ЗМІНАМИ ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ»

(ВІДОМОСТІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ (ВВР), 2017 P., 38-39, СТ. 380) ВВЕДЕНО:

Стаття 1. Булінг

Частину першу статті і доповнити новим пунктом «3-1» такого змісту:

«3-1) булінг — моральне або фізичне насильство, агресія в будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчи­нені з метою викликати страх, тривогу, підпоряд­кувати особу своїм інтере­сам, що мають ознаки сві­домого жорстокого став­лення».

Стаття 25. Права і обов'язки засновника закладу освіти

Частину другу статті 25, після абзацу дев'ятого, доповнити новим абзацом такого змісту:

«Здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запо­бігання та протидію булінгу в закладі освіти;

розглядає апеляційні скарги про від­мову в реагуванні на випадки булінгу за заявою здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами роз­гляду таких скарг;

скликає комісію з розгляду апеляційної скарги про відмову в реагуванні на випадки булінгу та вживає належних заходів реагування відповідно до її рішень;

сприяє створенню без­печного освітнього сере­довища в закладі освіти».

Стаття 26. Керівник закладу освіти

Частину третю статті 26, після аб­зацу дев'ятого, доповнити новим аб­зацом такого змісту:

«Затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти;

розглядає заяви про випадки бу­лінгу від здобувачів освіти, їхніх бать­ків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;

скликає комісію для прийняття рішення за ре­зультатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реа­гування».

Стаття 30. Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти

Частину другу статті 30, після аб­зацу двадцятого, доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:

«правила поведінки здобувача ос­віти в закладі освіти;

план заходів, спрямованих на за­побігання та протидію булінгу в за­кладі освіти;

порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу в закладі освіти від здобувачів освіти, їхніх батьків, за­конних представників, ін­ших осіб;

порядок реагування на доведені випадки булінгу в закладі освіти та відпові­дальність осіб, причетних до булінгу».

Стаття 53. Права та обов'язки здобувачів освіти

Абзац десятий частини першої статті 53. після слів «форм насильства та експлуатації», доповнити словом «булінгу».

Частину третю статті 53, після аб­зацу четвертого, доповнити новим аб­зацом такого змісту:

«Повідомити керівництво закладу освіти про відомий факт булінгу сто­совно здобувача освіти або педаго­гічного, науково-педагогічного, нау­кового працівника, інших осіб, залучених до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або отримали достовірну інформацію про такий випадок від інших осіб».

Стаття 54. Права та обов'язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу

Частину першу статті 54 доповнити новим абзацом такого змісту:

«Захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуата­ції, утому числі булінгу, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агіта­ції, що завдають шкоди здоров'ю».

Частину другу статті 54, після абзацу тринадцятого, доповнити новим абзацом такого змісту:

«Повідомляти керівництво закладу освіти про відомий їм факт булінгу стосовно здобу­вача освіти або педагогічного, науково-педагогічного, наукового працівника, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були або отримали достовірну інформацію про такий випадок від інших осіб, та вживати невідкладні заходи в межах своїх повноважень щодо припинення булінгу».

Частину другу статті 54 доповнити трьома новими абзацами такого змісту:

«Подавати заяву керівництву закладу освіти або його засновнику про випадки булінгу сто­совно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

брати участь у розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти, та отримувати інформацію про стан його реалізації».

Стаття 64. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки

Частину першу статті 64, після аб­зацу восьмого, доповнити новим аб­зацом такого змісту:

«Розробляє та затверджує план за­ходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладах освіти, порядок реагування на випадки бу­лінгу, порядок застосування заходів виховного впливу, а також узагаль­нює та оприлюднює інформацію про випадки булінгу в закладах освіти».

Стаття 71. Громадський нагляд (контроль) у сфері освіти

Частину другу статті 71 доповнити новим абзацом такого змісту:

«Випадків булінгу в за­кладах освіти та заходів ре­агування на такі випадки, вжитих керівництвом за­кладу освіти або його за­сновником».

Стаття 73. Інститут освітнього омбудсмена

Частину четверту статті 73, після аб­зацу третього, доповнити двома но­вими абзацами такого змісту:

«Здійснювати перевірку заяв про ви­падки булінгу в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки педагогічних, науково-пе­дагогічних, наукових працівників, ке­рівництва чи засновника закладу ос­віти;

отримувати інформацію від центрального органу

виконавчої влади у сфері освіти і науки щодо загаль­ної кількості випадків бу­лінгу в закладах освіти за визначений період».

Стаття 76. Психологічна служба та соціально-педагогічний патронаж у системі освіти

Частину другу статті 76, після слів «їх адаптації до умов соціального середо­вища», доповнити словами «профілактиці та попере­дженню булінгу».

КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ДОПОВНЕНО НОВОЮ СТАТТЕЮ 173-4:

Стаття 173-4. Булінг

«Булінг, тобто моральне або фізичне насильство, агресія в будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення, — тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, або вчинені стосовно неповнолітнього, або вчинені з особливою жорстокістю, — тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Учинення правопорушення малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до

шістнадцяти років, відповідальність за яке передбачено цією статтею, — тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти — тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Стаття 173- Дрібне хуліганство

«Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, об­разливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, — тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців із відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб».

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Стаття 296, Хуліганство

1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалі­стю чи винятковим цинізмом, — карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.

2. Ті самі дії, вчинені групою осіб, — караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, — караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спе­ціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних уш­коджень, — караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років».

• пояснювати іншим учням, що такі особли­вості поведінки, як повтори, стереотипні рухи чи дії, допомагають дитині справлятися зі склад­ними обставинами і стресом; тому вони, на­впаки, потребують більшої допомоги і розу­міння;

• навчати саму дитину альтернативним формам поведінки (наприклад, беззвучне проговорювання нав'язливих фраз, заміна стереотипів на маніпуляції з навчальними предметами), які сприймаються як більш кон­структивні;

• формувати дружні відносини з дітьми, включеними в інклюзію, через систематичне проведення «ігрових днів». На перервах або після уроків слід проводити колективні ігрові заняття, які були б цікаві дітям з аутизмом і сприяли б подоланню комунікативного бар'єра з однокласниками;

• навчати саму дитину з аутизмом про­стим і структурованим іграм, щоб вона могла включатися у взаємодію з одноклас­никами;

• роз'яснювати та програвати з дитиною-аутистом різні соціальні ситуації взає­модії, навчати адекватним стратегіям реа­гування на відповідні слова чи дії одноклас­ників; тренувати навички розпізнавання щирих та підозрілих форм поведінки;

• використовувати техніки емоційно-об­разної терапії, які вчать дитину формувати уявний «щит» у ситуаціях образ чи прово­кацій;

• наявність поряд тьютора, який допома­гає дитині оволодівати конструктивними со­ціальними навичками, забезпечує безпеку ди­тини, роз'яснює іншим школярам причини не­типової поведінки аутиста.

• схильність до соціальної ізоляції (діти, що піддаються булінгу, часто не можуть знайти друзів і свого місця серед одно­класників);

• специфічні інтереси (цькують у біль­шості випадків тих дітей, які відрізня­ються від інших, мають особливі хобі чи захоплення та виявляють «дивакуватість»);

• перебування в позиції «жертви» (діти, які піддаються знущанню у школі, мо­жуть потерпати від цього і в сім’ї від бать­ків чи сиблінгів, тому вважають таку свою позицію нормальною);

• наявність психологічних комплексів (дитина може переживати або сороми­тися певних рис чи фізичних особливос­тей, і така невпевненість відразу підхо­плюється соціальним оточенням);

• емоційна чутливість, меланхолічний тип темпераменту, занижена самооцінка (зацьковані діти не схильні відстоювати свою позицію, вони вразливі до критики і зауважень, не можуть захистити себе).