поєднанні основного та додаткового матеріалу в цілісний контент, що відображається в макеті видання. Вона синтезує змістовий, структурний і зображальний аспекти видання через систему рубрикації, змістові та конструктивні зв’язки, взаємовідносини тексту і зображень.
Наприклад, у книжковому виданні архітектоніка функціонує як концептуальна узгодженість титульного аркуша, сторінки «ЗМІСТ», вступного слова, розділів, додатків тощо.
Архітектоніка видання залежить від його виду за різними критеріями. Зазвичай складною є архітектоніка газети, журналу, наукової книги, довідника, простішою — художньо-літературного або громадсько-політичного книжкового видання. Архітектоніка видань, що мають різну знакову природу інформації (текстові, нотні, картографічні, образотворчі, випущені брайлівським шрифтом) або матеріальну конструкцію (аркушеві, газетні, журнальні видання, артбуки) також відрізняється.
Продумана архітектоніка є запорукою системності, конструктивності, логічної побудови видання в цілому. Завдяки їй видання сприймається як цілісний ансамбль, підпорядкований головній меті — розкриттю теми.
Архітектонічність видання — його органічна єдність, цілісність, гармонія; наявність стрункого і чіткого макету, в якому елементи об’єднуються за законами співмірності, симетрії та пропорційності.