1920 р., 24 квітня – народився у с. Курмани, Недригайлівського району (нині Роменський район) Сумської області в селянській родині
1935 р. – починає друкуватися
1941 р., червень – пішов добровольцем на фронт
1942 р. – важке поранення, перебування в евакогоспіталі в Красноярську разом з Олесем Гончаром
1945 р. – закінчив філологічний факультет Київського університету
1947 р. – член Спілки письменників СРСР
1948 р. – закінчив аспірантуру при кафедрі української літератури Київського університету
1947-1951 рр. – працював відповідальним секретарем журналу «Дніпро», керував поетичною студією видавництва «Молодь»
1948 р. – вийшла збірка гумору та сатири «Осколочним!»
початок 1950 рр. – Остап Вишня захистив Дмитра Білоуса від необґрунтованих нападок критики
1951 р. – вийшла друком книга «Добрим людям на здоров’я, ворогам на безголов’я»
1953 р. – вийшла збірка «Веселі обличчя»
1956 р. – видано друком книгу «Зигзаг», лірико-епічну поему «Життя Одарки Палегечі», книжку для дітей «Пташині голоси»
1958-1959 рр. – перебував у творчому відрядженні в Болгарії для вивчення болгарської мови
1959 р. – вийшли друком збірки: «Упертий Гриць», «Про чотириногих рогатих і безрогих»
початок 60-х рр. – керівник знаменитої літературної студії, що діяла при видавництві «Молодь»
1960 р. – вийшла друком книга «Колос і кукіль»
1961 р. – вийшли друком збірки: «Поліська бувальщина», «Сатиричне і ліричне»
1962 р. – вийшла друком книга «Лікарня в зоопарку»
1963 р. – вийшла друком книга «Критичний момент»
1964 р. – вийшла друком книга «Тарасові жарти»
1966 р. – вийшла друком збірка «Хто на черзі»
1967 р. – вийшла з друку книга «Альфи – не омеги»
1968 р. – завідуючий кабінетом молодого автора при Спілці письменників України, ведучий радіопередачі «Диво калинове»
початок 70-х рр. – участь в обласному Черкаському семінарі молодих поетів «Сонячні кларнети»
1970 р. – вийшла друком книга «Турботливі друзі»
1971 р. – вийшла з друку книга «Хліб-сіль їж, а правду ріж»
1972 р. – вийшла друком книга «Сад на лисій горі»
1974 р. – упорядник, редактор, перекладач більшої частини творів, що увійшли до «Антології болгарської поезії»
1976 р. – Лауреат премії ім. Максима Рильського
1979 р. – вийшла з друку збірка «Веселий кут»
1980 р. – вийшов з друку збірник «Вибране»
80-ті рр. – був ведучим передач на радіо «Слово про слово», «Диво калинове», спрямованих на вивчення рідної мови
1984 р. – вийшла друком збірка «Обережно: слово!»
1986 р. – вийшла з друку збірка «Гриць Гачок»
1988 р. – вийшла друком збірка «Диво калинове»
1990 р. – Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка
1997 р. – Лауреат премії ім. Лесі Українки
2004 р., 13 жовтня – помер у Києві, похований на Байковому кладовищі