Шановні колеги! Дорогі студенти!

Для науково-педагогічної спільноти України вже традиційним стало щорічне відзначення в травні Дня науки, встановленого Указом Президента України від 14 лютого 1997 року. Юридично цей День є професійним святом для всіх працівників вітчизняної науки, натомість де-факто він має набагато ширше, загальнодержавне значення, оскільки в ХХІ столітті саме наукові відкриття та інновації стають головною рушійною силою соціально-економічного поступу країни, зростання її конкурентоздатності на міжнародній арені, створення матеріального базису для суспільного добробуту та розвитку соціального капіталу. Саме успішна наукова діяльність все в більшій мірі стає тим демаркаційним рубежем, який відділяє слаборозвинені країни від провідних суспільств, добробут яких ґрунтується на інноваційному секторі економіки, наукоємних технологіях, теоретично обґрунтованих моделях соціально-політичного розвитку і демократичних змін.

Пріоритетність інноваційної політики, спрямованої на розвиток науково-технічного потенціалу держави, нормативно встановлена у законах України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про інноваційну діяльність», «Про науково-технічну експертизу», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» та підзаконних нормативних документах: Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2020 року», Положенні про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності та ін.

На основі цієї нормативно-правової бази заклади вищої освіти України здійснюють багатовекторну науково-дослідну роботу, яка є важливим чинником інноваційного розвитку держави і підготовки її майбутньої інтелектуальної еліти завдяки залученню талановитої молоді до наукових пошуків. При цьому ключовою умовою зростання нової генерації молодих дослідників є їхня участь у колективній, командній роботі, постійній фаховій комунікації, без якої неможливо уявити науковий прогрес у ХХІ столітті. Адже в минулому залишилися легендарні, величні часи, коли окремі інтелектуальні генії ньютонівсько-ейнштейнівського зразка, працюючи здебільшого самостійно й автономно, могли творити наукові парадигми та фундаментальні теорії. Натомість сьогодні нове слово в науці можуть сказати лише потужні дослідницькі колективи, які постійно комунікують між собою і з оточуючим світом, проводять довготривалі, багатоетапні дослідження, формуються і розвиваються десятиліттями – як правило, на базі закладів вищої освіти і наукових установ, хоча все частіше – в межах бізнес-компаній, інноваційних проектів, стартапів і неформальних дослідних груп, яскравим прикладом яких є креативно-науковий феномен Кремнієвої долини.

В цих цілком нових умовах, які можна назвати сучасною парадигмою дослідно-експериментальної роботи, місія успішного закладу вищої освіти полягає у своєчасному залученні талановитих студентів до науково-комунікативного простору, розвитку їхньої дослідницької мотивації через організацію фахового спілкування із зацікавленими однодумцями, уважну і кваліфіковану фасилітацію перших спроб самостійного наукового пошуку, починаючи з вибору студентом проблемної теми, вивчення історії питання і сучасних досліджень, практичної перевірки власних гіпотез. Це той класично-інваріантний шлях професійного становлення, який у різні часи проходили всі науковці, але сьогодні, в епоху глобалізації і полікультурної синергії, на цьому шляху набуває все більшого значення готовність молодого дослідника до наукової комунікації у різних формах, основними з яких є науково-практичні конференції, семінари і форуми.

Тож І Міжнародна науково-практична конференція студентів і молодих вчених «Освітні і культурно-мистецькі практики в контексті інтеграції України у міжнародний науково-інноваційний простір» є черговим етапом наукової комунікації дослідників-початківців, підведенням підсумків і презентацією результатів їхньої пошукової роботи, проведеної протягом навчального року. Саме такий формат спільної праці в найбільшій мірі узгоджується з ідейно-ціннісними засадами наукових досліджень в ХХІ столітті і, водночас, засвідчує відданість організаційного комітету Міжнародної конференції та всього колективу Хортицької національної академії класичним інтелектуально-творчим ідеалам, які символічно втілені у відзначенні Дня науки в Україні.

В цей урочистий день бажаємо всім учасникам конференції нових творчих злетів, цікавих дискусій, фахового зростання, плідної роботи з однодумцями, а також упевненого подолання мовних та всіх інших барʼєрів на цивілізаційному шляху подальшої інтеграції України у міжнародний науково-інноваційний простір!