(27.04.2020)
Консультація-пам`ятка для батьків: «Як говорити з дітьми про епідемію»
Ваші малюки, напевне, вже чули новини про коронавірус та навіть встигли злякатися.
Не дивно, адже дитяче сприйняття світу відрізняється від суджень дорослої людини.
Ви можете стати для неї надійним джерелом інформації для своєї дитини. Фото Ben White/Unsplash .Поширення незрозумілої інформації про смертельний вірус може викликати в дитини почуття небезпеки та спантеличення, пише Huffpost.
Видання пропонує добірку порад, які допоможуть спокійно поговорити з дитиною про коронавірус. До обговорення проблеми долучилися експерти у сфері дитячої психології – Марк Рейнек, Рейчел Томасян та Робін Гудман.
1. Тримайте під контролем власні емоції
Перш ніж говорити з дитиною про небезпечне захворювання, переконайтеся, що контролюєте власну тривогу та страх.
Адже діти часто віддзеркалюють емоції батьків.
"Маленькі діти беруть приклад зі своїх батьків, стосовно того як реагувати на незрозумілій їм ситуації.
Діти одразу зрозуміють спокійні ви чи стурбовані, й будуть поводитися аналогічно", – пояснює Марк Рейнек, директор та старший психолог Інституту дитячого розуму.
Якщо дитина відчує стурбованість батьків, то гіперболізує небезпеку в своїй уяві.
2. Станьте ініціатором розмови
Не потрібно боятися піднімати цю тему, якщо дитина сама ще не запитувала.
Ви можете стати для неї надійним джерелом інформації.
Цій розмові не варто приділяти якоїсь надмірної уваги, можна просто підняти тему під час звичайної бесіди за обіднім столом.
"Хочете ви цього чи ні, але ваша дитина, ймовірно, вже чула про коронавірус по новинах або від однолітків.
Саме тому я завжди рекомендую зіграти на випередження.
Поговоріть зі своїми дітьми про речі, які можуть налякати, перш ніж вони почують більш страхітливу версію від однокласників", – каже Рейчел Томасян, ліцензований терапевт з питань шлюбу і сім'ї.
3. Запитайте, що вони вже знають про коронавірус
Відкриті запитання допоможуть оцінити знання ваших дітей, а також їх емоційний стан.
Заохочуйте малечу висловлювати свої почуття.
Проаналізувавши сприйняття дитини, можна визначити, яким чином далі будувати розмову.
Крім того, буде можливість підкоригувати дитячі знання, щоб сформувати реалістичне уявлення про ситуацію.
"Зараз багато новин про сезон грипу, мені цікаво, що ти чув про це", – такий початок розмови пропонує Робін Гудман, клінічний психолог і арт-терапевт.
Експерт рекомендує повсякчас нагадувати дитині про те, що ви готові її вислухати та відповісти на будь-які запитання.
4. Спілкуйтеся з дитиною правильно
Інформувати дитину потрібно зрозумілою мовою, відповідно до її віку.
Тільки тоді вона зможе зрозуміти проблему та перестати тривожитися. "Батьки повинні підходити до розмови зі своїми дітьми про коронавіруси зі по-різному, зважаючи на вік та рівень розвитку.
Гарне практичне правило – використовувати тільки ті слова, які ваша дитина вже розуміє", – дає пораду Рейчел Томасян.
Діти до 6 років
Дітей до 6 років не потрібно навантажувати зайвими деталями, як назва вірусу або глобальна загроза захворювання – вони ще не готові це усвідомити.
Замість цього поговоріть з дітлахами про мікроби, як люди хворіють, і про те, що ми можемо зробити, щоб залишатися здоровими.
Будьте уважні до розмов, які ведете з вашим партнером або дітьми старшого віку, перед малечею.
Якщо діти почнуть ставити якісь запитання – запевніть їх, що ваша сім'я здорова і в безпеці.
5. Продемонструйте свою підтримку
Говоріть про проблему стільки, скільки дитині необхідно, щоб відчути себе у безпеці.
Вона повинна розуміти, що у будь-який час може прийти до вас із запитаннями, а обов'язок батьків – її захищати.
Реагуйте на потреби дитини, підтримуйте та проявляйте свою турботу.
6. Будьте чесними зі своїми дітьми
Коли ваші діти приходять із запитаннями, відповідайте чесно, щоб уникнути плутанини чи непорозумінь.
"Чесність та прозорість є найважливішими.
Тривога процвітає, коли щось приховується.
Якщо у вас немає відповіді, зверніться до джерела, яке, на вашу думку, надає корисну та правдиву інформацію", – пропонує Марк Рейнек.
Не варто використовувати категоричні фрази, типу "ми всі налякані" або "ми тут нічого не можемо зробити".
7. Дозвольте дитині контролювати ситуацію
Яким чином це зробити?
Показати, що вона може зробити, щоб не захворіти, а також впровадити здорові звички для всієї родини.
Це допоможе відчути почуття контролю.
"Не говоріть про профілактику, як про спосіб налякати дитину та змусити її мити руки.
Замість цього поговоріть про кроки, які ви всі збираєтесь робити, щоб попередити різні хвороби", – наголошує Рейчел Томасян.
Заняття для дітей раннього віку «Весела подорож до звірят»
Програмовий зміст:
Вчити порівнювати предмети за величиною: великий – маленький, довгий – короткий, складати ціле з окремих частин. Продовжувати розрізняти геометричні фігури: круг, квадрат, трикутник.
Розвивати дрібну моторику рук, кольорове сприйняття.
Виховувати пізнавальний інтерес до оточуючої дійсності.
Словник: круг, квадрат, трикутник, зелений, жовтий, червоний, синій, довгий, короткий, великий, маленький, одягати, грати.
Попередня робота: дидактичні гра «Лісові звірятка», дитячі вірші про лісових звірят, дидактична гра «Мої перші кольори», ігри з пазлами, дидактична гра «Збери намисто».
Обладнання: доріжка з геометричними фігурами, іграшки-звірятка, розвиваюча гра «Пазли»,шнурівки з намистинками,
фотоапарат.
Хід:
1.Заняття починається фізкультурною хвилинкою з елементами емпатії на основі вірша О.Ковальчука
«Ранкове сонечко».
Зранку у віконечко зазирнуло сонечко (нахили вліво, вправо)
Мило посміхнулося (посміхаються)
До щічки доторкнулося (торкаються щічок )
Промінцем погладимо ( гладять ручки)
Не сумуй! – порадило! (кроки на місці)
День, що розпочався,
Щоб у тебе вдався! (плескають в долоні)
1.Вихователь:
- Ви стали веселими і радісними, і я хочу запросити вас у цікаву подорож. ( вихователь розстеляє невеличку гумову доріжку, на якій яскраві, різного кольору фетрові геометричні фігури)
- Що це? (доріжка, стежинка). Вона казкова. Що на ній розміщено? (діти називають геометричні фігури та колір кожної)
Діти проходять цією доріжкою і зупиняються біля іграшок-тваринок.
2.Вихователь:
- До кого привела нас казкова доріжка?
- Які звірятка тут є? (білочки, зайчики, ведмедик, їжачок…). Скільки їх?
- Що у звіряток є в кінці спинки? (хвостики) А у нас є? Чому? ( бо ми люди).
Дидактична гра «Короткий – довгий» ( діти порівнюють довжину хвостів, вух тварин, утворених в пари).
Вихователь з дітьми називають: «У білочки хвостик довгий, а у зайчика -… короткий, у зайчика вушка довгі, а у ведмедика - …короткі; ведмедик – великий, а мишеня – маленьке.)
Фізхвилинка
«Веселі звірятка»
Разом ми ідемо дружно і не відстаємо ( крокують)
На галявину прийшли, скільки звірів ми знайшли?
Багато. (продовжують крокувати)
Білий зайчик сів, чекає (присіли)
Довгі вушка зайчик має. (показують довгі вушка)
А ось білочка стрибає ( підстрибують на місці)
Коротенькі вушка має (показують короткі вуха)
Йде ведмедик клишоногий (йдуть, як ведмедики)
Ой, які великі кроки. ( роблять великі кроки)
Сіре мишеня біжить. (біг на носочках)
Як малесеньке тремтить.( присіли, тремтять)
Всі звірятка в коло стали ( утворюють коло)
І швиденько пострибали. (стрибки на двох ногах )
Вихователь:
- Наші тварини такі гарні і веселі, тому я їх сфотографую. (вихователь бере фотоапарат і начебто фотографує звірят)
3.Давайте зробимо тваринка фотографії.
Дидактична гра «Збери пазли» ( діти сідають за столи і кожна дитина збирає якусь тварину). Діти дарують «фото» кожній тваринці.
Вихователь:
- Давайте зробимо подарунки нашим тваринам.
Дидактична гра «Збери намисто». ( нанизати намистинки на шнурок відповідного кольору і одягнути тваринці на вибір)
1. Діти граються з іграшковими тваринками і пригадують, що було цікавого сьогодні.
(28.04.2020)
Картотека дидактичних ігор
1. ХТО ПОКЛИКАВ?
Мета: учити дітей упізнавати та називати дітей групи на ім’я, а також розрізняти, хто покликав (дитина, дорослий або лялька); розвивати фонематичний слух, уважність.
Матеріал: лялька.
ХІД ГРИ
Одній дитині вихователь пропонує заплющити очі або повернутися спиною до всіх. Вихователь, помічник вихователя або дитина групи кличуть дитину на ім’я. Дитина повинна відгадати, хто її покликав. Для того щоб дитину «покликала» лялька, необхідновихователеві або помічнику вихователя змінити свій голос, наслідуючи ляльку.
Грають усі діти по черзі.
2. Я — ЗДОРОВИЙ
Мета: учити дітей визначати стан свого здоров’я, називати свій настрій; розвивати уважність, зв’язне мовлення.
Матеріал: ілюстрації, на яких діти зображені з різним станом здоров’я та настрою.
ХІД ГРИ
Варіант І
Вихователь пропонує дітям по черзі назвати свій стан здоров’я.
Наприклад: «Я здоровий, тому у мене гарний (веселий, хороший) настрій, у мене нічого не болить, мені хочеться гратися (співати, танцювати) з дітьми». Або: «Я не здоровий, адже у мене болить…,
мені хочеться плакати (спати, лежати), у мене сумний, невеселий настрій».
Варіант ІІ
Вихователь пропонує дітям ілюстрації із зображенням дітей, які здорові або хворі. Дитина, яку викликає вихователь, повинна назвати: який стан здоров’я у дитини на ілюстрації та пояснити: чому
вона так вирішила. Діти групи знаками повинні показати, згодні вони чи ні.
Знаки (пальці правої руки стиснуті в кулак, а великий палець вгору — «згодні»).
3. ХТО У СВІТІ НАЙГОЛОВНІШИЙ?
Мета: учити дітей називати членів своєї сім’ї, хто що робить; виховувати любов та повагу до своєї сім’ї.
Матеріал: «Родинне дерево»; ілюстрації із зображенням того, що роблять мама, тато, бабуся, дідусь, дитина.
ХІД ГРИ
Вихователь пропонує дітям по черзі назвати членів своєї родини і назвати: хто чим займається, хто що робить у сім’ї. Якщо дитині важко відповісти: хто що робить у сім’ї, то їй у пригоді стануть ілю-
страції. Діти називають: хто найголовніший у сім’ї та чому. Наприкінці гри вихователеві необхідно наголосити на тому, що головні у світі всі — і діти, і дорослі.
4. НАЗВИ ЛАСКАВО ДИТИНУ, ЯКА ПОРУЧ
Мета: учити дітей ласкаво звертатись до однолітків; виховувати дружелюбність.
Матеріал: м’яка подушечка або м’яч.
ХІД ГРИ
Діти утворюють коло і передають одне одному подушку у вигляді сердечка, при цьому називають ласкаво ту дитину, якій передають подушку (Наталка, Наталочка, Оксаночка, Микитка, Миколка
тощо).
5. КОГО НЕ СТАЛО?
Мета: розвивати зорову пам’ять дітей, уміння називати дітей групи на ім’я.
Матеріал: стільчик, ширма.
ХІД ГРИ
Діти сідають на стільці, заплющують очі. Вихователь тихенько виводить одну дитину і садовить на стільчик за ширмою. Діти розплющують очі та відгадують, хто відсутній.
Якщо ширми немає, то можна накрити дитину накидкою або закрити ковдрою.
6. ХТО ДЕ ЗНАХОДИТЬСЯ?
Мета: учити дітей орієнтуватися у просторі; розвивати уважність.
Матеріал: іграшковий будиночок, іграшки.
ХІД ГРИ
Варіант І
На столі стоять будинок та іграшки. Вихователь пропонує дітям назвати, де стоїть зайчик, білочка, лисичка, хто сидить на даху, де сховався ведмедик.
Варіант ІІ
Вихователь пропонує дітям поставити зайчика перед будинком, ведмедика — за будинком, лисичку — ліворуч від будинку та ін., а діти за допомогою знаків показують: згодні вони чи ні.
7. Я ОПИШУ, А ТИ — ВІДГАДАЙ
Мета: продовжувати вчити дітей уважно слухати опис дитини вихователем і відгадувати, кого описав вихователь.
ХІД ГРИ
Діти сидять на стільчиках, килимку або на подушках. Вихователь описує дитину, а діти відгадують, хто це. Вих о в а т е л ь. Це дівчинка, у неї заплетені гарні коси, вона одягнута в охайну рожеву сукню. Ця дівчинка добра, ласкава, слухняна, не ображає дітей тощо.
8. РОЗКАЖИ ПРО СЕБЕ
Мета: учити дітей описувати себе; розвивати зв’язне мовлення, увагу, посидючість.
Матеріал: дзеркальце для кожної дитини, Капітошка.
ХІД ГРИ
Дитині, до якої підходить Капітошка, вихователь пропонує поглянути на себе у дзеркальце та описати себе. Наприклад: «Мене звуть Даринка. Я дівчинка, у мене світле волосся, блакитні очі,
кирпатий носик, маленькі губи, волосся заплетене у коси».
9. ІНТЕРВ’Ю
Мета: учити дітей повним реченням відповідати на запитання вихователя; розвивати увагу, зв’язне мовлення.
Матеріал: іграшковий мікрофон.
ХІД ГРИ
Вихователь пояснює, що він журналіст, хоче написати про дітей у газету. Вихователь пропонує взяти у дітей інтерв’ю. Він ставитиме запитання, а діти відповідатимуть.
Вих о в а т е л ь. Як тебе звати? Ти дівчинка чи хлопчик? Як називається твоя група? Яка твоя улюблена іграшка?
10. ВИСТАВКА ІГРАШОК
Мета: учити дітей називати іграшки та описувати, як ними можна гратися; виховувати бережне ставлення до іграшок.
Матеріал: іграшки, розставлені на столі.
ХІД ГРИ
Діти запрошуються на виставку іграшок. Вони по черзі беруть іграшку, називають її та розповідають, як нею можна гратися. Наприклад: «Це машинка, її можна катати, ставити в гараж, возити
на мотузці». Або: «Це олівець, ним можна малювати». Якщо дитина правильно розповіла про іграшку, то їй дають змогу нею погратися.
Руханка «Чудовий день»
(29.04.2020)
10 ідей для гри на асфальті
Якщо у вас у дворі є нудний, непримітний асфальтований ділянку, тоді ці ідеї точно для вас! Це може бути широка територія біля будинку або перед входом до нього, або широка доріжка у дворі. У школах і дитячих садах є багато таких ділянок. Якщо ви хочете зробити життя дітей ще яскравіше, урізноманітнити гру, тоді цей пост для вас!
Озброїтеся різнокольоровою фарбою, валиками і пензликами і перетворити нудний асфальт у веселу ігровий майданчик! Для цього треба тільки придумати, розкреслити і намалювати гру на асфальті.
Що можна намалювати:
звичайно ж, в першу чергу класики;
твістер;
шахову дошку;
ігрове поле улюбленої настільної гри, де фішками будуть самі діти;
лабіринти;
трек для їзди на машинках або велосипедах.
Ось кілька порад перед малюванням:
Перед тим, як наносити малюнок, асфальт слід вимити водою з шланга. Продумайте план на папері. Зробіть це разом з дітьми, щоб гра вийшла дійсно цікавою для них.
Фарбу візьміть спеціальну, для зовнішніх робіт. Подумайте про одяг, який не шкода забруднити. Не забудьте взяти з собою рулетку, скотч, крейда.
Зробіть невелику, але помітну огорожу навколо намальованого, щоб ніхто не поліз туди, де ще не висохла фарба.
Програмовий зміст: продовжувати вчити порівнювати групи предметів, користуючись словами: порівну, більше, менше; закріплювати уміння порівнювати предмети за довжиною; вчити рахувати в межах трьох; закріплювати знання кольорів, геометричних фігур: трикутник, круг, квадрат; формувати уміння дітей орієнтуватися в просторі, використовуючи поняття ліворуч, праворуч, попереду, позаду, вгорі, внизу, перед, за; розвивати уважність, кмітливість; виховувати інтерес до заняття.
Матеріал: скринька; квіти; божі корівки; лисиця; човники; смужки різної довжини; чарівна паличка; геометричні фігури; три обручі.
Рухливі ігри для дітей раннього віку
Ігри з ходьбою та бігом
1. Пташки в гніздечку
Мета: вчити дітей ходити і бігати врозсип, не наштовхуючись один на одного; привчати їх швидко діяти за сигналом вихователя, допомагати одні іншим.
Хід гри: діти сидять на стільчиках, розставлених в кутках кімнати. Це – гніздечка. За сигналом ведучого всі пташки вилітають на середину кімнати, розлітаються в різні боки, присідають, розшукуючи корм, знову літають, розмахуючи руками-крилами. За сигналом «Пташки, в гніздечка!» діти повертаються на свої місця.
Вказівки до проведення: вихователь стежить за тим, щоб діти-пташки діяли за сигналом: летіли від гніздечка щонайдалі й поверталися тільки до свого гніздечка.
Для гніздечок можна використовувати великі обручі, покладені на підлогу. Це можуть бути і кола, накреслені на землі, в яких діти присідають навпочіпки.
Вихователь вчить дітей бути уважними під час бігу. Діти привчаються поступатися місцем тим, хто біжить назустріч, щоб не зіштовхнутися; акуратно вистрибувати з гніздечок (обручів), контролювати власні рухи, враховуючи загальний темп гри.
2. Коники
Мета: привчати дітей рухатися один за одним, погоджувати рухи, не підштовхувати того, хто біжить попереду, навіть якщо він рухається не дуже швидко.
Хід гри: дітей об’єднують у пари за бажанням: один – коник, інший – кучер, який запрягає коника (надягає віжки) і їде майданчиком з однієї сторони в іншу і назад. Потім за пропозицією вихователя діти змінюють ролі, гра триває.
Вказівки до проведення: спочатку вихователь допомагає дітям надягти віжки і безпосередньо бере участь у грі в ролі кучера. Доцільно спочатку дібрати в пари приблизно однакових за рівнем рухової підготовки дітей.
Замість віжок можуть бути використані кольорові канати чи скакалки. У міру того, як діти навчаться запрягати коника й акуратно їздити майданчиком, можна запропонувати влаштувати «стрибки» для кількох пар не тільки на майданчику, але й на прилеглій доріжці.
3. Миші й кіт
Мета: привчати дітей легко бігати на носках, не наштовхуючись один на одного; орієнтуватися в просторі, змінювати рухи за сигналом вихователя.
Хід гри: діти сидять на ослонах чи стільчиках. Це миші в нірках. З протилежного боку кімнати чи майданчика сидить кіт. Він засинає (заплющує очі), а миші розбігаються по всій кімнаті. Але нарешті кіт прокидається, потягується, нявкає і виходить на полювання. Миші швидко тікають і ховаються в нірках (займають свої місця). Пійманих мишей веде до себе. Коли всі сховаються, кіт ще раз проходить кімнатою, потім повертається на своє місце і знову засинає.
Вказівки до проведення: миші можуть вибігати з нірок тільки тоді, коли кіт заплющить очі й засне, а повертатися до нірок – коли кіт прокинеться і занявкає.
Вихователь стежить, щоб усі діти вибігали і розбігалися щонайдалі від своїх місць.
Нірками, крім стільців, можуть служити дуги для підлізання. Коли миші повертаються назад, вони можуть просто забігти за свій стільчик чи дугу і сховатися, присівши за ними.
4. Діти і вовк
Мета: вчити дітей виконувати рухи згідно зі словами; закріплювати вміння бігати у різних напрямках. Розвивати спритність, упевненість.
Хід гри: ділянка або кімната зображують ліс. Діти з вихователем збирають сунички. Дорослий, який зображує вовка, ховається.
Вихователь промовляє:
Ми сунички спілі
У лісі збирали.
На полянках, на горбочках
Смачненькі шукали.
Але раптом гілки хрусь… (пауза).
Діти, діти, поспішайте, вовк за дубом – всі тікайте!
Діти розбігаються, а вовк ловить.
5. До ляльок у гості
Мета: привчати дітей дотримуватись вказаного напрямку, рухатися групою, організовано.
Хід гри: діти сидять на стільцях, розставлених уздовж однієї зі стін кімнати. Вихователь повідомляє дітям, що вони підуть зараз в гості до ляльок. Вона запитує дітей:
Де живуть наші ляльки?
Діти вказують на ігровий куточок.
Ходімо, діти, пограємось, тільки нікуди не заходитимо по дорозі, підемо прямо до ляльок.
Діти встають зі стільчиків і повільно, разом з вихователем ідуть провідати ляльок. Вони вітаються з ними, розмовляють. Дорослий каже:
Уже пізно, час додому.
Діти повертаються, ідуть і сідають на стільчики.
Вказівки до проведення: кілька ляльок перед початком гри потрібно розмістити й іншому місці кімнати. При повторенні гри діти їх проведуть.
6. По доріжці
Мета: вправляти дітей в ходьбі по обмеженій площині, розвивати відчуття рівноваги, спритності.
Хід гри: вихователь проводить на підлозі дві паралельні лінії (або кладе дві мотузки) завдовжки 2,5-3 м на відстані 35-30 см і каже дітям, що це вузька довга доріжка в лісі, якою вони підуть гуляти. Іти потрібно дуже обережно. Діти йдуть повільно один за одним, а потім повертаються по ній.
Вказівки до проведення: діти не повинні наступати на лінії чи мотузки, заважати одне одному, наштовхуватись на того, хто йде попереду.
7. Переступи через палицю
Мета: привчати дітей під час ходьби не човгати ногами, піднімати їх вище. Розвивати вміння переступати через предмети, які трапляються на шляху.
Хід гри: покласти на підлогу посеред кімнати паралельно дві палиці на відстані
80-100 см. Попереду палиць з іншого боку кімнати поставити стілець і на сидіння покласти прапорець.
Дитина стає у 2-3 кроках від палиць обличчям до них. За вказівкою дорослого вона йде по першій палиці, переступає через неї, потім переступає через другу палицю, іде до стільця, бере прапорець, піднімає його вгору і рухає ним. Порухавши, кладе прапорець і повертається на своє місце. Завдання виконує наступна дитина.
Вказівки до проведення: якщо діти швидко і впевнено виконуватимуть вправу, можна її ускладнити: покласти на підлогу паралельно 4-6 палиць або кілька обручів і запропонувати дітям переступати через них.
8. Доженіть мене
Мета: навчати дітей бігати в одному напрямку, слухати сигнал вихователя і починати рухи за сигналом.
Хід гри: діти сидять на стільцях чи на лаві з одного боку кімнати чи майданчика. „Дожени мене”, – каже вихователь і біжить на протилежний бік. Діти біжать за ним, прагнуть піймати педагога. Вихователь зупиняється, коли діти підбігають, каже: „Тікайте, тікайте, наздожену”. Діти бігом повертаються на свої місця.
Вказівки до проведення: спочатку гру доцільно проводити з 4-6 дітьми, збільшуючи кількість до 10-12 дітей. Вихователь повинен не дуже швидко бігти, щоб діти наздогнали його. Коли малюки зайняли місце на стільцях, їх варто похвалити, відзначити, як добре вони бігають.
9. Пташки та автомобіль
Мета: вчити дітей виконувати рухи згідно зі словами; закріплювати вміння імітувати повадки птахів, вчити дітей бігати в заздалегідь обумовлене місце. Виховувати уважність, сміливість.
Хід гри: діти біжать гуртом, як пташки, розвівши руки в боки і помахуючи ними, як крилами. Вихователь стоїть збоку і каже:
Пташечки маленькі, дружно полетіли
Всі літали, всі літали, крильцями махали.
Так вони літали, крильцями махали,
На стежинку сіли, зернятка клювали.
На слова «На стежинку сіли» діти присідають і постукують пальчиками
(пташки клюють зернята).
Пташки клюють ще деякий час після закінчення слів вихователя. Потім вихователь, тримаючи в руках обруч, або серсо, як кермо автомобіля, біжить у напрямку до «пташок», промовляючи «бі-бі». Діти тікають від автомобіля і біжать в заздалегідь обумовлене місце кімнати – “гніздечко”.
Роль автомобіля можна доручати дитині або кільком дітям.
Згодом можна запропонувати дітям стрибати, просуваючись уперед, зістрибувати з пеньочків або низької колоди не вище 15см.
10. Дітки маленькі ходять тихенько
Мета: привчити дітей ходити тихо, навшпиньках.
Хід гри: Діти ідуть зграйкою разом з вихователем в одному напрямку. Раптом вихователь каже: „А тепер побачимо, хто з вас уміє ходити тихо-тихо, навшпиньках” (показує, як потрібно йти).
Діти піднімаються навшпиньки і прагнуть пройти якомога тихіше. Вони продовжують йти в тому напрямку, в якому йшли раніше. Потім вихователь непомітно відходить у бік і каже: „А тепер усі біжіть до мене”. Діти біжать до вихователя. Вихователь хвалить тих, хто старанно і добре виконав вправу.
Вказівки до проведення: деякі діти під час ходьби навшпиньках неприродно пригинають голову, втягуючи її в плечі. Їм здається, що вони в цьому випадку тихіше йдуть. Потрібно стежити за цим, вказуючи дітям на помилки і виправляти їх.
Ходьба навшпиньках корисна для фізичного розвитку дитини, оскільки укріплює стопу. Однак не слід втомлювати дітей надмірно тривалими виконаннями цієї вправи. Гра повторюється 3-4 рази.
11. Горобчики
Мета: вчити дітей виконувати рухи згідно зі словами; закріплювати вміння імітувати повадки птахів, вчити дітей бігати врозтіч та у заздалегідь обумовлене місце. Виховувати уважність, сміливість.
Хід гри: діти-горобчики сидять на стільчиках (у гніздечках) і сплять. На слова вихователя:
В гнізді горобчики живуть, вранці з сонечком встають.
Діти розплющують очі й голосно співають:
Чик-чирик, чик-чирик, свою пісеньку ведуть.
Після цього діти розбігаються по кімнаті. На слова вихователя: «В гніздо полетіли», – повертаються на місця.
12. Ведмедик
Мета: вчити дітей виконувати рухи згідно зі словами; вчити дітей бігати вроздріб та в заздалегідь обумовлене місце. Виховувати уважність, сміливість.
Хід гри: роль ведмедя спочатку виконує хтось із дорослих:
Якось ми у ліс ходили і ведмедика зустріли
На горбочку він лежав, під ялиночкою спав.
Круг ведмедика ходили, вайлуватого будили,
Прокидайся-но, вставай і маляток доганяй.
Після цих слів «ведмедик» ловить дітей, які тікають.
12. Зайчики та лисичка
Мета: вчити дітей виконувати рухи згідно зі словами; закріплювати вміння імітувати повадки тварин, бігати урозтіч та присідати. Виховувати уважність.
Хід гри: діти-зайчики сидять на стільчиках. Осторонь від них – «лисичка». Вихователь співає:
Сірі зайчики сидять, довгі вушка в них стирчать.
Ось такі вушка, малі сірі вушка.
Діти слухають і, приклавши долоні до вушок, показують, які довгі вушка у зайчиків. Вихователь співає, або промовляє слова:
Бігають зайчата, гарні стрибунята.
Ось такі зайчата, гарні стрибунята!
“Зайчики” вільно бігають по кімнаті. Під кінець куплета присідають. Вихователь співає:
В лісі лис ганяє, стрибунят шукає.
Ой біжіть, зайчата, гарні стрибунята!
“Зайчики” тікають, “лисичка” біжить за ними.
13. Не спізнися
Мета: вчити дітей діяти за сигналом швидко, привчати їх орієнтуватися в просторі, розвивати спритність.
Хід гри: вихователь розкладає на підлозі по колу кубики (невеликі кільця чи брязкальця). Діти стають біля кубиків. За сигналом вихователя вони розбігаються по всій кімнаті, за сигналом «Не спізнися!» біжать до кубиків.
Вказівки до проведення: спочатку діти можуть підбігати до будь-якого вільного кубика, поступово вони звикають займати своє місце. Після сигналу «Не спізнися!» вихователь біжить разом з дітьми, роблячи вигляд, що хоче взяти кубик. Якщо діти швидко займуть свої місця, вихователь має похвалити їх.
Під час гри вихователь стежить, щоб діти якнайдалі тікали від кубиків, не наштовхувалися один на одного, допомагали один одному знайти свій кубик, коли пролунає сигнал.
14. Сліпий Панас
Мета: привчати діяти за сигналом, орієнтуватися у просторі; бігати не наштовхуючись одне за одного. Виховувати витримку.
Хід гри: вихователь зав’язує собі очі. Він є Панас. Діти промовляють:
Панас, Панас, лови швидше нас.
Діти тікають, а Панас їх ловить.
(30.04.2020)
Картотека рухливих ігор
Рухлива гра Потяг (Молодша група дошкільного віку)
Мета гри: Розвивати у дітей вміння виконувати рухи за звуковим сигналом, закріплювати навички шикування в колону. Вправлятися з ходьби, бігу один за одним.
Опис: Діти шикуються в колону з одного боку майданчика. Перший – паровоз, інші вагони. Вихователь дає гудок, діти починають рухатися вперед (без зчеплення). Спочатку повільно, потім швидше, поступово переходячи на біг, вимовляють «Чу – чу – чу!». «Поїзд під'їжджає до станції» - каже вихователь. Діти поступово сповільнюють темп і зупиняються. Вихователь знову дає гудок, рух поїзда поновлюється.
Правила:
1. Рухатися можна тільки після гудка, тобто за сигналом вихователя.
Варіанти: Ввести зупинку. Діти вибігають на галявину. Збирають «гриби та ягоди», танцюють.
Горобчики та кіт (Молодша група дошкільного віку)
Мета гри: Розвивати у дітей вміння розміщуватися в просторі та рухатися в колективі, не зачіпаючи один одного. Діяти за сигналом, вправлятися зі стрибків в глибину, з місця в довжину, зі швидкого бігу.
Опис: Діти знаходяться вздовж стін: на лавках, на великих кубах або в обручах. Це горобчики на даху або в гніздах. Віддалік сидить кішка – вихователь. «Горобчики полетіли!» - каже вихователь. Горобчики зістрибують з даху, розправивши крила – руки в сторони. Бігають в розсипну по всьому приміщенню. «Кішка спить». Прокидається, вимовляє «мяу – мяу!», біжить наздоганяти горобчиків, які ховаються, зайнявши свої місця. Спійманих горобчиків кішка відводить до себе в будинок.
Правила:
1. Горобчики зістрибують за сигналом вихователя «Горобчики, полетіли!».
2. Горобчики повертаються на місця. Коли кішка вимовляє «Мяу!».
Варіанти: Ввести другого кота. Горобчики клюють зернятка.
Рухлива гра Доженіть мене (Молодша група дошкільного віку)
Мета гри: Розвивати у дітей уміння виконувати рухи за сигналом вихователя, рухатися в колективі, не штовхаючись. Вправлятись з бігу в прямому напрямку.
Опис: Діти сидять на стільцях з одного боку майданчика. «Доженіть мене!» - пропонує вихователь і біжить до протилежного боку майданчика. Діти біжать за вихователем, намагаючись його зловити. Потім вихователь каже «доженіть мене!», і біжить у протилежний бік. Діти знову його наздоганяють. Після двох разів діти сідають на стільці і відпочивають, потім продовжують гру.
Правила:
1. Бігти за вихователем тільки після сигналу «Доженіть мене!».
Варіанти: Внести м'яку іграшку і наздоганяти її. Тікати від іграшки.
Що сховано? (Молодша група дошкільного віку)
Завдання: Розвивати у дітей зорову пам'ять, увагу.
Опис: Діти сидять на стільцях, на підлозі, вздовж лінії. Вихователь кладе в центрі кола три – п'ять предметів та пропонує їх запам'ятати. Потім гравці встають і повертаються спиною до центру або до стіни і закривають очі. Вихователь ховає один предмет, з тих, що лежать в центрі кола і каже: «Подивіться». Діти відкривають очі, повертаються обличчям до центу і згадують, якогось предмета немає. Вихователь підходить до дітей і кожний з них на вухо каже йому, що сховано. Коли більшість гравців дає правильну відповідь, вихователь голосно називає захований предмет. Після цього гра поновлюється.
Правила:
1. Коли вихователь ховає предмет, гравці повертаються спиною і закривають очі
2. За сигналом «Подивіться!», гравці відкривають очі і знову повертаються обличчям до центру кола.
Варіанти: Закріпити знання основних кольорів, взяти кубики або прапорці. Викликати одного гравця. Прибирати за 2 предмета.
Рухлива гра Пташки та пташенята (Молодша група дошкільного віку)
Мета гри: Розвивати у дітей вміння виконувати рухи за сигналом вихователя, запам'ятовувати своє місце, вправлятись з бігу в різних напрямках, не зачіпаючи один одного.
Опис: Діти поділяються на 3-4 групи з 5-6 чоловік, кожна група має свій будиночок – гніздо. Діти зображують пташенят. У кожній групі є пташка – мати. За словами вихователя «Полетіли!» - пташенята вилітають з гнізда. Літають біля будинку, помахуючи руками – крилами. Пташки – матері відлітають геть, за їжею. За словами вихователя «Додому!» - пташки – матері повертаються і звуть пташенят додому. У гнізді пташенята сідають у коло і пташка – мати годує їх уявними черв'ячками.
Правила:
1. Пташки та пташенята вилітають за словом вихователя «Полетіли!».
2. Пташенята повертаються додому за покликом пташки – матері.
3. Пташки – матері повертаються додому за словом вихователя «Додому!».
Варіанти: Запропонувати пташкам злітати на височину. У кожної пташки свій колір будиночка – гнізда. Можна змінювати будиночки місцями.
Знайди свій колір (Молодша група дошкільного віку)
Мета гри: Розвивати у дітей увагу, вміння розрізняти кольори, діяти за сигналом. Вправлятися з бігу, ходьби.
Опис: Діти отримують прапорці 3-4 кольорів та гуртуються по 4-6 осіб в різних кутках кімнати, в кожному кутку вихователь ставить на підставці кольоровий прапорець. За сигналом вихователя «Йдіть гуляти!» діти розбігаються по майданчику. На слова «Знайди свій колір!» - діти збираються біля прапора відповідного кольору. Вихователь відзначає, яка група швидше зібралася.
Правила:
1. Виходити з будиночків можна за сигналом вихователя «Йдіть гуляти!».
2. Бігти та збиратися біля прапорця відповідного кольору тільки після слів «Знайдіть свій колір!»
Варіанти: Запропонувати закрити очі, переставити прапорці, які стоять в кутах кімнати.
Рухлива гра Тролейбус (Молодша група дошкільного віку)
Мета гри: Розвивати у дітей вміння розрізняти кольори світлофора та діяти за зоровим сигналом. Вправлятися з бігу та ходьби колоною. Знайомити з ПДР.
Опис: Діти стоять вздовж стіни в колоні парами, тримаючи один одного за руки, вільними руками тримаються за шнур, кінці якого зв'язані. Вихователь в одному з кутів кімнати, тримає в руці три кольорових прапорці (червоний, жовтий, зелений). Піднімає зелений прапорець – діти тікають (тролейбус рухається). Добігши до вихователя – діти дивляться, не змінився колір прапорця. Якщо зелений – рух триває, жовтий або червоний – діти зупиняються і чекають, коли з'явиться зелений.
Правила:
Тікати можна тільки на зелений прапорець.
При появі жовтого або червоного колона зупиняється.
Варіанти: Влаштувати зупинку, на якій діти сидять і чекають прибуття тролейбуса. Коли тролейбус під'їжджає до зупинки, то уповільнює хід, одні пасажири виходять, інші заходять.
Дидактичний матеріал до занять з
математики в молодшій групі.
Гра "Яка цифра пропущена?".
мета: Закріплювати цифри від 0 до 10; порядковий рахунок.
хід: На дошці вихователь виставляє картки з цифрами, але не всі:
Які цифри пропущені?
Діти відповідають, а одна дитина біля дошки ставить бракуючі цифри.
Гра "Покажи таку цифру, скільки звуків почуєш."
мета: Вправляти в рахунку на слух.
хід: у дітей цифри від 1 до 10. Вихователь за ширмою вдаряє молоточком по барабану або металофон.
Завдання 1. Покажи таку цифру, яка збігається з там, скільки звуків почуєш (3-4 завдання).
Завдання 2 .Покажи цифру на один більше або менше (2-3 завдання).
Гра "Чудовий мішечок".
мета: Закріплювати назву геометричних фігур, вміння визначати їх на дотик.
хід: У вихователя мішечок з геометричними фігурами. Діти знаходять на дотик геометричну фігуру, дістають її розповідають все про цю постать. наприклад: "Це квадрат. У нього чотири кути, чотири сторони, він синього кольору і т. Д.".
Гра "Що, де?".
мета: вправляти дітей в правильному позначенні положення предметів по відношенню до себе, розвивати вміння орієнтуватися в просторі.
хід: Гра проводиться в колі. У центрі кола стоїть вихователь з м'ячем, пояснює правила гри.
Я буду називати предмети, що знаходяться в цій кімнаті. Той з вас, кому я кину м'яч, в своїй відповіді повинен використовувати такі слова: "Зліва", "справа", "попереду", "позаду". Вихователь кидає м'яч дитині і запитує: "Де стіл?" Дитина, що зловив м'яч, відповідає: "Попереду мене" - і кидає м'яч вихователеві.
Консультація для батьків «Роль сенсорного виховання у розвитку особистості дитини раннього віку»
Дитина з’являється на світ маленькою істотою, яка потребує любові, уваги й доброти від дорослих. Ними, насамперед, є батьки. Саме від батьків діти пізнають перші життєві істини, наслідують зразки поведінки, вчаться оцінювати різні події, набувають життєвого досвіду в життєвому середовищі. Дуже важливо для батьків приділити дитині увагу у спілкуванні, навчити дитину відчувати та сприймати навколишній світ, орієнтуватися в просторі, часі, цінувати та берегти все, що нас оточує.
Сенсорне виховання - це ознайомлення з ознаками та властивостями предметів, знайомство з величиною, фактурою, формою, кольором, відчуттям смаку, запаху, звуку, орієнтування в просторі. Тому завдання дорослих за Монтессорі, полягає не в тому, щоб навчати, а в тому, щоб допомагати “розуму дитини в її роботі над своїм розвитком”, оскільки саме в ранньому віці він має величезну творчу енергію. Саме цій енергії й необхідно допомогти, але не звичайним, словесним навчанням, не прямим втручанням у процес переходу від неусвідомленого до усвідомленого. Для реалізації даного завдання має бути створено відповідне стимулююче розвиваюче середовище, наповнене різними цікавими сенсорними іграми.
Для того, щоб планомірно й систематично здійснювати сенсорне виховання дитини в родині, необхідно знати основні принципи побудови спілкування з дітьми:
1.Допитливі діти ростуть у допитливих батьків. Не піддавайтеся ілюзії, що ви все про все вже знаєте. Відкривайте світ разом з вашим малюком.
2. Розмовляйте з дитиною - спочатку називаючи навколишні предмети, пізніше - дії, ознаки й властивості предметів, пояснюйте навколишній світ і формулюйте закономірності, міркуйте вголос, обґрунтовуйте свої судження.
3.Задавайте дитині якнайбільше питань.
4.Завжди уважно вислухуйте міркування дитини й ніколи не іронізуйте над ними. Поважайте її інтелектуальну працю.
5.Відшукуйте й приносьте додому цікаві речі, книги, історії. Ділиться цим з дитиною. Нехай вона не все й не відразу зрозуміє: розвиваюче спілкування - це завжди
небагато спілкування "на виріст".
6. По можливості , багато подорожуйте з дитиною.
7.Запрошуйте в будинок цікавих людей, при
спілкуванні з ними не відправляйте дитину "пограти в сусідній кімнаті!
8. Ходіть з дитиною в музеї.
9. Проводьте спільні спостереження й досліди.
10. Емоційно підтримуйте дослідницьку діяльність дитини. Заохочуйте її ініціативу й самостійність. Створюйте умови для реалізації її задумів.
11. Зробіть свої захоплення предметом спілкування з дитиною.
СЕНСОРНИЙ РОЗВИТОК
У області сенсорного розвитку малюк може використовувати свої почуття при вивченні навколишнього світу - за допомогою матеріалів, що знаходяться тут, він розвиває свій зір, дотик, смак, нюх, слух, а також має можливість потренуватися в розрізненні температур, відчути різницю у вазі предметів, і звичайно розвинути мускульну пам'ять.
(27.04.2020)
Консультація для батьків з питань безпеки
«Якщо ваша дитина знає відповіді на ці 16 запитань – можете бути спокійні: з нею нічого не станеться»
16 питань і правильних відповідей. Безпека дітей – одне з найважливіших питань, які турбують батьків. Якщо ви хочете бути впевнені, що ваше чадо не потрапить ні в яку небезпечну ситуацію, вам слід заздалегідь навчити дитину правилам поведінки.
Задайте дитині наступні питання. Не виключено, що відповіді дитини стануть для вас несподіванкою.
1. Що робити, якщо батьків немає вдома, а хтось намагається відкрити двері?
2. Візьмеш ти цукерку у незнайомої жінки?
3. Що робити, якщо з розетки пішов дим, а нікого з дорослих немає вдома?
4. Незнайомий дорослий просить тебе про допомогу. Допоможеш ти йому?
5. Що потрібно робити, якщо на тебе нападає зграя собак?
6. Підеш ти в гості до ровесника, з яким щойно познайомився?
7. Що робити, якщо ти відчув вдома запах газу?
8. Якщо ти чекаєш ліфт і до тебе підійшли незнайомець, ти поїдеш з ними разом?
9. Що слід робити, якщо ти помітив, що за тобою стежать?
10. Кому можна відкривати двері, якщо ти один вдома?
11. Що ти будеш робити, якщо незнайомець схопив тебе і не відпускає?
12. Як ти вчиниш, якщо загубишся в натовпі людей?
13. Що ти будеш робити, якщо опинишся на вулиці під час грози?
14. Що ти будеш робити, якщо хтось в інтернеті погрожує тобі або твоїм близьким?
15. Тебе покликали грати на замерзлу річку. Ти підеш?
16. Чи можна брати aптечку з лікaми, коли батьків немає вдома?
А ось і правильні відповіді:
1. Необхідно терміново зателефонувати батькам, а потім в поліцію (102) або службу порятунку (112). За цей час батьки зможуть попередити сусідів по телефону, і дитині нададуть допомогу.
2. У незнайомих людей брати їжу, іграшки та інші речі не можна ні в якому разі!
3. При виникненні пожежі або загрози займання / витоку газу необхідно швидко покинути квартиру і набрати номер пожежної служби (101), служби порятунку (112) або служби газу (104). Самостійно гасити пожежу категорично забороняється!
4. Коли людина потребує допомоги, то в першу чергу звернеться до дорослих. Тому якщо якийсь незнайомець просить про допомогу, слід йому відповісти категоричною відмовою. Причому відповідати потрібно швидко і відразу ж йти.
5. У ситуаціях з тваринами головне – зберігати спокій і не провокувати їх на агресію. Можна відволікти собак за допомогою якого-небудь предмета типу шапки, парасольки і т. д. Потрібно поступово віддалятися, що не зустрічаючись з собаками очима і не повертаючись до них спиною.
6. Ходити в гості до малознайомих людей, навіть ровесників, не можна ні в якому разі.
7. Телефонуйте в службу порятунку (112) або службу газу (104). Навчіть дитину не соромитися і не панікувати – краще помилковий виклик, ніж вибух.
8 .На пропозицію зайти в ліфт з незнайомцями потрібно відповідати однозначною відмовою. Навчіть дитину в такій ситуації відповідати, що вона чекає батьків, які ось-ось підійдуть.
9. Потрібно зайти в людне місце (супермаркет, перукарню, кафе і т. д.) і вже звідти зателефонувати батькам і повідомити про стеження.
10. Чужим людям відкривати двері категорично забороняється! Це стосується будь-яких незнайомців, незалежно від статі і віку.
11. Треба якомога швидше привернути увагу людей. Можна кричати і битися. Також можна бити по машинам, які стоять поруч – можливо, спрацює сигналізація.
12. В такому випадку слід зберігати спокій. У натовпі необхідно поступово зміщуватися до краю, але не намагатися не йти проти людського потоку.
13. Слід знайти безпечне укриття. Це може бути найближчий магазин або під’їзд. Треба триматися подалі від водойм, металоконструкцій і високих дерев.
14. Про погрози будь-якого характеру слід негайно повідомити батькам, поліції або службі довіри
15. Кататися на замерзлому водоймищі без батьків категорично заборонено – винятків бути не може!
16. Щоб дитина усвідомлювала наслідки, потрібно пояснити небезпеку неправильного вживання лікарських засобів. Брати аптечку і користуватися незнайомими ліками під час відсутності батьків не можна.
(28.04.2020)
Консультація для батьків «Граємо всюди»
Ігри - один із засобів виховання і навчання дітей дошкільного віку. Гра для дошкільників - засіб пізнання навколишнього. У грі дитина розвивається фізично, у неї виховується кмітливість, працьовитість, ініціатива. З допомогою ігор вихователь здійснює сенсорне виховання дітей, розвиває пізнавальні процеси (допитливість, розуміння взаємозв'язку найпростіших явищ тощо). Він використовує гру як засіб розвитку мислення, мови, уяви, пам'яті, розширення і закріплення уявлень про навколишнє життя. Враховуючи, що гра є провідною діяльністю дітей дошкільного віку, то в дитячому садку гру можна використовувати в освітній діяльності, в ході режимних моментів, в самостійній діяльності дітей. А як використовувати ігри в домашніх умовах?
«Ігри на кухні»
Використовуючи гру при організації повсякденних домашніх справ можна навчити малюка багато чого корисного і цікавого. Н-р, при приготуванні обіду можна на кухні пограти з дитиною в такі ігри:
«Їстівне-неїстівне».
Мета: розвиток уваги, пам'яті, розширення словникового запасу.
Правила гри: Дорослий називає різні предмети (н-р, картопля, ніж, виделка, торт, каструля і т. п.) дитина в свою чергу повинна відповідати «їстівне» або «неїстівне». Потім можна помінятися ролями.
Відгадуємо «Смачні» загадки.
В полі народився,
На заводі варився,
На столі розчинився.
Відповідь: Цукор
Маленьке, здобне
Колесо їстівне.
Я одна його не з'їм,
Розділю хлопцям всім.
Відповідь: Бублик
Дідусь сміється,
на ньому шубонька трясеться.
Відповідь: Кисіль
Холодок в пакеті
Їдять і дорослі і діти
Холодок, холодок,
Дай лизнути тебе разок!
Відповідь: Морозиво
В воді родиться, а води боїться.
Відповідь: Сіль
Наші поросятки зросли на грядці,
До сонечка бочком, хвостики гачком.
Ці поросятки грають з нами в хованки.
Відповідь: Огірки
«Колір, форма, розмір»
Мета: розвиток пам'яті, мислення, уваги, логіки.
Правила гри: Батько пропонує дитині назвати продукти (предмети на кухні) певного кольору, форми, розміру.
«Відгадай»
Мета: формувати вміння думати і аналізувати, збагачувати мову, розвивати творче мислення, уяву, пам'ять.
Правила гри: Запропонуйте дитині відгадати предмет, описуваний вами, на задану тему. Потім хай спробує описати предмет дитина, а ви відгадуєте!
«Хто більше»
Мета: розвиток уваги, пам'яті, розширення словникового запасу.
Правила гри: Спільно з дитиною виберіть тему гру (н-р: «Посуд») і по черзі називаєте посуд. Хто більше назвав, той і виграв!
«Назви лагідно»
Мета: формування навичок словотворення.
Правила гри: Батько називає будь-яке слово, а дитина повинна назвати його ласкаво, н-р, моркву-морковочка, тарілка-тарілочка і т.д.
Завдання на розвиток дрібної моторики:
1. розсортувати білу і червону квасолю;
2. викласти з квасолі яку-небудь фігуру, цифру, букву, слово...;
3. в мішечок покласти крупу (рис/гречка/горох) і дрібні іграшки з кіндер-сюрпризу. Вгадати на дотик знайдений в мішечку предмет;
4. порахувати скільки столових (чайних) ложок, н-р, рису увійде в чашку, банку...
Дитина дуже рада хвилинам, подарованим їй батьками в грі. Спілкування в грі не буває безплідно для малюка. Чим більше випадає дорогих хвилин у товаристві близьких йому людей, тим більше взаємини, загальних інтересів, любові між ними в подальшому.
Фантазуйте і грайте на здоров'я!
(29.04.2020)
Консультація для батьків
«Поради як зберегти здоров`я»
Як навчити дітей здоровому способу життя.
З давніх-давен відоме гасло “Твоє здоров’я – в твоїх руках”. але щоб навчитися берегти здоров’я, треба знати про самих себе, про стан свого організму. Слово “здоров’я” супроводжує дитину від моменту її народження. Ще навіть не знаючи, що воно означає, три-п’ятирічний малюк каже: “Я здоровий, якщо не хворію”.
Формування, збереження й зміцнення здоров’я дітей та дорослих громадян України – одна з актуальних проблем нашого суспільства. Розбудова держави, її подальший розвиток прямо залежить від здоров’я населення, від збільшення кількості здорових, міцних, сильних тілом і духом людей. Недаремно нинішній навчальний рік в освітніх закладах був розпочатий Уроком Здоров’я.
У Законі України “Про дошкільну освіту” зазначено, що дошкільний навчальний заклад створює безпечні та нешкідливі умови для розвитку, виховання та навчання дітей; формує в дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки.
Відтак, постає низка питань.
Як ефективніше виконати ці завдання?
З чого почати?
Де дістати необхідну інформацію?
Офіційним джерелом цієї необхідної інформації з проблем організації безпеки життєдіяльності дошкільників є державні документи, науково-педагогічні дослідження, посібники тощо.
Максимальний ефект досягається, якщо навчально-виховна робота ведеться одночасно в трьох напрямках : дитсадок – діти – батьки.
Кожному педагогові відомо, що дитині властива природна потреба в рухах. У руховій діяльності, як самостійній, так і педагогічно керованій, малюк пізнає навколишній світ і самого себе, розвиває своє тіло і пристосовує до умов довкілля. Систематичне проведення різноманітних заходів з фізичної культури забезпечує реалізацію потреби дитини в руховій діяльності.
Навчально-вихована робота в ДНЗ повинна плануватися так, щоб рухова активність посідала одне з актуальних місць у вихованні особистості. Адже м’язовий голод для дитини небезпечніший, ніж кисневий чи харчовий – його важче розпізнати, а отже ц усунути.
Перед освітніми закладами стоїть завдання зміцнювати здоров’я дітей. Здорову дитину легше виховувати, вона швидше оволодіває необхідними вміннями та навичками.
Активний руховий режим – один з основних компонентів здорового способу життя і реалізуватися він має з позицій цілісно-системного підходу до виховання дитини в освітньому закладі: врахування своєрідності адаптивних реакцій розумової і фізичної працездатності дітей та системно-структурних закономірностей, що зумовлюють вибір адекватних форм рухового режиму.
Як зазначив К.Д.Ушинський, дитина стомлюється не внаслідок діяльності, а через її одноманітність та однобічність. Малі форми активного відпочинку (фізкультхвилинка, фізкультпауза) допомагають запобігти розумовій втомі.
Систематична, послідовна й творча робота з організації фізкультхвилинок та фізкультпауз забезпечує достатній рівень функціональної діяльності всіх органів та системи організму, їхній загальний бадьорий стан; в майбутньому на фоні досягнутого – бажання вести здоровий образ життя.
Батьків та педагогів передусім хвилює питання, як зміцнити здоров’я дітей. Потік різноманітної інформації та практичних порад надто великий і часто-густо безрезультатний, позаяк, окрім думок, потрібні реальні дії, щоденна праця батьків, вихователів і самих дітей, спрямована на зміцнення здоров’я. Найкраще розпочинати цю роботу з раннього віку, щоб виховати здорову дитину, в якій закладені головні природні інстинкти – самозбереження та продовження роду, збереження довкілля.
Маємо забезпечити дітям здоровий спосіб життя, створити валеологічно та економічно обґрунтовані умови для організації їхньої ігрової, трудової, навчальної та самостійної діяльності.
Ще в дошкільному віці людина засвоює певні знання з гігієни, практичні вміння та навички, які сприяють збереженню, зміцненню та формуванню її здоров’я. Вона знайомиться із загартувальними заходами, вчиться елементарного самоспостереження, самовивчення та самоаналізу самопочуття, щоб визначити стан власного здоров’я, а можливо, і виявити ознаки хвороби.
Щоб дитина знала, що таке здоров’я і що впливає на нього, що для нього корисне, а що – шкідливе, як зберегти і зміцнити своє здоров’я і здоров’я інших людей, слугують такі завдання:
забезпечити дітям здоровий спосіб життя;
оберігати здоров’я дітей і привчати їх самих до цього;
розвивати в дошкільнят компетенцію у галузі фізичного “Я”
(власне тіло та його функціонування, живлення, загартування,
гігієна, здоров’я і хвороба, безпека).
Отже, головне завдання дорослих полягає в тому, щоб змінити на краще ставлення до власного здоров’я майбутніх громадян України, тим паче, що рівень захворюваності дітей нашої держави дедалі зростає. Щоб дитина могла піклуватися про своє здоров’я і здоров’я інших, слід виробити в неї свідоме ставлення до життя, усвідомлення пріоритету здоров’я.
Дуже важливо сформувати валеологічний світогляді мотивацію до здорового способу життя. У дошкільнят виробиться усвідомлене ставлення до власного здоров’я, коли діти засвоять елементарні знання про свій організм, оволодіють гігієнічними нормами поведінки, психологією спілкування, гігієною харчування. Ці знання та навички вони поповнюватимуть і вдосконалюватимуть протягом усього свого життя.
Усі обрані засоби мають водночас і розважати малого, збагачувати його знаннями та вміннями дбати про своє здоров’я. Головне – правильно дібрати інформацію для подання її дітям: щоб вона була наукова, доступна для сприймання дошкільнятами, зорієнтована на формування в них практичних навичок дбайливого ставлення до свого здоров’я, а також відповідала б вимогам Базового компонента.
(30.04.2020)
Консультація на тему:
«Портрет ідеального першокласника».
1. Педагогічна готовність:
навички читання;
навички лічби; навички малювання;
уміння розгорнуто відповідати на запитання; великий словниковий запас; загальна обізнаність.
2. Інтелектуальна готовність:
розвинена уява;
уміння орієнтуватись у просторі та часі;навички малювання;
розвинене наочно-образне мислення (уміння виділяти суттєве в явищах навколишнього середовища, уміння порівнювати їх, бачити їхню подібність і відмінність); розвинена дрібна моторика (володіння олівцем, ручкою, ножицями, навички малювання); добра пам'ять;
передумови абстрактно-логічного мислення (здатність розуміти символи та формулювати запитання, самостійно розмірковувати, знаходити причини явищ, робити прості висновки).
3. Мотиваційна готовність:
намагання засвоїти роль школяра (бажання ходити до школи), прийняття системи вимог, які ставлять школа та вчитель.
4. Емоційно-вольова готовність:
уміння керувати своєю поведінкою;
збереження працездатності протягом одного уроку і протягом навчального дня;емоційна стійкість (регуляція емоцій);уміння стримувати свої імпульси (наприклад, не перебивати інших під час розмови);уміння продовжувати дію, докладаючи до цього вольові зусилля.
5. Комунікативна готовність:
-бажання спілкуватися з дорослими та дітьми;
-уміння встановлювати контакти з учителем;збереження відчуття дистанції;здатність до особистісного контакту з дорослим (на противагу ситуативному);
-уміння встановлювати контакт з однолітками;
-уміння увійти в дитячий колектив і знайти своє місце в ньому;
-уміння виконувати роботу разом.
(04.05.2020)
Матеріали для занять "Казки-оповідки" В.О.Сухомлинського
Сонце і Сонечко
Восени заховалось Сонечко під корою дерева. Спить собі комашка, не страшні їй ні морози люті, ні вітри студені. Спить Сонечко, і сниться йому теплий сонячний день, легенька хмарка на блакитному небі, яскрава веселка. Серед зими трапилась тепла сонячна днина. Тихо в лісі, вітру немає. Нагріло Сонце міцну кору. Жарко стало Сонечкові. Прокинулась комашка, солодко позіхнула, визирнула з-під кори. Хотіла вже було розправити крильця й полетіти, та Сонце застерегло: – Не вилазь, Сонечку! Сховайся у свою теплу постіль. Рано тобі ще літати – загинеш. Мої промені теплі, та мороз підступний – уб’є тебе. Ще будуть і завірюхи, й вітри холодні, й морози тріскучі. Сонечко послухалось доброго слова. Подихало свіжим повітрям і залізло знову в свою теплу постільку.
СОЛОВЕЙ І ЖУК
У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню. А коло Соловейка літав великий рогатик й Жук. Він літав і гудів. Соловей припинив свою пісню та й каже: — Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було. Жук гідно відповів: — Ні, Солов’ю, без мене, Жука, неможливий світ, як і без тебе, Солов’я. — Ну й мудрець! — всміхнувся Соловей. — Виходить, що й ти потрібен людям? Ось запитаємо дівчинку, вона скаже, хто потрібен людям, а хто ні. Полетіли Соловей і Жук до дівчинки та й питають: — Скажи, дівчинко, кого треба залишити в світі — Солов’я чи Жука? — Хай собі будуть і Соловей, і Жук, відповіла дівчинка. Тоді подумала й додала: — Як же можна без Жука?
СЕРГІЙКОВА КВІТКА
Сьогодні передостанній день навчання. Четверо хлопчиків прийшли до школи рано-ранесенько. Посідали під високим дубом і стали хвалитися подарунками своїх батьків. Петро показав хлопцям ножик. Це був чудовий ножик із мідною колодочкою, а на колодочці намальований кінь і на ньому — вершник. — Добрий ножик, — сказали хлопці. — Це мій ножик, — похвалився Петро. Максим показав хлопцям ліхтарик. Такого ліхтарика вони ніколи не бачили. На білій ручці його було вирізано дивовижного птаха. Добрий ліхтарик, — сказали хлопці. Це мій ліхтарик, — похвалився Максим. Гриць показав металевого соловейка. Доторкнувся до нього губами, подув — і той заспівав. — Добрий соловейко, — сказали хлопці. — Це мій соловейко, — похвалився Гриць. Хлопці ждали: а що ж у кишені в Сергійка? Сергійко сказав: — Ходімо зі мною. Він повів хлопців у гущавину чагарника й показав квітку. Вона цвіла під кущем Це була прекрасна квітка. На її блакитних пелюстках тремтіли краплі роси, і в кожній краплині горіло маленьке сонце. — Яке диво! — зітхнули хлопці. — Але ж це не твоя квітка, — сказав Петро. — Ти ж не можеш узяти її з собою... — А навіщо мені брати квітку з собою? — запитав Сергійко. — Ти ж не можеш її на щось поміняти, — доводив Максим. — А навіщо мені квітку міняти? — усміхнувся Сергійко. — Пхі, і я можу сказати: це моя квітка, — мовив Гриць. — А хіба від цього вона стане гірша? — здивувався Сергійко.
Квітка сонця
На високому стеблі – велика квітка з золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником. Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки. Та як тільки сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця. Ось уже сонце викотилося з-за обрію. Соняшник повертає до нього свою золоту голівку й дивиться, дивиться на червоне вогняне коло. Усміхається соняшник до сонця, радіє. Вітає його: – Добрий день, сонечку, я так довго чекав тебе! Сонце піднімається усе вище й вище, пливе по небу. І соняшник повертає за ним свою золоту голівку. Ось воно вже заходить за обрій, і соняшник востаннє усміхається його золотому промінню. Зайшло сонце. Повертає соняшник голівку туди, де завтра зійде сонечко. Спить золота квітка й сниться їй ранкова зоря.
КАМІНЬ
У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні. Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю! Ото, мабуть, булькне дуже!» Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі. Камінь упав на дно і забив джерело. Вода перестала заповнювати криницю. Криниця засохла. Засохла трава навколо криниці, і дуб засох, бо підземці струмки потекли кудись в інше місце. На дубі перестав мостити гніздо соловейко. Він полетів у інший луг. Замовкла соловейкова пісня. Сумно стало в лузі. Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Одного разу він прийшов на те місце, де колись був зелений луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко, вабила прохолодна криниця. Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці. Довкола пісок, вітер здіймає хмари пилюки. «Де ж воно все поділося?» — подумав дідусь.
Консультація на тему:
«7 покарань, які недопустимі при вихованні дитини».(молодший дошкільний вік)
«Дам по попі», «Зараз получиш», «Три роки без телевізора» — а як ви караєте своїх дітей і чи кожного разу відчуваєте докори сумління за це? Може, вважаєте себе поганими батьками? До вашої уваги — поради психологів про те, як вплинути на поведінку дитини, коли вона не слухається, чому вона це робить і як опанувати себе, щоб не зірватися на крик або фізичну силу.
В Україні триває кампанія під назвою #НеБийДитину. Вона почалася з активності у Фейсбуку кількох небайдужих мам. Наталя Біда одного дня зрозуміла, що багато батьків вважають цілком нормальним вдарити дитину, привселюдно накричати або принизити її. Вона вирішила зібрати та поширювати інформацію про те, чому це погано та як психологи радять реагувати на ту чи іншу поведінку дітей. Зібравши гроші через соцмережі кільком людям вдалося видати буклет, який зараз можуть завантажити зі сторінки кампанії всі охочі.
Теза 1. Найкраще покарання — це дати дитині відчути наслідки її дій.
ПРИКЛАД: дитина зламала чиюсь іграшку на майданчику — піти разом у магазин, купити нову іграшку і віддати її власнику зламаної. Якщо в такому разі прийти додому, насварити і позбавити мультиків, то через відсутність логічного зв’язку ви отримаєте лише образу у свій бік і нерозуміння ситуації.
Теза 2. Покарання не має жодного сенсу, якщо дитина молодша 3-х років.
У таких випадках краще звести до мінімуму усі заборони, а в приміщенні залишити тільки безпечні речі. На прояви «вредності» реагуйте спокійно, пропонуйте альтернативу. Агресивна реакція батьків лише заохочує дітей повторювати шкоду.
Теза 3. Злість — це нормально. Не забороняйте злитись, називайте емоції і вчіть дитину цю злість кудись спрямовувати.
Теза 4. Відомий і начебто безпечний метод «time out» (коли дитину садять на стільчик, щоб подумала про свою поведінку) не вирішує проблему.
Якщо дитина в колективі справді «розійшлась», то вона аж ніяк не сидітиме збоку на стільці. У такі моменти її переповнюють емоції, а всередині все вирує — куди вона їх подіне на стільці?
Теза 5. Вийти і залишити дитину в кімнаті.
Сенс вийти з кімнати і залишити дитину наодинці з істерикою може бути лише у випадку, коли ви відчуваєте, що у вас може «впасти планка» і ви можете її вдарити.
Теза 6. Не хотіти віддавати комусь свою іграшку – нормально.
Немає нічого поганого в тому, що діти не хочуть з кимось гратися або давати/позичати свою іграшку.Часто дорослі засуджують дітей за це, мовляв, не будь жадібним. Пам’ятайте, для дитини конкретна улюблена іграшка може мати таку ж цінність, як для вас автомобіль.
Теза 7. Покарання мають бути зрозумілими і логічними.
Встановіть систему правил: у нас стільки-то часу на планшет; є вчинки, неприйнятні для нашої сім’ї; якщо хтось залишає неприбраною кухню, то потім прибирає всю квартиру.
(05.05.2020)
Розвиваючі ігри
(«Хто де живе?», « Хто що їсть?»)
Хто що їсть?
Мета: вивчати назви тварин та їх їжі, вчити співвідносити тварин із тим, чим вони харчуються, розвивати логічне мислення.
Перед початком роздрукувати і вирізати картинки, розміщені в додатку. Можна заламінувати їх та використати клейкі липучки.
До нас прийшли сумні тваринки. Вони голодні. Ось, скільки їжі у нас тут є. Давай нагодуємо тварин. Але пригостимо кожного тим, що він найбільше любить.
Де чий будиночок?
Мета: вивчати назви тварин, комах та їх жител, вчити співвідносити тварин із їх домівками, розвивати логічне мислення.
(Перед початком роздрукувати і вирізати картинки, розміщені в додатку. Можна заламінувати їх та використати клейкі липучки).
Тваринки заплуталися, і зовсім забули, де їхні домівки. Допоможи їм: підбери кожному його хатинку.
Консультація для батьків
Чим зайнятися з дітьми під час карантину: топ -5 веселих розваг». .
Карантин, який оголосили по всій Україні через новий коронавірус, значно ускладнив життя батькам. Оскільки дитсадки та школи закрили на три тижні, дітей треба розважати вдома.
Гуляти на вулиці можна і треба, втім, краще уникати скупчень людей, як-от на дитячих майданчиках. Краще прогулюватись парками чи виїжджати у ліс за місто. Пропонуємо декілька варіантів розваг, якими можна зацікавити дітей, сидячи в приміщенні.
1. Незвичні способи малювання
Відбитки пальців
Правила. Підготуй такі речі:
шматочки мочалки;
фарби;
вода;
пензлик;
ручки, олівці або фломастери.
Спочатку нанесемо фарбу на мочалку пензликом. Тепер притиснемо до мочалки пальчик. Усе — на папері можна залишати кольоровий відбиток!
Малюнки мильними бульбашками
Правила. У мильний розчин (вода, мило, шампунь) додай акварельної фарби або харчового барвника. Колір обирай на власний розсуд.
Візьми соломинку і дунь через неї в мильну воду, створюючи якнайбільше бульбашок.
А тепер – увага! Візьми акварельний папір та легенько приклади його зверху до
бульбашок. Дай просохнути. Щоб зробити папір ще яскравішим, прикладай його до бульбашок на воді різних кольорів.
Дмухавки
Правила. Зробити ляпку. Дмухати на ляпку фарби через соломинку в різних напрямках в залежності від задуму. Домалювати необхідне пальчиком, пензлем, жмаканим папером.
2. Ігри з книгами
Фантазер
Правила. Візьміть якусь дитячу книжку з картинками. Уважно розгляньте картинки разом із малюком і придумайте історію, не пов’язану з тією, про яку написана книга. Кілька разів виконайте це разом, а потім дитина і сама долучиться до вигадування.
Детектив
Правила. Інший варіант цієї гри, коли мама чи тато, не показуючи дитині картинку, розповідає, що на ній зображено і зариває книгу. А дитина повинна знайти цей малюнок, орієнтуючись за маминим описом. Потім помінятися ролями: описує дитина, шукаєш ти.
3. Розвиваючі ігри
Будуємо шалаш
Будиночки в дитинстві не будували тільки ледачі. Коли почнете споруджувати з дитиною будинок із табуреток, ковдр, подушок і коробок, самі того не помічаючи, повернетеся у дитинство! І обов’язково захочете спорудити свій особистий шалаш для читання і медитації.
Озвучка
Правила. Коли в телевізорі відключається звук, а на мультики, кіно або новини придумується власна озвучка. Дитина услід за дорослими перевтілюється на справжнього артиста!
Вгадай
Зав’яжи малюкові очі шарфиком і давай у руки по черзі різні предмети: м’яку іграшку, м’яч, тарілку, зернятка, книгу тощо. Завдання дитини – вгадати на дотик, що у нього в руках. Ускладнити гру можна, якщо вгадувати речі по запаху або, наприклад, за смаком.
Тіні
Загадково і заманливо показувати театр тіней на стінці при запаленій свічці. Тут включається фантазія і творчість. Але не варто обмежуватися лише літаючими пташками або гавкаючими собаками із рук. Виріж разом із дитиною з паперу силуети героїв відомих казок, і розіграйте їх за ролями.
Посадити і виростити рослину
Привчити дитину нести відповідальність і не забувати про догляд. Квітка – не пес чи кіт, тож сильно не заважатиме.
4. Проста наука
Міні-вулкан в домашніх умовах
Що вам потрібно:
cкляна баночка з кришкою, що закручується;
рослинна олія;
куркума;
глечик або прозора ємність.
Змішайте олію з куркумою – олія має змінити колір на жовтий. Тепер залийте олію в баночку по вінця, щоб у баночці не лишилося повітря. Проколіть у кришці дірку й опустіть баночку у воду. Олія легша від води і відразу почне підніматися з баночки нагору, а вода заповнюватиме баночку. У вас запрацює справжнісінький вулкан! Якщо додасте декілька камінців на дно посудини – матимете підводний вулкан.
Танець яйця
Як змусити яйце танцювати? Проведіть цей експеримент – і усе побачите самі!
Що вам потрібно:
1. Яйце (звичайне куряче яйце, не бите, з рівною поверхнею, класичної овальної форми).
2. Круглий піднос із рівним дном.
Покладіть яйце на піднос і намагайтеся плавно робити кругові рухи підносом щоразу швидше і швидше, тримаючи його горизонтально. Яйце на підносі також почне обертатися. У міру прискорення обертання яйце «підніметься» і стане обертатися на одному з кінців: тупому або гострому, зайнявши, звичайно, вертикальне положення.
Що відбувається? Відцентрова сила утримує яйце, подібно до того як розкручена дзига стоїть на площині, а нерозкручена лежить на боці.Звичайно, цей експеримент потребує певного досвіду і вправності. Ні з першого, ні з другого і навіть із третього разу у вас, більш за все, нічого не вийде. Але варто тренуватися.
Секретне невидиме чорнило
Створення невидимого чорнила – дуже захопливий процес! Ви можете вдати секретного агента, бо маєте свої секретні коди і повідомлення, приховані від інших. Усе, що вам необхідно, – це деякі предмети домашнього вжитку і таємна сила лимонного соку.
Що вам потрібно:
Половина лимона;
Вода;
Ложка;
Миска;
Ватна паличка;
Білий папір;
Лампа.
Вичавіть трохи лимонного соку в миску і додайте декілька крапель води. Змішайте воду і лимонний сік ложкою. Умочіть ватяну паличку в суміш і напишіть повідомлення на білому папері. Зачекайте, доки сік висохне і стане повністю непомітним.
Коли ви будете готові прочитати ваше секретне повідомлення або показати його комусь, нагрійте папір, тримаючи його поруч із лампочкою.
Що відбувається? Лимонний сік – це органічна речовина, яка окислюється і при нагріванні стає коричневою. Розведений у воді лимонний сік дуже важко помітити. Коли ви застосуєте його на папері, ніхто не знатиме про його наявність доти, поки папір не буде нагрітий і ваше секретне повідомлення не відкриється. Інші речовини, які «працюють» так само, – апельсиновий сік, мед, молоко, цибулевий сік, оцет і вино.
5. Вироби своїми руками
Саморобний блокнот
Створіть яскравий особистий блокнот для дитини, де можна записувати її графік на день або на тиждень. Оформіть і прикрасьте разом новий блокнот і внесіть перші завдання для дитини. З таким підходом навіть завдання «прибратися у кімнаті» буде виконуватися з великим бажанням.
Колаж бажань
Прикрашаємо стіну і вчимо дитину йти до своїх цілей і бажань. Візуалізуємо її мрії і заодно креативно проводимо час, шукаючи необхідний матеріал та вирізаючи потрібні форми.
Іграшки з яєчних лотків
Що можна зробити з картонних лотків для яєць – та що завгодно! Наприклад, транспортні засоби для любителів машин: вантажівка, мотоцикл, вертоліт, корабель, екскаватор.
Скріплюємо клеєм, зубочистками, скотчем. Розфарбовуємо – і нова іграшка готова!
Весело і з користю проводьте час із дітьми та будьте здорові!
(06.05.2020)
Консультація для батьків
«6 причин, чому читання вголос дивовижно впливає на дітей: дослідження»(6.05)
У перший тиждень березня в усьому світі відзначають День читання вголос. Наукові дослідження доводять — простий ритуал читання казки на ніч дасть дитині змогу стати значно розумнішою, добрішою та кмітливішою.
За статистикою, батьки дітей старшого віку читають їм значно менше, або й узагалі перестають це робити в початковій школі, адже дитина вже вміє читати сама.
Але насправді рівень читання очима в дитини часто відстає від рівня розуміння тексту на слух. Самостійно часто дитина готова читати тільки прості історії, а в дорослому виконанні розуміє і «Хоббіта», і «Таємничий сад».
Чому ж все-таки варто продовжувати робити те, що робили люди до епохи Цукерберга, в епоху Гутенберга — читати вголос?
1. Когнітивні здібності
Діти, яким читають, чують складнішу лексику порівняно з побутовими виразами «їж кашу та одягни шапку».
За даними недавнього дослідження Університету штату Огайо, вже в п’ятирічному віці розрив у кількості слів, якими володіють діти з родин, які читають і які не читають, становить сотні тисяч. При цьому порівнюють дітей, яким не читали зовсім, і дітей, яким читали по п’ять книжок на день.
Учені доводять, що кількість слів у дитячому лексиконі потужно корелює з рівнем інтелекту. Чим далі, тим більший розрив, адже ті сотні тисяч слів, які старанно постачали дитині, впливають на академічну успішність. А в початковій школі вона полягає якраз в умінні прочитати та розібратися в прочитаному. Навички аудіювання, письма та розмовної мови, фонематичного слуху і рівень розуміння того, що розповідає вчитель, — все це залежить від того, чи чула дитина в родині складнопідрядні речення. Неможливо від дитячої забавки «в ямку — бух!» перейти до розуміння тексту з підручника. Між цими подіями повинна лежати дорога, вимощена дитячими книгами, — зауважують дослідники.
У 2014 році вчені опублікували неймовірне дослідження про близнюків від 6 до 17 років — «Навчання читання покращує інтелект?».
2. Емпатія, розуміння інших
Читання допомагає дитині отримати емоційний досвід, з яким у реальному житті стикатися не обов’язково. Уміння зрозуміти точку зору іншого, його мотиви — дитина психологічно розвивається, поки їй читають.
Досліджень тут теж достатньо: у Кембриджі, наприклад, з’ясували, що художня література — якраз той засіб, який допомагає юнацтву прокачувати цей таємний м’яз — вміння співчувати та розуміти інших. А голландські вчені опублікували роботу, яка доводить: юні любителі чарівних світів більш чуйні та терпимі до інших. Завдяки читанню «Гаррі Поттера» діти з початкових і середніх шкіл змогли позбутися забобонів до маргіналізованих груп емігрантів чи переселенців.
Якщо говорити про модний нині емоційний інтелект, то читання художньої літератури забезпечує спеціальною лексикою для розмови про почуття, пошук себе і для співпереживання іншим.
3. Образне мислення
Схвильовані американські дослідники вивчили мозок дітей за допомогою МРТ, поки ті слухали запис розповідей і фонових шумів. Виявилося, ефект зовсім різний.
Під час читання мозок проявляє сильну активність в тих частинах, які пов’язані з розповідним розумінням і візуальними образами. Причому, чим більш сприятливе середовище створили для дітей вдома (чим більше їм читали батьки), тим активніше відгукувався мозок на історії. Хоча дослідження проводили на дітях від трьох до п’яти років, та переваги читання відстежують і у старших слухачів. Коли дітям розповідають про єдинорога, який скакав на хмаринці, дитина вмикає уяву: уявляє хмаринку, малює подумки єдинорога і навіть створює якусь схему його танцю. Для мозку є багато цікавої роботи.
4. Соціальний розвиток, управління увагою
Багато батьків і фахівці розповідають, наскільки нині зіпсувалися діти: труднощі з увагою, гіперактивність, кліпове мислення. Хоча, можливо, замість того, щоб нервувати, ми могли б просто взяти в руки книгу. Є наукові дані, які свідчать про сприятливий вплив батьківського читання на поведінку дітей. Воно допомагає знизити ризик розвитку проблем з увагою і гіперактивністю.
Експерти не цілком розуміють, чому це працює, але в них є кілька припущень.
Наприклад, є версія, що спільне читання робить всіх щасливішим і дітям потрібно менше хуліганити, щоб привернути увагу дорослого. А той, у свою чергу, отримує більше радості від взаємодії, особливо коли в книжці хороший кінець. Інший варіант: у дітей краще розвивається соціально-емоційна сфера, тому що вони отримують якісь моделі поведінки в складних ситуаціях, інструментарій, нехай навіть у формі нової лексики, для вирішення своїх завдань. Розуміння, що не ти один сьогодні тупотів ногами й не тільки тобі важко всидіти в театрі, допомагає дитині контролювати свою поведінку.
5. Поліпшення пам’яті
Слухати, як батько, який час від часу намагається задрімати, читає про пригоди — важка праця. Не тільки тому, що весь час потрібно когось будити, а й тому, що потрібно утримувати в пам’яті всіх поганих персонажів, усі можливі шляхи порятунку (щоб підказати, якщо що), ну й події попередніх восьми томів. І ця праця не проходить для дитини даремно. Взагалі, зв’язок пам’яті та читання вголос зафіксували в людей, які самі читали вголос. Вважають, що на пам’ять слухачів це впливає не менш позитивно.
6. Зняття стресу
Так, серед усіх занять, якими ми можемо порадувати дітей, читання — одне з найбільш чудових. Воно захоплює. Переміщує нас у просторі та часі. Дає змогу зупинятися та спілкуватися, сміятися та сумувати, обійматися або стояти на руках. А крім того, ви в процесі працюєте живою рекламою читання.
(07.05.2020)
Інформаційна пам`ятка батькам
«Як уберегтися від коронавірусу: поради для батьків».
По всій Україні, відповідно до рішення Кабінету Міністрів розпочався карантин у навчальних закладах.Але не слід вважати, що це додаткові канікули, адже першочергове завдання таких обмежувальних заходів – запобігти поширенню захворювання на коронавірусну інфекцію шляхом зменшення кількості контактів. Дуже важливо, щоб батьки також чітко усвідомлювали свою роль у цьому процесі. Отож, пропонуємо перелік з декількох важливих кроків для батьків, які допоможуть їм захистити себе та дітей від зараження респіраторними вірусами:
💡 Тримайте дітей вдома, якщо вони захворіли (це стосується лише легких форм захворювання, при погіршенні стану обов’язково зверніться до свого сімейного лікаря).
Чому це важливо?
Дітям потрібен відпочинок, щоб одужати. Без достатнього відпочинку вашій дитині може знадобитися більше часу, щоб відчути себе краще. Людям з ослабленою імунною системою часто потрібно ще більше часу, щоб відновитися.
💡 Тримайте хворих і здорових дітей окремо.
• Уникати контакту із особами з проявами респіраторного захворювання, тримайтеся на відстані не менше 1-2 м від хворих людей.
• Шукати альтернативні способи участі дітей в зборах, наприклад дивитися їх по телевізору або в Інтернеті, щоб вони могли уникнути особистого контакту. Це особливо важливо для дітей з високим ризиком ускладнень грипу.
Чому це важливо?
Краплі, що містять віруси, можуть переміщатися не менше, ніж на 1-2 м, тому залишаючись на такій відстані від хворих людей, можна знизити ймовірність того, що ваша дитина захворіє.
💡 Навчіть своїх дітей завжди прикривати рот під час кашлю і чхання.
• Переконайтеся, що ваші діти прикривають ніс і рот серветкою, коли вони кашляють або чхають. Попросіть їх викинути використану серветку і негайно вимити руки.
Чому це важливо?
Прикривання носа і рота під час кашлю і чхання серветкою допомагає запобігти поширенню вірусу грипу через повітря і на ваших руках.
💡 Навчіть дітей правильно мити руки.
• Переконайтеся, що ваші діти ретельно і часто миють руки з милом і водою.
• Якщо мило і вода недоступні, дайте їм дезінфікуючий засіб для рук з вмістом спирту не менше 60% для очищення рук.
• Навчіть їх, як важливо мити руки, перш ніж торкатися їх очей, носа або рота.
Чому це важливо?
Миття рук знижує кількість респіраторних вірусів, які можуть поширюватися, коли ви торкаєтеся рук інших людей або торкаєтеся поверхонь і предметів, таких як столи і дверні ручки.
💡 Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаєтеся.
Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаються, такі як іграшки, столи, дверні ручки, поручні, клавіатури комп’ютера, телефони і іграшки.
💡 Чи видаляє мило і вода при очищенні респіраторні віруси, включаючи SARS-CoV-2?
• Так, застосування мила і води дозволяє ефективно очистити поверхні.
• Ви також можете використовувати спиртовмісні та хлорвмісні дезинфікуючі засоби. Завжди дотримуйтесь інструкцій з використання дезинфікуючих засобів, на етикетці продукту.
Чому це важливо?
Точний термін виживання вірусу SARS-CoV-2 на сьогодні не відомий, проте очищення поверхонь і об’єктів, до яких часто торкаються, знижує кількість вірусів, які можуть поширюватися під час дотику до зараженої поверхні, а потім до ваших очей, носа або рота.
💡 Будьте готовими і поінформованими.
(08.05.2020)
План-конспект заняття для дітей раннього віку
Тема: « У пошуках Весни»
«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»
Мета:
-Освітня: формувати пізнавальний інтерес до навколишнього світу, вміння не відволікатися від поставленого завдання. Розвивати дрібну моторику рук; розуміти поняття один і багато; вчити дітей розрізняти та групувати предмети за величиною; закріплювати назви кольорів – жовтий, зелений, синій, червоний; збагачувати словник дітей іменниками: сонечко, хмаринка, квітка, метелики. Активізувати мову дітей за допомогою ігрових завдань. Вчити відповідати на запитання. Розширити знання про весну як пору року.
-Розвиваюча: розвивати пізнавальний та дослідницький інтерес; розвивати увагу, окомір, мислення, мовлення; виховувати старанність, спостережливість, допитливість. Розвивати мовленнєву компетентність, вміння досліджувати навколишній світ. Сприяти розвитку психічних процесів і позитивних емоцій. Розвивати координацію рухів і мови, зорове сприйняття (форми, кольору, величини), мислення, увагу, пам`ять.
-Виховна: виховувати активність, ініціативність, самостійність, творчі здібності, уяву, дбайливе ставлення до природи, естетичні переживання від весняного пробудження природи.
Обладнання: матеріали до дидактичних ігор, аудіозапис музики, картки «Погода», лист, д/г «Промінці для сонечка», «Метелики на квітках», «Хто гуляє весняним лісом», «Склади квітку», «Хвостик пташки», конструктор Bunchems, кошик з квітами, солодощі.
Тип заняття: інтегроване.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент.
Налаштування для гостей.
Психолог:
Один одному всміхнемось,
Гарним настроєм проймемось,
До роботи, до занять.
Кожен з нас готовий? ТАК!
Встаньте, колеги, всі рівненько,
Посміхніться всі гарненько.
Посміхніться всі до мене,
Посміхніться і до себе.
Спинки розправляйте,
Ручки підіймайте,
Привітайтесь: Добрий день!
Хай гарно розпочнеться день!
Залітає весняна фея.
Я – фея-чарівниця.
На мене подивіться:
Я можу так зробити,
Щоб стали в казці діти.
Тож на мене подивіться
І швиденько посміхніться!
Посміхніться всім навколо:
Небу, сонцю, людям!
І тоді обов’язково
День веселим буде!
(Мотивація навчальної діяльності)
(чути дзижчання бджіл)
Фея:
А що це за звук? Так, це бджілки. Подивіться, які вони гарненькі.
Танок бджілок
Фея:
Доброго ранку бджілки ! давайте привітаємося.
Добрий день ручки! Плесь, плесь, плесь.
Добрий день ніжки! Туп, туп, туп.
Добрий день щічки. Ляп, ляп, ляп.
Добрий день ротик. Цьом, цьом, цьом.
Добрий день носик. Бім, бім, бім.
Добрий день бджілки. Всім, всім, всім!
Фея:
Як ви тут опинилися?
Ви прокинулись після зими і вирішили пошукати квіточок, щоб поїсти смачного нектару. І заблукали. Я вам допоможу знайти квіти. Але весна настала, а тепла немає.
Що ж робити? Треба шукати весну.
Давайте визначимо стан погоди.
Робота з картками.
ІІ. Вступна частина.
Фея:
На прогулянку збирайтесь,
Та скоріше одягайтесь.
Ми ясним весняним днем,
В гості до Весни підем!
Під музичний супровід Фея з бджілками мандрує.
Зупинка «У Сонечка в гостях»
Фея:
Сонечко, Сонечко!
Діткам посвіти,
Треба нам сонечко
Весноньку знайти.
Подивіться, сонечко сумує без Весни. Не світить своїми лагідними промінцями. Давайте сонечку допоможемо розправити промінці.
Дидактична гра «Промінці для сонечка»
(нанизування пластикових кришечок на промінці)
Фея:
Як сонечко зраділо, прокинулося, засвітило яскраво своїми промінчиками. Сонечко залишило нам листа. Давайте його прочитаємо.
ЛИСТ
Підступна Зима викрала красуню Весну, небо закрила хмарами, землю засипала снігом. Врятувати Весну зможете тільки ви, чемні, чесні і розумні бджілки. Щоб визволити Весну з полону, вам потрібно буде виконати всі її завдання.
Допоможіть, будь ласка.
Ясне Сонечко.
ІІІ. Основна частина
Під музичний супровід Фея з бджілками мандрує далі.
Зупинка «Кольорові метелики»
Фея:
Погляньте, де ми з вами опинилися? Так, це квіткова галявина. Подивіться навкруг, як тут гарно. А що тут є?
Бджілки: квіточки.
Фея: Правильно. Шкода – метеликів, бо вони ніяк не можуть знайти пелюсточки такого ж кольору як вони самі. Зараз ми їм допоможемо.
Дидактична гра “Метелики на квітах”
Мета: повторювати основні кольори, вчити дітей співвідносити кольори, закріплювати назви кольорів, розвивати уважність, окомір, виховувати старанність, самостійність.
(Вихователь роздає дітям метеликів. Завдання дітей посадити метеликів на галявинки з квітами відповідного кольору, однакового з метеликом)
Малесенькі метелики
На сонечку літають
І крильцями легенькими
Всі весело махають.
Та от стомились любі,
В повітрі вже літати,
Бо час прийшов на квіточки
Скоріше всім сідати.
Фея:
Молодці, ми виконали і це завдання. Мандрує далі.
Під музичний супровід Фея з бджілками мандрує далі.
Зупинка «Весняний ліс»
Чути звуки весняного лісу.
Фея:
А що це за звуки? Це прокинулися від зимового сну тваринки. Давайте допоможемо тваринкам зустріти весну.
Дидактична гра « Хто гуляє весняним лісом?»
(Робота з крупами. Діти по черзі дістають занурених тваринок та розповідають про них)
Фея:
Молодці, ми виконали і це завдання. Мандрує далі.
Під музичний супровід Фея з бджілками мандрує далі.
Заходить Хмаринка (психолог)
Хмарка:
Я Хмарка біла, волохата,
Ще й мякесенька, мов вата,
В небі високо літаю,
Сонцю пісеньку співаю.
Сонце слухає, радіє –
Землю радістю зігріє.
Давайте трішки відпочинемо.
Фізкультхвилинка
Руки в сторони та вгору,
На носочки піднялись.
Підніми голівку вгору –
Й на долоньки подивись.
Присідати ми почнемо,
Добре ноги розімнемо.
Раз – присіли, руки – прямо.
Встали – знову все так само.
Повертаємося вправно,
Все виконуємо гарно.
Вліво-вправо повернулись,
І сусіду усміхнулись!
Фея:
Дякую, Хмаринко, ми відпочили, а тепер нам час в дорогу, Весну рятувати.
В подорож далі рушаймо
І цікавинки шукаймо.
Зупинка «У пташок»
Фея:
Від тепла прокинулися пташки, радіють сонечку, чистять пір`ячка. Давайте допоможемо пташкам.
Дидактична гра з прищіпками «Хвостик пташки»
Під музичний супровід Фея з бджілками мандрує далі.
Фея:
Ось, галявинка чудова
На ній квіти кольорові.
№5. Зупинка «Квіткова»
Заходить Весна з кошиком квітів.
Весна:
Я Весна-красна,
До діток прийшла.
І друзів з собою,
До вас привела.
Підсніжники білі з`явилися тут.
І проліски сині,
Вже ось цвітуть.
І світить нам сонечко,
Ясне із неба.
Бо дуже багато тепла усім треба.
Ви потрапили на галявину. Навесні розквітає багато квітів. Давайте складемо квітки.
Дидактична гра «Склади квітку»
Фея:
Молодці, ми виконали і це завдання.
ІV. Підсумок заняття
Фея:
Ось ми і визволили Весну з полону. А за ваші старання весна нам приготувала гостинці.
Весна:
Хай зеленіють луки й діброви,
Хай розквітають сади на землі.
Я вам бажаю щастя й здоров’я,
Літечка в гості чекайте, малі!
(06.05.2020)
Дидактична гра «Пори року»(молодший дошкільний вік)
Мета: Систематизувати і узагальнити знання дітей про відмітні ознаки пір року
завдання:
освітні:
1. Формувати уявлення дітей про ознаки пір року;
2. Розширити знання дітей про характерні особливості кожної пори року;
3. Ознайомити з погодними умовами характерними для різного часу року;
4. Розвивати увагу, мова, мислення, пам'ять і творчі здібності дитини.
виховні:
1. Виховувати дбайливе ставлення і любов до природи;
2. Виховувати повагу до вихователя і однолітків: уважно слухати вихователя, що не викрикувати відповіді з місця, шанобливо ставиться до думки інших.
(07.05.2020)
Уроки ліплення для дітей
«Як ліпити мишку з пластиліну».
Для ліплення мишки приготуємо пластилін різних кольорів (сірого, рожевого, жовтого, чорного і білого).
Додамо до нього задні лапки.
Тепер потрібно зробити передні лапки, їх робимо трохи довше, у них мишка буде тримати шматочок сиру.
Зліпимо голову нашому гризуну. Це буде конус з заокругленим підставою. Прикріплюємо голову зверху тулуба.
Потрібно додати вушка, їх основу ліпимо з сірого пластиліну. У верхній частині вушок робимо невеликі поглиблення.
Ці поглиблення заповнюємо рожевим пластиліном.
Мишка з пластиліну для дітей своїми руками
Готові вушка прикріплюємо зверху голови.
Мишка з пластиліну для дітей своїми руками
Займемося оформленням мордочки. З невеликої кульки чорного пластиліну ліпимо носик.
(08.05.2020)
Консультація для батьків
«Навчаємо дитину поважати тих, хто навколо». (молодший дошкільний вік)
У наш час дуже важливо навчити дитину поваги до інших людей. Діти нерідко змалечку стикаються з багатьма жахливими речами, у результаті втрачаючи базові життєві цінності. Дорослим годі цілковито контролювати середовище, у якому зростають їхні діти, але їм до снаги навчити молоде покоління правильної й шанобливої поведінки.
Брак у дітей поваги до людей навколо часто стає проблемою для батьків. Досить важливо навчити дитину поважати інших людей, оскільки це не тільки стане для неї основою, на якій базуватиметься спілкування з ними, а й формуватиме в неї самоповагу. Якщо ви прагнете навчити свою дитину поваги до інших людей, скористайтеся наведеними нижче порадами.
Як навчити дитину поваги
батькам дуже важливо самим поважати свою дитину. Напевно, ви чули просте правило: коли ви шануєте інших – вас теж починають поважати. Шануйте своїх дітей. Приділяйте їм якомога більше своєї уваги, дослухайтеся їх – тільки так ви дасте зрозуміти дітям, як важливо поважати інших;
діти завжди вчаться у старших. Щоб навчити дитину гарних манер, ви самі маєте їх виявляти. Дитину можна навчити говорити фрази «будь ласка» і «дякую» тільки за умови, що ви самі їх використовуєте. Загалом навчити дитину ввічливості батьки можуть тільки тоді, коли самі поводяться ввічливо;
не завжди потрібно, щоб дитина думала або відчувала те саме, що й ви. Незгода з людиною не означає неповаги до неї. Ви можете пояснити дитині, що саме вважаєте правильним, але не варто нав'язувати їй свою думку. Дитина може не погоджуватися з вами, але при цьому поважати вас;
реагувати на ситуації – це добре, але надмірно реагувати – погано. Щоразу, коли ситуація потребує від вас суворості, виявляйте непохитність. Однак не застосовуйте крик або образи. Запам'ятайте: дитина вчиться у вас. Якщо гримати на неї, у майбутньому вона обов'язково чинитиме так само. Ви можете виявляти суворість у вихованні дитини, але при цьому поважати її;
дайте дитині змогу зрозуміти її межі. Встановити межі для дитини – досить важливе завдання батьків. Якщо дитина не слухається вас – обговоріть межі допустимої поведінки. Дитина завжди прагнутиме більшої свободи, але поважатиме обмеження, якщо розумітиме їх;
дуже важливо хвалити дитину, якщо вона демонструє гарну поведінку. Щоразу, коли дитина виявляє шанобливу поведінку вдома або на вулиці, скажіть їй, що ви пишаєтеся нею. Це стимулюватиме її поводитися так само й надалі.
(04.05.2020)
(05.05.2020)
Поради батькам:
Що ж включає в себе психологічна готовність до навчання в школі?
Важливим є те, що майбутній школяр «починається» з позитивного ставлення до школи, бажання вчитися, прагнення до здобуття знань. Величезну роль у прояві такого ставлення відіграють правильне уявлення дітей про навчальну працю та шкільне життя. Вони допомагають збагнути дітям всю серйозність навчальної діяльності та відповідально ставитися до учнівських обов’язків. Батькам треба пам’ятати це, щоб роботу в цьому напрямку будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане школярем: постійно переконувати, що навчання в школі – це серйозна праця, унаслідок чого дитина дізнаватиметься щось нове. Не варто залякувати труднощами, що можуть вплинути на навчання. Треба пам’ятати про те, що в школі часто буває робота не цікавою, але важливою, яку потрібно виконувати, слід привчати дитину підкорятися слову «треба». Варто формувати вміння доводити почату справу до кінця, переборювати труднощі, переживати задоволення від зробленого, не засмучуватися невдачею.
• Прагнення йти до школи живиться передусім пізнавальною спрямованістю дошкільника, яка розвивається на основі властивої дітям допитливості і на кінець дошкільного дитинства набирає форм пізнавальної активності. Тому батьки повинні сприяти формуванню допитливості, здатності розділяти відоме й невідоме, переживати почуття задоволення від набутих знань, радості й захоплення від виконання інтелектуальних завдань.
• Розумова готовність дітей до школи не зводиться тільки до оволодіння певною сумою знань про навколишнє. Важливий не тільки обсяг тих знань, які має дитина, скільки їх якість, ступінь усвідомленості, чіткість. Саме тому важливо не вчити дитину читати, а розвивати мовлення, здатність розрізняти звуки, не вчити писати, а створювати умови для розвитку моторики, і особливо рухів руки і пальців.
• Необхідно розвивати у дітей здібності слухати, розуміти зміст прочитаного, вміння переказувати, проводити зорове зіставлення. Розумова готовність визначається як умінням дошкільника розв’язувати прості задачі, робити звуковий аналіз слова або зв’язно розповідати про зображення на картинці, так і тим, якою мірою доступні операції аналізу, синтезу, порівняння, класифікації.
• Є діти, які не досягають такого рівня розумового розвитку, за якого вони можуть успішно включитися в навчальний процес, зазнають у першому класі значних труднощів, навіть в умовах незалежного індивідуально підходу до них. У таких випадках очевидна не готовність до навчання.
• Необхідно, щоб дитина вміла слухати дорослого і сприймати його вказівки, керуватися ними під час занять, усвідомлювати необхідність запитати, якщо завдання не зрозуміле, оцінювати свою роботу. До початку навчання у школі майбутні першокласники мають оволодіти такими поняттями: «більше», «менше», «однаково», «стільки само», «короткий і довгий», «старший і молодший»; уміти порівняти найпростіші предмети.
• Вольова готовність дітей до школи означає здатність керувати своєю поведінкою, довільно спрямовувати свою психічну діяльність. саме певним рівнем вольового розвитку маленького школяра обумовлюється його здатність зосереджуватися на виконанні шкільних завдань, скеровувати увагу на уроці, довільно запам’ятовувати й відтворювати матеріал. Формуванню у першокласників відповідальності за учнівські справи, сумлінного ставлення до своїх учнівських обов’язків сприяють розвинені батьками в період дошкільного дитинства мотиви елементарної обов’язковості правил поведінки та вимог дорослих. Тому важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися; формування правильних моральних уявлень, готовності поділитися, поступитися, прийти на допомогу. Обізнаність із моральними нормами, які визначають людські взаємини, здатність дотримуватись правил поведінки в колективі – надійний компас для новачка в новому середовищі.
• Одне з першочергових завдань сім’ї, у забезпеченні загальної готовності дитини до школи полягає у тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці. Туди входить піклування батьків про нормальне харчування малюка, загартування організму, медичне обстеження.
• Успішність навчання в школі багато в чому залежить від функціонального розвитку і стану здоров’я дитини. Дитячий організм сприйнятливий до негативних зовнішніх впливів через морфологічну та функціональну незавершеність усіх систем і органів.
• Навантажень зазнає несформований опорно-руховий апарат, коли доводиться протягом тривалого часу утримувати статичну позу. Тому треба слідкувати, щоб у дитини не відбулося викривлення хребта. Слабко розвинені також дрібні м’язи кисті, тому в дітей часто втомлюється рука. Ступенем розвитку вищої нервової діяльності зумовлені незначна кількість уваги, недостатність внутрішнього гальмування, швидке зростання збудження, що зовні виявляється у зайвій рухливості та чисельних відволікань від діяльності, коли вона вимагає зосередження. Усе це необхідно враховувати дорослим, будуючи свою взаємодію з дитиною.
• Психологи підкреслюють, що підготовка до школи повинна полягати не тільки і не стільки в навчанні дитини спеціальних знань і вмінь, скільки в загальному розвитку її розумових здібностей і пізнавальних інтересів, у формування вміння спостерігати й узагальнювати явища і на основі цього робити певні висновки.
Поради батькам:
«Здоров’я дитини – у ваших руках».
Шановні батьки, піклуючись про фізичний розвиток, оздоровлення та загартовування Вашої дитини вдома, користуйтеся низкою наданих порад:
-Привчайте дитину до дотримання вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних та культурно-гігієнічних вимог.
-Виконуйте щоденно разом з дитиною ранкову гімнастику, проводьте загартувальні процедури, виходьте на прогулянку.
-Облаштуйте в квартирі спортивний куточок.
-Розвивайте в дитини вміння виконувати вправи з основних рухів - вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, утриманні рівноваги, виконанні вправ із м'ячем.
-Грайте разом з дитиною в рухливі та спортивні ігри, які сприяють розвитку гнучкості, швидкості, спритності, зокрема на свіжому повітрі.
-Організовуйте у вихідні дні пішохідні прогулянки, туристичні походи.
-Катайтеся разом з дитиною на санчатах, ковзанах, лижах, велосипедах, роликах, грайте в бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей, в ігри з м'ячем, стрибайте через скакалку тощо.
-Плавайте та грайте разом на воді в теплу пору року, а також привчайте дитину приймати літній душ - це сприяє загартовуванню організму та зміцненню нервової системи.
- Піклуйтеся про забезпечення дитячого організму необхідними вітамінами,
зокрема у весняну пору року. Вводьте до щоденного раціону дітей сезонні овочі та фрукти.
-Беріть участь разом з дитиною у святах, розвагах, Днях здоров'я, які проводять у дитячому садку.
- Відвідуйте батьківські збори, конференції, лекції з питань фізичного виховання дітей, організовані педагогами дошкільного навчального закладу. Дотримуйтеся наданих під час цих заходів рекомендацій.
(06.05.2020)
«Завдання ДНЗ і сім`ї у вихованні безпеки – поводження у життєвому середовищі»(6.05)
Керуючись документами, що регламентують діяльність ДНЗ (Закони України «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про попередження насильства в сім’ї», Конвенція ООН «Про права дитини»), треба зазначити: провідним завданням сучасної системи освіти є виховання дитини в дусі відповідного ставлення до власного здоров’я, безпеки життя, здоров’я оточуючих як найвищої індивідуальності та суспільної цінності.
Охорона життя дитини є пріоритетним завданням системи дошкільної освіти, реалізація якого сприяє збереженню та зміцненню здоров’я малюків, дає поштовх до його формування та відновлення. Саме у цьому віці у дитини формуються основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки.
Безпека життєдіяльності дитини – це формування у неї свідомого ставлення до збереження особистого життя здоров’я шляхом надання теоретичних знань, практичних умінь, вправляння у практичних ситуаціях.
Отже, освітній процес у ДНЗ повинен бути зорієнтований на формування безпечної поведінки дошкільнят у дозвіллі, серед людей, предметів природи, що на сучасному етапі є дуже актуальним.
Актуальність проблеми полягає у тому, що згідно з дослідженнями психолого-педагогічної науки пізнання дитиною навколишнього світу починається зі сприймання предметного середовища. Малюк тягнеться до предметів, речей, що оточують його, але в цьому може приховуватися небезпека для його здоров’я і навіть життя. Зважаючи на те, що з кожним роком збільшується кількість травмованих дітей унаслідок несформованих навичок користування предметами, речами, поведінки з незнайомими людьми, у природному довкіллі та в різних ситуаціях, постала потреба у системній роботі з дошкільнятами, щоб виробити в їхній свідомості стереотипи щодо безпеки у життєвому середовищі.
Одним із пріоритетних завдань є збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров’я вихованців. Шляхи реалізації цього завдання повинні обиратися у системі та послідовно, відповідно до отриманих раніше результатів роботи у русі формування у дошкільників основ безпеки життєдіяльності (ОБЖД), шляхом формування свідомого ставлення до збереження власного життя та здоров’я; шляхом вправляння у практичних ситуаціях. Головним документом, яким керується педагогічний колектив, є Закон України «Про дошкільну освіту», де зазначено:
«Дошкільний навчальний заклад:
·створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей;
· формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки».
Причини травм, що трапляються серед дітей, настільки різноманітні, що протидіяти їх виникненню складніше, ніж інфекційним хворобам. Тому після першого етапу роботи стало зрозуміло, що основна увага у профілактиці безпеки життєдіяльності дитини має спрямовуватися на виховну роботу, під час якої діти здобувають спеціальні знання, передають життєвий досвід. Ця робота має проводитись спільними зусиллями педагогів, медичного персоналу та батьків. Діти мають опанувати певні знання, уміння, навички, сформовані переконання, що потрібні кожній людині для збереження життя та здоров’я, а також мають бути підготовлені до дій у небезпечних ситуаціях.
В організації навчально-виховної роботи з питань безпеки життєдіяльності дошкільників можна визначити три основні напрямки:
· така робота не повинна обмежуватися засвоєнням норм та правил; дітей необхідно навчати обачності, навичок орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях;
·максимального ефекту можна досягти, якщо буде прослідковуватися єдина стратегічна лінія у діяльності педагогічного, дитячого та батьківського колективів;
·слід врахувати деякі принципові аспекти роботи з дітьми, які суттєво відрізняються від аналогічної роботи з дорослими (розповіді, відеофільми про наслідки пожеж, повеней, інших небезпек).
Перевагу в освітньо-виховному процесі надавати цікавим довірливим бесідам, розмовам, моделюванню та аналізу певних ситуацій, дидактичним та сюжетно-рольовим іграм.
Більше уваги потрібно приділяти організації різних видів діяльності, спрямованих на набуття певних навичок поведінки, досвіду, самостійного пошуку виходів з непростих ситуацій, навчанню приймати виважені, продумані рішення. Адже все, чого навчають дітей, вони повинні вміти застосовувати в реальному житті, на практиці.
Щоб здійснювати плідну роботу з дітьми, потрібно систематично проводити роботу з педагогічним колективом та батьками, перед якими стоять три найважливіші завдання:
1. Створити безпечні умови для життєдіяльності дитини;
2. Сформувати в дитини уміння передбачати наслідки своїх вчинків;
3. Виробити в дитини навички практичних дій під час виникнення небезпечної ситуації.
Перш ніж чомусь навчати дошкільників, педагоги повинні самі отримати чіткі знання та оволодіти навичками щодо зазначеного питання. Але головне – донести до свідомості дітей розуміння про цінність, неповторність кожної людини, викликати у них бажання опікуватися власним здоров'ям, бути обачним та цінувати особисту безпеку й життя. Але навчаючи, вихователь перш за все має здійснювати педагогічно-виховну роботу, керуючись наступними захисними принципами:
· перебування дітей у полі зору дорослих та підтримання контакту з ними – запорука особистої безпеки кожного вихованця;
· формування у дітей уявлень про існуючу в навколишньому середовищі небезпеку (зокрема, від незнайомців) – основний метод захисту дітей;
· вироблення і доведення до автоматизму у дітей звички зачиняти двері – засіб особистого захисту вихованців і захисту їхнього житла від злодіїв;
·виховання і дітей розсудливості та обережності при виборі місць для ігор – запобігання випадкам дитячого травматизму.
Методичні рекомендації з питань безпеки життєдіяльності дошкільнят
Уся робота з навчання дітей безпечної поведінки має проводитися з урахуванням таких головних чинників:
·Вона не має обмежуватися лише навчанням дітей норм і правил поведінки. Їх необхідно також навчати обачності, уміння орієнтуватися та швидко реагувати в екстремальних ситуаціях.
·Максимальний ефект досягається, якщо навчально – виховна робота ведеться одночасно за трьома напрямками: дитячий садок – діти – батьки.
·Слід ураховувати особливості дитячої психіки, її підвищену вразливість. Тому неприпустимим є застосування так званої шокової терапії з акцентуванням на страшних наслідках пожеж, повеней тощо. Такий підхід може травмувати психіку дитини, призвести до стресів, тривог.
·Важливе значення має і психологічна готовність дітей до сприйняття відповідної інформації про небезпеку та до практичних дій у надзвичайних ситуаціях. Працюючи з дошкільнятами, важливо враховувати властиві їм «вікові» страхи, що спричинені високою емоційністю, малим життєвим досвідом та багатою уявою дітей. Поглиблюючи знання дітей про навколишнє, формується в них готовність до ситуацій, в яких вони можуть опинитися. Якщо життєва ситуація не містить у собі елементів несподіванки і зрозуміла малюкові, безпідставні страхи не виникатимуть.
(08.05.2020)
«Казки-оповідки В.Сухомлинського»
(12.05.2020)
Консультація для батьків «Поради як зберегти здоров`я»
(перегляд за посиланням).
https://vseosvita.ua/library/konsultacia-dla-batkiv-poradi-ak-zberegti-zdorova-232161.html
(13.05.2020)
Дитина з’являється на світ маленькою істотою, яка потребує любові, уваги й доброти від дорослих. Ними, насамперед, є батьки. Саме від батьків діти пізнають перші життєві істини, наслідують зразки поведінки, вчаться оцінювати різні події, набувають життєвого досвіду в життєвому середовищі. Дуже важливо для батьків приділити дитині увагу у спілкуванні, навчити дитину відчувати та сприймати навколишній світ, орієнтуватися в просторі, часі, цінувати та берегти все, що нас оточує.
Мій практичний педагогічний досвід свідчить, що саме через сенсорний розвиток відбувається ознайомлення з навколишнім світом, формується особистість дитини.
.
Сенсорне виховання - це ознайомлення з ознаками та властивостями предметів, знайомство з величиною, фактурою, формою, кольором, відчуттям смаку, запаху, звуку , орієнтування в просторі. Тому завдання дорослих за Монтессорі, полягає не в тому, щоб навчати, а в тому, щоб допомагати “розуму дитини в її роботі над своїм розвитком”, оскільки саме в ранньому віці він має величезну творчу енергію. Саме цій енергії й необхідно допомогти, але не звичайним, словесним навчанням, не прямим втручанням у процес переходу від неусвідомленого до усвідомленого. Для реалізації даного завдання має бути створено відповідне стимулююче розвиваюче середовище, наповнене різними цікавими сенсорними іграми.
Для того, щоб планомірно й систематично здійснювати сенсорне виховання дитини в родині, необхідно знати основні принципи побудови спілкування з дітьми:
1. Допитливі діти ростуть у допитливих батьків. Не піддавайтеся ілюзії, що ви все про все вже знаєте. Відкривайте світ разом з вашим малюком.
2. Розмовляйте з дитиною - спочатку називаючи навколишні предмети, пізніше - дії, ознаки й властивості предметів, пояснюйте навколишній світ і формулюйте закономірності, міркуйте вголос, обґрунтовуйте свої судження.
3. Задавайте дитині якнайбільше питань.
4. Завжди уважно вислухуйте міркування дитини й ніколи не іронізуйте над ними. Поважайте її інтелектуальну працю.
5. Відшукуйте й приносьте додому цікаві речі, книги, історії. Ділиться цим з дитиною. Нехай вона не все й не відразу зрозуміє: розвиваюче спілкування - це завжди
небагато спілкування "на виріст".
6. По можливості , багато подорожуйте з дитиною.
7. Запрошуйте в будинок цікавих людей, при
спілкуванні з ними не відправляйте дитину "пограти в сусідній кімнаті!
8. Ходіть з дитиною в музеї.
9. Проводьте спільні спостереження й досліди.
10. Емоційно підтримуйте дослідницьку діяльність дитини. Заохочуйте її ініціативу й самостійність. Створюйте умови для реалізації її задумів.
11. Зробіть свої захоплення предметом спілкування з дитиною.
(14.05.2020)
«Казки світу-це величезна книга казок».
(15.05.2020)
Робота з батьками. Розміщення в соціальній мережі мультфільму «Уроки доброти».
https://www.youtube.com/watch?v=mdsKSPZny8E
(18.05.2020)
Переглянути розвиваючі мультики українською мовою –«З Любов’ю до дітей».
https://www.youtube.com/watch?v=X56zfqOWtsU
(19.05.2020)
Комплекси зарядок-руханок
https://www.youtube.com/watch?v=pcLMi59Pqhw
(20.05.2020)
«Чим зайняти дошкільнят під час самоізоляції».
(21.05.2020)
Українські казки та розвиваючі онлайн-ігри для дітей.
https://www.manamonster.com/uk
(22.05.2020)
« Корисні підказки. Імунітет».
https://www.youtube.com/watch?v=X_t2fGl-7qo
(12.05.2020)
Добірка лічилок для дошкільників.
https://dityinfo.com/rozvitok-ditini/lichilki-dlya-doshkilnyat.html
(13.05.2020)
Переглянути мультики « Як вивчити годинник - Мультики українською - Пригоди Хмаринки 2». Обговорити побачене з дітьми.
https://www.youtube.com/watch?v=cvGN0pTrmaw
(14.05.2020)
Логічні блоки розробив угорський математик і психолог Золтан Дьєнеш. Ігри з блоками Дьєнеша доступно, на наочній основі знайомлять дітей з формою, кольором і розміром об'єктів, з математичними уявленнями і початковими знаннями з інформатики.
Купити блоки Дьєнеша варто тим батькам, які хочуть розвинути у своїх дітей логічне та аналітичне мислення (аналіз, порівняння, класифікація, узагальнення), творчі здібності, а також сприйняття, пам'ять, увагу і уяву. Граючи з блоками Дьєнеша, дитина виконує різноманітні предметні дії (групує за ознакою, викладає ряди по заданому алгоритму). Логічні блоки Дьєнеша призначені для дітей від двох років.
Блоки Дьєнеша - це набір з 48 геометричних фігур:
За задумом Дьєнеша в наборі блоків немає жодної однакової фігури. Кожна геометрична фігура характеризується чотирма ознаками: формою, кольором, розміром та товщиною.
Недостатньо просто купити дитині набір блоків Дьєнеша і віддати фігури в повне користування малюка. Для початку треба познайомити дитину з блоками. Викладіть перед малюком набір і дайте йому можливість вивчити фігури, помацати, перебрати, потримати в ручках і погратися з ними. Трохи пізніше можна запропонувати наступні завдання:
В даній статті наведені лише деякі ігри з логічними блоками Дьєнеша, але насправді їх набагато більше.
Крім відомих "блоків", розвивають логічне мислення, Дьенеша придумав казкову країну "Руританию", численні гри з смужками, логічні ігри і "26 квіточок".
(15.05.2020)
https://www.youtube.com/watch?v=0AHUAUbO-8E
(18.05.2020)
https://www.youtube.com/watch?v=ahqQCzpHpeg
(19.05.2020)
Особиста гігієна дітей дошкільного та молодшого шкільного віку має величезне значення для їх нормального здоров’я та розвитку. Ті , хто вважають , що привчання дітей навичкам особистої гігієни є компетенцією медичних працівників , глибоко помиляються.
Навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку правилам особистої гігієни є одним з першочергових завдань усіх батьків . Ці навички має набути кожна дитина шляхом навіювання і систематичного виховання з боку батьків.
До особистої гігієни дітей відноситься щоденний комплекс спеціальних процедур по догляду за тілом з метою утримання її в чистоті. Крім цього , виконання правил особистої гігієни допомагає проводити профілактику різних захворювань.
Виконувати правила особистої гігієни необхідно починати з самого ранку. Вранці всі діти повинні вмиватися , при цьому мити обличчя , руки , шию , вуха. До того ж, умивання необхідно проводити ввечері , а також після приходу з вулиці. Перед вмиванням необхідно ретельно вимити руки з милом , а потім вже чистими руками мити обличчя, шию і вуха. Після того , як дитина вмилася , її необхідно навчити насухо витирати обличчя і руки чистим рушником. Рушник має бути індивідуальним для кожного малюка.
Для того , щоб перевірити , чи якісно вмилася дитина , треба поглянути на рушник і якщо рушник, після того як їм витиралися, залишається чистим, значить, дитина вмилася добре.
Чотирирічна дитина повинна вміти вмиватися самостійно. У шести або семирічному віці дитина повинна крім вмивання навчитися обтиратися до пояса. Після вмивання необхідно допомогти їй гарненько розтертися рушником до відчуття приємної теплоти .
Дуже важливо прищепити малюкові навичку мити ноги перед сном. Важливість цього заходу полягає в тому , що на ногах особливо сильно потіє шкіра і накопичується бруд. У тому випадку, якщо дитина буде рідко мити ноги або носити брудні шкарпетки, це загрожує появою попрілостей і потертостей, а також виникненням грибкових хвороб.
Не менш важливо навчити дитину правилу, відповідно до якого не можна надягати або міряти чуже взуття . Відвідуючи басейн , лазню або перебуваючи на пляжі, дитина повинна бути взута у спеціальні гумові тапочки .
Крім гігієни , водних процедур вранці і ввечері перед сном виконують також загартовування. Крім цього, такі процедури тренують нервову систему і сприяють швидкому засипанню ввечері.
Дитині дошкільного та молодшого шкільного віку рекомендується приймати ванну не рідше, ніж раз на два дні, а волосся мити не рідше, ніж раз на тиждень. Після купання необхідно ретельно витерти тіло і одягнути чисту білизну.
Окрему увагу потрібно приділити зачісці дитини: хлопчики повинні регулярно стригти волосся, а дівчатка повинні носити зібране волосся, яке не лізе в очі.
Не менш важливо стежити за чистотою нігтів на руках і ногах. Підстригати нігті рекомендується не менше, ніж один раз на 2 тижні. Батькам необхідно завжди стежити за тим, щоб дитина не тягнула руки в рот і не гризла нігті.
Дитину з самого раннього віку необхідно навчити регулярно мити руки з милом, пояснивши при цьому , що руками вона бере різні предмети: олівці, ручки, книги, зошити, м’ячі, іграшки, гладить тварин, береться за дверні ручки, доторкається до різних предметів, на яких є багато мікробів і присутній бруд.
Всі діти дошкільного та молодшого шкільного віку повинні вміти самостійно чистити зуби. Також двічі на рік кожну дитину необхідно привести на огляд до стоматолога, для того, щоб вчасно уникнути проблем із зубами і зберегти їх здоровими. Дитину необхідно привчити чистити зуби вранці і ввечері, а після кожного прийому їжі полоскати рот кип’яченою водою, для того, щоб на зубах не скупчувалися залишки їжі.
Крім цього, дуже важливо навчити дитину користуватися носовою хусткою. Дитина дошкільного та молодшого шкільного віку повинна знати , що оскільки при кашлі або чханні з носоглотки виділяється велика кількість мікробів , то при цьому необхідно прикривати рот і ніс носовою хусткою. Обов’язково потрібно стежити за чистотою такої хустки.
Завжди пам’ятайте про те, що тільки при щоденному і регулярному гігієнічному вихованні і контролі з боку батьків можна домогтися формування і закріплення у дитини вміння дотримуватися правил особистої гігієни.
(20.05.2020)
Презентація "Порадник батькам майбутніх першокласників".
https://vseosvita.ua/library/prezentacia-poradnik-batkam-majbutnih-persoklasnikiv-113921.html
(21.05.2020)
Завдання та педагогічні ігри з інтерактивними вправами з основ грамоти, математики для дошкільнят на час карантину.
https://www.youtube.com/watch?v=3owlubql6T4&feature=youtu.be
(22.05.2020)
Роздрукувати дітям розмальовки на тему «День Землі та екологія».
https://mamabook.com.ua/bezkoshtovni-rozmalyovku-den-zemli/
ПРОТИДІЯ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
ВІДПОВІДНО ДО ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 22 СЕРПНЯ 2018 РОКУ № 658 “ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОРЯДКУ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ І НАСИЛЬСТВУ ЗА ОЗНАКОЮ СТАТІ” ВИЗНАЧЕНО КООРДИНАТОРА З ПИТАНЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
ЩО ТАКЕ ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО?
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству).
Ознаки різних видів насильства
• Ляпаси
• Потиличники
• Кусання
• Здушування
• Припікання
• Штовхання
• Примус пити або їсти те, що шкодить здоров’ю (зокрема алкоголь, наркотики…)
• Побиття
• Незаконне позбавлення волі
• Мордування
• Залишення в небезпеці
• Не надання допомоги
• Заподіяння смерті
• Словесні образи, крики
• Приниження, безпідставна критика
• Залякування, погрози
• Шантажування, переслідування
• Ізоляція
• Прийняття одним членом сім’ї рішень, які не обговорюються
• Навіювання почуття провини, невпевненості
• Заборона бачитися/спілкуватися із рідними чи близькими людьми
• … тощо…
• Примус до статевих контактів у небажаній ситуації або час
• Примус до небажаних форм статевих контактів
• Примус до спостереження за статевим контактом кривдника з іншими
• Підглядання
• Залучення до порно-індустрії чи секс- бізнесу
• Зґвалтування
Обмеження у доступі до власних коштів
• Утиски свободи використання коштів
• Позбавлення житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які людина має законне право
• Заборона навчатися або обирати місце роботи (працювати)
• … тощо…
Якщо починається сварка, яка може закінчитися фізичним насильством, спробуйте перейти у приміщення, яке можна легко покинути. Намагайтеся триматися ближче до виходу. Уникайте суперечок у кімнатах, де є гострі та ріжучі предмети.
· Знайдіть місце, куди зможете піти у разі небезпеки. Важливо, щоб це було місце, де зможуть Вас захистити і у якому кривдник одразу не знайде Вас
· Домовтеся зі своїми сусідами, щоб вони викликали поліцію у випадку, коли почують крик з Вашого помешкання
· Зробіть та заховайте у надійному місці запасні ключі від дому/квартири або машини так, щоб у разі небезпеки Ви могли швидко вийти та дістатися до безпечного місця.
· Заховайте в безпечному місці необхідну суму грошей, список з номерами телефонів, паспорт, документи дитини, інші важливі документи, також деякий одяг та необхідні ліки
· Заздалегідь дізнайтеся телефони місцевих служб, які зможуть надати Вам необхідну підтримку
· Не мовчіть! Розкажіть про свою проблему людям, яким довіряєте найбільше та обов’язково зверніться за допомогою до спеціалістів
ЗАСОБИ ВПЛИВУ НА КРИВДНИКА
Винесення термінового заборонного припису (до 10 діб):
– заборона контактувати з постраждалою;
– зобов’язання залишити місце проживання.
Винесення судом обмежувального припису ( від одного до шести місяців)
Адміністративна відповідальність: стаття 173-2 КУАП – штраф від 170 грн. до 340 грн. або громадські роботи від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до 7 діб
Відібрання дитини чи позбавлення батьківського прав якщо кривдником є батьки чи один з батьків
Кримінальна відповідальність
Взяття на профілактичний облік у Національній поліції України
Анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, передбаченому законодавством
Направлення за рішенням суду для проходження програм для кривдників (від трьох місяців до року)
Нагадуємо, що 7 січня 2018 року набув чинності Закон України від 7 грудня 2017 р. № 2229-VIII “Про запобігання та протидію домашньому насильству” (далі – закон). Серед його нововведень слід виділити такі:
Норми закону (у порівнянні з попереднім Законом України «Про попередження насильства в сім’ї») суттєво розширюють «коло осіб», насильство між якими вважається домашнім насильством, а саме:
1) незалежно від факту спільного проживання: подружжя; колишнє подружжя; наречені; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); прадід (прабаба) та правнук (правнучка); вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); рідні брати і сестри; інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
2) за умови спільного проживання – інші родичі, інші особи, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Відтепер постраждалою дитиною вважається не лише дитина, стосовно якої вчинено ті чи інші правопорушення (коли насильство спрямоване безпосередньо на дитину), а й дитина, яка стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Окрім цього у законі передбачено:
надання повноважень у наданні допомоги постраждалим від домашнього насильства широкому колу органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, а також державним та недержавним установам і організаціям;
норми про забезпечення конфіденційності інформації про постраждалих осіб та осіб, які повідомили про вчинення домашнього насильства;
створення служб (установ, закладів), які призначені виключно для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;
функціонування Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі з метою забезпечення безпеки жертви та своєчасне надання їй необхідної допомоги та захисту;
утворення цілодобового безоплатного кол-центру для забезпечення невідкладного реагування на випадки домашнього насильства, надання консультацій щодо всіх форм домашнього насильства. Звернення до кол-центру можуть бути анонімними;
запровадження таких спеціальних заходів стосовно кривдника як: терміновий заборонний та обмежувальний припис; взяття на профілактичний облік та проведення профілактичної роботи; направлення на проходження програми для кривдників.
допомогу та захист за такими напрямами: надання постраждалим особам інформації про їхні права та можливості реалізації таких прав зрозумілою їм мовою або через перекладача чи залучену третю особу, яка володіє мовою, зрозумілою постраждалим особам; забезпечення доступу до загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб для отримання соціальних послуг медичної, соціальної, психологічної допомоги; надання у разі потреби тимчасового притулку для безпечного розміщення постраждалих осіб; забезпечення постраждалим особам доступу до правосуддя та інших механізмів юридичного захисту, у тому числі шляхом надання безоплатної правової допомоги у порядку, встановленому Законом України “Про безоплатну правову допомогу” тощо.
Прикінцевими положеннями закону внесено зміни, зокрема, до ст. 1732 КУАП. Відповідно до нової редакції статті умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, – тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
З 11 січня 2019 року набрали чинності зміни до КК та КПК України.
У зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 6 грудня 2017 року №2227-VІІІ до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України внесені зміни, які відповідно до розділу ІІ цього Закону, набирають чинності через рік з дня його опублікування (тобто 11 січня 2019 року), крім підпункту 3 пункту 1 розділу I цього Закону (щодо статті 67 КК), який набрав чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону (тобто 12 січня 2018 р).
Ухвалені зміни, серед іншого, стосуються криміналізації: домашнього насильства (ст. 126-1 КК України), примушування до шлюбу (ст. 151-2 КК України), а також кримінальної відповідальності за невиконання обмежувальних заходів або обмежувальних приписів та непроходження програми для кривдників (ст. 390-1 КК України).
Про це повідомляє прес-служба судової влади України.
Так, з набранням чинності вищевказаних змін, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи караєтиметься громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.
До 11 січня 2019 року за домашнє насильство передбачена лише адміністративна відповідальність згідно статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено покарання у вигляді штрафу від 170 грн до 340 грн або громадських робіт на строк 30-40 годин, або адміністративного арешту на строк до 7 діб. Повторне вчинення домашнього насильства протягом року вже загрожує штрафом від 340 до 680 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин, або адміністративним арештом на строк до 15 діб.
В новій редакції викладено: статтю 134 Кримінального кодексу України «Незаконне проведення аборту або стерилізації», статтю 152 «Зґвалтування» та статтю 153 «Сексуальне насильство» (закріплено оновлений підхід до злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, запроваджуючи концепцію «добровільної згоди» та факт «проникнення», як розмежування між зґвалтуванням та іншими формами сексуального насильства).
Кримінальний кодекс України доповнено розділом XIII-1 «Обмежувальні заходи».В інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) обмеження спілкування з дитиною у разі, коли домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
У Кримінальному процесуальному кодексі України 11 січня 2019 набули чинності зміни, що стосуються:
доповнення переліку документів, які можуть бути тимчасово вилученими у межах заходу забезпечення кримінального провадження – тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом: документи, які посвідчують право на володіння та носіння зброї;
закріплення переліку обмежувальних заходів, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні більш м’якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні слідчого, прокурора про обрання запобіжного заходу в інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством;
уточнення, що підставою для закриття кримінального провадження, пов’язаного з домашнім насильством, не може бути відмова потерпілого, його представника від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
обмеження ініціювання угод про примирення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних з домашнім насильством.
уточнення правил провадження у формі приватного обвинувачення, а саме: до кримінальних правопорушень, стосовно яких здійснюється таке провадження, віднесено домашнє насильство, незаконний аборт або стерилізація, примушування до шлюбу, сексуальне насильство (ч. 1 ст. 153 КК України).
Якщо Ви постраждали від домашнього насильства, зверніться за допомогою!