Історичний турнір 2019

Порядок проведення історичного раунду

Перед початком змагань представляються команди, які беруть участь у відповідному раунді, та проводиться жеребкування для визначення нумерації команд. Історичні раунди проводяться в групах по 3-4 команди, в залежності від жеребкування. Схему раундів вибирає оргкомітет в залежності від кількості команд-учасниць. Під час раунду команди отримують завдання творчого характеру за запропонованою тематикою і здійснюють його презентацію-захист.

Раунд проводиться в 3 (або 4) дії в залежності від кількості команд-учасниць. У кожній дії, за результатами жеребкування, команда виступає в одній з трьох ролей: Доповідач, Опонент, Рецензент. Якщо грають чотири команди, то одна з них виступає у ролі Спостерігача.

У подальших діях раунду команди обмінюються ролями.

Під час змагань гравці не мають права спілкуватися або консультуватися ні з ким, крім членів журі.

Регламент проведення дії історичного раунду:

1. Опонент викликає Доповідача на задачу – 1 хвилина.

2. Доповідач приймає чи відхиляє виклик – 1 хвилина.

3. Підготовка до доповіді – 2 хвилини.

4. Доповідь – 7 хвилин.

5. Запитання Опонента до Доповідача і відповіді Доповідача – 2 хвилини.

6. Підготовка до опонування – 2 хвилини.

7. Опонування – 5 хвилин.

8. Запитання Рецензента до Доповідача і до Опонента, відповіді Доповідача і Опонента – 3 хвилини.

9. Підготовка до рецензування – 2 хвилини.

10. Рецензування відповідей Доповідача і Опонента – 3 хвилини.

11. Заключне слово Рецензента, Опонента і Доповідача (загальна полеміка) – 5 хвилин.

12. 3апитання членів журі – 2 хвилини.

13. Виставлення оцінок журі – 2 хвилини.

14. Слово журі – до 3 хвилин.

(40 хвилин)

7. Правила виступів команд протягом історичного раунду

Доповідач (один або два члени команди на рівних правах) викладає суть рішення завдання, акцентуючи увагу на нових наукових підходах в історії того чи іншого факту, події. Під час свого виступу Доповідач має право використовувати раніше підготовлені малюнки, схеми, карти, фотографії та мультимедійну презентацію. Має право не відповідати на запитання, на які вже була дана відповідь, якщо запитання некоректні або виходять за рамки наукової дискусії з даного завдання.

Опонент (один або два члени команди) висловлює критичні зауваження до доповіді, вказує на її позитивні сторони, виявляє недоліки та помилки у висвітленні заданої проблеми. Опонент не має права висвітлювати своє рішення завдання, але може вказати на недоліки у відповіді, спираючись на матеріал, який він використовував у вирішенні цієї задачі. Опонент повинен формулювати свої запитання у ввічливій, коректній формі, повторювати і уточнювати свої запитання на прохання Доповідача та журі.

Рецензент (один член команди) дає коротку оцінку виступам Доповідача й Опонента. Рецензування не повинно копіювати опонування. Рецензент дає оцінку виступу Доповідача у випадку, якщо вона не збігається з оцінкою Опонента або якщо Опонент не помітив неточностей та істотних недоліків у відповіді.

Спостерігач бере участь у загальній полеміці.

Під час полеміки обговорюється висвітлення завдання Доповідачем. Питання, які ставить інша сторона, повинні бути уточнюючими і стосуватися тільки доповіді, яка була заслухана. Запитання може ставити будь-який член відповідної команди. Відповідає на запитання Доповідач, Опонент або доповнюють відповідь члени їх команд (з дозволу ведучого).

Кожний учасник команди протягом одного історичного раунду може виступати не більше одного разу. Уточнюючі запитання і відповіді на них, а також участь у полеміці виступами не вважаються.

Опонент може викликати Доповідача на будь-яке завдання, крім того, яке:

- доповідалось Доповідачем раніше;

- опонувалось Опонентом раніше;

- оголошене Доповідачем як «вічна відмова».

Протягом історичного раунду Доповідач може двічі відхиляти виклик без штрафних санкцій. Кожна наступна відмова зменшує коефіцієнт Доповідача на 0,2. Кожна команда має право одне із завдань оголосити як «вічну відмову».

Питання

XХІ Всеукраїнського турніру юних істориків

1. Династичні шлюби Ярославичів: спроба Ярослава Мудрого наблизити Україну-Русь до європейського цивілізаційного простору чи прагнення втамувати особистісні великодержавні амбіції?

2. Чернечі ордени католицької церкви у середньовічній Європі: опора чи опозиція світській владі?

3. Гедиміновичі на українських землях: визволителі чи завойовники?

4. Українська еліта в Речі Посполитій 1569-1658 рр.: прихильники національного примирення чи борці за національно-релігійну ідентичність?

5. Селянські протести в Європі XVII – XVIII ст.: «соціальне розбійництво» чи боротьба за соціальну справедливість?

6. Наполеонівські війни: агресія проти європейських народів чи революційні перетворення?

7. Хлопомани: прагнення ідентифікувати себе з українським народом чи данина соціально-революційним ідеям Заходу?

8. Акт злуки УНР і ЗУНР: втілення ідеї соборності України чи спроба порятунку досягнень українських визвольних змагань 1917-1919 рр.?

9. Українське питання в європейській політиці кінця 30-х років ХХ ст.: маніпуляція національним рухом чи «ренесанс» української державницької ідеї?

10. Колгоспи в сталінському СРСР: прагнення до підтримки збіднілого селянства чи встановлення повного контролю влади над сільським населенням?

11. Фінляндія в Другій світовій війні: агресор чи жертва?

12. Рада Європи: дискусійний клуб чи вагомий інструмент захисту європейських цінностей?

13. Монументалізм в Україні: мистецькі традиції радянської системи чи домінування ідеї національної єдності?

14. «Весна народів» 1989 року у Центрально-Східній Європі: прояв націонал-патріотизму, суспільного прагматизму чи соціального відчаю?

15. Народний Рух України:сприяння політиці перебудови чи формування опозиції в рядах КПРС?

16. Китайська Народна Республіка на світовій геополітичній шахівниці другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: чи вдалося «пішаку перетворитися у ферзя»?