Стежками ОУН і УПА                                                                                       

 ( Зеленче -Нестерівці)

Галявина

координати на GoogleMaps: 48.57347,   26.45065

 На теперішній час це лишень галявина серед Нестеровецького лісу. А в буремні сорокові це був центр підпільного руху на Дунаєвеччині. Хата лісника знаходилась серед лісу і це відігравало важливу роль для повстанців.

 Підпільники були зацікавлені в залученні до своєї діяльності лісника Михайла Бомби. Вже на зиму 1943 року дочки Михайла Галина і Валентина уже були в підпіллі та виконували обов’язки зв’язкових.

На галявині біля хати Михайла Бомби розташовувався не один загін підпільників. В будинку лісника Михайла Бомби знаходили прихисток повстанці в зимові люті морози а також переховувались від переслідувань та отримували всіляку допомогу від сім’ї Бомбів.

Будинок залізничника

координати на GoogleMaps: 48.58339, 26.43279

    В будинку залізничника де працював Іван Кріль з літа 1943 по осінь 1944 року діяла конспіративна квартира, де переховувались та відновлювали сили після боїв похідні групи УПА , підпільники ОУН з навколишніх сіл та члени Дунаєвецького надрайонного проводу.

  Восени 1944 року Іван Кріль через хворобу залишає роботу на залізниці та переїзджає до села Зеленче. Після цього підпільники припинили квартирувати біля залізниці.

Хата Андрія Павлюка

координати на GoogleMaps: 48.56205, 26.43448

4 листопада 1951 року, село Зеленче…

Трагічні події, від яких холоне кров розгорнулися біля хати Павлюка 70  років тому…

      Сім’я молодого патріота, борця за Незалежність України Андрія Павлюка пішла на страшний крок в ім’я України….

Слава Україні!

Українці!

Не судіте мене, що я стратила своє життя. Я не хотіла іти на енкаведистські тортури, якими вже мучили мою сестру, швагра і племінницю 2-го листопада в 7 годині вечора і ще цілу добу.

Ми вмираємо і горді своєю смертю. Героям слава!

Вимагали від них, щоб вони зрадили Батьківщині і видали провідників, но в нас присяга, яку ми дали до кінця свого життя.

Слава Україні!

За тебе Україно! Не дрогне рука випити отруту, тобі не зрадимо. Може найдеться час і наші імена будуть признані, буде Вільна Україна.

Підписи: Матляк Фросина, Павлюк Антоніна, Павлюк Катя, Матляк Люся.

Вони жили і були віддані своїй справі, боролись і померли за Вільну Україну.

 

Будинок Петра Щербатого

координати на GoogleMaps: 48. 56094,  26.43434

  З архівних документів відоме ім’я першого провідника Дунаєвецького надрайонного проводу ОУН – Петра Матвійовича Щербатого. Який народився в селі Зеленче що на Дунаєвеччині. Був єдиним сином в батьків. Разом з дружиною Марією вчителював у місцевій школі.                                                               Досі невідомо, під чиїм впливом взявся за створення ОУН на Дунаєвеччині Петро Щербатий. Цілком можливо, що до боротьби за Незалежність України його долучив Зенон Голуб’як, член похідної групи, провідник обласного проводу ОУН, який з осені 1941 року мешкав у селі Кадиївці, Кам’янець –Подільського району.                                                                                                               Саме тоді до патріотичної організації й почав залучати своїх земляків на Дунаєвеччині Петро Щербатий. Зокрема, в лави українського підпілля вступили Володимир Петров, Іван Глевич, Василь Шевчук та ін.                                                     14 лютого 1945 року Петро Щербатий на чолі групи з десяти повстанців ввійшов до с. Іванків Скала-Подільського району Тернопільської області. Тут вони зіткнулися з емгебістами. У нерівному бою загинули три повстанці, важке поранення отримав і «Волох». Він віддав планшет з документами своїй дружині Марії й залишився прикривати вогнем групу, що відходила. Це був останній бій мужнього провідника Петра Матвійовича Щербатого«Волоха».   Останній спочинок знайшов з  побратимами  в с. Іванків Тернопільської області .