Особлива увага – догляду за лісовими культурами
28.08.2025
Одним з найважливіших завдань для відтворення і формування стійких і високопродуктивних лісів є якісне лісовідновлення та проведення вчасних доглядів за створеними лісовими культурами. Друга половина весни – перша половина літа 2025 року в регіоні Новгород-Сіверського Полісся вирізнялися значною кількістю опадів. Таке зволоження мало як позитивний вплив на ріст та розвиток лісових насаджень в сенсі гарної приживлюваності створених однорічних лісових культур та відчутного приросту стовбурів у старших культурах, так і негативний – внаслідок інтенсивного поширення та розростання небажаної трав’яної та чагарникової рослинності.
Садіння лісових культур – це лише перший крок для створення нового лісу. Для того, щоб його успішно виростити, за молодими насадженнями необхідно своєчасно, якісно та професійно доглядати. Виконання агротехнічних заходів із догляду за лісовими культурами проводиться за допомогою мотокущорізів. Основна мета таких механізованих доглядів – знищення трав’янистої рослинності та порослі малоцінних порід в міжряддях для забезпечення сприятливих умов для росту основних лісотвірних порід. Під час проведення лісівничих доглядів знижується напруженість конкуренції головних порід з небажаною рослинністю, поліпшуються екологічні умови для збереження та збільшення приросту дерев цінних видів. Особливу увагу під час доглядів приділяють однорічним культурам, які дуже чутливі до конкуренції з трав‘янистою та кущовою рослинністю, та культурам, які по закінченню сезону переводяться у вкриті лісовою рослинністю землі.
На 2025 рік у лісовому фонді ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» було заплановано провести 14,4 га механізованого догляду за лісовими культурами та природним поновленням сосни звичайної. У зв’язку з інтенсивним поширенням небажаної рослинності у регіоні для виконання робіт ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» до вже наявного арсеналу інструментів (мотокущоріза «Stihl FS-450») було придбано додатковий мотокущоріз «Stihl FS-351».
Ретельна щоденна робота з догляду за молодими насадженнями триває протягом всього вегетаційного періоду. Станом на середину серпня у лісовому фонді станції план щодо догляду за лісовими культурами та природним поновленням (викошування міжрядь мотокущорізом) вже виконано на 101 % від планового показника. Завдяки вчасному догляду у ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» підтримуються сприятливі умови росту молодих дерев, що дає змогу досягати нормативних показників приживлюваності та успішної атестації лісових культур зі своєчасним переведенням у вкриті лісовою рослинністю землі.
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
24.08.2025
Працівники Новгород-Сіверської лісової науково-дослідної станції долучаються до заходів щодо відзначення 34-ї річниці Незалежності України та Дня Державного Прапора.
Пам’ять кожного, хто загинув внаслідок збройної агресії рф вшановано під час загальнонаціональної хвилини мовчання, яка щоденно організовується Новгород-Сіверською районною військовою адміністрацією.
У Слобідському дослідному лісництві проведено урочистості щодо вшанування державного символу України.
Грамотою підприємства було нагороджено лісничого Володимира Серба за проявлені патріотизм, мужність, самовідданість та незламність у захисті свободи, незалежності й територіальної цілісності України під час російсько-української війни. Наша шана і глибока повага! Велика честь працювати пліч о пліч з гідними захисниками нашої Батьківщини.
Бажаємо довгоочікуваного миру, процвітання та єдності для нашої країни. Слава Україні!
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
Дослідження на стаціонарних дослідних об‘єктах рубок переформування
22.07.2025
У ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» на стаціонарних науково-дослідних об‘єктах з вивчення ефективності різних способів та технологій рубок переформування соснових деревостанів тривають багаторічні дослідження, розпочаті ще у 2009 році за методичного керівництва чл.-кор. НАН України і НААН, д-р с.-г. наук, професора Ткача В.П. Це одні з небагатьох експериментів з таким типом рубок, які проводяться в рівнинній частині України. Безпосередньо на станції ці науково-дослідні роботи здійснюють д-р с.-г. наук, старший науковий співробітник Жежкун А. М. і канд. с.-г. наук, старший дослідник Порохняч І. В. Випробовуються дослідні рубки переформування на базі лісового фонду Слобідського дослідного лісництва.
Дослідні рубки переформування проводяться у чистих середньовікових й пристиглих сосняках штучного походження свіжого дубово-соснового субору із задовільною регенеративною здатністю. У минулі роки в таких насадженнях проводили рубки догляду, що забезпечує формування оптимальних параметрів крон дерев сосни.
Переформування на дослідних об’єктах проводять групово-поступовим і смугово-поступовим способами, наукова ідея яких належить професору Ткачу В.П. У перший прийом рубки переформування було сформовано прогалини завширшки 1,0–1,5 середньої висоти деревостану (24–36 м); інтенсивність рубки становила 25 % за запасом. В якості заходів сприяння відновленню сосни та інших цінних видів застосовували мінералізацію ґрунту, підсівання насіння та підсаджування сіянців сосни звичайної й дуба звичайного. Після зімкнення крон дерев молодого покоління лісу, що сформувався на прогалинах природним шляхом, за 5–6 років проводили наступний прийом рубки переформування з розширенням прогалин і закладанням наступної смуги лісовідновлення аналогічного розміру. Загалом цикл переформування одновікових сосняків чистого складу у різновікові мішані деревостани становить 20–30 років.
Традиційно польові роботи у поточному році розпочато з визначення врожайності насіння сосни звичайної у соснових деревостанах Слобідського дослідного лісництва. Наприкінці травня проведено обліки насіння у встановлених насіннємірах на прогалинах, які утворилися після проведення чергових прийомів дослідних рубок переформування. Отримані показники дають змогу оцінити потенційні можливості використання процесів природного поновлення сосни для лісовідновлення у поточному році.
За результатами обліків від прилеглих стін лісу на утвореній після чергового прийому рубки секції, де переформування деревостану проводиться за смугово-поступовим способом, висіялось 14 насінин на 1 м2, або в перерахунку на 1 га площі – майже 141 тисяч штук (0,765 кг/га). У порівнянні з попереднім роком насіннєва продукція в стиглих соснових лісах у 2025 році знизилася на 30 %, однак така кількість є достатньою для якісного природного відновлення сосни звичайної під наметом материнських розріджених соснових деревостанів, у тому числі на ділянках після застосування різних способів рубок переформування, за сприятливих погодно-кліматичних умов протягом цьогорічного вегетаційного періоду.
Гірша врожайність насіння сосни звичайної на стаціонарному науково-дослідному об‘єкті після кінцевого прийому рубки переформування, оскільки прилеглі стіни дорослого лісу розташовані порівняно далеко від зрубів, а молоде покоління лісу, що сформувалося на ділянках після попередніх прийомів рубки ще не досягла віку насіннєношення. Тут висіялося майже 42 тис. шт./га (0,244 кг/га).
Наразі на секціях стаціонару після кінцевого прийому дослідної рубки переформування, проведеної за різними технологіями, тривають польові науково-дослідні роботи. Науковці проводять обліки для визначення загальної успішності природного поновлення та формування молодого покоління лісу. В цілому на прогалинах, утворених після кожного прийому рубки зі сприянням природному поновленню, вже сформувалося молоде покоління лісу різної густоти, складу та віку. За результатами досліджень будуть уточнюватися організаційно-технічні елементи рубок переформування.
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
15 липня — День Державності України
15.07.2025
Україна має понад тисячолітню історію, а її етнічні землі об’єднані навколо духовної столиці – Києва. Щоб підкреслити це, щорічно 15 липня відзначається День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року. У цей день українська християнська православна церква також вшановує пам’ять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Русі–України.
Діяльність видатних освітян, науковців, представників національної еліти, а також борців за державність і незалежність України є унікальною спадщиною й вагомим підґрунтям для самоідентифікації нації та визначення концепції правової держави із забезпеченням рівності й захисту прав і свобод громадян.
Українська мова має прадавнє походження, деякі мовні корені сягають трипільської культури (V–IV тис. до н.е.); сучасна українська мова містить понад 60 % слів із санскриту. Наші пращури, які населяли терени нинішньої України, мали власні говірки, переймали й адаптували мовні позначення від іноземців, збагачували свій словниковий запас. Українська мова має гнучку граматику, особливий кличний відмінок і вважається однією із милозвучних мов у світі. Мова – це споконвічний код, який пов’язує історичне минуле із сьогоденням. За часи російської імперії було видано низку царських наказів, як-то Валуєвський циркуляр, Емський указ та інші про заборону української мови в діловодстві й освітній діяльності, видавництві книжок і перекладів, що практично витіснило її з інформаційного простору й використовувалося для штучного поділу українського суспільства. Тому зусилля сучасної академічної спільноти та державних інституцій спрямовані на розбудову безбар’єрного мовного простору і на захист національної ідентичності як особливої цінності задля свободи й миру в України.
Головними національними пріоритетами держави сьогодні є зміцнення Сил безпеки та оборони для успішного протистояння ворогу, енергетична незалежність, формування ветеранської політики, інвестиції у розвиток людського капіталу, зокрема, в освіту, професійні навички та науку, а також – відбудова зруйнованої інфраструктури.
Пресслужба УкрНДІЛГА
28 червня відзначаємо День Конституції України
28.06.2025
Конституція України була ухвалена 28 червня 1996 року, а її прийняття є найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина. Конституція має найвищу юридичну силу; згідно неї держава сприяє консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, культурної, мовної та релігійної самобутності. Захист суверенітету й територіальної цілісності України, забезпечення її економічної, екологічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Конституція України має вагоме історичне підґрунтя – систему права Київської Русі, козацьке звичаєве право, документ «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького», нині відомий як Конституція Пилипа Орлика 1710 року, а також «Статут про державний устрій, права і вільності УНР», прийнятий Центральною Радою в 1918 році.
Вагомий внесок у розвиток конституційної та політико-правової думки України належить видатним українським політичним і громадським діячам, ідеологам українського самостійництва Миколі Драгоманову, Михайлові Грушевському, Миколі Міхновському, Івану Франку й багатьом іншим, хто попри цензуру й тортури імперської росії розвивав конституційні ідеї про українську національну державу, децентралізацію через громадське самоврядування, права і свободи людини та соціальну справедливість.
У 1990 році «Декларація про державний суверенітет України» стала основою для «Акта проголошення незалежності України», а 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР оголосила Україну незалежною демократичною державою, прийнявши цей Акт. Протягом 1990–1996 років було запропоновано 15 проєктів Конституції України, найбільші дискусії викликали питання щодо державних символів, статусу Криму та мовне питання. У першій Конституції незалежної України, визнаній однією із найдосконаліших конституцій серед демократичних країн світу, «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю».
Єдність навколо спільних цінностей зміцнює національну ідентичність, і наші військові захищають на фронті не лише рідну землю, а й вільний цивілізаційний вибір майбутніх поколінь.
Пресслужба УкрНДІЛГА
Важливість ведення правильного документообігу під час здійснення вирубки лісу
26.06.2025
Для працівників лісової охорони Слобідського дослідного лісництва ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС наприкінці червня 2025 року проведено лекцію на тему «Важливість ведення правильного документообігу під час здійснення вирубки лісу».
У сфері лісового господарства особливо важливо забезпечувати суворе дотримання антикорупційного законодавства. Вирубування дерев, заготівля лісопродукції та інші пов’язані з цим процеси повинні здійснюватися виключно в межах чинного законодавства, на підставі належним чином оформлених дозвільних документів і з дотриманням принципів відкритості.
Недопущення корупційних проявів під час ведення лісового господарства — це не лише вимога закону, а й запорука збереження лісових ресурсів, раціонального використання природного потенціалу та підвищення довіри громадськості до діяльності підприємств галузі.
Закликаємо всіх учасників лісової сфери суворо дотримуватись норм антикорупційного законодавства та сприяти створенню прозорої і відповідальної системи управління лісами.
Пресслужба УкрНДІЛГА
Вирощування власного садивного матеріалу
26.05.2025
У ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» для забезпечення власних потреб у стандартному садивному матеріалі дерев головних та декоративних порід навесні 2025 року проведено висівання насіння сосни звичайної, дуба звичайного та липи дрібнолистої у теплиці та розсаднику Слобідського дослідного лісництва. Насіння цих порід за результатами обов‘язкової лабораторної перевірки ДО «Український лісовий селекційний центр» відповідало І класу якості. Планується виростити 48 тисячі штук сіянців сосни, 5,5 тисяч штук сіянців дуба та 2 тисячі штук сіянців липи. На наступний рік вони будуть використані для створення нових мішаних біологічно стійких та продуктивних лісів, відповідно типу лісу. За допомогою метода живцювання у тепличному господарстві заплановано вирощування саджанців окремих видів декоративного рослин з колекції Дендропарку Станції, які будуть використані для озеленення.
Теплицю обладнано зрошувальної системою туманоутворення. Цей інноваційний підхід базується на використанні дрібнодисперсного аерозолю води для регулювання вологості повітря і створення оптимального мікроклімату для сіянців рослин. Система складається з магістрального каналу, мережі високонапірних розпилювачів (спринклерів), насосної станції та фільтраційного блоку. Така система імітує природні умови туманного середовища, що має ряд агрономічних і технічних переваг. Така дисперсія не тільки зволожує ґрунт безпосередньо, а насичує повітря вологою, створюючи рівномірне охолодження та зволоження. За таких умов в теплиці дружні сходи сосни звичайної з‘явилися вже через 2 тижні після висівання насіння.
Контроль мікроклімату у теплиці дає змогу підвищити життєздатність сіянців та їхню біологічну стійкість та адаптацію до стресових чинників після висаджування у природне середовище під час створення лісових культур та озеленення.
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
Участь у конференції «Природоохоронні території Карпат: виклики та перспективи сталого розвитку»
20.05.2025
Директор ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція», доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Жежкун Анатолій Миколайович прийняв участь у міжнародній науково-практичній конференції «Природоохоронні території Карпат: виклики та перспективи сталого розвитку». Захід відбувався упродовж двох днів, 15 та 16 травня 2025 року у Національному природному парку «Гуцульщина» (м. Косів, Івано-Франківська обл.) за участі науковців наукових та природоохоронних установ України, представників органів влади та місцевого самоврядування, громадськості.
Організаторами конференції були НПП «Гуцульщина» у співпраці з Національним екологічним центром України за сприяння Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Захід проводився з нагоди 23-ї річниці створення Національного природного парку «Гуцульщина» за підтримки проєкту «MoRe4Nature - розширення можливостей громадян у спільному забезпеченні відповідності екологічним вимогам через моніторинг, звітування та дії», програми досліджень та інновацій Європейського Союзу «Горизонт Європа».
Учасники конференції на пленарному засіданні та під час роботи окремих секцій розглядали природоохоронні, рекреаційні та екоосвітні аспекти сталого розвитку Українських Карпат, проблеми запобігання вирубці лісів, збереження біорізноманіття, дослідження та охорона об’єктів історико-археолого-культурної спадщини Карпат, використання ГІС-технологій на природно-заповідних територіях, роль природно-заповідних об’єктів у збалансованому розвитку територіальних громад. За результатами роботи було схвалено резолюцію щодо рекомендацій і пропозицій покращення та вдосконалення природоохоронної діяльності.
На засіданні секцій «Збереження біорізноманіття» та «Запобігання вирубуванню лісів» директором ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» Жежкуном А. М. презентовано доповідь на тему «Важливість лісових природоохоронних територій у контексті сталого розвитку». Було зазначено, що лісові природоохоронні території мають велике стабілізуюче значення для природних ландшафтів держави. Лісостани на природоохоронних територіях мають бути довговічними, стійкими, мішаного складу з перевагою корінних деревних порід. Розглянуто важливість лісових природоохоронних територій у контексті сталого розвитку за гармонічного поєднання екологічних, економічних та соціальних функцій. Надано вичерпну відповідь на запитання учасників конференції та обміни думками щодо трансформації деревостанів дуба червоного на природоохоронних територіях. Матеріали доповіді надруковано у науковому збірнику конференції.
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» опублікувала черговий випуск власного збірника наукових праць
18.04.2025
Вийшов з друку четверний випуск збірника наукових праць «Лісівничо-екологічні проблеми Східного Полісся України», підготовлений за результатами досліджень, проведеними у регіоні за 2017–2024 роки науковими співробітниками і фахівцями лісогосподарського відділу ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» та науковцями інших установ.
У цей складний та нелегкий період інтенсивність науково-дослідних робіт помітно зменшувалася у наслідок поширення пандемії короновірусу Covid-19, повномасштабного вторгнення російських військ на територію України. Частину дослідних об’єктів у Слобідському дослідному лісництві ДП «Новгород–Сіверська ЛНДС» було розладнано та знищено буревієм у травні 2022 року. Попри ці та інші негаразди науковці вчасно і якісно виконували програми досліджень та здобували важливі результати науково–дослідних робіт.
Результати досліджень, що представлені авторами, друкуються на шпальтах власного збірника. Тут вміщені статті широкого кола питань лісової науки, зокрема лісознавства, лісівництва, дендрології, екології, захисту лісу та економіки лісового господарства.
Збірник призначений для працівників лісової галузі, науковців, викладачів та студентів лісогосподарських факультетів вищих навчальних закладів.
Авторський колектив і редакційна колегія збірника щиро завдячує працівникам лісогосподарських підприємств Чернігівської та Сумської областей, Національного природного парку «Деснянсько–Старогутський» за сприяння у проведенні наукових досліджень та зберігає надію, що дана співпраця буде продовжена, а її результати знайдуть висвітлення у наступних випусках збірника.
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
У дендропарку ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» квітує магонолія
20.04.2025
У дендропарку ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція», де одним з напрямків роботи є дослідження адаптації різних видів з колекції деревних та кущових рослин до кліматичних умов Сіверщини, попри весняні заморозки зацвіли магнолії.. Магнолія Кобус не поспішала дарувати свою білосніжну красу, тому не постраждала від квітневих заморозків та розквітла до свята Великодня.
Більше краси у нас на сторінці Facebook: https://www.facebook.com/share/p/16BmFjZ3B1/
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
У ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» триває лісокультура кампанія 2025 року
14.04.2025
У ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» розпочато лісокультурну кампанію з відновлення лісів у рамках реалізації екологічної ініціативи «Зелена Країна». У відкритті прийняв участь директор Станції, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник – Жежкун Анатолій Миколайович, який власноруч долучився до садіння. Це надихаючий приклад справжньої відданості справі відновлення й збереження наших лісів, що додає сил та мотивації кожному працівникові лісової галузі.
Загалом, працівники станції весною 2025 року планують посадити 3,0 га нових лісів та доповнити раніше створені лісових культур на площі майже 16 га. Створюють мішані дубово-соснові лісові культури, що відповідають типу лісорослинних умов і в майбутньому матимуть високі біологічну стійкість та продуктивність.
Ведуться підготовчі роботи для вирощування власного садивного матеріалу. У Слобідському дослідному лісництві завершено ремонтування теплиці. Наявність теплиці задовольняє потреби у садивному матеріалі дерев головних та декоративних порід. Таким чином лісництво забезпечує стабільне прискорене вирощування сіянців для лісовідновлення та декоративного садивного матеріалу для озеленення. Контроль мікроклімату у теплиці дає змогу підвищити приживлюваність садивного матеріалу після висаджування у природне середовище, а також експериментувати з вирощуванням видів деревних та чагарникових рослин з колекції Дендропарку Станції, які можуть бути використані у майбутньому для створення насаджень більш стійких до кліматичних змін.
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
Дотримання чинного антикорупційного законодавства під час заготівлі та реалізації деревини
31.03.2025
Для працівників лісової охорони Слобідського дослідного лісництва ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС наприкінці березня 2025 року проведено бесіду щодо дотримання чинного антикорупційного законодавства під час заготівлі та реалізації ділової та дров’яної деревини.
Дотримання антикорупційного законодавства є необхідною умовою для стабільного розвитку лісового сектору. Під час заготівлі та реалізації деревини характерні такі основні корупційні ризики: незаконна вирубка, маніпуляції з документами, тіньові схеми реалізації та ухилення від сплати податків. Наголошено на необхідності посилення заходів контролю, впроваджування сучасної цифровізації процесів, прозорості звітності. Наразі одним із важливих інструментів щодо дотримання антикорупційного законодавства стає громадський контроль як засіб пильного моніторингу діяльності у лісовому секторі. Прозорі та ефективні механізми контролю за заготівлею та реалізацією деревини усувають корупційні ризики, сприяють збереженню природних ресурсів та покращенню економічної ситуації і довіри суспільства до державних органів.
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» демонструє ефективну роботу на аукціонних торгах необробленої деревини
03.02.2025
Державне підприємство «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» здійснює реалізацію лісоматеріалів відповідно до чинного законодавства України на електронних біржових торгах з продажу лісоматеріалів. Для забезпечення потреб господарської діяльності підприємства – на організованому товарному ринку ТОВ «Українська універсальна біржа» відповідно до Закону України «Про товарні біржі», Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2021 № 1433 «Про затвердження переліку видів продукції, торгівля якими здійснюється виключно на організованих товарних ринках».
Протягом 2024 року підприємством на аукціони з продажу лісоматеріалів на торговому майданчику «Української універсальної біржи» було виставлено 7 лотів загальним об‘ємом деревини 1115 м3. З них на основні квартальні аукціони – 895 м3, на додаткові – 220 м3. За результатами біржових торгів укладено 11 договорів купівлі-продажу необробленої деревини .
ТОВ «Українська універсальна біржа» відзначила роботу ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» подякою за сумлінну і плідну співпрацю на ринку деревини та високий рівень виконання біржових договорів у 2024 році. Підприємство виконало зобов’язання за біржовими угодами, договорами купівлі-продажу необробленої деревини та взаємодії з Біржею, а саме: повне виконання договорів (не нижче рівня толерансу), дотримання графіків поставки, коректне оформлення документів, оперативне реагування на запити Біржі та змістовні відповіді.
Як зазначається у подяці, попри складні умови війни, підприємство не тільки успішно втримало позиції протягом 2024 року, але й продемонструвало злагоджену, своєчасну та високоякісну роботу на біржовому ринку необробленої деревини.
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
Запобігання корупції
30.12.2024
Для працівників лісової охорони ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» лісничим Слобідського дослідного лісництва Сербом В.І. проведена лекція на тему: «Запобігання корупції та ризики під час відведення ділянок до рубок лісу».
Наголошено на суровому дотриманні антикорупційних заборон і обмежень та на персональній відповідальності за порушення вимог «Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України».
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
Успішне підтвердження технічної компетентності випробувальної радіологічної лабораторії
20.12.2024
Випробувальна радіологічна лабораторія ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» успішно пройшла аудит щодо проведення вимірювань. Аудит здійснювала комісія Київського обласного науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації у рамках Української системи добровільного оцінювання стану вимірювань для визначення відповідності ДСТУ ISO «Вимоги до процесів вимірювання та вимірювального обладнання». За результатами аудиту стану системи керування вимірюваннями лабораторії набуло чинного підтвердження технічної компетентності та отримано свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012-2005 терміном на 3 роки.
Випробувальна лабораторія проводить радіологічні дослідження відповідно заявленої сфери, на які поширюється свідоцтво щодо об'єктів та процесів вимірювання, а саме: вимірювання та контроль питомої (об’ємної) активності радіонуклідів в продукції лісового господарства, деревині, лісоматеріалах, продукції з деревини культурно-побутового призначення і побічного лісокористування (дрова, новорічні дерева, сувеніри, гриби, ягоди, м’ясо диких тварин тощо).
Сучасне вимірювальне модернізоване обладнання лабораторії дає змогу в найкоротші терміни проводити якісне і своєчасне виконання заявок на надання науково-технічних послуг з визначення вмісту радіонуклідів в деревині та продукції з деревини.
Запрошуємо до співробітництва лісокористувачів та виробників лісопродукції.
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
12.11.2024
Традиційно наприкінці року науковці ДП "Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція" проводять обстеження та визначення стану низки стаціонарних дослідних об‘єктів, закладених у минулі роки у Слобідському дослідному лісництві. Дослідження, які виконували при цьому, є частиною науково-дослідних робіт за темою «Удосконалити систему рубок у лісах України на засадах наближеного до природи лісівництва» (виконавці: д-р с.-г. наук, с.н.с. Жежкун А. М., канд. с.-г. наук, старший дослідник Порохняч І. В.; керівник – д-р с.-г. наук, проф., чл.-кор. НАН України і НААН Ткач В. П.).
Так директор Станції, д-р с.-г. наук, с.н.с. – Жежкун А. М. та майстер обходу №5 – Морус В. М. здійснили чергові повторні обліки на стаціонарі у кв. 31 вид. 23. Тут у 2012 році коридорним способом проведено дослідну рубку, пов'язану з реконструкцією похідного малоцінного березового молодняку. В утворених в результаті рубки коридорах шириною 6 м висаджено культури дуба звичайного – деревної породи, що відповідає типу лісу на цій ділянці (свіжа дубово-кленова діброва). Результатом досліду має бути формування на місці похідного малоцінного березового насадження стійкого корінного дубового деревостану, який повноцінно використовуватиме потенціал лісорослинних умов.
Проведено обстеження та визначення стану клонової лісонасіннєвої плантації сосни звичайної у кв. 31, вид. 11. Вона створена у 2018 році з метою забезпечення власного лісокультурного виробництва високоякісним насінням з цінними генетичними властивостями. Після проведення догляду у клонованих насіннєвих дерев сосни звичайної сформована компактна низькоопущена крона. Під час обстеження восени 2024 року на окремих 7-річних деревах сосни вже утворилися шишки. Подальші заходи будуть спрямовані на забезпечення раннього та рясного насіннєношення сосни звичайної на клоновій лісонасіннєвій плантації.
Також директором Станції Жежкуном А. М. разом з канд. с.-г. наук, страшим дослідником Порохнячем І.В. та майстром лісу Шелегом С.Г. було здійснено обстеження та повторні обліки на стаціонарному дослідному об‘єкті з дослідження ефективності рубок догляду для різноцільового формування березово-ялинового деревостану (три секцій) у кв. 16 вид. 16. За результатами обробки польових матеріалів будуть встановлені таксаційні показники та особливості росту деревостанів після проведення різних варіантів догляду за деревами. Дослідний об‘єкт належить до низки стаціонарів Станції для випробування різних принципів формування насаджень з участю ялини європейської у складі для уточнення та доповнення Правил поліпшення якісного складу лісів, зокрема рубок догляду у ялинових деревостанах Східного Полісся.
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
Інвентаризація лісових культур, створених у ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
25.11.2024
У ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» проведено осінню інвентаризацію створених лісових культур та садивного матеріалу, вирощеного у розсаднику Слобідського дослідного лісництва.
Для сіянців, вирощених у розсаднику Слобідського дослідного лісництва встановлювали відповідність показникам стандартного садивного матеріалу. У підсумку фахівцями лісництва у поточному році вирощено 60,1 тисяч штук стандартних сіянців корінних деревних порід, з них: 48,8 тисяч штук – сіянці сосни звичайної та 11,3 тисяч штук – сіянців дуба звичайного. Отриманий садивний матеріал буде використаний для створення нових мішаних лісів у наступному році.
Для отримання точних і повних даних про стан, якість і ріст створених лісових насаджень щорічно проводять їхню інвентаризацію. За результатами інвентаризації спеціалісти оцінюють ефективність лісокультурних заходів та сплановують подальші лісогосподарські роботи. Це дає змогу своєчасно виявити проблемні ділянки (наприклад, зниження показників росту, ураження захворюваннями, пошкодження шкідниками) та ухвалити рішення щодо їх оздоровлення або заміни.
Загалом у Слобідському дослідному лісництві проінвентаризовано лісові культури віком від одного до трьох років на площі біля 10 га. Їх перевіряли на відповідність проєктам (схемі змішування порід, відстані між рядами, розміщенням сіянців у рядах). Також було визначено їхню приживлюваність.
Старші ж лісові культури віком від 4 років підлягають атестації на площі більше 13 га. За умови досягнення ними у визначену віці відповідної зімкнутості крон, густоти та висоти дерев вони переводяться у вкриті лісовою рослинністю землі та передаються до подальшої експлуатації. За результатами інвентаризації цьогоріч планується перевести у вкриті лісовою рослинністю площі 4,2 га атестованих лісових культур, вирощених у Слобідському дослідному лісництві.
Науковцями Станції також було проведено обстеження та визначено стан дослідних лісових культури сосни жовтої, сосни жорсткої та модрини європейської. Експеримент з випробування цих культур передбачає вивчення їхніх адаптивних можливостей та стійкості у контексті пристосування лісових насаджень до сучасних кліматичних змін. За попередніми результатами кращий ріст за висотою мають 5-річні культури модрини європейської і сосни жовтої, гірший – сосни жорсткої.
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
Минає 1000 днів героїчної боротьби, витримки та єдності українського народу
21.11.2024
Минає тисяча днів героїчної боротьби, витримки та єдності українського народу у нерівній повномасштабній війні з переважаючим ворогом, який її розв‘язав.
З перших днів повномасштабного вторгнення ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція», перебуваючи у безпосередній близькості до кордону, опинилася в тимчасовій окупації. Працівники були переведені на простій. Проте охорона державного лісового фонду не припинялася попри постійні рухи колон ворожої техніки та віддалені звуки вибухів. На щастя активних бойових дій безпосередньо на території не відбувалося, тому майно залишилось не ушкодженим. Вдалося зберегти колектив Станції.
Після деокупації у травні 2022 року почалось поступове відновлення діяльності підприємства. Науковці з обережністю, зважаючи на можливе замінювання територій відновлювали дослідження на науково-дослідних об‘єктах Слобідського дослідного лісництва. Лісничий Слобідського дослідного лісництва одразу ж долучився до лав Збройних сил України. На потреби ЗСУ передано автомобіль та надано ресурсну допомогу у вигляді лісоматеріалів круглих для будівництва інженерно-технічних і військових споруд. Наразі нашу країну обороняє один з майстрів лісу Слобідського дослідного лісництва.
Пишаємося всіма, хто працює на наближення перемоги з вірою у незламний дух нашого народу, який, об'єднавшись, протистоїть агресії та бореться за свою свободу, гідність та майбутнє!
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
Тривають підготовчі роботи для лісовідновлення
18.11.2024
У Слобідському дослідному лісництві ДП "Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція" тривають підготовчі роботи для лісовідновлення. Проводиться обробіток ґрунту на лісосіках після суцільних санітарних рубок. Загальна площа обробітку становить біля 3 га.
У прокладених плугом борознах навесні наступного року будуть висаджувати мішані лісові культури корінних порід (сіянці сосни звичайної та дуба звичайного) для відновлення стійких лісів.
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
Вітаємо з ювілеєм Жежкуна Анатолія Миколайовича!
25.10.2024
Щиро вітаємо з 60-річним ювілеєм доктора с.-г. наук, академіка Лісівничої академії наук України, старшого наукового співробітника, директора державного підприємства «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» Жежкуна Анатолія Миколайовича!
Жежкун Анатолій Миколайович народився у 1964 році в с. Атюша Коропського району на Чернігівщині . Після завершення з відзнакою Лубенського лісового технікуму працював майстром лісу Борзнянського лісгоспзагу Чернігівської області, служив у Збройних силах. У 1990 році отримав диплом інженера лісового господарства Брянського технологічного інституту, а в 1993 р. закінчив аспірантуру цього інституту та захистив кандидатську дисертацію на тему: «Особливості формування ялинників після механізованих комплексних рубок у двоярусних листяно-ялинових деревостанах Скандинавсько-Руської провінції». Вчене звання доцента отримав у 1998 році, а старшого наукового співробітника – у 2014 р. З 1994 по 2003 рік займався викладацькою діяльністю в Брянській державній інженерно-технологічній академії.
Понад 20 років, з 2003 р. Анатолій Миколайович працює в мережі УкрНДІЛГА, спочатку – старшим науковим співробітником, виконуючим обов’язки директора, а з 2005 року — директором Придеснянської науково-дослідної станції УкрНДІЛГА (нині ДП – «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»).
Цілеспрямований науковець і практик, вмілий організатор, досвідчений і принциповий керівник, Анатолій Миколайович поєднує адміністративну роботу з науково-дослідною діяльністю. В складних умовах воєнного стану Анатолій Миколайович оперативно організував безперебійну роботу підпорядкованого йому підприємства, забезпечивши цим продовження очолюваних ним досліджень і збереження наукового потенціалу станції, багато зусиль приділяє волонтерській діяльності.
Ним проведена велика організаторська робота з розширення бази науково-дослідних об’єктів УкрНДІЛГА. Зокрема в Слобідському дослідному лісництві Новгород-Сіверської станції за період 2006–2021 рр. під його керівництвом і за безпосередньої участі було закладено близько 30 стаціонарних дослідів з різних варіантів поступових рубок головного користування, рубок формування і оздоровлення лісів, створення лісових культур і лісозахисту. У Слобідському лісництві проводяться досліди з вирощування садивного матеріалу у відкритому та закритому ґрунті, а також із закритою кореневою системою, закладено лісотипологічний маршрут і здійснено опис типів лісу Східного Полісся – наукової основи для ефективного проведення лісогосподарських заходів. У дендрологічному паркуДП «Новгород-Сіверська ЛНДС», створеному під керівництвом Жежкуна А. М. у 2007 р., проводяться випробування на біологічну стійкість і продуктивність понад 100 видів та форм різноманітних деревних інтродуцентів і екзотів, вирощується декоративний садивний матеріал для озеленення регіону.
Анатолій Миколайович є керівником тем за державним замовленням і на договірних засадах, бере безпосередню участь у розробці нормативних документів з ведення лісового господарства Є автором понад 150 наукових і науково-методичних робіт, патенту та двох монографій, під його керівництвом підготовлено та захищено кандидатську дисертацію. У 2023 році Жежкун А.М. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора с.-г. наук на тему «Ліси Східного Полісся України: структура формування і відтворення», а в 2024 році його було обрано дійсним членом – академіком Лісівничої академії наук України. За свої наукові та професійні досягнення неодноразово відзначений нагородами Національної академії наук, Держлісагентства та Інституту.
Шановний Анатоліє Миколайовичу, прийміть наші найщиріші вітання з нагоди Вашого ювілею! Бажаємо Вам міцного здоров’я, незгасаючого ентузіазму, щастя й достатку в родині, а також нових звершень в ім’я вітчизняної науки під мирним небом України!
Колектив УкрНДІЛГА
Дотримання Закону України «Про запобігання корупції»
30.09.2024
Наприкінці вересня 2024 року з колективом ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» за участю громадської організації «Деснянські зорі проведено нараду. Учасників було ознайомлено зі змінами, внесеними до Закону України «Про запобігання корупції». Було обговорено корупційні ризики, які можуть виникнути під час діяльності підприємства, шляхи щодо їх усунення та сурове дотримання антикорупційних заборон і обмежень.
Інспектром з кадрів та представниками громадського об‘єднання було наголошено на забороні використання співробітниками своїх службових повноважень для одержання неправомірної вигоди, у тому числі використання державного майна або коштів в приватних інтересах. На заході було чітко визначено категорії осіб, яких стосуються особливості застосування антикорупційного законодавства, у тому числі обмежень щодо одержання подарунків, сумісництва тощо.
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
Масштабні пожежі в лісах прикордоння у Східному Поліссі
18.09.2024
Внаслідок активних бойових дій і численних обстрілів з боку кордону з РФ відбувається велика кількість загорянь у лісах та інших природних екосистемах на півночі Східного Полісся. Спекотна і вітряна погода, яка склалася протягом останніх двох місяців, сприяє стрімкому розповсюдженню вогню, а пожежі при цьому набувають загрозливих масштабів. За спостереженнями на метеомайданчику ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» останні опади у вигляді невеликого дощу випадали 3 серпня.
Вогневий контроль з боку ворога та висока забрудненість території вибухонебезпечними предметами максимально перешкоджає роботі лісової охорони щодо оперативної ліквідації пожеж. Попри все лісівники, працівники ДСНС та небайдужі волонтери продовжують в місцях, де дозволяє безпекова ситуація, приборкувати вогонь і стримувати його розповсюдження за межу небезпечних територій. Найбільш дієвим є застосування профілактичних протипожежних заходів, вчасне виявлення та гасіння займань.
Пожежі призводять до знищення лісових екосистем, на відновлення яких необхідне не одне десятиліття, завдають значних економічних збитків та створюють безпосередню загрозу життю людей і тварин. Повітря насичується токсичними продуктами згорання, що погіршує екологічну ситуацію та створює суттєвий дискомфорт і загрозу для здоров‘я населення прилеглих областей. Внаслідок пожеж в лісах та інших природних екосистемах прилеглі населені пункти вкриває густий їдкий смог, який заважає нормальному диханню та може викликати загострення респіраторних та серцево-судинних захворювань. Виділення великої кількості вуглекислого газу в атмосферу внаслідок масштабного горіння посилює «парниковий ефект».
Враховуючи це, в перспективі необхідне розроблення довгострокової стратегії управління лісами, що межують з державним кордоном України, котра передбачатиме створення насаджень, стійких до пожеж, детальне протипожежне облаштування і зонування для мінімізації поширення вогню. Залучення науковців до процесу відновлення лісів після пожеж є ключовим аспектом успішної реабілітації пошкоджених лісових та природних екосистем.
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
Фото Михайла Волка, філія Новгород-Сіверське лісове-господарство ДП «Ліси України»
23 серпня - День Державного Прапора України
22.08.2024
Працівники Новгород-Сіверської лісової науково-дослідної станції долучаються до вшанування національного символу!
Бажаємо миру, процвітання та єдності для нашої країни. Нехай синьо-жовтий стяг завжди гордо майорить в серці та над головою кожного справжнього українця.
У нинішній складний для України час прапор є одним з найважливіших символів боротьби, незламності, перемоги, відродження і розвитку нашої держави!
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
Уточнення віку соснових деревостанів лісового фонду: наукові дослідження за договором із агролісогосподарським підприємством
23.07.2024
За зверненням державного пілприємства (ДП) «Борзнянське районне дочірне агролісогосподарське спеціалізоване підприємство» (Чернігівська область) науковцями ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» проведено дослідження щодо уточнення віку соснових деревостанів лісового фонду підприємства. У польових дослідженнях також брали участь спеціалісти ДП «Борзнарайагролісгосп» – головний лісничий Гордієнко В.М., майстер лісу Ткаченко Ю.М., лісник Міщенко В.І.
Під час лісовпорядкування стиглі експлуатаційні ліси належить включати до розрахункової лісосіки рубок головного користування. Тож для уточнення віку насаджень у відібраних науковцями модельних дерев сосни звичайної біля окоренкової частини стовбура було взято керни деревини за допомогою вікового буру Halgof (Швеція) якнайближче до центру (ядра) стовбура. Керни деревини транспортувалися в лабораторію станції для камеральної обробки та визначення віку дерев за річними кільцями.
За визначеним у камеральних умовах віком модельних дерев встановлюється вік деревостану та його статистичні показники (похибка середнього та середньостатистичне основне відхилення). Так, вік досліджених деревостанів ДП «Борзнарайагролісгосп» становить 75, 102 і 104 роки. Обстежені соснові деревостани є ослабленими, вирізняються зниженням приросту протягом останніх 20 років і потребують заміни. Вони також характеризуються наявним попереднім природним відновленням сосни звичайної, що додатково вказує на досягнення ними стиглості.
З лісівничих та екологічних міркувань перевагу слід надавати відтворенню деревостанів природним шляхом, тому під час рубок головного користування необхідно зберігати підріст і забезпечувати супутнє природне лісовідновлення. Для збереження підросту сосни, його адаптації до збільшення режиму освітленості доцільно застосувати рівномірно-поступові рубки в поєднанні із заходами сприяння природному лісовідновленню. Поступове відтворення природним шляхом стійких мішаних соснових деревостанів поліпшить виконання ними важливих еколого-захисних функцій.
Слід зазначити, що ефективне ведення лісового господарства має базуватися на наукових засадах, зокрема шляхом реалізації результатів і напрацювань, отриманих на місцевих науково-дослідних об’єктах. Тому на початку 2024 року державне підприємство «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» звернулося до відповідних лісогосподарських філій ДП «Ліси України» з пропозицією щодо укладання договорів на проведення актуальних для них наукових досліджень.
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
Врожайність насіння під наметом соснових лісів Східного Полісся
14.06.2024
Наукові співробітники ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» щорічно проводять обліки насіння сосни звичайної в соснових деревостанах Слобідського дослідного лісництва для оцінювання їх врожайності. Обліки здійснюють шляхом встановлення насіннємірів на прогалинах, які утворилися після проведення чергових прийомів дослідних рубок переформування. Отримані дані дають змогу оцінити потенційні можливості використання процесів природного поновлення сосни для лісовідновлення у поточному році.
За результатами обліків від прилеглих стін соснових деревостанів висіялося від 21 до 39 насінин на 1 м2, або в перерахунку на 1 га площі – 210–390 тис. шт. (1,1–2,3 кг/га). У порівнянні з попереднім роком насіннєва продукція в стиглих соснових лісах є вищою у 2,6 рази. Отримані показники свідчать про досить високу врожайність насіння сосни звичайної під материнським наметом соснових деревостанів у 2024 році. Це в свою чергу дає вагомі підстави цьогоріч розраховувати на успішне лісовідновлення природнім шляхом під наметом материнських розріджених соснових лісостанів, у тому числі на ділянках після застосування різних технологій поступових рубок.
За сприятливих умов життєздатне насіння дає дружні сходи, з яких в подальшому за участю природного добору розвиватимуться кращі і найбільш пристосовані молоді деревця підросту сосни звичайної. З них за належного лісівничого догляду можливе формування корінних деревостанів природного походження, які вирізняються підвищеною стійкістю. Використання процесів природного поновлення із застосуванням екологічно ощадливих технологій рубок є однією з основ наближеного до природи лісівництва.
Ігор Порохняч
канд. с.-г. наук, старший дослідник
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»
Весняна краса дендропарку
17.05.2024
Цьогоріч весна виявилась надзвичайно ранньою і теплою. За спостереженнями на метеомайданчику Новгород-Сіверської лісової науково-дослідної станції вегетаційний період розпочався 6 квітня 2024 року.
Доглянутий працівниками дендропарк радує яскравими барвами та приваблює контрастними відтінками весняних квітів і ніжною зеленню дерев та кущів. Традиційно цвітуть айва звичайна, церцис канадський, спірея Вангутта, барбарис Тунберга, форзиція європейська, магонія падуболиста, калина гордовина, бузок, флокси. Головною прикрасою стало рясне квітування магнолії кобус, яка адаптувалася до клімату півночі Східного Полісся.
Станція постійно працює над поповненням колекції інтродуцентів та екзотів. Це дає можливості удосконалення вивчення адаптації рослин до сучасних кліматичних змін.
Більше фото на нашій сторінці facebook за посиланням:
Забезпечення власним садивним матеріалом
06.05.2024
Для вирощування садивного матеріалу працівниками ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» проведено висівання насіння сосни звичайної і жолудів дуба звичайного у лісовому розсаднику Слобідського дослідного лісництва.
Лісовий розсадник – одна з важливих ланок у циклі лісовідновлення, що забезпечує стабільне ведення лісового господарства. Він покриває власні потреби лісництва необхідною кількістю сіянців сосни та дуба потрібну для лісовідновлення зі створенням мішаних лісових культур.
Було висіяно понад 100 кг сертифікованого насіння, зібраного під наметом соснових і дубових лісостанів Слобідського дослідного лісництва з дерев з кращими генетичними властивостями. Таким чином підтримується збереження генетичної популяції місцевих лісових деревостанів, які вирізняються найкращими показниками росту та стійкості у кліматичних умовах регіону.
Весняну лісокультурну кампанію завершено
29.04.2024
У ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» завершилися роботи з відновлення лісів. Загалом, підприємством весною 2024 року посадили 3,2 га лісу.
Лісові культури створено на місцях зрубів після суцільних санітарних рубок 2023 року. Загалом висаджено 18,3 тис. штук однорічних сіянців сосни звичайної, вирощеної у власному розсаднику Слобідського дослідного лісництва. Окрім того, проведено доповнення лісових культур на площі 15,7 га, де висаджено 21,1 тис. штук хвойних сіянців.
Всі зусилля лісівників спрямовані на відновлення лісів, збереження біорізноманіття і природних ресурсів для майбутніх поколінь та забезпечення сталого розвитку економіки.
Визначення вмісту радіонуклідів в деревині та продукції з деревини для лісокористувачів галузі на Сумщині та Чернігівщини
23.04.2024
Фахівці відомчої акредитованої випробувальної радіологічної лабораторії ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» здійснюють постійний радіологічний контроль продукції лісового господарства, що виробляється у 8 філіях ДП «Ліси України» в Сумській і Чернігівській областях.
Технічну компетентність і відповідність вимірювальним можливостям засвідчує чинне атестаційне свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO. Щорічно здійснюється повірка вимірювального обладнання. Сучасні потужності дозволяють проводити в найкоротші терміни якісне та своєчасне виконання заявок на надання науково-технічних послуг із визначення вмісту радіонуклідів у деревині та продукції з неї.
За результатами вимірювань зразків продукції замовникам надаються протоколи радіологічного дослідження щодо її радіаційної безпечності відповідно державним гігієнічним нормативам. Запрошуємо до співробітництва лісокористувачів і виробників лісопродукції.
ПЕРША ЛІСІВНИЧА ОСВІТА. ЛУБНИ
19.04.2024
Спогадами про навчання у Лубенському лісному технікуму (зараз лісотехнічний фаховий коледж) поділився директор ДП Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція», доктор с.-г. наук, старший науковий співробітник
Жежкун Анатолій Миколайович.
Поміж неосяжних ландшафтів Полісся мене завжди приваблював ліс. Споконвічні соснові, дубові деревостани принаджували своєю величчю, кремезними стовбурами, ошатними кронами, зманювали чистотою, свіжістю, медовим ароматом лісового повітря, зачаровували співом лісових птахів. У літню пору було приємно побувати під шатрами затінення дерев, назбирати грибів, напитися живої води з лісової криниці. Це завжди залишає незабутні враження.
У Полісся та інших регіонах України ліси виконують важливі функції, мають велике біологічне різноманіття, різняться за видовим складом, віком, особливостями росту та розвитку. Ліс – як об’єкт досліджень завжди викликає активний жвавий інтерес, надихає на пізнання та спонукає до вивчення.
За позитивними відгуками моїх знайомих, що вже були студентами, я після отримання неповної середньої освіти без всіляких вагань поступив до Лубенського лісного технікуму. Студентські білети урочисто вручав директор технікуму Лунєнков Олександр Васильович. З початку навчання у 1979 році поринув у студентське життя. На той час ми розпочинали навчання у окремих навчальних корпусах і на перервах переходили по території з однієї до іншої аудиторії. Нас студентів на першому курсі познайомили з дендрологічним парком. Мене вразило велике видове різноманіття, раціональне планування, красиві лісопаркові пейзажі. Навіть з’являлися вірші:
«Пожовкле листя падає до ніг
Не чути спів пташок у дендропарку
Тепер я студент, лісівник-оберіг
Свій шлях розпочав на світанку …»
Студенти поринули у світ знань. Мотивація навчання була пов’язана з майбутньою спеціальністю – лісове господарство. Для слідкуванням за оцінками своїх знань я завів щоденник-табель, визначав середній бал, готувався до екзаменів. На скептичні закиди відповідав: «Я приїхав сюди вчитися!». Найбільш цікавими, важливими і потрібними були навчальні дисципліни: лісівництво, дендрологія, ботаніка, ґрунтознавство, лісові культури, лісова таксація і лісовпорядкування.
З першого курсу студентів залучали до садіння лісу під час створення лісових культур на зрубах, лісорозведення у балково-яружній мережі. Ми працювали на лісовому розсаднику, приймали участь у створенні плодового саду горіха грецького.
Студенти приймали активну участь у допоміжних роботах під час будівництва нового навчального корпусу, спортзалу технікуму. За кожним викладачем та навчальною групою студентів була закріплена аудиторія для наглядного методичного оформлення та слідкуванням за порядком.
Велике значення для мене завжди мали навчальні практики. У технікумі аудиторні заняття були нерозривно пов’язані із закріпленням теоретичного матеріалу на практиці. Запам’яталися відведення деревостанів до рубок догляду (практика з лісівництва), бусольні, теодолітні, нівелірні зйомки (практика з геодезії), опанування навичок управління бензопилою (практика з лісоексплуатації). На практиці тіснішали зв’язки з друзями-студентами, визначався подальший поступ у становленні професії лісівника. Ці перші професійні знання і навички у юнацькі роки залишили незабутні спогади на весь вік.
У вільний від навчання час мене зацікавила музична студія технікуму – вокально-інструментальний ансамбль «Пори року». Його незмінний керівник Карпець Віктор Олексійович запропонував приймати участь у роботі колективу. Творчі репетиції, концерти, сольне виконання пісень сприяло формуванню особистості, вмінню публічного виступу перед глядачами, що, звісно, згодилося мені у майбутньому. Висловлюю велику подяку керівнику і членам цього динамічного, творчого колективу.
Спогади про навчання у технікумі постійно перемежовуються з доброзичливістю і вдячністю. Дякую і пам’ятаю всіх своїх викладачів за отримання знань, терпіння і щедрість, батьківську опіку, професійні настанови. Особлива подяка талановитим викладачам-наставникам: заступнику директора з навчальної роботи Курдибасі Івану Олександровичу, класному керівнику – Вороні Івану Івановичу, викладачу дендрології і лісівництва, Заслуженому лісівнику держави – Демченко Марії Ксенофонтівні, викладачу геодезії – Кагамлику Юрію Івановичу, викладачу мов – Сопронюк Тамілі Михайлівні та іншим.
Після закінчення навчання ми приїздили на зустрічі і під час спілкування відчували як щиро радіють Вчителі нашим успіхам і здобуткам. Ці розмови могли тривати довго під наметом вікових дубів біля гуртожитку, або під вербами – біля корпусу механізації. Більшість наших викладачів вже відійшли у вічність, але пам’ять про них не згасне ніколи!
На все життя у нас збереглися добрі дружні стосунки з друзями, колишніми студентами – працівниками лісової галузі: Леонтенком Миколою, Чайкою Григорієм, Цапком Анатолієм, Свяченим Дем’яном та іншими.
Після закінчення з відзнакою технікуму я розпочав лісівничу працю майстром лісу. Отримав вищу лісогосподарську освіту, закінчив денну аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію. Працюю директором державного підприємства «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» на Чернігівщині. У 2023 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю «Лісознавство і лісівництво».
На 125-річний ювілей нашого навчального закладу разом з колегами лісівниками я був запрошений на урочисте закладання парку дерев сакури японської. За прообразом цих об’єктів садово-паркового мистецтва ми створили дендрологічний парк у державному підприємстві «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція», що містить понад 100 видів інтродуцентів та екзотів.
У всі часи де б я не працював завжди з повагою і вдячністю згадую і ставлюся до своєї першої Альма-Матері, пишаюся першою лісівничою освітою, що набув у стінах Лубенського лісного технікуму. За останні роки навчальний заклад інтегрувався у багатопрофільний лісотехнічний коледж. Він має потужну навчально-виробничу базу, компетентний висококваліфікований фаховий склад викладачів, спортивний комплекс і вокально-інструментальну групу «Пори року»! Як це чудово сприймати через призму багатьох поколінь лісівників, що здобули тут спеціальну лісівничу освіту. Це є першим і надважливим кроком у навчанні – професії – житті.
Бажаю, щоби молодь поступала на навчання до цього престижного закладу, усвідомлювала важливість отримання лісівничої фахової освіти, необхідної для розбудови та збереження нашої держави.
Підготовка до пожежонебезпечного періоду
18.04.2024
Для забезпечення належної охорони лісів від пожеж, запобігання виникненню осередків загорання, своєчасного виявлення та оперативної локалізації пожеж у лісовому фонді ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» щорічно проводять низку протипожежних заходів.
Розроблено і затверджено мобілізаційно-оперативний план ліквідації лісових пожеж. Перевірено належне укомплектування протипожежним інвентарем та забезпечено технічну справність малого протипожежного комплексу та іншої протипожежної техніки у Слобідському дослідному лісництві.
Для профілактики та попередження лісових пожеж прокладено мінералізовані смуги та поновлено наявні, що створює протипожежний бар‘єр у випадку загорання.
Перекрито шлагбаумами позапланові дороги та встановлено інформаційні стенди щодо правил поведінки у лісі та попередження виникнення пожеж. Лісовою охороною регулярно здійснюються рейди для перевірки та попередження порушень правил пожежної безпеки у лісі.
Відбулося чергове засідання Наукової ради з проблем лісознавства та лісівництва
01.04.2024
9 березня в Президії Національної академії наук (м. Київ) відбулося чергове засідання Наукової ради з проблем лісознавства та лісівництва під головуванням члена-кореспондента НАН України директора #УкрНДІЛГА Віктора ТКАЧА.
Засідання пройшло у змішаному онлайн-офлайн форматі, тому в заході змогли взяти участь всі 20 членів ради. Відкрив засідання з вітальним словом академік НАН України Володимир РАДЧЕНКО – академік-секретар Відділення загальної біології НАН України, при якому у 2012 році й було створено Наукову раду.
Учасники засідання обговорили питання щодо необхідності внесення змін і доповнень до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». З відповідною доповіддю виступив проректор з наукової роботи @Національного лісотехнічного університету України, доктор с.-г. наук, професор Василь ЛАВНИЙ. Він висвітлив закордонний досвід застосування оцінки впливу на довкілля в лісовому господарстві та порівняв його з вітчизняним, зазначивши його відповідні особливості та вказавши на недоліки.
Під час обговорення доповіді виступили члени Наукової ради, а також запрошені, зокрема академіки #НАН України Яків ДІДУХ, Володимир РАДЧЕНКО, Ігор ЄМЕЛЬЯНОВ, Леонід РУДЕНКО, члени-кореспонденти НАН і #НААН України Віктор ТКАЧ, Наталія ЗАІМЕНКО, Петро ЛАКИДА, Михайло ХВЕСИК, доктори наук, професори Андрій БІЛОУС, Іван ДАНИЛИК, Григорій КРИНИЦЬКИЙ, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції ННІ лісового і садово-паркового господарства #НУБіП і голова Товариство лісівників України Юрій МАРЧУК, начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства Ігор БУДЗІНСЬКИЙ.
Виступаючі зазначали, що процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД) здійснюють згідно з Директивою Європейського Союзу про оцінку впливу на навколишнє середовище (2014 р.) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_022-11#Text . Водночас кожній державі надається право визначати проєкти господарської діяльності, які підлягають ОВД з урахуванням національних особливостей. Загалом в країнах Європейського Союзу стосовно лісогосподарської діяльності оцінці впливу на довкілля підлягає лише діяльність, пов’язана зі зміною цільового призначення земель, наприклад під час будівництва доріг загальнодержавного значення, ліній електропередач, газо- і трубопроводів, кар’єрів, створення лісів на землях сільськогосподарського та іншого (окрім лісогосподарського) призначення. Рубки в лісах (за винятком тих, що віднесені до об’єктів природно-заповідного фонду) підлягають оцінці впливу на довкілля лише за умови зміни цільового призначення лісових земель.
У Законі України «Про оцінку впливу на довкілля» перелік планованої діяльності стосовно лісів є необґрунтовано ширшим, порівняно з вимогами європейських конвенцій і директив. Зокрема, ОВД на противагу європейському законодавству підлягають всі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад один гектар. Проте здійснення цих заходів вже регламентовано відповідними Законами та постановами Кабінету Міністрів України, якими діяльність, пов’язана з негативним впливом на довкілля, не допускається. Тому чинна редакція Закону не сприяє своєчасному проведенню господарських заходів у лісах, ушкоджених пожежами, хворобами, шкідниками тощо.
Учасники засідання наголосили, що в зв’язку з гострою необхідністю внесення відповідних змін і доповнень до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та інших законодавчих актів стосовно управління лісами групою народних депутатів подано на розгляд Верховної Ради проєкт Закону № 9516 від 20.07.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах». Проєктом Закону, зокрема, обґрунтовано внесення суттєвих змін до процедури #ОВД стосовно лісогосподарської діяльності.
За результатами обговорень і дебатів було опрацьовано й одностайно ухвалено відповідне рішення Наукової ради, яке передбачає необхідність врахування прогресивного досвіду розвинених країн ЄС стосовно оцінювання впливу лісогосподарської діяльності на довкілля для узгодження національного законодавства з європейським.
Було вирішено, що зазначений проєкт Закону № 9516 https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42333 від 20.07.2023 є обґрунтованим і його доцільно взяти за основу під час подальшого опрацювання Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. Також було запропоновано, зокрема, вилучити з пункту 21 частини 2 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19#Text стосовно переліку видів планованої діяльності, які підлягають оцінці впливу на довкілля, суцільні й поступові рубки головного користування.
На засіданні було акцентовано увагу на необхідності розроблення звітів з ОВД виключно профільними науково-дослідними установами та закладами вищої освіти, а також на необхідності внесення змін до «Загальних методичних рекомендацій щодо змісту та порядку складання звітів з оцінки впливу на довкілля» в напрямку спрощення цих рекомендацій і врахування лише основних аспектів, пов’язаних із впливом лісогосподарської діяльності на зміну клімату.
Рішення Наукової ради найближчим часом буде надіслано до Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, #Кабінету_Міністрів, #РНБО, #Міносвіти, #Міндовкілля, #Держлісагентства.
Пресслужба УкрНДІЛГА
Всесвітній день лісів
21.03.2024
21 березня – Всесвітній день лісів! У цей сонячний весняний день ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» звісно долучилася до відзначення Міжнародного дня лісу. Було проведено оновлення зеленої зони території Слобідського дослідного лісництва. Композиції мінідендропарку та живої огорожі збагачені десятками саджанців ялівця та інших декоративних порід, що милуватимуть око відвідувачів зеленого куточку осередку лісової науки Східного Полісся.
Пресслужба ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
Заготівля насіння сосни звичайної для лісовідновлення
09.03.2024
Працівниками ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» протягом зими заготовлено 320 кг шишок сосни звичайної. Збір проводили вручну у соснових насадженнях Слобідського дослідного лісництва з дерев, які вирізняються найкращими показниками росту і, таким чином, дають якісне насіння з кращими генетичними властивостями.
Зібрані шишки доставляють на шишкосушарку, де відбувається їхня подальша обробка. Після підсушування у сушильних шафах шишки розкриваються, насіння вивільняється та скидає крильця, а далі просівається та очищується у спеціальному барабані.
З готового чистого насіння відбирають зразок для обов‘язкової лабораторної перевірки його посівної якості, який направляється до ДО «Український лісовий селекційний центр». У селекційному центрі окрім загального класу якості насіння, визначають його енергію проростання, життєздатність, схожість, доброякісність і чистоту. Також проводиться фітопатологічний та ентомологічний аналіз сосни звичайної.
Із зібраного об‘єму шишок буде отримано біля 3 кг чистого насіння. Навесні його висіють у лісовому розсаднику та теплиці Слобідського дослідного лісництва для вирощування сіянців. Отриманий садивний матеріал буде використаний для заліснення лісокультурних площ лісництва в наступному році. Вирощування місцевого садивного матеріалу з поліпшеними спадковими властивостями сприяє збереженню генофонду місцевих лісових деревостанів. Вони найкращим чином пристосовані до місцевих умов довкілля, мають високі показники росту і формують стійкі лісові екосистеми у своєму природному середовищі.
Пресслужба ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
Участь у науково-практичній конференції «Об’єкти природно-заповідного фонду Сумщини: сучасний стан та шляхи збереження біорізноманіття»
01.03.2024
Директор ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція», доктор с.-г. наук, с. н. с. Анатолій Жежкун взяв участь у науково-практичній конференції «Об’єкти природно-заповідного фонду Сумщини: сучасний стан та шляхи збереження біорізноманіття». Захід було організовано з нагоди 25-ї річниці Національного природного парку “Деснянсько-Старогутський” — перлини Українського Полісся. До участі у ньому були запрошені представники Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міністерства захисту довкілля, Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Сумської ОДА, Сумського національного аграрного університету, Державної екологічної академії післядипломної освіти, керівники природоохоронних установ України.
Національний природний парк «Деснянсько-Старогутський» було створено у 1999 році на півночі України в Середино-Будській громаді Сумської області з метою довгострокового збереження, відтворення та раціонального використання поліських природних комплексів, а також здійснення рекреаційної діяльності.
Директор ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» Анатолій Жежкун спільно з директором НПП «Деснянсько-Старогутський» Сергієм Кубраковим виступили з доповіддю «Ефективність лісогосподарських заходів у лісостанах НПП «Деснянсько-Старогутський», в якій було узагальнено результати наукової співпраці установ, починаючи з 2006 року.
За цей час науковцями станції було закладено низку стаціонарних дослідних об’єктів на території парку. Під час досліджень головну увагу приділили вивченню особливостей процесів природного поновлення та можливості подальшого його використання для успішного формування повноцінних стійких природних лісових екосистем.
На жаль, наразі продовження науково-дослідних робіт на території парку унеможливлені через постійні інтенсивні обстріли з боку ворога в безпосередній близькості до кордону, проте науковці не втрачають віру у краще і сподіваються на скоріше відновлення робіт заради збереження унікальних куточків природи Східного Полісся.
Пресслужба ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
Фотофіксація деревини – як інструмент протидії незаконним рубкам та сірому ринку деревини
15.02.2024
У всіх філіях ДП «Ліси України» в обов’язковому порядку у ТТН додають фото завантажених на автомобіль колод. Це одна зі складових проєкту з удосконалення контролю за обігом деревини, який запровадило підприємство під час реформування галузі.
Товарно-транспортна накладна – це документ, що дає право покупцю на перевезення партії деревини. У ТТН зазначаються дата, обсяг продукції, дані водія та автомобіля, номера бирок. ТТН обліковується у Єдиній державній системі електронного обліку деревини.
У чому була проблема раніше
Теоретично співробітники лісгоспів могли перебити бирки та вивезти за однією ТТН декілька партій деревини приблизно однакового обсягу. Виявити підміну при перевірці автомобіля на дорозі досить складно, бо формально у водія всі документі нібито справні.
Як тепер
Завантажена на лісовози деревина фотографується з трьох ракурсів, після чого файли з фотографіями завантажуються в систему ЕОД. І лише коли всі дані завантажені, відбувається оформлення дозвільного документа для перевезення лісопродукції.
Малюнок складеної деревини є унікальним, продублювати його неможливо. Відповідно ТТН другий раз не використаєш.
Інформація про ТТН є відкритою. Будь-хто може знайти конкретну накладну на сайті ДП «ЛІАЦ» за номером документу або номером автомобіля та перевірити справжність документів у водія лісовозу.
Поліція, лісова охорона або місцеві активісти елементарно викриють злочинців, порівнявши фото з ТТН з реальним виглядом колод у кузові автомобіля.
У процесі - запровадження GPS моніторингу за переміщенням вантажних та спеціалізованих автотранспортних засобів у лісових масивах. Автомобілі господарств будуть обладнані GPS-трекерами і мають рухатись визначеними маршрутами. У режимі онлайн фіксуватимемо напрямок, місця та час стоянки, витрати палива. Це тотальний контроль, який не залишає шансів для тіньових схем.
Пресслужба ДП «Ліси України»
15.01.2024
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» проводить дослідження щодо технології рубок догляду для формування мішаних деревостанів. Так, у кв. 32, вид. 28 (2,2 га) Слобідського дослідного лісництва здійснено повторні обліки дерев після проведення прочищення в 2018 році.
До рубки 11-річний деревостан штучного походження характеризувався такими лісівничо-таксаційними показниками: склад 7Дз2Клг1Лпд, середня висота – 4,8 м, середній діаметр – 4,3 см, повнота – 1,2, запас – 41 м³/га, тип лісу – свіжа грабова діброва. Після прочищення влітку 2018 року наприкінці вегетаційного періоду лісівничо-таксаційні показники деревостану були наступні: склад – 8Дз2Клг+Лпд, середня висота – 5,7 м, середній діаметр – 5,7 см, повнота – 0,88, запас – 36 м³/га. Інтенсивність рубки за густотою становила 47 %, за запасом – 12 %. До рубки призначали дерева липи дрібнолистої та клена гостролистого, що пригнічували ріст дуба звичайного, а також відмерлі та всихаючі дерева дуба, які також вилучали з деревостану.
Дослідження проводили директор ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» Жежкун А. М. і майстер обходу № 5 дослідного лісництва Морус В. М. У процесі дослідження вони визначали діаметр дерев на висоті 1,3 м, висоту дерев, площу проекції крон, відстань до живої гілки. Встановлення таксаційних показників деревостану за результатами оброблення польових матеріалів дасть змогу з’ясувати динаміку та особливості росту мішаного дубового молодняку, а також визначити необхідність проведення наступних лісогосподарських заходів. Дослідний об’єкт є одним із низки стаціонарів для розроблення програми рубок догляду в мішаних дубових деревостанах Східного Полісся.
Пресслужба ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
15.12.2023
З 17 грудня припиняється видача Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в паперовій формі.
Державне агентство лісових ресурсів України інформує, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №483 «Про реалізацію експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі», з 17 грудня 2023 року видача Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів є електронною публічною послугою, яка надається заявнику через Єдину екологічну платформу «ЕкоСистема» https://eco.gov.ua.
Так, якщо раніше бізнесу для отримання Сертифікату та підтвердження легальності деревини потрібно було фізично подати заяву, зібрати документи, подати їх на оформлення, а потім забрати в паперовому вигляді, тепер для отримання е-Сертифікату заявнику необхідно:
✔️пройти ідентифікацію та автентифікацію з використанням електронного підпису у Єдиній екологічній платформі «ЕкоСистема»;
✔️надіслати заяву разом з копіями відповідних документів в електронній формі засобами Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема”;
✔️ отримати Сертифікат протягом двох робочих днів з дня надходження заяви в електронній формі засобами Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема”.
Електронний Сертифікат видається на кожну партію лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, оформлену одним товаросупровідним документом і діє протягом 60 днів з дати його видачі та підлягає анулюванню з дня закінчення цього строку.
Інформація щодо виданих та анульованих сертифікатів автоматично надсилається до Держмитслужби в порядку електронної інформаційної взаємодії у день видачі сертифікатів
Що змінюється при переході на е-Сертифікат:
- Електронний сертифікат замикає цифровий ланцюг прослідковуваності деревини від її заготівлі до реалізації (е-лісорубний квиток>е-ТТН>ЕОД>е-Сертифікат). Тепер система автоматично перевірятиме легальність та походження первинних документів, адже при видачі паперових сертифікатів це було неможливо!
- Усуваються корупційні ризики, які існували під час дії паперового Сертифікату;
- Електронний Сертифікат можна отримати швидко та зручно, без потреби відвідувати Міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства;
- Сертифікат може бути роздрукований заявником з Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема” та/або Порталу Дія та має однакову юридичну силу із сертифікатом в електронній формі;
- Отриманий електронний сертифікат містить обов’язкове посилання на Єдину державну систему електронного обліку деревини у вигляді QR-коду, а інформація про виданий сертифікат відображається на Єдиній екологічній платформі “ЕкоСистема”.
З метою забезпечення реалізації експериментального проекту з видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі, фахівцями Держлісагентства організовано та проведено онлайн-навчання щодо Порядку реалізації експериментального проєкту для відповідальних посадових осіб Міжрегіональних управлінь.
В ході навчання:
📌 ознайомлено фахівців з роботою єдиної державної платформи ЕкоСистема;
📌 визначено алгоритм дій при роботі з функціоналом е-Сертифікат;
📌 продемонструвано в тестовому режимі функціонал з видачі е-Сертифікатів.
Навчальні матеріали щодо адміністративної послуги з видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі розміщено за посиланням:
https://www.ukrforest.com/EducationalMaterials
Варто зазначити, що електронний сертифікат є черговим кроком в рамках реалізації комплексної цифровізації лісової галузі України, мета якої - запровадити в цій сфері прозорі та ефективні механізми управління.
Пресслужба ДАЛРУ
14.12.2023
В минулому, 2022, році співробітники відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА від колег із Інституту лісових досліджень (IBL, Польща) дізналися, що на двох насіннєвих плантаціях дуба звичайного в Польщі виявлено високу поширеність чужоземного шкідника жолудів – метелика Blastobasis glandulella (Riley, 1871). B. glandulella (бластобазис жолудевий, або жолудева міль). Жолудева міль – інвазійний для Європи вид метеликів із родини Blastobasidae, що походить зі східної частини США та з півдня канадської провінції Онтаріо. На батьківщині личинки жолудевої молі розвиваються в жолудях різних видів дуба (Quercus alba L., Q. coccinea Münchh., Q. macrocarpa Michx., Q. rubra L., Q. velutina Lam., Q. palustris Münchh.), а також у каштанах (рід Castanea, Fagaceae) та в горіхах (рід Carya, Juglandaceae).
В Європі B. glandulella вперше було знайдено у Хорватії в 1980-х роках, і з того часу шкідник поширився в багатьох європейських країнах, як це характерно для інвазійного виду. Виявилося, що личинки масово заселяють плоди місцевих видів роду Quercus L., зокрема дуба звичайного (Q. robur L.). Під час живлення гусениці молі повністю з’їдають сім’ядолі жолудя, не залишаючи можливості для його проростання. На відміну від інших шкідників жолудів (а саме, личинок довгоносиків і плодожерок з роду Cydia), гусінь жолудевої молі зимує в плодах.
Зважаючи на ці фактори, співробітники відділу ентомології, фітопатології та фізіології відразу почали збирати насіннєвий матеріал дуба звичайного з різних областей України. Протягом жовтня-грудня 2022 року гусениць B. glandulella виявили в жолудях, зібраних в Київській, Полтавській, Хмельницькій і Черкаській областях, а в 2023 році – в жолудях, зібраних у Тернопільській, Волинській, Кіровоградській і Житомирській областях. Одночасно вивчали біологічні особливості виду як у природних умовах, так і в лабораторних. У камеральних умовах простежили розвиток від личинки до імаго, щоб виключити помилкове визначення виду лише за личинкою. Додатково визначення виду зібраних нами личинок і метеликів, зокрема за геніталіями, підтверджено в закладі охорони лісу Інституту лісових досліджень – IBL у Польщі.
Під час вивчення біологічних особливостей жолудевої молі науковцями відділу виявлено, що личинки в міру розвитку та збільшення потреб у поживних речовинах переповзають із одного плода до іншого й здатні пошкодити за період свого розвитку до чотирьох жолудів.
Найбільш ретельні польові дослідження були проведені в Хмельницькій області. Так, у Кам’янець-Подільському районі окрім жолудів дуба звичайного, червоного та каштанолистого, личинок B. glandulella виявлено також у плодах гіркокаштанів – голого, дрібноцвітого та звичайного. Слід зазначили, що нами не було знайдено в літературних джерелах повідомлень про те, шо жолудева міль спроможна заселяти плоди дерев і кущів з роду Aesculus L. Пізніше личинок B. glandulella знайшли в плодах горіхів роду Juglans L. – волоського та чорного.
Зважаючи на те, що міль B. glandulella в окремих насадженнях у західних і центральних областях України вже встигла сформувати сталі популяції, пошкоджує велику кількість плодів (в окремих випадках – до 90 %), масово розмножується та швидко поширюється на нові території, вона найближчим часом може стати суттєвою перепоною для розмноження різних видів дерев та кущів з родин Fagaceae, Hippocastanaceae та Juglandaceae.
Ірина Соколова, кандидат с.-г. наук,
старший науковий співробітник відділу ентомології,
фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА
10.11.2023
Науковці ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» ведуть постійний моніторинг стану ялинових насаджень. Протягом 2011–2015 років у Східному Поліссі відбувалося масове всихання ялинових деревостанів. Тривалі посушливі умови протягом вегетаційного періоду обумовили зниження біологічної стійкості, погіршення санітарного стану, ослаблення та відмирання середньовікових і більш старших ялинників. Розладнання деревостанів в ослаблених ялинових насадженнях прискорювали осередки масового розмноження короїда-типографа (Ips typographus L.) і короїда-двійника (Ips duplicatus Sahib.).
У жовтні 2023 року директором станції Жежкуном А. М. і виконувачем обов’язки лісничого Гаркавим С. М. було проведено чергове лісопатологічне обстеження ялинових насаджень лісового фонду Слобідського дослідного лісництва. За його результатами встановлено наявність групових осередків всихання біля стін лісу до 30 м вглиб штучних деревостанів, чистих за складом.
Вони утворилися поряд зі зрубами з-під суцільних санітарних рубок минулих років, а також поодиноко по всій площі ділянок внаслідок заселення дуже ослаблених дерев короїдами. До чинників, які спричиняють погіршення санітарного стану насаджень, також належать вітровали та ураження кореневих систем дерев кореневою губкою.
За даними багаторічних досліджень ялинників у регіоні, які проводять науковці станції, освітлені стіни лісу, що межують із всохлими насадженнями та їхніми зрубами, зазнають більшого сонячного опромінення. Як наслідок, в них відбуваються різкі зміни мікрокліматичних умов, зокрема зниження вологості, підвищення теплового режиму, сухості, освітленості та негативної дії вітру. Це створює оптимальні умови для розповсюдження короїдів, які за своїми еколого-біологічними особливостями є світло- та теплолюбними тваринами.
Науковцями станції заплановано проведення заходів із поліпшення стану ялинників з осередками всихання, які мають на меті в першу чергу вилучення свіжозаселених дерев короїдами для зниження чисельності популяції шкідників і запобігання подальшому поширенню осередків у прилеглих насадженнях.
Пресслужба ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
Відбувся захист докторської дисертації директора
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» А. М. Жежкуна
24.10.2023
20 жовтня 2023 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.02 у Національному лісотехнічному університеті України відбувся успішний захист докторської дисертації директора ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Анатолія Миколайовича Жежкуна.
Тема роботи: «Ліси Східного Полісся України: структура, формування і відтворення» (06.03.03 – лісознавство і лісівництво).
Офіційні опоненти:
доктор с.-г. наук, професор Гойчук А.Ф., НУБІП України, професор кафедри лісівництва;
доктор с.-г. наук, професор Копій Л. І., НЛТУ України, зав. кафедри екології;
доктор с.-г. наук, професор Шлапак В.П., УНУС, професор кафедри лісового господарства.
В роботі дисертант проаналізував динаміку лісового фонду лісогосподарських підприємств Східного Полісся; оцінив сучасний стан, формову будову, використання
потенційної продуктивності та особливості природного і штучного відновлення лісостанів переважаючих лісових формацій; розробив моделі ходу росту еталонних соснових деревостанів свіжого дубово-соснового субору Східного Полісся; визначив ефективність суцільних і поступових рубок головного користування, заходів сприяння природному відновленню головних порід та рубок пов`язаних з реконструкцією малоцінних молодняків; розробив наукові рекомендації щодо рубок головного користування, рубок формування і оздоровлення лісів Східного Полісся, зокрема програму рубок догляду, яка передбачає формування високопродуктивних стійких дубово-соснових деревостанів свіжого дубово-соснового субору; удосконалив діагностичні ознаки 47 типів лісу Східного Полісся України та розробив 57 типів лісових культур до впровадження в регіоні.
На підставі прилюдного захисту дисертаційної роботи та за результатами таємного голосування членів спеціалізованої вченої рада одноголосно прийнято рішення про присудження Жежкуну Анатолію Миколайовичу науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук.
Щиро вітаємо Анатолія Миколайовича з величезним досягненням й бажаємо успішного втілення всіх творчих і наукових задумів у подальшій роботі.
Колектив ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
19.10.2023
Серед усіх філій ДП "Ліси України", що координуються Північним лісовим офісом, найбільша кількість ділянок самозаліснених лісів була передана до "Новгород-Сіверського лісового господарства" - 1622, 6 га.
У 2022 підприємство отримало 30 земельних ділянок у розмірі 669,8 га, де зростають самосійні ліси віком від 3 до 15 років. У лютому 2023 року було передано ще 28 ділянок у розмірі 952,6 га. Раніше вони використовувалися для сільськогосподарського виробництва, але за той час, що земля перебувала без догляду, там виросли сосни та берези віком від 3 до 35 років.
Зараз лісове господарство працює над приєднанням ділянок по Семенівській громаді. Було направлено клопотання, а також отримано дозвіл на розроблення проєктів землеустрою на площу в 769 га.
Порятунок усіх цих земель став можливим після ухвалення законопроєкту 5650 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів», і після того, як законом був визначений механізм збереження самосійних лісів із подальшим веденням лісового господарства на цих територіях.
Це рішення стало важливою інвестицією у майбутнє, адже без цього усі ділянки самосійних лісів були б викорчовані з подальшою зміною цільового призначення земель, що є справжнім екологічним злочином.
Лісівники дякують Новгород-Сіверській та Семенівській громадам за їхнє сприяння у передачі колись покинутих, занедбаних земель у дбайливі руки працівників лісництв. Тепер вони мають змогу охороняти та доглядати величезні гектари захаращених ділянок, що у майбутньому стануть високоефективними насадженнями й невід'ємною частиною лісів України.
Додатково від ДП "Ліси України": згідно з проведеними Держлісагентством дослідженнями, в Україні понад 1,7 млн га залісених територій поза межами офіційно визнаного лісового фонду. Значна частка перебуває в зоні ризику і може в будь-який момент бути використана, наприклад, під вирощування агрокультур.
За матеріалами сайту ДП "Ліси України"
https://e-forest.gov.ua/na-chernihivshchyni-tryvaie-poriatunok-samozalisenykh-lisiv/
09.10.2023
Стаття від науковців УкрНДІЛГА в газеті «Природа і суспільство». 2023, № 31–32 (435-436). С. 3–5.
Екстремальні високі температури та посухи почастішали, а спалахи короїдів у хвойних лісах досягли безпрецедентного рівня, що примушує змінити традиційні підходи до ведення лісового господарства. Зважаючи на необхідність координації міжнародних дій, Міністерство сільського господарства Чеської Республіки та Ліси Європи (FOREST EUROPE – конференція Міністрів, присвячена захисту лісів Європи) в межах діяльності пан-європейської програми FoRISK (Forest Risk Knowledge Facility) організували робочу групу для обміну знаннями стосовно кращого контролювання біотичних загроз, таких як спалахи короїдів.
Робоча нарада об’єднаної робочої групи «Управління біотичними загрозами в лісах – уроки спалахів короїдів» (Managing Biotic Threats in Forests – Lessons Learned from Bark Beetle Calamities) відбулася 30 травня – 1 червня в Бжезніце (Чеська Республіка). Ця нарада є частиною діяльності, спрямованої на підтримку адаптації лісів до зміни клімату та підвищення їхньої стійкості.
У нараді взяли участь близько 40 учасників із 16 країн Європи (Австрії, Бельгії, Болгарії, Великої Британії, Італії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Сербії, Словаччини, України, Фінляндії, Хорватії, Чеської Республіки та Швеції, а також представники міжнародних організацій – «Ліси Європи», Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Європейського Інституту лісу (EFI). Було заслухано 21 доповідь за трьома напрямами (секціями). Обговорення важливих питань тривало також на позасекційних засіданнях і на екскурсії.
На першій секції під назвою «Життя з короїдами та іншими біотичними загрозами» заслухано представників різних країн стосовно причин і динаміки спалахів короїдів». Другу секцію присвячено заходам управління спалахами короїдів. На третій секції обговорювали питання стратегії управління ризиками лісових збурень, важливість міжнародної кооперації, зокрема програми FoRISK.
Як відомо, осередки короїдів формуються після ураганів, пожеж і посух, а заселені дерева стають уразливими до дії вітру. Ділянки, де насадження всохли, відновлюються природним чи штучним шляхами, але сконцентроване на великих площах поновлення приваблює дичину, яка його пошкоджує.
Зважаючи на це, у стратегії запобігання та пом’якшення наслідків спалахів короїдів визначено такі напрями (Маркус Ліндер, ЕФІ):
– запобігання (prevention) – обмін знаннями й досвідом, створення мішаних лісів, регулювання чисельності дичини, яка може завдавати шкоди природному поновленню та лісовим культурам;
– готовність (preparedness) – заходи профілактики, вчасного виявлення та гасіння лісових пожеж; захист від заселення короїдами деревини, одержаної від рубок порятунку після пожеж, ураганів, сніголаму та інших стихійних лих; феромонний моніторинг шкідливих комах;
– реакція (response) – обмін інформацією, вчасне виявлення осередків короїдів, здійснення санітарних рубок і рубок порятунку, екологічно безпечні заходи очищення лісосік, викладання ловильних дерев і вчасне корування, вчасне вивезення з лісу заготовленої деревини;
– відновлення (recovery) – субсидії держави власникам лісів, створення умов для формування різноманітних за складом насаджень, створення коридорів для дичини з метою захисту природного поновлення та лісових культур.
У більшості країн-учасників наради спалахи короїдів мають тривалу історію, що дало змогу накопичити певний досвід і розробити пропозиції щодо зменшення негативних наслідків для лісу та суспільства.
Так у Чехії у 2022 р. пошкоджено різними чинниками 1600 га лісів. За останні 5 років загинули та охоплено рубкам порятунку близько 20 % запасу ялинових лісів (Томас Гласний). Основні чинники – вітер, пожежі й короїди. Крім відомого всім короїда-друкаря Ips typographus, збільшилася роль інших видів, зокрема Ips duplicatus, Pityogenes chalcographus (Мілош Кнізек).
Незважаючи на наявність карти ризиків, визначення пріоритетів нагляду, застосування феромонних пасток і ловильних дерев, у Чехії коруванням заселених дерев і інсектицидами вчасно встигають обробити лише 20% деревини!!! Це пов’язано зокрема з невпинним зменшенням кількості кваліфікованих робочих, пасивністю власників лісів і негнучкою системою державної закупівлі. Період залісення зрубів у Чехії сягає 5–10 років. Застосовують садивний матеріал різних порід, оскільки ніхто не знає, які види дерев витримають стрімку зміну клімату. На зрубах пропонують залишати незалісені смуги на межі з лісом, щоб сприяти поширенню різних порід. Значні проблеми лісовідновлення виникають у зв’язку зі збільшенням чисельності дичини та масової потрави культур і природного поновлення.
У Німеччині (Ральф Петеркорд) причинами масового всихання лісів були посухи 2018–2022 рр., причому небезпеку не усвідомлювали власники лісів, лісівники, лісові промисловці, політики і суспільство. Власники приватних лісів не знали ознак заселення дерев, не використовували матеріали дистанційного зондування й не обмінювалися інформацією з сусідами. Не вистачало робітників, щоб корувати деревину чи обробляти інсектицидами. Не вистачало місця для зберігання деревини за межами лісу (зберігати її на сільськогосподарських землях заборонено). Фірми не встигали переробляти деревину, заготовлену під час санітарних рубок, а переробка без можливості збуту була невигідною. Хоча за правилами Євросоюзу застосування інсектицидів обмежено, за необхідності швидко захистити ліс на великій площі без них було важко обійтися.
В Австрії (Гернот Хох) спалах короїдів 2015 р. з піком у 2018 р. на півночі країни був спричинений лише посухою, а спалах 2021 р. в гірських лісах на півдні – ураганом 2018 р. та сніговалом 2019/20 та 2020/21 рр. Щільність короїдів збільшилася навіть на значній висоті над рівнем моря. Застосування моделі PHENIPS дало змогу побудувати межі зон із наявністю з 1, 2, 3 поколінь короїдів, а високо у горах – із відсутністю завершення розвитку навіть повного покоління.
Ділянки, пошкоджені снігом, вітром, і осередки короїдів виявляють під час аналізу знімків Sentinel. Під час моделювання розміщення осередків короїдів у просторі деревостанів беруть до уваги частку ялини у складі, висоту намету, периметр узлісся. Кількість генерацій короїдів на рік визначають за показниками клімату, мезоклімату й мікроклімату, які залежать від рельєфу місцевості, нахилу, рівня ґрунтових вод, водного балансу тощо.
У північних країнах такі спалахи ще не набули такого масштабу, як у Центральній Європі, але на досвіді сусідів вони очікують збурень у всеозброєнні. У Великій Британії (Макс Блейк) для нагляду використовують феромонні пастки та гелікоптери. Рішення щодо заходів приймають згідно з рівнями небезпеки. За наявності ізольованої популяції шкідника, якого раніше не було, й заселенні до 5 дерев їх вирубують, корують і/або обробляють інсектицидами (рівень 1). На наявності понад 20 заселених дерев а осередку давниною не менше трьох років (рівень 4) вирубають і подрібнюють усі дерева.
У Фінляндії (Тіїна Іліойа) у 2010 р. вперше виявлено 2 покоління короїда-друкаря. До того ж верхівки старших дерев і молодняки заселяють Pityogenes chalcographus та Polygraphus polygraphus, а ловильні дерева – Ips duplicatus. Побудовані зони ризику з урахуванням суми температур, результатів Національної інвентаризації лісів і феромонного моніторингу. Закон обмежує літнє зберігання заготовленої деревини ялини в лісі, якщо її більше 10 м3/га. Дерева, зрубані влітку, треба вивозити з лісу на півдні Фінляндії до 15 липня, північніше – до 24 липня, а на півночі – до 15 серпня. Якщо осередок короїдів поширюється з об’єктів ПЗФ, власник лісу отримує компенсацію від держави. Якщо осередок поширюється від межі зі суцільними зрубами, компенсацію не виплачують. У Фінляндії влаштовують дороги, тренують персонал для виявлення заселених дерев, приділяють увагу селекції деревних видів на стійкість, обладнують розсадники за сучасними технологіями. Вважається, що ризик виникнення спалаху існує за наявності у феромонних пастках понад 15 тис. жуків на ділянку або у випадку заселення більше 10 дерев на 1 км периметра узлісся. Тому розробляють заходи щодо відволікання копитних від ділянок лісовідновлення та коригують ліміти відстрілу.
У Норвегії оцінили ризики поширення короїдів за даними 45-річного застосування феромонних пасток, причому результати обліку передають в он-лайн портал (Паал Крокене). Наразі короїд-друкар у Норвегії має одне покоління, але у випадку прогнозованого потепління можливий розвиток другого покоління, до заселення яким дерева більш уразливі.
Проблему всихання сосни в Україні висвітлила Катерина Давиденко. Глобальними причинами поширення осередків короїдів починаючи з 2010 р. є посухи, а локальними – значна частка чистих соснових насаджень. Недосконалість нормативної бази позбавляє можливості вчасно вирубати заселені дерева, тому що період вильоту жуків після зимівлі припадає на «сезон тиші». Через відсутність вітчизняних феромонних пасток і доволі високу вартість закордонних, необхідність їхнього збереження після застосування для пред’явлення на вимогу фінансових органів, дефіцит персоналу для швидкого регулярного кваліфікованого підрахунку жуків у пастках, відсутність механізму передання даних у центральні органи управління або наукові установи обмежується можливість прогнозування поширення й обліку короїдів. Перелік інсектицидів, дозволених для використання в лісовому господарстві, не є достатнім для забезпечення захисту заготовленої деревини та обробки ловильних дерев. Відсутність механізованого корування заселених і ловильних дерев не дає змоги вчасно захистити лісову продукцію на великій площі.
В Чехії запропоновано стратегію щодо лісовідновлення на площі, де ліс загинув і вилучений санітарними рубками під час спалаху короїдів. Пропонується поступатися продуктивністю насаджень на користь стійкості та виконанню екологічних послуг лісу (Ян Леугнер, Чехія).
З метою вікової диференціації нових деревостанів пропонується садити цільові види дерев у найбільш принадних для них умовах, а піонерні (березу, осику, вільху, тополю) – разом із цільовими, а на великих зрубах (до 10 га) – для вирощування в короткій ротації (20–30 років). За іншим підходом на першому етапі відновлюють природним чи штучним шляхом усі наявні на ділянці види дерев, а на другому – підсаджують види дерев, яким необхідні специфічні умови мікроклімату (бук і ялицю). З урахуванням доповнення насаджень початкову щільність саджанців зменшують.
Зважаючи на те, що наслідком збільшення площі зрубів буде збільшення у наступному десятилітті площі незімкнених культур і молодняків, які треба вчасно доглядати та захищати від шкідливих комах, патогенів і дичини.
Під час екскурсії учасники наради ознайомилися з різними підходами до подолання спалахів короїдів та їхніх наслідків у ялинових насадженнях, зокрема щодо відновлення лісів та їхньої адаптації до зміни клімату на висоті 600–800 м над рівнем моря в Брди (Середня Чехія), лісів різних форм власності, зокрема державних і недержавних, воєнних, фермерських і Празького архієпископства.
У зазначених господарствах застосовують рекомендовані вченими заходи профілактики поширення осередків короїдів. Вчасно вивозять заготовлену деревину, навчають персонал виявляти заселені дерева, особливо в стіні лісу. Ловильні дерева викладають до початку льоту короїдів (до 10 квітня) із застосуванням харвестерів, основи стовбурів обробляють інсектицидами. Корування заселених ловильних дерев здійснюють харвестером зі спеціальною насадкою у період між піком заселення (коли з’являються перші личинкові ходи) та вильотом самок для закладання сестринського покоління. Витрати власників лісів на корування (200 крон/м3) та викладання ловильних дерев (100 крон/м3) покриває страхування. Визначено, що за вчасного корування ловильних дерев заболонь не сіріє й відповідають категоріям В/С.
Таким чином, стрімке погіршення стану лісів спричиняє збитки власникам лісів і впливає на ринок деревини, на добробут населення, навколишнє середовище, дозвілля, спорт, місця перебування лісових тварин і виростання рослин, біорізноманіття загалом, запаси вуглецю, можливість регулювання клімату, а примушує коригувати стратегію відновлення лісу.
Після спалахів короїдів відбувається дефрагментація лісових масивів, що створює умови для виникнення нових осередків. Осередки всихання поширюються у північні регіони, причому збільшується видовий склад небезпечних шкідників, що розмножуються за наявності сприятливих умов для живлення, зимівлі й за відсутності природних ворогів. Вчені пропонують думати не тільки про лісовий сектор, але й про необхідність відновлення лісів для виконання екологічних функцій і підтримання майбутнього життя людства.
Валентина Мєшкова, головний науковий співробітник
відділу ентомології, фітопатології та фізіології,
професор, д-р с.-г. наук
Катерина Давиденко,
старший науковий співробітник відділу ентомології,
фітопатології та фізіології, доцент, канд. с.-г. наук
Доєднуйтеся до відновлення!
28.09.2023
Набір у кадровий резерв державної служби для роботи на деокупованих територіях триває.
Якщо ви бажаєте взяти участь у відновленні деокупованих територій:
перейдіть за посиланням https://bit.ly/45NIOn7
зареєструйтеся в системі;
заповніть анкету;
оберіть напрямки, за якими готові працювати.
Наразі вже понад 2000 людей приєдналися до резерву. Станьте й ви частиною відновлення України!
Всі деталі про проєкт читайте на сайті НАДС https://nads.gov.ua
Координаторами проєкту є Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та НАДС.
Державне агентство лісових ресурсів України
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
Участь у семінарі «Роль українських біосферних резерватів під час війни» у місті Еберсвальде, Німеччина
19.09.2023
З 4 по 8 вересня 2023 року на базі Університету сталого розвитку у м. Еберсвальде (Німеччина) відбувся семінар на тему «Роль українських біосферних резерватів під час війни» у рамках німецько-українського проєкту «Біосферні ліси та річки – створення систем підтримки та зв’язків для трансформації конфліктів». Керівник проєкту – професор, доктор П’єр Л. Ібіш (Центр еконіки та управління екосистемами, факультет лісового господарства та навколишнього середовища Університету сталого розвитку Еберсвальде).
До семінару залучилися представники 7 біосферних резерватів України. Від Деснянського біосферного резервату брав участь директор ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція», канд. с.-г. наук, с.н.с. Жежкун А. М.
До програми семінару входили наступні презентації:
Вплив російської агресії на українські природоохоронні території і біорізноманіття;
Чорнобильський резерват упродовж і після окупації російськими загарбниками;
Проблеми біосферного резервату «Розточчя», спричинені війною;
Наслідки війни у Деснянському біосферному резерваті;
Асканія-Нова – біосферний резерват упродовж війни: сучасний стан та ризики;
Карпатський біосферний резерват – діяльність під час викликів, спричинених війною Росії проти України;
Управління природними ресурсами у Центральній Азії (Ферганська долина): поява і трансформація конфліктів;
Психологічне здоров’я у контексті змін клімату та зростання невизначеності у майбутньому;
Екосистемна реставрація;
Наука і дослідження у біосферних резерватах ЮНЕСКО;
Трансформація навчання у мережі.
У презентації «Наслідки війни у Деснянському біосферному резерваті» (доповідачі: Кубраков С. В., Жежкун А. М., Кубракова А. С.) розглянули сучасний стан біосферного резервату «Деснянський» після початку військової агресії. Біосферний резерват «Деснянський» розташований на півночі України, а саме – у північній частині Сумської та північно-східній частині Чернігівської областей. Фахівці акцентували увагу на умовах загрози замінованих територій, лісових пожежах, на знищенні та пошкодженнях лісів унаслідок військових дій, втраті людей і руйнуванню інфраструктури.
Для обговорення матеріалів презентацій учасники семінару були розподілені на робочі групи. Кожна робоча група мала підготувати відповіді на запитання, поставлені модератором. Зокрема, проф. П’єром Ібішем у презентації «Екосистемна реставрація» були поставлені наступні запитання:
1. Пріоритети в екосистемах, що постраждали від наслідків війни, які також потерпають від зміни клімату (та інших джерел стресу);
2. Пріоритети в біосферних резерватах, що постраждали від прямих і непрямих наслідків війни;
3. Що потрібно в освіті, науці та в навчанні для адаптивного відновлення (Pro-Restavration)?
Організатори семінару ознайомили учасників із відновленими екосистемами, що постраждали від наслідків Другої світової війни: лісові екосистеми, екосистеми в заплаві р. Ельба. У національному природному парку «Elbe River Landscape – Brandenburg» поблизу містечка Лензен презентували екскурсію вздовж р. Ельби по колишньому внутрішньому коридору кордону Німеччини.
За результатами семінару учасниками підготовлено меморандум. Під час зустрічі учасників семінару з депутатом німецького парламенту (Бундестаг) Нікласом Вагенером були обговорені проблемні питання щодо діяльності біосферних резерватів України в умовах війни.
Заплановано створення сумісної робочої групи для сприяння розмінуванню територій, підготовки експертів і матеріально-технічної підтримки в умовах воєнного стану.
ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
Щирі вітання з професійним святом – Днем працівника лісу!
15.09.2023
Наукові дослідження на об’єктах лісонасінної бази
05.09.2023
Відповідно до укладеного договору щодо надання науково-технічних послуг між ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» і філією «Ніжинське лісове господарство» ДП «Ліси України» розпочато проведення наукових досліджень під керівництвом директора станції кандидата сільськогосподарських наук А. М. Жежкуна. Метою роботи є розроблення наукового обґрунтування лісогосподарських заходів щодо догляду за деревами сосни звичайної та формування їхніх крон на постійній лісонасіннєвій ділянці, що надалі буде впроваджуватися на інших об’єктах лісонасінної бази замовника.
Об’єкт дослідження знаходиться у Батуринському лісництві. Після проведення обстеження підібраної постійної лісонасіннєвої ділянки було закладено постійну пробну площу. На ділянці відбірано найкращі дерева, залишені для насіннєношення, виміряно морфометричні показники їхніх стовбурів і крон, вилучено всі небажані екземпляри деревних і чагарникових видів.
Під час робіт проведено навчання інженерно-технічного персоналу філії щодо формування крон насіннєвих дерев сосни звичайної.
ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
До питання щодо інвазійних деревних видів
27.07.2023
Інвазія – здатність живих організмів до неконтрольованого поширення. Інвазія рослин полягає у спроможності рослин поширюватися на територія, де вони раніше не росли.
Інвазії рослин пов‘язані з інтродукованими або екзотичними видами. Слід зазначити, що інтродуценти і екзоти збільшують видове фіторізноманіття, проте не завжди у належному напрямку.
Інвазія рослин залежить від біологічних ознак та екологічних властивостей рослин, кліматичних і ґрунтово-гідрологічних умов. А вони у свою чергу пов‘язані з зональними, поясними, секторальними, регіональними та ландшафтними особливостями. У галузях економіки важливе значення щодо інвазійних процесів мають окремі специфічні особливості. Зокрема, у лісовому господарстві слід враховувати функціональне призначення лісів – поділ їх за категоріями.
Видається, що 13 інвазійних видів дерев і чагарників є недоцільними для лісів І категорії (природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення). Можливо потрібно і обмежтися лісами цієї категорії та напрацювати обґрунтування заходів щодо усунення інвазійних видів у цих лісах. Постає низка запитань. Чи слід у лісах природно-заповідного фонду (різних режимів заповідності) вилучати деревостани акації білої суцільною рубко, чи здійснювати переведення їх до іншої категорії лісів? Чи потрібні взагалі рубки деревостанів з вилученням інвазійних видів? Чи вносити зміни до Правил рубок? Чи застосовувати пестициди для попередження поширення інвазійних видів?
У Поліссі України акація біла дійсно має інвазійну здатність і не завжди є прийнятною у експлуатаційних лісах. У рекреаційно-оздоровчих лісах білоакаційники приваблюють відвідувачів у період цвітіння. В цей час важливе значення має і висока нектароносна здатність акації.
Завдяки якірній кореневій системі акації білої та інших порід вдалося зупинити водну ерозію ґрунтів на лесових плато у басейні р. Десна у Чернігівській та інших областях. У степовій зоні акація біла має важливе захисне значення. Подібні запитання можливо поставити і до інших порід у наведеному списку.
У дендропарку ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» випробовується понад 100 видів інтродуцентів та екзотів. На початковому етапі репродукції інвазійної здатності у акації білої (гігантська форма), гледичії колючої, айланту найвищого, каркасу західного не виявлено. Ці та інші види по різному пристосовуються у регіоні до місцевих та глобальних змін кліматичних умов.
Отже ці та інші питання потребують вивчення та надання відповідей, а лише потім – рекомендацій щодо шкодочинної спроможності та інвазійності певних видів рослин у різних регіонах.
ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
Акація біла та айлант високий в дендропарку ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
29.06.2023
22 червня 2023 року директором ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» Жежкуном А. М., виконувачем обов‘язки лісничого Слобідського дослідного лісництва Гаркавим С. М., майстром лісу Морусом В.М. проведено обстеження дослідних лісонасіннєвих об’єктів.
У кв. 32, вид. 20, площею 1,0 га постійна лісонасіннєва ділянка модрини європейської створена у 2013 році. На ділянці у 2018 році проведено освітлення з вилученням дерев небажаних порід та формування крон способом зріджування 2–3-річних приростів верхівкового пагону за висотою. З насіння, зібраного на ПЛНД, у 2020 році створені випробувальні культури модрини європейської.
На час обстеження визначена добра успішність насіннєношення модрини. Однак, на окремих місцях виявлено змикання крон насіннєвих дерев модрини і перекриття бічних гілок, а також паросткове поновлення дерев берези повислої, осики, акації білої, верби козячої. Тому на 2024 рік заплановано розріджування (прочищення).
У кв. 31, вид. 11, площею 1,0 га була створена клонова лісонасіннєва плантація сосни звичайної у 2018 році. Збереженість дерев сосни становить 95 %. Упродовж перших 3 років проводили агротехнічний догляд у рядах (прополювання сапкою) та у міжряддях культиватором КЛД-1,8 із трактором МТЗ 12.21.2. Також проводили доповнення плантації на місцях відмерлих дерев сосни.
Висота дерев сосни звичайної становить 0,6–3,0 м. У живому надґрунтовому покриві переважають трав’янисті рослини родини злакових. Проєктивне покриття люпину багаторічного становить 20 %. Близько 50 % від площі ділянки: відновилися дерева природного поновлення берези повислої, верби козячої, акації білої, дуба звичайного. У 2024 році запроєктовано провести зрізання паростків листяних порід та скошування трав’янистої рослинності у проєкції крон дерев сосни.
Для формування крони у дерев заввишки понад 2 м провести зрізування 1–2 приростів термінального пагону, а у дерев заввишки 1,5 м – вилучення центральної бруньки у кільці гілкування. Ці заходи забезпечать поліпшення стану насіннєвих дерев сосни звичайної, формування компактної низькоопущеної крони для раннього та рясного насіннєношення.
ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
27.06.2023
16 червня на розширеному засіданні кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України (м. Львів) відбулося заслуховування доповіді дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук директора ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» Анатолія Миколайовича Жежкуна на тему «Ліси Східного Полісся України та оптимізація їх формування і відтворення».
На засідання були присутні члени професорсько-викладацького складу кафедри лісівництва, а також кафедри лісової таксації та лісовпорядкування, кафедри ботаніки, деревознавства та недеревних ресурсів, кафедри лісових культур і лісової селекції, кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології, кафедри екології.
Здобувач доповів за презентацією результати дисертаційної роботи щодо стану вивченості проблеми, методологічних основ та об’єктів досліджень, видового різноманіття та ландшафтно-типологічної структури лісів, сучасного стану, особливостей формування, продуктивності лісів Східного Полісся України. Охарактеризоване природне лісовідновлення після проведення рубок головного користування, особливості штучного лісовідновлення та лісорозведення у регіоні досліджень, вплив рубок догляду та реконструктивних рубок на формування цінних деревостанів.
В обговоренні дисертації взяли участь: доктор сільськогосподарських наук, професор Дебринюк Ю. М., доктор сільськогосподарських наук, професор Лавний В. В. та рецензенти – доктор біологічних наук, професор Криницький Г. Т., доктор сільськогосподарських наук, професор Осадчук Л. С., доктор сільськогосподарських наук, професор Копій Л. І.
За результатами розширеного засідання кафедри лісівництва НЛТУ України дисертаційну роботу А. М. Жежкуна на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук рекомендувано подати до захисту у спеціалізованій вченій раді НЛТУ України за спеціальністю 06.03.03 – «Лісознавство і лісівництво».
ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
23.05.2023
Весна у розпалі. Доглянутий працівниками дендропарк ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» радує своїх творців та відвідувачів ніжною соковитою зеленню та яскравими кольорами.
Прикрашають паркові композиції та стежки рясні багряні барви квітів айви звичайної, рожевих суцвіть церцису канадського та фіолетових флоксів на альпійських гірках.
ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
18.05.2023
Весняну лісокультурну кампанію 2023 року було розпочато на підприємстві на початку квітня.
На зрубах суцільних санітарних рубок та рубок переформування створено 4,2 га культур сосни звичайної мішаного складу. Допоміжною породою у ТЛУ В2 прийнято дуб звичайний. Сіянці однорічного віку вирощені у теплиці та розсаднику Слобідського дослідного лісництва.
У культурах сосни звичайної 1–2-річного віку проведено доповнення на площі 17,6 га. Загалом у рамках програми Президента «Зелена країна» на цей час висаджено вже 51 тисячу молодих дерев.
Для вирощування сіянців сосни звичайної проведено висівання насіння цієї породи І класу якості у теплиці та розсаднику загальною площею 0,05 га. Упродовж вегетаційного періоду 2023 року потребується проведення вчасних доглядів за посівами та в лісових культурах.
ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
23.03.2023
Державне підприємство «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» Українського науково-дослідного інституту лісівництва і агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького (м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область) запрошує фахівця на посаду інженера лісового господарства.
Вимоги до кандидата: вища лісогосподарська освіта, вміння користуватися персональним комп’ютером.
Довідки за телефоном (04658) 31656.
Робоче місце інженера лісового господарства
09.02.2023
Ліси виконують важливі екологічні, економічні і соціальні функції. Охорона лісових екосистем, відтворення корінних деревостанів, збереження природної спадщини є важливим завданням екологів, лісівників і усієї громадськості.
На запрошення громадської організації «Деснянська ліга натуралістів» 21 січня 2023 р. директор ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» УкрНДІЛГА, к. с.-г. н. Анатолій Жежкун провів лекцію на тему «Лісова екологія Сіверщини». Серед слухачів були представники Новгород-Сіверської ОТГ, Новгород-Сіверської РВА, журналісти, внутрішньо переміщені особи зі східних регіонів країни.
Розглянуто питання екології, структури екосистеми, типів рослинності, компонентів та ознак лісу. Присутніх ознайомили зі структурою, породним складом, площею, запасом і приростом деревостанів України та Східного Полісся зокрема.
У надзвичайно тяжкий для нашої держави час та військове лихоліття учасники зі жвавим зацікавленням сприйняли теоретичні знання. У відповідях на чисельні запитання лектор надав пояснення щодо заповідання лісів та інших екосистем, особливості заготівлі деревини, збору грибів та лісових ягід, збільшення лісистості території, а також правил поведінки у лісі в умовах сьогодення.
ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»
Фото: Марія Максименко
Результати науково-дослідних робіт за держбюджетною тематикою
08.11.2024
У ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» успішно завершена робота над заключним звітом про виконання багаторічної науково-дослідної роботи за темою № 2 «Удосконалити систему рубок у лісах України на засадах наближеного до природи лісівництва» (виконавці: д-р с.-г. наук, с.н.с. Жежкун А.М., канд. с.-г. наук, старший дослідник Порохняч І.В.; науковий керівник – д-р с.-г. наук, проф., чл.-кор. НАН України і НААН Ткач В.П.), замовником якої є Державне агентство лісових ресурсів України. Після розгляду і затвердження Вченою Радою ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» звіт передано для подальшого опрацювання та узагальнення до відділу лісівництва та економіки лісового господарства Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького.
Значний обсяг наукової роботи наукові співробітники Станції вели безперервно упродовж 2020–2024 років не зважаючи на складний час в країні і переважно на громадських засадах. Комплексні лісівничі дослідження виконували на низці стаціонарних дослідних об‘єктів, закладених науковцями Станції у лісовому фонді Слобідського дослідного лісництва та у філії «Ніжинське лісове господарство» ДП «Ліси України» (Східне Полісся).
У матеріалах звіту проаналізовано інформацію про насіннєношення сосни звичайної як основи для природного поновлення лісів в регіоні. Надані результати та проведена оцінка успішності лісовідновлення на ділянках дослідних рівномірно-поступових, групово-поступових рубок головного користування, рубок переформування із застосуванням низки активних експериментів щодо заходів зі сприяння природному поновленню. Визначено умови та перспективи отримання та застосування нової техніки і природозберігаючих технологій для запровадження розробленої моделі заходів наближеного до природи ведення лісового господарства у лісах Східного Полісся України. Зроблено узагальнення отриманих матеріалів, надано ґрунтовні висновки. На основі результатів отриманих досліджень виконано та передано до розгляду УкрНДІЛГА уточнення та доповнення до нової редакції «Правил рубок головного користування в лісах України».
ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»