Тема 6

РЕМОНТ ТРАНСМІСІЇ

Трансмісія автомобіля слугує для передавання кружного моменту від двигуна до ведучих коліс. При цьому передаваний крутний момент змінюється за значенням і розподіляється в певному співвідношенні між ведучими колесами. Крутний момент на ведучих колесах автомобіля залежить від передаточного числа трансмісії, яке дорівнює відношенню кутової швидкості колінвала двигуна до кутової швидкості ведучих коліс. Передаточне число трансмісії добирається залежно від призначення автомобіля його двигуна й потрібних динамічних властивостей.

Трансмісії за способом передавання крутного моменту поділяється на:

а) механічні;

б) гідравлічні;

в) електричні;

г) комбіновані (гідромеханічні. Електромеханічні).

Схема трансмісії автомобіля визначається його загальним компонуванням, розміщенням двигуна.

Автомобілі з механічною трансмісією й колісною формулою 4х2 найчастіше мають переднє розташування двигуна, задні ведучі колеса й центральне розміщення агрегатів трансмісії.

Істотні відмінності має трансмісія переднопривідного автомобіля з колісною формою 4х2.

Характерна особливість трансмісії автомобіля з переднім і заднім ведучими мостами полягає у застосуванні роздавальної коробки, яка через проміжні карданні вали передаю крутний момент передньому і задньому ведучим мостам.

В механічній трансмісії тривісних вантажних автомобілів середній і задній мости ведучі. Крутний момент до них передається одним карданним валом, а в головній передачі середнього вала моста передбачено міжосьовий диференціал і прохідний вал, який передає кртуний момент на карданний вал привода заднього моста.

Схеми гідромеханічних трансмісій передбачають об’єднання в єдиному блоці двигуна й гідромеханічної коробки передач, крутний момент від якої передається ведучим колесам через карданний вал і механізми заднього моста.

На автомобілях з електроменахінічною трансмісією двигун приводить в обертання генератор постійного струму, енергія від якого проводами передається в електродвигуни ведучих коліс.

Трансмісія автомобіля складається з:

а) зчеплення;

б) коробка передач;

в) карданна передача;

г) ведучі мости.

Зчеплення автомобіля слугує для короткочасного роз’єднання колінчастого вала двигуна з коробкою передач та плавного з’єднання їх , що потрібно в разі перемикання передач і рушання автомобіля з місця.

На легкових і вантажних автомобілях найчастіше застосовується одно дискове зчеплення фрикційного типу, яке складається з механізму й привода вимикання.

Основні деталі механізму зчеплення: ведений диск встановлений на шліци ведучого вала коробки передач, натискний диск з пружинами розміщеними на кожусі зчеплення. Який жорстко прикріплений на маховику; відтискні важелі, установлені на кульових опорах на кожусі і шарнірно з’єднані з натискним диском.

Привід вимикання зчеплення складається з муфти із витискним підшипником, поворотної пружини, вилки, тяги й педалі.

Основні ознаки несправності:

а) пробуксовування

б) неповне вимикання (веде)

в) ривки під час зрушування з місця

г) шум у зчепленні під час руху

д) звїдання педалі

е) підтікання рідини в з’єднаннях привода зчеплення.

Коробка передач призначається для зміни в широкому діапазоні крутного моменту, що передається від двигуна на ведучі колеса автомобіля при рушанні з місця та розганянні, Крім цього, коробка передач забезпечує рух автомобіля заднім ходом і дає змогу на тривалий час роз’єднувати двигун й ведучі колеса.

Коробка передач складається з таких основних частин: картера, ведучого вала, проміжного вала із шестернями, веденого вала із шестернями й синхронізаторами й механізму перемикання передач.

Основні ознаки несправності коробки передач:

а) шум під час руху автомобіля;

б) утруднення перемикання передач;

в) самочинне вимикання передачі;

г) підтікання оливи.

Ведучі мости автомобіля встановлюються на рамі або на кузові автомобіля за допомогою путніх елементів підвіски й під час руху змінюють своє положення відносно місць кріплення. Для передавання крутного моменту від коробки передач до ведучого моста застосовують карданні передачі.

Карданна передача до ведучого моста складається з карданного вала, шарнірів і проміжної опори, карданні шарніри забезпечують пружного моменту між валами, осі яких перетинаються під змінними кутами. В трансмісії автомобілів застосовують жорсткі карданні шарніри неоднакових і однакових кутових швидкостей.

Карданний шарнір неоднакових кутових швидкостей складається з жорстких деталей ведучої й веденої вилок, хрестовини на шини якої насаджені голчасті підшипники. Карданний шарнір однакових кутових швидкостей кульового типу складається з двох фасонних кулаків з овальними канавками куди закладаються кульки.

Основні несправності:

а) послаблення кріплення фланців карданних шарнірів і проміжної опори;

б) спрацювання шліцьової муфти, хрестовини й підшипників;

в) прогин вала.

Ці несправності проявляються у ривках під час зрушування автомобіля з місця й перемикання передач, а також у шумах під час руху.

Мости автомобіля виконують функцію осей, на які встановлюються колеса. Залежно від схеми трансмісії мости можуть бути:

а) ведучими;

б) веденими;

керованими;

г) підтримувальними.

Ведучий міст як правило, об’єднує в одному агрегаті такі механізми:

а) головну передачу;

б) диференціал;

в) півосі.

Головна передача слугує для збільшення крутного моменту та зміни його напряму під прямим кутом до повздовжньої осі автомобіля й виконується з конічних шестерень. Залежно від кількості шестерень головні передачі поділяють на:

а) одинарні конічні (одна пара шестерень);

б) подвійні (пара конічних і пара циліндричних).

На автомобілях застосовують шестеренчасті конічні диференціали, які складаються з пів осьових шестерень, сателітів та корпусу, що об’єднує їх і кріпиться до веденої шестерні головної передачі.

Основні ознаки несправності ведучого моста:

а) постійний шум і сильне нагрівання під час руху;

б) шум на поворотах;

в) підтікання оливи.

Ремонт зчеплення і коробки передач.

Зчеплення.

Основні дефекти деталей зчеплення і його привода: спрацювання фрикційних накладок веденого диска, спрацювання підшипника муфти вимикання зчеплення й переднього підшипника ведучого вала коробки передач, спрацювання, вищерблення, риски і тріщини наживного диска, зменшення пружності пружин; погнутість, тріщини й обломи ричагів виключення; вм’ятини й тріщини на кожусі, спрацювання втулок вилки виключення й осі педалі.

Для заміни спрацьованих й пошкоджених накладок веденого диска треба висвердлити нові накладки, просвердлити в них дірки й роззенкувати їх, приклепати накладки до диска. Головне заклепок втопити на 1,2-1,5 мм. Ведений диск з новими накладками провіряють на биття.

Ремонт інших деталей зчеплення заключається в їх заміні, виправленню, заварці тріщин.

Перед розбиранням кожуха зчеплення для заміни або ремонту нажимного диска треба зробити мітки на кожусі і диску, щоб не порушити балансіровку. Після збирання кожуха: наживний диск кладуть на три шайби товщиною 10,5 мм (ГАЗ-66) на маховик закручують болти кріплення кожуха до маховика; регулюють положення ричагів вимикання так, щоб відстань від кінців ричагів до поверхні маховика була 530,25 мм, а відслонення кінців маховика до поверхні маховика було не більше 0,3 мм; роз кернують регуліровочні гайки.

Коробка передач.

Основні дефекти деталей коробки передач: спрацювання й вищерблення зубів шестерень, спрацювання шліців валів і шестерень, спрацювання шийок валів під підшипники, викривлення вилок, спрацювання вибоїнок повзунів під фіксатори й замки, тріщини й обломи в картері, пошкодження різьби, спрацювання місць посадки підшипників в картері.

Стан зубів шестерень перевіряють зовнішнім осмотром, шаблоном або вимірювання товщини зубів штангензубометром. Зуби, котрі мають дрібні ущербини в торець й вершини зачищають брусками. Шестерні, що мають викошені й зламані зуби, замінюють.

Погнуті вилки переключення виправляють в холодному стані. Якщо при перевірці виявляються тріщини, вилки заміняють. Вибоїни в повзунах підправляють образивним бруском, без зміщення центру. Спрацьовані шарики фіксаторів і замків, підшипники, які втратили пружність замінюють.

Ремонт тріщин і обломів на картері зчеплення і коробки передач проводять заварюванням; зношені отвори картера під підшипники і вісь блока шестерень заднього ходу ремонтують встановленням втулок.

Тестові завдання по темі