Зимова мара
Дивовижна музика гір
Бежмежжя
Фатальні рішення в руках долі
М’ята та лаванда
Трохи змін
Легенди морських просторів
Фінальна нота
Найхарактернішою ознакою композиції в повісті є переплетення двох світів - реального та фантастичного наявність магічного та містичного, дійсного та уявного, таємничого в реалістичному сприйнятті світу.
На початку повісті головна героїня роздумує над своїм буденним життям, над майбутнім. Це стає поштовхом до розвитку подальших подій.
"Життя почало здаватися мені одноманітним та сірим. Я прагнула змін, я жадала подорожей, пригод, нових вражень, натхнення. Кожен день був схожий на інший, тож згодом вони змішалися між собою, ставши одним великим нестерпним місяцем."
Містична зустріч з незнайомцем - музикантом, який привертає увагу дівчини своєю незвичайністю. Головна героїня вирішує взяти участь у Міжнародному фестивалі музики й обирає музичну композицію, з якою хоче виступити.
"Злість гарячим вогнем розтікалася кров’ю, а холодне відчуття затуманювало пеленою розум, від чого на її очі набігли сльози. Вона поспішно витерла їх, але сльози знову з’являлися, згодом дівчина не могла припинити все це. І ще б трохи, вона б завила. Але цього не зробила, так як попереду себе побачила чоловіка, який прямував у її бік. Вона зацікавилася, тому що він був одягнений старомодно: циліндр, тростина та плащ."
Пригоди в різдвяній Австрії. Амелі стає ученицею Мерріка. Він стає її покровителем, і починає готувати до конкурсу, розвиваючи її талант.
"Дівчина задумливо кружляла поглядом по місту, горах та небу.
— То ви згодні бути під моїм заступництвом, під моїм крилом, під моїм захистом?
Він гостро звернув свій погляд, пильно дивлячись в очі. [...] Амелі думала, намагаючись відвести свої очі від нього, він постійно перехоплював її погляд, тож від цього дівчина губилась. Через те, що вона трохи розгубилась й нервувала, її плечі кожну секунду здригалися, і Меррік спостерігав за цим."
Рішення Амелі покинути місс Джеферсон і подальші проблеми з участтю в фестивалі. Внутрішні переживання дівчини та підготовка до конкурсу.
"На кожних нових репетиціях Амелі терпіла насмішки та образи. Її це не засмучувало й не доводило до сліз, але дуже обурювало. Амелі не могла відповісти вчительці належним та рівноправним чином через свою вихованість та норми моралі, на яких її виховали батьки. [...] Батьки неодноразово чули скарги Амелі і теж пропонували переглянути стосунки з учителькою і той факт, чи зовсім це потрібно надалі займатися саме з цією вчителькою."
Тріумфальний виступ на сцені та таємнича тінь, яка зявилася позаду героїні у момент слави .
"У той момент дівчина сяяла. З того самого вечора всі почали називати її дочкою Паганіні через містичну та дуже незвичайну тінь, яка з’явилася у хвилину її слави."
Головна героїня - Амелі зневірилася, перестала помічати навколо себе дива, а відтак буденність життя та проблеми вбивали в її душі творчу особистість, віру в чари та щось таке незвичайне, що могло виходити за межі «нормального» сприйняття світу. Усі дива, натхнення та здатність дивитися на світ під іншим кутом, повертається до Амелі, коли вона зустрічає загадкового незнайомця - генія музики, Мерріка. Ця містична зустріч людини та привида з двох світів зі своїми правилами та звичаями змінить світогляд головної героїні й змусить її життя наповнитися свіжішими та яскравішими фарбами. Креативні методи загадкового покровителя виховують у героїні творчість та легкість сприйняття складних ситуацій, здатність не зважати на думку інших. Але таємниці переслідують дівчину... Ціль, до якої вона прямує, буде коштувати немалих зусиль і праці, та ще й з такими конкурентами та інтригами, що спіткатимуть дівчину...
У першому розділі «Зимова мара» дівчина занепала духом, вона не вірить у власні сили та навички, від буденних проблем їй надокучив цілий світ. Але вона сама й не розуміє, яке зимове диво їй підготувала доля...
У другому розділі «Дивовижна музика гір» привид - дух Меррік, змушує переконатися дівчину у всій красі та багатоманітності світу. Він влаштовує Амелі невеличкий екскурс по мальовничому місту, яке загубилося в ущелинах Татр. Там він уперше виконує композицію, яку героїня хоче зіграти на Міжнародному фестивалі музики. Поєднання неймовірної краси природи, переосмислення деяких цінностей та фантастична музика дарують героїні натхнення та нові сили.
У наступних двох розділах внутрішні переживання та проблеми перемагають дівчину. Вона терпить насмішки, образи з боку її вчительки міс Джеферссон, яка сумнівається в її навичках. Найближча подруга не розуміє Амелі й поводить себе досить егоїстично, тому що вона захоплена лише своїм життям. Щоб відволікти її від нав‘язливих думок, привид влаштовує їй подорож в давню містичну Прагу з усіма її легендами про Голема, Ієгуду Лева та таємничими пригодами. Ці пригоди, які трапилися, та поради наставника спонукають дівчину прийняти ризиковане та доленосне рішення, яке змінює її світогляд та майбутнє.
«М‘ята та лаванда» зображує тонку грань між реальним і фантастичним світом, взаємозв‘язок природи й натхнення, мистецтво як один із сенсів нашого життя. Амелі вчить композицію під пильним наглядом привида, який удосконалює її навички та вміння. Він намагається показати їй нові простори звуку, мелодії, самого мистецтва та безпосередньо його зв‘язок з внутрішніми почуттями.
Після їхньої невеличкої вилазки, здавалося б, усе мало б бути чудово, але доля кожного разу ставила перед Амелі нові перешкоди. Після того як піаністка сказала про своє рішення покинути міс Джеферссон, вона, звісно ж, сприйняла цю звістку не дуже дружелюбно. Це зламало крила Амелі, але підтримка духа та батьків надали їй нових сил. Дівчина зрозуміла, що наснага та віра в себе приходять з досвідом, з гіркими ситуаціями та з людьми, які по-справжньому підтримують.
Після чогось негативного повинно слідувати щось радісне. Батьки героїні вирішують зробити довгоочікуваний відпочинок для дівчини, поїхавши в Хорватію. Там вона насолоджується всім колоритом, культурою цієї неймовірної країни. Вона займається музикою не покладаючи рук, день і ніч, вона прагне досконалості та досягнення своєї мети. Привид відкриває для неї нові горизонти, застосовуючи незвичайні способи. Дівчина не перестає дивуватися новим враженням та пригодам, що чатують на неї на кожному кроці.
Ось і наближається роковий день... Піаністка з усіх сил стримує свої переживання. В останньому розділі світ фантазії сплітається з реальністю, який є плодом натхнення та наснаги головної героїні. На основі власних переживань Амелі намагається знайти баланс у своєму житті.
У «Різдвяній симфонії» чари та незвичайні явища допомагають головній героїні подивитися на світ по-іншому, проаналізувати проблеми, які є актуальними для дітей підліткового віку, дають можливість реалізуватися творчій особистості, а також досягти омріяної мети та здобути успіх.