Д л я   б а т ь к і в

Відповідно до законодавства України, батьки або особи, які їх замінюють, мають право та обов’язок виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, забезпечувати освіту та готувати до самостійного життя (ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про освіту» батьки здобувачів освіти зобов’язані:

• виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

• сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

• дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

• формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

• настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про освіту» формами здобуття освіти є: індивідуальна (екстернатна, СІМЕЙНА (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві) та ін.

Статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей -тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, керуючись вищевикладеним:

• Батьки зобов’язані виховувати у дітей повагу до законних інтересів  учасників освітнього процесу. Відповідальність за зневажливу поведінку дитини щодо педагогічних працівників, однокласників, одногрупників тощо несуть саме батьки.

• Батьки своїм власним прикладом мають утверджувати в дітях повагу до суспільної моралі.

• Батьки зобов’язані піклуватися про духовний і моральний розвиток дитини.

• У разі неналежної поведінки дитини в суспільстві батьки несуть відповідальність за невжиття необхідних заходів для створення належних умов розвитку її природних здібностей.

• Батьки мають враховувати, що законом передбачені такі форми здобуття освіти, як екстернатна та сімейна. У разі вибору сімейної форми освіти батьки самостійно організовують освітній процес. Таким чином, якщо вони не справляються з вихованням дитини, яка не виявляє поваги до учасників освітнього процесу, вони мають правові підстави перевести її на сімейну форму навчання.

Алгоритм дій населення за сигналами оповіщення цивільного захисту

(посилання)

В Україні тривають воєнні дії. Серед громадян часто можна почути слова злості та агресії, адресовані окупантам. Це нормальне явище, яке пояснюють педагоги та психологи телеграм-каналу «Подбай про себе» https://t.me/PodbayProSebe в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської зі створення Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки.

Зазвичай злість приховує почуття, які ми відмовляємося відчувати: страх, сум, сором. Суспільство формує образ успішної людини та нав’язує власні стандарти, в яких немає місця для слабкості. Легкий спосіб відповідати вимогам соціуму – сховати справжні емоції під чимось сильним, тут на допомогу приходить агресія. Така модель поведінки є для нас звичною, навіть війна не може швидко привчити нас показувати справжні почуття.

Гнів, лють і обурення вселяють у людину впевненість, що вона контролює ситуацію та має силу. Саме тому в момент відсутності контролю над ситуацією нам властиво відчувати ці емоції.

Що робити, якщо дитині важко навчатися 

Багато дітей на початку нового навчального року, особливо під час війни в країні, відчувають певні труднощі у навчанні чи колективі. Тому дієві поради щодо їхнього усунення стануть у нагоді вчителям і батькам.

Дитина не вливається у колектив

Така ситуація свідчить, що у дитини вже сформована здатність заводити нові знайомства. Щоб не боятися знайомитися, потрібно працювати з упевненістю, а вона йде від тіла. Згадайте, як виглядає невпевнена людина: згорблена спина, гіпотонус. У впевненій особі голосний голос, піднята голова вгору, рівна спина. Тому в цій ситуації згадуємо, що тіло є первинним, і працюємо з поставою. Робимо зарядку, ходимо босоніж колючими доріжками. Дієво допомагає заняття спортом.

У цій ситуації також важлива підтримка вчителя. Батьки можуть попросити його призначити дитину своїм помічником із якоїсь роботи: наприклад, роздавати зошити чи посібники. Так дитина відчує себе впевненіше.

Дитина погано сприймає мову вчителя

Погане слухове сприйняття — одна з головних проблем школярів. І часто батьки до відвідин дитиною школи цього недоліка не помічають. Тому що в побуті ми використовуємо плюс мінус одні й ті самі слова. До того ж, мова спрямована саме до дитини. Погіршити ситуацію може і те, що в сім’ї розмовляють російською мовою, а в школі — українською.

Необхідно перевірити фонематичний слух у спеціаліста (нейропсихолога, логопеда), а вдома послабити візуальний контент (вимкнути всі ґаджети) та посилити слуховий. Для цього потрібно читати книги без картинок і більше українською та розвивати здатність переказувати.

Давайте дитині детальні завдання. Наприклад, просіть дитину дістати фіолетового слона (а є й червоний, жовтий, синій і ще й різнокольорові мишки). І покласти його під фіолетовий килимок (килимки теж є різнокольорові).

У дитини труднощі із написанням

У першачків у такому віці букви однакової ширини та однієї висоти даються з величезною напругою. У нагоді стане будь-яка ручна праця. Вона розвиває тонус пальців і міжпівкульні взаємодії. У сучасному світі батьки намагаються робити все замість дітей. Якщо ручка в руці не тримається, то і панчохи чи шкарпетки не натягуються.

Дитина не може запам’ятати букви

Буква — це графічний образ звуку. Для того, щоб намалювати образ, дитина повинна вміти представляти. Для цього треба вміти грати. Дорослі можуть пригадати, на що перетворювалася палиця під час їхніх дитячих ігор. Нині ж діти цього не уявляють, бо мають багато ґаджетів, які їм пропонують готовий образ. Тому й виникають проблеми із образним мисленням та, відповідно, з читанням. Що з цим робити? Згадайте, що дитині подобається. Наприклад, якщо її цікавлять динозаври, можна на кожну букву вигадувати свого динозавра. Наприклад, намалюйте уранозавра, шия якого буде схожа на букву «У».

Можна також опрацьовувати кожну букву за таким алгоритмом:

• нехай дитина на долоні лівої руки промалює правою рукою літерою «А» і навпаки;

• тепер потрібно з’єднати вказівні та великі пальці, щоб вийшов трикутник. Потрібно дивитися у цей трикутник і в повітрі малювати руками велику букву «А»;

• хтось із батьків чи вчитель кладе одну руку на потилицю дитині, іншу — на чоло, а дитина заплющує очі, уявляючи, як у повітрі малює цю літеру.

Дитина не може всидіти на місці

Час активної уваги у дітей віком 6-7 років триває 10-15 хвилин. Згідно з правилами НУШ (нової української школи) діти можуть протягом уроку пересуватися класом. Але, з іншого боку, потрібно нагадати дитині, що існують правила поведінки. А щоб їй було легше їх виконувати, необхідно дозволити виплеснути енергію перед відвідуванням школи. Якщо дитина не набігалася, не настрибалася перед уроком, їй буде важко всидіти на уроці.

Безпечний інтернет - добірка фахових корисних матеріалів про кібербулінг для черкаських батьків та вчителів

Через пандемію #COVID19 діти проводять більше часу онлайн. Технології допомагають навчатися та спілкуватися, але онлайн світ має багато ризиків. За даними опитування, проведеного UNICEF Ukraine:

Кожна третя дитина віком 6-17 років бувала жертвою кібербулінгу.

Кожна п'ята дитина повідомила, що через кібербулінг пропускала школу.

А кожна дев'ята дитина постраждала від секстингу.

Чи знає ваша дитина про безпечну поведінку та спілкування онлайн? Що робити, якщо вона стала жертвою кібербулінгу? А як з нею розмовляти, якщо вона сама є кібербулером?

UNICEF Ukraine разом із партнером Всеукраїнський громадський Центр "Волонтер" підготували добірку корисних матеріалів для батьків та вчителів:

Як захиститися від кібербулінгу https://uni.cf/3Jg2C75

Як захистити дитину від секстингу https://uni.cf/3spplql

Як зробити цифровий світ дружнім до дітей https://uni.cf/3gw4V9O

Як захиститися від онлайн-грумінгу https://uni.cf/3gtyRTO

Дитина і соціальні мережі: що варто знати батькам, щоб захистити дитину https://uni.cf/3ou5yVp

Про кібербулінг для дітей https://uni.cf/3ouPBMP

Про кібербулінг для підлітків (відеокурс за участі Анни Трінчер та Насті Каменських) https://uni.cf/33qumDb

10 запитань про кібербулінг https://uni.cf/3tpTBjz

БУЛІНГ: ПОРАДИ БАТЬКАМ 

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом. 

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ 

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

 5 РЕЧЕЙ ПРО КОРОНАВІРУС, ЯКІ ПОВИННІ ЗНАТИ БАТЬКИ  

Що робити, якщо у члена моєї сім’ї проявляються симптоми?

Якщо у вас або у вашої дитини спостерігається підвищення температури, кашель або утруднене дихання, вам слід негайно звернутися за медичною допомогою. Якщо ви їздили в регіони, де виявлено випадки інфікування COVID-19, або якщо ви були в тісному контакті з тими, хто приїхав з одного з цих регіонів і має респіраторні симптоми, подумайте про те, щоб повідомити свого лікаря про це заздалегідь.

Чи потрібно не пускати дитину до школи?

Якщо у дитини спостерігаються симптоми, зверніться до свого лікаря та дотримуйтесь його рекомендацій. Як і при інших респіраторних інфекціях, таких як грип, якщо у дитини є симптоми, давайте їй добре відпочити вдома та не водіть її у громадські місця, щоб запобігти поширенню вірусу серед інших людей.

Якщо ваша дитина не має симптомів, таких як лихоманка або кашель, і якщо органи влади у сфері охорони здоров’я або інші відповідні офіційні служби не видали наказів чи роз’яснень щодо закриття школи вашої дитини, дитині краще продовжувати ходити до школи.

Замість того, щоб не пускати дітей до школи, привчайте їх до миття рук та кашлевого етикету в школі та інших громадських місцях. Наприклад: часто мити руки (див. нижче), прикривати рот і ніс під час кашлю чи чханні згином ліктя або серветкою, а потім викидати серветку в смітник, що закривається кришкою, а також не торкатися очей, рота чи носа, якщо діти не мили руки.

Як найкращим чином мити руки?

Крок 1: Намочіть руки проточною водою

Крок 2: Нанесіть достатньо мила на мокрі руки

Крок 3: Протріть всі поверхні рук, включаючи тильну сторону рук, між пальцями та під нігтями – принаймні 20 секунд.

Крок 4: Ретельно промийте руки проточною водою

Крок 5: Висушіть руки чистою тканиною або рушником одноразового використання.

Мийте руки часто, особливо перед їжею; після прочищення носа, кашлю або чхання; та після туалету.

Якщо мило та вода недоступні, використовуйте дезінфікуючий засіб, що містить щонайменше 60% спирту. Якщо руки помітно забруднені, обов’язково мийте їх з милом.

Правила поведінки в умовах надзвичайної ситуації