Історія ЗЗСО

За спогадами старожилів до революції на станції Драбів (1911 р.) діяла церковно-приходська парафіяльна школа з чотирьохрічним терміном навчання.

Приміщення школи знаходилось у сільській хаті, вкритій очеретом. У двох хатах навчались учні 1-4 класів, яких навчали два вчителі, що були вихідцями з попівських родин. Навчали дітей Божого закону, арифметики, письма, церковного співу, російської мови. Навчання рідної мови було заборонено. Школу відвідувало 20-25 учнів. Про навчальну базу нічого і згадувати.

Восени 1943 року станція Драбів була звільнена від німецько-фашистських загарбників. Зразу ж після звільнення села від окупантів новоствореними органами було вжито заходів щодо відновлення діяльності школи. Силами громадськості села було проведено ремонт приміщення школи, придбано певну кількість шкільного обладнання, вирішено питання комплектації школи педагогічними кадрами. В листопаді 1943 року почалось навчання учнів у школі. Умови праці були важкими та, незважаючи на ці труднощі , поступово налагоджувався навчально-виховний процес. У післявоєнні роки зміцнилась матеріальна база школи, з фронтів повернулись колишні вчителі.

У 1973 році побудоване нове приміщення, розраховане на навчання 640 учнів.

Визначні постаті закладу освіти

Гамалій Володимир Федорович, учитель математики, один із засновників післявоєнної школи на станції Драбів.

Шер Микола Дмитрович, директор школи з 1950 по 1972 навчальні роки

Плахтій Ольга Максимівна, учитель німецької мови, була делегатом Всесоюзного з’їзду вчителів.Заслужений учитель Української РСР.

Куліш Володимир Васильович, учитель географії, відмінник народної освіти України

Гамала Галина Федорівна, учитель початкових класів, відмінник народної освіти України.

Півень Лідія Романівна, учитель біології, відмінник народної освіти України.