Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро» (попередні назви — Всеукрвидав, Державне видавництво України (ДВУ), Державне видавництво художньої літератури (ДВХЛ), Література і мистецтво (ЛіМ), Художня література, Держлітвидав України) — українське видавництво, спеціально створене для випуску кращих зразків вітчизняної та світової художньої літератури.

«Дніпро» бере початок від Всеукраїнського державного видавництва, заснованого у 1919 році. За деякий час, у 1922 році видавництво перетворено на Державне видавництво України (ДВУ).

Після реорганізації у 1930 році під назвою «Література і мистецтво» увійшло до складу Державного видавничого об’єднання України (ДВОУ). Від 1934 року мало назву «Художня література», а від 1935 року — Держлітвидав України.

До 1940 року видавництво «Дніпро» було підпорядковане Народному комісаріату освіти УРСР, потім Раді Народних Комісарів УРСР. У роки Другої світової війни входило до складу Укрдержвидаву.

Від 1946 року — знову окреме видавництво під назвою Держлітвидав України. Сучасну назву видавництво отримало у 1964 році.

У радянські часи видавництво входило до п’ятірки найбільших видавничих організацій світу і експортувало книги до 110 зарубіжних країн. Щороку забезпечувалися підготовка і випуск від 250 і більше назв книг загальним накладом близько 14 мільйонів примірників. При цьому варто зазначити, що впродовж другої половини ХХ століття видавництвом було випущено понад 10 тисяч назв загальним накладом близько 600 мільйонів примірників.

Так, у видавництві «Дніпро» вперше були випущені романи «Собор» Олеся Гончара, «Мальви» Романа Іваничука, «Вербівчани» Арсена Іщука, збірки поезій Василя Симоненка та Івана Драча. Видавництво також сприяло становленню української школи художнього перекладу — загалом було перекладено велику кількість літературних творів з понад ста іноземних мов.

У видавництві свого часу виходили серії «Вершини світового письменства», «Зарубіжна сатира і гумор», «Зарубіжна проза XX століття», «Зарубіжна новела», «Мудрість народна», «Бібліотека світової класики», «Перлини світової лірики», «Бібліотека української класики», «Бібліотека української усної народної творчості», Серія «Романи й повісті».

Становленню видавництва сприяли, серед інших, Павло Тичина, Василь Еллан-Блакитний і Георгій Нарбут. Відомий український перекладач Іван Лещенко на посаді старшого редактора відділу зарубіжної літератури видавництва багато років присвятив перекладам англомовної літератури. Спільно з Володимиром Митрофановим, Маром Пінчевським, Юрієм Покальчуком майстерно переклав чотиритомник творів Ернеста Гемінгвея та «Моя біографія» Чарлза Чапліна, а разом з Ростиславом Доценком, Юрієм Лісняком та іншими колегами — збірку творів Марка Твена.

Останнім часом у «Дніпрі» побачили світ дев’ятитомне видання «Тисяча років української суспільно-політичної думки», подарункові видання «Тарас Бульба» Миколи Гоголя, «Кобзар» Тараса Шевченка з ілюстраціями художника Миколи Стороженка й «Доля» про Тараса Шевченка, антологія «Тисячоліття», «Збірник козацьких літописів», «Герби міст України», твори лауреатів Шевченківської премії, «Альбом» українського художника Миколи Стороженка та інші книги.

У різні роки видавництво «Дніпро» очолювали відомі українські письменники, поети і перекладачі Микола Терещенко, Олександр Бандура, Тарас Сергійчук, Володимир Войтович, Олександр Кудрявцев.

Державне підприємство

«Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро»

Адреса: вул. Володимирська, 42, м. Київ, 01030

Телефони: +380 (44) 234-31-82, 234-63-84, 234-23-37

Електронна пошта: dnipropbl_@ukr.net

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи

ДК № 3017 від 29.10.2007 р.