СРСР: від епохи Сталіна до перебудови.

Тема уроку: Росія наприкінці ХХ — на початку ХХІ століття. Політична, економічна й ідеологічна експансія.

Урок спрямований на формування розуміння політичного, економічного та ідеологічного впливу Росії на пострадянському просторі та у світі. Головна мета — ознайомити учнів із ключовими подіями внутрішньої та зовнішньої політики Росії, дослідити природу її експансіоністської політики, зокрема у відносинах із сусідніми державами.

На початку уроку вчитель вітає учнів, перевіряє присутніх та оголошує тему. Наголошується, що політика Росії є важливою для розуміння сучасних геополітичних процесів, зокрема у контексті агресії проти України. Для актуалізації знань учням пропонується пригадати основні події розпаду СРСР та обговорити: «Як розпад Радянського Союзу вплинув на міжнародні відносини?».

Вивчення нового матеріалу розпочинається з аналізу становлення російської державності після розпаду СРСР. Розглядаються події 1990–1991 років: прийняття Декларації про суверенітет Росії, обрання Бориса Єльцина президентом РРФСР та підписання Федеративного договору 1992 року, який врегулював відносини між федеральною владою та суб’єктами Федерації. Вчитель звертає увагу на суперечності між виконавчою та законодавчою владою, що завершилися прийняттям Конституції 1993 року, яка проголосила Росію президентсько-парламентською республікою.

Далі учні вивчають зовнішню політику Бориса Єльцина. Зазначається, що після розпаду СРСР Росія стала його правонаступником, утримуючи статус ядерної держави та постійного члена Ради Безпеки ООН. Учні дізнаються про російсько-американське «перезавантаження» 1990-х, підписання Договору СНО-2 і декларації про припинення «холодної війни». Окремо розглядається вплив Росії на пострадянські конфлікти: Придністров’я, війни в Чечні та роль у підписанні Хасав’юртських угод 1996 року.

Особливу увагу приділяємо приходу Володимира Путіна до влади та його ключовим реформам. Учні аналізують, як посилення державної вертикалі влади, централізація та контроль над медіа стали основними рисами правління Путіна. Вчитель пояснює, що цей курс супроводжувався згортанням демократичних процесів, зростанням корупції та репресіями проти опозиції.

Розглядаючи експансіоністську політику Росії, учні аналізують приклади гібридної війни, які включають використання військової сили, маніпуляцію інформацією, втручання у внутрішні справи інших держав. Вчитель пояснює, як ці методи застосовувалися в Україні, Грузії, Молдові, а також наводить приклади сучасної російської пропаганди.

Закріплення знань відбувається через обговорення питань: «Що таке гібридна війна?» та «Які інструменти використовує Росія для поширення свого впливу?». Учні працюють із прикладами російської агресії в Україні, аналізують їхні причини та наслідки.

На завершення вчитель підсумовує, що політика Росії є системним явищем, яке впливає на міжнародний порядок. Домашнім завданням є знайти сучасний приклад російської пропаганди, визначити, які техніки були використані, та запропонувати способи протидії їм. Це завдання сприяє розвитку критичного мислення та медіаграмотності.