Шляхи пошуку роботи

Як сказати «НІ» і не відчувати докору совісті?

✅ Усвідомте, що «ні» - не така вже й ризикована відповідь і зустрічається частіше, ніж вам здається.

✅ Якщо не готові дати відповідь прямо зараз так і скажіть, наприклад, "я не впевнений, що можу прямо зараз дати відповідь, повернуся до вас протягом дня".

✅ Виробіть свою політику: «пробачте, але це моє правило – ніколи не узагальнювати другий пункт».

✅ Використовуйте виноску на наслідки, наприклад, «якщо я зроблю це, то… у мене не буде часу на це/цей процес не буде ефективним тому що…»

✅ Зробіть зустрічну пропозицію «я не можу це зробити, але натомість можу…»

ЧОМУ ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИСЬ ДО ПСИХОЛОГА

У нашій країні, нажаль, побутує такий міф, що лише не зовсім здорові звертаються до психолога. Багато хто, почувши слово «психолог», думають, що «ось, зараз мені вправлятимуть мізки», «та він більше знає про мене, ніж я, а хто він такий?», «якщо ти до психолога, то ти точно псих». Але такі думки є хибними.  Постараюсь пояснити – чому. Коли ви хворієте на застуду чи ангіну, ви звертаєтесь до отоларинголога, щоб він вам допоміг. Якщо болить шлунок, то звертаєтесь до гастроентеролога. Різкий біль зуба – швидко біжите до стоматолога. Чому ж тоді не звернутись до психолога, якщо «болить душа»? Психолог – це також лікар, який постарається допомогти «вилікувати» вашу душу, якщо ви цього забажаєте.

Часто ми вважаємо, що сильні і впораємось самі. Та, як правило, у нас це не виходить. Але коли ми хочемо постригтися, то не кожен із нас зможе себе постригти сам, тому йде до перукаря. То чому коли у нас «неполадки» вдома, з коханими, на роботі чи то в навчанні, з друзями чи із собою ми не йдемо до психолога? Давайте відверто зізнаємось собі: спілкування з друзями підтримує та заспокоює, але чи ми можемо поділитися з ними всіма думками та бажаннями? Впевнена, що ні. Бо є щось, що складно говорити, у чому складно зізнатися, а часто просто навіть не знаєш і не розумієш, що сказати. Основне правило у роботі психолога – конфіденційність. Тож психологу можна сказати все, не боячись, що хтось дізнається.

Може тут причина в іншому? Можливо, нам просто соромно просити допомогу. Можливо, ми боїмось свого відображення у дзеркалі, бо є ризик дізнатися про себе чи про стосунки із оточуючими щось нове і не завжди приємне, а це викликає страх та невідомість, що з цим знанням робити. Мабуть, вам запам’ятались слова філософа Сократа: «Пізнай себе і ти пізнаєш весь світ». То краще пізнати себе, зрозуміти, прийняти, тоді зі світом буде легше.

Основні проблеми, з якими можна звернутися до психолога:

1.  Перепади настрою.

2.  Великі зміни в житті.

3.  Погані думки.

4.  Байдужість до речей, які раніше приносили радість.

5.  Почуття ізоляції і самотності.

6.  Щоб впоратися з проблемами в житті, потрібен алкоголь, таблетки або наркотики.

7.  Підозра, що у вас є серйозне психічне захворювання.

8.  Почуття втрати контролю.

9.  Труднощі у стосунках.

10.  Порушення сну.

11.  З'явилося відчуття, що потрібно з кимось поговорити.

Довготривалі несприятливі події, які ми переживаємо внаслідок війни, негативно впливають на нашу психіку, емоційний стан, загострюють існуючі проблеми. Отже, привід звернутися до психолога може бути абсолютно будь-яким.

Хочу зауважити, що психолог працює зі здоровими людьми. Звертатись до спеціаліста — це нормально. Перебороти страх, навішування ярликів, сором’язливість — ознака сили. Важливо тут не терпіти до останнього, бо проблема з часом тільки загострюється.

Якщо вам або вашим рідним потрібна буде підтримка або допомога психолога, ви можете звернутися до мене, практичного психолога Надбузького професійного ліцею Дідик Ольги Савеліївни, зателефонувавши на вайбер, тел. 067-58-33-913. Буду рада нашому спілкуванню.

Бережіть себе! Все буде Україна!

Види насилля

16 листопада - Міжнародний день толерантності

Про що мовчить пачка цигарок.

5 ПРOCТИX ПCИXOТЕXHІK, ЯКІ  ДОПОМОЖУТЬ КРАЩЕ ЗРОЗУМІТИ СЕБЕ

Технікa №1. Повернути дитячу зацікавленість.

Знаєте, чим відрізняється  геній від пересічної людини? Геній залишає cвoє пpaво зaйматиcя улюбленою справою. Зазвичай це відбувається у caмoму paнньому віці.

Дайте відповідь cобі на запитання, чим  ви любили зaйматися в дитинстві. Ще дo тoго як ваші батьки почали «запихати» у  ваc уcтaнoвки, щo «малюванням нa хліб не зapобиш» або «тaнці - цe неcерйознo». Hапишіть тpи речі, які вac реально захоплювали в дитинстві. Це невеличка підкaзкa, куди вaм прямувати.

Теxнікa №2. Шукаємо зaкoноміpнocті: 20 улюблених занять

Тепер давaйте складемо cпиcoк з 20 вaшиx улюблениx занять. Нехай деякі з ниx вaм здаються бaнaльними (напpиклад, їсти смачну  їжу) – вcе одно пишіть. Koли cписок буде готовим, подивіться уважно на ці заняття. Бачите зaкoнoмірнocті? Mоже бути, у вашому cпиcку переважають справи, пов’язані з допомогою людям? Або якісь  спopтивні заняття? Або роботи пов’язані із cпoкійнoю монoтоннoю pобoтoю?

Зрозумійте, за якими гpупaми мoжна розбити цей спиcок. Він допомoже вaм зрозуміти, яким життям ви xoтіли б жити.

Теxніка №3. Baше ідеaльне оточення

Якщо у вaс ніхто не вірить, то пoвірити caмoму в себе cтає ще складніше. І саме тому оточення, що пopоджує переможців, майже завжи складається із переможців. Нажаль, оточення, в якому ми звикли зpостати, не налаштоване до створення геніїв.

Уявіть, щo світ зa ніч змінитьcя під вaші запити. І на ранок він буде нaпoвнений тaкими людьми, кaкими ви заxoчите. Якими будуть ці люди? Якими якостями вони будуть володіти? Може, всі вони твoрчі, або, нaвпаки, це люди, які добре знають математику? Moже, вoни все роблять швидко, або, навпаки, ви б xотіли уповільнити світ?

Що ви дізналися прo cебе і що вам потрібнo, щоб пoвніcтю проявити cебе?

Теxніка №4. П'ять життів

A тепер уявіть: у вac буде п'ять життів. І в кaжному з ниx ви змoжете стaти тим, ким xочите. Як ви пpоживете ці п'ять життів?

Цю вправу, як і вcі ocтaнні, ви мoжете налаштувати  під cебе. Якщо справитесь зa тpи життя - беpіть тpи. Потрібно деcять - ні в чому cобі  не відмовляйте.

І тaк, уявіть, щo одне життя ви присвятите біології, друге - пpофеcійним подорожам, тpетє - тому, щоб завеcти  велику родину c купою дітей, в четвертому станете cкульптopом, а в п’ятому - acтрoнaвтoм. Яке життя вам подобається найбільше?

Caме головне тут слід зрозуміти: якщо вaм потрібно вибpaти вcього лише  oдне життя, нехай  дaже те, щo вaм найбільше вcього подобається, вам все одно буде не xвaтати ocтaніх. Тoму що вoни - це вaша невід’ємна частина. Haм в голoви утовкмачили: «Визначиcь!». І це сумно.

B світі зустрічaються люди, які народжені для єдиної мети, але це рідкісне виключення. Kожне  з вaшиx життів містить щось, щo ви дуже любите і в чому потребуєте. І ви мoжете додати це в своє життя.

Теxнікa №5. Mій ідеaльний день

Зараз ми прогуляємося по вашій уяві. Візьміть ручку і аркуш, і пoгнали. Отже, яким ви бачите cвій ідеaльний день?

Прoживіть цей день в теперішньому часі  і у вcіх подpoбицяx: де ви прокидаєтеcь, який цей дім, хтo лежить поряд з вами, щo ви їсте нa сніданок, який oдяг ви одягаєте, що ви робите, якoю paбoтoю ви зайняті, вдoмa або в офісі?

Hе обмежуйте cвoю фантазію. Oпишіть день, який би ви проживали, будь у вac aбcолютна cвобoдa, неoбмежені кошти і вcі cили і вміння, про які ви тільки мріяли.

Піcля тогo, як cпиcoк складений, поділіть всі вaші фaнтазіі на тpи гpупи:

1. Щo з цього вам потрііне як повітря.

2. Щo неoбов’язково, але одно дуже xотілocя б мати.

3. Без чого мoжете oбійтиcь.

Hаше життя складається із життєвого досвіду, іcтopій, ролей, відношень, зapобітку, навичок. Щось з цього ми сaмі вибиpaємо. Щось з тoгo, щo ми нaзиваємо cвoїм вибoрoм, нaсправді є кoмпpoміссом. Щось взагалі випадковіcть. Щось з цьогo нам необхідне і дуже дopoге. Але все це - не ви.

Зконцентруйтесь  на собі. Hайдіть те, що любите. І почніть рухатиcя до cвого призначення.

На порозі працевлаштування

Кожного року зі стін нашого ліцею  виходять хлопці та дівчата, які  здобули професію. Дуже часто перед ними виникають нові життєві проблеми, що пов’язані з працевлаштуванням. На період підготовки до випуску майбутніх кваліфікованих робітників перед педагогами ліцею постають завдання: як допомогти випускникам не загубитися в професії, успішно реалізувати набуті професійні знання, уміння та навички і взагалі стати у майбутньому професійно успішними?

З цією метою 26 лютого в ліцеї була організована зустріч здобувачів освіти випускних груп з працівниками Миколаївської районної філії Миколаївського обласного центру зайнятості, заступником директора Висоцькою Кристиною Володимирівною та провідним спеціалістом Пондор Оксаною Богданівною. Під час зустрічі Висоцька Кристина Володимирівна надала рекомендації випускникам щодо працевлаштування за отриманою професією,    Пондор Оксана Богданівна розповіла  про структуру резюме, основні  вимоги до  його складання, звернула увагу на особисті якості особистості, які необхідні для успішного працевлаштування. Учні отримали бланки-зразки і мали змогу  практично відпрацювати  навички складання власного резюме,  враховуючи  основні правила.

Бути підлітком — дуже складно: ніяк не вгадаєш, що про Тебе думають інші. Може, Ти перебільшуєш свої недоліки? А може, навпаки — надто високої думки про себе? Пропоную тест, який допоможе визначити, чи правильна у Тебе самооцінка!

Цей психологічний тест для підлітків буде цікавий усім — як хлопцям, так і дівчатам. Отже, берися за ручку і папір, а я тим часом розповім правила.

У тесті — 32 судження. Оціни їх за наступною шкалою:

дуже часто — 4 бали;

часто — 3 бали;

рідко — 1 бал;

ніколи — 0 балів.

Почнемо?

1. Мені хочеться, щоб мої друзі мене підбадьорювали.

2. Я постійно відчуваю відповідальність за доручену мені роботу.

3. Я хвилююся за своє майбутнє.

4. Багато хто мене ненавидить.

5. Я володію меншою ініціативою, ніж інші.

6. Я хвилююся за свій психічний стан.

7. Я боюсь виглядати по-дурному.

8. Зовнішній вигляд інших набагато кращий, ніж мій.

9. Я боюсь виступати з промовою перед незнайомими людьми.

10. Я припускаюсь помилок.

11. Як шкода, що я не вмію як слід розмовляти з людьми!

12. Як шкода, що мені не вистачає впевненості у собі!

13. Мені б хотілось, щоб мої дії частіше схвалювали інші.

14. Я надто скромний (скромна).

15. Моє життя не приносить користі.

16. Багато хто неправильної думки про мене.

17. Мені ні з ким поділитися своїми думками.

18. Люди чекають від мене багато.

19. Люди не дуже цікавляться моїми досягненнями.

20. Я сором'язливий (сором'язлива).

21. Я відчуваю, що багато людей не розуміють мене.

22. Я не відчуваю себе в безпеці.

23. Я часто хвилююсь даремно.

24. Я ніяковію, коли входжу до кімнати, де вже сидять люди.

25. Я постійнопочуваюся скутим (скутою).

26. Я думаю про те, що люди говорять про мене за моєю спиною.

27. Я впевнений (впевнена), що люди майже все сприймають набагато легше, ніж я.

28. Мені здається, що зі мною має трапитись якасьнеприємність.

29. Мене хвилює думка про те, як люди ставляться до мене.

30. Як шкода, що я не такий комунікабельний (така комунікабельна)!

31. У суперечках я висловлююсь лише тоді, коли впевнений (впевнена) у своїй правоті.

32. Я думаю про те, чого чекають від мене друзі.

Результат тесту

Порахуй суму балів та визнач рівень своєї самооцінки.

0-25: високий рівень самооцінки. Ти не засмучуєшся через зауваження інших і рідко сумніваєшся у своїх діях. Раджу Тобі трошки більше прислухатися до людей, які Тебе оточують, та намагатися краще їх розуміти.

26-45: середній рівень самооцінки. Ти рідко страждаєш від «комплексу неповноцінності»та час від часу намагаєшсяпідлаштуватися під думку інших. Продовжуй у тому ж дусі — Ти добре відчуваєш, чого вартий (варта)!

46-128: низький рівень самооцінки. Ти хворобливо сприймаєш критичні зауваження на свою адресу, намагаєшся завжди рахуватися з думками інших і часто страждаєш від «комплексу неповноцінності». Веселіше — насправді Ти крутіший (крутіша), ніж думаєш! 

Чи відомо Вам, що довготерпеливий краще хороброго, і пануючий над собою самим, ліпший від завойовника міста? Про це написано в Притчах Соломонових, глава 16, вірш 32.

Міжнародний день терпимості (толерантності) був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.

16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів терпимості. В 1996 році Генеральна Асамблея запропонувала державам-членам щорічно 16 листопада відзначати Міжнародний день толерантності, приурочивши до нього відповідні заходи, орієнтовані як на навчальні заклади, так і на широку громадськість. Тепер відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/51/95.

Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.

У цей Міжнародний день терпимості давайте підтвердимо ідею про те, що різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не загрозою, і будемо прагнути до створення більш терпимих громад, в житті яких вкорениться цей основоположний ідеал.

https://www.dilovamova.com/

Що таке толерантність?

Толерантність в першу чергу це  особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах.

Поняття терпимості принципово є моральним поняттям, яке стало політичним і правовим поняттям. Толерантність є людською чеснотою, і у сенсі моралі означає терпимість до відмінностей серед людей, уміння жити, не заважаючи іншим, здатність мати права і свободи, не порушуючи прав і свобод інших.

За Філософським енциклопедичним словником «толерантність» — це термін, котрим позначають доброзичливе або, принаймні, стримане ставлення до індивідуальних та групових відмінностей (релігійних, етнічних, культурних, цивілізаційних). Світоглядною основою толерантності є поціновування різноманітності — природної, індивідуальної, культурної.

Резолюцією 5.61 Генеральної конференції ЮНЕСКО від 16 листопада 1995 року затверджено Декларацію принципів толерантності. Цією декларацією дається визначення поняття «толерантність», а також вона проголошує 16 листопада Міжнародним днем, присвяченим толерантності, який відзначається щорічно.

1.1. Терпимість означає повагу, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань. Терпимість — це гармонія в різноманітті. Це не тільки моральний обов'язок, а й політична та правова потреба. Терпимість — це чеснота, яка робить можливим досягнення миру і сприяє заміні культури війни культурою світу.

1.2. Терпимість — це не поступка, поблажливість чи потурання. Терпимість — це перш за все активне ставлення, що формується на основі визнання універсальних прав і основних свобод людини. Ні в якому разі терпимість не може служити виправданням зазіхань на ці основні цінності, терпимість повинні проявляти окремі люди, групи і держави.

1.3. Терпимість — це обов'язок сприяти утвердженню прав людини, плюралізму (в тому числі культурного плюралізму), демократії, верховенства права. Терпимість — це поняття, що означає відмову від догматизму, від абсолютизації істини і затверджує норми, встановлені в міжнародних правових актах в області прав людини.

1.4. Прояв терпимості, що співзвучне повазі прав людини, не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або поступки чужим переконанням. Це означає, що кожен є вільним дотримуватися своїх переконань і визнає таке ж право за іншими. Це означає визнання того, що люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поведінкою і цінностям і мають право жити в мирі та зберігати свою індивідуальність. Це також означає, що погляди однієї особи не можуть бути нав'язані іншим.

— Декларація принципів толерантності ЮНЕСКО; Декларація, Міжнародний документ від 16.11.199

Притча про Любов.

Жила-була на землі дівчина на ім'я Любов. Нудно їй було жити на світі без подружки. Ось і звернулася вона до старого, сивого чарівника, котрий прожив сто років :

-  Допоможи мені, дідусь, вибрати подружку, щоб я могла дружити з нею все відпущене  мені Богом життя.

Подумав чарівник і сказав:

-  Приходь до мене завтра вранці, коли перші птахи заспівають, і роса ще не просохне ...

Вранці, коли червоне сонце освітило землю, прийшла Любов до призначеного місця ... Прийшла і бачить: стоять п'ять прекрасних дівчат, одна гарніша  іншої.

-  Ось вибирай, - сказав чарівник, - одну звуть Радість, іншу - Удача, третю - Краса, четверту - Печаль, п'яту - Доброта.

-  Вони всі прекрасні, - сказала Любов. - Не знаю, кого й обрати ...

-  Твоя правда, - відповів чарівник, - вони всі хороші, і ти в житті ще зустрінешся з ними, а може, і дружити будеш, але вибери одну з них. Вона й буде тобі подружкою на все твоє життя.

Підійшла Любов до дівчат ближче , подивилася в очі кожній.

Задумалася Любов, підійшла до дівчини на ім'я Доброта і простягла їй руку.

 Що таке кібербулінг?

Кібербулінг, або булінг в Інтернеті – це умисне цькування людиною або групою людей певної особи у Інтернет-простірі, як правило, протягом тривалого часу.

Мета кібербулінгу різниться в залежності від його форми, однак в будь-якому випадку вона пов’язана із завданням шкоди іншій людині – у першу чергу, психологічної, однак шкода може бути й матеріальною або фізичною, якщо насильство з онлайн-середовища перейде у реальну площину.

Кібербулінг може проявлятися у наступних формах:

҂҂ Нападки, постійні виснажливі атаки (англ. harassment) – найчастіше це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні повідомлень, постійні образливі коментарі на сторінці жертви).

҂҂ Наклеп (англ. denigration) – розповсюдження принизливої/образливої неправдивої інформації про людину. Це можуть бути текстові повідомлення, фото, меми тощо.

҂҂ Публічне розголошення особистої інформації (англ. outing and trickery) – поширення особистої інформації, наприклад, інтимних фотографій, фінансового стану, хобі тощо з метою образити або шантажувати.

҂҂ Самозванство (англ. impersonation) – це ситуації, коли одна людина видає себе за іншу, використовуючи пароль доступу до її акаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім дійснює негативну комунікацію.

ДО УВАГИ!

Такі дії можуть бути результатом фішингових атак. Це спроба отримати доступ до твоєї інформації шляхом обману. Наприклад, за допомогою повідомлення, яке викликає довіру. Нічого не підозрюючи, ти можеш ввести інформацію, яка допоможе отримати доступ до твоїх акаунтів. Також «самозванець» може створити ідентичний профіль бажаної сторінки та видавати себе іншого/іншу.

҂҂ Хепі-слепінг (англ. happy slapping) – насильство заради розваги, наприклад, до такого виду насильства належать ситуації, коли хтось знімає на камеру телефона насильство, що коїться в реалії, для подальшого розповсюдження в Інтернет-мережі.

҂҂ Онлайн-грумінг – це побудова дорослим/групою дорослихосіб  довірливих стосунків з майбутньою жертвою з метою отримання її інтимних фото/відео. Зазвичай злочинці реєструються в соціальних мережах під виглядом молодих людей, адаптуючи свою сторінку під уподобання обраної жертви, чи налагоджують контакт в онлайн-іграх.

҂҂ Онлайн-грумінг може тривати від одного вечора до декількох тижнів, перш ніж буде отримано перше фото, а далі починаються вимагання грошей, більш інтимних фотографій чи примушування до особистих зустрічей

Контролюй поширення своєї особистої інформації та налаштуй приватність у власних акаунтах

Передусім, необхідно розібратися із поняттям «особиста інформація».

Особиста інформація – це інформація, яка ідентифікує конкретну особу.

Наприклад, до такої інформації належить:

҂҂ ім’я та прізвище;

҂҂ вік;

҂҂ адреса вулиці, дому чи навчального закладу;

҂҂ номери телефонів;

҂҂ інші медичні, фінансові чиос обисті дані;

҂҂ електронна адреса тощо.

Твоя сторінка у соціальних мережах має бути закрита та містити мінімум особистої інформації та бути відкритою лише для тих безпечних однолітків та дорослих, яких ти знаєш у реальному житті.

ПАМ’ЯТАЙ!

Вся інформація про тебе, фотографії, листування чи переписки у будь-який час можуть опинитися у руках зловмисників.

ЩО РОБИТИ, ЩОБ ЗМЕНШИТИ РИЗИК КІБЕРБУЛІНГУ?

Отож,

҂҂ переглянь та налаштуй приватність своїх акаунтів у соціальних мережах;

҂҂ захисти свою інформацію надійним паролем та час від часу змінюй його;

҂҂ залиш відмітку геолокації на телефоні та інших гаджетах вимкненою (ввімкнена геолокація може підказати зловмисникам, де ти проживаєш, твій навчальний заклад тощо);

҂҂ вказуй мінімум особистої інформації про себе, батьків та іншихблиз ьких людей.

Перевіряй все, що надсилаєш знайомим і незнайомим людям, та публікуєш в Інтернеті, за допомогою запитання-тесту «Біл-борд»

1. Уяви собі великий білборд, який розташований посеред вулиці району/у центрі міста/біля навчального закладу.

2. Уяви, що інформація, яку ти хочеш запостити/написати, буде розміщена на ньому.

3. Якщо не проти, що її побачать усі, то спокійно можна постити, а якщо стає незатишно – ще раз критично оціни її.

ПАМ’ЯТАЙ!

Щойно хтось відправив якусь фотографію через мобільнийтелефон чи інший гаджет, вона більше не належить конкретній людині – ця інформація у власності мережі Інтернет, ніхто не знає, як її можуть використати і як це відіб’ється на репутації людини. З повідомлення, яке надіслане, а потім видалене, могли зробити скріншот (сфотографувати), а фото зберегти на інший носій. Навіть якщо ти впевнений (-а) у тому, кому надсилаєш щось особисте, інтимне чи компрометуюче – цифровий слід залишиться назавжди.

ЦИФРОВИЙ СЛІД

Усе, що залишається у пам’яті мережі: відкриття акаунтів, створення паролів, відвідування певних сайтів,

лайки, коментарі, покупки тощо.

Отож, перед тим, як поділитися особистою інформацією, добре подумай, що ти хочеш завантажити, та з ким цим поділитися!

Додавай у «друзі» тільки реально знайомих безпечних людей

Спілкування з незнайомими людьми у чатах та на форумах може бути небезпечним. Рівень небезпеки зростає, коли незнайомець просить поділитися з ним особистою інформацією або ж інтимними фото. Будь обачним (-ою) і в жодному випадку не роби цього, адже потім інформація або фото можуть стати предметами шантажу, що може перерости у погрози та вимогу очної зустрічі.

Критично стався до інформації, розміщеної в Інтернеті, та перевіряй її за допомогою декількох джерел.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ЩОДО ТЕБЕ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ КІБЕРБУЛІНГ?

Залишайся спокійним (-ою)

Перше, що необхідно зробити, – це глибокий вдих. Краще буде вийти з соціальної мережі, де був скоєний напад кібербулінгу, або вимкнути девайс. Зроби перерву. Пам'ятай, що люди, які ображають тебе, як правило, мають купу проблем, і просто намагаються відчути себе краще, нападаючи на інших.

Не відповідай

Дуже важливо не вступати в розмову з кібербулером, який шукає способи розлютити/зачепити тебе, вивести з себе, і що найголовніше – він/вона чекає, що змусить тебе відповісти. Тому ніколи не давай очікуваного – ігноруй повідомлення і коментарі.

Роби скріншоти

Не видаляй нічого з тих образ, які були надіслані тобі.

Якщо тобі доведеться пізніше розповісти про це дорослим, керівництву навчального закладу або равоохоронним

органам, тобі знадобляться докази.

Заблокуйте кібербулера

Переконайся, що кібербулер внесений у «чорний список» і заблокуваний, щоб він/вона не зміг/ла більше зв'язатися з тобою. Навіть якщо ви спілкувалися тільки в одній соціальній мережі, заблокуй його/її й в інших, щоб попередити наступні спроби.

Подай скаргу

Після того, як ти заблокуєш кібербулера, напиши адміністраторам соціальної мережі, щоб вони вжили відповідних заходів щодо запобігання нових випадків атак.

Поділись своїми переживань з дорослим, якому довіряєш. Пам'ятай, ти не повинен (-на) проходити через все це на самоті. Довірся, нехай тобі нададуть необхідну підтримку. Поговори про напади на тебе з дорослими, з якими ти відчуваєш себе комфортно та яким довіряєш. Вони допоможуть тобі впоратися з ситуацією, що склалася.

Не бійся вживати рішучих заходів. Якщо були виконані всі вищеперераховані поради, але атаки не припиняються, і ти переживаєш за свою безпеку, роби рішучі кроки – звернись з цим питанням до поліції.

Телефон Національної дитячої лінії довіри, куди ти можеш зателефонувати та поділитися усіма своїми переживаннями, а також отримати консультацію: 116 111

Розроблено в межах проекту, що реалізується Всеукраїнським громадським

центром «Волонтер» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН

(ЮНІСЕФ) в Україні та Уряду Сполучених Штатів Америки. Думки, вислов-

лені в публікації, є позицією авторів і не обов’язково відображають політики

та погляди ЮНІСЕФ та/або Уряду США.

© ВГЦ «Волонтер», 2020

© Представництво Дитячого фонду ООН

(ЮНІСЕФ) в Україні, 2020

 Дізнатися більше про кібербулінґ:

1. Онлайн-курс про кібербулінґ для підлітків: https://osvita.diia.gov.ua/courses/cyberbullying

2. Буклет «Про кібербулінг для дітей»: http://knowledge.org.ua/uk/pro-kiberbuling-dlja-ditej/.

3. Питання та відповіді про кібербулінґ від ЮНІСЕФ: https://www.unicef.org/ukraine/cyberbulling.

Турбота про себе у часи пандемії.

Який тип стресу притаманний саме вам 

Стрес — це складний захисний механізм, який є індивідуальним та може змінюватися залежно від ситуації. Тому в усіх людей стресова реакція проявляється по-різному. Залежно від цього, психологи виділяють кілька категорій людей, які перебувають у стресі.

Догідник / The Pleaser

Хоче, щоб усі були щасливі. Часто жертвує своїми інтересами заради інших. Більшість часу — чемний та милосердний, але інколи може почуватися недооціненим, бо занадто присвячує себе іншим.

Щоб впоратися зі стресом, розставте пріоритети — це мотивуватиме вас до роботи в майбутньому.

Хранитель часу / The Timekeeper

Любить брати на себе відповідальність. Проте часом бере на себе аж надто багато, через що відчуває занепокоєння, стрес та перевантаженість. Не відчуває потреби робити інших щасливими (на відміну від «догідника»), але прагне почуватися потрібним.

Щоб впоратися зі стресом, зупиніться на хвилину, подумайте, чи варто вам робити те, що ви планували, чи зможете ви з цим впоратися та чи справді ви цього хочете.

Вискочка / The Striver

Амбітний та конкурентоспроможний, завжди прагне бути кращою версією себе, а тому працює на межі. Швидко вигорає, бо ніколи не дає собі час на перепочинок (адже інші люди вже так багато досягли). 

Щоб впоратися зі стресом, навчіться просити про допомогу. Це не буде означати, що ви провалилися. Навпаки, якщо ви визнаєте, що не маєте сил продовжувати і попросите когось допомогти, то річ, над якою ви працюєте, приноситиме кращі результати. 

Внутрішній шахрай / The Inner Con Artist

Не дуже працьовитий і не знає, як важко можуть працювати інші люди. Тому недооцінює їхню працю, а також те, скільки зусиль вони докладають, аби досягти успіху. Може уникати конфліктів, що призводить до ще більшого стресу.

Щоб впоратися зі стресом, створіть реалістичний графік, який нагадуватиме не перелік справ, а мотиваційний список. Потурбуйтеся про комфортний простір, де ви зможете відчувати менше напруги та більше мотивації.

Критичний суддя / The Critical Judge

Встановлює для себе високі стандарти, яких намагається дотримуватися, чим і створює для себе дискомфорт. Часто налаштовує себе на невдачу та зосереджений на власних недоліках.

Щоб впоратися зі стресом, визнайте, що значну його частину складають ваші ж очікування до себе, і єдиний спосіб знизити рівень стресу — змінити їх.

Панікер / The Worrier

Не любить спонтанності, переймається через майбутнє. Прораховує можливі сценарії для виходу з будь-якої ситуації — тому його часто супроводжує тривожність. Події, які ще не відбулися і може й не відбудуться ніколи, а також страх цих подій не дозволяє йому вирішувати інші — нагальніші — проблеми.

Щоб впоратися зі стресом, поставте собі одне питання: що я можу зробити зараз, аби перестати нервуватися? Одне питання — одна відповідь. Це допоможе вам зменшити напругу та взятися за вирішення проблем, що турбують вас зараз. 

Той, хто огризається / The Sabertooth

Реакція на стрес — страх розчарування. Часто оточує себе негативом, через що перебуває у кепському настрої. Не дуже продуктивний у вирішенні проблем через те, що створює довкола себе токсичну атмосферу.

Щоб впоратися зі стресом, зупиніться на хвилину перед тим, як реагувати на якусь ситуацію. Не думайте про те, що ви будете відповідати або як діятимете, — просто зупиніться, видихніть і поверніться до вирішення проблеми зі свіжими думками.

Чому нам страшно через коронавірус

Стрес та тривогу ви можете відчувати у будь-якому разі. Можливо, ви працюєте в медичній установі, тобто перебуваєте «на передовій» і маєте першими зустрічати потенційну небезпеку через свої професійні обов’язки. Ви можете продовжувати працювати в штатному режимі, наприклад, у держустанові чи службі таксі, контактувати з великою кількістю людей, через що мати підвищене відчуття тривожності.

Навіть якщо ви самоізолювалися вдома і, здавалося б, перебуваєте в захищеному місці, вас може не покидати відчуття безсилля, усвідомлення того, що ви не можете ні на що вплинути. До того ж, людина є біосоціальною істотою, і позбавлення себе будь-яких соціальних зв’язків, негативно впливає на загальний психічний стан.

«Люди справді сутнісно є соціальними істотами. Ми є найбільш надзвичайним прикладом виду, який зрозумів, що співпраця з іншими є цілою особистісною стратегією», — зауважує Стів Коул, професор медицини, психіатрії та біобіхевіористських студій з Медичної школи Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі. 

Погоджується з науковцем і психологічний антрополог Алан Фіске: «Якщо ви озирнетеся довкола, то навряд чи побачите щось, що ви самостійно зробили або виготовили для власного використання. Ніхто з нас не в змозі зробити індивідуально все те, що нам потрібно. Але кожен з нас виконує певну спеціалізовану роботу, завдяки чому ми прекрасно функціонуємо».

Тому відсутність соціальних зв’язків може даватися нам настільки складно, що змушує почуватися хронічно незахищеними. Проте соціальна дистанція не повинна означати втрати людського зв’язку — технології та соціальні медіа залишаються одним зі шляхів його підтримання.  

Нормально відчувати стрес — чи то коли ви перебуваєте вдома і не можете безпосередньо долучитися до подолання пандемії, чи то коли обличчям до обличчя стикаєтеся з чимось невідомим і маєте приймати рішучі дії. Проте якщо ви відчуваєте, що не можете впоратися самостійно, а стрес повністю вас паралізує — обов’язково звертайтеся до фахівців з ментального здоров’я, тим паче, що дехто з них наразі перейшов на онлайн-консультування.

А поки — можете спробувати виконати вправи з «аптечки самодопомоги».

Не бійтеся зробити щось неправильно — дозвольте собі дослухатися до власних відчуттів. 

1. Вправа «Таємний таппінг» 

https://youtu.be/vCvDWu6qHKQ?list=PLz7CNUtkWOpQGx3ggI6OuDlLJtGHU7Lc2

Таппінг (від англійського — «tap») означає «постукування». Робочою областю для цієї вправи є останні фаланги пальців на правій та лівій руках. Натискаючи великим пальцем на фаланги, ми стимулюємо нервові закінчення. Ці імпульси пригнічують активність амигдали (або ж мигдалеподібного тіла) — мозкового центру, який відповідає за тривожність. 

Цей вид таппінгу називають таємним тому, що його можна виконувати в будь-якій обстановці, не привертаючи зайвої уваги. Повторювати цю вправу можна стільки, скільки потрібно і в будь-який час, відчувши тривогу або інші неприємні емоції. 

2. Вправа «Безпечне місце»

Ця вправа належить до групи так званих імагінативних технік — тобто таких, що застосовують функцію уяви для емоційної обробки проблемних зон. Суть вправи полягає у виробленні психологічних кордонів, аби менш гостро переживати ту чи іншу проблему.

3. Вправа «Метелик» 

Цю вправу можна робити під час будь-яких сильних неприємних відчуттів, а також під час флешбеків (тобто «повернень» у пам’яті до події, яка колись відбулася). Принцип дії вправи «Мелетелик» — той самий, що й у «Таппінга». Відбувається взаємодія на виходи черепних нервів, які отримують перехресні сигнали. Амигдала зменшує свою активність, префронтальна зона активується, мозок переходить в більш адаптивний режим. 

Вправи «Безпечне місце» і «Метелик» можна поєднувати, зокрема аби відпрацювати якусь дріб’язкову, не надто приємну ситуацію з минулого. Перенесіть стоп-кадр за межі свого безпечного місця. Дивіться через ці межі і починайте робити вправу «Метелик». Зупиніться і прислухайтеся до себе. Як зараз ви сприймаєте ту подію? Чи зменшилися напруга та тривожність?

4. Вправа «Протитривожне дихання»   

Ця техніка — з групи дихальних вправ, яка поєднується з методом десенсибілізації та переробки з допомогою руху очей. Для виконання цієї вправи нам знадобиться будь-який квадратний чи прямокутний предмет. Підійде будь-що — двері, вікно, шафа, чотири точки на стіні. Людина має слідкувати за предметом (умовно — рухом олівця) або в уяві вимальовувати вектори згідно сторін геометричної фігури і виконувати ритмічні вдихи та видихи.

Цю вправу варто робити під час сильної тривоги. При помірній тривозі його варто робити двічі-тричі на день — у такому випадку протитривожний захист виникає завдяки накопичувальному ефекту. Для цього варто практикувати вправу протягом трьох тижнів. 

Також можна поєднувати вправи «Протитривожне дихання» і «Безпечне місце». Робити —  близько десяти разів, рахувати необов’язково, головне — орієнтуйтеся на власні відчуття.

5. Вправа «Дихання-квадрат у кроках» 

Одна з варіацій «Протитривожного дихання», поєднана з динамічними рухами. Виконуйте вправу в індивідуальному ритмі, підлаштовуйте її під себе.  

6. Вправа «Великий довгий таппінг EFT» 

Повна назва цієї вправи — «Техніка звільнення емоційної свободи» («Emotion freedom tecnics»). Вона призначена для зниження неприємних сильних почуттів, не лише тривоги та неспокою, але й гніву, почуття самотності, образи, заздрості, невпевненості тощо. 

Алгоритм виконання цієї вправи складається з п’яти кроків. 

Крок перший — знайти тривожну думку або думку про негативне відчуття (злість, розчарування, страх), запитати себе, як вона звучить і записати її або ж просто запам’ятати. 

Крок другий — виміряти інтенсивність цієї тривожної думки в балах за десятибальною шкалою. «Десятка» — максимально високий бал, «одиниця» — мінімальний. Запам’ятовуємо або записуємо це значення.

Крок третій — з’ясувати, у якому місці тіла «локалізується» ця тривожна думка, тобто які частини організму «відгукуються» на неї. Після виконання вправи варто перевірити, чи думка все ще знаходиться в цьому місці.

Крок четвертий — скласти словесну формулу, яку потрібно повторювати під час виконання вправи. Ця формула складається з двох частин. У першій — наша тривожна думка, в іншій — постійний елемент, що складається зі слів «приймаю» і «люблю». Ці слова викликають активність певних ділянок мозку, що запускають більш адаптивний, ніж тривога, процес переорієнтації на ресурс, відчуття контролю та здатності впоратися. (примітка до відеочастини — Ксенія взяла за основу роботи думку: «Я боюся, що в мене нічого не вийде»)

Крок п’ятий — повторювати формулу, постукуючи по певних точках на тілі. 

У разі потреби повторіть вправу ще раз або кілька разів, аж доки не відчуєте, що рівень тривожності впав. Досить, аби він опустився нижче «п’ятірки» за десятибальною системою.

7. Вправа «Сейф» 

Ця вправа спрямована на пропрацювання серйозної події, яка знаходиться на поверхні сприйняття, проте яку не вдалося послабити дихальними практиками та лише вправою «Безпечне місце».  

8. Вправа «Прогресивна м’язова релаксація» 

Техніка, спрямована на роботу м’язів. Коли вони напружені, і їм важко розслабитися, то варто вдатися до принципу «клин клином». Це означає напружити м’язи ще більше, а потім розслабити — за інерцією вони розслабляються ще більше. 

Коли у крові багато стресових гормонів, то вегетативна система вмикається і починає їх перепрацьовувати. М’язи також залучені в цей процес, тому часом у нас болить спина, затискає шию, з’являється відчуття дискомфорту тощо. 

9. Вправа «Сканування тіла»

Техніка, спрямована на розвиток стійкої та гнучкої уваги. Освоєння усвідомленості має на мету, що ви навчитеся спрямовувати увагу на те, що відбувається у цей момент в тілі, органах чуттів та думках. 

10. Вправа «Mindfulness»

У перекладі з англійської «mindfulness» означає «повнота сприйняття». За аналогією з вправою «Сканування тіла», ця техніка теж передбачає повну концентрацію на тому, що відбувається прямо тут і зараз. З безлічі думок, які існують у нашій голові, ми перемикаємося на одну думку або дію і перетворюємо її на цілком усвідомлений і контрольований процес. У такий спосіб ми зосереджуємося на смакових та тілесних відчуттях, на усвідомленні власних емоцій тощо, вимикаючи режим тривоги за минуле, яке вже прожите, та майбутнє, яке ще не настало.  

Замість висновку 

Сподіваємося, що ці вправи допоможуть вам відновити психологічний баланс і подолати тривожні відчуття. Виділіть ті техніки, які допомагають вам найбільше, а також шукайте інші і доповнюйте ними свою «аптечку».

Виконуйте ці техніки якомога частіше, наприклад, щодня по кілька разів. Не бійтеся помилитися і виконуйте так, як вам зручно. 

Пам’ятайте — стрес можна подолати, зокрема, усвідомленою діяльністю. Проговорюйте те, що вас непокоїть. Якщо відчуваєте, що не можете впоратися — звертайтеся по допомогу до фахівця.

Посилання на матеріали вебсайту ГО «АРК.ЮЕЙ»