На сьогоднішній день наявність гаджета, чи то смартфон, ноутбук або планшет – обов’язковий атрибут нашого часу. З їх допомогою можна виконати багато важливих речей. За даними американських досліджень середньостатистична людина вмикає смартфон понад 150 разів. І це лише за один день. Тому, навряд чи когось здивує, що серед дітей теж поширюється залежність від гаджетів.
Знайомство сучасних дітей з гаджетами починається практично з пелюшок. Інформаційний ринок заповнений розвиваючими мультиками для найменших, навчальними програмами, іграми, що формують логічне мислення. Проте є і негативна сторона використання сучасних девайсів.
Заборонити дитині вивчати сучасні технології – це значить відірвати її від реальності, не дати можливості розвиватися нарівні з однолітками. Але і вседозволеність часто призводить до небажаних результатів, а то і зовсім до проблем зі здоров’ям.
Яскраве світло від екрана монітора у вечері або вночі створює помилкове враження, ніби надворі день. Це блокує вироблення гормону мелатоніну. Ще його називають гормоном життя або довголіття. Основною функцією гормону мелатоніну є регуляція добового ритму організму людини. Саме завдяки цьому гормону ми можемо засинати і спати міцним сном.
Але при подальшому і ретельному вивченні мелатоніну і його впливу на організм людини вчені встановили, що ця речовина володіє і іншими важливими і корисними для людини властивостями:
забезпечує ефективну роботу ендокринної системи організму,
уповільнює процеси старіння в організмі,
сприяє адаптації організму до зміни часових поясів,
стимулює захисні функції імунної системи організму,
надає антиоксидантний ефект,
допомагає організму боротися зі стресом і з проявом сезонної депресії,
регулює роботу серцево-судинної системи і кров’яний тиск,
позитивно впливає на клітини головного мозку людини.
Лише декілька хвилин із телефоном ввечері або вночі можуть викликати затримку вироблення мелатоніну на кілька годин, що підвищує ризик розвитку гормонального дисбалансу й виникнення запальних процесів у мозку. До того ж, високий рівень збудження перешкоджає переходу у фазу глибокого сну, під час якого організм відновлюється.
Залежність
Багато дітей справді залежні від своїх електронних приладів, адже розваги, доступні за допомогою цих девайсів, стимулюють викид дофаміну — гормону задоволення. Мозку все одно, що спричинило цей викид: електронні прилади чи кокаїн — він хоче ще. Однак якщо систему заохочення мозку надто часто експлуатувати, щоб отримати задоволення, її рівень чутливості поступово падатиме й наступного разу знадобиться ще більша стимуляція, щоб досягнути поставленої цілі. Так і виникає залежність. Окрім цього, дофамін впливає на мотивацію людини і здатність фокусуватися на завданнях. Таким чином, навіть найменші зміни чутливості до дофаміну негативно впливають на емоційний баланс дитини. Отже, залежність від гаджетів на ендокринному рівні, порушується сон, зір, емоційний баланс дитини, збільшення або зменшення маси тіла, погіршення пам’яті та когнітивних можливостей (здатність розуміти, пізнавати, вивчати, усвідомлювати, сприймати і переробляти зовнішню інформацію).
До порушення психічного здоров’я дитини призводить як контент, який переглядається, так і сама взаємодія з гаджетом. Дитина, незалежно від віку, не в змозі самостійно оцінити точність, правдивість, доречність і, в першу чергу, безпечність інформації, до якої має вільний доступ. Відповідно до результатів численних досліджень, часте використання електронних приладів сприяє виникненню стресу. Він викликає зміни на гормональному рівні, що призводить до підвищеного роздратування. Наприклад, різко збільшується концентрація кортизола, який може стати як причиною стресу, так і його наслідком, тим самим формуючи замкнуте коло. До того ж підвищена збудженість та залежність пригнічують активність лобних доль головного мозку, що відповідають за настрій людини.
Дослідження показали, що багато дітей звертають більше уваги на фактичну поведінку батьків, ніж на правила, які вони намагаються встановити для дитини. Це означає, що Ваші слова про надлишковий час із електронними пристроями не будуть переконливими, якщо Ви самі не випускаєте їх з рук. Ніколи не використовуйте гаджети, щоб заспокоїти своїх дітей. Більшість дітей проводить значну частину часу вдома, тому якщо ми хочемо мінімізувати ризики виникнення залежності, гарною ідеєю буде запровадити зони обмеженого використання пристроїв. Це може буди кухня, вітальня або будь яка інша зона, що передбачає спілкування, або навпаки обмежити використання пристроїв у спальні, щоб контролювати час проведений із ґаджетами.
Гарною стратегією виховання є обмеження в часі використання ґаджетів. Не полінуйтеся і встановіть графік використання приладів дитиною залежно від її віку.
Однією з різновидністю стратегії обмеження є «коменданська година» по користуванню гаджетами під час прийому їжі і перед сном;
Ще одна цікава стратегія – запропонувати дитині заробляти час з ґаджетом. Не робіть технологію легкодоступним інструментом для них – залучайте їх до домашньої роботи, такої як прибирання, читання, дослідження та навчання та встановіть пропорційну «систему оплати». Це може бути не тільки доволі природнім способом обмеження часу з ґаджетами, але і корисним інструментом загального виховання.
Влаштовувати «розвантажувальні» дні. Просто відкладіть телефон і не користуйтеся ним. Проведіть час з родиною.
Читання книжок може бути хорошим маневром з відволікання при цифровій інтоксикації. Звичка отримувати інформацію може бути замінена корисними заняттями – читанням книжок.
Якщо запропоновані методи викликають агресію можна скористатися більш радикальним способом «72-годинний цифровий детокс»:
на 72-години заберіть усі гаджети в дитини, повністю виключіть перегляд ТВ, гру у відеоігри;
відверніть увагу дитини іншими заняттями фізичного чи інтелектуального характеру;
через 72 год поступово повертайте гаджети, але встановіть часові обмеження на їх використання.
Й пам’ятайте: дитина, яка має можливості для всебічного розвитку й ресурси для прояву власної особистості, має набагато менше шансів отримати залежність від гаджетів, аніж дитина, яка надана сама собі!
Практичний психолог
Марія ШЕВЕРГІНА