Група А-21
Дата заняття : 19.10.2020
Тема заняття : Спортивні ігри (Футбол/Волейбол).
Завдання заняття : Вивчення стійок волейболіста, подачі та прийом м'яча.
Вправи на місці:
Вихідне положення - основна стійка руки на пояс оберти головою 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - основна стійка, оберти в плечовому суглобі (руки прямі) 15 вперед/15 назад;
Вихідне положення - основна стійка, руки на поясі, оберти таза 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - стійка ноги нарізно, руки вперед в сторони, 6 махів лівою ногою до правої руки/6 махів правої ноги до лівої руки;
Вихідне положення - основна стійка, випади вперед ( 4 випади на кожну ногу, з затримкою на 10 секунд у нижній точці);
Вихідне положення сід на ліву або праву ногу, 10 перекатів з ноги на ногу;
Вихідне положення - ноги нарізно права рука на поясі ліва вгору, 8 нахилів вправо/ ліва рука на поясі права вгору 8 нахилів в ліво;
Вихідне положення - ноги разом, 10-15 нахилів вперед (коліна не згинати).
Розминка:
Біг у чергуванні з ходьбою 5 хвилин/Присідання або стрибки через скакалку (якщо вдома) 1- 1.5 хвилини.
Біг з високим підніманням стегна (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці)/біг з захлестом гомілки (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці);
Біг з підскоком (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 15 присідань);
Стрибка на правій/лівій нозі (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці).
Мал. 1 - Передача двома руками зверху.
Руки зігнуті в ліктьових суглобах, кисті перед обличчям, пальці розведені й спрямовані вгору, лікті спрямовані вперед-всторони, ноги зігнуті в колінах і розставлені, одна нога спереду, тулуб трохи нахилений вперед.
У момент передачі м'яча ноги й руки випрямляють, пальцями торкаються м'яча, зм'ягшують поступовий рух, кисті в положенні тильного згинання, вони міцно охоплюють м'яч ззаду-знизу, утворюючи своєрідну «воронку» .
Малюнок 3. - Положення рук при прийомі мяча двома руками знизу
У вихідному положенні ноги зігнуті в колінних суглобах, тулуб незначно нахилений вперед, руки в ліктьових і променезап'ясткових суглобах випрямлені, кисті з'єднані в «замок» і розташовуються перпендикулярно траєкторії польоту м'яча
Дата заняття : 23.10.2020
Тема заняття : Спортивні ігри (Футбол/Волейбол).
Завдання заняття : Елементи тактики особисті та командні.
Розминка:
Біг у чергуванні з ходьбою 5 хвилин/Присідання або стрибки через скакалку (якщо вдома) 1- 1.5 хвилини.
Біг з високим підніманням стегна (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці)/біг з захлестом гомілки (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці);
Біг з підскоком (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 15 присідань);
Стрибка на правій/лівій нозі (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці).
Вправи на місці:
Вихідне положення - основна стійка руки на пояс оберти головою 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - основна стійка, оберти в плечовому суглобі (руки прямі) 15 вперед/15 назад;
Вихідне положення - основна стійка, руки на поясі, оберти таза 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - стійка ноги нарізно, руки вперед в сторони, 6 махів лівою ногою до правої руки/6 махів правої ноги до лівої руки;
Вихідне положення - основна стійка, випади вперед ( 4 випади на кожну ногу, з затримкою на 10 секунд у нижній точці);
Вихідне положення сід на ліву або праву ногу, 10 перекатів з ноги на ногу;
Вихідне положення - ноги нарізно права рука на поясі ліва вгору, 8 нахилів вправо/ ліва рука на поясі права вгору 8 нахилів в ліво;
Вихідне положення - ноги разом, 10-15 нахилів вперед (коліна не згинати).
Основна частина :
Тактика гри — це доцільні, злагоджені дії гравців, спрямовані на досягнення перемоги в змаганнях.
В цей час технічна, фізична, психологічна підготовленість найсильніших команд знаходиться приблизно на однаковому рівні. Тому перемога у великих змаганнях дуже часто визначається зрілістю тактичної майстерності волейболістів.
Високий рівень тактичної підготовленості волейболістів характеризується:
· розвиненим тактичним мисленням (уміння аналізувати гру, швидко переключатися з одних дій на інші, уміння прогнозувати і швидко вирішувати рухові задачі);
· здатність бути готовим до виконання ігрових дій (вона досягається за рахунок максимальної напруги вольових і фізичних можливостей спортсменів, і управління нею здійснюється самим гравцем, тренером або лідером команди);
· хорошим орієнтуванням на майданчику і взаємодією з партнерами;
· ефективним використанням технічних прийомів;
· варіативністю тактичних дій.
Тактику гри у волейбол прийнято ділити на тактику нападу і тактику захисту, причому залежно від принципу організації розрізняють такі групи дій гравців: індивідуальні, групові і командні.
Кожна з цих груп розділяється на підвиди. Наприклад, індивідуальні дії в нападі розділяються на два підвиди: дії гравця без м'яча і дії з м'ячем. Залежно від конкретного змісту ігрових дій види розділяються на системи і способи. Наприклад, система гри в нападі з другої передачі гравця передньої лінії або система гри в нападі з другої передачі гравця задньої лінії, що виходить. Окремі способи, що мають особливості у виконанні, розділяються на варіанти і комбінації.
Відео 1. Правила гри у волейбол, тактика гри у нападі і захисті.
Дата заняття : 16.11.2020
Тема заняття : Гімнастика
Завдання заняття : Вдосконалення акробатичних елементів.
Розминка
Виконати акробатичні вправи які представлено на відео.
Дата заняття : 20.11.2020
Тема заняття : Гімнастика
Завдання заняття : Профілактика травматизму під час занять гімнастикою
В процесі занять гімнастикою застосовуються найрізноманітніші і у тому числі такі, які рідко зустрічаються в життєвій і трудовій практиці, вправи. Вони складаються зі складних рухових дій, а їхнє виконання зв'язане зі специфічними умовами, які вимагають від тих, що займаються високої ступені технічної досконалості, розвитку рухових здібностей і психологічної підготовки.
На заняттях з гімнастики необхідно особливо суворо дотримуватися мір обережності, тому що при виконанні багатьох гімнастичних вправ можливі зриви й падіння, у результаті яких спортсмени можуть одержати різні травми.
Щоб вчасно запобігти можливим травматичним ушкодженням, необхідно знати причини, що викликають їх. Далі розповідається про основні причини, які можуть привести до травм.
Порушення в організації занять. Вони проявляються: у проведенні їх з великим числом учнів на одного викладача, або з великою кількістю груп одночасно, більше, ніж потрібно; у недотриманні напрямку руху потоків тих людей, які займаються, неправильному їхньому розміщенні; у несвоєчасному початку й закінченні занять.
Для того щоб усунути ці причини, викладачеві треба: заздалегідь ретельно продумувати організацію й проведення кожного заняття, з огляду на особливості груп учнів; передбачити можливість використання, як помічників, кращих гімнастів, осіб, звільнених від занять.
Порушення в методиці навчання проявляються в недотриманні принципів дидактики. Це утрудняє оволодіння вправами, може привести до зриву зі снаряда й травмі, до фізичної й емоційної перенапруги й інших негативних наслідків.
Для того щоб не допустити цього, треба добре знати принципи дидактики, виховання й спортивного тренування й уміти практично реалізовувати їх в учбово-тренувальному процесі. Треба рішуче уникати натаскування осіб, що займаються, на результат.
Недисциплінованість може проявлятися: у вигляді емоційних зривів, викликаних труднощами вивчення вправи, порушенням методики навчання, стомленням, відсутністю індивідуального підходу з боку педагога й ін.; у порушенні правил поведінки на заняттях і змаганнях, недостатній вихованості тих, хто займається.
Педагог не повинен залишати без уваги будь-яке порушення дисципліни. Треба роз'ясняти значення дисципліни як на заняттях і змаганнях з гімнастики, так й у житті, у трудовій діяльності. Систематична виховна робота не тільки попереджає травматизм, але формує свідоме й активне відношення до занять, підвищує якість учбово-тренувального процесу.
Незадовільний стан місць занять, інвентарю й устаткування: їхня невідповідність вимогам, пропонованим до проведення занять гімнастикою, малі розміри залу, нерівність підлоги, несправність снарядів, матів, доріжок й іншого встаткування, їхня недбала експлуатація.
Для усунення цих причин необхідна регулярна перевірка стану залу, якості інвентарю й устаткування, своєчасне усунення неполадок. Систематична робота над конструкцією гімнастичного встаткування істотно знижує можливості травматичних ушкоджень у тих, хто займається, й сприяє підвищенню ефективності навчального процесу.
Невідповідність форми одягу й взуття проявляється в тім, що учні іноді приходять на заняття в незручному одязі, у взутті не по розміру, зі слизькою або товстою підошвою й твердим каблуком.
Для занять гімнастикою передбачені спеціальні костюми й взуття: для чоловіків - майка, гімнастичні рейтузи, для виконання вільних вправ й опорних стрибків - труси спеціального покрою й чешки; для жінок - гімнастичний купальник, чешки або інше взуття спеціального пошиття.
З метою запобігання травматизму гімнасти можуть одягати тренувальні костюми, вовняні носки й рукавички, а також використати наколінники, голеностопники, еластичні бинти й поролонові прокладки. Категорично забороняється надягати на спортивний костюм різні брошки, значки, ланцюжки й інші металеві предмети, а також носити годинники, кільця, персні й ін., не можна залишати в кишенях спортивного одягу. Тому що все це створює незручності при виконанні вправ, приводить до порушення точності рухів, до травм не тільки самого учня, але й особи, що забезпечує страховку й допомогу.
Порушення санітарно-гігієнічних умов: невідповідність температури в залі встановленій нормі, погане природне й штучне висвітлення, недостатня вентиляція, надлишкова вологість повітря або надмірна його сухість, відсутність чистоти й порядку в залі, недотримання осіб, що займаються, особистої гігієни.
Для усунення цих причин потрібно строге дотримання всіх санітарно-гігієнічних норм, необхідних для успішного проведення занять. Особливе значення надається особистій гігієні учнів, зокрема їхній зачісці.
Недоліки медичного контролю за фізичним станом гімнастів: несвоєчасність і недостатньо ретельний профілактичний медичний огляд; недотримання рекомендацій лікаря; непродумана диспансеризація захворювань осіб, що займаються після перенесених травм, або функціональних розладів; перенапруга під час занять у результаті зневажливого відношення до індивідуального дозування навантаження з урахуванням стану здоров'я, рівня фізичної працездатності; нарощування фізичних навантажень із ініціативи самого спортсмена або його педагога-тренера без узгодження з лікарем; порушення режиму праці, сну, харчування; допуск до занять без попереднього медичного огляду.
Для усунення цих причин необхідно строге дотримання вимог лікарського контролю за станом гімнастів з боку медичних працівників, батьків учнів, а також учителів і педагогів-тренерів.
Недооцінка й неправильне застосування прийомів страховки й допомоги: зневажливе відношення до страховки й допомоги під час виконання складних й «небезпечних» вправ; незнання вимог, пропонованих до страхуючих; відсутність необхідного досвіду й слабке володіння навичками страховки й невміння її організувати; ненавченість тих, хто займається, самостраховці. У зв'язку із цим здобуває важливе значення навчання майбутніх учителів прийомам страховки, самостраховки й допомоги.
Порушення правил техніки безпеки: неправильне розміщення снарядів, неправильне розміщення спортсменів в спортивному залі або у снаряда; несправність снарядів і підсобного устаткування; недбале відношення до встановлення снарядів, укладанню матів, особливо в місцях приземлення.
Снаряди повинні розташовуватися на достатньому видаленні від стін, нерухомих твердих предметів і від розташування групи осіб, що займаються. У тому випадку, коли неможливо встановити їх на потрібній відстані від стіни, вживаються відповідні запобіжні заходи (закрити стіну м'якими матами, підсилити увагу до страховки й т.д.). Гімнасти не повинні заважати один одному, перетинати шлях розбігу при виконанні стрибків й акробатичних вправ.
Отже, для попередження спортивних травм, при заняттях гімнастикою, необхідно застосовувати комплексні профілактичні міри. До них відносяться методика проведення учбово-спортивної роботи, гігієнічні вимоги й медичне забезпечення.
Дата заняття :20.11.2020
Тема заняття : Гімнастика
Завдання заняття : Виконати вправи для розвитку гнучкості.
Вправа № 1:
Поставити ноги на ширині плечей, руки на пояс. Виконати нахили вправо-вліво. 12 разів.
Вправа № 2:
Поставити ноги разом - нахил вперед. Виконати 12 пружинистих рухів.
Вправа № 3:
Поставити ноги на подвійну ширину плечей - нахили вперед. Виконати 12 пружинистих рухів
Вправа № 4:
Випад у бік. Перемістити вагу тіла на праву ногу, ліву витягнути, потім поміняти положення ніг.
12 разів.
Вправа № 5:
Виконати випад в ліву сторону - перемістити вагу тіла на ліву ногу, праву витягнути, розгортаючи тулуб вправо на 90 градусів, перемістити вагу тіла на праву ногу, ліву випрямити, перейти в положення випад вперед. 8 разів вліво, 8 разів вправо.
Вправа № 6:
Виконати випад в праву сторону, ліву ногу витягнути. Розгорнути тулуб в праву сторону, перейти в положення випад вперед. Виконати 8 разів в праву сторону, потім перемістити вагу тіла на ліву ногу і виконати 8 разів на ліву сторону.
Вправа № 7:
Поставити стопи на півтори ширини плечей, захопити стопи руками, намагаючись сісти якнайнижче, випрямляючи спину і виводячи таз вперед. Виконувати протягом 1 хвилини.
Вправа № 8:
Сісти на підлогу, з'єднати ноги разом і виконати 12 пружинистих нахилів уперед.
Вправа № 9:
Сісти на підлогу і розвести прямі ноги в сторони, виконати пружинисті нахили вперед. 12 разів.
Вправа № 10:
Сісти на підлогу, ліву витягнути, праву зігнути в колініназад, виконати нахили вперед.8 разів до лівої ноги, потім поміняти положення ніг.
Вправа № 11:
Сісти на підлогу, сплести в "лотос" і виконати нахил вперед. 12 разів. Ліктями розвести ноги в сторони. 16 раз
Вправа №12:
Лягти на коврик. Витягнути ноги. Зігніть праву ногу в коліні і піднесіть її до грудей. Тягніть поки не відчуєте в стегні потягування.
Повторіть цю вправу з іншою ногою.
Вправа №13:
Початкове положення - лежачи спиною на коврику. Ноги зігнуті в колінах.
Одну ногу випрямити, і починайте плавно тягнути на себе. При цьому можете триматися за щиколотку, стегно або ікру. Повторіть аналогічні дії з іншою ногою.
Вправа № 14:
Лягти на живіт, взяти руками за стопи. Прогнути спину, голову підняти нагору.
Вправа № 15:
Випад на праву ногу. Затриматися. Сідаємо на шпагат. Теж з лівою ногою. Затриматися на 20 секунд.
Вправа № 16:
Стати ноги широко, руки на підлогу. Півприсяд і попружинити 20 разів. Сідаємо на поперечний шпагат. Затримуємося на 20 секунд.
Дата заняття :15.01.2021
Тема заняття : Спортивні ігри (Волейбол)
Завдання заняття : Ознайомлення з технікою гри у захисті:
Розминка
Прийом м’яча – це технічний прийом гри, який використовується з метою прийняти його та довести до пасуючого. Виділяють прийом подачі, прийом в захисті і прийом-передача.
В сучасному волейболі використовуються такі способи прийому м’яча: двома руками знизу, двома руками зверху, однією рукою знизу у падінні. Прийом подачі в сучасному волейболі багато в чому визначає ефективність нападаючих дій команди. Показником якості прийому першого м’яча служить точність першої передачі.
Передачу двома руками знизу найчастіше використовують для приймання силових і планеруючих подач. Вихідне положення — основна або низька стойка. Прямі руки витягують вперед, лікті максимально зближують. Одна рука стиснута в кулак, друга — охоплює його так, щоб його великі пальці були паралельними. Тулуб тримається вертикально, руки працюють лише в плечових суглобах, м'яч приймається на передпліччя.
Для правильного виконання передачі слід своєчасно переміститися якомога ближче до траєкторії польоту м'яча, бажано перпендикулярно до неї. Якщо цього не вдається зробити, в окремих випадках м'яч можна приймати знизу однією рукою.
Для правильного виконання прийому м’яча однією рукою у падінні, з перекатом на спину, гравець після переміщення приймає низьку стійку, відбиває м'яч, потім поступово відводить плечі назад, сідає на п'ятку ноги, групується й падає назад перекатом на спину. Для виконання перекату на спину після передачі з випадом убік гравець повертає тулуб у напрямку витягнутої ноги перед ударом по м'ячу.
Падіння перекатом на спину, особливо з положення вбік, не дає гравцеві змоги прийняти положення готовності так швидко, як після виконання інших прийомів. Тому в останні роки практикують падіння з перекиданням через плече, використовуючи інерцію попереднього переміщення.
Блокування — це основний спосіб з протидії атакуючим діям суперника над сіткою. В сучасному волейболі блокування застосовують для ефективних захисних і контратакуючих дій. Блокування складається з переміщення, стрибка, винесення і постановки рук над сіткою та приземлення.
Одиночне блокування. Перед початком дій блокуючий приймає вихідне положення — ноги зігнуті, ступні на ширині плечей, руки перед грудьми. Визначивши напрямок передачі суперникові для удару, гравець переміщується приставними кроками або ривком вздовж сітки, на останньому кроці повертається обличчям до сітки. Розрахувавши, коли потрібно виконати стрибок для блокування, гравець, відштовхнувшись, виносить руки вгору. Виконавши блокування, гравець приземляється на зігнуті ноги, руки опускає вниз і готується до наступної дії повторного стрибка, самострахування, переміщення, виконання передачі.
Групове блокування. Виконується двома або трьома волейболістами. Подвійне блокування — основний засіб блокувального захисту певної зони майданчика. Узгодженими зусиллями двох гравців над сіткою створюється бар'єр з чотирьох рук перед м'ячем, що перелітає. Біля краю сітки блокуючі розвертають долоні так, щоб м'яч, торкнувшись їх, відскочив на майданчик суперника. Стрибати слід вертикально, щоб не перейти середньої лінії та не торкнутися сітки або не зіткнутися з іншим гравцем.
Вибір моменту стрибка блокуючого гравця визначається діями нападаючого. Конкретними орієнтирами служать:
· при швидкісному ударі з передачі, направленій близько до сітки, – пересікання рукою вертикалі при замаху нападаючого гравця;
· при швидкісному удару і передачі, віддаленій від сітки, – початок ударного руху нападаючого гравця;
· при швидкісному ударі з низької швидкої передачі, – момент відриву ніг від підлоги або виносі рук над головою при відштовхуванні перед нападаючим гравцем.
Потрібно зазначити, що всі орієнтири для початку стрибка блокуючого проти нападаючого ефективні при умові, якщо нападаючий і блокуючий приблизно одного росту. Блокуючому гравцеві більш низького росту потрібно вистрибувати трошки раніше, більш високому – пізніше. В кожному окремому випадку такі поправки слід вносити незалежно від умов гри та індивідуальних особливостей нападаючого гравця.