В словниковому запасі кожної людини є певна кількість нецензурних слів, якими вона, скажімо так, буває користується. Ненормативна лексика стала частиною нашої культури і часом вже не викликає ні засудження, ні обурення. Така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування. Використання нецензурної лексики досить поширена серед молоді та, на превеликий жаль, і серед дітей.
Чому діти використовують ненормативну лексику?
Беруть приклад з дорослих, копіюють манеру спілкування: батьків, родичів, знайомих, які є для дитини авторитетом. Іноді батьки не помічають, як y них вириваються лайливі слівця, а потім дивуються, звідки малюк приніс ці слова.
Як спосіб привернути увагу дорослих до себе, через брак емоційно насиченого, позитивного спілкування з батьками. І неважливо, що батьки починають сварити дитину. Мета досягнута – увага батьків.
Для провокації, щоб порушити правила дорослих. Діти бунтують проти того «як треба». Вони свідомо використовують ненормативну лексику, добре розуміючи, що цього робити неможна. Зі сторонніми дорослими, це може бути як прояв неповаги до них. В спілкуванні з близькими, як прагнення «помсти» за їх зауваження чи покарання.
Для самоствердження в колі однолітків, бажання бути своїм в колективі, здаватися дорослішими. Молодші школярі копіюють манеру поведінки старшокласників, таким чином, їм здається, що вони виглядають більш дорослими і впевненішими, гадаючи, що так можна змусити себе поважати.
Як прояв вербальної агресії, на думку багатьох науковців, це більш простіше і легше у порівнянні із фізичною агресією, що проявляється у бійці, стусанах, штовханнях. За непристойними словами ховаються слабкості, некомпетентності. Діти дошкільного віку можуть виражати агресію через крик, вереск, що часто супроводжується використанням ненормативної лексики.
Для емоційної розрядки. Використання нецензурної лексики може залежати від декількох факторів: приналежності особистості до тієї або іншої соціальної групи, вікової категорії, від культури, рівня розвитку, умов, у яких формується людина.
Що ми можемо зробити, щоб діти не використовували ненормативну лексику?
Пам’ятайте! Ми є приклад для наших дітей. Намагайтеся, щоб нецензурні слова не звучали в присутності і найближчому оточенні дитини з самого її народження.
Ви вперше почули від дитини непристойне слово. Спокійно! Не панікуйте, спробуйте ніяк не реагувати, удайте, що ви нічого не чули. Чим менше за віком дитина, то, зазвичай, вона відразу забуває незрозуміле для неї слово, якщо батьки байдужі до нього. А на бурхливу реакцію батьків (сміх чи обурення), дитина робить собі «помітку»: «На ці дивні слова батьки реагують. Щось цікаве?». В подальшому ці слова можуть викликати більший інтерес з боку дитини.
Дитина звернулась до вас і просить пояснити їй, що значить це «дивне» слово, яке вона почула? Зберігаємо спокій! Дитина прийшла до вас за допомогою. Якщо ви не дасте їй відповідь, вона піде шукати її в іншому місті. На доступній для дитини мові розкажіть, що це слово лайливе і ним можна сильно образити людину, поясніть його значення, і те, що виховані люди привселюдно ці слова не вживають.
Якщо дитина сказала нецензурне слово при сторонніх, зберігаємо спокій! Да, це соромно, але не катастрофа. Не сваріть дитину в присутності інших! Якщо вийде, посміхніться і переведіть розмову на нову тему. Вдома, коли емоції вщухнуть, поговоріть з дитиною про те, що сталося. Краще не сварити дитину, а сказати, що ви відчували в той момент («мені було дуже соромно», «я майже знепритомніла, коли почула ці слова»). Дайте зрозуміти дитині, що не вона жахлива, а її слова.
Дитина цілеспрямовано користується нецензурною лексикою. Намагайтесь зрозуміти мотив такої поведінки. Дитина може ображатись на когось, злитись, їй може бути боляче, або вона у розпачи. Підлітки можуть випробувати межі дозволеного. Спробуйте спокійно спитати у дитини, що такого неординарного трапилося, що вона відчуває. Запропонуйте більш пристойну реакцію в даній ситуації.
Якщо непристойні слова вже оселилися в лексиконі вашої дитини, спробуйте їй довести, що використання в мові нецензурних слів це не «крутість», а скудність лексикону. Запропонуйте їй на заміну якомога більше пристойних слів, це буває досить цікаво і корисно і для самих батьків.
Діти дорослішають, бунтують, все частіше ви чуєте непристойні слова в їх лексиці, особливо в спілкуванні з однолітками. Утримайтеся від образ як на адресу вашої дитини так і в бік її друзів. Поважайте особистий простір ваших дітей. Домовтесь, встановіть правила, що вдома ніхто не лихословить. І це стосується всіх членів родини. Якщо батьки не дотримуються правил, то чому цього не можна дитині? А манера спілкування з друзями це особистий вибір кожного.
Будьте прикладом для своїх дітей. Діти дорослішають. Вони обов’язково будуть схожі на вас