Embedded Files
Вам всім знайоме відчуття, коли ви з усіх сил намагаєтесь , щось зробити найкраще ,але результат не виправдовує ваших зусиль та сподівань оточуючих . В певну хвилину з'являється розчарування і зникає бажання робити будь що. Самооцінка падає. Насправді можливо ви зайнялись "не своєю справою", або підійшли до ії виконання не з тієї сторони.
Всі люди розумні, стверджує американський вчений Г.Гарднер . Інтелект -це здатність вирішувати проблеми чи створювати продукт , що має цінність в одній або кількох культурах. Він виділив 9 таких інтелектів, але стверджує, що їх можливо більше. На жаль в школі вашу успішність визначає розвиток всього трьох видів інтелекту: вербального (усне і письмове мовлення), логіко-математичного та візуально-просторового , останній переважно задіяний при вивченні географії.
www.idrlabs.com/ua/multiple-intelligences/test.php
За цим посиланням ви можете пройти онлайн тестування на визначення типів інтелекту за Г.Гарднером безкоштовно.
Окремі ділянки мозку відповідають за різні інтелекти
Окремі ділянки мозку відповідають за різні інтелекти
Що робити ,якщо результати тестів вас не влаштовують і, тим більше, засмучують?
Що робити ,якщо результати тестів вас не влаштовують і, тим більше, засмучують?
Беріть приклад з неї.
Бувший прем'єр- міністр Норвегії Ерна Сульберг з дитинства страждає на дислексію. Та не дивлячись на проблеми, пов'язані з письмовим мовленням, вона отримала диплом соціолога і політолога в Бергенському університеті. Належить до числа найвпливовіших жінок світу.
Вправи для розвитку різних видів інтелекту
Вправи для розвитку різних видів інтелекту
Вербального (мовлення)
Вербального (мовлення)
Вправи, запропоновані Д. Лазіром , орієнтовані на вивчення
Вправи, запропоновані Д. Лазіром , орієнтовані на вивчення
та поліпшення вербально-лінгвістичного інтелекту.
та поліпшення вербально-лінгвістичного інтелекту.
Вправа 1
Протягом двох тижнів ведіть гумористичний щоденник. Кожного дня вишукуйте і записуйте якнайбільше смішного, заснованого на лінгвістичному гуморі. Прислухайтесь до смішних, розумних коментарів. Поставте собі за мету звертати увагу на гру слів як в офіційному, так і в неофіційному спілкуванні, усному і письмовому, щодня розповідайте нові жарти друзям або членам сім’ї. Прослідкуйте, чи поліпшилась ваша “здатність до гумору” за цей час.
Вправа 2
Купіть книгу ігор в слова, включаючи кросворди тощо. Щодня займайтесь різною грою або кросвордом. Працюйте самостійно доти, доки вистачить ваших знань, навичок, умінь. Потім залучайте інших до їх розв’язання. Починайте з простих завдань, прослідкуйте, чи можете ви щодня виконувати дедалі складніші завдання.
Вправа 3
Вранці, перед роботою, відкрийте словник і, закривши очі, навмання виберіть слово. Вивчіть його вимову та значення. Протягом дня спробуйте вживати це слово в розмові з друзями та вдома з членами сім’ї. Застосовуйте його також у своєму процесі мислення. Намагайтесь знаходити незвичні та дотепні шляхи його вживання.
Вправа 4
Протягом дня записуйте ідіоми, які ви чуєте, зокрема ті, буквальне значення яких викликає сміх, наприклад: “to sit on the fence”, “tickles you pink”, “stops you dead in your tracks”. Записуйте фрази з подвійним значенням, які ви помічаєте в мові людей навколо вас, на етикетках продуктів або коли читаєте щось, наприклад: “shake before using”. Уявіть собі картину виконання буквального значення написаного.
Вправа 5
В школі прислухайтесь до того, “як говорять те, що говорять”. Чи можете ви встановити невідповідність між значенням слів, які люди використовують у своєму спілкуванні, та тоном, висотою голосу, ритмом. Проаналізуйте, як могло б змінитись значення слів у разі зміни ритму, висоти голосу та тону, яким вони були сказані. Наприклад, коли ви чуєте таку фразу: “ Я хочу тобі щось таке розповісти!”, уявіть собі, що її говорять нудним голосом. Або уявіть, що вираз “Розслабся!” промовляється тоном, що створює напругу, загрозу.
Вправа 6
Зверніться з проханням до свого друга або колеги написати десять різних тем на окремих картках, складіть їх удвоє або вчетверо і покладіть в сумку або в кишеню. Протягом дня, під час перерви або по дорозі додому, дістаньте навмання одну картку з темою і відповідно до неї зробіть непідготовлену промову. Говоріть протягом п’яти хвилин таким тоном, який би переконав аудиторію в тому, що ви знаєте про що говорите.
Візуально- просторового
Візуально- просторового
Д. Лазір пропонує п’ять простих вправ, які допомагають визначити, якою мірою візуально-просторовий інтелект уже є частиною щоденного життя людини та у який спосіб підвищити рівень комфорту у разі послуговування ним. Ці вправи складено з урахуванням можливості встановити наявність візуально-просторового інтелекту, який уже став часткою життя, а відтак сприяти поліпшенню цілого ряду візуально-просторових здібностей.
Вправа 1
По дорозі до школи зверніть увагу на візуальні стимули довкола, які впливають на вас, наприклад картинки та малюнки з реклами, архітектурні форми, різні узори, дизайн та текстура, які ви бачите щодня.
Вправа 2
Під час їжі зверніть особливу увагу на кольори навколо вас та подумайте, як вони на вас впливають, включаючи колір їжі, різні комбінації кольорів в одязі, макіяж та колір волосся людей, що вас оточують.
Вправа 3
Під час розмови з колегою свідомо зробіть спробу створити ментальний образ того, про що він говорить, наприклад, про те, що трапилось з ним учора ввечері, або
про щось інше, що він бачив і про що розповідає вам. Намагайтесь побачити це своїм “внутрішнім оком”.
Вправа 4
Коли ви щось занотовуєте, намалюйте візуальний символ поруч із написаним, наприклад, щось, що ви збираєтесь купити в магазині по дорозі додому або повинні зробити ввечері, щоб підготуватись до завтрашніх занять; телефонний дзвінок, на який хтось чекає, розмова, яку треба провести тощо
Вправа 5
По дорозі додому після роботи уявіть собі своє житло якнайяскравіше. Прийшовши додому, закрийте очі, обійдіть усі куточки вашого житла, намагаючись
відчути його суть наосліп.
Також до розвитку візуально-просторового інтелекту можна долучитись за допомогою нейрографіки, одночасно долаючи обмеження ,які заважають досягати успіху у навчанні.
Кінестетичного
Кінестетичного
Вправа 1
Декілька разів протягом дня зупиніться і прислухайтесь до свого тіла: що воно говорить вам про те, що відбувається навколо; як воно реагує на стресову або тривожну ситуацію, на щось приємне; як реагує на неоднозначність або невизначеність, на їжу тощо.
Вправа 2
По дорозі до школи проекспериментуйте з різними видами ходи, наприклад ідіть повільно, розміреною ходою або швидко, енергійно, рішуче; спробуйте йти весело, підстрибуючи. Проаналізуйте, як різні види ходи впливають на ваш настрій.
Вправа 3
Коли ви знаходитесь у кімнаті з іншими людьми або розмовляєте з ними, зверніть особливу увагу на їх «мову тіла», а саме позу, жести, вираз обличчя. Що це додає до того, про що вони говорять? Проекспериментуйте зі своїми жестами, позою, виразом обличчя, іншими проявами «мови тіла» з метою поліпшити спілкування з людьми.
Вправа 4
Двічі на день попрактикуйте лівою рукою робити ті види діяльності, які звикли робити правою (для лівші - навпаки): наприклад, почистити зуби вранці, зачесати волосся, внести новий номер у мобільний телефон, записати ручкою чиєсь ім’я тощо. Пам’ятайте, нею можна і треба користуватися, а для цього потрібна практика.
Вправа 5
Щонайменше раз на день, перед виконанням звичайних дій, таких як встати зі стільця і підійти до колеги, що працює в іншій кімнаті, продумайте кожен крок свого шляху. Потім виконайте ці дії, звертаючи увагу на те, як ви в дійсності це робите. Що ви робите із того, про що ви навіть не підозрювали, готуючись до цього? Спробуйте зробити це ще раз, перевіряючи, чи поліпшуються ваші дії.
Вправа 6
Протягом дня, виконуючи звичайні завдання, скажімо, наведення порядку на робочому столі, ЗУПИНІТЬСЯ і прислухайтесь, як ваше тіло реагує на це завдання; наприклад, що ви відчуваєте ступнями під час виконання цієї роботи? Продовжуйте виконувати. Знову зупиніться. Що ви відчуваєте руками? Продовжуйте виконувати, підтримуючи обидва відчуття. Продовжуйте, зупиняючись та додаючи інші відчуття (спини, шиї, ніг та ін.). Потім продовжуйте, намагаючись підтримувати ваше усвідомлення того, як кожна частина тіла бере участь у виконанні цієї роботи.
Якщо у Вас достатньо розвинений музичний інтелект то прослуховування під час навчання такої музики буде сприяти кращому засвоєнню знань
Нейрографіка
Нейрографіка
Метод подолання особистих обмежень, чи що робити коли у вас щось не виходить
Нейрографіка – це психологічний метод XXI століття. Це історія про те, як побудувати своє життя, як почати ним керувати, впливати на нього, як екологічно вибудовувати обставини в свою користь, щоб нікому не нашкодити, не стати агресором, як зробити так, щоб труднощі вирішувалися самі.
Мета нейрографічного малювання – зобразити неусвідомлювані страхи, переконання, напругу, Обмеження, що блокують розвиток особистості, піднімаються на рівень свідомості, де їх можна перетворювати в ідеї здатні дати позитивний результат. Не важливо вмієте ви малювати чи ні. Це зовсім не впливає на результат. Вам потрібні тільки: чистий лист, маркер або олівець.
В більш ніж 30% людей зміни відбуваються під час малювання. Це не диво, сам принцип побудований таким чином. Більшість трансформуючих практик вимагають занурення всередину себе. Алгоритми нейрографіки не вимагають такого занурення в деталі, вам потрібно “показати” вашим нейронним зв’язкам “проблему або задачу” і далі отримувати задоволення від малювання.
Щоб отримати перші зміни, потрібно виділити близько години часу і просто зануритися в процес творчості і спонтанності.
Зазвичай важко працювати над собою, прикладати зусилля і “включати” силу волі. Інша річ – малювати і залучатися до процесу творчості. І чим глибше ви занурюєтеся, тим краще результат. Алгоритми універсальні та здатні вирішувати будь-яке завдання.
Допомагають вибудувати відносини в родині, на роботі, з батьками, дітьми, відновлювати здоров’я всього організму і його систем та органів, збільшити і стабілізувати доходи. Допомагають знайти своє призначення або справу, яким хочеться займатися, як для душі так і матеріально.
Ця практика дозволяє :
опрацьовувати гнів, страхи, тривожні стани, перетворювати їх в позитивні емоції;
усувати внутрішні конфлікти
прийняти рішення;
вирішити проблему, виконати бажання;
розвивати нестандартний підхід до вирішення проблем у професійній і фінансовій сфері;
планувати події, зміни на краще;
налагоджувати взаємини з близькими, колегами, друзями.
отримати відповідь на питання
За рахунок руйнування старих нейронних зв’язків і формування нових людина відчуває
прилив сил, стає активною, входить в ресурсний стан.
Як же працює нейрографіка ?
У кожного є своє бачення будь-якої проблеми, завдання або ситуації. Те, що ми малюємо по нейрографічному алгоритму – є образ, знак, символ цієї ситуації заряджений змістом. У нейрографічних картинах відображається внутрішній світ людини на рівні підсвідомості і глибинних шарів несвідомого.
Людина дивиться як змінюється під її рукою символ і змінює уявлення про ситуацію, та знаходить вирішення проблеми. Графічний алфавіт (лінії, трикутники, квадрати, кола) нейрографіки дозволяє формувати бажані події, моделювати нову реальність. Для занять зовсім не важливі навички малювання.
Основними в цьому методі є зображення ліній і фігур – кіл, трикутників і квадратів.
Нейрографічна лінія (лінія Піскарьова) – головний актив нейрографіки, проекція думки на
аркуш паперу. З її допомогою ми можемо бачити, як розвивається наше мислення і уява.
Нейрографічна лінія унікальна, так як включає незадіяний потенціал мозку.
Вона кожен раз, при кожному русі, знову і знову йде по іншому, інакше, так, як не йшлося до
цього. Вона ніби говорить про те, що «мислення є, а стереотипу немає» Таким чином, ми
створюємо нові нейронні зв’язки, налаштовуємо свій мозок на актуальне мислення, при цьому не
скочуючись до стереотипів. Чим більше різних ліній, тим цікавіше буде працювати наш мозок на задану
тему. Кількість ліній визначає якість результату. Це одне з ключових правил нейрографіки. Для
малювання підходить звичайний папір, без ліній і клітинок любого розміру. Інструменти можуть бути
будь-якими, але обов’язково різних кольорів. Використовують маркери, фломастери, олівці, гелеві ручки.
Практика нейрографіки.
В результаті численних уточнень і коригувань техніки нейрографіки склався чіткий алгоритм
роботи з малюнком, який виконується в 6 послідовних кроків:
Перший крок. Проговорювання теми, яка викликає негативні емоції, внутрішні суперечності, тривогу,
страх, внутрішнє неприйняття. При цьому бажано назвати емоції і почуття, що виникають на цьому
етапі, усвідомити рівень внутрішньої напруги і обсяг наростаючої енергії.Починають спливати якісь
почуття, піднімаються відчуття, активується пам’ять, і раптом людина свідомо розуміє, чому в його
житті щось не виходить.
Другий крок у алгоритмі зняття обмежень – це композиція, звана викидом, або катарсисом. Коли
людина малює нейрографічну роботу, вона не просто переживає всередині якусь особисту
історію, а починає її висловлювати (такий спосіб вираження соціально прийнятний, так як нікого
не обтяжує). Потім цей внутрішній процес закінчується і приходить розуміння.
На третьому кроці, який називається «сполучення» (тобто округлення кутів) або, офіційно, «принцип
Піскарьова», відбувається боротьба зі своїми переконаннями. Тут здійснюється округлення, що являє
собою подолання опору.
Третій пункт алгоритму – це завжди робота з індивідуальною сферою свідомості, з тим, як досягти
гармонії, стану насолоди ситуацією, якою б вона не була. Якщо навіть темою актуального свідомості в
малюнку є якийсь конфлікт, то на третьому пункті алгоритму людина буде вже зайнята собою і тим, як
привести себе в стан задоволення від процесу.
Четвертий пункт алгоритму передбачає інтеграцію. Це рівень соціальний. На цьому етапі
дух не бажає рухатися вперед, тому що людина проектує труднощі, пов’язані з цим, на інших:
«Вони погані, а я хороший», «Мій дух прекрасний, а вони погані».В процесі роботи з фоном людина
виводить ідею свого особистого подієвого конфлікту на більш загальний рівень. Четвертий пункт
алгоритму відіграє всі попередні, намагається повернути людину назад, в стан «Я є» (це ж – спроба
повернутися назад в себе: «Я ж є , Я хочу бути”). Щоб перейти на наступний рівень, треба повністю
розчинитися в медитації, забути про себе.Об’єднання окремих ділянок малюнка в єдині фігури методом
зафарбовування маркером або кольоровим олівцем. Кількість таких ділянок, колір ліній і заповнення
простору між ними не мають значення. Ця робота сприяє зниженню внутрішньої напруги, загасання
внутрішнього конфлікту, вивільненню позитивної енергії, здатної допомогти вирішити задачу.
Виявлення головних ліній малюнка і їх промальовування. На цьому етапі відбувається
звільнення від проблеми, яка здавалася нерозв’язною на першому етапі, або її рішення.
На п’ятому кроці алгоритму зняття обмежень йде процес синхронізації, промальовувалися лінії
поля. Синхронізація – це взаємодія всіх об’єктів в цьому полі: все, що існує в полі – існує в зв’язку
з людьми. За рахунок цього і працює нейрографіка: змінюється один елемент поля – змінюється все
поле і конфігурація взаємин; коли змінюється людина – змінюється велика польова структура.
Якщо подивитися на нейрографічний малюнок через рух почуттів, то дуже часто відбувається
так, що на лініях поля всякі почуття раптом зникають. Той, який відчуває, зникає – розділеність між «Я»
і тим, що відбувається, розчиняється в чомусь єдиному. Тут здійснюється вихід на рівень самості. Це
вже щось більше, ніж соціум, – це зв’язок з великою енергією.
На шостому етапі відбувається фіксація фігури – визначається нова форма бачення, до якої людина
прийшла. Фіксація – це повернення на нове коло буття, перехід на новий рівень розуміння та
інтерпретації життя – але вже в тій формі, яка суб’єктивно важлива, вигідна та ефективна.
Оцінка зміни емоційного стану. Якщо людина відчула на цьому етапі полегшення і звільнення,
то мета досягнута. Якщо почуття внутрішнього спокою і гармонії не настало, то поверх всіх фігур
і ліній слід намалювати безліч кіл різного розміру. Це допоможе знизити рівень внутрішньої
напруги, викликаної темою, заявленою на першому етапі.
Нейрографіка – практичний метод. І його завдання – допомогти людині не просто осмислити реальність, а змінити її, перетворити в нову форму, зробити деяке коло розуміння, щоб створити реальність нову.
https://kopnl.com.ua/nejrografika-tehnologiya-keruvannya-svoyim-zhytt
Як можна використати в школі?
на класних годинах
під час виконання домашніх завдань:
Як подолати бар'єри в навчанні?
Технології подолання страхів.
Страхи заважають рухатися по життю, сковують наші дії, заважають дихати. Під впливом страху, людина сама себе заганяє «в замкнутий простір», обмежує коло спілкування, а отже і можливості реалізовувати себе у житті. Ми чудово знаємо, що зворотна сторона страху – агресія. Зараз досить навколо і страхів і агресій, відчуваючи такі вібрації всередині себе, ми мимоволі притягуємо агресивні ситуації.
Коли замислюєшся про страхи, завжди постає питання: чи існують люди, які нічого не бояться?
І знаєте, мені здається, що таких людей немає. Просто є люди, які вміють використовувати страх на користь собі. Ті, хто продовжує йти, незважаючи на свій страх.
Ми не говоримо зараз про страх, коли є пряма загроза життю. Йдеться про повсякденні заворушення і переживання на тлі будь-яких справ.
Техніка №1
Страх – це почуття, яке викликається нашим уявленням про небажаних події. Це певний самопрогноз. На щастя, з цим можна боротися .Кожен раз, коли буде страшно щось почати, відповідайте собі на наступні питання:
Чи буде цей (можливий небажаний розвиток подій) мати значення для мене через якийсь час? Наприклад, через день, тиждень або рік?
Тверда і впевнена відповідь «НІ» на це питання працює зовсім не на користь страху.
2. Для чого ти це почав? Яка у тебе була мета?
Техніка №2 Заповніть таблицю:
Також необхідно розрізняти раціональний страх від нераціонального.
У раціонального страху завжди є конкретна і абсолютно реальна небезпека. Це може бути загроза життю, здоров'ю, соціальним статусом або фінансового добробуту. Ключове те, що загроза реальна.
У разі ірраціонального страху загроза надумана або її немає взагалі. Але почуття страху є і це почуття цілком реальне. Загрози немає, загроза нереальна, але страх є, цілком реальний сильний страх. Сюди відносяться всі фобії, панічні атаки тощо.Ірраціональний страх ніяк нам не допомагає. Він сигналізує про небезпеку, якої НЕМАЄ. Такий страх – це помилкова тривога.Звідки ж тоді беруться ірраціональні страхи? Ірраціональний страх береться з раціонального. Як це відбувається? На першому етапі людина відчуває звичайний раціональний страх, але пригнічує його. Пригнічений страх йде в несвідоме. Тобто страх як почуття залишається, а розуміння, з якого приводу страх – втрачається, тому що людина старанно намагається цей страх забути. Наявному страху підсвідоме шукає і придумує помилковий привід, чого б побоятися. Ірраціональний страх готовий.Тобто ірраціональний страх – це поверхневий симптом, а його причина завжди лежить трохи глибше. За кожним ірраціональним страхом обов'язково лежить справжній страх, раціональний, і відповідна цьому реальна небезпека, але цього людина вже не пам'ятає. Якщо від страху тікати, відволікатися і забувати, він посилюється. Якщо від страху вдалося втекти, то вітаю, ми себе обдурили, а він приходить в новому вигляді, у вигляді ірраціонального страху. І тоді він все-таки змушує нас зустрітися з ним. Страх йде, якщо вжити заходів щодо небезпеки. В результаті у нас два шляхи: уникати страху і брати його в союзники, радитися з ним. Саме для цього він і потрібен. Перший шлях веде в нікуди. Другий робить страх стерпним, а нас дорослішими і сильніше.
Техніка №3 Візьміть страх у союзники
Візьміть страх у союзники, порадьтеся з ним.
Дайте відповідь на запитання:
1) Про що попереджає мене мій страх, про яку небезпеку?
2) Що я можу зробити з цією небезпекою?
3) Які заходи вжити?
4) Як можу себе захистити?
Техніка №4 Визначення статусу страху
Техніка №5 Звільнення від страхів
1. Напишіть список з 10 ситуацій, в яких ви були у ролі того, хто очікує.
Заповніть таблицю
Google Sites
Report abuse