Embedded Files
Андрія
Андрія
(13 грудня за новим стилем, або 30 листопада за старим)
Офіційно, в християнській традиції свято носило назву "День святого Андрія Первозваного". В народі його називали "Калита"/ "Калета". Якщо "Катерина" вважалося дівочим святом, то "Андрія", в першу чергу, святкували парубки.
Офіційно, в християнській традиції свято носило назву "День святого Андрія Первозваного". В народі його називали "Калита"/ "Калета". Якщо "Катерина" вважалося дівочим святом, то "Андрія", в першу чергу, святкували парубки.
В ніч на Андрія в селах влаштовувались вечорниці. Парубкам в цей день дозволялося безкарно бешкетувати та робити різноманітні збитки, особливо незговорлим чи надто суровим батькам дівчат на виданні. Такому господареві, в цю ніч, парубки могли затащити воза на дах, чи вкрасти ворота з подвір'я, або розібрати огорожу чи клуню.
Готуючись до вечорниць в ніч на Андрія, дівчата ворожили на своє сімейне щастя, статки та майбутнього чоловіка. Одним із розповсюджених видів ворожінь було виготовлення Балабушек (маленькі круглі булочки, або тістечка).
Воду на тісто потрібно було носити з криниці ротом так, щоб цього не бачили парубки. Після приготування, кожна з дівчат позначала свою балабушку ниткою, стрічкою. Такі балабушки укладались на підлогу, а в кімнату запускали собаку, яку не годували цілий день.
"Голодний пес «вирішує долю». ... Чию балабушку пес проковтне першою, та дівчина перша і заміж вийде, а чию не зачепить, та сидітиме в дівках, Інколи пес візьме балабушку і несе її десь у темний кут — так і доля занесе дівчину в чужі краї, в далекі села. Найгірше, якщо пес не з’їсть балабушку, а тільки надкусить її і покине..."
Бігали дівчата в цей вечір підслуховували попід вікнами. Вслухались в дієслова "сядь" (сидіти в дівках), "іди" (підеш заміж). Ворожили на насінні коноплі, дзеркалах і півнях, мулі з водойми. Щоб з'ясувати як будуть звати суженого питали ім'я в першого зустрічного чоловіка. Щоб побачити майбутнього чоловіка уві сні, клали під подушку червоний пояс у вигляді хреста. Гадали на курці та півні, хто буде верховодити у сім'ї.
Головною розвагою на вечорницях в цей вечір була гра "Калита".
Наума
Наума
(14 грудня за новим стилем, або 1 грудня за старим)
Офіційно, в християнській традиції свято носило назву "День пророка Наума Грамотника". В народі його називали "Наума". Саме в цей день розпочинався навчальний рік. 1 грудня був найгарнішим днем щоб стати до навчання, не тільки через християнські вірування пов'язані з пророком Наумом, скільки через залученість сільських дітей до ведення домашнього господарства та польових робіт в осінній та весняні періоди.
Офіційно, в християнській традиції свято носило назву "День пророка Наума Грамотника". В народі його називали "Наума". Саме в цей день розпочинався навчальний рік. 1 грудня був найгарнішим днем щоб стати до навчання, не тільки через християнські вірування пов'язані з пророком Наумом, скільки через залученість сільських дітей до ведення домашнього господарства та польових робіт в осінній та весняні періоди.
За народними уявленнями Наум був покровителем знань та розуму, тому саме в цей день батьки йшли до церкви на молебен, ставили свічкі за добре навчання своїх дітей. Казали: «Пророк Наум наведе на ум». Напередодні цього дня, було прийнято домовлятися про влаштування дітей до церковної школи, та обговорювали плату за навчання. Переважно, це були або продукти сільськогосподарського виробництва, або виконання фізичних робіт, які потребувала церква або школа.
Увечері на Наума до дитини заходив його хрещений батько, дарував йому "Буквар" і проводив перший урок (зазвичай, вивчали пару літер). До столу, на вечерю подавали дрібну кашу (пшоно, ячка) щоб наука йшла легше. Для того, щоб навчальний рік пройшов чисто та легко, школяр обов'язково одягав з вечора чисту білизну, а вранці - новий одяг (якщо була можливість).
З ранку наступного дня, дитину благословляв голова родини (батько, за його відсутності - найстарший чоловік) "Святим писанієм" і вербовою гілочкою зі словами:
"Святою вербицею, якою Христа зустрічали,
виряджаємо тебе, щоб тобі, дитино, наука давалась".
Потім, нагодувавши школяра залишками вечері, відправляли його до школи.
Якщо ж людину в цю пору турбувала тяжка проблема, то підказки щодо її вирішення можна було поросити у Наума. Потрібно було кожен раз, після ранкової, обідньої та вечірньої молитви звернутись до Наума з проханням:
"Наум, допоможи,
розумне рішення підкажи!" .
Варвари
Варвари
(17 грудня за новим стилем, або 4 грудня за старим)
Офіційно, в християнській традиції свято носило назву "День святої великомучениці Варвари". В народі його називали "День святої Варвари/Варвари". На цей день припав початок сильних морозів, випадав сніг, замерзали водойми. В народі казали:
Офіційно, в християнській традиції свято носило назву "День святої великомучениці Варвари". В народі його називали "День святої Варвари/Варвари". На цей день припав початок сильних морозів, випадав сніг, замерзали водойми. В народі казали:
"Варвара - мосте, Сава - гостре , а Микола - гвозде!"
Через початок морозів, цей день було прийнято проводити вдома. Як зрозуміло з приказки, свято Варвари входило до святкового циклу Варвара-Сава-Миколай, під час якого прийнято було накривати святкові вечері.
На свято Варвари працювати можна було лише жінкам - вишивати та сукати нитки. Дозволялось поратись по кухні. Традиційними стравами в цей день вважались кутя та узвар, які варили три дні підряд з пшениці, жита чи ячменю, "щоб хліб родив". Ліпили багато вареників з маком або сиром, серед яких обов'язково робили "пірхуни". Готували пироги з маком, різноманітні пряники та варення. Парубки та чоловіки варили пиво.
Дівчата ворожили так само, як на і на Катерини (вишневі гілки). Заміжні жінки в цей день ходили на гостини до свекрухи. Прийнято було провідувати могили померлих родичів, йти до молебену в церкву та молитись за спокій душі, зцілення від хвороби, відведення смерті. Тяжкі жінки молились про легкі пологи, а бездітні просили дітей.
Page updated
Google Sites
Report abuse