Новгород-Сіверську лісову науково-дослідну станцію (Новгород-Сіверську ЛНДС) (до 2005 року Придеснянська науково-дослідна станція по боротьбі з ерозією ґрунтів – Придеснянська НДСБЕГ) засновано 28 квітня 1961 року у результаті реорганізації Придеснянської дослідно-яружної станції (с. Криски Понорницького району Чернігівської області), створеної в системі Наркомпрома УРСР у 1922 році, а в 1932 році переданої УкрНДІЛГА як Придеснянський опорний пункт.

Основними завданнями станції були захист ґрунтів від ерозії та охорона вод. Науковцями станції розроблено комплекс протиерозійних заходів, який впроваджено на експериментальній базі у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області.

Науковці станції до 1961 р. вивчали гідрологічні та метеорологічні процеси на сільськогосподарських землях, змив і розмив ґрунтів, вплив сільськогосподарських культур на інтенсивність ерозійних процесів, роль агротехнічних, гідротехнічних і фітомеліоративних заходів у захисті ґрунтів від ерозії. Було створено мережу метеорологічних постів, улаштовані стокові площадки.

З 1962 року на території землекористування Придеснянської НДСБЕГ розпочалося впровадження комплексу протиерозійних заходів, оскільки окремо узяті заходи чи споруди не здатні були зупинити ерозію на розчленованій місцевості (Ю. К. Телешек, І. С. Антонов, Г.О. Доброленський, О.І. Гончар, В.В. Репневський, М.О. Репневська, М.Я. Юрковський, П.А. Попов, І.Я. Попсуй, А.А. Чернишов). Боротьбу зі збільшенням ярів здійснювали шляхом створення прибалкових і прияружних лісосмуг, яружно-балкових лісових насаджень, донних чагарникових мулофільтрів, залуговування схилів і днищ ярів і балок, створення водозатримувальних валів, донних загат тощо. Створено 1800 пог. м водозатримувальних валів, 77 га захисних насаджень, реконструйовано близько 60 га протиерозійних об’єктів. Визначено асортимент порід дерев і чагарників для створення лісосмуг, причому їхні ширину й конфігурацію визначали залежно від меліоративного навантаження. Випробовували різні способи садіння та схеми змішування порід. У результаті проведених заходів ріст ярів було зупинено. Паралельно з цим вивчали ґрунтово-гідрологічні процеси, ефективність захисних заходів.

Основою заходів другого етапу протиерозійних робіт була контурна організація території – нарізання ланів і доріг за горизонталями, поперек напрямку стоку. З таким розміщенням ланів узгоджували розташування лісових смуг, систему обробітку ґрунту, чергування просапних культур із культурами суцільної сівби вниз за схилом.

У наступні роки вивчали і вдосконалювали протиерозійний комплексу, котрий утворений на землях підсобного господарства, оцінювали продуктивність яружно-балкових земель у регіоні досліджень (М.М. Бурнос, Г.О. Доброленський, В.Г. Писарцов, Є.М. Кузьмін, Ю.Д. Матухно, В.М. Саян).

Розвиток ґрунтозахисного травосіяння дав змогу створити колекцію різних видів і екологічних форм багаторічних трав. Проведені наукові дослідження щодо  залуговування еродованих і засушених земель і створення промислових насінників трав (О.І. Гончар, І.Я. Попсуй, В.В. Репневський, М.М. Бурнос).

Для вивчення водорегулювальної ролі лісів на берегах рік і водоймищ закладено стаціонарний об’єкт із випробовування стійкості різних деревних порід до затоплення. Деревні породи було висаджено смугами в декілька рядів від русла р. Десни до незатоплюваної зони. Досліджено також вплив існуючих заплавних насаджень на руслові процеси, властивості алювіальних ґрунтів, якість води (В.В. Репневський, Г.О. Доброленський, Є.М. Кузьмін, М.І. Дармограй), продуктивність заплавних лісів (М.О.Галів ).

У 1966–1970 рр. на дослідній станції розпочато дослідження пошкодження деревостанів кореневою губкою і розробка заходів боротьби з нею, вивчення фізико-біохімічних основ росту і стійкості деревних порід, розробку методів реконструкції послаблених насаджень (І.О. Алексєєв).

З 1976 р. розпочато дослідження впливу лісу на якість водного стоку із сільськогосподар¬ських водозборів у зв’язку з прогресуючою хімізацією сільськогосподарського виробництва. Було визначено розміри виносу забруднюючих речовин з водозборів, якісні показники атмосферних опадів, поверхневого стоку, підземних і річкових вод. Вивчено механізм очищення поверхневого стоку захисними лісовими насадженнями, який полягає в його поглинанні лісовими ґрунтами, переведенні у внутрішньоґрунтовий і ґрунтовий стоки, сорбції забруднюючих інгредієнтів ґрунтами та підстилаючими породами. Сорбовані ґрунтами речовини утилізуються і включаються в біологічний кругообіг речовин.

До 1985 року було розроблено систему заходів щодо захисту водних об’єктів від забруднення агрохімікатами. В агроландшафтах таким заходом є створення захисного інженерно-біологічного комплексу, структурною і функціональною основою якого є система лісосмуг і насаджень (М.О. Репневська, Є.М.. Кузьмін, Ю.Д. Матухно).

До перспективних напрямів досліджень Новгород-Сіверської ЛНДС належить розробка нормативів і методів створення та формування захисних лісових насаджень для схилової системи землеробства в умовах Придеснянської височини. Змістом дослідження є визначення оптимальної захисної лісистості, розподіл захисних насаджень за категоріями: полезахисні смуги, водорегулювальні лісосмуги на привододільних землях, прибалкові й яружні системи, яружно-балкові насадження, а також їх взаємодія з іншими об’єктами протиерозійного комплексу.

У 1995 році науковці станції Ю. Д. Матухно, С.О. Дем'яненко та співробітник Київської ЛНДС (у ті часи – Старопетрівської) М.М. Давидов розпочали дослідження з моніторингу лісів другого рівня. Було створено мережу із 120 ділянок моніторингу другого рівня, яка охоплює 7 областей північно-східної частини України.

Після аварії на Чорнобильській АЕС дослідну станцію включено до складу виконавців з радіоекологічних досліджень. Вивчено характер розподілу радіонуклідів на території, варіювання забруднення виявилося надзвичайно високим. Досліджували вертикальну міграцію радіонуклідів залежно від ґрунтово-гідрологічних умов, поглинання радіоактивних ізотопів основними лісотвірними породами, зокрема, деревиною, корою (живою та мертвою), гілками, корінням, листками, хвоєю. Вивчали накопичення радіоактивних елементів у трав’янистій рослинності, ягодах і грибах. Установлено, що найбільшою здатністю до накопичення радіоактивних елементів характеризуються спорові рослини, особливо папороті та плауни, а також гриби. Найчистішим компонентом лісових ценозів є деревина. Накопичення радіонуклідів лісовими рослинами визначається не тільки рівнем забруднення ґрунту, але й значною мірою – дисперсністю радіоактивних речовин, що випали, та ступенем зволоження території (Ю.Д. Матухно, С.О. Дем'яненко, Г.В. Тартичний, О.І. Шурига, О.І. Михайличенко).

Директор ДП "Новгород-Сіверська ЛНДС":

Жежкун Анатолій Миколайович, доктор с.-г. наук, старший науковий співробітник

Наковий відділ – 2 чол.

Порохняч Ігор Володимирович, канд. с.-г. наук., старший дослідник, заступник директора

Випробувальна радіологічна лабораторія – 2 чол.

Слобідське дослідне лісництво – 15 чол.

Серб Володимирович Іванович, лісничий

Бухгалтерія – 3 чол.

Цуран Інна Михайлівна, гол. бухгалтер

В контексті концепції сталого розвитку галузі, у відповідності до виконання програми "Ліси України на 2002-2015рр.”, Комплексної програми розвитку галузевої  науки Держкомлісгоспу України на 2006-2015рр.  пріоритетними напрямками розвитку лісівничої науки є:

1)  Забезпечення невиснажливого, безперервного та раціонального лісокористування;

2)  Збільшення    лісистості    території,     своєчасне,    якісне    лісовідновлення  та реконструкція цінними породами;

3)  Підвищення продуктивності, ресурсного потенціалу, захисних властивостей лісів;

4)  Підвищення біологічної стійкості лісових насаджень до інвазій шкідників та хвороб, охорона лісів від пожеж та самовільних рубок;

5)  Збереження біорізноманіття, забезпечення вкладу лісів в глобальний вуглецевий цикл;

6)  Вивчення морфології, екології  і динаміки лісів, застосування, екологічного моніторингу з використанням ГІС-технологій;

7) Розробка і використання сертифікації лісових ділянок і лісової продукції для регулювання цін в залежності від свідоцтва ділянки, технології лісовирощування, заготовки, переробки і технічної якості лісових продуктів;

8) Підвищення рентабельності підприємств та установ галузі  в умовах ринку та соціального забезпечення працівників;

9) Розширення досліджень з агролісомеліорації;

10) Вдосконалення  нормативно-інструктивної  документації  та  її гармонізація з європейськими стандартами.

Наукові напрямки координуються Державним комітетом лісового господарства України, Національною Академією Наук України, головною науково-дослідною організацією -УкрНДІЛГА.

Теми та розділи наукових напрямків виконуються галузевими науково-дослідними інститутами, їх філіями і станціями, вищими навчальними закладами. При виконанні науково-технічних робіт виконуються наступні етапи:

1) Визначення наукового напрямку досліджень;

2) Вибір теми, техніко-економічне обґрунтування досліджень;

3) Інформаційний пошук, постановка мети досліджень, розробка технічного завдання;

4) Проведення експерименту (досліду);

5) Отримання результатів досліджень, розробка попередніх рекомендацій;

6) Перевірка і впровадження результатів досліджень, розрахунок соціально-економічного ефекту;

7) Розробка регіональних правил, настанов чи іншої нормативної документації. Наукові дослідження проводяться в конкретних регіонах України, кожен з яких має свої особливості, відрізняються різноманіттям довкілля та характером і рівнем ведення лісового господарства.

Східне Полісся розміщене в крайній північно-східній частині України, в підзоні хвойно-широколистяних лісів. Територія Східного Полісся складає близько 3000 км2 і майже посередині розділяється в медіальному напрямку рікою Десна.

На території лісового фонду Східного Полісся розміщені 9 держлісгоспів, 8 агролісгоспів Чернігівської та Сумської областей. Функціонує національний природний  парк Деснянсько-Старогутський (16,2 тис. га), утворено Мезинський НПП (30  тис. га).

Щорічно рубками головного користування заготовлюється більше 400 тис.м3 деревини. Темпи лісозаготівель підвищились за останнє десятиріччя після розпаду Радянського Союзу. Площа, пройдена суцільними рубками сягає 1 тис. га в рік з наступним штучним відновленням сосною, ялиною, дубом; частина лісосік залишається на природне зарощення. Вирубування масивів стиглих деревостанів сосни навіть при дотриманні нормативу терміну прилягання лісосік призвело до утворення значних площ, не вкритих лісом.

В таких умовах завданням досліджень є розробка нормативів суцільних рубок, впровадження різних способів нарізання лісосік з визначенням оптимальної ширини, довжини, термінів прилягання лісосік, напрямку рубок та кількості зарубів.

Наступне створення лісових культур не завжди забезпечує штучне відновлення зрубів. На лісосіках літньої та осінньої заготовки деревини створення культур сосни проводиться лише весною наступного року. За цей час на зрубах розповсюджується куничник наземний, спостерігається ущільнення нижніх шарів та випаровування ґрунтової вологи. Традиційна технологія створення лісових культур сосни посадкою 1-річних сіянців під меч Колесова в дно борозни після ПКЛ-70 призводить до значного відпаду дерев. Наступні доповнення та створення нових культур після списання попередніх за такою ж технологією не виправляють становища.

Особливо несприятливі умови для створення лісових культур складаються на застарілих  зрубах і в роки з екстремальними погодними чинниками. Найближчим завданням досліджень є вдосконалення технології створення і вирощування культур сосни. На проблемних ділянках потрібно випробовувати глибоке рихлення ґрунту, знищення куничника механічними або хімічними способами і обов'язкові заходи для боротьби з хрущами.

Науковцями Новгород-Сіверської ЛНДС в співробітництві з Семенівським ДЛГ отримані позитивні результати з використання базудину 600ЕW при створенні культур сосни на задернілих зрубах.

Проблема загибелі штучних соснових молодняків від хрущів та інших ентомошкідників є актуальною. Тому найближче завдання - розробка технології захисту лісових культур з застосуванням різних інсектицидів, використання фітомеліорації в посадках сосни, принадження птахів-ентомофагів. В екстремальних умовах сухого бору в перші роки потрібно випробувати висаджування верби гостролистої (шелюги).

В сучасних умовах для природного поновлення сосни потрібно використовувати заходи сприяння поновленню при суцільних головних рубках. Подібні досліди в Собичському лісництві ДП „Шосткинське ЛГ” були закладені ще на початку ХХ ст. В.Д. Огієвським. Ним же створені і збереглися в наш час географічні культури сосни - унікальний об'єкт для досліджень.

В судібровних та дібровних трофотопах після суцільних рубок на місцях дубово-соснових та дубових деревостанів нерідко зростають м'яколистяні деревостани. Ця зміна порід є небажаною в лісогосподарському відношення. Тому в завдання досліджень лісів регіону включено вивчення похідних та малоцінних насаджень та розробка заходів для їх реконструкції і переформування. До малоцінних деревостанів, які потребують наукового втручання для виправлення слід додати низькоповнотні, розладнані деревостани в осередках кореневої губки, шкідників та абіотичних чинників.

Особливу увагу при дослідженнях слід звернути на проведення рубок догляду. Вони повинні бути направлені на формування стійких, змішаних за складом, високопродуктивних деревостанів. В загущених змішаних молодняках потрібно проекспериментувати освітлення та прочищення високої інтенсивності для переформування деревостанів та унеможливлювання заміни цінних порід другорядними. Для визначення ефективності рубок догляду потребується закладення стаціонарних об’єктів (серії постійних пробних площ) з підбором різних параметрів організаційно-технічних елементів рубок.

За останні роки прискорились процеси зниження біологічної стійкості та всихання плакорних та заплавних дубових деревостанів. Ця комплексна проблема потребує фундаментальних досліджень (фізіологічних, ґрунтових, мікробіологічних, лісівничих та ін.).

В лісах Східного Полісся потребується найближчим часом провести відбір генетичних резерватів для збереження генофондів лісових порід. Аналіз якості посадкового матеріалу показує, що в держлісгоспах потрібно покращити насіннєву базу. В перспективі - переведення лісокультурного виробництва на сортову основу при спрямованій селекції.

В регіоні потребується впорядкування екологічної мережі природно-заповідного фонду. Тільки на правобережжі Східного Полісся площа природно-заповідного фонду сягає 10 тис.га. Сумісно з працівниками Мінекології і природних ресурсів слід провести лісівничо-екологічну експертизу об'єктів прородно-заповідного фонду з вилученням випадкових або доповненням дійсно цінних об’єктів. Велику увагу слід приділити водоохоронним лісам Деснянського басейну.

Частина земель Східного Полісся забруднена радіонуклідами від аварії на Чорнобильській АЕС. Потрібно в регіоні розвивати дослідження з радіобіології, направлені на вивчення процесів міграції та акумуляції радіонуклідів,  проведення досліджень для наступної реабілітації лісів.

На Придеснянському еродованому лесовому плато наукові дослідження направлені на розробку моделей оптимальних захисних лісових насаджень, впровадження інших заходів стабілізації порушених ландшафтів.

Об'єктом досліджень на сучасному етапі повинні стати і ліси агроформувань.

Для економіки держави важлива лісівничо-економічна оцінка санітарного стану, продуктивності лісів, виконання покладених на них функцій. В регіоні стихійно, спорадично проходить заростання сільськогосподарських угідь. Задернілі бур'янами ділянки колишніх сільськогосподарських угідь є осередками розмноження хрущів, мишей та інших шкідників поля і лісу. На нерозпайованому фонді ці ділянки органами місцевої влади необхідно вилучити з резерву та передати для заліснення до лісогосподарських підприємств. В відносно багатих та багатих едатопах є перспективним створення плантаційних лісових культур з деревних порід, які відзначаються прискореним ростом, біологічною стійкістю та накопичують деревину високих технічних якостей. Чекають дослідників і полезахисні смуги, закладені на полях агроформувань, які, наприклад, в Чернігівській області, залишились взагалі без спеціалізованого господарювання. Природно б мати співпрацю в цьому напрямку зацікавлених сторін з Мінагрополітики та Держкомзему України.

В умовах ринкової економіки в регіоні постає питання економічного обґрунтування лісогосподарських заходів, а також проведення досліджень, спрямованих на соціальний розвиток галузі.

Над вирішенням цих та інших завдань досліджень лісів Східного Полісся працюють науково-дослідні установи нашої країни. Вивченням теоретичних питань збереження біорізноманіття, охорони зникаючих тварин та рослин займаються співробітники вузів м.Києва, Сум, Чернігова, Ніжина та ін.

Проведення досліджень з лісогосподарської тематики в регіоні в основному покладено на співробітників Новгород-Сіверської ЛНДС. Науковці Новгород-Сіверської ЛНДС готові разом з спеціалістами виробничих держлісгоспів до подолання існуючих лісогосподарських проблем.

Останнім часом дослідження науковців станції присвячені вивченню результатів рубок лісу, лісокультурної справі, захисту лісових культур від пошкоджень комахами, розведення лісів на перелогах та інших малоцінних та деградованих землях, вивчення економічної ефективності лісогосподарських заходів. Науковці вивчають історичні аспекти ведення лісового господарства в регіоні

Нині експериментальна база ДП „Новгород-Сіверська ЛНДС” складається із стаціонарних об’єктів у Слобідському дослідному лісництві та пробних площ у лісгоспах Сумської та Чернігівської областей. Метою її створення є розробка регіональної (для умов Східного Полісся) системи ведення лісового господарства та агролісомеліорації.

Після створення Слобідського дослідного лісництва (2005 рік) за останні 3 роки в ньому закладено 5 стаціонарних пробних площ – щодо рубок головного користування, рубок догляду за лісом, вивчення шкодочинності комах. У минулі роки на об’єктах із захисту від водної ерозії ґрунтів було закладено 16 дослідних об’єктів. Всі дослідні об’єкти оформлені в натурі зі встановленням обмежуючих стовпів. На двох стаціонарних об’єктах рубок догляду проведено нумерування дерев (7 секцій по 0,20 – 0,25 га).

Дослідні об’єкти закладені для уточнення нормативної документації з рубок головного користування та заходів поліпшення якісного складу лісів. На об’єктах рівномірно-поступової рубки вперше у Східному Поліссі проводиться вивчення ефективності заходів сприяння природному поновленню сосни. На об’єктах дослідних освітлень, прочищень і прохідних рубок уточнюються параметри організаційно-технічних елементів рубок. Об’єкти, закладені на ділянках боротьби з ерозією ґрунтів, використовують для вивчення агролісомеліоративної ролі лісових насаджень.

Наукова доцільність експериментальної бази Станції визначається отриманням результатів щодо впливу різних лісогосподарських заходів на санітарний стан, продуктивність і біорізноманіття лісових екосистем регіону досліджень. На кожному з об’єктів визначається економічна ефективність лісогосподарських заходів. Закладання на стаціонарах багатоварі¬антних дослідів дає змогу визначити найбільш оптимальний варіант за лісівничими й економічними показниками та рекомендувати його для впровадження у виробництво.

Науковці станції щорічно беруть участь у міжнародних, загальнодержавних і регіональних науково-практичних конференціях. У наукових збірниках і журналах видається 15 – 20 публікацій на рік.

Державне підприємство «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»

тел: 04658 31619, факс: 04658 31656

Електронна адреса: desna-90@ukr.net

Ми у соцмережах: https://www.facebook.com/profile.php?id=100095193280476