Група Б-11

Дата заняття : 19.10.2020

Тема заняття : Спортивні ігри (Футбол/Волейбол).

Завдання заняття : Теоретичні відомості - особливості фізичного навантаження при заняттях спортивними іграми.

Розминка:

Біг у чергуванні з ходьбою 5 хвилин/Присідання або стрибки через скакалку (якщо вдома) 1- 1.5 хвилини.
Біг з високим підніманням стегна (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці)/біг з захлестом гомілки (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці);
Біг з підскоком (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 15 присідань);
Стрибка на правій/лівій нозі (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці).

Вправи на місці:

Вихідне положення - основна стійка руки на пояс оберти головою 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - основна стійка, оберти в плечовому суглобі (руки прямі) 15 вперед/15 назад;
Вихідне положення - основна стійка, руки на поясі, оберти таза 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - стійка ноги нарізно, руки вперед в сторони, 6 махів лівою ногою до правої руки/6 махів правої ноги до лівої руки;
Вихідне положення - основна стійка, випади вперед ( 4 випади на кожну ногу, з затримкою на 10 секунд у нижній точці);
Вихідне положення сід на ліву або праву ногу, 10 перекатів з ноги на ногу;
Вихідне положення - ноги нарізно права рука на поясі ліва вгору, 8 нахилів вправо/ ліва рука на поясі права вгору 8 нахилів в ліво;
Вихідне положення - ноги разом, 10-15 нахилів вперед (коліна не згинати).

Фізичне навантаження - це рухова активність людини, що супроводжується підвищеним, відносно стану спокою, рівнем функціонування організму. Розрізняють зовнішню і внутрішню сторони навантаження.

До зовнішньої сторони навантаження належать інтенсивність, з якою виконується фізична вправа, і її обсяг.

Внутрішня сторона фізичного навантаження визначається тими функціональними змінами, що відбуваються в організмі внаслідок впливу певних зовнішніх сторін (інтенсивність і обсяг тощо) навантаження.

Інтенсивність фізичного навантаження

Інтенсивність навантаження характеризує силу впливу конкретної вправи на організм людини. Одним з показників інтенсивності навантаження є "щільність впливу" серії вправ. Щільність впливу характеризує співвідношення між часом виконання певних фізичних вправ і загальним часом цілого заняття, чи відповідної його частини. Так, при виконанні одних і тих же вправ в різних заняттях за різний час, загальна величина навантаження за щільністю буде різною. Ніж за коротший час буде виконана певна серія вправ, тим вищим, за щільністю впливу, буде навантаження.

Узагальненим показником інтенсивності 4 фізичного навантаження є енергетичні витрати на його виконання за одиницю часу. Інтенсивність виконання фізичних вправ в значній мірі визначає величину і спрямованість тренувального впливу на організм людини. Змінюючи інтенсивність навантаження, можна сприяти переважній мобілізації тих чи інших джерел енергії, в різній мірі стимулювати діяльність функціональних систем. Інтенсивність навантаження можна регулювати наступними факторами:

1. Швидкість пересування, м/с;

2. Величина прискорення, м/с;

3. Координаційна складність;

4. Темп виконання вправ, кількість повторень за одиницю часу;

5. Відносна величина напруження, у відсотках від особистого рекорду в конкретній вправі;

6. Амплітуда рухів. Ніж вона більша, тим більша інтенсивність навантаження;

7. Опір навколишнього середовища (рельєф місцевості, вітер, течія води тощо);

8. Величина додаткового обтяження. Наприклад, біг з тією ж швидкістю, але з додатковим обтяженням маси тіла у вигляді спеціального поясу певної маси; 9.

Психічна напруженість під час виконання вправи.

Наприклад, у фехтувальників під час відповідальних поєдинків ЧСС становить понад 180 уд/хв, а в малозначущих поєдинках, навіть при більшій руховій активності лише 140-160 уд/хв. (В.С.Келлер, М.М.Линец, Б.В.Турецкий, 1989). Плануючи інтенсивність навантаження слід зважати на те, що між інтенсивністю виконання вправ і величиною енерговитрат не існує прямопропорційної залежності. Так, наприклад, в циклічних вправах при середній швидкості пересування (70-80% від індивідуального максимуму) енерговитрати зростають в лінійній залежності від швидкості. Зростання швидкості плавання з 80 до 85% збільшує енерговитрати вже приблизно на 9%, а з 90 до 95 і з 95 до 100% відповідно на 12 і 20% . Аналогічні експоненціальні закономірності взаємозв'язку інтенсивності та величини енерговитрат спостерігаються і при виконанні інших фізичних вправ. Оскільки вправи можуть виконуватися з різною інтенсивністю,то при плануванні і оцінці тренування прийнято виділяти різні зони інтенсивності.

В силових, швидкісно-силових і швидкісних вправах максимально можлива індивідуальна інтенсивність приймається як вихідна (100% максимальна інтенсивність), по відношенню до якої встановлюють окремі ступені інтенсивності. Так, Г.Карл в тренуванні важкоатлетів розрізняє п'ять ступенів інтенсивності

Дата заняття : 21.10.2020

Тема заняття : Спортивні ігри (Волейбол/Футбол)..

Завдання заняття : Виконати комплекси вправ (Розвиток загальної фізичної підготовки).

ОСНОВНА ЧАСТИНА :

Розминка:

Біг у чергуванні з ходьбою 5 хвилин/Присідання або стрибки через скакалку (якщо вдома) 1- 1.5 хвилини.
Біг з високим підніманням стегна (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці)/біг з захлестом гомілки (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці);
Біг з підскоком (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 15 присідань);
Стрибка на правій/лівій нозі (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці).

Вправи на місці:

Вихідне положення - основна стійка руки на пояс оберти головою 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - основна стійка, оберти в плечовому суглобі (руки прямі) 15 вперед/15 назад;
Вихідне положення - основна стійка, руки на поясі, оберти таза 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - стійка ноги нарізно, руки вперед в сторони, 6 махів лівою ногою до правої руки/6 махів правої ноги до лівої руки;
Вихідне положення - основна стійка, випади вперед ( 4 випади на кожну ногу, з затримкою на 10 секунд у нижній точці);
Вихідне положення сід на ліву або праву ногу, 10 перекатів з ноги на ногу;
Вихідне положення - ноги нарізно права рука на поясі ліва вгору, 8 нахилів вправо/ ліва рука на поясі права вгору 8 нахилів в ліво;
Вихідне положення - ноги разом, 10-15 нахилів вперед (коліна не згинати).

Дата заняття : 04.11.2020

Тема заняття : Спортивні ігри (Волейбол/Футбол)..

Завдання заняття : Вдосконалення техніки передач, подач м'яча

ОСНОВНА ЧАСТИНА :

Розминка:

Біг у чергуванні з ходьбою 5 хвилин/Присідання або стрибки через скакалку (якщо вдома) 1- 1.5 хвилини.
Біг з високим підніманням стегна (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці)/біг з захлестом гомілки (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці);
Біг з підскоком (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 15 присідань);
Стрибка на правій/лівій нозі (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці).

Вправи на місці:

Вихідне положення - основна стійка руки на пояс оберти головою 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - основна стійка, оберти в плечовому суглобі (руки прямі) 15 вперед/15 назад;
Вихідне положення - основна стійка, руки на поясі, оберти таза 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - стійка ноги нарізно, руки вперед в сторони, 6 махів лівою ногою до правої руки/6 махів правої ноги до лівої руки;
Вихідне положення - основна стійка, випади вперед ( 4 випади на кожну ногу, з затримкою на 10 секунд у нижній точці);
Вихідне положення сід на ліву або праву ногу, 10 перекатів з ноги на ногу;
Вихідне положення - ноги нарізно права рука на поясі ліва вгору, 8 нахилів вправо/ ліва рука на поясі права вгору 8 нахилів в ліво;
Вихідне положення - ноги разом, 10-15 нахилів вперед (коліна не згинати).

Мал. 1 - Передача двома руками зверху.

Руки зігнуті в ліктьових суглобах, кисті перед обличчям, пальці розведені й спрямовані вгору, лікті спрямовані вперед-всторони, ноги зігнуті в колінах і розставлені, одна нога спереду, тулуб трохи нахилений вперед.

У момент передачі м'яча ноги й руки випрямляють, пальцями торкаються м'яча, зм'ягшують поступовий рух, кисті в положенні тильного згинання, вони міцно охоплюють м'яч ззаду-знизу, утворюючи своєрідну «воронку» .

Нижня пряма подача

Стоячи обличчям до сітки, одна нога попереду (для правшів - ліва і навпаки), інша ззаду зігнуті в колінних суглобах, тулуб нахилений вперед;

М'яч на долоні лівої зігнутої руки на рівні пояса або трохи нижче.

Праву руку відвести для замаху назад;

Удар по м'ячу напруженої долонею випрямленої руки на рівні пояса;

Гравець стоїть обличчям до сітки. Ноги злегка зігнуті, ліва нога виставлена уперед. М'яч утримується лівою рукою, права піднята вгору для удару.

М'яч підкидається вгору і трохи вперед. У момент підкидання м'яча вгору тяжкість тіла переноситься на праву ногу, яка злегка згинається в колінному суглобі, тулуб нахиляється назад і злегка повертається в бік ударної руки.

Слідом за рухом тулуба, права рука, зігнута в ліктьовому суглобі, відводиться за голову. При ударі по м'ячу нога, що стоїть ззаду випрямляється, вага тіла переноситься на попереду стоячу ногу. Рука, що ударяє спочатку переміщується ліктем вперед, потім швидкість переміщення передпліччя зростає, і рука повністю випрямляється.

Дата заняття : 17.11.2020

Тема заняття : Гімнастика

Завдання заняття : Вдосконалення акробатичних елементів.

Розминка

Виконати акробатичні вправи які представлено на відео.

Дата заняття :18.11.2020

Тема заняття : Гімнастика

Завдання заняття : Виконати вправи для розвитку гнучкості.

Комплекс вправ для розвитку гнучкості

Вправа № 1:

Поставити ноги на ширині плечей, руки на пояс. Виконати нахили вправо-вліво. 12 разів.

Вправа № 2:

Поставити ноги разом - нахил вперед. Виконати 12 пружинистих рухів.

Вправа № 3:

Поставити ноги на подвійну ширину плечей - нахили вперед. Виконати 12 пружинистих рухів

Вправа № 4:

Випад у бік. Перемістити вагу тіла на праву ногу, ліву витягнути, потім поміняти положення ніг.

12 разів.

Вправа № 5:

Виконати випад в ліву сторону - перемістити вагу тіла на ліву ногу, праву витягнути, розгортаючи тулуб вправо на 90 градусів, перемістити вагу тіла на праву ногу, ліву випрямити, перейти в положення випад вперед. 8 разів вліво, 8 разів вправо.

Вправа № 6:

Виконати випад в праву сторону, ліву ногу витягнути. Розгорнути тулуб в праву сторону, перейти в положення випад вперед. Виконати 8 разів в праву сторону, потім перемістити вагу тіла на ліву ногу і виконати 8 разів на ліву сторону.

Вправа № 7:

Поставити стопи на півтори ширини плечей, захопити стопи руками, намагаючись сісти якнайнижче, випрямляючи спину і виводячи таз вперед. Виконувати протягом 1 хвилини.

Вправа № 8:

Сісти на підлогу, з'єднати ноги разом і виконати 12 пружинистих нахилів уперед.

Вправа № 9:

Сісти на підлогу і розвести прямі ноги в сторони, виконати пружинисті нахили вперед. 12 разів.

Вправа № 10:

Сісти на підлогу, ліву витягнути, праву зігнути в колініназад, виконати нахили вперед.8 разів до лівої ноги, потім поміняти положення ніг.

Вправа № 11:

Сісти на підлогу, сплести в "лотос" і виконати нахил вперед. 12 разів. Ліктями розвести ноги в сторони. 16 раз

Вправа №12:

Лягти на коврик. Витягнути ноги. Зігніть праву ногу в коліні і піднесіть її до грудей. Тягніть поки не відчуєте в стегні потягування.

Повторіть цю вправу з іншою ногою.

Вправа №13:

Початкове положення - лежачи спиною на коврику. Ноги зігнуті в колінах.

Одну ногу випрямити, і починайте плавно тягнути на себе. При цьому можете триматися за щиколотку, стегно або ікру. Повторіть аналогічні дії з іншою ногою.

Вправа № 14:

Лягти на живіт, взяти руками за стопи. Прогнути спину, голову підняти нагору.

Вправа № 15:

Випад на праву ногу. Затриматися. Сідаємо на шпагат. Теж з лівою ногою. Затриматися на 20 секунд.

Вправа № 16:

Стати ноги широко, руки на підлогу. Півприсяд і попружинити 20 разів. Сідаємо на поперечний шпагат. Затримуємося на 20 секунд.

Дата заняття :02.12.2020

Тема заняття : Спортивні ігри

Завдання заняття : Вдосконалення техніки контролю м'яча (ведення, передачі, ловіння, тощо)

Розминка

Дата заняття :11.01.2021

Тема заняття : Спортивні ігри (Волейбол)

Завдання заняття : Ознайомлення з технікою гри у захисті:

Розминка

Прийом м’яча – це технічний прийом гри, який використовується з метою прийняти його та довести до пасуючого. Виділяють прийом подачі, прийом в захисті і прийом-передача.

В сучасному волейболі використовуються такі способи прийому м’яча: двома руками знизу, двома руками зверху, однією рукою знизу у падінні. Прийом подачі в сучасному волейболі багато в чому визначає ефективність нападаючих дій команди. Показником якості прийому першого м’яча служить точність першої передачі.

Передачу двома руками знизу найчастіше використовують для приймання силових і планеруючих подач. Вихідне положення — основна або низька стойка. Прямі руки витягують вперед, лікті максимально зближують. Одна рука стиснута в кулак, друга — охоплює його так, щоб його великі пальці були паралельними. Тулуб тримається вертикально, руки працюють лише в плечових суглобах, м'яч приймається на передпліччя.

Для правильного виконання передачі слід своєчасно переміститися якомога ближче до траєкторії польоту м'яча, бажано перпендикулярно до неї. Якщо цього не вдається зробити, в окремих випадках м'яч можна приймати знизу однією рукою.

Для правильного виконання прийому м’яча однією рукою у падінні, з перекатом на спину, гравець після переміщення приймає низьку стійку, відбиває м'яч, потім поступово відводить плечі назад, сідає на п'ятку ноги, групується й падає назад перекатом на спину. Для виконання перекату на спину після передачі з випадом убік гравець повертає тулуб у напрямку витягнутої ноги перед ударом по м'ячу.

Падіння перекатом на спину, особливо з положення вбік, не дає гравцеві змоги прийняти положення готовності так швидко, як після виконання інших прийомів. Тому в останні роки практикують падіння з перекиданням через плече, використовуючи інерцію попереднього переміщення.

Блокування — це основний спосіб з протидії атакуючим діям суперника над сіткою. В сучасному волейболі блокування застосовують для ефективних захисних і контратакуючих дій. Блокування складається з переміщення, стрибка, винесення і постановки рук над сіткою та приземлення.

Одиночне блокування. Перед початком дій блокуючий приймає вихідне положення — ноги зігнуті, ступні на ширині плечей, руки перед грудьми. Визначивши напрямок передачі суперникові для удару, гравець переміщується приставними кроками або ривком вздовж сітки, на останньому кроці повертається обличчям до сітки. Розрахувавши, коли потрібно виконати стрибок для блокування, гравець, відштовхнувшись, виносить руки вгору. Виконавши блокування, гравець приземляється на зігнуті ноги, руки опускає вниз і готується до наступної дії повторного стрибка, самострахування, переміщення, виконання передачі.

Групове блокування. Виконується двома або трьома волейболістами. Подвійне блокування — основний засіб блокувального захисту певної зони майданчика. Узгодженими зусиллями двох гравців над сіткою створюється бар'єр з чотирьох рук перед м'ячем, що перелітає. Біля краю сітки блокуючі розвертають долоні так, щоб м'яч, торкнувшись їх, відскочив на майданчик суперника. Стрибати слід вертикально, щоб не перейти середньої лінії та не торкнутися сітки або не зіткнутися з іншим гравцем.

Вибір моменту стрибка блокуючого гравця визначається діями нападаючого. Конкретними орієнтирами служать:

· при швидкісному ударі з передачі, направленій близько до сітки, – пересікання рукою вертикалі при замаху нападаючого гравця;

· при швидкісному удару і передачі, віддаленій від сітки, – початок ударного руху нападаючого гравця;

· при швидкісному ударі з низької швидкої передачі, – момент відриву ніг від підлоги або виносі рук над головою при відштовхуванні перед нападаючим гравцем.

Потрібно зазначити, що всі орієнтири для початку стрибка блокуючого проти нападаючого ефективні при умові, якщо нападаючий і блокуючий приблизно одного росту. Блокуючому гравцеві більш низького росту потрібно вистрибувати трошки раніше, більш високому – пізніше. В кожному окремому випадку такі поправки слід вносити незалежно від умов гри та індивідуальних особливостей нападаючого гравця.

Дата заняття :13.01.2021

Тема заняття : Спортивні ігри (Волейбол)

Завдання заняття : Вдосконалення техніки передач, подач м'яча

Розминка

Мал. 1 - Передача двома руками зверху.

Нижня пряма подача

М'яч на долоні лівої зігнутої руки на рівні пояса або трохи нижче.

Праву руку відвести для замаху назад;

Удар по м'ячу напруженої долонею випрямленої руки на рівні пояса;

Дата заняття :

Тема заняття : Спортивні ігри (Волейбол)

Завдання заняття : Вдосконалення техніки передач, подач м'яча

Розминка

Тактика гри — це доцільні, злагоджені дії гравців, спрямовані на досягнення перемоги в змаганнях.

В цей час технічна, фізична, психологічна підготовленість найсильніших команд знаходиться приблизно на однаковому рівні. Тому перемога у великих змаганнях дуже часто визначається зрілістю тактичної майстерності волейболістів.

Високий рівень тактичної підготовленості волейболістів характеризується:

· розвиненим тактичним мисленням (уміння аналізувати гру, швидко переключатися з одних дій на інші, уміння прогнозувати і швидко вирішувати рухові задачі);

· здатність бути готовим до виконання ігрових дій (вона досягається за рахунок максимальної напруги вольових і фізичних можливостей спортсменів, і управління нею здійснюється самим гравцем, тренером або лідером команди);

· хорошим орієнтуванням на майданчику і взаємодією з партнерами;

· ефективним використанням технічних прийомів;

· варіативністю тактичних дій.

Тактику гри у волейбол прийнято ділити на тактику нападу і тактику захисту, причому залежно від принципу організації розрізняють такі групи дій гравців: індивідуальні, групові і командні.

Кожна з цих груп розділяється на підвиди. Наприклад, індивідуальні дії в нападі розділяються на два підвиди: дії гравця без м'яча і дії з м'ячем. Залежно від конкретного змісту ігрових дій види розділяються на системи і способи. Наприклад, система гри в нападі з другої передачі гравця передньої лінії або система гри в нападі з другої передачі гравця задньої лінії, що виходить. Окремі способи, що мають особливості у виконанні, розділяються на варіанти і комбінації.

Дата заняття :

Тема заняття : Спортивні ігри (Волейбол).

Завдання заняття : Техніка гри - стійки, пересування, подачі і передачі м'яча

Розминка

- Нижня пряма подача.

Стоячи обличчям до сітки, одна нога попереду (для правшів - ліва і навпаки), інша ззаду зігнуті в колінних суглобах, тулуб нахилений вперед; М'яч на долоні лівої зігнутої руки на рівні пояса або трохи нижче. Праву руку відвести для замаху назад; Удар по м'ячу напруженої долонею випрямленої руки на рівні пояса;

- Верхня пряма подача.

Дата заняття : 22.03.2021

Тема заняття : Легка атлетика (кросова підгогтовка)

Завдання заняття : Техніка бігу на середні дистанції

Середніми вважаються дистанції від 500 до 2000 м, а довгими - від 3000 до 10 000 м. Класичними з них є дистанції 800 і 1500 м, а також 5000 і 10 000 м, біг на які проводиться на стадіоні.

Основи техніки бігу найбільш консервативні в порівнянні з основами техніки інших легкоатлетичних видів і істотно не змінювалися протягом останніх десятиліть. Слід зазначити, що в міру збільшення дистанції відбувається небажане, але неминуче зниження швидкості бігу, а як засіб боротьби з цим велике значення набуває економічність зусиль. Тому вдосконалення техніки бігу на середні і довгі дистанції йде по шляху встановлення оптимального співвідношення між швидкістю бігу і економічністю рухів бігуна. В основі сучасної техніки бігу лежить прагнення домогтися високої швидкості пересувань, утримання цієї швидкості на протязі всієї дистанції при мінімумі витрат енергії, коли зберігаються свобода і природність в кожному русі.

Провідним елементом техніки є біговій цикл рухів в процесі бігу по дистанції. Біг на середні дистанції починається з високого старту

Біг по дистанції . Постановка ноги на доріжку в бігу на середні дистанції повинна здійснюватися з передньої частини стопи з наступним опусканням на всю стопу. Нога ставиться на опору як би загрібають рухом не надто далеко від проекції ЗЦМ. Стопи ставляться практично по одній лінії, шкарпетки не повинні бути розгорнуті в сторони, великий палець спрямований вперед. До моменту вертикалі в фазі амортизації нога більше згинається в колінному і тазостегновому суглобах.

Під час бігу необхідно прагнути зменшити вертикальні коливання ЗЦМ за рахунок ефективного відштовхування стопою. Відштовхування повинне бути спрямоване вперед і узгоджуватися з нахилом тулуба. Активному отталкиванию сприяє мах вільної ноги, спрямований вперед-вгору. Після проходження тулубом моменту вертикалі відбувається розгинання опорної ноги спочатку в тазостегновому суглобі, потім в колінному і тільки потім - підошовне згинання в гомілковостопному суглобі.

Коли толчковая нога повністю випрямлена, гомілку махової ноги паралельна її стегна. У момент активного відомості стегон (в фазі польоту) нога, що знаходиться попереду, починає опускатися, гомілку виводиться вперед, і постановка ноги здійснюється з передньої частини стопи. Нога, що знаходиться позаду, активно виноситься вперед, допомагаючи ОЦМ швидко наблизитися до місця постановки ноги, тим самим знижуючи силу гальмування. Момент відштовхування є головним елементом в техніці бігу, так як від потужності зусиль і кута відштовхування залежить швидкість бігу. Оптимальний кут відштовхування в бігу на середні дистанції приблизно дорівнює 50-55 °, на довших дистанціях він дещо збільшується. У кожному виді бігу необхідно говорити про оптимальну довжину кроку.

Дата заняття : 24.03.2021

Тема заняття : Легка атлетика (кросова підгогтовка)

Завдання заняття : Техніка бігу на корокті дистанції

Біг на короткі дистанції - спринт - умовно поділяється на чотири фази: старт, стартовий розбіг, біг по дистанції, фінішування.

Найбільш важкими елементами спринтерського бігу є старт і перші кроки стартового прискорення. Саме вони вимагають від бігуна високою швидкості, сили, координації.

Початок бігу - старт. У спринті застосовується низький старт. Розрізняють звичайний, «зближений», і «розтягнутий» старт. Для швидкого виходу зі старту використовуються стартові колодки. Стартові колодки в обов'язковому порядку використовуються у всіх легкоатлетичних змаганнях на дистанціях до 400 м включно і не використовуються на інших дистанціях. Колодки можуть мати будь-яку конструкцію і оформ- лення за умови, що не заважають іншим спортсменам. Коли стартові колодки встановлені на доріжку, ніяка їх частина нс повинна заходити за лінію старту або на іншу доріжку. Стартові колодки повинні бути жорсткими, фіксуватися на доріжці декількома шипами.

Стартовий розбіг . Перший крок закінчується повним випрямленням ноги, відштовхується від передньої колодки, і одночасним підйомом стегна іншої ноги. Стегно махової ноги піднімається вище прямого кута але відношенню до опорної ноги. При правильному нахилі тіла стегно не доходить до горизонталі і помахом створює зусилля, спрямоване значно більше вперед, ніж вгору.

У бігу з низького старту всі зусилля повинні бути спрямовані на рух вперед. У першому кроці дуже важливо утримувати низьке положення ОЦМ і виконувати відштовхування з передньої колодки ближче до напрямку вектора горизонтальної швидкості. Правильне і стрімке виконання перших кроків зі старту залежить від виштовхування тіла під більш гострим кутом до доріжки. Початківцям бігунам можна привести образне порівняння, ніби вони штовхають вагонетку вперед: чим гостріше кут штовхання, тим більше зусиль вони докладають для створення швидкості. В даному випадку вагонетка - це тіло бігуна, а ноги - штовхачі.

Перший крок закінчується активним опусканням ноги вниз-назад і переходить в енергійне відштовхування. Бігуну в першому чи в двох перших кроках доводиться ставити ногу на доріжку ззаду проекції ЗЦМ тіла, в наступні кроки нога ставиться па проекцію ОЦМ тіла, а потім - попереду неї. Важливе значення для прискорення відштовхування, а значить, і просування бігуна вперед має швидке опускання ноги вниз-назад (по відношенню до тулуба). Чим швидше виконується цей рух в сукупності з швидким зведенням стегон, тим енергійніше відбувається наступне відштовхування. Чим активніше бігун ставить ногу на доріжку, тим швидше нарощується швидкість бігу. Перші кроки бігун виконує в нахилі, як би пробиваючи потилицею шлях для руху, потім з шестого- сьомого кроку починається підйом тулуба. Одночасно з наростанням швидкості і зменшенням величини прискорення нахил тіла зменшується, і техніка бігу поступово наближається до техніки бігу по дистанції. В кінці стартового розбігу бігунові важливо скинути з себе максимальну напругу і, немов продовжуючи біг по інерції, підтримувати швидкість. Природно, при цьому стомлення буде наростати повільніше.

Page updated

Google Sites

Report abuse