Практичний психолог: Кадельчук Ярослава Анатоліївна

Головними формами діяльності 

практичного психолога ЗДО є:

• Психодіагностика – це використання різного роду професійних методик та тестів для з`ясування певного психологічного явища у дитини (наприклад, дослідження рівня розвитку психічних процесів у дошкільників, з`ясування показників шкільної зрілості за тестом Керна – Йїрасика, визначення мотиваційної готовності до шкільного навчання та ін. ).

• Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота - заняття психологічного змісту з різної тематики для дітей.

• Консультативна практика - індивідуальні та групові консультації для батьків та педпрацівників з питань психологічного розвитку дітей.

• Психологічна просвіта - виступи на загальних та групових батьківських зборах, педгодинах і педрадах, проведення «Дня психолога» в закладі та ін. 

Про плюси дитячого садка

 Нині батьки дедалі частіше замислюються: «Чи потрібно віддавати дитину в дитячий садок?». Адже коли є альтернатива: няні, бабусі чи мама готова побути з дитиною вдома, - батьки починають ретельно зважувати всі «за» і «проти».

 Тож чому варто віддавати дитину в дитячий садок?

• Порядок і манери. У дитячому садку діти навчаються хороших манер і суспільного порядку: вітатися, використовувати слова подяки, прощатися. Не всі батьки приділяють цим умінням достатньо уваги. У дитячому садку діти звикають прибирати за собою, самостійно вдягатися, їсти, проситися в туалет.

• Розкутість. Не всі діти почуваються розкуто перед публікою й у колективі незнайомих та малознайомих людей. Саме в дитячому садку діти можуть перебороти страх публічних виступів та сором’язливість.

• Правила та межі. У дитячому садку діти починають усвідомлювати, що існують певні правила та межі. Складніше їх засвоюють ті діти, яким батьки все дозволяють і ні в чому не обмежують.

• Почуття спільності. У дитячому садку діти вчаться ділитися, чекати своєї черги, виконувати злагоджені дії, допомагати одне одному.

• Соціалізація. Навчити дітей спілкуватися з однолітками – головне завдання дитячого садка. У групі однолітків діти вчаться спілкуватися, встановлювати дружні взаємини і приймати особливості кожного.

• Рухова активність. У дитячому садку діти постійно рухаються, роблять зарядку, відвідують заняття з фізичної культури, гімнастики, щодня гуляють на вулиці.

• Режим дня. Чимало батьків не дотримується режиму дня дитини, нехтує денним сном. Як наслідок, до шести років у багатьох дітей у тій чи тій формі розвивається невротичний стан, з’являються маніпулятивні й істеричні прояви. Денний сон – обов’язковий режимний момент у дитячому садку, який необхідний для того, щоб дитина була здоровою.

• Підготовка до школи. Вихователі розвивають у дітей спеціальні вміння та навички, які визначають програми дошкільної освіти та які необхідні для навчання в школі. Це, зокрема, пізнавальна увага, довільна пам'ять, мислення, комунікативні навички, посидючість.

 Чимало батьків вважає, що віддаючи дитину в дитячий садок, вони порушують прив’язаність. Утім, це хибна думка. Прив’язаність – це не фізичне перебування поруч, а якісно проведений час разом, емоційний зв'язок, прийняття та любов. Дитині необхідні спокійні, щасливі та впевнені дорослі поруч. Адже головне те, як дитина почувається в родині. Якщо батьки змогли дати дитині внутрішній ресурс – любов, турботу, розуміння, - вона і в дитячому садку почуватиметься добре.

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯК АДАПТУВАТИСЯ 

ДО РЕЖИМУ "КАРАНТИН"

  Коронавірус кардинально змінив та змінює життя не лише нашої країни. Сучасній людині досить складно перебувати в ізоляції, і це стосується не лише обмеження пересування, соціальних контактів, роботи, відпочинку, хобі. Проте, основним випробуванням є перебування 24 години на добу усіх членів сім’ї разом.

  Не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А 

Щороку в Україні майже 50 дітей уражається електричним струмом. Серед причин — незнання елементарних правил електробезпеки, поведінки поблизу енергетичних об’єктів. Та найголовніша і найнебезпечніша причина – це дитяча цікавість – риса, як стверджують психологи, особливо притаманна підліткам, адже саме в цьому віці людина найактивніше пізнає навколишній світ, виробляючи нові навички поведінки. Дуже часто такий досвід формується на власних помилках, а іноді, на жаль, стається непоправне і ціною пізнання стає найцінніше – життя.

                                  Будьте здоровими! Дотримуйтесь гігієни рук і розуму!