Апетит є приємним відчуттям, яке пов’язане з прагненням людини до вживання їжі. При цьому його посилення супроводжується уявленнями про вигляд, запах, смак їжі, обставинами, де відбуватиметься вживання їжі тощо. Апетит контролюється гіпоталамусом і структурами кори великих півкуль головного мозку, тісно з ним пов’язаними. Гіпоталамус отримує сигнали від шлунку, 12-палої кишки щодо їх наповнення, реєструє концентрацію амінокислот, глюкози, жирних кислот, що надходять з кров’ю, а центри голоду і насичення стимулюють, або пригнічують харчову поведінку. Відчуттю голоду сприяє не тільки збільшенню часу між прийомами їжі, її калорійністю, активністю ферментів травлення, але й вплив певних гуморальних чинників, до яких належить й, зокрема, гормон грелін (ghrelin– зростаючий; корінь ghre на мові хінді означає «ріст») - білок з багатофункціональною активністю. Багатофункціональність греліну полягає в тому, що він не лише, впливаючи на апетит і енергетичний обмін в організмі, є одним із основних регуляторів апетиту та харчової поведінки, а й відіграє суттєву роль у функціонуванні інших органів і систем. Його виявили японські вчені під керівництвом M. Kojima у 1999 році як нову біологічно активну речовину у процесі тривалого пошуку субстанції, яка б посилювала секрецію гормону росту в організмі. Це сполука з молекулярною масою 3,3 кДа, що складається з 28 амінокислот. 

Грелін є потужним стимулятором шлункової секреції і моторики органів травної системи, зокрема, жовчного міхура, що запобігає застою жовчі і поліпшує функцію інших органів і систем. Вплив греліну на шлунково-кишковий тракт проявляється виникненням апетиту, зумовленого специфічним впливом «голодної» крові на центр голоду в гіпофізі. Концентрація греліну в плазмі крові залежить від прийому їжі. В перші хвилини вживання їжі апетит посилюється, особливо коли їжа відповідає бажанню. Це сприяє активізації функції органів травлення: підвищується виділення шлункового соку, посилюється моторика травного каналу.

Концентрація греліну в крові впродовж доби змінюється, значно зростає при наближенні часу прийому їжі, що й підсилює бажання їсти. Саме тому людям, які намагаються схуднути, часто не вдається дотримуватися дієти, оскільки з часом рівень греліну в крові підвищується, а з ним і різко посилюється відчуття голоду. Організм починає виробляти грелін вже через декілька годин після появи відчуття голоду, що збільшує його рівень у циркулюючій крові, а відразу після прийому їжі він знижується. При повному шлунку вироблення греліну практично припиняється, людина відчуває ситість і більше не хоче їсти. Однак, якщо споживати їжу, в якій багато рафінованого цукру або фруктози, грелін продовжуватиме вироблятися навіть коли з’їсти відносно велику порцію. У результаті людина споживає їжі більше, що може призвести до надмірної маси тіла, а згодом і до ожиріння. Надмірне підвищення рівня греліну збільшує ризик харчового зриву і переїдання, особливо на тлі стресу та негативних емоцій, посилюється не тільки прагнення до їжі, але й її мотивація. Збільшення дофамінового відгуку на звичайні продукти помітно посилює задоволення від їжі. А тому, коли людина дуже голодна, звичайна їжа їй здається надто смачною і споживається з великим задоволенням.

Грелін не тільки збільшує кількість спожитої їжі, але й впливає на кратність її прийомів. На рівень греліну в організмі впливає також характер спожитої їжі. Дослідниками встановлено, що вуглеводи і білки ефективніше і швидше пригнічують вироблення греліну, ніж жири. Харчові продукти, що мають низьку калорійність сприяють короткотривалому відчуттю насичення. Однією з типових причин порушення утворення греліну є регулярна відмова від їжі, анорексія та дотримання дієт із низькою калорійністю. Грелін відіграє важливу роль у метаболізмі глюкози та інсуліну. Доведено, що після введення греліну, різко підвищується рівень глікемії та погіршується глюкозотолерантність. Регулярне і безконтрольне вживання швидких вуглеводів особливо на тлі малорухливого способу життя порушує здатність тіла правильно використовувати енергію, збільшує відкладення вісцерального жиру.

Грелін понад норму виробляється в організмі при хронічному недосипанні та надмірному вживанні кави. Дослідження засвідчують, що недостатність сну сприяє різкому підвищенню рівня греліну і зниженню лептину в організмі.  З високим рівнем греліну буває пов’язана і короткотривалість сну.

Дослідники встановили також пряму залежність здібностей до навчання і пам’яті від гормону греліну, рівень якого в крові найвищий впродовж дня на порожній (голодний) шлунок. Грелін має безпосередній швидкий і потужний вплив на гіпокамп – ділянку мозку, що задіяна в процесах навчання і запам’ятовування, покращуючи міжнейронну передачу.

Роботи вчених відкрили ще один напрямок властивостей греліну щодо його впливу на психіку. Стає зрозумілим чому деякі люди, що знаходяться у стані стресу або депресії, починають переїдати.

Перепелиця Олеся