Унікальні місцеві особливості мав фресковий живопис романської доби в Каталонії. Схематизм композицій каталонські майстри поєднують з геометричними орнаментами, витоки яких в античному мистецтві і в ретельно розроблених мозаїках Візантії. Відсутність коштовних смальт в Каталонії компенсували яскравими фарбами. На збагачення художніх образів працюють як спроби відтворити шати з коштовних тканин, так і широкі, різнокольорові смуги на тлі. Зроблені перші спроби надати індивідуальних рис і образам святих, що подані з застиглими, виряченими очима: але вони вже розрізняються зачісками, чорним чи сивим волоссям.  

Поряд з безбородими юнаками — сиві чоловіки з «біогрфіями». Найшанованіших святих супроводжують написи (Апостол Вартоломей, Євангеліст Матвій, Св. Петро). За вказівкою атрибутів можна розпізнати шанованих святих і без написів (Апостола Петра подають з ключами, які той отримав від Христа). Серед біблійних персонажів — і серафіми з крилами замість тіл, і жертовні багатоокі тварини (віл, ягня). Біблійні сюжети на фресках доповнені притчами (діви розумні і нерозумні), які стануть сюжетами для скульптурних композицій доби готики у Франції. 

Залишки каталонських фресок були знайдені в малих сакральних спорудах в Піренеях. В 1920-ті роки їх обережно зняли зі стін і перенесли в Барселону. На початку 21 століття їх експонують в окремих залах на штучно відтворених архітектурних поверхнях, що точно копіюють первісні романські форми в тодішніх інтер'єрах. 

У 1876 р. люди відкрили одну з найперших сторінок історії мистецтва — печерний живопис первісних людей, який виявив іспанець Саутуола. Це відкриття не викликало великої довіри. Всі тільки дивувалися — невже для обману і містифікації не можна було придумати що-небудь дотепніше, ніж розписувати сотнями багатоколірних зображень стіни і стеля величезної іспанської печери Альтаміри. 

Але у 1895 р. француз Рів'єр відкриває другу печеру з малюнками (Ла   Мут, Франція), чим примушує повірити в першу. На початок нового сторіччя від невіри в живопис первісних людей майже не залишилося і сліду: з'явилися перші печерні музеї. Тільки що відкрите мистецтво відразу стало широке популярним.

До 1914 р. в Іспанії виявили вже 20 великих печер з малюнками на стінах і стільки ж у Франції.

Бики простують по стінах десятків печер Франції та Іспанії, а поряд з ними – олені, бізони, козли, мамонти. Величезний «Зал биків» - в печері Лясько (Франція). Темні бики ніби летять над стадом диких коней, а між крупними тваринами декілька чудових маленьких жовтувато-червоних оленів. 

Похмурий, повний достоїнства козел з печери Кастільо (Іспанія) – весь в русі. Деталі намальовані так, ніби художник знав, що якщо домальовує – гірше буде, важче. Ніжна, зворушлива лань з Альтаміри. Мамонт з Фон-де-Гом. По малюнку учені відновили невідомі деталі будови хобота (потім на півночі знайшли цілу тушу мамонта, що збереглася, і деталі підтвердилися). Старовина всіх цих творів доведена декількома способами.   

Вік культурного шару печер визначається тепер досить точно: від 15 до 30 тис. років. Не просто відкривалися печерні скарби. Знаменитий французький учений Норбер Кастер, автор книги «30 років під землею», щоб потрапити в печеру Монтеспан, багату малюнками і скульптурами первісних людей, повинен був упірнути в підземне озеро. Інший прославлений дослідник – Бегуен повз десятки метрів разом з трьома синами по незвичайно вузьких тунелях, перш ніж опинився у величезному підземному палаці, прикрашеному безліччю первісних малюнків. Палац отримав назву «Печери трьох братів». Тут Бегуен знайшов ступку для розтирання фарби і інші речі стародавнього художника, що жив багато тисяч років назад.  

Ще один доказ непідробленості печерного живопису: одні малюнки безжально намальовані на інших. Одні – старше, інші – молодше, можливо, на рік, або століття, або декілька тисячоліть.

Спостереження етнографів показали, що в мистецтві первісних людей велику роль грають ритм і симетрія.     

При неандертальцях починається повільне розділення техніки і мистецтва, поки – приблизно 400 століть назад – не відбувається великий вибух: з'являється чудовий печерний живопис і гравюри на кістці – явища, звичайно, не менш складні, чим живопис стародавніх єгиптян, Андрія Рубльова, Рафаеля, Сезанна. 

Печери і скелі Землі покриті десятками тисяч малюнків. Зараз ми тільки починаємо знайомитися з первісною планетою, розмальованою якнайдавнішими художниками. Декілька десятків знаменитих печер з малюнками у Франції і Іспанії. Сотні розмальованих скель в Скандинавії, Карелії, на Памірському високогір'ї, на Уралі. Тисячі малюнків покривають круті берегові скелі Олени і Єнісею, Ангари і Амура. Немало їх і в Африці: у мертвій Сахарі – фрески Тассилі, скелі Ахагарра; тисячі печерних малюнків в Ефіопії. А Земля в цілому – величезна прекрасна картинна галерея.