Джерело, з якого починається видавництво художньої літератури України «Дніпро», це – «Всевидав», який був створений у Києві у травні 1919 року. 23 січня 1919 року було ухвалено утворити Видавниче бюро Наркомосу УРСР, яке повинно було займатися виданнями агітаційно-пропагандистської, культурно-масової, науково-популярної та наукової літератури і підручників та постачати цією літературою Укрцентраг для розповсюдження.

За своє столітнє існування видавництво «Дніпро» своїми книжками виховало не одне покоління українців.

Навколо цього закладу трудилися не тільки дніпряни, а й автори та вся українська письменницька інтелігенція.

Видавництво «Дніпро» було своєрідним літературним штабом. Тут постійно перебував цвіт українського письменства. Членами редакційної ради видавництва були Максим Рильський, Микола Бажан, Андрій Головко, Михайло Стельмах, Андрій Малишко, Олександр Білецький, Леонід Новиченко, Євген Кирилюк, Дмитро Затонський, Микола Лукаш та інші.

Найкращі, найталановитіші рукописи ставали книгами, над якими трудилися редактори, коректори, верстальники, художники, дизайнери. В результаті спільної праці виходили шедеври.

Директорами видавництва «Дніпро» у різні часи працювали:

Борецький Олександр Васильович (1946-?)

Бандура Олександр Іларіонович (1953-1963)

Терещенко Микола Іванович (1963-1966)

Бандура Олександр Іларіонович (1967-1983)

Біленко Володимир Васильович (1983-1987)

Сергійчук Тарас Іванович (1987-2000)

Войтович Володимир Степанович (2000-2011)

Кудрявцев Володимир Семенович (2011-2021)

Нині, з 2011 року штурвал «Дніпра» перебуває у надійних руках директора видавництва Кудрявцева Олександра Семеновича, який докладає багато зусиль для успішної роботи на ниві книговидання та функціонування видавництва.

На посадах редакторів, завідувачів редакцій і коректорів працювали, як правило, люди з літературним хистом. Як і Олександр Бандура, членами Спілки письменників були чи стали згодом Роман Чумак, Михайло Ігнатенко, Григорій Кулінич, Світлана Жолоб (ці четверо обіймали посаду головного редактора), Дмитро Міщенко, Мирослава Лещенко, Анатолій Коваль, Сергій Пильненький, Валентин Струтинський, Дмитро Олександренко, Олександр Стаєцький, Григорій Карпенко, Олександр Підсуха, Олексій Дмитренко, Микола Дмитренко, Леонід Солонько, Віра Білова, Володимир Затуливітер, Анатолій Камінчук, Олексій Довгий, Микола Равлюк, Юрій Петренко, Микола Видиш, Борис Комар, Борис Тимошенко, Дмитро Андрухів, Степан Литвин, Валентин Ціпко, Галина Петровська, Олесь Жолдак, Ганна Ігнатенко, а з тих, що працювали в моїй редакції, – Іван Дзюба, Ростислав Доценко, Анатоль Перепадя, Володимир Митрофанов, Микола Кагарлицький, Юрій Попсуєнко, Валентин Корнієнко, Степан Наливайко, Леонід Горлач.

У різний час художніми редакторами у видавництві були Сергій Савицький, Василь Кононенко, Віталій Машков, Іван Гаврилюк, Петро Вишняк, Олексій Назаренко, Анатолій Клименко, Володимир Войтович (який з часом став директором видавництва), Віталій Мітченко, Кость Лавро, Олег Коспа, Михайло Нестеренко. Головним художником тривалий час був Антон Тетьора, згодом – Віталій Мітченко, Кость Лавро, завідуючими – Володимир Мазниченко, Ірина Садова, Яків Яковенко.

Перші збірки Василя Симоненка та Івана Драча редагувалися у редакції поезії. Тут видавалися як сучасні українські поезії так і перекладні – зарубіжних та союзних поетів.

Редакцію зарубіжної літератури після звільнення Олекси Синиченка довгий час очолювала Галина Лозинська. В цій редакції працювали Валентин Струтинський , Микола Лукаш, Олена Хатунцева, Олена Підвишинська, Михайло Тупайло, Віктор Омельченко, Ольга Ленік, Марина Макарова, Іван Лещенко, Анатолій Чердаклі, Марія Західна, Анатоль Перепадя, Сергій Коваль.

Ціла когорта відомих перекладачів працювала над книгами іноземних авторів: Максим Рильський, Микола Бажан, Юрій Лісняк, Рауль Чілачава, Марія Венгренівська, Віктор Шовкун, Борис Тен, Надія Гордієнко-Андріянова, Дмитро Паламарчук, Володимир Митрофанов, Сидір Сакідон, Сергій Борщевський, Сергій Сингаївський, Микола Сизоненко, Михайло Литвинець.

У редакції під керівництвом Віри Білової, Анатолія Камінчука, Володимира Затуливітра видавали літературу письменників союзних республік українською мовою. Свого часу редакторами в ній були Тетяна Соломаха, Віктор Булавко, Зінаїда Проскурко, Лідія Носенко, Любов Пономаренко, Валентина Колегова, Ольга Крекотень, Тамара Жилко, Аріадна Войтко, Оксана Петренко, Юлія Мороз. Тут було видано серію книжок про культуру всіх республік.

У «Дніпрі» вперше були випущені романи «Собор» Олеся Гончара та «Мальви. Орда» Романа Іваничука, «Клятва» Раїси Іванченко, які були підготовлені в редакції «Романи і повісті», керівником якої був Степан Литвин, а згодом – письменник Олексій Дмитренко, редактором – В’ячеслав Медведєв.

Редакція сучасної української прози видавала твори письменників України. В ній працювали Григорій Карпенко, Микола Сидоренко, Лариса Білик, Леонід Кореневич, Микола Видиш, Ірина Кир’ятська, Микола Габрійчук, Наталія Кравченко, Радомира Каруцяк, Валентина Камінська.Керівниками цієї редакції були, зокрема,Олександр Стаєцький, потім – Григорій Карпенко.

Редакція видань іноземними мовами видавала книжки українських письменників та українські казки на експорт англійською, німецькою, французькою, іспанською мовами. В цій редакції працювали редактори із знанням іноземних мов: Катерина Квітницька-Рижова, Світлана Носова, Алла Вінярська, Володимир Шелест, Юрій Москаль, Ольга Малкіна. Керували редакцією Володимир Василюк, Віктор Котолупов, Віктор Ружицький.

Видавництво мало солідну бібліотеку, в якій працював видатний бібліотекар, чудова людина Василь Ілліч Фількін. Він знав про книжковий світ усе, і працював у «Дніпрі» ще з довоєнних часів. Молоді бібліотекарі – Світлана Акімова і Елла Фурманська зберігали й плекали бібліотечний фонд.

Молодшими редакторами організаційної роботи редакцій були Жанна Бражна, Зінаїда Дяченко, Євгенія Балакіна, Валентина Васильківська, Тетяна Антонюк. В друкарському бюро багато років працювали Галина Сало, Марія Корчадим, Ліза Павлоцька, Наталія Негода, Галина Кузьмич та інші.

Багато років юрисконсультом був Іван Ворона, Богдан Баранський, Надія Баранська, а підбором кадрів займався Борис Михайловський.

В підпорядкуванні заступника директора видавництва з виробничих питань Лихоти Михайла Андрійовича були: коректорський відділ, технічна редакція, виробничий відділ, планово-економічний відділ, відділ реклами та реалізації, бухгалтерія та відділ автоматизованої підготовки видань.

Працівники цих ланок зробили великий внесок у життя та виробничу діяльність видавництва і були невід’ємною частиною видавничого процесу.

Коректорський відділ багато років очолювала Тетяна Маркевич, згодом – Тетяна Білецька. Тут тривалий час працювали Ада Кудрявцева, Юлія Мороз, Олександра Назаренко, Олена Гаврилюк, Лариса Лященко, Тала Грузинська, Антоніна Алєйнікова, Марина Дмитрієва, Наталія Прохоренко, Галина Кривопуск, Зоя Шкода, Валентина Барташ, Галина Єрьоменко та багато інших коректорів, які набували фахового досвіду й переходили в інші видавництва з великим досвідом на посади коректорів, редакторів.

Технічну редакцію довгий час очолював Павло Цуркан. Технічні редактори Олена Талізіна, Броніслава Грінберг, Любов Ільченко, Богдан Куйбіда, Ізоліна Селезньова, Любов Смолянюк, Надія Достатня, Світлана Величко, Тамара Табаченко, Тетяна Мацапура, Галина Ковальова були основним потенціалом редакції, а Оксана Дольницька згодом стала завідувачем технічної редакції у видавництві «Веселка».

Виробничий відділ, керований послідовно Михайлом Лихотою, Володимиром Рожнятовським, Альбіною Філатовою з роками став професійним колективом. Софія Бурлака, Ольга Барбон, Ольга Грищенко, Анатолій Апанасенко, Сергій Москаленко, Валентина Куц, Світлана Зейман – дипломовані спеціалісти поліграфічної промисловості.

У ті часи без планово-економічного відділу не можна було обійтися. Завідуючу Лідію Степаненко замінила Неля Журавльова, а економісти Лідія Ніколаєва, Любов Ходаківська, Інна Коріхман, Тетяна Шульгіна працювали у видавництві багато років.

Відділ реклами та реалізації очолював багато років Арон Кривов’яз, Яків Шаїнський його замінив згодом. У відділі реклами працював Василь Хопта, Микола Видиш, Наталя Пилипенко, Тетяна Панченко, Надія Сечин, Людмила Таран, Віктор Шевченко, Костянтин Грицюк. Зінаїда Тарасенко, головний бухгалтер та бухгалтери Леся Капоровська, Ніна Гаврилюк, Людмила Лисиця, Катерина Амосова, Ірина Рябуха працювали у видавництві дуже багато років.

Відділ автоматизованої підготовки видань, згодом перейменований на відділ підготовки видань на ПК, розпочав свою роботу в 1980 році, як експериментальний відділ, з часом перейшовши на комп’ютери, а саме в 1989 році, перший в Україні почав готувати оригінал-макети видань і з 1993 року вже усі книжки виготовлялися у видавництві і передавалися до друку у вигляді оригінал-макету на прозорій плівці, а з підключенням в Україні інтернету – уже електронний варіант передавався у друкарню. Сьогодні по-іншому уже книжка не готується. Розвитку нових технологій активно сприяло керівництво видавництва, зокрема, Михайло Лихота, Микола Кравченко. Відділом керувала Ізоліна Селезньова. З перших днів тут працювали Наталія Харитончук, Валентина Москаленко, Зоя Семенова, Неля Милиневська-Грищенко, Ганна Іванова, потім – Лідія Рубан, Олена Маруха, а згодом верстальниками-дизайнерами працювали Світлана Злочевська, Віра Скуратівська, Марина Мяснікова, Ірина Рябуха.

Працівники видавництва «Дніпро», які працювали за директора Бандури Олександра Іларіоновича, пронесли через всі роки особливу повагу до нього та головного редактора Лісовенко Надії Павлівни.

Книжки для видавництва оформляли як відомі художники так і молоді, талановиті: Сергій Якутович, Василь Касіян, Іван Марчук, Микола Стороженко, Анатолій Базилевич, Анатолій Пономаренко, Валентина Ульянова, Володимир Василенко, Роман Адамович, Рафаель Багаутінов, Надія Денисова, Василь Лопата, Володимир Савадов, В’ячеслав Дозорець, Василь Перевальський, Анатолій Василенко, Володимир Юрчишин, Микола Компанець, Іван Селіванов, Василь Кононенко, Ігор Коптілов.

З нагоди свят у видавництві влаштовувалися вечори. Клуб «Незабутні зустрічі» запрошував видатних людей. Нашими гостями були і народна артистка Наталя Ужвій, і Павло Тичина, і композитори брати Майбороди, і космонавт Павло Попович, і Ніна Матвієнко, і ще багато хто.