Історія кафедри вищої математики і фізики починається з 1630 р., коли в колегіумі, реальному технічному училищі, гімназії вивчається арифметика, а потім – математика. У 1920 році у технікумі створено математичний і фізичний кабінети.

У 1924 року створено кафедру фізики і математики. Першим завідувачем кафедри був Линник Володимир Петрович (1889 –1984), який з часом став всесвітньовідомим ученим, академіком АН СРСР, лауреатом Державних премій. Його оптичні прилади і методи досліджень широко використовуються в наукових дослідженнях та виробництві.

У подальшому кафедру очолювали: доцент Клименко (1934–1941), ст. викладач В.П. Кучугін (1944–1950), доцент С.Я. Яковлев (1950– 1952), ст. викладач Є.М. Бублей (1952–1958), доценти Н.Д. Крупник (1958–1963), К.В. Коломієць (1963–1966), ст. викладач С.П. Кучерін (1966–1968, 1973–1974), доценти Д.П. Василишин (1968–1970), О.Т. Зленко (1970–1973), А.М. Рубцов (1974–1977), В.І. Будянський (1977– 1982), В.Т. Розумнюк (1982–2002), професор І.Л. Якименко (2002–2009).

У 2009 році кафедру фізики та вищої математики, яка належала до ветеринарного факультету, роз’єднали на кафедру вищої математики і кафедру біофізики та основ технологічних процесів. Кафедра вищої математики став очолювати доцент В.А. Непочатенко, кафедру біофізики та основ технологічних процесів – професор І.Л. Якименко.

У продовж усіх років викладачі кафедри забезпечували високий рівень викладання фундаментальних дисциплін як бази для підготовки кваліфікованих спеціалістів сільськогосподарського виробництва. Значну увагу кафедра приділяла і приділяє навчально-методичному забезпеченню вивчення дисциплін.

З 1971 по 1991 рр. співробітники кафедри на держдоговірних засадах, разом зі співробітниками Інституту напівпровідників АН УРСР, проводили вивчення електричних та фотоелектричних властивостей напівпровідників.

Починаючи з 1977 р. основним напрямком наукових досліджень кафедри стало вивчення впливу фізичних факторів на біологічні об’єкти. Вивчався вплив лазерного випромінення насіння рослин на фізико-хімічні процеси в них, лазерного опромінення інкубаційних яєць птиці на процеси інкубації та подальший розвиток організму птиці.

З середини 80-х років на кафедрі розпочинається вивчення механізмів біологічної дії лазерного випромінювання за активної участі асистента І.Л. Якименка, який згодом захистив кандидатську, а пізніше докторську дисертацію на цю тему.

Упродовж всіх років існування кафедри її колектив велику увагу приділяв вихованню студентської молоді. Проводячи навчальний процес на перших курсах, викладачі багато зусиль докладали до формування світогляду студентів, розуміння суспільних процесів, уміння вчитись і необхідності надбання всебічних знань. Викладачі кафедри систематично були наставниками груп факультету ветеринарної медицини. Вони організовували екскурсії студентів у м. Київ, м. Умань, культпоходи в кінотеатри, на театральні вистави, у музеї; забезпечували участь у концертах художньої самодіяльності тощо.

Кафедра оснащена демонстраційними засобами, методичними матеріалами, обладнанням для виконання лабораторних робіт з фізики та біофізики, що дозволяє проводити на високому рівні навчальний процес з курсів – фізика, фізика з основами біофізики, вища математика, прикладна математика, теорія ймовірностей, математична статистика, економетрика, кількісні методи наукових досліджень, оптимізаційні методи і моделі, математичне моделювання підприємницької діяльності на факультетах ветеринарної медицини, агробіотехнологічному, екологічному, біолого-технологічному, економічному.

У червні 2009 року новостворена кафедра вищої математики була приєднана до економічного факультету і до її складу увійшли доценти: Непочатенко В.А., Шевченко Р.Л., Ревицька У.С., асистенти: Мельниченко О.П., Непочатенко І.А., Куреня С.В. і старший лаборант Михальська Л.П. Завідувачем кафедрою призначений доцент Непочатенко В.А., який в червні 2011 року захистив докторську дисертацію «Основні закономірності формування доменної структури в сегнетоеластиках і багатоосьових сегнетоелектриках».

У вересні 2014 року до кафедри вищої математики була приєднана кафедра фізики і кафедра одержала назву кафедра вищої математики і фізики.

На кафедрі вищої математики сформувалось чотири основних напрями наукових досліджень: теорія чисел і кілець, методика та форми викладання вищої математики в вищій школі з профільним вивченням предмету, дослідження фазових переходів у сегнетоеластиках і сегнетоелектрика, вплив фізичних факторів на біологічні об’єкти.