У початковій школі дитина починає досліджувати, за якими правилами живе суспільство. Вона вчиться керувати своїми поведінковими реакціями, робити вибір, спілкуватися як з однолітками, так і з іншими дорослими…
Водночас шкільна наука навіть у першому класі – доволі серйозна справа, каже Оксана Онопрієнко, завідувачка відділу початкової освіти імені О. Я. Савченко Інституту педагогіки НАПН України, координаторка проєкту ГО “СТЕМ ОСВІТА УКРАЇНА”. Тож, щоби полегшити дитині її перші кроки в школі та знизити рівень стресу, батькам варто як слід підготувати її до навчання. Але… Не перестаратися!
Що саме має знати дитина перед тим, як йти в перший клас, та як не перевантажити й не знищити бажання вчитися? Про це редакція “НУШ” поговорила з пані Оксаною, а також вчительками початкових класів Тетяною Бондаренко і Валерією Гуковою та психологинею Наталією Гриценко.
З матеріалу для батьків майбутніх першокласників ви дізнаєтеся:
що бажано знати та вміти дитині на фізичному, емоційному, соціальному та інтелектуальному рівнях перед першим класом;
як батькам не перестаратися, готуючи майбутніх першокласників;
як загалом розповідати про школу.
Як готувати дитину до школи
Часом батьки майбутніх першокласників вдаються до двох крайнощів – “все або нічого”. Хтось готує дитину до школи так, що їй потім нудно на уроках, а хтось дотримується позиції “в школі й так усього навчать”, розповідає Тетяна Бондаренко, вчителька початкових класів.
“Але школа – це ж не просто букви, приклади, задачі… Це перша сходинка самостійного життя, де дитина свідомо проходить соціалізацію. Тому підготовка до школи має бути, але це комплексне завдання, яке охоплює різні аспекти розвитку дитини”, – акцентує вчителька.
Завдяки підготовці дитина простіше адаптується до нових умов, розвине потрібні для навчання навички та знизить рівень стресу, підтверджує психологиня Наталія Гриценко. Але, за її словами, цей процес має містити:
інтелектуальну (наприклад, розвʼязування простих задач, навчання основ лічби та вивчення базових уявлень про те, що нас оточує);
емоційну (як-от розмови про школу, управління власними емоціями та опанування навичок резильєнтності);
соціальну (заохочення дитини до гри з іншими, участь у спільних іграх та уміння висловлювати свої думки й потреби);
фізичну підготовку (регулярна фізична активність та розвиток “навичок самообслуговування”).
“Завдання батьків – навчити дітей жити в цьому світі та вміти собі допомогти. І тут ми говоримо про життєві компетенції та навички. Тому саме на цьому батьки мають сфокусувати свою увагу під час підготовки дитини до школи.
Для цього варто відповісти на просте питання – “Яким чи якою я хочу бачити свою дитину в 1 класі?” Відповідь окреслить для вас вектори руху й необхідних змін”, – додає психологиня.
Що бажано знати і вміти дитині для опанування окремих предметів
Батькам варто пам’ятати, що кожна дитина унікальна й має свій темп розвитку. Головне – створити комфортні умови для цього, радить Оксана Онопрієнко.
Математика
Для простішого засвоєння математики в 1 класі, пані Оксана радить батькам:
розвивати в дитини вміння виділяти суттєві ознаки та властивості предметів. Це допоможе сформувати правильні уявлення та початкові математичні поняття;
вчити порівнювати предмети на око за величиною / висотою, використовуючи слова “більше”, “менше”, “однакові”. Це розвине вміння точно характеризувати об’єкти;
групувати предмети за кольором, формою, розміром та акцентувати на розумінні слів “один”, “усі”, “кожен”;
тренувати в дитини просторове мислення, вказуючи на верхню/нижню, праву/ліву частину сторінки, малюнка, використовувати вирази зі словами “вище”, “нижче”, “ліворуч”, “праворуч”;
вправлятися в лічбі різних предметів, рухів, звуків. Важливо, щоб дитина запам’ятала послідовність чисел від 1 до 10. Переконайтеся, що вона може співвіднести число з відповідною кількістю об’єктів;
показувати дитині, як правильно відповісти на питання “Скільки?” (треба перелічити об’єкти й останній названий числівник укаже на кількість). Вживайте порядкові назви чисел (“перший”, “другий”, “третій”…);
порівнювати групи предметів, визначаючи більшу/меншу кількість або рівність без лічби та за допомогою лічби;
пояснювати вирази, які відображають порядкові відношення – “прямує за”, “стоїть перед”, “перебуває між”.
А наступні запитання допоможуть вам додатково пересвідчитися в готовності дитини до вивчення математики в першому класі (узагальнений перелік на основі попереднього списку):
чи може дитина класифікувати предмети за кольором, розміром, формою;
чи розуміє поняття “більший”, “менший”, “однакові”;
чи вміє орієнтуватися в просторі (вгорі, внизу, праворуч, ліворуч, посередині);
чи може порівнювати групи предметів за кількістю (більше, менше, порівну);
чи вміє рахувати до 10;
чи вміє продовжувати прості числові послідовності;
чи може відповісти на питання “Який по порядку?”;
чи розпізнає та може назвати деякі геометричні фігури (круг, квадрат, трикутник), радить Оксана.
Це допоможе виявити наявні математичні навички й готовність дитини до початку навчання в школі.
“Такі навички можна розвивати не лише під час організованих занять, а повсякчас спілкуючись із дитиною на прогулянці, у подорожі, у побутових ситуаціях удома”, – каже Оксана.
Валерія Гукова, вчителька початкових класів, теж радить виконувати з дітьми прості задачі в побутових ситуаціях. Коли, наприклад, ви приносите дитині тарілку з фруктами, попросіть її порахувати, скільки всього фруктів лежить на тарілці. Такий процес навчання буде цікавим та практичним для дитини.
Читання
Валерія Гукова також радить звернути увагу на базове розуміння дитиною літер. За її словами, батькам було б добре потурбуватися про те, щоб дитина вміла їх розрізняти.
“Аби дитина краще запам’ятовувала літери, можна використовувати метод асоціацій та залучати дрібну моторику, наприклад, викладати літери з кубиків чи ліпити їх із пластиліну, розмальовувати тощо. Подбайте і про візуальне підкріплення, щоб дитина не забувала вивчене. Для цього в кімнаті можна розмістити дошку з вивченими літерами, щоб регулярно їх повторювати”, – пояснює Валерія.
Але пам’ятайте, не варто вимагати від дитини читати цілі слова чи речення, тримати ручку, писати – усього цього навчать вчителі.
Під час підготовки батькам важливо пропонувати дитині варіанти вибору і відслідковувати, як вона себе почуває під час виконання того чи того завдання, акцентує вчителька.
Також Валерія радить потренуватися з дітьми переповідати короткі історії чи розповідати прості вірші напам’ять. З досвіду вчительки, це допомагає тренувати в дітей здатність запам’ятовувати інформацію.
Ще, на думку Тетяни Бондаренко, перед першим класом можна починати розвивати в дітей логічне мислення. Це допомагає вчитися встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, самостійно ухвалювати рішення та розв’язувати певні проблеми. Для розвитку логічного мислення вчителька пропонує грати з дитиною в настільні ігри, головоломки, виконувати завдання на логіку тощо;
Крім цього, Тетяна радить звернути увагу, чи вимовляє дитина всі звуки. Якщо ні, то варто сходити на консультацію до логопеда. Щоб розвивати мовлення дитини, читайте їй книжки, розмовляйте на різні теми, грайте в мовні ігри, заохочуйте її до розповідей про свої думки, почуття та події із життя.
“Але кожна дитина розвивається індивідуально, тому не потрібно порівнювати її з іншими. Найголовніше – це створити для неї сприятливу атмосферу, де вона буде почувати себе впевнено й де їй буде цікаво пізнавати нове”, – радить учителька.
Які фізичні та соціальні навички варто опанувати
1. Вміння спілкуватися та співпрацювати
Батьки мають розвивати в дитини навички спілкування, як-от активне слухання, висловлення своїх думок та почуттів, розвʼязання конфліктів, продовжує Тетяна Бондаренко.
2. “Самообслуговування”
Варто навчити дитину виконувати прості побутові завдання, наприклад, прибирати за собою іграшки, складати свої речі, самостійно одягатися та роздягатися, застібати ґудзики, зав’язувати шнурки.
Допоможіть дитині навчитися збирати шкільний рюкзак, підбирати одяг на завтра. Це дає майбутнім першокласникам/цям відчуття безпеки, впевненості та знижує рівень тривоги. Водночас дайте можливість самостійно ухвалювати рішення та робити вибір, радить вчителька.
3. Розуміти та дотримуватися правил гігієни
Навчіть дитину мити руки, чистити зуби, користуватися туалетом.
4. Дрібна моторика
Розвивайте дрібну моторику рук за допомогою малювання, ліплення, ігор із дрібними предметами. Це допоможе їй згодом вчитися писати та виконувати інші шкільні завдання, каже Тетяна.
5. Емоційна регуляція
Важливо навчити дитину розпізнавати та розуміти свої емоції.
Наприклад, Валерія Гукова пропонує ознайомити дітей із колесом емоцій та їхньою градацією за силою відчуттів.
Це допоможе розвивати розуміння, що є різні ступені тої чи тої емоції, відповідно дитина краще зможе зрозуміти свій стан. Для цього можна зробити роздруківки у вигляді термометра й час від часу просити дитину зображати на його шкалі емоцію та силу, наскільки вона її відчуває.
6. Спорт та збалансоване харчування
Заохочуйте дитину до активних ігор, занять спортом, танців. Це допоможе їй розвивати координацію рухів, витривалість та силу, каже Тетяна Бондаренко. Фізична активність та збалансоване харчування впливає і на загальний стан дитини та її здатність до навчання.
“Наголошу, якщо дитина не володітиме якоюсь із вищеперерахованих навичок, але вона може дослухатися до інструкцій дорослих, то вчителі зможуть цього навчити. Це не є чимось непоправним. Головне, щоб дитина вміла вільно висловлюватися та говорила про свої потреби й відчуття”, – додає Валерія.
Як морально підготувати дитину до школи
Моральна підготовка дитини до школи потребує уваги, терпіння та підтримки, а також креативного підходу, каже психологиня Наталія Гриценко. Насамперед важливо створити в дитини позитивне уявлення про школу, розвивати впевненість у собі, підтримувати емоційно.
Це, за її словами, можна зробити завдяки маленьким крокам:
говоріть про школу: про цікаві заняття, нових друзів та веселі заходи, щоб викликати цікавість та позитивні очікування. Також читайте разом твори, де головні герої йдуть до школи. Це допоможе дитині уявити, що її чекає. Будьте готові відповідати на всі запитання дитини про школу, це зменшить тривожність та невідомість. Корисно поговорити про основні правила поведінки в школі, щоб дитина знала, чого очікувати;
говоріть про почуття: допомагайте дитині висловлювати свої почуття та емоції. Слухайте та підтримуйте її, якщо вона хвилюється чи має страхи;
організуйте зустрічі з іншими дітьми: допоможіть дитині розвивати навички спілкування через гру з однолітками. Навчайте ввічливості та співпраці, поясніть основні правила спілкування;
показуйте позитивний приклад: ваше ставлення до навчання та школи впливає на дитину. Демонструйте зацікавленість і позитивне ставлення до закладу освіти;
також, за можливості, перед початком навчання в школі можна сходити з дитиною на екскурсію. Разом пройтися коридорами школи, відвідати клас, де вона навчатиметься, посидіти за партою, на килимку для ігор. Показати дитині, де розташовані вбиральня, їдальня, укриття. Якщо є можливість, то випити чаю чи зʼїсти щось смачненьке. Перед початком навчання познайомитися з вчителем/вчителькою;
якщо дитина має високу тривожність, страх чи не відвідувала дитячий садок, тоді корисно буде час від часу перед початком навчання приходити з нею до школи й на шкільному подвірʼї спостерігати, як діти грають на вулиці чи займаються фізкультурою на спортивному майданчику;
визначте іграшку-талісман, яку надалі дитина зможе взяти із собою до школи (це дає відчуття безпеки та захисту).
Чого НЕ ВАРТО РОБИТИ під час підготовки до школи, щоб не створювати зайвого стресу та забезпечити успішну адаптацію до шкільного життя [пряма мова психологині]:
не завищуйте очікування: не вимагайте від дитини надмірних результатів або занадто швидкого прогресу. Це може призвести до стресу та втрати впевненості в собі;
не перевантажуйте завданнями: комбінуйте навчання з відпочинком та іграми;
не зневажайте почуття дитини: якщо дитина хвилюється або має страхи щодо школи, не зневажайте ці емоції. Підтримайте її та допоможіть впоратися з почуттями;
не нехтуйте розмовами: спілкуйтеся з дитиною про її очікування та побоювання щодо школи;
не нав’язуйте власні страхи або упередження: не передавайте дитині власні негативні спогади чи страхи щодо школи. Це може створити в неї упереджене ставлення до навчання;
не залякуйте школою: уникайте використання школи як засобу покарання або погроз. Це може спровокувати негативне ставлення до навчання.
“Майте на увазі, що ви для своєї дитини – батьки, підтримка, довіра, а не вчитель чи тренер.
Не сплутуйте ролі, щоб не втратити емоційний звʼязок, який є в кожної дитини з її батьками.
Завдання вчителів – навчити дитину, помандрувати з нею у світ знань. А мандрувати можна тоді, коли є засіб для подорожі, тобто певний фундамент – цікавість, довіра, комунікація, резильєнтність і відсутність страху зробити помилку. Саме про цей фундамент батьки мають подбати до навчання в школі. Допомагайте дитині, коли це необхідно, але не контролюйте кожен її крок. Дозвольте робити помилки й вчитися на них”, – додає Наталія Гриценко.
Не ускладнюйте та памʼятайте – “спокійні батьки – спокійна дитина”! Успіхів та насолоди від процесу!
Ірина Троян, “Нова українська школа”