Проект являє собою пригодницьку рольову гру із повчальними елементами. Сам сюжет починається із казки, яку розповідала мама хлопчика.

В деякій місцевості у невеличкому містечку під назвою "Східне" народився хлопчик Ітан. Хлопець із сім'ї Фаворицьких. Мама - Мері, тато - Віктор, бабуся і дідусь - Ганна і Гліб. Ця родина із споконвіку займається торгівлею і ремонтом потягів. Містечко "Східне" розвивається саме торговими шляхами і кінцевою станцією потягів.

Хлопчик жив цікавим життям, із іншого боку, десь майже на початку великої світової війни. Батько частенько катав Ітана на потязі, йому дуже цікаво було, даже любив помагати в ремонті. Звісно виріс розумним і добрим хлопцем, гуляв по вулицях як і звичайні діти. Коли Батьки їхали на торгову площу, сина залишали у бабусі і дідуся. Із дідусем грали в настільні ігри і ходили на рибалку. Те що наловили в озері, бабуся приготує уммм... смачно...! Наніч мама розповідала хлопцеві казки, найулюбніша його казка називалася "Простір Мрій - нове життя":

"Був такий маленький хлопчик Арій, що йшов на край світу, якому було дуже самотньо. Кожний його крок супроводжується новими складностями. Дійшовши до краю, перечепився і впав у темну прірву. Всюди була темнота, але десь в далечінь виднілося сяйво, воно якесь дивне і незвичайне. Чим ближче, тим більше стає по розміру. Майже наближуючись хлопцеві здалося, що це новий світ, він так близько, але що робити? Не можу зупинитися.! Ух...що це? Що це зі мною? Я зупинився, більше не падаю, можливо я вмію літати - Ні, це неможливо!

Повертаючись і дивлячись в гору, побачив гарну і яскраву дівчину, при цьому мов птах. Вона спустила мене на землю і почала начебто щось говорити, але ж не можу зрозуміти, що саме. Хлопець спробував привітатися, але марно, не зрозуміла мова. Дівчинка приблизилась і почала видивлятися - розглядувати, можливо я сподобався їй...хм...

Взяла руку і повела по цьому новому світі, привела до себе додому. Щось говорила своїм батькам ... фух... без хвилювань... Через деякий час, принесли мені їжу, схоже на липке тісто і показали з'їсти. Арій з'їв і через деякий час, не зрозумілим чином, вже зумів розуміти мову цих подібних людей. Розпитали хлопця звідки він і як звати...

Запросили на вечерю, трішки дивна в них їжа, єдине що зміг з'їсти це деякий фрукт схожий по смаку як персик із поєднанням дині. Познайомилися, під час вечері Гафія пильно дивилася, в її очах було видно зацікавленість і здивованість, начебто такого ніколи не бачила. Після трапези, дівчинка підбігла, взяла за руку і бистренько повела в свою кімнату. Що тільки не запитувала: Чому це я падав із неба?, Не вмієш літати? Ти якийсь інший, чому? і таке інше. Відповідав як міг, але й сам не розумів як тут опинився. Потім пішли в найближче місто, побачив багато дивовижних речей: високі дерева, а на них багато хатинок; люди літають і деякі будинки; діти грають щось схожу гру в "Вишибали"; дуже багато незвичайних рослин і тварин - все неабияк здивувало хлопця. Гафія взяла Арія за плечі і взлетіла у височінь, полетіла на вершину гори до улюбленого місця дівчини. Згодом, влився в колектив, але не залишали ті відчуття, що він інший"...

Все ж не було так гладко... Почалася війна, батька призвали в армію, а мама перед цим захворіла, її було важко дихати і кашель не зупинявся. Звернулися до лікаря, оглянув хвору, але не зміг зробити точний діагноз, тільки призначив деякі ліки для стабілізування симптомів. Ітан дуже перехвилювався і не знав що робити. Поїхали разом із мамою до бабусі і дідуся погостювати. Мамі ставало все гірше і гірше, бабуся їй допомагала приймати ліки і їсти. Великою проблемою було, що ліки дорогі, а грошей майже не залишилося. Хлопець був сам не свій, все робив щоб допомогти, навіть напрошувався на підробіток то до одного, то до іншого, але і так не вистачало на проживання. Ех... майже змирився з цим, про батька не чути, а мама хворіє...Що ж робити? Взяв ту книгу і почав читати її щоб відволіктися. Дочитав до кінця і по випадковості замітив, що остання сторінка начебно заклеєна чи прилипла до іншої. Спробував відклеїти, чуть би не порвав, потрібно якось по іншому. Прийшла йому ідея, просвітити дану сторінку - взяв свічку, запалив і спробував переписати на лист паперу, що там написано. Прочитавши, не зміг зрозуміти, написано мов загадками:

"Не все видиме є реальним - реальне залишається те, що ми зможемо відчути "

"Коли нам страшно ми закриваємо очі , коли нам холодно ми знаходимо тепліше місце - чому це нам потрібно робити !?"

"Світ - це абстракція, яка складається із багатьох частин цілого, але не може бути одночасно тим чи іншим..."

Просто повір...!

Існує така особлива річ, яка може все змінити, але й зруйнувати - тільки забажай...

Деян Світоглядний

Хм... може змінити все - це означає, що можу допомогти своїй родині - тільки забажати...

Хлопець запитував, що це може означати у знайомих людей. Кожен з них говорив і думав по своєму, але до загального рішення і розуміння не дійшло. Через деякий час, юнак присів і замислився, знову прочитав, спробував зібрати все до купи, що йому говорили. Згадав, що щось батько деякі подібні слова говорив, коли разом час проводили (ремонтували потяги і каталися на них) - це єдиний кого він ще не запитував. Що ж він говорив, а-а-а...щось подібне цьому: "Залізничому потрібні інструменти, добра кмітливість і дві речі - компас і свисток. Хоча ті речі не дуже потрібні, але колись найдеться їм застосування. Для нас особливо розуміти, що це нам потрібно, а все інше - залишається не важливим."

Згадавши дану подію, Ітан побіг до батькової майстерні у пошуках тих речей. Вони знаходились біля інструментів на столі: свисток був металевим, розміром і формою схожий на середній палець, а на ньому виковано із одного боку уздовж малюнок щось схожого на поїзд; компас - невеличкий, але дуже добре оброблений до сущої деталі, стрілка має золотистий колір, кожна позначка має чіткі візерунки із поглибленням, в деякому куті знаходиться годинник із таймерною кнопкою - все це поміщено в міцну коробку із широким шнурком. А що далі...?

Десь під вечір хлопець вийшов на подвір'я там де поменше людей і свиснув свистком - нічого не відбулося. Якась дурниця і фантастика, може це просто жарт, щось на придумував і в це вірю...ех.... думав Ітан. Зневірившись присів на землю, в цю ж хвилину несподівано випав із кишені компас, який впав на землю. В цей момент хлопець пильно задивився на нього, як стрілка туди-сюди коливалася і відчув стукіт годинника, раптом мов все застигло на хвилину. Було зрозуміло, що це дісно не випадковість. На наступний день, точніше ніч, Ітан крадькома втік із хати при цьому проявив кмітливість, що він десь в майстерні сидить і робить-крутить.

Отже, наш головний персонаж пішов до залізничної колії подалі від міста, підійшовши до неї Ітан знову свиснув, тримаючи в руці компас, але результату ніякого. Щось опустив із поля зору... Що ще потрібно...? Знову прочитав ті слова і здогадався: потрібно відкинути всі відчуття і уявити, що навколо нічого не існує і зосередитись на одному.

Зібрався із думками, взяв свисток в одну руку, а компас в іншу, клацнув кнопку таймера на одну хвилину, закрив очі і зосередився. Після чого, як тільки таймер дійшов до відмітки, хлопець засвистів. Через деякий час, почув якесь "торохкотіня" мов гуркіт від блискавок, відкрив очі і побачив попереду діру (портал), з неї йшов сильний вітер і така яскрава, що могла засліпити. Несподівано, із цієї діри вилітає старий паровий поїзд, хлопець на мить встиг відскочити від колії. Побачив пасажирський потяг на два вагона, сам двигун світився і видавав дивні звуки. Важко назвати цей потяг із паровим двигуном. Зайшов у кабіну машиніста, начебто все знайоме і схоже на звичайні потяги, окрім того, що нема ні вугілля, ні самої печі. Детально розглянувши кабіну, Ітан повернув важіль, в результаті потяг зрушив з місця, поступово збільшуючи свою швидкість рухався по колії. Все було б добре, якщо назустріч не їхав інший потяг, напевно це нічний експрес. Перелякавшись, що може відбутися аварія, хлопець невпопад смикав за всі можливі важелі і раптом, майже перед зіткненням, поїзд перепригнув на іншу колію, буквально перепригнув. В цей момент, Ітан закрив очі і скрутився від страху, що може статися. Прискорюючись, потяг почав видавати звуки щось подібні, що раніше чув. Все відбулося швидко, не встиг прийти в себе, головний персонаж попав в темний тунель, а в деякий місцях появляються мов зорі світлі діри. Здається на безкінечний шлях, в якому немає ні початку, ні краю. В кожному із цих дір виднілися деякі рухомі зображення, можливо це інші світи. Через деякий час, герой побачив різьке світіння і тут в його очах, здивованих очах, появляється в своїй красі новий світ, дивовижний світ. Ітан, взяв за важіль і смикнув, щоб зупинитися. Вийшов і перед ним відкрився невідомий край, а навколо нього у вигляді купола щось рідке і пружне, начебто бульбашка чи желе. Дивлячись через даний купол, Ітан здавався великим, а в середині були маленькі чоловічки, якісь пухнасті маленькі люди мов мурав'ї - це був світ під назвою "Мініпутія", а головне місто - "Крогх". Тому, і назвав їх "Крогхами". Юнак не розгубився і із великою цікавістю спробував пройти через бульбашку. Це звісно вдалося, але при цьому сам зменшився у розмірах і зовнішність змінилася щось схожу на них....

Це один із світів, яких головний персонаж відвідав у пошуках невідомої речі, що виконує бажання. Були також і інші чотири світи, в яких побуваєте. Кожний із них особливий, що розказує свою історію, при цьому добавляючи філософські та повчальні елементи, що формують загальне враження. Там відбуваються всілякі події і квести, які звісно заповнюють сам світ деякою "живістю".

Світ "Вуглецеві хащі" - тут населяють щось подібні істоти гномів - гоблінів. Весь світ живе за рахунок вугілля - це як головна галузь і паливо, без нього нікуди, всі машини працюють на цьому ресурсі. Ну і звісно, це важлива і небезпечна робота. Недоліком є те, що дуже багато викидів в атмосферу, от тому світ здається затемненим і просочений зловісною атмосферою. Міста невеличкі, при цьому постійно в русі, існує навіть боротьба за місце і кримінал присутній. Земля знедолена, як не подивишся тут йде боротьба за виживання. Всі їдуть у пошуках нових ресурсів, а в деяких місцях моторошно.

Світ "Нова зоря" - це світ між небом і землею, тут проживають зарозумілі із дивною статурою мов ляльки люди, які рахують себе вищими за всіх - дивляться із висока на всіх, в буквальному сенсі. Вони проживають на височині мов на небі, там і знаходиться великий край із гарними містами і дивовижною архітектурою. Але, якщо подивитися у прірву там абсолютна негода, дикість, відчуття смерті і такої темної енергетики. Це начебто розділений на двоє світ між богами і смертними. Правителі країн полюбляють різні арени і звісно й манери та дотримання етикету. Можуть покарати за вчинки. Найгіршим покаранням було забрати права на життя в раю і відсилали покарного у нетрі.

Світ "Навиворіт" - ви потрапляєте у подібний світ, дзеркальний світ, що й звідки прийшов головний персонаж, але це відбувається за довго в минуле, коли появився на світ. Ну це коли були популярні бали, замки, правили королі і королеви, воювали за територію, полювали і т.д.. Дивно те, що світ при цьому здається іншим, бо в нього все навпаки. Жінки більш мужні і правлять країнами, а чоловіки - господарськими, що люблять красиво виглядати. Також, те що направо, то це на ліво. День і ніч змінилися. В загальному в щось подібному руслі.

Світ "Крайній горизонт" - незвичайний світ, де все із початку, коли було дуже багато незвичайних рослин, різноманітних дерев і подібних природніх територій. Різноманітні тварини тільки появляються. Люди мають риси птахів, вміють літати. А деякі із рослин мають свідомість, розум, звісно можуть розмовляти і як не дивно розподілені на королівства, частенько воюють між собою. Самі люди знайшли домівку на високих деревах чи на горах, де й зробили поселення і міста. Саме в цій місцевості, Ітан знайшов ту річ, яку й шукав, але вона далася високою ціною - весь світ застив на віки...

Хлопець повернувся додому і все стало на свої місця. Мама одужала, батько повернувся із війни і війна закінчилася, життя в родині покращилася, в душі в хлопця прийшла радість і спокій. Але, десь глибоко відчувається скорбота за те й світ, так як це виправити...!

Механіка гри складається із кількох частин:

1. механіка руху: ходіння, біг, ходіння навприсядки, заціпитися, стрибок, утримання рівноваги.

2. механіка взаємодії: кидок предмета, прицілювання, вистрілити знаряддям, дістати карту (компас, свисток та інші предмети), управління потягом (запустити, зупинити, призвати, вибрати шлях), розмовляти, підняти предмет, відкрити, закрити, активувати.

3. механіка емоцій і впливів: в залежності від середовища хід поведінки і емоції хлопця змінюються, в результаті персонаж отримує різні ефекти, що можуть впливати на геймплей; втомленість.

4. характерні механіки: кількість допустимих пошкоджень (здоров'я персонажа), витривалість (дивлячись на стан персонажа - подається візуально так і в звуковий спосіб), голод і рівень навченості.