18.09.2025
Комплексна польова геоінформаційна система (ГІС) Field-Map, яку успішно впроваджують фахівці ВО Укрдержліспроект, дозволить в майбутньому відмовитися від збору інформації на паперових картках таксації та абрисах.
«Завдяки інтеграції з GPS-приймачами, лазерними далекомірами та іншими електронними приладами, Field-Map зменшує людський фактор помилки, а також пришвидшує процес збору даних», - пояснив гендиректор ВО «Укрдержліспроект» Віктор Мельниченко.
Зокрема Field-Map робить роботу таксаторів точнішою та ефективнішою:
збір даних відбувається з використанням польової ГІС та сумісного з нею високоточного обладнання, що значно покращує якість таксаційних показників;
час на виконання польових робіт скорочується, що дозволяє обстежувати більші території за той самий період;
усі зібрані за допомогою польової ГІС дані синхронізуються з центральною базою даних, що дає можливість почати їх камеральну обробку, подальший аналіз і підготовку звітної документації.
«Field-Map – це яскравий приклад того, як технології змінюють традиційні робочі процеси. Завдяки таким інноваціям лісова таксація стає не лише точнішою та швидшою, а й екологічнішою, адже дозволяє краще планувати лісове господарство. Це інвестиція в майбутнє, де кожен гектар лісу буде облікований з максимальною ефективністю», - підсумував Віктор Мельниченко.
Пресслужба ДАЛРУ
17.09.2025
У колективній монографії «Санітарний стан ясена звичайного у Лівобережному Лісостепу України», авторами якої є фахівці з лісової ентомології й фітопатології Валентина Мєшкова і Валентина Борисова, а також еколог Євген Криштоп, визначено особливості структури лісового фонду насаджень із участю ясена звичайного в Лівобережному Лісостепу України. Виявлено тенденцію погіршення санітарного стану ясенових лісів у міру збільшення їхніх віку, повноти, частки виду в складі. Визначено основні біотичні чинники ослаблення цих насаджень (бактеріоз, халаровий некроз, стовбурові й окоренкові гнилі, стовбурові шкідники та шкідники листя), а також симптоми й ознаки їхнього прояву та особливості поширення. Встановлено переважання гнилей у ясенових лісах лісостепової частини Харківської області та халарового некрозу – в Сумській. Виявлено зв’язки зміни кліматичних умов зі станом і приростом цього виду. Обґрунтовано методики оцінювання санітарного стану ясенових насаджень.
Монографію розміщено на сайті УкрНДІЛГА https://uriffm.org.ua/uk/monograps/53 та призначено для фахівців лісового господарства, захисту лісу, науковців, аспірантів і студентів лісогосподарських та біологічних факультетів ВНЗ.
Пресслужба УкрНДІЛГА
12.09.2025
Україна має близько 2 млн га самозалісених територій – там де ліс з’явився природним шляхом, а не був висаджений штучно. Це величезний ресурс зі значним потенціалом розвитку, який ми маємо берегти, виконуючи вимоги закону. Про це заявив голова Держлісагентства Віктор Смаль.
«Сьогодні самосійні ліси є абсолютно незахищені, адже ростуть на землях сільськогосподарського призначення. Це означає, що у будь-яку мить їх можуть знищити – просто розорати ці землі під аграрні потреби, і лісу там вже ніколи не буде. Наша мета – не допустити цього і забезпечити надійний захист самозалісеним територіям. Саме для цього ми працюємо над тим, щоб переводити їх у категорію земель лісогосподарського призначення та забезпечувати належний догляд», - зазначив очільник Держлісагентства.
Він додав, що територіальні органи Держлісагентства – Міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства, – подали до органів місцевого самоврядування клопотання про віднесення земельних ділянок до категорії «самозалісені» на загальну площу 1 млн 902,7 тис. га. Але поки що позитивні рішення є лише на 57,5 тис. га.
«Своєю чергою державні підприємства Держлісагентства подали до громад клопотання про передачу самозалісених земельних ділянок у постійне користування на загальну площу 138,9 тис. га й отримали позитивну відповідь на 30,5 тис. га – це майже 22% від загальної кількості», - повідомив Віктор Смаль.
За його словами, громади, на території яких є самозалісені території, мають два шляхи: самостійно доглядати ці ліси, створивши профільне комунальне підприємство, або передати їх у постійне користування.
Очільник Держлісагентства наголосив, що нерідко виникає ситуація, коли коштів на створення комунального підприємства у громади немає, а передачу лісів у постійне користування вважають зайвим клопотом та непотрібними витратами. Але це не так.
Процедура передачі самозалісених ділянок доволі проста та не потребує від громади жодних витрат. Процес вкладається у шість кроків, алгоритм дій наступний.
1. Міжрегіональне управління Держлісагентства звертається до громади з клопотанням про віднесення ділянки до самозалісених – в порядку визначеному статтею 57-1 Земельного кодексу України.
2. Місцева рада своїм рішенням вносить запитувану ділянку до самозалісених земель.
3. Лісокористувач звертається до громади з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення самозалісеної земельної ділянки в постійне користування.
4. Лісокористувач укладає договір з розробником документації з землеустрою та оформлює за громадою речові права.
5. Лісокористувач звертається до громади з клопотанням про затвердження документації з землеустрою та надання ділянки у постійне користування.
6. Лісокористувач реєструє права постійного користування земельною ділянкою в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
«Громада може на власний розсуд обрати лісокористувача, головне, щоб він належно виконував свої обов’язки. Ми з розумінням ставимося до можливостей та бажання великих економічно спроможних громад вкладати кошти у розвиток самосійних лісів та самостійно їх доглядати. Але якщо громада усвідомлює, що у довгостроковій перспективі не має змоги фінансувати цей процес, краще доручити його підприємству з відповідними можливостями», - зауважив Віктор Смаль.
Він нагадав, що найбільшим лісокористувачем в країні є ДП «Ліси України». Підприємство бере на себе всі витрати з оформлення необхідних документів та забезпечує належний догляд за самосійними лісами, зокрема охорону від пожеж та незаконних рубок. І найголовніше – має для цього необхідний фінансовий ресурс.
«Тож закликаю громади не зволікати та зробити крок до збереження самозалісених територій. Створюйте профільні комунальні підприємства, передавайте самосійні ліси в постійне користування – обирайте свій шлях. Головне, щоб у кожного лісу був спроможний та відповідальний господар. Адже мета у нас одна – зберегти самосійні ліси. Це не лише відповідальність за дотримання вимог закону, але й відповідальність перед наступними поколіннями мешканців громад», - підсумував Віктор Смаль.
Пресслужба ДАЛРУ
11.09.2025
Питання виділення, оцінювання та збереження репрезентативних ділянок аборигенних екосистем (РДАЕ) є складовою FSC стандарту для України. В межах добровільних зобов’язань станом на 1 серпня 2025 року лісогосподарські підприємства або їхні структурні підрозділи (одиниці господарювання) забезпечують дотримання вимог FSC лісової сертифікації на площі 4 726 тис. га, з яких 96 % припадає на підрозділи ДП «Ліси України». В українському лісовому законодавстві відсутні норми щодо виділення, оцінювання та розроблення заходів збереження РДАЕ та/або відновлення їх до більш природного стану. Одиниці господарювання стикаються з браком нормативно-методичного та наукового забезпечення виконання відповідних вимог. Аналіз публічних звітів органів сертифікації за результатами аудитів у 2020–2024 роках засвідчив: найбільша кількість невідповідностей стосується критерію 6.5, який пов’язаний із РДАЕ (151 випадок або 10,1 %). Така усталена тенденція свідчить про наявні системні проблеми управлінської та виробничо-господарської діяльності в сфері виконання вимог FSC стандарту для України. Для вирішення зазначених проблем ДП «Ліси України» ініціювало дослідження «Розробка методики виділення, оцінювання та розроблення заходів щодо збереження репрезентативних ділянок аборигенних екосистем відповідно до міжнародних стандартів системи ведення лісового господарства для України», до виконання яких залучено науковців УкрНДІЛГА.
Задля забезпечення практичності методики щодо РДАЕ та врахування вже існуючого досвіду, з 27 серпня по 4 вересня за сприяння ДП «Ліси України» було проведено презентацію проєкту для відповідальних працівників на базі філій Столичного, Поліського, Центрального та Подільського лісових офісів. Для працівників філій Карпатського та Слобожанського лісових офісів презентація відбулася 29 серпня в онлайн-форматі. Під час презентації учасники дізналися про підходи до вибору класифікаційної одиниці «аборигенної екосистеми»; практичні аспекти використання найкращої наявної інформації: підходи до виділення, оцінювання та призначення заходів для збереження РДАЕ. Було розроблено порядок дій, польові форми обстежень, опис документації та логічно-структурні схеми.
Запропонований формат заходу передбачав обмін практичними зауваженнями та коментарями щодо забезпечення пропорційної представленості аборигенних екосистем у процесі виділення репрезентативних ділянок. Окрему увагу приділили актуалізації матеріалів лісовпорядкування, допустимим випадкам перегляду переліку РДАЕ, уточненню заходів для відновлення ділянок до більш природного стану.
Відкриваючи слухання проєкту методики щодо РДАЕ, завідувачка сектору лісової сертифікації ДП «Ліси України» Галина Домашовець наголосила, що лісова сертифікація залишається «філософією» лісогосподарювання на підприємстві. Це формує усвідомлення унікальності репрезентативних ділянок аборигенних екосистем, які відіграють роль природних лабораторій для спостереження за явищами, механізмами саморегуляції, збереження рідкісних видів і підтримання біорізноманіття. На її переконання, презентація та обговорення методики дають змогу врахувати практичні аспекти щодо роботи з РДАЕ й зробити її дієвим інструментом лісового господарства відповідно до вимог FSC стандарту для України.
Провідний науковий співробітник відділу інвентаризації лісів, моніторингу, сертифікації та лісовпорядкування УкрНДІЛГА Павло Кравець підкреслив, що розроблена методика ґрунтується на значному практичному досвіді утримувачів сертифікатів та включає попередні напрацювання з підготовки посібників і рекомендацій щодо FSC сертифікації, проведення відповідних вебінарів, семінарів і тренінгів.
Незважаючи на нормативне визначення лісу екосистемою, його структурно-просторова характеристика в системі законодавчого та нормативно-методичного забезпечення, зосереджена переважно на одному з елементів лісу – деревостані, а також на оцінюванні тих його параметрів, які сприяють досягненню цілей лісогосподарювання. Характеристика функціональних зв’язків між окремими елементами лісу, котрі формують екосистему, наразі залишається проблемним питанням. Для виділення репрезентативних ділянок аборигенних екосистем у ролі універсальної класифікаційної одиниці було запропоновано використовувати біотоп.
Встановлення відповідності між лісовими біотопами й типами лісу полегшує ідентифікацію біотопів лісових екосистем. Зрештою, впровадження класифікації біотопів у лісове господарство даватиме змогу ефективно задовольняти вимоги низки міжнародних угод і конвенцій, зокрема, щодо охорони флори та фауни, природних середовищ існування в Європі тощо. Представлений у проєкті методики додаток, який встановлює відповідність між типами лісу за окремими природними зонами України та біотопами, отримав схвальні відгуки працівників лісового господарства. Вони високо оцінили можливість використання лісотипологічної класифікації та матеріалів лісовпорядкування для цілей ідентифікації аборигенних екосистем.
У документі детально прописано послідовність дій при виділенні, оцінюванні та призначенні заходів із збереження РДАЕ: попередній камеральний етап, польовий і заключний. Кожен із них супроводжується отриманням певного результату, котрі зрештою завершуються формуванням остаточного переліку РДАЕ. Попередній камеральний етап включає роботу з найбільш доступною інформацією: матеріалами лісовпорядкування включно з таксаційними описами, Національним каталогом біотопів, науковими публікаціями тощо. Польовий етап передбачає обстеження попередньо відібраних ділянок і, завдяки запропонованим бланкам опису ділянок та рекомендаціям із фотофіксації, був позитивно сприйнятий відповідальними за лісову сертифікацію. Заключний етап слід розглядати свого роду остаточною перевіркою на предмет відповідності сформованого переліку РДАЕ вимогам FSC стандарту для України.
Оцінювання, як окремий розділ методики, присвячений отриманню інформації про стан РДАЕ та визначенню характеру заходів із їх підтримки та посилення функцій для приведення до більш природного стану. Він включає аналіз потенційних загроз і негативних впливів протягом усіх етапів виділення РДАЕ. На основі цих кроків пропонуються заходи збереження: для добре збережених РДАЕ рекомендована пасивна охорона, для ділянок, що потребують відновлення, — активна охорона. У рамках останньої типовий перелік допустимих і неприйнятних заходів викликав жваву дискусію й обговорення внаслідок відсутності нормативної підтримки «аборигенності екосистем» та складнощі з їх практичним втіленням.
Презентація та обговорення проєкту методики продемонстрували високу залученість фахівців, готовність ділитися досвідом й надавати пропозиції щодо вдосконалення цього документа. Відповідальні працівники з лісової сертифікації зголосилися надати свої письмові зауваження та пропозиції, які будуть взяті до уваги під час підготовки остаточної редакції методики.
Проведені зустрічі засвідчили можливість ефективної взаємодії науки та виробництва у вирішенні складних питань ведення лісового господарства, наближаючи його до міжнародних вимог лісової сертифікації за схемою FSC.
Пресслужба УкрНДІЛГА
10.09.2025
На початку вересня директором УкрНДІЛГА, д-р с.-г. наук, проф., член-кор. НАН України і НААН Віктором Ткачем здійснено робочі поїздки на дослідну мережу Інституту на Вінниччині та Житомирщині. Під час зустрічі з науковцями та інженерно-технічним персоналом ДП «Вінницька ЛНДС» було обговорено пріоритетні тематичні напрями досліджень, а також особливості впровадження науково-технічних розробок у практику лісогосподарських підприємств регіону на засадах наближеного до природи лісівництва. Зокрема, розглянули особливості лісогосподарювання, методи проведення різних видів рубок лісу тощо. Було здійснено польовий виїзд у насадження, відібрані для закладання стаціонарних дослідів із визначення організаційно-технічних показників проріджень і прохідних рубок догляду, а також поступових, групово-вибіркових і вузьколісосічних рубок головного користування із метою забезпечення природного відтворення лісів Правобережного Лісостепу.
Крім того Віктор Ткач здійснив робочий візит до Поліського філіалу УкрНДІЛГА. Під час зустрічі з колективом установи розглянули нагальні проблеми її функціонування, проведення наукових досліджень за тематичним планом і договорами із лісогосподарськими філіями та іншими замовниками. Особливу увагу було приділено процесам міграції радіоактивних речовин у лісових екосистемах і методам їх вимірювання. Також було зауважено на важливості залучення до наукової діяльності молодих дослідників й зміцнення кадрового потенціалу філіалу.
Колективи Поліського філіалу та Вінницької станції було ознайомлено з діяльністю Інституту в поточному році, визначено подальші кроки щодо зменшення негативного впливу воєнних дій на проведення науково-дослідних робіт.
Пресслужба УкрНДІЛГА
09.09.2025
Представники Держлісагентства беруть участь в офіційному візиті делегації Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування до Німеччини.
Головними темами робочих зустрічей є сталий розвиток лісової галузі, перехід на наближене до природи лісівництво, підготовка до запровадження європейського регламенту EUDR, а також європейський досвід у сфері екологічної політики, охорони довкілля та збереження біорізноманіття.
У складі української делегації працюють народні депутати, представники профільного міністерства, Держлісагентства, науковці, а також співробітники ВО «Укрдержпроект», Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства та ДП «Львівська державна лісовпорядна експедиція».
У перший день українські фахівці провели зустрічі з представниками Федерального міністерства продовольства та сільського господарства, Федерального міністерства довкілля, охорони природи, ядерної безпеки та захисту клімату, а також профільних комітетів Бундестагу.
Німецькі колеги розповіли про аспекти національної лісової політики: лісову стратегію, охорону та популяризацію лісів, роботу над кліматичними викликами і німецький досвід сталого управління лісами, а також про системи запобігання пожежам та національну інвентаризацію лісів. Однією з важливих тем стала шкода, завдана українським лісам через російську військову агресію.
Зі свого боку міністр лісової та мисливської політики, сталого розвитку Федерального міністерства продовольства та сільського господарства ФРН Екхард Хойер запевнив у подальшій підтримці лісової галузі України, особливо у важкий час повномасштабної війни, та нагадав, що Німеччина підтримує розвиток лісового господарства нашої країни вже понад 20 років.
«Ми вдячні ФРН за можливість перейняти досвід у сфері лісового господарства. Україна високо цінує політичну та експертну підтримку європейських партнерів, зокрема Німеччини. І попри виклики, пов’язані з російським вторгненням, ми продовжуємо рух уперед та працюємо над розвитком лісової галузі та розширенням площ лісів», - наголосив голова української делегації, народний депутат, голова Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.
Пресслужба ДАЛРУ
05.09.2025
Команда Держлісагентства продовжує серію консультацій для всіх лісокористувачів про зміни умов експорту деревини до ЄС у зв’язку із запровадженням європейського регламенту EUDR. Чергова зустріч відбулася в онлайн форматі за участі представників міжрегіональних управлінь лісового та мисливського господарства та інших лісокористувачів, які не належать до сфери управління Держлісагентства.
З 30 грудня 2025 року EUDR набирає чинності для великих операторів та трейдерів, а з 30 червня 2026 року – для малих та мікропідприємств. Це означатиме, що експортери лісоматеріалів та виробів з деревини мають підтверджувати легальність заготівлі сировини, а також мати докази, що це не спричинило знелісення або деградацію лісів.
Саме тому фахівці Держлісагентства спільно з ДП «ЛІАЦ», ВО «Укрдержліспроект» та ДП «Ліси України» започаткували серію консультацій, щоб пояснити вимоги цього регламенту та розповісти, як підготуватися до їхнього виконання – які документи знадобляться та де їх можна отримати.
Під час консультацій фахівці надають роз’яснення термінології: що в ЄС вважатимуть знелісенням та деградацією лісів. А також анонсують цифрові сервіси, які допоможуть українським експортерам деревини виконати всі вимоги EUDR та успішно виходити на європейський ринок.
Зокрема одним з актуальних питань є отримання геолокаційних даних ділянок, де відбувається заготівля. Наразі ДП «ЛІАЦ» та ВО «Укрдержліспроект» розробили функціонал, щоб надавати експортерам вичерпну інформацію. А ДП «Ліси України» вже закуповує сучасні GPS-приймачі, які забезпечують точне визначення координат меж лісосік. Частина постійних лісокористувачів вже проводять відведення лісосік за допомогою таких приймачів.
Також команда Держлісагентства надає лісокористувачам рекомендації, що треба зробити найближчим часом, щоб належним чином підготуватися до виконання вимог EUDR.
Зокрема фахівці радять вже зараз поспілкуватися з покупцями та дізнатися, як вони готуються до EUDR. Крім того, варто зрозуміти свій власний рівень оцінки готовності та налагодити взаємодію з постачальниками на початкових етапах ланцюга постачання.
Команда Держлісагентства й надалі консультуватиме експортерів та лісокористувачів стосовно виконання вимог EUDR, щоб посилити позиції українського експорту на європейському ринку.
Пресслужба ДАЛРУ
02.09.2025
«Маємо 17,2 тис. га відтворених лісів за підсумками першого півріччя. Для розуміння – це перевищує площу 24 000 футбольних полів», - повідомив голова Держлісагентства Віктор Смаль.
Він додав, що відтворення лісів залишається одним з головних напрямків діяльності Держлісагентства.
«За шість місяців підпорядковані підприємства встигли відтворити 13,6 тис. га лісу – це висаджування та висівання в лісовому фонді, загалом 87% до нашого річного плану. Ще 473,6 га – це підсумок лісорозведення, тобто створення нових лісів на землях, наданих у постійне користування. Також маємо природне поновлення на площі 3,6 тис. га», - розповів Віктор Смаль.
Лідерами за обсягом створення лісових культур є такі області:
Житомирська – 2893,1 га
Волинська – 1603,6 га
Рівненська – 1403,7 га
Чернігівська – 1234,6 га
Київська – 957,1 га
Найбільше нових лісів створили в таких областях:
Дніпропетровська – 258,2 га
Полтавська – 84,7 га
Вінницька – 11,1 га.
«Ми дбаємо про майбутнє наших лісів та плануємо їхній розвиток на роки наперед. Таким є відповідальний підхід до ведення лісового господарства», - підсумував очільник Держлісагентства.
Пресслужба ДАЛРУ
13.08.2025
Група дослідників з Кембриджського університету дійшла висновку, що конкуренція за території для вирощування деревини та агрокультур стане новою проблемою, яку наразі ігнорують.
Йдеться про те, що через глобальне потепління придатні для вирощування аграрної продукції землі зміщуються на північ, а це призведе до скорочення залісених територій. Результати дослідження публікує журнал Nature Climate Change.
«На планеті обмежена площа придатної землі, де ми можемо виробляти їжу та деревину – два критично важливі ресурси для суспільства. Оскільки ситуація зі зміною клімату погіршується, а сільське господарство змушене розширюватися на північ, тиск на вирощування деревини зростатиме», – впевнений доктор Оскар Мортон, дослідник кафедри рослинництва Кембриджського університету.
На основі порівняння супутникових знімків із даними про кліматичні зміни науковці спрогнозували два сценарії розвитку подій. За найгіршим, якщо не вживати жодних заходів стосовно декарбонізації, до кінця століття 320 мільйонів гектарів лісу – чверть теперішніх лісових угідь – стануть придатними для сільського господарства, зокрема для вирощування картоплі, сої та пшениці. Водночас за прогнозами, світовий попит на харчові продукти подвоїться до 2050 року, оскільки кількість населення зростає.
Але очікують також і подвоєння світового попити на деревину, адже вона є низьковуглецевою альтернативою бетону та сталі для будівництва. Сьогодні торгівля деревиною приносить понад $1,5 трлн на рік національним економікам у всьому світі та є основою необхідних речей від паперу та картону до меблів та будівель.
За найкращого сценарію, коли світ досягне показників нульового рівня викидів, все одно відбудуться значні зміни в регіонах, придатних для вирощування деревини та агропродукції. Зокрема науковці прогнозують, що через зміни клімату великі території південної Європи стануть набагато менш придатними для цієї діяльності.
«Забезпечення майбутнього ресурсу деревини може здаватися не таким нагальним, як вирощування їжі, необхідної нам для виживання. Але деревина так само невіддільна частина нашого повсякденного життя. Тож маємо вже зараз розробляти стратегії для забезпечення як продовольчої безпеки, так і збереження лісів», – підсумував доктор Мортон.
Пресслужба ДАЛРУ
12.08.2025
Команда Держлісагентства з 2021 тримає курс на прозорість та цифровізацію всіх процесів у лісовій галузі. Це допоможе здійснити перехід до EUDR швидко та ефективно.
Про це розповів голова ДАЛРУ Віктор Смаль під час робочої зустрічі із заступниками міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олександром Цибортом і Денисом Башликом, заступницею міністра цифрової трансформації Зоряною Стецюк та керівницею сектору «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання BRDO Іриною Грузінською.
«Колеги визнають, що Державне агентство лісових ресурсів України є одним із найкраще підготовлених центральних органів виконавчої влади до нових правил експорту із країнами ЄС у 2026 році», - засвідчив Віктор Смаль.
Він нагадав, що 30 грудня 2025 року набуде чинності Європейський регламент щодо боротьби зі знелісненням (EUDR), який змінить підхід до експорту деревини, продукції з неї, та цілого ряду сільськогосподарських продуктів на ринки ЄС.
«Експортери будуть зобов’язані документально підтверджувати не лише географічні координати місць вирощування чи заготівлі, але і що господарська діяльність не спричинила знелісення або деградацію ґрунтів», - пояснив голова Держлісагентства.
За його словами, ще у 2021 році команда ДАЛРУ взяла курс на прозорість та цифровізацію всіх процесів у лісовій галузі та почала створювати цифровий ланцюг простежуваності деревини.
«Тоді навіть гадки ніхто не мав про майбутні вимоги EUDR, але ми запровадили е-лісорубний квиток, е-сертифікат походження деревини та е-ТТН з фотофіксацією. Цей шлях виявився правильним, адже ці сервіси забезпечують ланцюг простежуваності деревини від вирощування до експорту – а саме це зараз вимагає Євросоюз від своїх партнерів», - зауважив Віктор Смаль.
Він додав, що європейські партнери готові масштабувати цей досвід у тих країнах ЄС, де таких цифрових інструментів не існує. Детальніше це обговорюватимуть восени на європейському саміті.
Також із заступниками міністрів України говорили про те, що певні напрацювання ДАЛРУ зможуть допомогти аграрному сектору, який також має давати відповіді на виклики впровадження EUDR.
«Головне, що у нас є робочі цифрові інструменти, є розуміння та підтримка профільного міністерства. Тож впевнений, що для експортерів деревини перехід на EUDR не створить жодних проблем», - підсумував Віктор Смаль.
Пресслужба ДАЛРУ
08.08.2025
На тлі світового енергоресурсного дефіциту та погіршення екологічної ситуації необхідно приділяти максимальну увагу фітомасі лісів як найбільшому й основному вугледепонуючому елементу на суші. Серед лісогосподарських заходів, які впливають на зміну фітомаси та акумуляцію вуглецю деревостанами, важливою ланкою є рубки догляду за лісом. Питання щодо впливу рубок догляду на якість деревини завжди є актуальним у лісівничій практиці.
Однією з найбільш досліджених властивостей деревини є її щільність, яка дає чітке уявлення про механічні властивості деревини, характеризує її масу та є одним із важливих показників якості деревних матеріалів. Більшістю дослідників відзначається, що з поліпшенням умов зростання відбувається збільшення приросту, тому є можливим створення високопродуктивних культур, які не поступаються за своєю якістю природним насадженням. У посушливих степових умовах України слід застосовувати такі способи догляду за лісом, які мінімізують зниження якості деревини, тобто сприяють збільшенню радіального приросту, не знижуючи щільність деревини сосни.
Науковцями відділу лісівництва та економіки лісового господарства УкрНДІЛГА досліджено якісні показники компонентів фітомаси стовбура штучних насаджень сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) різних режимів вирощування в Лівобережному Степу України. Дослідження проводили в середньовікових штучних соснових насадженнях на двох стаціонарних дослідних об’єктах, розташованих в Ізюмському пристеповому бору в північній частині степової зони України. Досліди було закладено в 60-х роках ХХ ст. під керівництвом старшого наукового співробітника лабораторії лісівництва канд. с.-г. наук Ірини Борисівни Шинкаренко.
Дослідження здійснювали через 8 років після проведення в сосняках прохідних рубок. Для оцінювання показників щільності компонентів фітомаси стовбура з модельних дерев відбирали дослідні зрізи. Надалі за допомогою відібраних зразків проводили оцінювання природної та базисної щільності компонентів фітомаси стовбурів сосни (локальна природна щільність, локальна базисна щільність, середня природна щільність та середня базисна щільність деревини стовбурів, кори стовбурів і деревини в корі стовбурів).
Встановлено, що провідними чинниками, які впливають на щільність деревини, є трофність і зволоженість умов місцезростання. Суттєва відмінність в базисній щільності спостерігається між варіантами за трофністю та вологістю між типами лісорослинних умов свіжого субору (В2) і сухого бору (А1). Серед густих деревостанів в умовах А1 порівняно з В2 середня базисна щільність деревини є більшою на 18 %, а серед зріджених – на 8 %; кори – на 30 і 46 %, а деревини в корі – на 18 і 19 % відповідно.
Результати проведених досліджень слід використовувати для вдосконалення нормативної бази з ведення лісового господарства, зокрема, правил рубок у лісах. Так, у степових посушливих кліматичних умовах України в сухому бору та свіжому субору в штучних соснових насадженнях доцільним є проведення в молодому віці рубки догляду сильної інтенсивності лінійним або лінійно-селективним способами, а в середньовікових насадженнях – першої прохідної рубки сильної інтенсивності (до 30 % за запасом) селективним способом. Для подальшого росту варто залишати на 1 гектар 1,5–0,7 тис. дерев. Такі режими вирощування соснових насаджень сприяють збільшенню їхніх середніх висот та діаметрів, поліпшенню стійкості до фізичних навантажень і не впливають на погіршення якості деревини, не знижуючи при цьому її щільність. Більш детально з результатами проведених досліджень можна ознайомитися у відповідній статті https://forestry-forestmelioration.org.ua/.../view/362
Пресслужба УкрНДІЛГА
07.08.2025
Голова Держлісагентства Victor Smal пояснив, чому важливо спростити процедуру оцінки впливу на довкілля
Через бойові дії Україна втрачає величезну кількість деревини. Останній приклад – 1400 гектарів лісу, які вигоріли протягом чотирьох діб через російський обстріл Краматорського району на Донеччині. Але на додаток до цього фактору ми ще втрачаємо ліси через природні умови.
З початку року майже 3 тис. га лісового фонду ДП «Ліси України» пошкоджено буреломами. На Рівненщині та Волині – 1,2 тис. га, на Черкащині – 800 га, на Київщині та Житомирщині понад 500 га. Пошкоджену деревину треба швидко прибирати, поки вона не почала втрачати якість, а з нею свою вартість. Для цього треба провести суцільні санітарні рубки, щоб розчистити завали, а згодом висадити на постраждалій ділянці нові дерева.
І тут ми зіштовхуємося з процедурою оцінки впливу на довкілля (ОВД). Це тривалий та дороговартісний процес, який може тягнутися від 3 до 9 місяців, а подекуди навіть рік. І коштує в середньому пів мільйона гривень.
За цей час збитки тільки зростають через зниження якості деревини, та складають сотні мільйонів гривень. Це не лише недоотриманий прибуток. Це мінус податки до бюджетів всіх рівнів, мінус величезний ресурс для деревообробників. А також суттєвий удар по екології – адже ми не можемо висадити новий ліс, а уражена ділянка стає загрозою для здорових дерев через розповсюдження шкідників.
Ми і так втрачаємо багато. Ми просто не можемо собі дозволити втрачати ще більше. Саме тому працюємо над спрощенням процедури ОВД. Зверніть увагу: я не кажу про скасування оцінки впливу на довкілля, я кажу про спрощення дуже забюрократизованого інструменту.
Наприклад, в ЄС ця процедура обов’язкова лише у трьох випадках: коли йдеться про знеліснення, наприклад, через будівництво; коли планують залісення великих територій від 20 га і більше; та коли землю з лісового фонду передають, наприклад, в аграрний. А ми мусимо проходити ОВД для того, щоб просто прибрати пошкоджені дерева та висадити новий ліс.
Мати змогу вчасно забрати з лісу пошкоджену буреломами деревину – це і є відповідальне та ефективне лісокористування. Працюємо над тим, щоб ОВД допомагало цьому процесу, а не заважала йому.
Пресслужба ДАЛРУ
06.08.2025
У 2027 році всі лісогосподарські підприємства повністю відмовляться від суцільних рубок головного користування у Карпатському регіоні. І сьогодні ми на крок ближче до впровадження наближеного до природи лісівництва: більшість лісничих Карпатської філії ДП «Ліси України» опанували спеціально розроблену навчальну програму Національного лісотехнічного університету та успішно склали іспити.
Під час навчання вони засвоїли, як правильно призначати рубки переформування деревостанів, відбирати дерева в рубку, переформовувати одновікові деревостани у різновікові мішані деревостани.
Втім це лише частина великої роботи, яка триває. Разом із навчанням персоналу закладено мартелоскоп-ділянки для різних головних лісоутворюючих порід, щоб проводити навчання лісовпорядників та спеціалістів щодо правильного відведення та відбору дерев у рубки переформування.
Важливим напрямком є напрацювання змін до нормативних актів у сфері лісовпорядкування. Найближчим часом маємо затвердити наказ про типи лісу в Карпатському регіоні, а також про цільові деревостани для кожного із типів лісу, які зустрічаються в Карпатах.
Завершальним етапом буде внесення змін у матеріали лісовпорядкування для переходу на наближене до природи лісівництва.
Це саме той шлях, який приведе нас до повної відмови від суцільних рубок та переходу до вибіркових технологій заготівлі.
Пресслужба ДАЛРУ
30.07.2025
Заготівля деревини без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів – лісорубного квитка, – є незаконною. Розповідаємо, за якими ознаками розпізнати незаконну рубку, як діяти та куди звертатися.
Крок перший. Оцініть вигляд ділянки
Про можливе порушення можуть свідчити такі ознаки:
1. Немає попереджувальних або заборонних знаків під час заготівлі деревини.
2. На кутах лісосіки відсутні лісогосподарські стовпи із зазначенням назви лісогосподарських заходів. Наприклад, при суцільних рубках це: номер кварталу, номер виділу, назва заходу, рік його проведення, номер ділянки та площа га. Виглядає позначка так:
68-1 (номер кварталу-номер виділу)
СР-25 (назва заходу «суцільна рубка»-рік проведення)
2-3,5 (номер ділянки-площа га).
3. Відсутні візирі лісосіки (межі на крайніх деревах). При суцільних рубках це позначки на висоті 1,3 м.
4. Є спроба замаскувати пні – прикрити травою, ґрунтом або випалити;
Немає позначки категорії придатності на стовбурах зрубаних дерев (від однієї до трьох вертикальних рисок).
Крок другий. Перевірте дозвільні документи
1. В електронному реєстрі lk.ukrforest.com/forest-tickets/index можна перевірити, чи видавали лісорубний квиток на цю ділянку. Є можливість обрати необхідну область, лісгосп, лісництво, квартал та виділ.
2. Сфотографуйте номер лісовоза та бирки зі штрих-кодами на колодах, якщо вони є. Введіть ці данні на сайті open.ukrforest.com у відповідні розділи та перевірте легальність транспортування деревини.
3. Якщо бирки на колодах взагалі відсутні, є ймовірність незаконної заготівлі.
Крок третій. Повідомте про підозрілу рубку
Якщо є підозра, що заготівля деревини є нелегальною, повідомте про це:
Лісництво чи лісгосп, на території якого ви знаходитеся;
Гаряча лінія ДП «Ліси України» – 0-800-334-105
Гаряча лінія Держекоінспекції – +380 044 521 20 38.
Гаряча лінія Держлісагентства 0-800-604-473.
Нацполіція (для негайного реагування) – 102.
Не залишайтеся осторонь, активна позиція кожного допоможе спільними зусиллями зберегти ліси. Зберегти та поширити цю інструкцію – це також допомога.
Пресслужба ДАЛРУ
22.07.2025
Близько 7 тис га всохлих деревостанів – такий зараз показник по Івано-Франківській області. Лише у Вигодському надлісництві філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» їх 1,5 тис. га. Чому виникає ця проблема та як її розв’язати – обговорювали під час робочої поїздки Івано-Франківщиною.
Причин такої ситуації кілька. Насамперед – це зміна клімату та посухи. Крім того, після Другої світової війни великі площі зрубів засаджували ялиною, і наразі це дає той результат, який ми спостерігаємо. Похідні (штучно насаджені) ялинники не витримують змін клімату, які відчутно вдарили по екосистемі у 1980-х роках минулого сторіччя та тривають і дотепер.
До того ж ділянки лісу, які межують із суцільними зрубами, зазнають ураження через надлишок сонячного світла, та починають всихати. І так – гектар за гектаром, рік за роком.
Один з ключових способів розв’язання цієї проблеми – перехід на наближене до природи лісівництва, який запланований на 2027 рік. Головний його інструмент – це рубки переформування та заміщення ними таких заходів як вибіркові санітарні рубки. Зараз ми прискорюємо підготовку до цього переходу, персонал проходить навчання. Тож впевнений, що нам вдасться відродити здорові продуктивні ліси.
Головна ставка у формуванні нових деревостанів буде зроблена на корінні породи. Наприклад, на ялицю білу (Abies alba), що є корінною породою для Українських Карпат. Вона поширена у нижній частині гірських лісів разом з буком та смерекою, до висоти 1200 метрів.
Ялиця біла - один з основних лісотвірних видів у Карпатах, який добре пристосований до місцевих умов. Вона також відома своєю здатністю до природного поновлення.
Пресслужба ДАЛРУ
18.07.2025
У грудні 2024 року МОН України розпочало проведення державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти за науковими напрямами «Суспільний» і «Аграрно-ветеринарний». До останнього відноситься й лісівнича наука. Тому УкрНДІЛГА в першому кварталі 2025 року здійснював підготовку та подання в МОН відомостей і документів, необхідних для проходження атестації.
На діяльність Інституту протягом останніх років негативно вплинула російська збройна агресія. Так, частина дослідної мережі УкрНДІЛГА (Степовий філіал, Луганська, Маріупольська та Кримська науково-дослідні станції) опинилася на тимчасово окупованій території, руйнуванню до рівня припинення функціонування піддалися об’єкти Краснотростянецького відділення, відбувся масовий відтік наукових кадрів. Наукова діяльність Клавдієвської та Харківської дослідних станцій також є обмеженою через їх знаходження на територіях, які були окуповані та підлягають розмінуванню. Проте всі необхідні документи Інститутом було надано в МОН вчасно.
Державна атестація проводиться відповідно до затвердженої методики оцінювання ефективності наукової діяльності наукових установ та закладів вищої освіти. Оброблення, перевірка й уточнення поданих даних і документів тривали до червня, а результати атестації установ і закладів за вказаними напрямами було оприлюднено в другій половині місяця на урочистому заході в стінах Сумського національного університету. Таким чином згідно з наказом МОН № 945 від 27 червня 2025 р. УкрНДІЛГА атестовано за науковим напрямом «Аграрно-ветеринарний» і віднесено до групи Б.
Окрім того УкрНДІЛГА потрапив в Топ 10 наукових установ і закладів вищої освіти за аграрно-ветеринарним напрямом у двох номінаціях, що було відзначено в презентації Заступника міністра освіти і науки Дениса Курбатова, зокрема за публікаціями у виданнях міжнародних наукометричних баз Scopus i Web of Science, а також за кількістю заявок на міжнародні гранти.
Пресслужба УкрНДІЛГА
14.07.2025
З 2027 року лісові господарства Карпат зобов’язані повністю відмовитись від суцільних рубок у межах переходу до природного лісівництва. ДП "Ліси України" готується до такого переходу та запустило навчальну програму для лісничих Карпатського офісу.
«Три перші групи лісничих з Карпатського офісу вже пройшли курси та склали іспити. Загалом заплановано підвищення кваліфікації понад 200 лісничих», - повідомили у ДП «Ліси України».
Українські науковці вже понад 20 років проводять експерименти з рубками переформування і мають гарні результати. Зокрема в НВП «Моршинський», де науковці працюють з 2008 року, завдяки кращому освітленню середній щорічний приріст деревини на гектар збільшився з 5 до 12 м³.
Нагадаємо, природне лісівництво передбачає заміщення суцільних рубок рубками переформування. Лісовий покрив зберігається постійно, прибирають не всі, а лише частину дерев. Також при переформуванні вводяться цінні породи, формується багатоярусний мішаний деревостан, який постійно поновлюється природним шляхом.
Пресслужба ДАЛРУ
11.07.2025
З метою забезпечення належної охорони лісів від пожеж, запобігання виникненню осередків загорання та своєчасного виявлення й оперативної локалізації пожеж підприємства науково-дослідної мережі УкрНДІЛГА продовжують здійснювати профілактичні та попереджувальні заходи з охорони лісу від пожеж, зокрема:
проведено влаштування понад 300 км мінералізованих смуг, а також догляд за смугами та протипожежними розривами в обсязі понад 650 км;
оновлено під’їзні дороги до пожежних водоймищ;
здійснено перекриття понад 140 позапланових доріг та облаштовано шлагбаумами планові дороги, також вздовж доріг встановлено наглядову агітацію на протипожежну тематику;
в межах лісового фонду станцій визначено ділянки з високим ризиком виникнення пожеж, в тому числі й основні місця переходу пожеж з територій інших землекористувачів;
проведено технічне обслуговування та ремонт наявних пожежних веж, пожежних автомашин, тракторів, ґрунтооброблювальної та іншої протипожежної техніки, ручного інвентаря;
створено резерви паливно-мастильних матеріалів (не менше 200 л для кожного лісництва);
Лісовою охороною спільно з правоохоронними органами також здійснено понад 150 рейдів для виявлення порушників правил пожежної безпеки в лісах. На станціях затверджено графіки чергування відповідальних працівників у вихідні та святкові дні, постійний нагляд за лісовими масивами здійснюється із використанням пожежно-спостережних веж і телевізійних систем спостереження.
Пресслужба УкрНДІЛГА
30.06.2025
30 червня у Національному лісотехнічному університеті України відбувся круглий стіл на тему: «Подолання прогалин: удосконалення правових та політичних механізмів для сталого управління лісами в умовах змін клімату» / “Bridging the Gap: Enhancing Legal and Policy Frameworks for Sustainable Forest Management in a Changing Climate”.
Захід об’єднав провідних українських і міжнародних фахівців лісового сектору, представників органів державної влади, науковців та експертів, які обговорили актуальні виклики та перспективи розвитку лісового господарства в Україні
Із вступним словом до учасників звернулися:
Володимир ЗАГОРСЬКИЙ – президент Ради європейських лісівників, ректор НЛТУ України, член-кореспондент НАН України
Олег НЕМЧІНОВ – Міністр Кабінету Міністрів України, голова Наглядової ради НЛТУ України
Ключові теми обговорення:
оновлення лісового законодавства України у відповідності до європейських стандартів
впровадження лісової політики ЄС у національних системах управління
лісовий сектор у контексті зеленої трансформації
страхування у лісовому господарстві
нові виклики для галузі в умовах воєнного стану
З основними доповідями виступили:
президент Ради європейських лісівників Володимир ЗАГОРСЬКИЙ
віце-президент C.E.F. Мар’ян СТОЙЧЕСКУ
члени Ради європейських лісівників професори Ігор СОЛОВІЙ та Іон ДУБОВІЧ на тему “Оновлення лісового законодавства України відповідно до лісової політики і законодавства Європейського Союзу” / “Development of a new forest legislation of Ukraine in accordance with forest policy and legislation of the European Union”
професор Орест КІЙКО на тему «Лісовий сектор у контексті зеленої трансформації України»
Активну участь в обговоренні про нові виклики для реформування лісового господарства в Україні в умовах викликів воєнного стану взяли професор Василь ЛАВНИЙ та доцент Анатолій ДЕЙНЕКА, а також закордонні учасники
Учасники круглого столу дійшли спільного бачення щодо необхідності подальшої адаптації законодавства до сучасних кліматичних та економічних реалій, а також напрацювали пропозиції до відповідної резолюції.
Пресслужба НЛТУ
27.06.2025
24–25 червня в стінах Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) відбувся семінар з обговорення потреби нової редакції Лісового кодексу України та прогалин і неузгодженостей з лісовим законодавством ЄС. Захід проведено в межах робіт із адаптації лісового законодавства України до законодавства Європейського Союзу, які виконуються для реалізації лісівничого компонента фінансованого ЄС проєкту «Комплексне, конкурентоспроможне та економічно раціональне створення ланцюжків доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарствах», що впроваджується Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).
Організаторами заходу виступили:
✓ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України;
✓ Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування;
✓ Державне агентство лісових ресурсів України;
✓ Національний лісотехнічний університет України;
✓ Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства НУБіП України;
✓ Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького;
✓ Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України;
✓ Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) за підтримки Представництва Європейського Союзу.
Мета дводенного семінару полягала в обговоренні питань гармонізації термінології в сфері лісового господарства, перекладу актів лісового законодавства ЄС, аналізу прогалин і неузгодженостей чинного Лісового кодексу України, а також у якомога ширшій дискусії щодо підготовки пропозицій до концепції нової редакції Лісового кодексу України.
Захід проходив під головуванням координатора робіт з адаптації лісового законодавства України до законодавства Європейського Союзу, професора Василя Лавного в мішаному онлайн-офлайн форматі. Вітальні слова організаторів були присвячені євроінтеграційному курсу України, який має сприяти зміцненню нормативно-правової бази сталого ведення лісового господарства, здатної відповідати на виклики, пов’язані зі зміною клімату, втратою лісів унаслідок військової агресії, вилученням із використання значних площ лісів, забруднених вибухонебезпечними предметами. Розпочата робота з гармонізації термінів та вивчення лісового acquis Європейського Союзу стає міцною основою для переосмислення та подальшого вдосконалення правових засад ведення лісового господарства в Україні.
Від УкрНДІЛГА в роботі семінару взяли участь директор Віктор Ткач, вчений секретар Олексій Кобець (члени відповідних робочих груп проєкту), провідний науковий співробітник відділу інвентаризації лісів, моніторингу, сертифікації та лісовпорядкування Павло Кравець та інші співробітники інституту.
Національний фахівець лісівничої програми ФАО Василь Масюк презентував результати роботи над термінами й визначеннями українського лісового права, доповів про стан робіт і подальші кроки щодо розроблення нової редакції Лісового кодексу України. У своїй доповіді він охарактеризував три етапи роботи проєкту: розуміння лісового acquis ЄС (комплекс прав і обов’язків держав-членів ЄС); переклад нормативних актів ЄС з питань лісового господарства; формування методології процесу машинного перекладу. Отримані результати стали поштовхом для наступних кроків, зокрема пошуку прогалин і неузгодженостей лісового законодавства та переходу до підготовки концепції нової редакції Лісового кодексу України. Доповідач запропонував формат роботи семінару, коли поряд із постатейним аналізом чинної редакції Лісового кодексу напрацьовуватимуться концепції його нової редакції.
Координатор робочої групи з розробки нової редакції Лісового кодексу, професор НЛТУ Ihor Soloviy виступив із доповіддю щодо прогалин та неузгодженостей між українським і європейським лісовим правом, а також пояснив, чому назріла потреба підготовки нової редакції Лісового кодексу України. У межах проведеного дослідження було здійснено аналіз ключових документів лісової політики ЄС (Лісова стратегія ЄС до 2030 року, Стратегія ЄС щодо біорізноманіття, Регламент ЄС щодо попередження деградації та знеліснення тощо); порівняльний аналіз країн-членів ЄС (Польща, Румунія, Литва, Латвія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Австрія, Німеччина, Данія, Іспанія); виявлення спільних рис, відмінностей і кращих практик; виявлення прогалин українського права. Кожна країна ЄС має свої специфічні виклики в імплементації лісової політики ЄС і різний ступінь її впорядкованості. Доповідач дійшов висновку щодо необхідності удосконалення лісового законодавства, зокрема його гармонізації з політиками ЄС; чіткого окреслення відповіді на глобальні виклики (зміна клімату, втрата біорізноманіття); підвищення ефективності боротьби з незаконними рубками; модернізації підходів до планування у лісовому господарстві; покращення державного управління лісами.
Координатор робочої групи з термінології та перекладів, старший викладач НУБіП України Євгеній Хань доповів про виклики перекладу лісівничого права, проведену роботу щодо термінів, визначень, лексикону, а також про стан перекладу документів лісового acquis ЄС. Для перекладу використовувалися ШІ з інтеграцією великих мовних моделей і створенням «розумних помічників», здатних збирати та аналізувати інформацію з різних джерел. Висновки доповідача: переклад відіграє стратегічну роль у гармонізації термінів і визначень із лісовим надбанням ЄС; дедалі актуальнішим є застосування сучасних інформаційних технологій і штучного інтелекту; зростає важливість міжінститутської співпраці та узгодження підходів між експертами й науковцями, що представляють різні сфери; досвід робочих груп щодо обговорення питань перекладу й гармонізації може бути використаний для розробки концепції нової редакції Лісового кодексу.
У панельній дискусії щодо пропозицій до нової редакції Лісового кодексу України від лісової галузі та виконавчої влади взяли участь Анатолій Барсук (Міндовкілля), Ігор Будзінський (Держлісагентство) та Євгеній Медведовський (Держекоінспекція). У виступах було порушено питання необхідності приведення термінів і визначень у відповідність із Регламентами ЄС, адже це питання інтеграції та міжнародного іміджу нашої країни. Разом із тим прозвучало застереження, що не варто говорити про невідповідність Лісового кодексу законодавству ЄС, оскільки, воно формується переважно як рамкові вимоги, а реалізація здійснюється на основі національного законодавства. Більше занепокоєння викликає дублювання функцій органів влади, неврегульованість термінів, таких як «наближене до природи лісівництво», відсутність реальних економічних стимулів у лісовому господарстві, невідповідність чинних норм сучасним викликам тощо.
До панельної дискусії від лісогосподарського виробництва та бізнесу долучилися Юлія Плиска (ДП "Ліси України"), Ірина Мацепура (ТОВ «ВГСМ»), Богдан Цуприк (Комітет деревообробної та меблевої галузі ЄБА), Микола Когут (Асоціація деревообробників Львівської області), Юрій Дюг (Платформа економічного розвитку «Wood Industry UA»). У виступі Ю. Плиски прозвучала підтримка дерегуляції господарської діяльності у сфері лісового господарства та здійснення перерозподілу функцій Міндовкілля і Держлісагентства. Представники деревообробного бізнесу підняли питання загрози утворення монополіста на ринку деревини, її дефіциту, а також того, як має бути забезпечений соціально-економічний розвиток територій завдяки лісовому господарству. Серед інших пропозицій було відокремлення проблемних питань ринку деревини та імплементації європейських регламентів від Лісового кодексу, які мають розглядатися в межах співіснуючих і узгоджених процесів.
Виступ керівника проєкту «Впровадження сталого лісового господарства» Фолькера Зассе стосувався підтримки започаткованої роботи та запевнення у готовності сприяти підготовці нової редакції Лісового кодексу й залучення експертів проєкту для його супроводу під час процедур обговорення, консультацій та удосконалення як на національному, так і європейському рівнях.
Погляди громадськості представили Мар’яна Островська (Державне агентство лісових ресурсів України), Юрій Марчук (Товариство лісівників України), Ірина Грузінська (Офіс ефективного регулювання), Павло Кравець (УкрНДІЛГА, FSC України), Алла Оборська (PEFC України), Андрій Мартин (Асоціація фахівців землеустрою України), Ярослав Телешун (WWF-Україна), Сергій Біленко (Комітет з питань аграрної та земельної політики ВРУ). Ключові повідомлення учасників панелі полягали у необхідності усунення протиріч із Земельним і Податковим кодексами, оскільки в Лісовому кодексі ліс відділений від землі; врахування реформи корпоратизації та змін щодо організаційно-правових форм лісокористувачів; забезпечення процесу розроблення нової редакції Лісового кодексу на основі принципів ЄС – плюралізму, інклюзії, справедливості; дотримання принципу «не нашкодь»; реалізації інтегрального підходу при узгодженні водного, земельного та лісового кодексів; втілення принципу «нейтральності» Лісового кодексу щодо форм власності на землю.
Перший день завершили виступи науковців: Роман Василишин (НУБіП України), В’ячеслав Олещенко (Інститут держави і права), Петро Лакида (НУБіП України), Ігор Соловій (НЛТУ) та Іон Дубовіч (НЛТУ). Доповідачі висловлювали побажання щодо рамкового характеру Кодексу для забезпечення гнучкості його подальшого розвитку, збереження специфічності з урахуванням статті 13 Конституції України та одночасного формування невід’ємною частиною національного законодавства, гармонізації із законодавством ЄС із врахуванням національних інтересів та особливостей. Серед прогалин чинного Кодексу відзначалися, зокрема, відсутність принципів сталого ведення лісового господарства, недостатній екосистемний підхід, слабка інтеграція збереження біорізноманіття, відсутність кліматичних цілей, недостатність фінансово-економічних стимулів.
Другий день семінару був присвячений постатейному обговоренню положень чинного Лісового кодексу України: прогалин, неузгодженостей, пропозицій щодо покращення в світлі наближення лісового законодавства України до законодавства ЄС. Представлення глав Лісового кодексу з відповідним аналізом і пропозиціями здійснювали Іон Дубовіч (НЛТУ), Василь Лавний (НЛТУ України), В'ячеслав Олещенко (Інститут держави і права), Євгеній Хань (НУБіП України), Олексій Кобець (УкрНДІЛГА), Петро Лакида (НУБіП України).
Палкі дискусії розгорілися вже під час обговорення перших статей Лісового кодексу, оскільки визначення лісу, яке передбачає встановлення зв’язку із землею, зачіпає питання матеріально-речових прав на ліси й розпорядження ними. Забезпечення пріоритету суспільних потреб у лісових ресурсах незалежно від форм власності на ліси, а також реалізація інтересу інвестування у ліси й екологічні послуги приватним бізнесом порушили питання доцільності знаходження консенсусу щодо засадничих принципів майбутнього Лісового кодексу.
У процесі розгляду статей, зокрема щодо лісової сертифікації, Павло Кравець запропонував оновити першу частину цієї статті для кращого позиціювання лісової сертифікації як незалежного свідчення досягнення сталого ведення лісового господарства шляхом забезпечення балансу економічних, екологічних і соціальних вимог, а також погодився з вилученням другої частини, як такої, що суперечить добровільній природі цього інструменту лісової політики.
Olexii Kobets у своїй доповіді представив пропозиції щодо змін і доповнень до глав Кодексу, які регламентують питання віків стиглості деревостанів, норм використання лісових ресурсів, лісовпорядкування та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок. Зокрема зазначив, що встановлення оптимальних віків стиглості деревостанів є одним з найважливіших у загальному комплексі заходів із підвищення продуктивності лісів та посилення їх багатогранних еколого-захисних функцій. Тому для лісів України необхідно встановити віки стиглості, які повніше враховуватимуть сучасний стан та особливості росту деревостанів, різних за походженням і продуктивністю, диференційовано природним зонам та їхньому функціональному призначенню. Питання лісовпорядкування потребують уточнення й оновлення з врахуванням сучасних вимог, які постають перед ним, зокрема щодо господарювання на засадах наближеного до природи лісівництва з урахуванням наслідків зміни клімату.
Ліс є відновлювальним ресурсом, тому важливим є формування концепції сталого лісового господарства з урахуванням екологічних, економічних і соціальних потреб суспільства, а Лісовий кодекс регулює суспільні відносини, що виникають у сфері володіння, користування та розпорядження лісами. Тож семінар продемонстрував широкий спектр думок і підходів до вдосконалення лісового законодавства – від технічних питань термінології до засадничих питань лісової політики та інституційного розвитку лісової галузі. Учасники заходу погодилися з необхідністю системних змін лісового законодавства, які виходять далеко за межі Лісового кодексу, але водночас пов’язані зі стратегічним баченням розвитку лісового сектору та дорожньою картою євроінтеграції України.
Павло Кравець
провідний науковий співробітник
відділу інвентаризації лісів, моніторингу,
сертифікації та лісовпорядкування
24.06.2025
На Рівненщині стихія пошкодила понад 700 гектарів лісу. Найбільше постраждали сосна, дуб, вільха, береза – дерева зламані навпіл або вирвані з корінням. Понад 200 гектарів лісу потребують суцільної рубки.
Водночас ліквідувати наслідки буревію оперативно неможливо, адже потрібно пройти процедуру ОВД, яка триває щонайменше 4-6 місяців. За цей час деревина втрачає товарну якість, а держбюджет втрачає кошти.
У цифрах це виглядає так: оперативна робота із ліквідації наслідків буревію та заготівлі пошкодженої деревини може принести 288 млн грн доходу. За час очікування ОВД частка ділових сортиментів у сосни, берези та вільхи падає з 60% до нуля. Тобто через затримку підприємство зможе отримати лише 147 млн грн – втрати сягнуть 141 млн грн, а держава недоотримає щонайменше 55,5 млн грн у вигляді податків і рентної плати.
Крім того, фахівці застерігають, що пошкоджені ділянки лісу – це підвищений ризик лісових пожеж та ідеальне середовище для розмноження шкідників, які поширюють хвороби на здорові дерева.
Процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) потребує змін, зокрема коли йдеться про оперативну ліквідацію наслідків буревіїв у лісах. На цьому наголосив перший заступник голови Держлісагентства Володимир Бучко під час виїзної наради стосовно наслідків буревію на Рівненщині.
«Це той випадок, коли ухвалена на захист довкілля норма не враховує специфіку надзвичайних ситуацій. Нам потрібна законодавча гнучкість у таких ситуаціях і ми працюємо над цим», - зауважив Володимир Бучко.
Пресслужба ДАЛРУ
19.06.2025
Уряд затвердив постанову, яка врегульовує питання облаштування трелювальних волоків, регламентує рубки для наукових цілей та гармонізує законодавство у сфері лісового господарства.
Що зміниться:
Трелювальні волоки. З’явиться чіткий порядок підготовчих робіт перед проведенням основних лісосічних робіт. Це розв’яже проблему облаштування трелювальних волоків. Своєю чергою вони відіграватимуть важливу роль у розвитку лісових доріг високогірних регіонів. Наразі українська мережа лісових доріг подекуди у десять разів менш розвинена, ніж у Європі.
Наука. Наукова діяльність у лісах, зокрема яка спрямована на мінімізацію негативного впливу на ліс та передбачає рубки для науково-дослідних цілей, чітко регламентована. Наукові установи, які мають ліси у постійному користуванні, зможуть з науковою метою проводити рубки формування і оздоровлення лісів. Але важливо: не у пралісах, квазіпралісах чи на заповідних територіях. Також ділянка рубки обмежена: не більш ніж 0,5% від площі лісництва виключно у випадку наукового супроводу таких рубок науковими установами.
Законодавство. Підзаконні акти приводять у відповідність до Закону «Про адміністративну процедуру». Зокрема це стосується положення про те, що перед видачею лісорубного квитка ділянку попередньо обстежують за участі територіальних органів Держлісагентства.
Взаємодія надрокористувачів і лісокористувачів. Окрім земельного сервітуту передбачена угода на використання ділянки в цілях, не пов’язаних з веденням лісового господарства.
Ухвалені зміни — ще один крок до модернізації лісового управління та наближення України до європейських стандартів сталого природокористування.
Пресслужба ДАЛРУ
11.06.2025
УДля легальної заготівлі другорядних лісових матеріалів, таких як живиця, кора, деревна зелень та побічних лісових користувань – дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, потрібен дозвіл – лісовий квиток.
Важливо: якщо йдеться про збір трав, ягід, горіхів, грибів та інших лісових ресурсів для особистих потреб, отримувати лісовий квиток непотрібно. Дозвіл оформлюють лише у разі заготівлі для виробничої та комерційної діяльності.
Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів. Щоб його отримати, достатньо зробити п’ять простих кроків.
Крок 1. Підготуйте заявку
Ви маєте заповнити заявку на використання лісових ресурсів та зазначити:
- вид лісокористування (наприклад, заготівля грибів, ягід, кори);
- обсяг запланованого використання;
- місце проведення заготівлі.
Зразок заявки можна завантажити на сайті ДП "Ліси України" за цим посиланням bit.ly/3ZmOSlu.
Крок 2. Подайте заявку
Підготовлену заявку передайте до філії ДП «Ліси України» або її структурного підрозділу (лісництво, надлісництво), на території якого ви плануєте заготівлю.
Крок 3. Очікуйте на рішення
Вашу заявку розглянуть інженерно-технічні працівники. Вони звірять її з наявними лімітами та оформлять бланк лісового квитка. У ньому зазначають:
- дозволений вид та обсяг ресурсу;
- місце заготівлі;
- ставку рентної плати та загальну суму рентної плати.
Крок 4. Сплатіть рентну плату
Після погодження заявки заготівельник має сплатити нормативний збір (рентну плату) до місцевого бюджету. Реквізити для оплати нададуть у філії.
Крок 5. Отримайте лісовий квиток
Після підтвердження платежу начальник надлісництва видає лісовий квиток. Заготівельник має розписатися в журналі обліку отриманих документів та сум сплати.
Нагадаємо, цей порядок регламентується Постановою КМУ №761 від 23.05.2007 року.
Пресслужба ДАЛРУ
04.06.2025
У травні відбулася науково-практична онлайн-конференція на тему «Проблематика поширення вузькотілої ясеневої смарагдової златки в Україні», організатором якої виступила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (#Держпродспоживслужба).
Участь у заході взяли понад 470 учасників, а саме, представники:
апарату Держпродспоживслужби;
головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та в м. Києві;
державних установ «Центральна фітосанітарна лабораторія», обласних фітосанітарних лабораторій;
Державного агентства лісових ресурсів України (Держлісагентства) та територіальних органів підприємств, установ і організації, що належать до сфери його управління;
Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
УкрНДІЛГА;
Інституту захисту рослин НААН України;
Національного університету біоресурсів і природокористування України;
Національного лісотехнічного університету України;
Поліського національного університету;
міжнародного проєкту Emerald Ash Borer invasion: exploring spread patterns and beetle biodiversity dynamics for strategic conservation measures (проєкт EABRACE) https://si.se/.../eabrace-emerald-ash-borer-invasion.../
Після привітальних слів Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ткачука Сергія Петровича та Голови Державного агентства лісових ресурсів України Смаля Віктора Ігоровича, учасники заходу долучилися до обговорення напрацювань і представлення науково-практичних результатів.
Із доповіддю «Перше виявлення Agrilus planipennis в Україні. Досвід проведення заходів із локалізації та ліквідації шкідника в Луганській області» виступив начальник Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області Ляскевич Ігор Юрійович.
Щодо розповсюдження ясеневої златки на Київщині та проблеми, пов’язані із виявленням та знешкодженням осередків доповіли:
✓ Горбачов Ілля Віталійович, т. в. о. заступника управління – начальника відділу карантину рослин та фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві;
✓ Пузріна Наталя Василівна, канд. с.-г. наук, доцент, завідувач кафедри лісівництва Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України;
✓ Чумак Петро Якович, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник Інституту захисту рослин НААН України, доповідь «Сучасний стан стрімкого поширення златки ясеневої – небезпечного шкідника в урбаноценозах Київщини.
Тетяна Кучерявенко, головний спеціаліст Відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства, виступила з доповідю «Практичний досвід обстежень ясеневих насаджень північно-східного регіону України на заселеність Agrilus planipennis».
Скрильник Юрій Євгенович, провідний науковий співробітник відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА, канд. с.-г. наук, старший дослідник акцентував увагу на аспектах наукового підходу щодо вивчення біологічних та екологічних особливостей Agrilus planipennis в Україні.
Науковці Національного лісотехнічного університету України, Крамарець Володимир Олександрович, доктор с.-г. наук, професор кафедри лісівництва НЛТУ та Мацях Ірина Павлівна, доктор біол. наук, доцент цієї кафедри, представили сучасні підходи до використання паразитоїдів і хижаків для регулювання чисельності ясеневої златки та розповіли про міжрегіональне наукове партнерство щодо моніторингу ясеневої смарагдової златки в балтійському регіоні на прикладі діяльності проєкту EABRACE:
Після доповідей і жвавих обговорень найважливіших аспектів щодо поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки учасники конференції підбили підсумки, зокрема вирішили:
Для виявлення ясеневої смарагдової вузькотілої златки найбільш ефективним є огляд дерев. Одним із симптомів є наявність сліду живлення птахів, зокрема дятлів, бо взимку на снігу добре видно відкльовані шматки кори. Однак, птахи не можуть повністю знищити осередок шкідника, так само як і паразитоїди.
Зупинити поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки неможливо. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити її подальше поширення.
Наразі постають задачі з виявлення стійких екземплярів дерев, які є в будь-якій популяції, для їх подальшого розмноження і використання з метою відновлення загиблих насаджень.
Важливим є зберегти стійкі екземпляри ясена, а у випадку неминучої загибелі дерев – намагатися одержати деревину, яка не буде джерелом поширення шкідника.
Представники Держпродспоживслужби, Держлісагентства та наукових установ домовилися й надалі тісно співпрацювати шляхом проведення форумів, семінарів, круглих столів і спільних комплексних досліджень з питань ясеневої смарагдової вузькотілої златки.
Пресслужба УкрНДІЛГА
30.05.2025
Уряд ухвалив постанову про видачу деяких дозвільних документів у сфері лісового господарства в електронній формі до 1 червня 2027 р. у межах раніше започаткованого експериментального проєкту. Зокрема це стосується лісорубного квитка та сертифіката про походження лісоматеріалів і виготовлених з них пиломатеріалів.
«Тобто до 1 червня 2027 року заготовляти деревину від усіх видів рубок у лісах України будуть на підставі лісорубного квитка, виданого в електронній формі. Те ж саме стосується й експорту – продавати деревину та пиломатеріали за кордон зможуть за наявності електронного сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів», - пояснив голова Державного агентства лісових ресурсів Віктор Смаль.
Цифровізація дозвільних документів допомагає ефективно контролювати діяльність підприємств у сфері лісозаготівлі, продажу та експорту деревини, а також протидіяти незаконними вирубками лісів та тіньовому обігу деревини.
«Система електронного обліку деревини (ЕОД) допомагає оперативно простежувати рух деревини на всіх етапах лісозаготівельних робіт, а також в поточному часі бачити залишки лісопродукції на кожній лісосіці. Саме для повноцінного та прозорого функціонування системи ЕОД необхідні е-лісорубний квиток та е-сертифікат», - наголосив Віктор Смаль.
Електронна форма дозвільних документів забезпечує:
- спрощення порядку видачі та отримання дозвільних документів;
- захист від фальсифікації;
- оперативність та ефективність управління для держави та бізнесу;
- простежуваність обігу деревини від місця заготівлі до реалізації.
«Фактично ми вперше в історії України створили наскрізний цифровий ланцюг прослідковуваності руху деревини від заготівлі до експорту. І це одна з причин того, що Єврокомісія віднесла Україну до країн із низьким рівнем ризику за європейським Регламентом запобігання знелісенню (EUDR). Це найвищий можливий статус серед експортерів деревини до ЄС», - підсумував голова Держлісагентства.
Нагадаємо, цей проєкт координує Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Участь у проєкті беруть Державне агентство лісових ресурсів, Міністерство цифрової трансформації, а також постійні лісокористувачі та власники лісів.
Пресслужба ДАЛРУ
Зміни до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України та Порядку здійснення лісовпорядкування
29.05.2025
Держлісагентство може здійснювати огляд лісових ділянок перед видачею лісорубного квитка: Кабінет Міністрів України розширив повноваження Державне агентство лісових ресурсів України, а також оновив порядок лісовпорядкування.
23 травня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 605, якою внесено зміни до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України та Порядку здійснення лісовпорядкування.
Метою нововведень є приведення нормативної бази у відповідність до змін у законодавстві та реорганізації структури і функцій суб’єктів господарювання у лісовій галузі, передбачених Державною стратегією управління лісами до 2035 року.
Що змінено:
Держлісагентство отримало додаткові повноваження, серед яких:
Проведення огляду лісових ділянок для надання погодження на виділення їх у довгострокове тимчасове користування;
Проведення огляду ділянок на місці перед видачею лісорубного квитка з метою встановлення відповідності даних, зазначених у документах, поданих для його отримання.
Оновлено термінологію у Порядку здійснення лісовпорядкування та визначено порядок врахування організаційних змін при здійсненні лісовпорядкування, зокрема:
Уточнено визначення терміну «постійний лісокористувач». Відповідно до прийнятих змін до Порядку - тепер це лише державні та комунальні підприємства, яким надано у постійне користування ліси незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають;
Врегульовано можливість здійснення лісовпорядкування на частині лісів, закріплених за відокремленими підрозділами або виробничими структурними підрозділами, що не мають статусу відокремлених;
Врегульовано питання змін у структурі лісокористувачів. У разі зміни організаційної структури (наприклад, реорганізація філій), погодження матеріалів лісовпорядкування може здійснюватися з урахуванням нової структури та вже погоджених документів.
Чому це важливо
Ці зміни сприятимуть зменшенню ризиків порушення законодавства під час користування лісами, а також дозволить більш ефективно реалізовувати положення Державної стратегії управління лісами України до 2035 року. Результат — підвищення прозорості, ефективності управління лісами, зменшення ризиків порушень при прийнятті рішень щодо лісокористування.
Зміни ухвалено відповідно до вимог Закону України «Про адміністративну процедуру», а також процесу реформування лісового господарства, зокрема трансформації у межах ДП «Ліси України». Нові положення враховують і функціонування новостворених філій замість колишніх лісгоспів.
Детальніше за посиланням на Урядовому порталі: https://www.kmu.gov.ua/.../pro-vnesennia-zmin-do-postanov...
Пресслужба ДАЛРУ
Разом до інклюзивного та сталого суспільства: підсумки Національного тижня безбар’єрності у лісовій галузі
29.05.2025
З 19 по 25 травня 2025 року в Україні вперше відбувся Національний тиждень безбар’єрності - масштабна ініціатива, покликана формувати культуру поваги, рівності та інклюзії у всіх сферах суспільного життя.
До участі активно долучилися підприємства та установи Держлісагентства, які організували низку важливих ініціатив:
Екореабілітація військовослужбовців та ветеранів
Яскравим прикладом втілення принципів безбар’єрності в лісовій галузі став всеукраїнський проєкт з екореабілітації військовослужбовців, ветеранів і родин загиблих Героїв. Його реалізовано на базі рекреаційних пунктів ДП "Ліси України", а також через організацію походів туристичними стежками та спеціально облаштованими маршрутами національних природних парків.
Природа подарувала тишу, простір і можливість побути собою. Лісівники ж подбали про доступність — навіть для тих, хто пересувається на кріслах колісних.
Соціальна адаптація та психологічна підтримка дітей
Національні природні парки Держлісагентства особливу увагу приділили підтримці дітей ВПО, дітей з особливими освітніми потребами, а також дітей військовослужбовців і загиблих Героїв.
Так, у Національний природний парк "Мале Полісся" організували заходи для дітей із зазначених категорій, а в Галицький національний природний парк -тижневий цикл активностей під гаслом «Соціальна адаптація в обіймах природи».
Освітні ініціативи та формування культури інклюзії
У Національний природний парк "Сколівські Бескиди" школярі долучилися до створення інклюзивного простору та обговорення потреб людей з інвалідністю.
Науковці дослідної мережі URIFFM-УкрНДІЛГА імені Г. М. Висоцького провели просвітницькі заходи для студентської молоді, а у Шацький національний природний парк організували навчання для гідів на тему інклюзивних екскурсій у природоохоронних установах. Учасникам презентували принципи фізичної, інформаційної та соціальної безбар’єрності й надали практичні поради для роботи з людьми з різними потребами.
Цифрова та інформаційна безбар’єрність
Держлісагентство послідовно впроваджує принципи цифрової безбар’єрності, забезпечуючи доступ до електронних сервісів і публічної інформації для всіх без винятку.
ВО Укрдержліспроект забезпечує відкритість даних лісовпорядкування та інвентаризації.
Фахівці ДП "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" створили серію навчальних відеоматеріалів щодо використання основних цифрових продуктів, орієнтуючись на зручність і доступність для кожного користувача.
Сенсорне та емоційне розвантаження працівників
У ДП «Український Лісовий Селекційний Центр» з’явилася сенсорна зона для розвантаження, а також було оновлено озеленення території — ще один крок до ментального добробуту працівників.
Професійний розвиток і поширення знань
Протягом Тижня безбар’єрності фахівці лісозахисних підприємств пройшли навчання на платформі «Дія.Освіта», ознайомившись з основами інклюзії. У колективах обговорювали, як інтегрувати ці принципи в щоденну роботу: бути уважнішими в спілкуванні, чіткіше формулювати інформацію, враховувати потреби різних людей. Такі діалоги — основа для створення середовища, де кожен почувається почутим і важливим.
Про виклики й перспективи безбар’єрності в лісовій науці розповіли науковці Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва.
Безбар’єрність — це не лише про пандуси чи ліфти. Це про рівний доступ до інформації, освіти, послуг, до повноцінної участі в житті суспільства. Це — про повагу до людської гідності, різноманітності та рівності. І кожен з нас відіграє важливу роль у створенні такого середовища — не лише держава чи окремі установи.
Тиждень безбар’єрності — це не просто інформаційна кампанія. Це ще один крок до суспільства, у якому комфортно жити і працювати всім, незалежно від віку, стану здоров’я, соціального статусу чи інших особливостей.
Пресслужба ДАЛРУ
Міжнародна співпраця задля збереження ясеня
26.05.2025
ДСЛП «Харківлісозахист» продовжує реалізацію спільного з Шведським університетом сільськогосподарських наук (Swedish University of Agricultural Sciences) проєкту, спрямованого на збереження ясеня звичайного (Fraxinus excelsior) в умовах посилення впливу інвазійних шкідників і хвороб.
У рамках цієї ініціативи, започаткованої у співпраці з кафедрою лісової мікології та патології рослин Шведського університету, а також за участі Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА), було створено клони ясеня для оцінки їхньої стійкості до халарового некрозу (Hymenoscyphus fraxineus) та ясеневої смарагдової златки (Agrilus planipennis).
У 2024 році в межах експерименту у Жовтневому надлісництві філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України» було висаджено щеплені саджанці шведських клонів ясеня. Цього року, у 2025-му, проведено черговий етап робіт — прищеплення живців шведського походження на дерева, які були висаджені минулого року. Живці були заготовлені з дерев у центральній Швеції, що демонструють підвищену стійкість до зазначених інвазійних чинників.
Цей проєкт є практичним експериментом з вивчення стійкості ясеня до ключових загроз. Співпраця між науковими та виробничими установами України і Швеції робить значний внесок у моніторинг та захист насаджень, а також сприяє збереженню біорізноманіття та цінних генотипів ясеня звичайного в Європі.
Пресслужба ДАЛРУ
Трудовий колектив УкрНДІЛГА відзначено Національною академією наук України
24.05.2025
Науковці УкрНДІЛГА та дослідної мережі навіть у теперішній важкий час продовжують здійснювати дослідження, спрямовані на вирішення найбільш гострих проблем, які постають перед галуззю, забезпечуючи всебічну науково обґрунтовану підтримку ведення лісового господарства, активну міжнародну співпрацю та публікаційну діяльність.
Робота науковців-лісівників не лишається непоміченою. Зокрема, за вагомий внесок у розвиток української науки, самовіддану працю, сприяння формуванню та забезпеченню реалізації державної політики в сфері науки і освіти та з нагоди Дня науки трудовий колектив УкрНДІЛГА було відзначено Подякою Національної академії наук України, яку сьогодні директору Інституту Віктору Ткачу урочисто вручив голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України, академік НАН Володимир Семиноженко.
Тож вітаємо колектив Інституту та дослідної мережі з такою високою відзнакою та бажаємо подальших здобутків і успіхів на науковій ниві!
Пресслужба УкрНДІЛГА
Відбувся семінар із питань розвитку та поширення шкідників і хвороб лісу
20.05.2025
Стан лісових насаджень в усьому світі погіршується під впливом зміни клімату та інтенсивного антропогенного навантаження. В лісах України додатковим негативним чинником впливу є воєнні дії. В таких умовах ускладнюється вирішення завдань лісової охорони щодо вчасного виявлення нових осередків і за необхідності їх локалізації.
У зв’язку із цим останнім часом запроваджено проведення семінарів для державної лісової охорони підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства, за участю державних спеціалізованих лісозахисних підприємств і фахівців наукових установ. Черговий семінар-навчання для понад 700 слухачів проведено в форматі онлайн 16 травня під головуванням провідного інженера відділу охорони і захисту лісів Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Сергія Корзуна.
Заступник директора департаменту-начальник відділу охорони і захисту лісів Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» Микола Гонтарук у вступному слові привітав учасників заходу, наголосивши на актуальності підвищення кваліфікації фахівців лісової галузі у питаннях захисту лісу.
Доповідь головного спеціаліста Відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства Тетяни Кучерявенко було присвячено спалахам масового розмноження комах-хвоєлистогризів і наземним методам регулювання їхньої чисельності. Вона розповіла про класичну схему розвитку спалаху шкідників, описала кількісні та якісні показники, за якими можна визначити тенденції його змін (наростання чи згасання) й вчасно вжити необхідних заходів. Також стисло виклала правила складання проєктів заходів застосування інсектицидів, переваги й недоліки використання аерозольних генераторів для захисту лісу. Наголосила на важливості врахування погодних умов, адже аерозольна хмара має потрапити в крони, а не опуститися на землю та не посунутися в напрямку населених пунктів і власне працівників, які здійснюють оброблення насаджень.
Головний науковий співробітник відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА, доктор с.-г. наук, професор Валентина Мєшкова акцентувала увагу слухачів на особливостях сезонного розвитку основних видів комах-хвоєлистогризів.
Знати ці особливості необхідно для вчасного обліку комах на доступних для виявлення стадіях і призначення відповідних захисних заходів тоді, коли ці комахи найбільш уразливі. Якщо ми знаємо, що шкідник зимує в стадії яйця, то він вилупиться, коли з’явиться корм, зокрема, коли розкриються бруньки листяних дерев (весняні листогризи), приблизно після стійкого переходу температури через +10°С навесні. Якщо шкідник зимує на стадії личинки, то ситуація складніша, тому що зимувати можуть личинки різного віку залежно від погодних умов минулого року, але все одно вони відновлять живлення, коли з’явиться доступний корм (для соснового шовкопряда – коли відновиться сокорух сосни, тобто після стійкого переходу температури через +5°С навесні, але ця дата ще залежить від інтенсивності промерзання ґрунту, яка останніми роками зменшується). Якщо зимують лялечки, можливі різні варіанти: імаго соснової совки вилітає, коли розмерзається лісова підстилка, відкладає яйця біля молодих пагонів, які ще вкриті чохликами, а новонароджені гусениці живляться хвоєю цих пагонів, коли зійде чохлик, і через декілька тижнів лялькуються. Інший тип розвитку має сосновий п’ядун, імаго якого вилітає приблизно в дні найбільшого фотоперіоду (в середині червня) на всіх широтах; гусениці живляться у серпні-вересні, а потім опускаються в лісову підстилку, де лялькуються й зимують. Звичайний сосновий пильщик має різноманітні типи сезонного розвитку з наявністю лише весняного покоління, лише осіннього, двох і навіть трьох поколінь, причому імаго проміжного покоління вилітають у сприятливі роки з коконів, які знаходилися в діапаузі. Де, коли й на якій стадії можливо виявити, облікувати та вжити заходи захисту дерев – наведено в схемах і таблицях відповідних настанов і рекомендацій.
Темою доповіді професора кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України, доктора с.-г. наук, професора Володимира Крамарця були інвазійні шкідники та хвороби в лісах України. Він коротко доповів про інвазійні трав’янисті рослини, дерева, патогени дерев (голландську хворобу в’язів, халаровий некроз ясенів) і комах-фітофагів (американського білого метелика, каштанового, липового й робінієвих мінерів, цикадку білу, мармурового, соснового насінного і мереживних клопів), жолудеву міль і звичайно – про ясенову смарагдову вузькотілу златку. Також, розповів про досвід зарубіжних країн щодо локалізації та ліквідації осередків цих організмів.
Представники лісозахисних підприємств розповіли про регіональні проблеми та поділилися досвідом щодо їх вирішення. Так, т.в.о. директора ДСЛП «Херсонлісозахист» Марія Скрипкіна розповіла про біологічні особливості соснового шовкопряда, вчасне виявлення його осередків та захисту лісу від цієї комахи. Завідувач лабораторії ДСЛП «Львівлісозахист» Віра Венгер показала «портрети» основних шкідників лісових насаджень Карпатського регіону. Інженер-лісопатолог ІІ категорії відділу діагностики ДСЛП «Харківлісозахист» Ірина Рідкокаша висвітлила цікаві методики моніторингу шкідників лісу з використанням ГІС-технологій і методів дистанційного зондування лісів.
В умовах, коли ліси забруднені вибухонебезпечними предметами, такі підходи дають змогу оцінити загрозу погіршення їхнього стану та певною мірою визначити причину. Як один із прогресивних заходів захисту лісу в 2019 році ДСЛП «Харківлісозахист» за сприяння турецьких колег налагодило масове розведення та внесення в осередки короїдів мурахожука, личинки й імаго якого живляться саме личинками короїдів. Дослідження, проведені в Чернігівській, Сумській і Харківській областях щодо внесення цього ентомофага в осередки свідчать, що внаслідок цього заходу протягом двох років щільність популяцій верхівкового та шестизубчастого короїдів на пробних площах зменшилася, а санітарний стан дерев покращився. Водночас у 2023 році чисельність шкідника знову збільшилася, тому для її регулювання необхідне періодичне додаткове внесення мурахожука, як це роблять, наприклад, у Грузії для регулювання чисельності короїда-дендроктона. Можливості налагодження масового розведення мурахожука обмежені як дефіцитом коштів, так і великими витратами праці на забезпечення корму для цього хижака під час розведення. Оскільки він не може живитися нічим, окрім короїдів (такі експерименти вже робили), треба регулярно знаходити в лісі заселені дерева, рубати їх, розрізати на невеликі колоди, привозити до лабораторії й утримувати в певному режимі освітлення, температури й вологості, забезпечувати умови для розмноження, запобігати канібалізму (утримувати личинок з певного віку по одній) тощо.
Доповідь головного лісопатолога ДСЛП «Київлісозахист» Валентина Голика було присвячено питанням правового врегулювання та нормативній базі щодо призначення заходів із поліпшення санітарного стану лісів, організації міжвідомчої взаємодії в форматі лісогосподарські підприємства – лісозахисні підприємства.
Після кожної доповіді модератор (Сергій Корзун) і учасники заходу ставили питання, отримуючи детальні ґрунтовні відповіді та водночас спонукаючи аналізувати одержану інформацію. Усі презентації доповідачів були розіслані в підвідомчі організації. Відділ охорони і захисту лісів Департаменту лісового господарства ДП «Ліси України» планує найближчим часом продовжити цикл лекцій із важливих питань лісозахисту.
Пресслужба УкрНДІЛГА
Держлісагентство готується до впровадження методології OKR: нових підходів до управління ефективністю систем
15.05.2025
Задля подальшого впровадження інновацій та ефективного розвитку лісової галузі, Державне агентство лісових ресурсів України розпочинає підготовку до впровадження сучасної системи управління цілями — OKR (Objectives and Key Results).
Вчора відбулася ознайомча зустріч керівництва Держлісагентства з командою ГО «OKR UA» на чолі з Олександром Новіковим, колишнім очільником Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК, який став першим, хто запровадив систему OKR в державному секторі України. Під час заходу були обговорені можливості та виклики впровадження OKR у діяльність Держлісагентства.
Що таке OKR?
OKR — це сучасний підхід до управління результативністю, який дозволяє формувати амбітні цілі та чітко відстежувати прогрес у їх досягненні. Така система давно зарекомендувала себе у технологічних гігантів, як-от Google, LinkedIn, Oracle, Х, Netflix, Zynga, Meta, eBay, Deloitte, Gartner, Amazon та багатьох інших. Вона допомагає організаціям адаптуватися до нових умов, фокусуватися на пріоритетах і підвищувати ефективність на всіх рівнях.
Учасники заходу ознайомилися з ключовими принципами OKR, на реальних кейсах обговорили методики формування цілей, можливі бар’єри та шляхи їх подолання. Окрема увага була приділена тому, як система OKR дає змогу оперативно вирішувати труднощі та прискорювати рух до стратегічних цілей.
Для тисяч працівників лісової галузі зміни мають бути зрозумілими та прозорими. Впровадження OKR дозволить нам створити відкриту систему управління, де кожен розуміє свої цілі та бачить, як його робота наближає всю систему до результату.
Пресслужба ДАЛРУ
На розширеній колегії Держлісагентства підвели підсумки роботи лісової галузі за
І квартал 2025 року
14.05.2025
Позитивна динаміка господарських та фінансових показників, системна робота над протипожежною безпекою, впровадження природоорієнтованих підходів у лісівництві та євроінтеграційні ініціативи: на розширеній колегії Державне агентство лісових ресурсів України підвели підсумки роботи лісової галузі за І квартал 2025 року.
Щодо результатів ключових показників фінансово-господарської діяльності за І квартал 2025 року - зберігаємо позитивну тенденцію: 5,95 млрд грн чистий дохід від реалізації продукції, що на 519 млн грн більше відповідного періоду 2024 року; 2,17 млрд грн сплачено податків та ЄСВ; середньомісячна заробітна плата працівників галузі збільшилася в порівнянні з відповідним періодом 2024 року на 4030 грн і становить 25835 грн.
Важливим аспектом діяльності підприємств є реалізація лісоматеріалів на товарних біржах. За 1 квартал 2025 року: 2 млн 454 тис. куб. м лісоматеріалів реалізовано на внутрішній ринок; 5 млрд 857 млн гривень - загальний обсяг реалізованих лісоматеріалів.
При зменшенні загального обсягу реалізації на 296 тис. куб. м порівняно до відповідного періоду минулого року, лісогосподарські підприємства забезпечили збільшення доходу від реалізації лісоматеріалів на понад 644 млн гривень.
Серед пріоритетних завдань - готовність державних лісогосподарських підприємств до пожежонебезпечного періоду 2025 року.
З початку 2025 року лісівники провели повний комплекс протипожежних заходів. Підприємства затвердили 165 мобілізаційно-оперативних планів, створили запаси ПММ для реагування на надзвичайні ситуації. Втім, обстріли рф та аномальна посушлива весна різко підвищили пожежну небезпеку. Станом на 8 травня вже виникло 359 лісових пожеж на площі понад 1,5 тис. га, з них 107 на площі 574,6 га — через бойові дії.
Вибіркові та поступові системи рубок головного користування у гірських лісах Карпатського регіону - цьому питанню приділяємо особливу увагу!
У 2024 році 41 % заготівлі деревини в Карпатському регіоні проведено вибірковими та поступовими системами рубок. Враховуючи заборону з 2027 року суцільних рубок головного користування, наше головне завдання — забезпечити своєчасний перехід до вибіркової та поступової системи, базованої на принципах наближеного до природи лісівництва.
Актуальним питанням сьогодні є впровадження регламентів ЄС (EUDR) в контексті європейської інтеграції.
Держлісагентство активно забезпечує виконання завдань з метою досягнення прогресу на європейському шляху відповідно до Державної стратегії управління лісами до 2035 року та міжнародних ініціатив. Зараз тривають двосторонні консультації України з ЄС щодо оцінки відповідності українського законодавства стандартам ЄС, що дозволить сформувати звіт про рівень адаптації та визначити подальші кроки.
Особлива увага приділяється впровадженню норм Регламенту ЄС проти знеліснення (EUDR), підвищенню кліматичної стійкості лісів та гармонізації лісового законодавства. Очікується, що процес адаптації триватиме до 2030 року та вимагатиме внесення суттєвих змін до Лісового кодексу України.
За результатом розгляду питань порядку денного колегії прийнято ряд управлінських рішень, серед яких:
📍Внести зміни до чинних матеріалів базового лісовпорядкування з врахуванням заборони суцільних рубок головного користування у гірських лісах Карпатського регіону з 2027 року;
📍Забезпечити організацію проведення навчання спеціалістів з питань проектування та проведення вибіркових, поступових рубок головного користування та рубок переформування;
📍Опрацювати питання щодо оптимального вибору систем та способів рубок головного користування у гірських лісах Карпатського регіону, де з травня 2027 року будуть заборонені суцільнолісосічні рубки головного користування;
📍Підготувати проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил рубок головного користування в лісах України»;
📍Розробити проекти наказів Міндовкілля: «Про затвердження уніфікованих списків та діагностичних ознак типів лісу для України» з визначенням поняття «цільові деревостани» та «Про затвердження Інструкцію з проведення рубок формування і оздоровлення лісів»;
📍 Розглянути можливість формування лотів на біржові торги з подальшим укладанням піврічних, річних договорів у обсязі, що не перевищує 30% від заготівлі;
📍Внести пропозиції обласним військовим адміністраціям щодо проведення органами Держекоінспекції, Національної поліції та ДСНС перевірок сільгоспкористувачів, що межують з лісовими масивами, на предмет додержання ними вимог пожежної безпеки, порушення через відповідні органи питання про заборону сільгосппалів та притягнення винних в порушенні протипожежних вимог до встановленої законом відповідальності;
📍Забезпечити безперебійну роботу та своєчасне проведення технічного обслуговування наявних пожежних веж, щогл та систем раннього виявлення загорань в лісових масивах, продовжити роботу щодо дооснащення їх сучасними телевізійними системами спостереження;
📍Облаштувати нові протипожежних водойми з пірсами для забору води пожежними автомобілями відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2022 року № 612 "Про затвердження Порядку організації охорони і захисту лісів";
📍Забезпечити страхування фахівців, які залучаються до гасіння лісових пожеж;
📍Провести атестації працівників до посадових обов’язків яких належить охорона лісів від пожеж щодо знання нормативно-правового документів у сфері охорони і захисту лісів.
📍Посилити двосторонню співпрацю та обмін досвідом із країнами ЄС у сфері імплементації законодавства та практик сталого лісового господарства.
📍Продовжити роботу над гармонізацією українського законодавства з вимогами ЄС у сфері охорони навколишнього середовища, біорізноманіття та управління лісами;
📍Продовжити роботу щодо підготовки законодавчих ініціатив у сферах захисту біорізноманіття, управління територіями «NATURA 2000» та підтвердження походження деревини.
У надскладних умовах війни, збройної агресії рф та кліматичних викликів лісова галузь України демонструє високий рівень відповідальності, професіоналізму та стратегічного бачення.
Завдяки спільній злагодженій роботі лісівників, галузь не лише зберігає економічну стійкість, а й впевнено рухається до впровадження європейських стандартів сталого лісового господарства.
Пресслужба ДАЛРУ
12 травня – Міжнародний день охорони здоров’я рослин
12.05.2025
Ліси займають менше третини поверхні суші, в них налічується понад 80 % наземних видів тварин, рослин і комах. Здорові, стійкі та продуктивні ліси збалансовують потреби людства, тварин і рослин та виконують важливі екологічні функції щодо секвестрації вуглецю, фільтрації води та збереження ґрунту. Захист і стале управління світовими лісами є одним із найбільш перспективних природних рішень проблеми стримування глобального потепління. Тому підтримка природної рівноваги в лісових екосистемах є одним із основних напрямів сталого розвитку для країн-членів ООН на період до 2030 року (Sustainable Development Goals).
12 травня, в Міжнародний день здоров’я рослин, ООН підкреслює виключну важливість цього питання як частини стратегії «Єдине здоров’я» для людей, тварин та екосистем. Ця Стратегія має такі цілі:
підвищити обізнаність про важливість підтримки здоров’я рослин для досягнення Порядку денного ООН на період до 2030 року, зокрема Цілі сталого розвитку № 2 (нульовий голод);
провести кампанію з мінімізації ризику поширення шкідників рослин через торгівлю та подорожі, забезпечуючи дотримання міжнародних стандартів здоров’я рослин;
посилити системи моніторингу та раннього попередження для захисту рослин та їхнього здоров’я;
забезпечити стале управління пестицидами для підтримки здоров’я рослин та одночасного захисту навколишнього середовища;
сприяти інвестиціям в інновації у сфері здоров’я рослин, науковим дослідженням та інформаційно-просвітницькій роботі за цим напрямом.
Пресслужба УкрНДІЛГА
Пресслужба УкрНДІЛГА
Проведено розширене засідання Вченої ради УкрНДІЛГА
07.05.2025
6 травня в режимі онлайн відбулося розширене засідання Вченої ради УкрНДІЛГА щодо підсумків наукової та господарсько-фінансової діяльності за 2024 і завдань на 2025 рік. У заході окрім членів Вченої ради взяли участь адміністрація, науковці та працівники Інституту, а також керівники установ і підприємств дослідної мережі УкрНДІЛГА.
На початку наради присутніх привітав голова Вченої ради, член-кореспондент НАН України директор УкрНДІЛГА Віктор Ткач, який зауважив, що за звітний період співробітниками Інституту та дослідної мережі проведено значну роботу з виконання тематичного плану науково-дослідних робіт, проведення досліджень і надання послуг за договорами, розроблення нормативних документів й іншої наукової продукції та її опублікування.
Порядок денний засідання включав доповіді першого заступника директора Сергія Мусієнка щодо підсумків наукової діяльності та головного економіста Олени Чанглі щодо підсумків господарсько-фінансової діяльності Інституту та науково-дослідної мережі за 2024 рік.
Також було заслухано звіт директора УкрНДІЛГА Ткача В. П. про його діяльність у минулому році.
Перший заступник директора УкрНДІЛГА Сергій Мусієнко констатував, що протягом минулого року Інститут і його дослідна мережа проводили дослідження за 12 темами згідно темплану. Також було проведено дослідження, спрямовані на вирішення найбільш гострих науково-виробничих проблем лісової галузі, й надано науково-консультаційні послуги за близько 80 договорами і за понад 60 ліцензійними договорами на використання геопорталу «Ліси України». Було підготовлено 14 документів для подальшого розгляду Науково-технічною радою Держлісагентства.
У 2024 році співробітниками Інституту і дослідної мережі опубліковано близько 250 наукових робіт, зокрема 7 монографій, 4 посібники, близько 100 статей, в т.ч. у виданнях, які включені до бази даних Scopus і Web of Science, тези доповідей. Понад 150 разів брали участь у міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях й семінарах, зокрема, в Португалії, Німеччині, Канаді, Македонії, Латвії, Швеції, Швейцарії та інших країнах, а також представляли Україну на Всесвітньому конгресі Міжнародної спілки лісових дослідницьких організацій (IUFRO).
Також було відзначено, що Інститут активно співпрацює із Національною академією наук України. Так, у 2024 і 2025 роках відбулися два засідання Наукової ради з проблем лісознавства і лісівництва, що функціонує при НАН і базовою установою якої є УкрНДІЛГА. На засіданнях розглядалися питання щодо необхідності внесення змін і доповнень до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та щодо визначення шкоди та збитків, заподіяних лісам України внаслідок російської збройної агресії. Рішення Наукової ради було надіслано до Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, Кабінету Міністрів, РНБО, Міносвіти, Міндовкілля, Держлісагентства.
Головний економіст Олена Чанглі в своїй доповіді висвітлила господарську діяльність підприємств дослідної мережі УкрНДІЛГА, яку вони здійснюють паралельно з науковою. Так, заплановані в 2024 році показники цієї діяльності виконано в повному обсязі, а за її результатами отримано понад 130 млн грн чистого доходу від реалізації продукції. До зведеного бюджету сплачено 45 млн грн податків, зборів та обов’язкових платежів. Керівники установ і підприємств мережі УкрНДІЛГА в своїх виступах більш детально висвітлили підсумки діяльності ввірених їм філіалів і станцій. Було намічено подальші дії та заходи, спрямовані на усунення в поточному році недоліків у їхній діяльності.
Наприкінці засідання директор УкрНДІЛГА закцентував увагу присутніх на проблемах, які потребують першочергового вирішення, зокрема на необхідності збільшення обсягів фінансування; підвищення середньої заробітної плати; оновлення матеріально-технічної бази Інституту й мережі; розширення обсягів досліджень на договірних засадах; придбання сучасного польового та лабораторного обладнання тощо. Також він наголосив на пріоритетності підтримки та розвитку кадрового потенціалу, а також на важливості збереження експериментально-дослідної бази для проведення довгострокових фундаментальних і прикладних досліджень.
Пресслужба УкрНДІЛГА