Поради батькам щодо організації харчування дитини вдома

Рекомендації батькам щодо організації харчування дитини вдома

Повноцінне й правильно організоване харчування вдома має велике значення для розвитку дитини.

Харчування повинно не лише покривати енергію, що витрачається дитиною, але й забезпечувати матеріал, необхідний для росту й розвитку всіх органів і систем організму. Досліджено, що процеси обміну речовин у дітей протікають значно інтенсивніше, ніж у дорослих. Адже вони більше рухаються і гуляють, що теж викликає значні енергетичні витрати.

В їжі повинні обов'язково поєднуватися у правильному співвідношенні речовини, що входять до складу тварин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, вода. У дитячому харчуванні мають враховуватися якісні показники білків. Найцінніший і найкорисніший для росту дитини тваринний білок. Достатня його кількість є в м'ясі, рибі, молоці, яйцях та ін. Основними джерелами рослинного білка є хліб, крупа, макарони. Важливу роль відіграють жири. Вони є пластичним матеріалом, слугують розчинниками вітамінів А і Д. Але надмір жирів шкідливий, бо сприяє порушенню обміну речовин, погіршенню засвоєння білка, іноді викликає розлади органів травлення. Жири, як і вуглеводи, є джерелом поповнення енергії. Вуглеводи - основний матеріал для енергії м'язової діяльності. Велика їх кількість є в овочах, фруктах, ягодах та їх соках, молоці, у вмісті яких є багато глюкози і фруктози. У щоденному раціоні дитини обов'язково мають бути вітаміни. Недостатня їхня кількість різко погіршує стан здоров'я, ріст і розвиток організму. Адже вони беруть участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, регулюють окремі біохімічні й фізіологічні процеси, забезпечують життєві функції організму.

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. До трьох років дитина має харчуватися не менше чотирьох разів на день. Якщо вона просить їсти частіше, не забороняйте їй між основними прийомами їжі з'їсти яблучко, печиво або випити соку. Їжа затримується в шлунку не більше 3,5-4 годин. Якщо за цей час дитина нічого не з'їла (печиво, цукерку, сік) і досі не хоче їсти, то батьків це має насторожити. Відсутність апетиту може свідчити про знижену секреторну діяльність шлунка, відхилення в діяльності підшлункової залози, печінки, або дитині не подобається їжа, яку їй зазвичай дають на обід чи вечерю.

Раціон харчування дитини вдома

Найкраще на сніданок давати молочну кашу: гречану, рисову або вівсяну. Не лінуйтеся приготувати свіжу кашу зранку. Якщо ваш малюк не дуже любить молочні продукти, давайте йому на сніданок овочеве пюре (картопля, морква, бурячок, цибуля, петрушка). Не змушуйте дитину їсти зранку, якщо вона не хоче. Можна запропонувати їй випити молочко, не концентрований трав'яний чай (з ромашки, звіробою або зелений чай) чи просто переварену водичку. Це за умови, що дитина поснідає в дитячому садочку або вдома трохи пізніше. Інакше треба вмовити дитину з'їсти кашу.

На обід щодня дитина традиційно має їсти першу, другу і третю страви. Іноді вона просить добавку супу чи борщу і мама, заохочуючи до першої страви, насипає їй подвійну порцію. Таким чином, дитина наїлася супу і не може з'їсти другу калорійнішу страву. Тому до 3 років давайте малюку не більше 150-200 мл першої страви. М'ясо краще давати лише в обід з гарніром - картоплею, капустою чи кашею. Бажано, щоб дитина щодня їла м'ясо або рибу, можна чергувати ці продукти через день. Якщо харчова алергія, не давайте їй рибу до 3 років (до цього віку імунна система дитини майже повністю дозріває і захищатиме її від алергійних проявів).

Між обідом і вечерею - полуденок. Запропонуйте дитині склянку молока, кефіру або соку з печивом чи булочкою.

Якщо на сніданок була каша, то на вечерю дайте овочеве пюре, і навпаки. Увечері до пюре чи каші можна додати варене яйце, потім можна з'їсти домашній сир з кефіром.

Чого не варто їсти дітям:

- спеції, приправи, кетчупи тощо (до 6-7 років).

- смажену та копчену їжу, краще варену або печену.

- страви з грибів (до 7-8 років).

- консервовані продукти, якщо вони призначені не для дитячого харчування.

- газовані напої (до 5 років).

-цукерки, шоколад та інші солодощі (не раніше 3-4 років, але не часто).

Як запобігти харчовим отруєнням

- Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.

- Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки. Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.

- Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці. Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.

- Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».

- Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці. Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів. Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.

- Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).

- Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.

Привчайте дитину:

• ·  Дотримуватись режиму харчування вдома, як у дитячому садочку.

• ·  Підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

• ·  Перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

• · Під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

• ·  Після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця, використовувати слова ввічливості.

Добрий апетит і улюблені страви

• Навчіться не помічати поганого апетиту дитини.

• Не реагуйте хворобливо на те, що дитина мало їсть і демонстративно відсуває тарілку.

• Не хоче їсти - спокійно і по-дружньому відпустіть її з-за столу, хай терпить до вечері. Врешті здоровий інстинкт візьме своє і їсти захочеться.

• Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, якщо вона попросить їсти.

• Лагідно поясніть, що їсти треба у відведений для цього час. Вечерю у такому разі зробіть дещо раніше.

• На апетит впливає і зміна обстановки. Підіть на прогулянку й ви побачите, з яким апетитом після цього їстиме ваша дитина.

• Сміливо довіряйте здоровому інстинктові, закладеному самою природою.

• Давайте тільки ту кількість їжі, що її з'їдає дитина із задоволенням. Здорова дитина здебільшого споживає стільки, скільки потрібно для її організму.

• Утримуйтеся від розмов про те, що «дитина мало або майже нічого не їсть», бо вони шкідливі.

• Своєчасно включайте в раціон дитини різноманітні, рекомендовані для її віку, страви та, проявляючи такт і наполегливість, привчайте їсти все, що корисне для неї.

• Дотримуйтесь режиму харчування.

• Пам'ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися ложкою, виделкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.

Особливості харчування дитини під час адаптації до умов дитячого садка

• Не варто змінювати стереотип поведінки дитини, зокрема і звички харчування, в перші дні перебування в дошкільному навчальному закладі.

• Не можна змушувати дитину їсти, якщо вона відмовляється, — це посилить негативне ставлення до нового оточення.

• Слід підсолювати порцію дошкільника невеликою кількістю солі, якщо вдома дитина звикла до більш солоної їжі. Згодом кількість солі можна зменшити до загального рівня. Така поступова адаптація дитини до смакових особливостей їжі в дитячому садку триває два-три тижні.

• На початку періоду адаптації батькам варто годувати дошкільника сніданком вдома, спокійно і без поспіху.

• Нову для дитини страву варто вводити в раціон невеликими порціями. Ліпше покласти дитині меншу кількість їжі, а потім, за її бажанням, додати ще.

• Слід пояснити дитині корисність нової страви, що допоможе побороти її неофобію та сприятиме виникненню зацікавленості новою стравою:

•  поінформувати дитину щодо складу страви, способу її приготування, смаку та користі для здоров'я;

•  долучити дошкільника до розмови про страву чи її компоненти перед обідом;

•  порадити батькам приготувати вдома нову страву відповідно до меню дитячого садка.

• Дошкільника-новачка під час обіду можна посадити за стіл до дітей, які добре їдять. Вплив однолітків, роль наочного навчання та бажання наслідувати оточення позитивно впливатимуть на харчову поведінку дитини.

• Варто стежити за температурним режимом. У приміщенні, де їдять дошкільники, не має бути душно чи жарко, адже це різко знижує апетит.

• Не варто садовити дитину під час приймання їжі спиною до дверей, тому що таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит. Потреба в безпеці є базовою і від її задоволення залежить загальне самопочуття дитини і зокрема бажання їсти.

• Не можна об'єднувати за одним столом малят, які зазвичай граються разом, щоб вони не відволікали один одного від процесу харчування.

• Не можна примушувати дитину сидіти за столом в очікуванні їжі – це її швидко втомлює та негативно позначається на процесі вживання їжі.

• Під час годування дошкільників слід уникати негативних емоцій та неприємних розмов між працівниками дитячого садка та з батьками.

• Не варто сварити дитину перед та під час прийому їжі, адже атмосфера впродовж вживання їжі має бути спокійною та приємною.

• Не можна виправляти помилки дитини в грубій та різкій формі. Це негативно відображається на апетиті дошкільника і його ставленні до процесу харчування.