1.Лист Міністерства освіти і науки України від 29.03.2022 № 1/3737-22 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану» https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zabezpechennya-psihologichnogo-suprovodu- uchasnikiv-osvitnogo-procesu-v-umovah-voyennogo-stanu-v-ukrayini
2.Лист Міністерства освіти і науки України № 1/6267-22 від 10.06.2022 р. «Про деякі питання національно-патріотичного виховання у закладах освіти» https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86625/
3.Поведінкові стратегії щодо збереження здоров’я, медико-біологічної та валеологічної реабілітації дітей та молоді в умовах воєнного стану
Опинившись в умовах бойових дій, важливо дотримуватися правил безпеки, щоб захистити себе та своїх близьких
Статистика свідчить про те що, саме неправильні дії та паніка, під час військових дій, є основною причиною численних жертв у подібних ситуаціях. Кращий спосіб врятуватися - це уникнути загрози заздалегідь. Якщо навколо, стрімко розгортаються бойові дії, дуже важливо не перебувати в місцях, де ризик виявитися випадковою жертвою найбільш великий. У збройному конфлікті, в першу чергу, наносяться удари по ключовим об'єктам супротивника, критично важливим інфраструктурам, а водночас й по мирних мешканцях, що перебувають поблизу цих об'єктів.
Шляхи збереження здоров’я в умовах війни
Що робити під час повітряної тривоги, обстрілів, комендантської години
В Україні діє воєнний стан та тривають бойові дії, тож кожен українець повинен знати основні правила поведінки та дій в таких умовах.
Повітряна тривога
Якщо ви почули гудки сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом декількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «Увага всім».
Увімкніть телебачення або радіо. Інформація звучатиме через офіційні канали протягом 5 хвилин після звучання сирен.
Зосередьтесь, прослухайте повідомлення та виконуйте почуті інструкції. Залишайте теле- і радіоканали увімкненими. З них може надходити подальша інформація.
Зазвичай під час тривоги на офіційних каналах звучить інформація від місцевої влади про повітряну тривогу, під час якої треба взяти запас харчів, води та прямувати до найближчого укриття.
Повідомте про почуте сусідам чи знайомим, за необхідності надайте їм допомогу.
У разі виникнення надзвичайної ситуації телефонуйте 101.
В Україні працює мобільний застосунок «повітряна тривога», який сповіщає про небезпеку у конкретному регіоні. Його можна завантажити у Google Play Market та AppStore.
Розверніться ногами у сторону пострілів та прикрийте голову руками. Коли почнуться постріли, закривайте долонями вуха та відкривайте рот - це врятує від контузії, убереже від баротравми.
Чекайте щонайменше 5 хвилин в укритті, допоки стрілянина не вщухне.
Інформація про правила поведінки під час обстрілу
На вулиці
Якщо ви почули свист снаряда (він схожий більше на шерех), а через 2–3 секунди – вибух, відразу падайте на землю. Не панікуйте: вже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів досить далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань. Однак завжди є ймовірність, що наступний снаряд полетить ближче до вас, тому швидко й уважно озирніться навколо: де можна сховатися надійніше.
Якщо є якийсь виступ, канава, будь-який інший виступ або поглиблення в землі – скористайтеся цим природним захистом. Якщо поруч є якась бетонна конструкція – потрібно лягти поруч із нею.
Приймати лежачу позицію необхідно для того, щоб знизити шанс влучення осколків. Осколки летять вгору й по дотичній. Якщо людина стоїть – більше ймовірності опинитися в них на шляху, ніж у положенні лежачи.
У транспорті
Якщо перші вибухи застали вас у дорозі в автомобілі: негайно зупиняйте машину і швидко шукайте укриття. Не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу: ви ніколи не знаєте, у який бік перенесеться вогонь, і чи не почнеться далі обстріл, скажімо, з мінометів. Крім того, бензобак вашого авто додає ризику.
У разі, якщо обстріл застав вас у маршрутному таксі, тролейбусі або трамваї – слід вимагати негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в протилежний від обстрілу бік у напрямку «від будівель і споруд» і залягти на землю. Озирніться й очима пошукайте більш надійне укриття неподалік. Перебігати або відповзати слід короткими швидкими кидками відразу після наступного вибуху.
Вдома:
Обирайте місце в кутку та недалеко від виходу, щоб миттєво залишити будинок у разі влучення снаряду. Ховайтесь у підвалі або іншому заглибленому укритті, між несучими стінами.
Ніколи не підходьте до снарядів, мін, бомб та інших боєприпасів, що не розірвалися - це смертельно небезпечно!
У кризових умовах проти вас діятимуть численні фактори, зокрема емоції. Тому пам’ятайте, що в критичний момент необхідно бути зібраними й сфокусованими, не реагувати на можливі провокації. Від цього залежатиме ваша безпека.
Радимо дослухатися таких порад:
· Завжди носіть із собою документ, що посвідчує особу. Гроші й документи тримайте в різних місцях: так у вас буде більше шансів їх зберегти.
· Тримайте в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати, хронічні захворювання тощо).
· Намагайтеся якнайменше перебувати поза житлом і роботою без важливої причини, уникайте місць скупчення людей.
· За можливості уникайте демонстрації патріотичної атрибутики: це може спровокувати агресора.
· Пам’ятайте, де розташовані найближчі від оселі, роботи чи місць, які ви часто відвідуєте, сховища та укриття.
У жодному разі:
· Не повідомляйте про свої плани людям із сумнівною репутацією та малознайомим.
· Не сперечайтеся з незнайомими людьми, щоб уникнути можливих провокацій.
· Уникайте колон техніки й не стійте біля військових машин.
· Не фотографуйте й не знімайте відео в присутності людей у військовій формі. Не намагайтеся зафіксувати їхні дії.
· Не спостерігайте за ходом військових дій, ховайтеся одразу, як почуєте постріли.
· Не носіть із собою зброї, не показуйте військовим нічого, що навіть за формою може нагадувати зброю.
· Не підбирайте покинутої зброї або боєприпасів.
· Не торкайтеся вибухонебезпечних або просто невідомих чужих речей, бо звичайні побутові предмети можуть бути заміновані. Натомість негайно повідомте про них територіальні органи ДСНС та МВС за телефонами 101 та 102.
· Не носіть армійської форми, камуфльованого одягу чи одягу з шевронами. Надавайте перевагу одягу темних кольорів, що не привертає уваги. Уникайте будь-яких символів, адже вони можуть викликати непередбачувану реакцію.
Більшість міських жителів по всій країні тепер чудово знають, де ховатися від авіа- та ракетних ударів і що потрібно брати з собою, але незважаючи на таку підкованість, багатьох продовжують накривати емоції та паніка у місцях укриттів.
Зараз узагальнимо, які об’єкти підходять для укриття, а які ні.
Не підходять для укриття:
Під’їзди будь-яких будівель, навіть невеликі прибудовані споруди. Від багатоповерхових / багатоквартирних будинків взагалі слід відбігти хоча б метрів на 30–50, бо є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення підвалів таких будівель тягне ризик моментального пожежі або задимленості.
Різна техніка (не можна ховатися, скажімо, під вантажівкою або під автобусом);
Зовні під стінами сучасних будівель. Нинішні бетонні «коробки» не мають ні найменшого запасу міцності й легко розсипаються (або «складаються») не тільки від прямого влучення, але навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик зсувів і завалів.
Не можна ховатися під стінами офісів і магазинів: від вибухової хвилі зверху буде падати багато скла; це не менш небезпечно, ніж металеві осколки снарядів.
Іноді люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, закладених контейнерами, заставлених ящиками, будматеріалами тощо (діє підсвідомий рефлекс: сховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі.
Часом люди зі страху стрибають у річку, у ставок, фонтан і т. д. Вибух бомби або снаряда у воді, навіть на значній відстані, дуже небезпечні через сильний гідроудар, що може призвести до важкої контузії.
Підходять для укриття:
- спеціально обладнані бомбосховища. Від звичайного підвалу це бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції й наявністю двох (і більше) виходів на поверхню
- підземні переходи;
- метро (ідеально підходить);
- канава, траншея або яма;
- широкі труби водостоку під дорогою (не варто лізти занадто глибоко, максимум на 3–4 метри);
- вздовж високого бордюру або фундаменту паркана;
- дуже глибокі підвали під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи);
- підземне овочесховище, силосна яма і т. п.;
- оглядова яма відкритого (на повітрі) гаража або СТО;
- каналізаційні труби поруч із вашим будинком, це дуже добрий сховок (але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важкий люк? Важливо також, щоб це була саме каналізація або водопостачання – у жодному разі не газова магістраль!);
- ями-«воронки», що залишилися від попередніх обстрілів або авіанальотів.
У гіршому разі – коли в полі зору немає укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю й лежіть, закривши голову руками. Переважна більшість снарядів і бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту або асфальту, тому осколки в момент вибуху розлітаються на висоті не менше ніж 30–50 см над поверхнею.
Отже, загальне правило: укриття має бути хоч мінімально поглибленим і, разом із тим, має перебувати подалі від споруд, які можуть обрушитися зверху у разі прямого влучення або спалаху. Ідеальний захист дає траншея або канава (подібна окопу) завглибшки 1–2 метри, на відкритому місці.
Сховавшись в укриття, лягайте й обхопіть голову руками. Відкрийте рот – це вбереже від контузії у разі близького розриву снаряда або бомби.
Не панікуйте. Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл точно закінчиться. Можна подумки рахувати хвилини. По-перше, це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічно, максимум двадцять хвилин; авіаналіт – значно менше. У наш час не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників не застосовуються.
Що можна, а що не можна робити в бомбосховищах, як зберігати здоровий глузд, допомогти собі та оточуючим легше пережити важкі моменти війни.
Опинившись у сховищі, чи підвальних приміщеннях, треба памʼятати про базові правила поведінки.
Правило перше. В укриття потрібно приходити із запасом їжі на два дні та з необхідними речами, які не займуть багато місця. Якщо ви з твариною, подбайте і про неї. Можна брати із собою легкі підстилки, невеликі подушки чи туристичні килимки.
Правило друге. Тримайтеся завжди разом. Проте дітей, людей похилого віку та хворих радять розміщувати окремо або ближче до повітроводів.
Правило третє. Заповнений людьми притулок потрібно при можливості прибирати щодня і обов’язково обробляти дезінфікуючими засобами.
Правило четверте. У сховищі не можна курити і шуміти, запалювати без дозволу гасові лампи, свічки. Не можна без дозволу пересувати предмети. Якщо лежачих місць замало, потрібно організувати графік відпочинку.
Правило п’яте. Не піднімати паніку та не розмовляти на політичні та релігійні теми. Не провокувати скандали та сварки. Якщо є діти, намагатися розмовляти та підтримувати їх. Якщо є можливість, ділитися їжею та предметами першої потреби.
Правило шосте. Якщо до притулку зайшли підозрілі люди, у них треба попросити документи, у воєнний час допустимий і обшук. Головне робити це спокійно та без паніки.
Правило сьоме. Виходити з укриття після інформації про те, що навколо безпечно або якщо у самому укритті стало небезпечно (пожежа, підвищена концентрація шкідливих газів, закінчується повітря).
Якщо у людини клаустрофобія?
Якщо у вас виник напад клаустрофобії, постарайтеся розслабитися та контролювати дихання, не допускаючи переривчастих вдихів. Виберіть деталь інтер’єру та сконцентруйтеся на ній
В укритті заздалегідь слід подбати про місце для сидіння чи лежання, ізольоване від холодного бетону чи металу. Бажано не спиратися спиною на холодний бетон і не лягати на підлогу без утеплення, не знімати взуття.
Бажано подбати про запас чистої питної води. Не вживати брудну та погано очищену воду – вона може стати джерелом кишкових інфекцій. Якщо у доступі лише не очищена вода, її слід прокип’ятити.
Дбайте про чистоту рук. Використовуйте санітайзери у разі неможливості мити руки. Крем дозволить захисту шкіру від пересихання та утворення тріщин, які можуть стати воротами для інфекцій.
Ретельно перевіряйте термін придатності харчових продуктів. Першими треба спожити продукти, що мають короткий термін зберігання. Відмовтеся від вживання прострочених продуктів, харчів, пакування яких пошкоджено, та таких, що мають ознаки цвілі та псування. Тривалий термін зберігання мають такі продукти:
§ Хлібці та сухе печиво без начинки
§ М’ясні, рибні та овочеві консерви
§ Горіхи, насіння, сухофрукти
§ Шоколад, злакові батончики
§ Рослинні олії
Для маленьких дітей варто запастись зерновими продуктами швидкого приготування, а за можливості – готовими овочевими чи м’ясними пюре, які споживаються без підігріву та обробки.
В разі появи симптомів харчового отруєння – нудоти, блювання, появи діареї – рекомендовано отримати медичну консультацію та пити багато рідини.
Намагайтесь дотримуватись дистанції від людей, що мають ознаки захворювання, і використовуйте захисну маску якщо самі маєте ознаки хвороби. Адже попри відсутність інформації в новинах, гострі респіраторні захворювання, а саме грип та COVID-19, не зникли
Не варто переміщайтися без потреби і шуміти. Іноді через тривогу дуже складно всидіти на одному місці. Переживання за своє життя та життя близьких, які перебувають з вами, хвилювання за тих, хто міг залишитися зовні, часто відсутність зв’язку із зовнішнім світом та гучні звуки зовні – все це дуже вимотує нервову систему. Саме тому, у такий момент найкраще постаратися сісти на одному місці та стежити за диханням. Не варто ходити взад-вперед у місці укриття, адже таким чином ви створюватимете зайву напругу, як для себе, так і для людей, які знаходяться разом з вами. Займіть максимально зручне положення і слухайте свій організм. Якщо ви перебуваєте у притулку з дітьми, заспокойте їх, почитайте казку або розкажіть щось цікаве, щоб вони не галасували і не бігали, а були у спокої поруч із вами.
Не взаємодійте зі службовими приміщеннями чи обладнанням. Найчастіше укриттями стають підвали житлових будинків, де знаходяться труби, приміщення для робітників і т.д. Якщо в метро працівники підземки відразу зупинять вас, піди ви кудись не туди, то в простих підвалах цього нема кому зробити. Тому не варто нічого чіпати, не крутити, не відламувати, не клацати і т.д. – так ви можете спровокувати поломки, через які поставите під загрозу не тільки справність комунікацій будинку, але й життя тих, хто перебуває з вами в укритті.
Ніякого вогню чи диму. У підвалах чи інших сховищах часто буває холодно, особливо якщо доводиться сидіти там ніч чи довше. Але варто пам’ятати, що розводити вогонь у погано провітрюваному приміщенні – дуже, дуже погана витівка. Також під час нервування багато курців хочуть звернутися до своїх “союзників” сигарет – але це, як ви розумієте, теж абсолютно нерозумне рішення. Нікому з ваших сусідів по укриттю точно не сподобається їдкий дим від вашої нікотинової палички. А якщо ви не палите самі, але побачили того, хто порушує правила та підпалює цигарку, можете вимагати від людини негайно припинити ці дії. Також не радимо брати в укриття легкозаймисті предмети, такі як дезодоранти та інші побутові аерозолі, перцеві балончики тощо.
Зіграти у настільні ігри. Звичайно, настілки це не найнеобхідніше у вашій тривожній валізці, але якщо є можливість, то захопити з собою дрібницю для розваги – непогана ідея. Так ви зможете потоваришувати з тими, хто чекає на закінчення повітряної тривоги у вашому укритті, трохи розслабитися і відволіктися.
Помалювати або почати писати мемуари. Може здатися, що це дурниці, але творчість завжди допомагала людям переживати найнепростіші моменти. Напевно, багато хто в школі складав вірші про нерозділене кохання, а хтось точно захоплювався малюванням на полях своїх зошитів у клітинку. Хоч ми цього не просили, але ми стали учасниками дуже важливих подій, а історія пишеться людьми, які є її свідками. Отже, саме час дати вихід своєму внутрішньому митцю.
Вигадати собі мрію та спланувати її втілення. Багато психологів сходяться на думці, що складні періоди в житті, відчай, паніку та страх людям легше переживати, коли вони знають, чому вони це роблять. Тобто, коли у вас є кінцева мета, через яку вам доводиться переживати страждання, вам легше впоратися з тим, що відбувається. Саме тому, як би парадоксально це не було, можна дозволити собі помріяти про щось світле або навіть визначити мету, якої ви хочете досягти, коли все закінчиться. Пам’ятайте, що у світі хаосу, єдине місце, де ви можете навести лад – це ваші думки. Нехай це мало в порівнянні з величезним світом, але це все для вас.
Після закінчення обстрілу (бомбардування):
Не поспішайте покидати укриття. Можливі поодинокі постріли. Залишаючи місце укриття, не поспішайте розслаблятися.
Добираючись до безпечного місця, обов’язково дивіться під ноги. Не підіймайте з землі жодних незнайомих вам предметів. У жодному разі не розбирайте самотужки завали від ракет, чекайте фахівців з аварійно-рятувальної служби, телефонуйте 102.
Що робити, якщо потрапили під завал будинку
Покличте на допомогу та повідомте, де ви перебуваєте і що з вами сталося.
Спокійно чекайте, поки розберуть завал.
Якщо вас ніхто не чує:
Спробуйте вивільнити руки та ноги.
Оцініть навколишню ситуацію, за можливістю обережно розберіть завал. Намагайтеся не зачепити те, на чому все тримається.
Якщо невпевнені в своїх силах, терпляче кличте на допомогу.
Якщо є можливість, скористайтеся телефоном, стукайте по трубах, батареях опалення.
Якщо ніхто не чує, спробуйте розбирати завал.
Звільнившись, огляньте себе, за можливістю надайте собі першу медичну допомогу.
У разі неможливості покинути будівлю, потрібно подати сигнал будь-якими способами.
В очікуванні допомоги намагайтесь уникнути переохолодження.
Якщо потрібна допомога – телефонуйте на лінію 102.
В умовах війни та бомбардування режимних об’єктів та об’єктів інфраструктури може трапитися хімічна аварія. Важливо розуміти алгоритм дій у разі надзвичайної ситуації.
Про це інформує Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України.
Хімічна аварія – це порушення технологічних процесів на виробництві, пошкодження трубопроводів, місткостей, сховищ, транспортних засобів при здійсненні перевезень і т.п., що призводять до викиду або протоки аварійно-хімічно небезпечних речовин (АХНР) в атмосферу в кількостях, що становлять небезпеку масового ураження людей та тварин.
Важливо слідувати вказівкам місцевої влади та ДСНС. Тож одразу ж після оголошення тривоги внаслідок надзвичайної ситуації відкрийте офіційні повідомлення установ та виконуйте те, що вказано в їхніх алгоритмах.
Як зрозуміти, що ви потрапили під вплив небезпечних речовин?
Хімічні сполуки можуть подразнювати очі, слизові оболонки, шкіру та дихальні шляхи. У людини може виникати утруднення дихання, кашель, виділення мокротиння, іноді і з домішками крові, нежить, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях.
При подразненні слизової оболонки очей серед симптомів почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей. При гострих отруєннях головний біль, запаморочення, загальна слабкість.
Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легень, такі як астма та емфізема.
При отруєнні хлором у людини може спостерігатися різкий біль у грудях, різь в очах, сльозотеча, задишка, сухий кашель, блювання, порушення координації рухів та поява бульбашок на шкірі.
При отруєнні аміаком серцебиття та пульс у людини прискорюються, можливі судоми, ядуха, різь в очах, сльозотеча, нежить, кашель, почервоніння і свербіж шкіри.
Як захиститися від впливу небезпечних речовин?
Якщо існує небезпека отруєння АХНР, вам необхідно швидко вийти з району зараження поперек повітряного потоку (вітру). У разі ураження аміаком спуститися на нижні поверхи будівлі, у разі ураження хлором – піднятися на верхні.
Використовуйте протигази всіх типів, за їх відсутності – ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або 2-5% розчинами питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком).
В приміщеннях:
- провести герметизацію приміщення: щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки;
- вхідні двері «зашторити», використовуючи будь-яку щільну тканину;
- заклеїти щілини у вікнах і стиках рам плівкою, лейкопластиром;
- при появі запаху використовувати засоби захисту органів дихання - можна використати ватно-марлеву повʼязку змочену 2%-м розчином питної соди. Поза приміщенням:
- при необхідності (наявність запаху) захистити органи дихання засобами індивідуального захисту;
- не перебувати в понижених ділянках місцевості - долинах, ярах тощо;
- не перебувати довго в підвалах і в напівпідвальних приміщеннях;
- намагатись знаходитись на підвищеннях;
- слідкувати за напрямком вітру.
При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначити маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покинути цю зону.
При сприятливій зміні вітру після виходу із зони забруднення або отриманні сигналу про закінчення хімічної небезпеки:
- відкрити вікна і двері, провітрити приміщення;
- змінити верхній одяг;
- прийняти душ або вимити відкриті частини тіла з милом;
- виключити будь-які фізичні навантаження.
Харчі (овочі та фрукти) промити слабким (2%) мильно-содовим розчином.
Перша медична допомога при хімічній небезпеці При ураженні хлором:
Постраждалого необхідно негайно вивести на свіже повітря, щільніше вкрити і дати подихати парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин. Не дозволяйте потерпілому пересуватися самостійно.
Транспортувати постраждалого можна лише лежачи. У разі необхідності – зробити штучне дихання способом «рот в рот».
Основним засобом боротьби з хлором є вода.
При ураженні аміаком:
Постраждалого слід негайно винести на свіже повітря.
Транспортувати потерпілого необхідно лежачи. Забезпечити тепло та спокій, дати зволожений кисень.
Найперше правило – слухайте вказівки влади, ДСНС та інших установ, які координуватимуть на місцях.
В умовах війни важливо розуміти алгоритм дій у разі різних надзвичайних ситуацій. Одна з таких – радіаційна аварія.
Радіаційна аварія – це порушення правил безпечної експлуатації ядерно-енергетичної установки, обладнання або пристрою, при якому відбувся вихід радіоактивних продуктів або іонізуючого випромінювання за межі їх безпечної експлуатації, що призводить до опромінення населення та забруднення навколишнього середовища. Основними факторами ураження таких аварій є радіаційний вплив та радіоактивне забруднення. Аварії можуть супроводжуватися вибухами та пожежами.
Через радіаційний вплив у людини можуть бути порушені життєві функції різних органів (органи кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту тощо) та може розвиватися променева хвороба під впливом іонізуючого випромінювання.
Як діяти при оповіщенні про радіаційну аварію
Якщо у вашій місцевості трапиться радіаційна надзвичайна ситуація, вам необхідно залишатися в приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці. Це найбезпечніша дія, яку ви можете зробити.
Зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.
Заберіть всередину домашніх тварин.
Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні, не підходьте до них без нагальної потреби.
Зробіть кількаденний запас води у герметичних місткостях. Продукти загорніть у плівки і покладіть у холодильник або шафу.
Підготуйте маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання.
Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади.
Як діяти, якщо вам необхідно вийти з укриття?
Виходьте лише у разі нагальної потреби. Користуйтеся респіратором, одягніть плащ та гумові чоботи й рукавички.
Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби або лісові ягоди.
Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його трохи далі від людей і домашніх тварин.
Помийтесь. Якщо така можливість є, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани.
Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя протріть повіки, вії, вуха.
Одягніть чистий одяг.
Як безпечно харчуватися та пити воду?
Вживайте воду лише з перевірених джерел. Допоки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Упаковування захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.
Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.
Вода в інших місткостях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин. Водопровідну або колодязну воду можна використовувати для миття себе та упаковування їжі і води.
Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.
Безпечною є їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо). Також безпечною є їжа, яка зберігалася у холодильнику або морозильній камері.
Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, трохи далі від людей і тварин.
При отриманні вказівок проведіть йодну профілактику, приймаючи протягом 7 днів по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію, а для дітей віком до 2-х років - частина таблетки (0,04 г). За відсутності йодистого калію використовуйте йодистий розчин: три-п'ять крапель 5% розчину йоду на склянку води, дітям до 2-х років - 1-2 краплі.
Війна змусила багатьох із нас пережити стрес, спричинений психічними травмами, зіткнутися з депресією або посттравматичним стресовим розладом, відчути травматичний досвід переїздів та довготривалих поїздок у чужі міста та країни. Подібні ситуації мають негативні наслідки для психічного та фізичного здоров'я.
Навіщо фізична активність?
Через переживання та труднощі, вплив фізичної активності на стан здоров’я часто може бути недооцінений. Однак дослідження показують, що в умовах стресу саме адекватна фізична активність може запобігти або відстрочити початок багатьох захворювань, а також може надати терапевтичну допомогу людям з хронічними захворюваннями, які отримують лікування.
Фізичне здоров’я під час війни перебуває під особливою загрозою, а можливість отримання кваліфікованої медичної допомоги може бути обмежена. Тож підтримка фізичного здоров’я нині є першочерговим завданням. Ось кілька дієвих порад для цього:
Для цього радимо споживати інформацію дозовано та лише з офіційних джерел, робити щоденну домашню рутину, планувати подальше життя, дотримуючись правила маленьких кроків. Якщо відчуваєте потребу у психологічній допомозі - не соромтесь звернутись до психолога. До речі, “Гаряча лінія” Міністерства охорони здоров'я за номером 0 800 211 444 пропонує кваліфіковану безкоштовну допомогу психологів. Вона працює з 9 ранку до 6 вечора в робочі дні та з десятою до пʼятої у вихідні.
Наприклад, допоможіть рідним або знайомим, які є поруч з вами. Дізнайтесь, чи потрібна їм медична допомога та яка. З’ясуйте де і як вони можуть отримати необхідну медичну допомогу і як змінились правила її надання під час воєнних дій. Для детальної інформації можна телефонувати до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Також при потребі допоможіть старшим рідним отримати “Доступні ліки” за електронним рецептом.
Шлях до здорового життя починається з простих речей – з руханки з ранку, з перегляду щоденного раціону щодо більш корисних продуктів. Зверніться до сімейного лікаря за рекомендаціями щодо здорового способу життя – це входить до переліку безоплатних послуг первинної медичної допомоги. Дотримуйтесь його порад – і зовсім скоро ви відчуєте, що зʼявилось набагато більше сил.
Якщо ви або ваш лікар переїхали, ви можете звернутись до нього за допомогою телефону, месенджерів, пошти. Або – відвідати фахівця у найближчому закладі первинної медичної допомоги. Укладати для цього нову декларацію не потрібно.
Під час тривалого стресу хронічні захворювання загострюються. Проте в стресі людина гірше відчуває свої фізичні потреби, тому зміни може навіть не помічати. Тому нагадуємо про необхідність регулярно вимірювати тиск тим, хто має проблеми з серцево-судинною системою, контролювати цукор людям із діабетом. Якщо потрібних для цього засобів немає, зверніться до сімейного лікаря.
Національна служба здоров’я дбає, щоб медичні послуги були доступними для українців незалежно від їхнього місцезнаходження. Якщо ви переїхали у більш безпечне місце, ви можете попросити вашого лікаря виписати електронний рецепт на “Доступні ліки” телефоном.
Крім того, рецепт може виписати лікар найближчого закладу первинної медичної допомоги. Якщо доступу до електронної медичної системи немає – він зможе виписати паперовий рецепт.
Якщо ви у безпеці, подбайте про медичні процедури, які мали зробити до війни і відклали через воєнні дії. Якщо до війни була потреба в певних обстеженнях - візьміть направлення та пройдіть їх. Якщо вже маєте направлення до вузького спеціаліста або на дослідження, зателефонуйте в контакт-центр НСЗУ, щоб дізнатись адресу найближчого закладу, який має ресурси та де працює потрібний фахівець.
Якщо потрібна планова медична операція - візьміть направлення у лікуючого лікаря та дізнайтесь в контакт-центрі НСЗУ перелік закладів, які проводять потрібні операції під час воєнного стану.
Памʼятайте, програма медичних гарантій працює в Україні попри війну. Ви можете отримати безоплатну якісну медичну допомогу, коли цього потребуєте. (Джерело: https://tsn.ua/zdorovya/yak-zberigati-zdorov-ya-pid-chas-voyennih-diy-chek-list-2050996.html)
За можливості, необхідно подбати про необхідні щеплення для дитини та себе. Особливо актуальні сьогодні щеплення проти правця, оскільки в разі отримання травми існує ризик її забруднення та розвитку цього тяжкого захворювання. Дорослим необхідно оновлювати це щеплення кожні десять років. Якщо ви не робили цього, за можливості, зверніться до найближчого пункту первинної медичної допомоги або проконсультуйтесь зі своїм сімейним лікарем.
Під час війни люди відчувають напругу, тривогу та депресію. І бажано навчитись опанувати свої страхи, знизити рівень стресу.
За словами керівниці громадської організації "Асоціація професійного розвитку практичних психологів та психотерапевтів в Україні" Руслани Мороз, наукові дослідження свідчать про те, що більшість людей може самостійно, навіть без спеціальних професійних втручань кризових психологів слідкувати за тим, щоб бути в певному психоемоційному стані рівноваги, відновлювати свою саморегуляцію.
"Перш за все ми знаємо, що на наш психоемоційний стан впливають негативні новини. І якщо слідкувати за обсягом вживання цих новин, і знати вже межу за якою втрачається контроль, то треба ці новини дізнаватись в мінімальному обсязі", — каже Руслана Мороз.
За словами практикуючої психологині Тетяни Іванової, необхідно пам’ятати про психологічну гігієну.
По-перше, обов'язково маємо дозувати новини, тому що їх багато і звідусіль, зараз вони не надто приємні. Якщо постійно спостерігається негативний фон, наша психіка дуже швидко дестабілізується і привести її до адекватного стану важко. Тобто зранку можна почитати, побачити новини, трохи вдень, перед сном не читати новини. Дотримуйтеся офіційних повідомлень щодо повітряної тривоги, перебувайте в укриттях. Але більше, ніж пів години-година сумарно на добу в інформаційному просторі не перебувайте.
По-друге, не забуваємо про обов'язкові побутові справи. Паніка вмикається тоді, коли ми абсолютно не займаємося тим, до чого звикли. Тому перемикайтеся на ті справи, які робили до війни. Якщо ви маєте можливість працювати, намагайтеся працювати. Зрозуміло, що може бути не той емоційний фон, щоб повністю поринути в роботу, але намагайтеся виконувати свої функціональні обов'язки.
По-третє, якщо ви перебуваєте поруч із людьми зі слабкою психікою, із дітьми, які не можуть ще керувати своїми емоціями, то, як би вам не було страшно, переповнювала злість чи агресія, намагайтеся керувати своїми емоціями.
Намагайтеся розслаблятися через заняття хобі, те що зараз доступне: малювання, коли немає світломаскувального режиму, співи, прослуховування музики, фізичні вправи, зарядка, гімнастика, перегляд фільмів ваших улюблених жанрів. Це розвантажує нервову систему. Також читайте книги. Намагайтеся спілкуватися з рідними не тільки на тему війни і обміну новинами, але й на нейтральні теми, обговорюйте плани на найближче майбутнє.
Кризові психологи, які зараз працюють на війні, для зменшення рівня тривожності радять.
Повернися до рутини. Займайся звичними справами: чисти зуби, мий посуд, прибирай оселю, працюй, якщо є робота. Якщо важко сфокусуватися, напиши список справ на ранок, обід та вечір на аркуші паперу і просто постарайся слідувати ньому.
Не читай новини в режимі нон-стоп: це лише посилює стрес. Заходити на ресурси новин потрібно не частіше ніж раз на годину: швидше ситуація не зміниться. А якщо станеться щось важливе, про це все одно повідомлять у чатах, дзвінках чи розкажуть сусіди.
До речі, познайомся з сусідами, якщо ви ще не познайомилися. Діяти разом легше психологічно.
Не відмовляй собі у задоволеннях навіть під час війни. І не відчувай провину за те, що дозволяєш собі щось приємне. Це додасть сил рухатися далі і, можливо, допомогти ще комусь. А це вже дуже багато.
Роби те, що тобі допомагає, навіть якщо комусь це здається дивним чи неправильним. Хтось пропускає все через емоції, тому впоратися з тяжким стресом йому допомагає перегляд фільмів чи музика. Когось тримає віра. Хтось знімає стрес через спорт чи активні дії. Усі засоби підходять. Не засуджуй себе та інших за те, як хтось бореться зі стресом.
Якщо хочеш приєднатися до захисту країни, але воювати не вмієш – допоможи армії та тим, хто бере участь у активному спротиві чи забезпечує інфраструктуру. Відправ гроші на армію, купи та передай продукти, допоможи знайомим пенсіонерам, які залишилися без підтримки, купи квиток до зоопарку, навіть якщо туди не підеш, переведи гроші притулку для тварин, відправ повідомлення підтримки знайомому військовому. Будь-яка, навіть найменша допомога, послужить спільній справі – перемогти та відбудувати все краще, ніж було.
Як допомогти людині при панічній атаці або в шоковому стані
Якщо людина знаходиться в шоковому стані після бомбардування або у неї трапилася панічна атака, можеш зробити наступне:
- якщо є можливість, вивести людину на свіже повітря. Якщо ні, посадити або покласти та дати попити води;
- підтримувати тілесний контакт – взяти за руку або обійняти, якщо це хтось із близьких. Фізичний контакт – базова, але дуже важлива річ, яка допомагає відчути присутність у реальності через тіло;
- після фізичного контакту переходити до розмов. Запитати, що людина бачить навколо себе, чи бачить вона Вас. Запитати, наприклад, чи в окулярах Ви або якого кольору на куртка. Це поверне людину в реальність;
- весь цей час тримати свій тон під контролем, говори спокійно, щоб не здалося, що Ви теж у паніці. Намагатися дихати разом із постраждалим та переводити дихання на живіт;
- використовуй техніку дихання квадратом. Можна дихати разом із «підопічним»:
1. Повільно вдихнути на 1-2-3-4.
2. Пауза 1-2-3-4.
3. Видихнути на 1-2-3-4.
4. Пауза 1-2-3-4.
При цьому малювати очима квадрат.
А чого точно не можна робити, коли хтось панікує, то це говорити «контролюй себе», «заспокойся», «візьми себе в руки».. Краще сказати: «я тут, я з тобою, я нікуди не піду, дихай».
Шляхи реабілітації дітей та учнівської молоді (під час війни)
Війна, на жаль, продовжується, але загальноосвітні та позашкільні заклади освіти поволі повертаються до дистанційного навчання. Багато українських вчителів наразі проводять уроки не формально, а так, щоб відволікти дітей від жахливих подій.
І саме зараз наше завдання – допомогти дітям повернути, створити хоч невеликий простір безпеки. Багато хто з них досі перебуває у стані шоку. Ми не можемо припустити, що стане тригером для травматичних реакцій, тому наші уважність, емпатія, почуття такту та відчуття опори дуже важливі, – говорить дитячий психолог Світлана Ройз.
Вона дає вчителям поради, як створити для дітей безпечний простір і зберегти свої сили, щоб їх вистачило на все.
1.Турбуйтесь про себе і намагайтесь зекономити ресурс. У вас мають бути сили витримувати погляд дитини, наповнений болем, відповідати на її запитання, витримати реакцію, щоб послабити її занепокоєння
Завдання дорослого, вчителя – створити безпечний простір, у якому б дитина відчула, що ви поруч з нею. Ідеться про простір із чітко структурованими правилами та межами контакту.
2. Якщо ви не маєте досвіду роботи з емоційним реагуванням на почуття та емоції, залучайте до співпраці психолога.
3. Не використовуйте в іграх чи під час занять образи літаків, ракет тощо. Це може травмувати дітей, які перебували під обстрілами та пережили бомбардування. Краще спиратися на образи дому, веселки, землі, води.
Навіть образ неба для багатьох з дітлахів – це джерело небезпеки. Пам’ятайте про це, плануючи заняття з учнями.
4. Якщо в роботі плануєте використовувати кубики, пам’ятайте, що конструкції з них можуть руйнуватися. А це може нагадати дітям про зруйнований будинок. Якщо діти самі обирають таку гру, то це їм допомагає.
Будьте уважними до звуків, не використовуйте гучні, різкі, схожі на сирену.
5. Не пропонуйте дітям жодних образів військової техніки. Це приймається лише тоді, коли вони самі хочуть це намалювати, виліпити чи обговорити.
6. Натомість працюйте над образами сили та стійкості й частіше просіть дитину намалювати, зобразити те, що є її силою.
Пам’ятайте, що ми маємо дати дітям стабільність у теперішній реальності, відволікати їх і розважати цікавими фактами, захопливими розповідями. Усі розмови з дітьми про війну – додаткове травмування. Зважайте на це.
1. Для дитини, яка пережила втрату, втратила близьких або будинок, абсолютно неприпустимі слова на кшталт “час лікує”, “у всьому є й хороший бік”, “подивися, який тут є хороший варіант для тебе”. Ці слова неетичні й некоректні. (Світлана Ройз).
Під час організації освітнього процесу радимо:
- у першу чергу варто віддавати перевагу навчальним програмам, інтегрованим курсам, що мають релевантний в умовах війни контент, а також адаптувати програми, добираючи теми, цікаві та корисні дітям сьогодні;
- навчання має стати цікавим, потрібним, гнучким. Тобто, доповнювати, розширювати знання отримані в школі та задовольняти індивідуальні потреби та запити дитини;
- серед освітніх технологій: дистанційна (очно-дистанційна), очна, заочна.
- створювати віртуальні класи, індивідуальну освітню траєкторію для кожного учня. Учні можуть відстежувати свої навчальні досягнення і надавати зворотний зв’язок;
- онлайн-зустрічі з дітьми: майстер-класи, ігри (гейміфікація навчання), перегляд фільмів (візуалізація навчання) тощо;
- науково-популярні лекції, авторські курси від учених, митців (медійних людей);
- спілкування дітей між собою допоможе їм відволіктися від трагічних подій, а дітям-переселенцям дасть можливість легше адаптуватися до нових умов життя, доєднатися до спільноти, поспілкуватися;
- заняття мають проводитися з використанням сукупності традиційних (учнівські виставки, конкурси, екскурсії, залучення батьків до навчально-виховного процесу тощо) та інноваційних (виставки батьківських робіт, індивідуальні навчально-виховні маршрути, майстер-класи батьків) форм виховання.
- технопарк, конкурси, ліга екологів (хіміків, генетиків, агрономів) початківців.
Важливо залучати до освітнього процесу дитячого психолога. Спілкування з психологом індивідуально або ж групові заняття допоможуть дітям і педагогам подолати стрес, а вимушено переселеним – також адаптуватися до нового середовища та почуватися в ньому більш комфортно.
Використовувати техніки, які через творчість дозволяють пройти психологічну реабілітацію. Наприклад, методика expressive sandwork ― під час якої дитина ліпить з піску і взаємодіє з фігурками. Оскільки дорослі не підказують і не задають тему, через роботу дитини можна побачити її приховані страхи та тривоги. Використовувати методики кризової психології, що зменшують паніку у дітей, технік заземлення. Наприклад, під час паніки треба зробити щось, щоб нагадати, де ти знаходишся і що відбувається (порахувати предмети поруч, пригадати улюблений запах, знайти зелені предмети, тощо).
Психологи радять не забороняти дітям гратися у війну. Часто батьки цього не розуміють і уникають, але так дитина дає собі раду з емоціями. При цьому гра ― не завжди бойові дії
Кілька порад для батьків, як підтримати себе:
думайте про майбутнє, не про минуле. Мрійте, плануйте, обговорюйте зі значущими для вас людьми, що ви зробите найпершим після встановлення миру. Такі роздуми і розмови надихають і стабілізують;
позбавтеся від почуття провини. Не звинувачуйте себе в тому, що сталося, або в тому, що ви щось зробили не так. Ви зробили все, що могли на той момент. Крапка;
намагайтеся їсти і спати. Якщо харчування є, їжте, а не намагайтеся нагодувати тільки дитину. Намагайтеся спати, коли це можливо. Ваш фізичний стан – гарантія безпеки вашої дитини;
просіть про допомогу. Якщо ви потребуєте допомоги або підтримки, попросіть про неї. Звертатися за допомогою – не соромно;
говоріть про свої емоції. Спілкуйтеся з дорогими для вас людьми, говорите про свої емоції і переживання. Телефонуйте рідним. Просте “як ти?” здатне надихнути і вас, і того, кому ви телефонуєте.
якщо відчуваєте потребу – зателефонуйте на гарячу лінію підтримки, поспілкуйтеся з професіоналами, щоб максимально забезпечити свою емоційну стабільність в цей непростий час. (Джерело: Освітній центр Верховної Ради)
Директор НЕНЦ Володимир ВЕРБИЦЬКИЙ
Поведінкові стратегії щодо збереження здоров’я, медико-біологічної та валеологічної реабілітації дітей та молоді в умовах воєнного стану
Опинившись в умовах бойових дій, важливо дотримуватися правил безпеки, щоб захистити себе та своїх близьких
Статистика свідчить про те що, саме неправильні дії та паніка, під час військових дій, є основною причиною численних жертв у подібних ситуаціях. Кращий спосіб врятуватися - це уникнути загрози заздалегідь. Якщо навколо, стрімко розгортаються бойові дії, дуже важливо не перебувати в місцях, де ризик виявитися випадковою жертвою найбільш великий. У збройному конфлікті, в першу чергу, наносяться удари по ключовим об'єктам супротивника, критично важливим інфраструктурам, а водночас й по мирних мешканцях, що перебувають поблизу цих об'єктів.
Шляхи збереження здоров’я в умовах війни
Що робити під час повітряної тривоги, обстрілів, комендантської години
В Україні діє воєнний стан та тривають бойові дії, тож кожен українець повинен знати основні правила поведінки та дій в таких умовах.
Повітряна тривога
Якщо ви почули гудки сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають протягом декількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «Увага всім».
Увімкніть телебачення або радіо. Інформація звучатиме через офіційні канали протягом 5 хвилин після звучання сирен.
Зосередьтесь, прослухайте повідомлення та виконуйте почуті інструкції. Залишайте теле- і радіоканали увімкненими. З них може надходити подальша інформація.
Зазвичай під час тривоги на офіційних каналах звучить інформація від місцевої влади про повітряну тривогу, під час якої треба взяти запас харчів, води та прямувати до найближчого укриття.
Повідомте про почуте сусідам чи знайомим, за необхідності надайте їм допомогу.
У разі виникнення надзвичайної ситуації телефонуйте 101.
В Україні працює мобільний застосунок «повітряна тривога», який сповіщає про небезпеку у конкретному регіоні. Його можна завантажити у Google Play Market та AppStore.
Розверніться ногами у сторону пострілів та прикрийте голову руками. Коли почнуться постріли, закривайте долонями вуха та відкривайте рот - це врятує від контузії, убереже від баротравми.
Чекайте щонайменше 5 хвилин в укритті, допоки стрілянина не вщухне.
Інформація про правила поведінки під час обстрілу
На вулиці
Якщо ви почули свист снаряда (він схожий більше на шерех), а через 2–3 секунди – вибух, відразу падайте на землю. Не панікуйте: вже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів досить далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань. Однак завжди є ймовірність, що наступний снаряд полетить ближче до вас, тому швидко й уважно озирніться навколо: де можна сховатися надійніше.
Якщо є якийсь виступ, канава, будь-який інший виступ або поглиблення в землі – скористайтеся цим природним захистом. Якщо поруч є якась бетонна конструкція – потрібно лягти поруч із нею.
Приймати лежачу позицію необхідно для того, щоб знизити шанс влучення осколків. Осколки летять вгору й по дотичній. Якщо людина стоїть – більше ймовірності опинитися в них на шляху, ніж у положенні лежачи.
У транспорті
Якщо перші вибухи застали вас у дорозі в автомобілі: негайно зупиняйте машину і швидко шукайте укриття. Не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу: ви ніколи не знаєте, у який бік перенесеться вогонь, і чи не почнеться далі обстріл, скажімо, з мінометів. Крім того, бензобак вашого авто додає ризику.
У разі, якщо обстріл застав вас у маршрутному таксі, тролейбусі або трамваї – слід вимагати негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в протилежний від обстрілу бік у напрямку «від будівель і споруд» і залягти на землю. Озирніться й очима пошукайте більш надійне укриття неподалік. Перебігати або відповзати слід короткими швидкими кидками відразу після наступного вибуху.
Вдома:
Обирайте місце в кутку та недалеко від виходу, щоб миттєво залишити будинок у разі влучення снаряду. Ховайтесь у підвалі або іншому заглибленому укритті, між несучими стінами.
Ніколи не підходьте до снарядів, мін, бомб та інших боєприпасів, що не розірвалися - це смертельно небезпечно!
У кризових умовах проти вас діятимуть численні фактори, зокрема емоції. Тому пам’ятайте, що в критичний момент необхідно бути зібраними й сфокусованими, не реагувати на можливі провокації. Від цього залежатиме ваша безпека.
Радимо дослухатися таких порад:
· Завжди носіть із собою документ, що посвідчує особу. Гроші й документи тримайте в різних місцях: так у вас буде більше шансів їх зберегти.
· Тримайте в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати, хронічні захворювання тощо).
· Намагайтеся якнайменше перебувати поза житлом і роботою без важливої причини, уникайте місць скупчення людей.
· За можливості уникайте демонстрації патріотичної атрибутики: це може спровокувати агресора.
· Пам’ятайте, де розташовані найближчі від оселі, роботи чи місць, які ви часто відвідуєте, сховища та укриття.
У жодному разі:
· Не повідомляйте про свої плани людям із сумнівною репутацією та малознайомим.
· Не сперечайтеся з незнайомими людьми, щоб уникнути можливих провокацій.
· Уникайте колон техніки й не стійте біля військових машин.
· Не фотографуйте й не знімайте відео в присутності людей у військовій формі. Не намагайтеся зафіксувати їхні дії.
· Не спостерігайте за ходом військових дій, ховайтеся одразу, як почуєте постріли.
· Не носіть із собою зброї, не показуйте військовим нічого, що навіть за формою може нагадувати зброю.
· Не підбирайте покинутої зброї або боєприпасів.
· Не торкайтеся вибухонебезпечних або просто невідомих чужих речей, бо звичайні побутові предмети можуть бути заміновані. Натомість негайно повідомте про них територіальні органи ДСНС та МВС за телефонами 101 та 102.
· Не носіть армійської форми, камуфльованого одягу чи одягу з шевронами. Надавайте перевагу одягу темних кольорів, що не привертає уваги. Уникайте будь-яких символів, адже вони можуть викликати непередбачувану реакцію.
Більшість міських жителів по всій країні тепер чудово знають, де ховатися від авіа- та ракетних ударів і що потрібно брати з собою, але незважаючи на таку підкованість, багатьох продовжують накривати емоції та паніка у місцях укриттів.
Зараз узагальнимо, які об’єкти підходять для укриття, а які ні.
Не підходять для укриття:
Під’їзди будь-яких будівель, навіть невеликі прибудовані споруди. Від багатоповерхових / багатоквартирних будинків взагалі слід відбігти хоча б метрів на 30–50, бо є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення підвалів таких будівель тягне ризик моментального пожежі або задимленості.
Різна техніка (не можна ховатися, скажімо, під вантажівкою або під автобусом);
Зовні під стінами сучасних будівель. Нинішні бетонні «коробки» не мають ні найменшого запасу міцності й легко розсипаються (або «складаються») не тільки від прямого влучення, але навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик зсувів і завалів.
Не можна ховатися під стінами офісів і магазинів: від вибухової хвилі зверху буде падати багато скла; це не менш небезпечно, ніж металеві осколки снарядів.
Іноді люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, закладених контейнерами, заставлених ящиками, будматеріалами тощо (діє підсвідомий рефлекс: сховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі.
Часом люди зі страху стрибають у річку, у ставок, фонтан і т. д. Вибух бомби або снаряда у воді, навіть на значній відстані, дуже небезпечні через сильний гідроудар, що може призвести до важкої контузії.
Підходять для укриття:
- спеціально обладнані бомбосховища. Від звичайного підвалу це бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції й наявністю двох (і більше) виходів на поверхню
- підземні переходи;
- метро (ідеально підходить);
- канава, траншея або яма;
- широкі труби водостоку під дорогою (не варто лізти занадто глибоко, максимум на 3–4 метри);
- вздовж високого бордюру або фундаменту паркана;
- дуже глибокі підвали під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи);
- підземне овочесховище, силосна яма і т. п.;
- оглядова яма відкритого (на повітрі) гаража або СТО;
- каналізаційні труби поруч із вашим будинком, це дуже добрий сховок (але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важкий люк? Важливо також, щоб це була саме каналізація або водопостачання – у жодному разі не газова магістраль!);
- ями-«воронки», що залишилися від попередніх обстрілів або авіанальотів.
У гіршому разі – коли в полі зору немає укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю й лежіть, закривши голову руками. Переважна більшість снарядів і бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту або асфальту, тому осколки в момент вибуху розлітаються на висоті не менше ніж 30–50 см над поверхнею.
Отже, загальне правило: укриття має бути хоч мінімально поглибленим і, разом із тим, має перебувати подалі від споруд, які можуть обрушитися зверху у разі прямого влучення або спалаху. Ідеальний захист дає траншея або канава (подібна окопу) завглибшки 1–2 метри, на відкритому місці.
Сховавшись в укриття, лягайте й обхопіть голову руками. Відкрийте рот – це вбереже від контузії у разі близького розриву снаряда або бомби.
Не панікуйте. Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл точно закінчиться. Можна подумки рахувати хвилини. По-перше, це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічно, максимум двадцять хвилин; авіаналіт – значно менше. У наш час не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників не застосовуються.
Що можна, а що не можна робити в бомбосховищах, як зберігати здоровий глузд, допомогти собі та оточуючим легше пережити важкі моменти війни.
Опинившись у сховищі, чи підвальних приміщеннях, треба памʼятати про базові правила поведінки.
Правило перше. В укриття потрібно приходити із запасом їжі на два дні та з необхідними речами, які не займуть багато місця. Якщо ви з твариною, подбайте і про неї. Можна брати із собою легкі підстилки, невеликі подушки чи туристичні килимки.
Правило друге. Тримайтеся завжди разом. Проте дітей, людей похилого віку та хворих радять розміщувати окремо або ближче до повітроводів.
Правило третє. Заповнений людьми притулок потрібно при можливості прибирати щодня і обов’язково обробляти дезінфікуючими засобами.
Правило четверте. У сховищі не можна курити і шуміти, запалювати без дозволу гасові лампи, свічки. Не можна без дозволу пересувати предмети. Якщо лежачих місць замало, потрібно організувати графік відпочинку.
Правило п’яте. Не піднімати паніку та не розмовляти на політичні та релігійні теми. Не провокувати скандали та сварки. Якщо є діти, намагатися розмовляти та підтримувати їх. Якщо є можливість, ділитися їжею та предметами першої потреби.
Правило шосте. Якщо до притулку зайшли підозрілі люди, у них треба попросити документи, у воєнний час допустимий і обшук. Головне робити це спокійно та без паніки.
Правило сьоме. Виходити з укриття після інформації про те, що навколо безпечно або якщо у самому укритті стало небезпечно (пожежа, підвищена концентрація шкідливих газів, закінчується повітря).
Якщо у людини клаустрофобія?
Якщо у вас виник напад клаустрофобії, постарайтеся розслабитися та контролювати дихання, не допускаючи переривчастих вдихів. Виберіть деталь інтер’єру та сконцентруйтеся на ній
В укритті заздалегідь слід подбати про місце для сидіння чи лежання, ізольоване від холодного бетону чи металу. Бажано не спиратися спиною на холодний бетон і не лягати на підлогу без утеплення, не знімати взуття.
Бажано подбати про запас чистої питної води. Не вживати брудну та погано очищену воду – вона може стати джерелом кишкових інфекцій. Якщо у доступі лише не очищена вода, її слід прокип’ятити.
Дбайте про чистоту рук. Використовуйте санітайзери у разі неможливості мити руки. Крем дозволить захисту шкіру від пересихання та утворення тріщин, які можуть стати воротами для інфекцій.
Ретельно перевіряйте термін придатності харчових продуктів. Першими треба спожити продукти, що мають короткий термін зберігання. Відмовтеся від вживання прострочених продуктів, харчів, пакування яких пошкоджено, та таких, що мають ознаки цвілі та псування. Тривалий термін зберігання мають такі продукти:
§ Хлібці та сухе печиво без начинки
§ М’ясні, рибні та овочеві консерви
§ Горіхи, насіння, сухофрукти
§ Шоколад, злакові батончики
§ Рослинні олії
Для маленьких дітей варто запастись зерновими продуктами швидкого приготування, а за можливості – готовими овочевими чи м’ясними пюре, які споживаються без підігріву та обробки.
В разі появи симптомів харчового отруєння – нудоти, блювання, появи діареї – рекомендовано отримати медичну консультацію та пити багато рідини.
Намагайтесь дотримуватись дистанції від людей, що мають ознаки захворювання, і використовуйте захисну маску якщо самі маєте ознаки хвороби. Адже попри відсутність інформації в новинах, гострі респіраторні захворювання, а саме грип та COVID-19, не зникли
Не варто переміщайтися без потреби і шуміти. Іноді через тривогу дуже складно всидіти на одному місці. Переживання за своє життя та життя близьких, які перебувають з вами, хвилювання за тих, хто міг залишитися зовні, часто відсутність зв’язку із зовнішнім світом та гучні звуки зовні – все це дуже вимотує нервову систему. Саме тому, у такий момент найкраще постаратися сісти на одному місці та стежити за диханням. Не варто ходити взад-вперед у місці укриття, адже таким чином ви створюватимете зайву напругу, як для себе, так і для людей, які знаходяться разом з вами. Займіть максимально зручне положення і слухайте свій організм. Якщо ви перебуваєте у притулку з дітьми, заспокойте їх, почитайте казку або розкажіть щось цікаве, щоб вони не галасували і не бігали, а були у спокої поруч із вами.
Не взаємодійте зі службовими приміщеннями чи обладнанням. Найчастіше укриттями стають підвали житлових будинків, де знаходяться труби, приміщення для робітників і т.д. Якщо в метро працівники підземки відразу зупинять вас, піди ви кудись не туди, то в простих підвалах цього нема кому зробити. Тому не варто нічого чіпати, не крутити, не відламувати, не клацати і т.д. – так ви можете спровокувати поломки, через які поставите під загрозу не тільки справність комунікацій будинку, але й життя тих, хто перебуває з вами в укритті.
Ніякого вогню чи диму. У підвалах чи інших сховищах часто буває холодно, особливо якщо доводиться сидіти там ніч чи довше. Але варто пам’ятати, що розводити вогонь у погано провітрюваному приміщенні – дуже, дуже погана витівка. Також під час нервування багато курців хочуть звернутися до своїх “союзників” сигарет – але це, як ви розумієте, теж абсолютно нерозумне рішення. Нікому з ваших сусідів по укриттю точно не сподобається їдкий дим від вашої нікотинової палички. А якщо ви не палите самі, але побачили того, хто порушує правила та підпалює цигарку, можете вимагати від людини негайно припинити ці дії. Також не радимо брати в укриття легкозаймисті предмети, такі як дезодоранти та інші побутові аерозолі, перцеві балончики тощо.
Зіграти у настільні ігри. Звичайно, настілки це не найнеобхідніше у вашій тривожній валізці, але якщо є можливість, то захопити з собою дрібницю для розваги – непогана ідея. Так ви зможете потоваришувати з тими, хто чекає на закінчення повітряної тривоги у вашому укритті, трохи розслабитися і відволіктися.
Помалювати або почати писати мемуари. Може здатися, що це дурниці, але творчість завжди допомагала людям переживати найнепростіші моменти. Напевно, багато хто в школі складав вірші про нерозділене кохання, а хтось точно захоплювався малюванням на полях своїх зошитів у клітинку. Хоч ми цього не просили, але ми стали учасниками дуже важливих подій, а історія пишеться людьми, які є її свідками. Отже, саме час дати вихід своєму внутрішньому митцю.
Вигадати собі мрію та спланувати її втілення. Багато психологів сходяться на думці, що складні періоди в житті, відчай, паніку та страх людям легше переживати, коли вони знають, чому вони це роблять. Тобто, коли у вас є кінцева мета, через яку вам доводиться переживати страждання, вам легше впоратися з тим, що відбувається. Саме тому, як би парадоксально це не було, можна дозволити собі помріяти про щось світле або навіть визначити мету, якої ви хочете досягти, коли все закінчиться. Пам’ятайте, що у світі хаосу, єдине місце, де ви можете навести лад – це ваші думки. Нехай це мало в порівнянні з величезним світом, але це все для вас.
Після закінчення обстрілу (бомбардування):
Не поспішайте покидати укриття. Можливі поодинокі постріли. Залишаючи місце укриття, не поспішайте розслаблятися.
Добираючись до безпечного місця, обов’язково дивіться під ноги. Не підіймайте з землі жодних незнайомих вам предметів. У жодному разі не розбирайте самотужки завали від ракет, чекайте фахівців з аварійно-рятувальної служби, телефонуйте 102.
Що робити, якщо потрапили під завал будинку
Покличте на допомогу та повідомте, де ви перебуваєте і що з вами сталося.
Спокійно чекайте, поки розберуть завал.
Якщо вас ніхто не чує:
Спробуйте вивільнити руки та ноги.
Оцініть навколишню ситуацію, за можливістю обережно розберіть завал. Намагайтеся не зачепити те, на чому все тримається.
Якщо невпевнені в своїх силах, терпляче кличте на допомогу.
Якщо є можливість, скористайтеся телефоном, стукайте по трубах, батареях опалення.
Якщо ніхто не чує, спробуйте розбирати завал.
Звільнившись, огляньте себе, за можливістю надайте собі першу медичну допомогу.
У разі неможливості покинути будівлю, потрібно подати сигнал будь-якими способами.
В очікуванні допомоги намагайтесь уникнути переохолодження.
Якщо потрібна допомога – телефонуйте на лінію 102.
В умовах війни та бомбардування режимних об’єктів та об’єктів інфраструктури може трапитися хімічна аварія. Важливо розуміти алгоритм дій у разі надзвичайної ситуації.
Про це інформує Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України.
Хімічна аварія – це порушення технологічних процесів на виробництві, пошкодження трубопроводів, місткостей, сховищ, транспортних засобів при здійсненні перевезень і т.п., що призводять до викиду або протоки аварійно-хімічно небезпечних речовин (АХНР) в атмосферу в кількостях, що становлять небезпеку масового ураження людей та тварин.
Важливо слідувати вказівкам місцевої влади та ДСНС. Тож одразу ж після оголошення тривоги внаслідок надзвичайної ситуації відкрийте офіційні повідомлення установ та виконуйте те, що вказано в їхніх алгоритмах.
Як зрозуміти, що ви потрапили під вплив небезпечних речовин?
Хімічні сполуки можуть подразнювати очі, слизові оболонки, шкіру та дихальні шляхи. У людини може виникати утруднення дихання, кашель, виділення мокротиння, іноді і з домішками крові, нежить, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях.
При подразненні слизової оболонки очей серед симптомів почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей. При гострих отруєннях головний біль, запаморочення, загальна слабкість.
Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легень, такі як астма та емфізема.
При отруєнні хлором у людини може спостерігатися різкий біль у грудях, різь в очах, сльозотеча, задишка, сухий кашель, блювання, порушення координації рухів та поява бульбашок на шкірі.
При отруєнні аміаком серцебиття та пульс у людини прискорюються, можливі судоми, ядуха, різь в очах, сльозотеча, нежить, кашель, почервоніння і свербіж шкіри.
Як захиститися від впливу небезпечних речовин?
Якщо існує небезпека отруєння АХНР, вам необхідно швидко вийти з району зараження поперек повітряного потоку (вітру). У разі ураження аміаком спуститися на нижні поверхи будівлі, у разі ураження хлором – піднятися на верхні.
Використовуйте протигази всіх типів, за їх відсутності – ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або 2-5% розчинами питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком).
В приміщеннях:
- провести герметизацію приміщення: щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки;
- вхідні двері «зашторити», використовуючи будь-яку щільну тканину;
- заклеїти щілини у вікнах і стиках рам плівкою, лейкопластиром;
- при появі запаху використовувати засоби захисту органів дихання - можна використати ватно-марлеву повʼязку змочену 2%-м розчином питної соди. Поза приміщенням:
- при необхідності (наявність запаху) захистити органи дихання засобами індивідуального захисту;
- не перебувати в понижених ділянках місцевості - долинах, ярах тощо;
- не перебувати довго в підвалах і в напівпідвальних приміщеннях;
- намагатись знаходитись на підвищеннях;
- слідкувати за напрямком вітру.
При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначити маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покинути цю зону.
При сприятливій зміні вітру після виходу із зони забруднення або отриманні сигналу про закінчення хімічної небезпеки:
- відкрити вікна і двері, провітрити приміщення;
- змінити верхній одяг;
- прийняти душ або вимити відкриті частини тіла з милом;
- виключити будь-які фізичні навантаження.
Харчі (овочі та фрукти) промити слабким (2%) мильно-содовим розчином.
Перша медична допомога при хімічній небезпеці При ураженні хлором:
Постраждалого необхідно негайно вивести на свіже повітря, щільніше вкрити і дати подихати парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин. Не дозволяйте потерпілому пересуватися самостійно.
Транспортувати постраждалого можна лише лежачи. У разі необхідності – зробити штучне дихання способом «рот в рот».
Основним засобом боротьби з хлором є вода.
При ураженні аміаком:
Постраждалого слід негайно винести на свіже повітря.
Транспортувати потерпілого необхідно лежачи. Забезпечити тепло та спокій, дати зволожений кисень.
Найперше правило – слухайте вказівки влади, ДСНС та інших установ, які координуватимуть на місцях.
В умовах війни важливо розуміти алгоритм дій у разі різних надзвичайних ситуацій. Одна з таких – радіаційна аварія.
Радіаційна аварія – це порушення правил безпечної експлуатації ядерно-енергетичної установки, обладнання або пристрою, при якому відбувся вихід радіоактивних продуктів або іонізуючого випромінювання за межі їх безпечної експлуатації, що призводить до опромінення населення та забруднення навколишнього середовища. Основними факторами ураження таких аварій є радіаційний вплив та радіоактивне забруднення. Аварії можуть супроводжуватися вибухами та пожежами.
Через радіаційний вплив у людини можуть бути порушені життєві функції різних органів (органи кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту тощо) та може розвиватися променева хвороба під впливом іонізуючого випромінювання.
Як діяти при оповіщенні про радіаційну аварію
Якщо у вашій місцевості трапиться радіаційна надзвичайна ситуація, вам необхідно залишатися в приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці. Це найбезпечніша дія, яку ви можете зробити.
Зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.
Заберіть всередину домашніх тварин.
Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні, не підходьте до них без нагальної потреби.
Зробіть кількаденний запас води у герметичних місткостях. Продукти загорніть у плівки і покладіть у холодильник або шафу.
Підготуйте маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання.
Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади.
Як діяти, якщо вам необхідно вийти з укриття?
Виходьте лише у разі нагальної потреби. Користуйтеся респіратором, одягніть плащ та гумові чоботи й рукавички.
Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби або лісові ягоди.
Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його трохи далі від людей і домашніх тварин.
Помийтесь. Якщо така можливість є, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани.
Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя протріть повіки, вії, вуха.
Одягніть чистий одяг.
Як безпечно харчуватися та пити воду?
Вживайте воду лише з перевірених джерел. Допоки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Упаковування захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.
Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.
Вода в інших місткостях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин. Водопровідну або колодязну воду можна використовувати для миття себе та упаковування їжі і води.
Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.
Безпечною є їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо). Також безпечною є їжа, яка зберігалася у холодильнику або морозильній камері.
Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, трохи далі від людей і тварин.
При отриманні вказівок проведіть йодну профілактику, приймаючи протягом 7 днів по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію, а для дітей віком до 2-х років - частина таблетки (0,04 г). За відсутності йодистого калію використовуйте йодистий розчин: три-п'ять крапель 5% розчину йоду на склянку води, дітям до 2-х років - 1-2 краплі.
Війна змусила багатьох із нас пережити стрес, спричинений психічними травмами, зіткнутися з депресією або посттравматичним стресовим розладом, відчути травматичний досвід переїздів та довготривалих поїздок у чужі міста та країни. Подібні ситуації мають негативні наслідки для психічного та фізичного здоров'я.
Навіщо фізична активність?
Через переживання та труднощі, вплив фізичної активності на стан здоров’я часто може бути недооцінений. Однак дослідження показують, що в умовах стресу саме адекватна фізична активність може запобігти або відстрочити початок багатьох захворювань, а також може надати терапевтичну допомогу людям з хронічними захворюваннями, які отримують лікування.
Фізичне здоров’я під час війни перебуває під особливою загрозою, а можливість отримання кваліфікованої медичної допомоги може бути обмежена. Тож підтримка фізичного здоров’я нині є першочерговим завданням. Ось кілька дієвих порад для цього:
Для цього радимо споживати інформацію дозовано та лише з офіційних джерел, робити щоденну домашню рутину, планувати подальше життя, дотримуючись правила маленьких кроків. Якщо відчуваєте потребу у психологічній допомозі - не соромтесь звернутись до психолога. До речі, “Гаряча лінія” Міністерства охорони здоров'я за номером 0 800 211 444 пропонує кваліфіковану безкоштовну допомогу психологів. Вона працює з 9 ранку до 6 вечора в робочі дні та з десятою до пʼятої у вихідні.
Наприклад, допоможіть рідним або знайомим, які є поруч з вами. Дізнайтесь, чи потрібна їм медична допомога та яка. З’ясуйте де і як вони можуть отримати необхідну медичну допомогу і як змінились правила її надання під час воєнних дій. Для детальної інформації можна телефонувати до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Також при потребі допоможіть старшим рідним отримати “Доступні ліки” за електронним рецептом.
Шлях до здорового життя починається з простих речей – з руханки з ранку, з перегляду щоденного раціону щодо більш корисних продуктів. Зверніться до сімейного лікаря за рекомендаціями щодо здорового способу життя – це входить до переліку безоплатних послуг первинної медичної допомоги. Дотримуйтесь його порад – і зовсім скоро ви відчуєте, що зʼявилось набагато більше сил.
Якщо ви або ваш лікар переїхали, ви можете звернутись до нього за допомогою телефону, месенджерів, пошти. Або – відвідати фахівця у найближчому закладі первинної медичної допомоги. Укладати для цього нову декларацію не потрібно.
Під час тривалого стресу хронічні захворювання загострюються. Проте в стресі людина гірше відчуває свої фізичні потреби, тому зміни може навіть не помічати. Тому нагадуємо про необхідність регулярно вимірювати тиск тим, хто має проблеми з серцево-судинною системою, контролювати цукор людям із діабетом. Якщо потрібних для цього засобів немає, зверніться до сімейного лікаря.
Національна служба здоров’я дбає, щоб медичні послуги були доступними для українців незалежно від їхнього місцезнаходження. Якщо ви переїхали у більш безпечне місце, ви можете попросити вашого лікаря виписати електронний рецепт на “Доступні ліки” телефоном.
Крім того, рецепт може виписати лікар найближчого закладу первинної медичної допомоги. Якщо доступу до електронної медичної системи немає – він зможе виписати паперовий рецепт.
Якщо ви у безпеці, подбайте про медичні процедури, які мали зробити до війни і відклали через воєнні дії. Якщо до війни була потреба в певних обстеженнях - візьміть направлення та пройдіть їх. Якщо вже маєте направлення до вузького спеціаліста або на дослідження, зателефонуйте в контакт-центр НСЗУ, щоб дізнатись адресу найближчого закладу, який має ресурси та де працює потрібний фахівець.
Якщо потрібна планова медична операція - візьміть направлення у лікуючого лікаря та дізнайтесь в контакт-центрі НСЗУ перелік закладів, які проводять потрібні операції під час воєнного стану.
Памʼятайте, програма медичних гарантій працює в Україні попри війну. Ви можете отримати безоплатну якісну медичну допомогу, коли цього потребуєте. (Джерело: https://tsn.ua/zdorovya/yak-zberigati-zdorov-ya-pid-chas-voyennih-diy-chek-list-2050996.html)
За можливості, необхідно подбати про необхідні щеплення для дитини та себе. Особливо актуальні сьогодні щеплення проти правця, оскільки в разі отримання травми існує ризик її забруднення та розвитку цього тяжкого захворювання. Дорослим необхідно оновлювати це щеплення кожні десять років. Якщо ви не робили цього, за можливості, зверніться до найближчого пункту первинної медичної допомоги або проконсультуйтесь зі своїм сімейним лікарем.
Під час війни люди відчувають напругу, тривогу та депресію. І бажано навчитись опанувати свої страхи, знизити рівень стресу.
За словами керівниці громадської організації "Асоціація професійного розвитку практичних психологів та психотерапевтів в Україні" Руслани Мороз, наукові дослідження свідчать про те, що більшість людей може самостійно, навіть без спеціальних професійних втручань кризових психологів слідкувати за тим, щоб бути в певному психоемоційному стані рівноваги, відновлювати свою саморегуляцію.
"Перш за все ми знаємо, що на наш психоемоційний стан впливають негативні новини. І якщо слідкувати за обсягом вживання цих новин, і знати вже межу за якою втрачається контроль, то треба ці новини дізнаватись в мінімальному обсязі", — каже Руслана Мороз.
За словами практикуючої психологині Тетяни Іванової, необхідно пам’ятати про психологічну гігієну.
По-перше, обов'язково маємо дозувати новини, тому що їх багато і звідусіль, зараз вони не надто приємні. Якщо постійно спостерігається негативний фон, наша психіка дуже швидко дестабілізується і привести її до адекватного стану важко. Тобто зранку можна почитати, побачити новини, трохи вдень, перед сном не читати новини. Дотримуйтеся офіційних повідомлень щодо повітряної тривоги, перебувайте в укриттях. Але більше, ніж пів години-година сумарно на добу в інформаційному просторі не перебувайте.
По-друге, не забуваємо про обов'язкові побутові справи. Паніка вмикається тоді, коли ми абсолютно не займаємося тим, до чого звикли. Тому перемикайтеся на ті справи, які робили до війни. Якщо ви маєте можливість працювати, намагайтеся працювати. Зрозуміло, що може бути не той емоційний фон, щоб повністю поринути в роботу, але намагайтеся виконувати свої функціональні обов'язки.
По-третє, якщо ви перебуваєте поруч із людьми зі слабкою психікою, із дітьми, які не можуть ще керувати своїми емоціями, то, як би вам не було страшно, переповнювала злість чи агресія, намагайтеся керувати своїми емоціями.
Намагайтеся розслаблятися через заняття хобі, те що зараз доступне: малювання, коли немає світломаскувального режиму, співи, прослуховування музики, фізичні вправи, зарядка, гімнастика, перегляд фільмів ваших улюблених жанрів. Це розвантажує нервову систему. Також читайте книги. Намагайтеся спілкуватися з рідними не тільки на тему війни і обміну новинами, але й на нейтральні теми, обговорюйте плани на найближче майбутнє.
Кризові психологи, які зараз працюють на війні, для зменшення рівня тривожності радять.
Повернися до рутини. Займайся звичними справами: чисти зуби, мий посуд, прибирай оселю, працюй, якщо є робота. Якщо важко сфокусуватися, напиши список справ на ранок, обід та вечір на аркуші паперу і просто постарайся слідувати ньому.
Не читай новини в режимі нон-стоп: це лише посилює стрес. Заходити на ресурси новин потрібно не частіше ніж раз на годину: швидше ситуація не зміниться. А якщо станеться щось важливе, про це все одно повідомлять у чатах, дзвінках чи розкажуть сусіди.
До речі, познайомся з сусідами, якщо ви ще не познайомилися. Діяти разом легше психологічно.
Не відмовляй собі у задоволеннях навіть під час війни. І не відчувай провину за те, що дозволяєш собі щось приємне. Це додасть сил рухатися далі і, можливо, допомогти ще комусь. А це вже дуже багато.
Роби те, що тобі допомагає, навіть якщо комусь це здається дивним чи неправильним. Хтось пропускає все через емоції, тому впоратися з тяжким стресом йому допомагає перегляд фільмів чи музика. Когось тримає віра. Хтось знімає стрес через спорт чи активні дії. Усі засоби підходять. Не засуджуй себе та інших за те, як хтось бореться зі стресом.
Якщо хочеш приєднатися до захисту країни, але воювати не вмієш – допоможи армії та тим, хто бере участь у активному спротиві чи забезпечує інфраструктуру. Відправ гроші на армію, купи та передай продукти, допоможи знайомим пенсіонерам, які залишилися без підтримки, купи квиток до зоопарку, навіть якщо туди не підеш, переведи гроші притулку для тварин, відправ повідомлення підтримки знайомому військовому. Будь-яка, навіть найменша допомога, послужить спільній справі – перемогти та відбудувати все краще, ніж було.
Як допомогти людині при панічній атаці або в шоковому стані
Якщо людина знаходиться в шоковому стані після бомбардування або у неї трапилася панічна атака, можеш зробити наступне:
- якщо є можливість, вивести людину на свіже повітря. Якщо ні, посадити або покласти та дати попити води;
- підтримувати тілесний контакт – взяти за руку або обійняти, якщо це хтось із близьких. Фізичний контакт – базова, але дуже важлива річ, яка допомагає відчути присутність у реальності через тіло;
- після фізичного контакту переходити до розмов. Запитати, що людина бачить навколо себе, чи бачить вона Вас. Запитати, наприклад, чи в окулярах Ви або якого кольору на куртка. Це поверне людину в реальність;
- весь цей час тримати свій тон під контролем, говори спокійно, щоб не здалося, що Ви теж у паніці. Намагатися дихати разом із постраждалим та переводити дихання на живіт;
- використовуй техніку дихання квадратом. Можна дихати разом із «підопічним»:
1. Повільно вдихнути на 1-2-3-4.
2. Пауза 1-2-3-4.
3. Видихнути на 1-2-3-4.
4. Пауза 1-2-3-4.
При цьому малювати очима квадрат.
А чого точно не можна робити, коли хтось панікує, то це говорити «контролюй себе», «заспокойся», «візьми себе в руки».. Краще сказати: «я тут, я з тобою, я нікуди не піду, дихай».
Шляхи реабілітації дітей та учнівської молоді (під час війни)
Війна, на жаль, продовжується, але загальноосвітні та позашкільні заклади освіти поволі повертаються до дистанційного навчання. Багато українських вчителів наразі проводять уроки не формально, а так, щоб відволікти дітей від жахливих подій.
І саме зараз наше завдання – допомогти дітям повернути, створити хоч невеликий простір безпеки. Багато хто з них досі перебуває у стані шоку. Ми не можемо припустити, що стане тригером для травматичних реакцій, тому наші уважність, емпатія, почуття такту та відчуття опори дуже важливі, – говорить дитячий психолог Світлана Ройз.
Вона дає вчителям поради, як створити для дітей безпечний простір і зберегти свої сили, щоб їх вистачило на все.
1.Турбуйтесь про себе і намагайтесь зекономити ресурс. У вас мають бути сили витримувати погляд дитини, наповнений болем, відповідати на її запитання, витримати реакцію, щоб послабити її занепокоєння
Завдання дорослого, вчителя – створити безпечний простір, у якому б дитина відчула, що ви поруч з нею. Ідеться про простір із чітко структурованими правилами та межами контакту.
2. Якщо ви не маєте досвіду роботи з емоційним реагуванням на почуття та емоції, залучайте до співпраці психолога.
3. Не використовуйте в іграх чи під час занять образи літаків, ракет тощо. Це може травмувати дітей, які перебували під обстрілами та пережили бомбардування. Краще спиратися на образи дому, веселки, землі, води.
Навіть образ неба для багатьох з дітлахів – це джерело небезпеки. Пам’ятайте про це, плануючи заняття з учнями.
4. Якщо в роботі плануєте використовувати кубики, пам’ятайте, що конструкції з них можуть руйнуватися. А це може нагадати дітям про зруйнований будинок. Якщо діти самі обирають таку гру, то це їм допомагає.
Будьте уважними до звуків, не використовуйте гучні, різкі, схожі на сирену.
5. Не пропонуйте дітям жодних образів військової техніки. Це приймається лише тоді, коли вони самі хочуть це намалювати, виліпити чи обговорити.
6. Натомість працюйте над образами сили та стійкості й частіше просіть дитину намалювати, зобразити те, що є її силою.
Пам’ятайте, що ми маємо дати дітям стабільність у теперішній реальності, відволікати їх і розважати цікавими фактами, захопливими розповідями. Усі розмови з дітьми про війну – додаткове травмування. Зважайте на це.
1. Для дитини, яка пережила втрату, втратила близьких або будинок, абсолютно неприпустимі слова на кшталт “час лікує”, “у всьому є й хороший бік”, “подивися, який тут є хороший варіант для тебе”. Ці слова неетичні й некоректні. (Світлана Ройз).
Під час організації освітнього процесу радимо:
- у першу чергу варто віддавати перевагу навчальним програмам, інтегрованим курсам, що мають релевантний в умовах війни контент, а також адаптувати програми, добираючи теми, цікаві та корисні дітям сьогодні;
- навчання має стати цікавим, потрібним, гнучким. Тобто, доповнювати, розширювати знання отримані в школі та задовольняти індивідуальні потреби та запити дитини;
- серед освітніх технологій: дистанційна (очно-дистанційна), очна, заочна.
- створювати віртуальні класи, індивідуальну освітню траєкторію для кожного учня. Учні можуть відстежувати свої навчальні досягнення і надавати зворотний зв’язок;
- онлайн-зустрічі з дітьми: майстер-класи, ігри (гейміфікація навчання), перегляд фільмів (візуалізація навчання) тощо;
- науково-популярні лекції, авторські курси від учених, митців (медійних людей);
- спілкування дітей між собою допоможе їм відволіктися від трагічних подій, а дітям-переселенцям дасть можливість легше адаптуватися до нових умов життя, доєднатися до спільноти, поспілкуватися;
- заняття мають проводитися з використанням сукупності традиційних (учнівські виставки, конкурси, екскурсії, залучення батьків до навчально-виховного процесу тощо) та інноваційних (виставки батьківських робіт, індивідуальні навчально-виховні маршрути, майстер-класи батьків) форм виховання.
- технопарк, конкурси, ліга екологів (хіміків, генетиків, агрономів) початківців.
Важливо залучати до освітнього процесу дитячого психолога. Спілкування з психологом індивідуально або ж групові заняття допоможуть дітям і педагогам подолати стрес, а вимушено переселеним – також адаптуватися до нового середовища та почуватися в ньому більш комфортно.
Використовувати техніки, які через творчість дозволяють пройти психологічну реабілітацію. Наприклад, методика expressive sandwork ― під час якої дитина ліпить з піску і взаємодіє з фігурками. Оскільки дорослі не підказують і не задають тему, через роботу дитини можна побачити її приховані страхи та тривоги. Використовувати методики кризової психології, що зменшують паніку у дітей, технік заземлення. Наприклад, під час паніки треба зробити щось, щоб нагадати, де ти знаходишся і що відбувається (порахувати предмети поруч, пригадати улюблений запах, знайти зелені предмети, тощо).
Психологи радять не забороняти дітям гратися у війну. Часто батьки цього не розуміють і уникають, але так дитина дає собі раду з емоціями. При цьому гра ― не завжди бойові дії
Кілька порад для батьків, як підтримати себе:
думайте про майбутнє, не про минуле. Мрійте, плануйте, обговорюйте зі значущими для вас людьми, що ви зробите найпершим після встановлення миру. Такі роздуми і розмови надихають і стабілізують;
позбавтеся від почуття провини. Не звинувачуйте себе в тому, що сталося, або в тому, що ви щось зробили не так. Ви зробили все, що могли на той момент. Крапка;
намагайтеся їсти і спати. Якщо харчування є, їжте, а не намагайтеся нагодувати тільки дитину. Намагайтеся спати, коли це можливо. Ваш фізичний стан – гарантія безпеки вашої дитини;
просіть про допомогу. Якщо ви потребуєте допомоги або підтримки, попросіть про неї. Звертатися за допомогою – не соромно;
говоріть про свої емоції. Спілкуйтеся з дорогими для вас людьми, говорите про свої емоції і переживання. Телефонуйте рідним. Просте “як ти?” здатне надихнути і вас, і того, кому ви телефонуєте.
якщо відчуваєте потребу – зателефонуйте на гарячу лінію підтримки, поспілкуйтеся з професіоналами, щоб максимально забезпечити свою емоційну стабільність в цей непростий час. (Джерело: Освітній центр Верховної Ради)
Директор НЕНЦ Володимир ВЕРБИЦЬКИЙ
4. Про організацію роботи закладів позашкільної освіти
Відповідно до Закону України «Про освіту» позашкільна освіта є невід’ємним складником системи освіти, яка створює додаткові можливості для духовного, інтелектуального і фізичного розвитку дітей та підлітків.
В умовах збройної агресії російської федерації заклади позашкільної освіти продовжують активно працювати, організовуючи освітній процес, виховання, розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді, забезпечуючи їх змістовне дозвілля та психологічну підтримку.
Залежно від безпекової ситуації освітній процес у позашкільних закладах освіти здійснюється за дистанційною та змішаною формами навчання.
За оперативними даними, станом на 11 квітня 2022 року частина закладів позашкільної освіти у Донецькій, Луганській, Запорізькій, Київській, Харківській, Херсонській, Чернігівській, Миколаївській та Дніпропетровській областях припинили свою діяльність у зв’язку з бойовими діями або окупацією. Не працюють заклади позашкільної освіти, які перебували або перебувають у зоні активних бойових дій у Київській та Донецькій областях.
В результаті авіаударів та обстрілів ворожою технікою пошкоджено деякі заклади позашкільної освіти у Миколаївській, Чернігівській, Луганській, Харківській та Київській областях.
Зазнала руйнувань частина закладів позашкільної освіти на підконтрольній Україні території в Донецькій області.
Враховуючи, що частина закладів позашкільної освіти постраждали або зазнали руйнувань під час воєнних дій та виключне значення позашкільної освіти для патріотичного виховання дітей, просимо, керуючись статтею 14 Закону України «Про позашкільну освіту» і статтями 32 і 44 Закону України мережі закладів позашкільної освіти в регіонах, запровадивши мораторій на їх закриття, реформування, злиття або об’єднання.
Для забезпечення організаційних аспектів діяльності закладів позашкільної освіти Міністерство освіти і науки України пропонує керуватися відповідними нормативно-правовими документами:
Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення
воєнного стану в Україні» (https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397)
; Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»
від 15.03.2022 №2136-IX (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2136-
20?msclkid=889d9c93b04711ecbe29d874423f7990#Text); постанова Кабінету
Міністрів України від 13.03.2022 № 267 «Деякі питання затвердження
фінансових документів та казначейського обслуговування в умовах воєнного
стану» (https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-zatverdzhennya-finansovih-
dokumentiv-ta-kaznachejskogo-obslugovuvannya-v-umovah-voyennogo-stanu-267);
листи МОН від 06.03.2022 № 1/3371-22 «Про організацію освітнього процесу в
умовах військових дій» (https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86062/); від
18.03.2022 № 1\3544-22 «Про забезпечення освітнього процесу в закладах
позашкільної освіти під час дії воєнного стану» (https://hoippo.km.ua/?p=5418);
від 19.03.2022 №1/3556-22 «Закладам освіти, установам, які вимушені змінити
місце розташування у зв’язку з проведенням в місцях їх розташування бойових
дій або тимчасовою окупацією території України, необхідно перейти на
обслуговування до органів казначейства за новою адресою розташування»
(https://mon.gov.ua/ua/npa/zakladam-osviti-ustanovam-yaki-vimusheni-zminiti-
misce-roztashuvannya-u-zvyazku-provedennyam-v-miscyah-yih-roztashuvannya-
bojovih-dij-abo-timchasovoyu-okupaciyeyu-teritoriyi-ukrayini-neobhidno-perejti-na-
obslugovuvannya-); від 29.03.2022 № 1/3737-22 «Про забезпечення
психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного
стану» (https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zabezpechennya-psihologichnogo-suprovodu-
uchasnikiv-osvitnogo-procesu-v-umovah-voyennogo-stanu-v-ukrayini), від
04.04.2022 № 1/3872-22 «Про методичні рекомендації «Перша психологічна
допомога. Алгоритм дій»
https://drive.google.com/file/d/16esXuCScmCqB5kXLugnkKm-E6SaKg1u0/view.
Просимо також керівників закладів позашкільної освіти неухильно дотримуватись трудового законодавства. Необхідні роз’яснення щодо трудових відносин під час воєнного стану можна знайти на сайті Міністерства економіки України за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=316d6215-7fd2-4e9b-b6a5-e8833d29f065&tag=TrudoviVidnosiniVUmovakhVonnogoStanu.
Відповідно до Плану всеукраїнських і міжнародних організаційно-масових заходів з дітьми та учнівською молоддю на 2022 рік (за основними напрямами позашкільної освіти), затвердженого наказом МОН від 15.12.2021 № 1379З, кожний із запланованих заходів координує відповідний державний центр позашкільної освіти МОН, який в установленому порядку надаватиме повну інформацію учасникам про формат і терміни проведення зазначених заходів. Наразі триває підготовка до проведення Ш етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України та Ш етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).
В умовах військових дій найбільшої актуальності набувають системи комунікації з дітьми, їхніми батьками, сім’ями, педагогами та запровадження нових актуальних форм роботи. Як показала практика, педагогічні працівники закладів позашкільної освіти адаптують заняття до умов сьогодення, пропонують вихованцям майстер-класи, вікторини, віртуальні подорожі, екскурсії, мультимедійні презентації, здійснення проєктної та дослідницької діяльності, докладають усіх зусиль для організації різноманітних активностей для дітей та їх родин. Усі заклади висвітлюють свою діяльність і здобутки в електронних мережах (Facebook, YouТube, Telegram), а також на своїх сайтах.
Важливою для закладів позашкільної освіти всіх типів є робота, спрямована на:
формування у дітей медіаграмотності, вміння грамотно та виважено споживати та поширювати інформацію;
формування уявлень про небезпеку у віртуальному просторі, та засвоєння правил безпечного користування інтернетом та основних способів захисту;
проведення систематичної роз’яснювальної та інформаційної роботи щодо мінної небезпеки, правил поведінки у разі виявлення небезпечних предметів;
проведення заходів для педагогів щодо вивчення особливостей комунікації з дітьми під час війни, знайомств з методами психологічної допомоги та самодопомоги в умовах війни, загальної обізнаності щодо вікової психології.
Враховуючи специфіку роботи закладів позашкільної освіти за основними напрямами позашкільної освіти Міністерство освіти і науки України рекомендує:
Закладам військово-патріотичного та туристсько-краєзнавчого напряму:
створювати телеграм-канали на якому публікувати навчальні матеріали, відео, методичні матеріали, проводити конкурси, відео та фото контенти з патріотичного виховання, туристичної та краєзнавчої роботи;
збільшити кількість цікавих заходів з висвітлення історії України та козацтва;
співпрацювати з волонтерськими організаціями щодо надання підтримки вихованцям із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, із числа внутрішньо переміщених осіб;
проводити онлайн ігри та онлайн змагання з історії українського війська. Закладам еколого-натуралістичного напряму:
застосовувати форми дистанційного навчання, проводити цікаві майстер-класи, фотопленери, віртуальні квести та екодослідництво;
продовжувати роботу відділень Природничої школи, віртуальні подорожі та екскурсії;
створювати зоохостели та флорохостели для тварин та рослин при закладах позашкільної освіти.
залучати дітей разом з батьками до роботи за доглядом домашніх тварин, які втратили своїх господарів під час воєнних дій. Час, проведений із рослинами та тваринами відволікає дітей від пережитого;
пропонувати гуртківцям цікавий пізнавальний матеріал, перегляди навчальних фільмів з різноманітними дослідами;
застосовувати корекційні заняття та тренінги (терапія малюнком, театралізована арт-терапія, ігрова терапія тощо)..
Закладам художньо-естетичного напряму:
організовувати художні майстерні, відеолекції та відеоуроки з історії культури України у форматі Zoom;
проводити віртуальні екскурсії музеями України та світу;
організовувати виконання дитячих художніх робіт для підтримки захисників України та відправки їх воїнам Збройних Сил України, Військово-Морських Сил України, Повітряних Сил ЗСУ, Національної гвардії України, територіальної оборони та добровільних військових формувань;
долучати вихованців вокальних колективів до майстер-класів, що проводять метри світової музики, які розміщуються на каналі Telegram;
організовувати мистецькі гостини за участі відомих майстрів народної творчості свого регіону;
залучати дітей до режисерсько-постановочної роботи в театральних колективах, іншої роботи з підготовки вистав (оформлення сцени, підготовка костюмів тощо);
проводити в дистанційних форматах (Zoom, Viber, Telegram та інших) заняття з основ хореографічного мистецтва як засобу відновлення фізичного та психічного здоров’я дитини;
проводити онлайн-фестивалі, виставки та челенджі мистецького спрямування;
залучати дітей та молодь до науково-дослідницької діяльності на культурологічну тематику;
залучати органи учнівського самоврядування до волонтерської діяльності та надання посильної допомоги тимчасово переміщеним сім’ям;
проводити онлайн фестивалі та челенджі.
Закладам науково-технічного напряму:
створювати відео-хаби на ютуб-каналі на якому розміщувати відеозаписи (майстер-класи, мистецькі виступи та корисні поради);
організовувати роботу дітей у віртуальних групах, використовуючи онлайн платформу ZOOM та MEET.
застосовувати новітні форми дистанційного навчання: мультимедійні презентаційні меседжі, інформаційно-навчальні відеоролики, готувати тематичні відеофільми, тематичні відео виставки;
розробляти нові моделі, окремі деталі, здійснювати підбірку та демонстрацію фотографій моделей, відео демонстрацію запусків (літаки, судна, човни тощо) з технічних видів спорту;
долучатися до заходів, які допомагають навчитися розрізняти фейки та інші види інформаційних повідомлень в інтернеті. Закладам науково-дослідницького напряму:
передбачити можливість асинхронного навчання, формуючи матеріали для самостійного опрацювання в Гугл-класрумах, на Ютуб-, чи Телеграм-каналах та на офіційних сайтах закладів;
здійснювати відеозапис занять та надавати учасникам доступ до цих відео;
швидко реагувати на зміни умов навчання, розробляти адекватні ситуації умови проведення організаційно-масових заходів, намагатись спростити процедуру реєстрації та подачі документів та проведення самих заходів;
збільшити кількість занять та заходів, спрямованих на формування медіаграмотності учнів;
з метою психологічної підтримки учнів в умовах війни на регулярній основі проводити онлайн-зустрічі з психологами-консультантами, говорити про те як підлітки реагують на війну, як надавати інформацію з точки зору психологічних знань щодо підліткового віку.
Принагідно повідомляємо, що на сайті МОН
(https://mon.gov.ua/ua/vseukrayinskij-rozklad) і на сайтах державних центрів щотижнево висвітлюється розклад дистанційних занять з позашкільної освіти та відповідні навчальні матеріали: Національний центр «Мала академія наук України» (http://man.gov.ua/); Національний еколого-натуралістичний центр (https://nenc.gov.ua/); Український державний центр національно- патріотичного виховання, краєзнавства та туризму учнівської молоді (https://patriotua.org/); Український державний центр позашкільної освіти (https://udcpo.com.ua/).
Крім того, для проведення дистанційного навчання керівники гуртків та
педагогічні працівники закладів позашкільної освіти можуть скористатися
рекомендаціями та електронним банком науково-методичної літератури,
розміщеними на сайті МОН за посиланням:
(https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/distancijne-navchannya).
З метою популяризації кращого досвіду педагогів закладів позашкільної освіти, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» створено електронну сторінку «Позашкілля: скарбничка досвіду»: https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/pozashkillia-skarbnychka-dosvidu/. Для поповнення сторінки та обміну досвідом можна надсилати матеріали про кращий досвід закладів позашкільної освіти за всіма напрямами на електронну адресу: pozashkillya22@gmail.com.
Спільними зусиллями та невтомною працею наближаємо перемогу України!
Заступник Міністра Віра РОГОВА
Міністерство надсилає інформаційні матеріали про деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок, профілактики булінгу (цькування), кримінальних правопорушень, вживання наркотичних і психотропних речовин та запобігання торгівлі людьми.
Зміст листа просимо довести до відома керівників органів управління освітою різного рівня, керівників та педагогічних працівників закладів освіти з метою організації діяльності щодо захисту прав та інтересів дітей, врахування при плануванні роботи з учнівськими колективами.
Додаток: на 8 арк.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про повну загальну середню
освіту» від 16.01.2020 № 463-1Х у закладах освіти виховний процес є невід'ємною
складовою освітнього процесу і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях,
культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного
демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і
свобод людини і громадянина тощо. Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
Закон України «Про освіту», зокрема стаття 53, визначає право здобувачів освіти на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров'ю здобувача освіти.
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-
Кабінет Міністрів України ЗО травня 2018 року постановою № 453 затвердив Державну соціальну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2021 року
Метою Програми є забезпечення послідовної імплементації положень Конвенції ООН про права дитини, розбудови ефективної системи захисту прав та інтересів дитини на рівні територіальної громади в умовах децентралізації, створення дружнього до дітей середовища відповідно до міжнародних стандартів та пріоритетів Стратегії Ради Європи з прав дитини (2016-2021 роки), а також досягнення Цілей Сталого Розвитку, затверджених Резолюцією Організації Об'єднаних Націй 70/1 "Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року", у частині дотримання прав дітей.
19 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 p. № 2657-VIII.
З метою створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 за № 11/34394, затверджено Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу.
Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l doc2.nsf/linkl/RE34394Z.html
Зазначений наказ був направлений листом Міністерства освіти і науки України від 11.02.02.2020 №1/9-80 до департаментів (управлінь) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій .
Роз'яснення щодо застосування зазначеного наказу направлені листом від 13.04.2020 №1/9-207, в якому Міністерство зосередило увагу на безумовному виконанні керівниками органів управління освітою, керівниками закладів освіти,
педагогічними, науково-педагогічними і науковими працівниками, іншими учасниками освітнього процесу законодавчих вимог у зв'язку із затвердженням відповідного наказу.
Концепцією Нової української школи передбачено формування ціннісного ставлення і судження у школярів, вміння вибудовувати доброзичливі й толерантні стосунки із учасниками освітнього процесу.
Водночас до Міністерства продовжують надходити звернення від учасників освітнього процесу щодо порушень прав дитини, зокрема щодо випадків булінгу.
Наголошуємо, що згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII до повноважень органів управління освітою входить здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти та розгляд скарг про відмову в реагуванні на випадки булінгу (цькування) за відповідними заявами.
Натепер держава гарантує кожному громадянину право на отримання безоплатної правової допомоги. Для отримання такої допомоги варто зателефонувати за номером Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів). Важливо: діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).
Вважаємо за доцільне розмістити на сайтах органів управління освітою та на сайтах закладів освіти банер з гіперпосиланням на офіційний вебсайт системи Безоплатної правової допомоги (https://legalaid.gov.ua/) та сприяти розміщенню згаданого банеру системи Безоплатної правової допомоги з гіперпосиланням на вебсайтах органів управління освітою та закладів освіти. Банери для розміщення знаходяться за посиланням: http://bit.do/legalaid.Kapne
Наголошуємо, що на доступному місці в закладі освіти варто розмістити контактну інформацію про керівників і педагогічних працівників закладу освіти, до яких, відповідно до посадових обов'язків, можуть звертатися учасники освітнього процесу для оперативного вирішення питань, що стосуються збереження життя чи здоров'я, а також захисту прав та інтересів дитини; номер телефону 1547 Урядової гарячої лінії з попередження домашнього насильства; телефонні номери Національної дитячої «гарячої» лінії 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного).
Для використання в профілактичній роботі в закладах освіти на сайті МОН розміщено створений у вільному доступі банк педагогічних технологій у рубриці «Корисні посилання щодо теми антибулінгу».
З метою профілактики булінгу (цькування) у закладах освіти рекомендуємо :
впроваджувати в освітній процес закладів освіти гурток «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації» та факультатив «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе». Режим доступу https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/protidia-bulingu/l-komplekt-prograrnmediatsiya.pdf
використовувати відеоролик «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Медіація - ровесників і ровесниць» та освітній електронний курс «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»;
Режим доступу:
https://imzo.gov.ua/osvita/pozaslikilna-osvita-ta-vihovna-robota/vihovna-robota-shvaleni-rukopisi/.
розвивати медіацію однолітків, створювати служби порозуміння (Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти». Режим доступу: https://la-strada.org.ua/ucp mod news list show_616.html
проводити освітню роботу з батьками та законними представниками дітей з питань профілактики насильства, булінгу, формування ненасильницької моделі поведінки та вирішення конфліктів мирним шляхом.
Єдність навчання, виховання і розвитку учнів забезпечується спільними зусиллями всіх учасників освітнього процесу.
Сім'я є й залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення та несе відповідальність за створення належних умов для цього. Саме вона має виступати основним джерелом матеріальної та емоційної підтримки, психологічного захисту, засобом збереження й передачі національно-культурних і загальнолюдських цінностей наступним поколінням.
Міжнародні договори, учасницею яких є Україна, дозволяють вирішувати питання, пов'язані із здійсненням батьківських прав і виконанням обов'язків як матеріального, так і нематеріального характеру, незалежно від громадянства і місця проживання батьків і дітей.
Слід зазначити, що в Україні основні підходи до осмислення й реалізації прав дітей, визначених міжнародним і вітчизняним законодавствами, протягом останнього часу істотно змінилися. Це пов'язано з посиленням уваги з боку держави до Інтересів дітей, удосконаленням механізму контролю за дотриманням чинного законодавства у сфері охорони дитинства, розвитком інституцій соціально-правового захисту дітей та багатьма іншими факторами.
Із інформацією щодо захисту прав дітей в Україні з урахуванням міжнародних договорів з питань сімейного права можна знайти за посиланням: https://miniust.gov.ua/m/str 19188.
У свою чергу, питання запобігання та виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми регулюється Законом України «Про охорону дитинства», де статтею 10 визначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, закладах освіти та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості та виключають приниження честі й гідності дитини http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14/ed20120601
Регулювання батьківської відповідальності за виховання є актуальними в сучасних умовах, ці питання унормовані в таких нормативно-правових актах України щодо прав, обов'язків та відповідальності батьків за виховання дітей:
Закон України «Про освіту», стаття 55. Права та обов'язки батьків здобувачів освіти;
Закон України «Про охорону дитинства», стаття 12. Права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини;
Цивільний кодекс України, стаття 1179. Відшкодування шкоди, завданої
неповнолітньою особою;
Кодекс України про адміністративні правопорушення, стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей;
Кримінальний кодекс України, стаття 166. Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування;
Сімейний кодекс України, стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав, тощо.
Поруч із булінгом ( цькуванням) великою проблемою в Україні є домашнє насильство. У 2019 році на телефонну лінію "102" для реагування поліції надійшло понад 115 тис. дзвінків із заявами про домашнє насильство. З метою виконання законодавчих вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року № 2229, (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Texf) Міністерство освіти і науки України надіслало департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, Інститутам післядипломної педагогічної освіти для використання у профілактичній освітній діяльності методичні рекомендації щодо формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення насильства як порушення прав людини, адресовані усім фахівцям, які працюють з дітьми та молоддю (лист МОН від 18.05.2018X2 1/11-5480),
З метою забезпечення комплексного інтегрованого підходу до протидії домашньому насильству та сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, шляхом проведення превентивних заходів, ефективного реагування на факти домашнього насильства наказом МОН від 02.10.2018 № 1047 затверджено Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами. Режим доступу:
https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacii-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayernodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami
Пропонуємо використовувати матеріали з питань запобігання та протидії домашньому насильству, що розміщені на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Режим доступу:
https://drive.google.com/file/d/lkdBNPKwOfNWwoLNJ5RaJIvfro7oazdUw/view
Актуальною залишається профілактична робота щодо протидії торгівлі людьми.
У цьогорічному звіті Держдепартаменту щодо торгівлі людьми зазначено, що нестабільність та брак доступу до життєво необхідних послуг через пандемію зробили ще більше людей вразливими до експлуатації торгівцями людьми.
Традиційними для України проблемами залишаються сексуальний трафік та рабська праця жінок і дітей, де країна виступає водночас джерелом, транзитною точкою та пунктом призначення для таких злочинів. Вразливим прошарком населення залишаються і діти-сироти, зокрема ті, що перебувають під наглядом
держави.
При цьому українці та українки продовжують бути жертвами трудового чи сексуального рабства у Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Кіпрі, Данії, Німеччині, Угорщині, Ізраїлі, Латвії, Лівані, Литві, Чорногорії, Португалії, Польщі, Сенегалі, Словенії.
За даними дослідження, проведеного на замовлення Міжнародної організації з міграцій (MOM), понад 260 тис. українців постраждали від торгівлі людьми з 1991 року, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі.
Статистичні дані щодо протидії торгівлі людьми в Україні розміщені на сайті Міжнародної організації з міграцій (MOM). Режим доступу: http://iom.org.ua/sites/default/files/iom_counter_trafficking_programme_2019_ukr.pdf
Відповідно до статей 7, 9, 20, 21, 22, 23, 24 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 19-20, ст.173, http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3739-17) Міністерство, органи управління освітою, заклади освіти впроваджують в освітній процес заходи щодо підвищення рівня обізнаності здобувачів освітніх послуг та їх батьків з питань протидії торгівлі дітьми.
Система освіти має великі можливості щодо попередження торгівлі людьми. Педагогічний процес значною мірою зумовлюється змістом освітніх предметів, який сприяє оволодінню знаннями про людину та суспільство, про права людини. Особлива роль тут належить предметам соціально-гуманітарного циклу: історії, географії, правознавству, суспільствознавству, літературі (українській та зарубіжній), філософії, соціології, політології тощо.
Головні завдання навчально-виховних заходів із зазначених негативних явищ - підвищити загальний рівень правової свідомості дітей та молоді, рівень обізнаності з проблем порушення прав людини, навчити моделям безпечної поведінки, виховати повагу до прав та основних свобод людини, толерантне ставлення до потерпілих від насильства.
З метою виконання «Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №111 від 24.02.2016 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/l 11-2016-%D0%BF#Texf), вважаємо за доцільне:
педагогічним працівникам закладів освіти пройти онлайн курси підвищення кваліфікації з питань протидії торгівлі на сайті Міжнародної організації з міграції (MOM) в Україні http://stoptrafficking.org;
продовжувати включати до програм підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників інститутів післядипломної педагогічної освіти курси, лекції та практичні заняття з питань протидії торгівлі людьми, зокрема, використання електронного курсу «Основи протидії торгівлі людьми» (режим доступу: www.ctcourse.org.ua);
впроваджувати за рахунок варіативної складової програму виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми для учнів 7-Ю класів «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» (http://otd.mon.gov.ua/ua/about-
ministry/normative/5457-); впроваджувати гуртки та факультативи для учнів 7 - 10 класів закладів загальної середньої освіти «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»; проводити інформаційні кампанії до ЗО липня - Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми;18 жовтня - Європейського дня боротьби з торгівлею людьми;
2 грудня - Міжнародного дня за відміну рабства; 10 грудня - Міжнародного дня
захисту прав людини; розвивати співробітництво із громадськими та міжнародними організаціями
і фондами; налагодити освітню роботу з батьками та законними представниками дітей
3 питань профілактики торгівлі людьми;
поширювати серед учасників освітнього процесу інформацію про діяльність Кол-центру Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей за скороченими телефонними номерами: 1578-3 питань протидії торгівлі людьми; 1588-3 питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей,
Національної безкоштовної «гарячої лінії» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів Представництва Міжнародної організації з міграцій (MOM) в Україні 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних) 527 (безкоштовно з мобільних) www.527.org.ua,
Національної дитячої «гарячої лінії» 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного) та Національної «гарячої» лінії з попередження насильства, торгівлі людьми та тендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного) ГО «Ла Страда-Україна».
На офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України створено електронний банк даних курсів (спецкурсів), які впроваджуються у закладах вищої освіти та в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників (розділ «Діяльність. Захист прав людини»: https://imzo.gov.ua/protidiya-torgivli-lyudmi/navchalni-programi/
Пропонуємо використовувати результати дослідження щодо обізнаності про ризики торгівлі людьми серед уразливих дітей та молоді У країн и. (http://iom.org.ua/sites/default/riles/infographics of survey key findings_on _ht_awareness_among vulnerable children and youth ukr O.pdf)
Запобігання вживання дітьми та учнівською молоддю наркотичних і психотропних речовин повинно займати належне місце в організації виховного процесу закладу освіти.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 року № 56 затверджено План заходів на 2019-2020 роки з реалізації Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року.
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56-2019-%Р 1 %80#Text.
Громадською організацією «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка» за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Європейського моніторингового центру з наркотиків та наркоманії (EMCDDA) в межах міжнародного проекту «Європейське опитування учнів щодо вживання
алкоголю та інших наркотичних речовин (ESPAD)» провели опитування 8509 респондентів (4108 хлопців і 4401 дівчина) віком 14-17 років, які є учнями сільських та міських закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.
Результати опитування висвітлені в роботі «Куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підлітків, які навчаються: поширення й тенденції в Україні: за результатами дослідження 2019 року в рамках міжнародного проекту «Європейське опитування учнів щодо вживання алкоголю та інших наркотичних речовин - ESPAD».
Режим доступу: http://www.uisr.org.ua/img/upload/files/B_Report_ESPAD_2019_lnternet.pdf.
Особливу тривогу викликає те, що порушується стаття 54 Закону України «Про освіту» в частині недостатньої діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів освіти щодо запобігання вживанню здобувачами освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів та тютюнових виробів.
Просимо в межах компетенції забезпечити виконання пунктів 2; 3; 4.1; 4.2; 4.3; 11.2; 12.7; ЗО Плану заходів на 2019-2020 роки з реалізації Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2019 р. № 56, зокрема: впроваджувати апробовані передовою міжнародною та вітчизняною практикою профілактичних стратегій формування життєвих навичок, розроблення нових і удосконалення чинних програм та методик розв'язання наркотичних і алкогольних проблем згідно з вимогами МОН до наукових, науково-методичних та освітніх видань;
забезпечувати підтримки розвитку системи позашкільної освіти;
формувати в дітей, учнівської та студентської молоді життєві навички, уміння протистояти ризикам і загрозам, пов'язаним із наркотиками;
здійснювати комплекс профілактичних заходів, спрямованих на підвищення психолого-педагогічної компетентності батьків, формування в них свідомого відповідального ставлення до виконання обов'язків, пов'язаних з утриманням, вихованням та освітою дітей;
впроваджувати в програми підготовки та перепідготовки педагогічних працівників сучасні методики профілактичної роботи з подолання негативних проявів серед дітей, учнівської та студентської молоді;
створювати методики раннього виявлення дітей, які належать до груп ризику через їх незахищеність та інші чинники, що можуть призвести до початку вживання наркотиків (діти, батьки яких перебувають у трудовій еміграції за кордоном; діти із сімей з проблемами залежності; діти, що отримали психологічні травми внаслідок жорстокого поводження або сексуального насильства; безпритульні), сприяти захисту їх прав та недопущення соціального відторгнення тощо.
При цьому інформуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 689 затверджено Порядок проведення моніторингу наркотичної та алкогольної ситуації в Україні. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/689-2019-%D0%BF#Text
Звертаємося до департаментів (управлінь) освіти і науки обласних та Київської міської державної адміністрації організувати виконання й надати в межах компетенції Міністерству освіти і науки України моніторингові показники, які містять інформацію про проведені у 2020/2021 навчальному році профілактичні заходи, спрямовані на зниження рівня вживання психотропних речовин, за формою згідно з додатком 7 зазначеної Постанови.
Інформацію надсилати на електронну адресу psyche-logos(@ukr.net до 01 квітня 2021 року.
Міністерство освіти і науки зосереджує увагу на виконанні органами управління освітою та закладами освіти в межах компетенції Плану заходів з реалізації Національної стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на період до 2023 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1335-р.Ресурс доступу за посиланням: https://www.kmu.ROv.ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-z-al335r
Ситуація щодо кримінальних правопорушень у дитячому середовищі спонукає до проведення чіткої взаємодії всіх зацікавлених органів і служб на місцевому рівні. Для планування превентивної роботи радимо скористатися єдиним звітом про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, за січень -червень 2020 p., що розміщений на сайті Генеральної прокуратури України: https://old.gp.gov.ua/ua/stst201 l.html?dir id=l 13897
Враховуючи викладене, Міністерство вважає, що профілактика кримінальних правопорушень спонукає до формування правової культури учнів, виявлення та усунення причин і умов, які сприяють учиненню дітьми злочинів, подоланню девіантної поведінки.
Рекомендуємо:
проаналізувати стан справ та посилити індивідуальну корекційну роботу з дітьми, які вже скоювали кримінальні правопорушення, та дітьми, які мають ознаки агресивної поведінки;
провести інформаційно-просвітницьку роботу з батьками та законними представниками дітей, схильних до протиправної поведінки, сприяти в організації позакласної зайнятості цієї категорії дітей, зокрема в літній період;
налагодити міжвідомчу взаємодію з підрозділами ювенальної превенції Національної поліції України, службами у справах дітей, соціальними службами для сім'ї, дітей та молоді тощо.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Директорат дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти
пр. Перемоги, 10 м. Київ, 01135, тея.(044)481-32-39, e-mail: inclusion@nton.gov.ua
Департаменти (управління) освіти і науки обласних та Київської міської
державних адміністрацій
Заклади післядипломної педагогічної
освіти
Шановні колеги!
Просимо довести їх до відома керівників і педагогічних працівників закладів позашкільної освіти.
Додаток: на 5 арк. в 1 прим.
Провідна роль у реалізації завдань, визначених Законом України «Про позашкільну освіту» в частині створення додаткових умов для самовизначення, саморозвитку, самореалізації, професійної орієнтації особистості, формування її соціально-громадського досвіду, ціннісних орієнтацій, моральних якостей, належить закладам позашкільної освіти.
За даними державної статистики в Україні у сфері управління МОН діють 1 389 закладів позашкільної освіти (будинки, центри, клуби, станції дитячої творчості тощо), у яких функціонують 73,7 тис. гуртків (творчих об'єднань, секцій, студій тощо), які відвідують більш ніж 1 млн 190 тис. дітей. Із загальної чисельності майже 9,5 тис. - діти з особливими потребами; 8,2 тис. - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування; більше, ніж 41,7 тис. - діти із малозабезпечених сімей. Як свідчить статистика, найбільше в закладах позашкільної освіти дітей віком від 8 до 11 років включно (40%), найменше - 17-18 річних (3%).
Питома вага дітей, охоплених різними формами позашкільної освіти, становить 63,1% (відсоток від загальної кількості дітей шкільного віку у сфері управління МОН, без врахування закладів позашкільної освіти сфери культури і спорту та без ДІОСШ системи МОН). Найбільше дітей охоплено в Сумській (91,3%). Харківській (84,4%), Черкаській (81%), Кіровоградській (79,6%), Полтавській (74,9%) і м. Київ (68,9%).
Освітній процес у закладах позашкільної освіти (далі - З ПО) забезпечують 35,2 тис. педагогічних працівників, з яких 21,8 тис. осіб мають в ЗПО основну роботу, решта - сумісники. З числа педпрацівників 77% - жінки.
За останній рік відбулися зміни у мережі закладів позашкільної освіти. За рік відкрито 2 заклади дослідницько-експериментального напряму, 1 військово-патріотичного та 1 еколого-натуралістичного. Разом з тим, продовжується оптимізація мережі закладів шляхом злиття, об'єднання невеликих профільних центрів. Усього у такий спосіб у минулому році за рішеннями місцевих органів влади реорганізовано 14 закладів позашкільної освіти та ліквідовано 5 закладів.
Більш детальні дані про заклади позашкільної освіти, їх типи, кількість гуртків, чисельність дітей, кадрове та матеріально-технічне забезпечення (в розрізі регіонів) розміщено на вебсайті МОН у підрозділі «Позашкільна освіта» розділу «Освіта» за посиланням:https:/mon.gov.ua/ua/statistichni-danni.
2
Освітній процес у 2020/2021 навчальному році має бути організований з урахуванням епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях, актів Кабінету Міністрів України про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
У наступному навчальному році планується режим роботи закладів позашкільної освіти з урахуванням нормативних актів Кабінету Міністрів України, якими встановлено, що відвідування дітьми закладів позашкільної освіти та проведення масових заходів здійснюється в залежності від рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях регіону («зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний»).
Рішення про роботу закладів позашкільної освіти в період карантину приймає засновник (власник) закладу з урахуванням рекомендацій регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій та Протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 22.08.2020 № 50 (далі -Протиепідемічні заходи).
Під час організації освітнього процесу у закладах позашкільної освіти просимо враховувати рекомендації, зазначені у листі МОН від 20.05.2020 № 1/9-292, та у Протиепідемічних заходах. По можливості обирати методи, форми, види діяльності, які б сприяли обмеженню безпосереднього фізичного контакту між учасниками освітнього процесу.
Принагідно просимо керівників органів управління освітою з метою належного виконання Протиепідемічних заходів звернутися до засновників ЗПО з проханням не зменшувати видатки, передбачені на фінансування закладів освіти в місцевих бюджетах на 2020 рік, та забезпечити заклади позашкільної освіти засобами індивідуального захисту, дезінфікуючими та миючими засобами.
Для забезпечення безпечних умов навчання дітей під час підготовки закладів до нового 2020/2021 навчального року рекомендуємо керуватися листом МОН від 29.07.2020 № 1/9-406 «Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах адаптивного карантину» та відповідними інструктивно-методичними матеріалами до нього. Нагадуємо, що відповідальність за порушення протиепідемічних заходів в закладах позашкільної освіти несе керівник закладу відповідно до законодавства України.
Просимо взяти до уваги, що для розширення можливості навчання дітей в закладах позашкільної освіти за різними напрямами, до статті 15 Закону України «Про позашкільну освіту» включено пластовий, скаутський напрям позашкільної освіти, який забезпечує громадянську освіту вихованців (учнів) і слухачів лід керівництвом пластових виховників, скаутлідерів за пластовим або скаутським методом та/або пластовою, скаутською освітньою (навчальною) програмою (Закон
з
України «Про визнання пластового руху та особливості державної підтримки пластового, скаутського руху:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/385-20#Text).
Для організації інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типу та форми власності, розвитку здібностей та обдарувань осіб з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб та інтересів, зокрема, потреб у професійному визначенні, соціалізації та інтеграції в суспільство МОН підготувало методичні рекомендації «Щодо застосування Порядку організації інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти» (лист МОН від 07.07.2020 № 1/9-363).
В МОН триває робота над оновленням Типових навчальних планів для організації освітнього процесу в закладах позашкільної освіти сфери управління Міністерства освіти і науки України, в яких буде враховано - скаутський, пластовий напрям позашкільної освіти; розробленням Типової освітньої програми закладу позашкільної освіти. Готуються зміни до Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності в частині проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук України.
Звертаємо увагу, що з нового навчального року відповідно до наказу МОН від 18.05.2020 № 641 «Про внесення змін до наказів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 25.11.2011 № 1364 та Міністерства освіти і науки України від 11.09.2015 № 922» з метою оптимізації структури Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (далі - Рада) Науково-методична комісія з позашкільної освіти виключена з переліку Ради (додаток 6 «Відділення змісту позашкільної освіти та виховної роботи»). Тому, падання грифів МОН навчальній літературі з позашкільної освіти призупинено до затвердження інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 9 статті 16 Закону України «Про позашкільну освіту» навчальні програми для гуртків та інших творчих об'єднань можуть розроблятися закладами позашкільної освіти, іншими суб'єктами освітньої діяльності та затверджуватися (схвалюватися) у порядку, визначеному законодавством.
Методичний супровід написання навчальних програм з позашкільної освіти та відповідне консультування можуть здійснювати Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», державні та обласні центри позашкільної освіти відповідно до напрямів їх діяльності, обласні заклади післядипломної педагогічної освіти.
Нагадуємо, що порядок т/а технологія розроблення навчальних програм з позашкільної освіти описані в Методичних рекомендаціях щодо змісту та оформлення навчальних програм з позашкільної освіти (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 05.06.2013 № 14.1/10-1685).
Чинні програми з позашкільної освіти розміщені на офіційному вебсанті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/osvіta/ pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/navchalni-programi/) та вебсайтах державних центрів позашкільної освіти: Національного еколого-натуралістичного центру 4
учнівської молоді (http://nenc.gov.ua), Національного центру «Мала академія наук
України» (http://man.gov.ua), Українського державного центру національно-
патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді
(http://ukrjuntur.org.ua), Українського державного центру позашкільної освіти
(http'./7udcpo.com.ua). Також на вебсайтах та інших інтернет-ресурсах цих закладів
розміщено науково-методичну літературу, підготовлену державними центрами
позашкільної освіти.
Для забезпечення раціональної організації роботи закладів позашкільної освіти рекомендуємо посилити контроль за виконанням навчальних програм для досягнення вихованцями прогнозованих результатів навчання, підвищення якості та оптимізації освітнього процесу, відвідуваності вихованцями гуртків, секцій, інших творчих об'єднань.
Пандемія коронавірусу внесла значні корективи в організацію навчання вихованців закладів позашкільної освіти. Закладами позашкільної освіти було організовано роботу з організації освітнього процесу в гуртках та інших творчих об'єднаннях з використанням технологій дистанційного навчання.
Міністерством розроблені організаційно-методичні рекомендації щодо навчання за допомогою дистанційних технологій в позашкільній освіті (лист МОН від Iе).05.2020 №6/643-2020), в яких описані загальні принципи організації дистанційного навчання в закладах позашкільної освіти, розмішено довідкову інформацію про інструменти та платформи, на яких можна навчити дистанційно.
Особливу увагу слід звернути на методичний супровід освітнього процесу з використанням дистанційних технологій навчання, вивчення та апробації технологій змішаного навчання. Для цього поряд з традиційними формами роботи рекомендуємо використовувати й інноваційні: онлайн-ярмарки педагогічної творчості, методичні фестивалі, методичні «мости», педагогічні консиліуми, методичні сесії тощо.
Крім того, необхідна інформація стосовно організації дистанційного навчання у закладах позашкільної освіти та приклади позитивних практик роботи державних закладів позашкільної освіти у цьому напрямі розміщені на офіційному вебсайті МОН за посиланням: https://mon.gov. ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/distancijne-navchannva та на сайтах державних закладів позашкільної освіти.
Національний центр «Мала академія наук України»:
http:/man.gov.ua/ua/activities./'online_navchannya:
Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді-дистанційне навчання: https://nenc.gov.ua/?page_id=26349:5
Український державний цент позашкільної освіти - дистанційне навчання: https://www.youtube.com/channel/UChNOCnpxslM8TPKcQPwrQPw:
Український державний центр національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді - дистанційне навчання: http://ukriuntur.org.ua/ukraina-turistska/rekomenduemo-vidvidati.htmJ.
У 2020-2021 навчальному році рекомендуємо удосконалити та осучаснити зміст позашкільної освіти шляхом технологізації освітньої діяльності; забезпечення домінування в освітній практиці знань-технологій; створення педагогічних новацій та активним їх використанням в організації освітньої діяльності закладів позашкільної освіти.
Форми, методи та засоби освітнього процесу мають відповідати потребам середовища життя сучасної людини, а саме: необхідно передбачити організацію й проведення онлайн-заходів, діджиталізацію освітнього середовища, медійний супровід освітньої діяльності, розвивати державно-приватне партнерство. оновлювати форми організації регіональних та всеукраїнських заходів
Лист МОН України про дистанційні технології у позашкільній освіті
Додаток до листа МОН від_19.05.2020_№ 6/643-20___
Епідемія коронавірусу стала випробуванням для освіти. Якісне навчання в дистанційній формі передбачає наявність доступу до швидкісного інтернету, технічного забезпечення (комп’ютер, планшет, смартфон тощо) в усіх учасників освітнього процесу, а також те, що педагоги володіють технологіями та методологією навчання за допомогою дистанційних технологій. Не достатньо перенести традиційні заняття онлайн, застосовувати такі ж методи та підходи, як при очному навчанні. Для організації навчання за допомогою дистанційних технологій потрібні електронні ресурси, спеціальним чином організована самостійна робота здобувачів освіти, система контролю виконання завдань та результатів навчання. Педагоги мають володіти методами і методиками, які допоможуть організувати групу або клас, мотивувати здобувачів освіти, налагодити зворотній зв’язок.
Де педагогам можна розвивати IT – компетентності та свою обізнаність стосовно особливостей організації навчання за допомогою дистанційних технологій?
Педагоги часто цікавляться, які кваліфікації – а особливо, який рівень технічних комп’ютерних навичок, – необхідний для викладання онлайн. Чи потрібно бути знавцем комп'ютерних технологій або досвідченим користувачем?
Початкових знань комп’ютера та Інтернету буде більше, ніж достатньо. Якщо вам бракує деяких із цих навичок, ви можете отримати їх за допомогою онлайн навчання.
На Національній онлайн-платформі з цифрової грамотності «Дія» представлено освітній серіал «Базові цифрові навички». Перегляд цього серіалу дасть можливість впевнено користуватися смартфоном, комп'ютером і планшетом. Освітній серіал складається з трьох сезонів. Кожний сезон з 7-8 серій, тривалість серій 8-10 хвилин.
Режим доступу:
Сезон 1 https://osvita.diia.gov.ua/courses/bazovij-serial-1-sezon
Сезон 2 https://osvita.diia.gov.ua/courses/bazovij-serial-iz-cifrovoi-gramotnosti-2-sezon
Сезон 3 https://osvita.diia.gov.ua/courses/bazovij-serial-iz-cifrovoi-gramotnosti-3-sezon
На цій же платформі представлено також освітній серіал «Цифрові навички для вчителів». Перегляд цього серіалу навчить застосовувати онлайн-інструменти, щоб освітній процес став більш захопливим і ефективним. Серіал складається з 9 серій, тривалість серії 8-10 хвилин.
Режим доступу https://osvita.diia.gov.ua/courses/serial-iz-tsyfrovoi-hramotnosti-dlia-vchyteliv
Також корисним буде освітній серіал «Карантин: онлайн-сервіси для вчителів». Серіал розрахований для новачків у застосуванні дистанційних форм навчання. Під час курсу, що складається з 6 серій тривалістю від 8 до 26 хвилин, педагоги дізнаються про алгоритми та комунікацію з здобувачами освіти на період навчання за допомогою дистанційних технологій, а також про набір сервісів і специфіку їх використання, зокрема: Google Classroom, Microsoft Teams, Cisco Webex, Zoom, Class Dojo, Classtime, Viber та інші. За допомогою курсу педагоги навчаться комунікувати з здобувачами освіти онлайн, користуватись онлайн-сервісами, створювати відеоконференції, збирати файли з роботами, оцінювати результати роботи онлайн, контролювати виконання завдань, надавати консультації та створювати віртуальний простір для спілкування між педагогами.
Режим доступу https://osvita.diia.gov.ua/courses/online-services-for-teachers
Всі курси на платформі «Дія» доступні також жестовою українською мовою.
Для підвищення власної обізнаності щодо специфіки організації навчання за допомогою дистанційних технологій варто переглянути відеозаписи з Онлайн-EdCamp 2020:
«Як організувати дистанційне навчання і залишитися в здоровому глузді» О. Северенчук. Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=G_TMl9BzW9E
«Дистанційне навчання – «101» виклик сучасності» М. Ткачука. Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=cD1Nwmg3sEg
«Як зробити дистанційне навчання більш ефективним, ніж аудиторне» О. Радченка. Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=xVYF5PKJWqs
«Дистанційна освіта. Розвивати не можна відпускати. Де кома?» С. Колебошина. Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=hxNXwC97AN0
Google запустив українську версію ресурсу для допомоги педагогам та здобувачам освіти у навчанні за допомогою дистанційних технологій «Навчайся з дому». Це головний центр інформації, підказок, тренінгів та інструментів з ресурсу Google for Education, який допоможе педагогам продовжувати викладати, навіть якщо вони фізично не перебувають у закладі освіти. На сайті пропонують поради, як почати дистанційні заняття, зокрема:
як навчати з дому за допомогою відео зустрічей;
як викладати дистанційно без відеоконференцій;
як зробити заняття доступними для всіх здобувачів освіти;
як залучити батьків та здобувачів освіти до активної співпраці під час навчання за допомогою дистанційних технологій;
як співпрацювати з іншими педагогами.
Режим доступк https://teachfromhome.google/intl/uk/
Крім того, варто зазначити, що відповідно до постанови КМУ від 21.08.2019 № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації (режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#n114). Тож, якщо ви потребуєте підвищення кваліфікації саме з цифрової грамотності або організації навчання за допомогою дистанційних технологій, то можете самостійно обирати ці напрями. Детально з основними перевагами та можливостями підвищення кваліфікації можна ознайомитись за посиланням https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2020/01/21/kvalifikatsii.pdf .
В яких формах найкраще організовувати навчання за допомогою дистанційних технологій в позашкільній освіті?
Вибір форми організації навчання за допомогою дистанційних технологій в позашкільній освіті здійснює педагог відповідно до визначеної мети заняття та бажаного результату, а також від напряму позашкільної освіти та навчальної програми.
Основними формами онлайн комунікації є:
Відеоконференція – це конференція в режимі реального часу онлайн. Вона проводиться у визначений день і час.
Форум – найпоширеніша форма спілкування у навчанні за допомогою дистанційних технологій. Кожний форум присвячений певній проблемі або темі. Модератор/ка форуму реалізує обговорення, стимулюючи питаннями, повідомленнями, новою цікавою інформацією. Програмне забезпечення для форумів дозволяє приєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна об’єднати в один великий. Наприклад, під час роботи малої групи здобувачів освіти над проєктом створюються форуми для кожної окремої групи з метою спілкуватися під час дослідження щодо поставленого для групи завдання, потім — обговорити загальну проблему проєкту спільно, з залученням усіх учасників освітнього процесу (веб-конференція).
Чат – спілкування користувачів мережі в режимі реального часу, засіб оперативної комунікації людей через інтернет. Є кілька різновидів чатів: текстовий, голосовий, аудіо-, відеочат. Найбільш поширений – текстовий чат. Голосовий чат дозволяє спілкуватися за допомогою голосу, що під час вивчення іноземної мови в дистанційній формі є важливим моментом. З освітньою метою у разі необхідності можна організувати спілкування в чатах з носіями мови. Це реальна можливість мовної практики, яка проводиться в рамках запропонованої для дискусії проблеми, сумісної проєктної діяльності, обміну інформацією. Соціальні мережі, служби обміну миттєвими повідомленнями та мобільні застосунки на кшталт Viber дозволяють створювати чати, зокрема закриті групи, та вести обговорення тем, завдань, проблем, інформації.
Блог – це форма спілкування, яка нагадує форум, де право на публікацію належить одній особі чи групі людей. Автор (педагог, один здобувач освіти чи їх група) розміщує на сайті свого мережевого щоденника (блогу) допис (твір, есе) і надає можливість іншим здобувачам освіти прочитати й прокоментувати розміщений матеріал. У здобувачів освіти з’являється можливість обговорити й оцінити якість публікації, зокрема й іноземною мовою, що сприяє розвиткові мовленнєвих навичок.
Електронна пошта – це стандартний сервіс інтернету, що забезпечує передавання повідомлень як у формі звичайних текстів, так і в інших формах (графічній, звуковій, відео) у відкритому чи зашифрованому вигляді
Як правильно спланувати навчання за допомогою дистанційних технологій та скласти графік?
Варто врахувати під час організації навчання за допомогою дистанційних технологій, що обставини в кожній родині можуть відрізнятися. Важливо розуміти, що здобувачі освіти мають узгоджувати свій графік навчання в позашкіллі із основним навчанням. Не всі здобувачі позашкільної освіти можуть зустрічатись в один і той самий час, тому варто планувати як групові, так і індивідуальні форми онлайн занять. Важливо також розуміти, що педагогу і здобувачам освіти не потрібно постійно спілкуватися через інтернет, головне – щоб здобувач освіти міг поставити свої питання, з’ясувати деталі і не проводити весь свій час навчання тільки за електронним пристроєм.
Важливо усвідомлювати, що календарно-тематичний план очного навчання під час навчання за допомогою дистанційних технологій може і не бути реалізований повністю. В таких випадках необхідно розробити календарно-тематичний план і розклад дистанційних занять із розподіленим часом для роботи онлайн, самостійної роботи, консультацій тощо, та узгодити його з усіма здобувачами освіти групи (класу) та керівником закладу позашкільної освіти. Слід враховувати можливості здобувачів освіти і сімейний розпорядок дня, щоб не перевантажувати дитину та не позбавити її бажання займатись.
Які інструменти організації навчання за допомогою дистанційних технологій в позашкільній освіті варто використовувати?
У зв’язку з епідеміологічною ситуацією, яка склалась у всьому світі, оператори освітніх платформ у мережі Інтернет створюють інструменти, щоб допомогти педагогам налагодити ефективний процес навчання за допомогою дистанційних технологій. Більшість з них є безкоштовними для закладів освіти та педагогів.
Платформи для онлайн взаємодії :
Google Meet www.meet.google.com – відеозустрічі інтегровані з іншими онлайн інструментами Google;
Skype https://education.skype.com – відео та аудіодзвінки з функцією розмов, чатів і можливістю взаємодії;
Zoom https://zoom.us/download – сервіс для проведення відеоконференцій та онлайн-зустрічей. Для їх проведення потрібно створити обліковий запис. Безкоштовна версія програми дозволяє проводити відеоконференцію тривалістю 40 хвилин. Zoom можна використовувати для індивідуальних та групових занять. Користувачі можуть використовувати додаток як на комп’ютері, так і на планшеті чи смартфоні. До відеоконференції можна підключитися за посиланням або ідентифікатором конференції. Заняття можна планувати заздалегідь, а також зробити посилання для постійних зустрічей у певний час;
Loom www.loom.com – платформа для відео та аудіоконференцій, взаємодії, підтримки чатів і проведення вебінарів.
Google Classroom https://classroom.google.com — це сервіс, що пов’язує Google Docs, Google Drive і Gmail, дозволяє організувати онлайн-навчання, використовуючи відео-, текстову та графічну інформацію. Педагог має змогу проводити тестування, контролювати, систематизувати, оцінювати діяльність, переглядати результати виконання завдань, застосовувати різні форми оцінювання, коментувати й організовувати ефективне спілкування в режимі реального часу. Основним елементом Google Classroom є групи. Завдяки сервісу для спілкування Hangouts забезпечена можливість миттєвого обміну повідомленнями в режимі реального часу, демонструвати екрани своїх гаджетів. Така трансляція автоматично публікуватиметься на YouTube-каналі, який необхідно створити. Також платформа дозволяє за допомогою Google-форм збирати відповіді учнів і потім проводити автоматичне оцінювання результатів тестування.
Moodle https://moodle.org/ – безкоштовна відкрита система управління дистанційним навчанням. Дозволяє використовувати широкий набір інструментів для освітньої взаємодії. Зокрема, надає можливість подавати навчальний матеріал у різних форматах (текст, презентація, відеоматеріал, веб-сторінка; заняття як сукупність веб-сторінок з можливим проміжним виконанням тестових завдань); здійснювати тестування та опитування з використанням питань закритого і відкритого типів; здобувачі освіти можуть виконувати завдання з можливістю пересилати відповідні файли. Крім того, система має широкий спектр інструментів моніторингу навчальної діяльності. Moodle має у своєму інструментарії: форми здавання завдань; завантаження файлів; журнал оцінювання; обмін повідомленнями; календар подій; новини та анонси; онлайн-тестування; інтегровану Вікіпедію.
Платформи для виготовлення цифрового навчального контенту:
Thinglink https://www.thinglink.com – інструмент для створення інтерактивних зображень, відео та інших мультимедійних ресурсів;
Buncee https://app.edu.buncee.com – інструмент для створення візуальних презентацій навчального контенту, у т.ч. мультимедійних уроків, матеріалів, бюлетенів і презентацій;
EdPuzzle https://edpuzzle.com – програмне забезпечення для створення відеозанять;
Kaltura https://corp.kaltura.com/solutions/education/ – інструменти керування та створення відеоконтенту з можливістю інтеграції в різноманітні системи керування навчальним процесом;
Squigl https://squiglit.com – платформа для створення контенту, який трансформує усні презентації та тексти в анімовані відео.
Coggle https://coggle.it/ – сайт для створення ментальних карт. Ментальні (mind-maps) карти або інтелект карти - це техніка візуалізації способів мислення, запам'ятовування, згадування, вирішення творчих завдань, а також можливість представити і наочно висловити свої внутрішні процеси обробки інформації, вносити в них зміни, удосконалювати.
Інтелект-карти - це інструмент, що дозволяє:
простіше працювати з інформацією: запам'ятовувати, розуміти, відновлювати логіку;
зручно використовувати для презентації матеріалу і наочного пояснення своєї позиції співрозмовникам;
дозволяє простіше приймати рішення, створювати плани, розробляти проекти.
Canva https://www.canva.com/ – ресурс для створення презентацій.
Slidesgo https://slidesgo.com/ – ресурс із шаблонами готових презентацій та їх елементів.
Допоміжні ресурси для створення різноманітного контенту для занять:
Classtime https://www.classtime.com/uk — платформа для створення інтерактивних навчальних додатків, яка дозволяє вести аналітику навчального процесу і реалізовувати стратегії індивідуального підходу. Є бібліотека ресурсів, а також можливість створювати запитання.
LearningApps.org http://learningapps.org/ — онлайн-сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Їх можна використовувати в роботі з інтерактивною дошкою або як індивідуальні вправи для учнів. Дозволяє створювати вправи різних типів на різні теми.
Google Presentations https://www.google.com/intl/ru/slides/about/ – сервіс, схожий на Power Point за набором інструментів, але при цьому дозволяє створювати та редагувати презентації онлайн цілою командою.
Slideboom http://www.slideboom.com/ – сервіс для публікації презентацій (також тут можна додавати аудіо згідно з інструкцією за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=ucoik47Owq0 ) та пошуку цікавих презентацій інших користувачів. Є можливість обговорення знайдених презентацій, додавання їх у «вибране». Сервіс можна також використовувати у проєктній діяльності з учнями – коли потрібно обговорити та оцінити створені ними презентації.
Sway https://sway.com/ – сервіс для створення презентацій онлайн. Дозволяє легко обрати потрібний дизайн: колір і шрифт, додати зображення чи фото. У безкоштовній версії презентації не можна завантажити на комп’ютер (переглядати без Інтернету), але можна показувати їх онлайн та поділитися посиланням на них з іншими людьми.
Haiku Deck https://www.haikudeck.com/ – сервіс для створення коротких презентацій. Головне тут: доносити інформацію максимально коротко, вказуючи лише ключові ідеї (сервіс встановлює ліміт щодо максимальної кількості слів у слайді). Для підсилення значення слів сервіс пропонує набір гарних зображень і шаблонів.
Slides https://slides.com/ – сервіс для створення інтерактивних онлайн-презентацій. Тут можна легко підібрати дизайн, додати фото, зображення, посилання на відео. Крім традиційних презентацій, сервіс дозволяє створювати мультимедійні проєкти/лонгріди (невеликі історії з малою кількістю лаконічного тексту та великою кількістю візуальних засобів).
Prezi http://prezi.com/ – сервіс для створення інтерактивних мультимедійних презентацій з розгалуженою структурою, або лонгрідів. Дозволяє імпортувати відео матеріали, графіки, фотографії та інші засоби для візуалізації презентації. Інтерактивний формат створюється за допомогою технології масштабування (наближення та віддалення зображення). Особливість Prezi полягає в тому, що на відміну від «класичної» презентації, де міняються слайди, переходи між зображеннями відбуваються зі збільшенням окремих частин одного слайду.
Emaze https://www.emaze.com/ru/ – сервіс зі створення динамічних онлайн-презентацій. Містить шаблони та переходи між слайдами (за технологією масштабування на зразок Prezi).
VisualBee http://www.visualbee.com/ – сервіс, що дозволяє автоматично доповнити презентації, створені в Power Point, додатковим наочним контентом.
Projeqt https://projeqt.com/education – сервіс для створення динамічних онлайн-презентацій. Наповнювати їх можна документами, зображеннями, фото, слайдами; посиланнями на YouTube-відео, аудіо, Google-карти, опитувальники та зображення (в Instagram, Flickr) з Інтернету чи соціальних мереж.
Showpad https://www.showpad.com/ – сервіс, що містить інструментів для візуалізації інформації у презентаціях та створення презентацій у форматі інфографіки. Зручний для донесення інформації, насиченої багатьма фактами. Інструменти сайту дозволяють вигідно продемонструвати статистичні дані, опитування, графіки, цифри, карти, таблиці тощо.
Sliderocket http://www.sliderocket.com/ – сервіс зі створення презентацій онлайн. Має багато різних інструментів та візуальних ефектів, можливість додати відео, фото та зображення для оформлення ваших слайдів.
SlideDog http://slidedog.com/ – сервіс, що пропонує створити не звичайну презентацію, а цілий плейліст з різних матеріалів – слайдів Power Point, сторінок PDF, фото та зображень, відео, посилань на цікаві сторінки в Інтернеті тощо – обрати потрібний порядок відтворення та презентувати аудиторії. Демонструвати таку презентацію можна лише за наявності Інтернету.
Zentation http://www.zentation.com/ – сервіс, що дозволяє додавати до презентацій відео (з YouTube або власні, завантажені на YouTube ), які демонструються одразу поруч зі слайдами презентації (створеної в Power Рoint). Можна використовувати його не лише для проєктної діяльності, а й для створення вебінарів. Містить багато шаблонів для створення анімацій, а також можливість додавати музику чи записувати власний голосовий супровід до зображень.
PowToon https://www.powtoon.com/2/ – сервіс для створення невеликих відеопрезентацій. Дозволяє наповнювати відео слайдами, графіками, анімацією, текстами, фігурами та музикою.
Emaze https://www.emaze.com/ru/ – сервіс зі створення динамічних онлайн-презентацій. Містить цікаві шаблони та переходи між слайдами (за технологією масштабування на зразок Prezi та багато інших). Є можливість додавати музику чи голосовий супровід до слайдів.
Wideo http://wideo.co/en/ – сервіс для створення невеликих презентацій у вигляді анімацій. На сайті представлені фони, картинки, фігурки та об’єкти на різну тематику; можна також додати музику й текст, завантажити ваші зображення чи фото.
Showbox https://showbox.com/ – сервіс, що дозволяє створити короткі відеопрезентації/лекції лише за допомогою комп’ютера. У таку презентацію можна додати картинки, фрагменти інших відео, запис власного виступу (до 15 секунд), аудіо коментарі до зображень.
Knovio http://www.knovio.com/ – сервіс, що допоможе зробити ваші презентації, створені в Power Point, яскравішими – додавши до них аудіо- чи відеоряд.
VCASMO http://www.vcasmo.com/ – сервіс для створення презентацій, що поєднують в собі слайди разом з зображеннями, музикою, відео- чи аудіосупроводом.
GoAnimate https://goanimate.com/ – сервіс для створення презентацій у вигляді анімацій. Має дуже великий набір шаблонів-зображень, частину з яких можна навіть редагувати (змінювати нахил, забирати зайві для вас деталі).
Moovly https://www.moovly.com/ – сервіс для створення анімованих презентацій. Має широкий вибір шаблонів.
Animaker http://www.animaker.com/pricing – сервіс для створення анімованих презентацій, інфографіків i відеоінфографіків. Є багато шаблонів, можна додавати зображення та аудіо.
Protagon https://plotagon.com/education – сервіс для створення анімованих відеороликів. Є безкоштовна версія з невеликим набором персонажів та сцен. Можна використати цей інструмент для проведення презентацій чи міні-лекцій у новому цікавому форматі.
Tacck https://tackk.com/ – сервіс для створення публікацій. Має вигляд онлайн-сторінки, на яку ви можете завантажити фото, відео, текст, карту (місце знаходження) та підібрати гарне оформлення. Також можна ділитися посиланням на цю сторінку з іншими. Сервіс можна використовувати для створення коротких презентацій, оголошень, міні-звітів, есе, оформлення лекцій, виступів, подій тощо.
Сасоо https://cacoo.com/lang/en/ – інструмент для колективного створення діаграм та схем онлайн. Він дозволяє учасникам команди одночасно заповнювати поля спільної діаграми. Тут діє спеціальний чат, у якому можна обговорювати роботу зі схемами в реальному режимі.
FreeMind http://sourceforge.net/projects/freemind/ – програма для створення діаграм зв’язків (так званих «карт пам’яті» чи «mind maps»). Вона дозволяє візуалізувати великі обсяги інформації – подавати їх у структурованій формі для кращого сприйняття.
Dipity http://www.dipity.com/ – сервіс для презентації історій, фактів чи явищ, які потрібно подати у певному хронологічному порядку. Це може бути чиясь біографія, історія виникнення явища/теорії/організації, зокрема, вашого закладу освіти/міста/країни тощо.
Screenshot.com.ua http://screenshot.com.ua/makeit.cgi – сервіс дозволяє «сфотографувати» екран/сторінку цілого сайту – для подальшої його демонстрації у ваших презентаціях.
Mapbox https://www.mapbox.com/ – сервіс для стилізації карт та візуалізації зібраної інформації щодо різних країн.
Desygner https://desygner.com/ – сервіс для створення постерів, сертифікатів, візитівок, обкладинок для сайтів, блогів, подій тощо.
Totalgraffiti.com http://totalgraffiti.com/totalgraffitifront.swf – онлайн-сервіс для створення картинок у вигляді графіті. Допоможе цікаво оформити презентації, проєктні роботи, постери тощо.
Calameo http://en.calameo.com/ – сервіс для створення інтерактивних публікацій (у вигляді журналів, брошур, каталогів, презентацій, звітів тощо). Інтерактивний документ створено так, аби зберегти відчуття паперового документу: є можливість перегортати сторінки, відмічати певні моменти тощо.
StoryJumper https://www.storyjumper.com/ – сервіс для створення онлайн-книг. Має зручний набір інструментів для дизайну та можливість завантажувати власні зображення чи фото. Тут також можна знаходити книги, створені іншими користувачами.
Особливості застосування кожного із перелічених ресурсів можна знайти в мережі Інтернет.
Стосовно порад щодо корисних сервісів для організації навчання за допомогою дистанційних технологій варто також переглянути відеозаписи з Онлайн-EdCamp 2020:
«Суперп’ятірка онлайн інструментів для дистанційного навчання» С. Гутнєвої. Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=GJSSX5bmxdM
«IT-рішення MICROSOFT для українських освітян у світі, який змінився» М. Лютинської. Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=u_QvtYZdyHo
«Дистанційна освіта з MOZABOOK – це цікаво та легко» А. Табачника, Д. Галька. Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=MnRiwgkapkw
Які критерії вибору засобів організації навчання за допомогою дистанційних технологій?
Які ресурси використовувати для навчання за допомогою дистанційних технологій, вирішують заклади освіти і педагоги. Міністерство не надає конкретних рекомендацій користуватись тими чи іншими ресурсами для навчання за допомогою дистанційних технологій. Для забезпечення навчання за допомогою дистанційних технологій педагоги можуть створювати власні веб-ресурси або використовувати інші веб-ресурси на свій вибір. При цьому обов’язково надати здобувачам освіти рекомендації щодо використання ресурсів, послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо.
Найголовнішим критерієм вибору інструментів для організації навчання за допомогою дистанційних технологій мають бути:
відповідність поставленим методичним цілям, тобто те, наскільки певний сервіс чи ресурс уможливлює досягнення очікуваних результатів навчання в дистанційному форматі;
універсальність – можливість використовувати одну і ту ж платформу для всіх типів занять, щоб скоротити кількість різних платформ, які використовуються педагогом для навчання;
зрозумілість інтерфейсу – перевагу краще надати україномовним ресурсам або таким, що мають зрозумілий інтерфейс.
водночас важливо врахувати можливі особливі освітні потреби здобувачів освіти та засади універсальної доступності програмних засобів;
в умовах, коли навчання відбувається за допомогою персональних пристроїв, слід зважати на розмаїття цих пристроїв та обирати ресурси, які максимально підходять для різних платформ (персональних комп’ютерів, планшетів, мобільних пристроїв, які працюють на операційній системі iOS та Android тощо);
інформаційну безпеку - мінімізувати кількість платформ, на яких пропонується реєструватись здобувачам освіти та педагогам. Потрібно уважно ознайомлюватись із правилами використання платформ і, наскільки можливо, мінімізувати обсяг персональних даних, які фіксуються на них.
Як перевірити засвоєння знань, умінь та навичок в умовах навчання за допомогою дистанційних технологій?
Педагоги самостійно обирають зручні для них форми перевірки результатів навчання за допомогою дистанційних технологій. Оцінювання результатів навчання за допомогою дистанційних технологій можна зробити за допомогою онлайн сервісів:
Тести з автоматичною перевіркою. Зазвичай тестові системи надають можливість створювати запитання різних типів (множинний вибір, текстова або числова відповідь, упорядкування, встановлення відповідності тощо). Часто є доступними бібліотеки готових запитань, які можна додати до власних сесій тестування, змінюючи їх у разі потреби. Більшість сервісів передбачають можливість формування запитань, іноді з варіантами відповідей, з використанням зображень, аудіо- та відеофрагментів. Серед типових налаштувань онлайн-тестів варто відзначити можливість перемішувати запитання та варіанти відповідей у них, встановлювати часові обмеження (час на спробу, час відкриття тесту для виконання), обмежувати кількість спроб, а також спосіб або час повідомлення результатів тестування. Слід урахувати, що автоматизована перевірка, хоч і значно спрощує рутинну роботу педагога, часом є недостатньою для достовірної діагностики успішності опанування знаннями. Тому доцільно доповнювати тестові завдання практичними роботами. Онлайн-тести можна створювати в Google-формах, а також на спеціалізованих платформах, наприклад https://www.classtime.com/uk/
Сервіси для відпрацювання практичних навичок – спрямовані радше на формувальне оцінювання. Зазвичай у таких системах здобувач освіти має можливість виконати завдання, перевірити правильність, повернутись до опрацювання матеріалу і знову спробувати виконати завдання. Педагог може отримувати або не отримувати дані про ці спроби. Завдання, які пропонуються здобувачам освіти, можуть мати вигляд тестових (множинний вибір, установлення відповідності, впорядкування, позначення ділянки на зображенні тощо) або ігрових (пройти лабіринтом, відповідаючи на запитання, розв’язати кросворд, відгадати слово за буквами, скласти пазл тощо). Такі сервіси не стільки оцінюють правильність відповіді з першої спроби, скільки допомагають з’ясувати власні прогалини та зосередитись на корекції. Подібні вправи можна пропонувати для закріплення певних навичок. Однією з найдоступніших платформ для створення практичних вправ є https://learningapps.org/ , а для надання формувального зворотного зв’язку існує спеціалізований сервіс https://goformative.com/ Цікаві можливості розробляти різноманітні інтерактивні вправи на основі флеш-карток надають сайти https://www.studystack.com/ та https://quizlet.com/ Якщо педагог та здобувачі освіти практикують використання робочих зошитів, роботу з ними можна перенести в онлайновий режим через сервіси https://www.liveworksheets.com/ , https://wizer.me/ чи аналогічні.
Інтерактивні сервіси миттєвого опитування. За допомогою цифрових інструментів можна організувати швидкі опитування як задля з’ясування рівня оволодіння певною темою, так і для з’ясування ставлення здобувачів освіти до певного питання. Такі опитування відбуваються в режимі реального часу і допомагають урізноманітнити онлайн-заняття. Зазвичай подібні сервіси передбачають, що педагог попередньо готує перелік запитань, які надає здобувачам освіти під час заняття. Здобувач освіти має обрати або записати відповідь, а педагог, отримавши узагальнені результати опитування, — продемонструвати їх і використати для побудови подальшого ходу заняття. Відповіді можуть відображатись одразу на спільному різними способами: рейтингом, хмаркою слів, рухомим рядком, діаграмами, графіками, списком, кластерами тощо.
Анкетування – для поточного контролю в ході дистанційного навчання зручно використовувати різноманітні анкети. Анкета є достатньо гнучким інструментом, оскільки питання можна ставити безліччю різних способів.
Існує цілий спектр цифрових інструментів, які дозволяють створювати інформаційні продукти для підтримки навчального процесу. Вони ж можуть бути використані здобувачами освіти для того, щоб продемонструвати опанування певної теми з навчального матеріалу. Зокрема, практично будь-який мобільний телефон надає можливість записувати відео і продемонструвати набуття певних компетентностей. Існують спеціалізовані платформи обміну відеороликами, на яких учні можуть завантажувати свої відеовідповіді, коментувати їх, дискутувати (наприклад https://info.flipgrid.com/ ) Окрім відеороликів, об’єктами цифрової творчості учнів можуть бути:
карти понять https://www.mindmeister.com/;
комікси https://www.storyboardthat.com/;
блоги https://www.blogger.com/ ;
програми https://scratch.mit.edu/ ;
інфографіка https://www.canva.com/ ;
анотовані зображення https://www.thinglink.com/;
флеш-картки, власні тести тощо.
Цікавим може бути завдання створити уявну сторінку в соціальній мережі для персонажа книги (так званий фейкбук https://www.classtools.net/FB/home-page )
Що робити, коли використання цифрових та онлайн-технологій неможливе?
В таких випадках варто використовувати доступні канали комунікації, крім Інтернету (телефонний зв'язок тощо), та завдання з підручників, робочих зошитів, інших друкованих навчальні матеріали та джерел. Якщо здобувач освіти не має доступу до електронного пристрою, то варто звернутись до місцевих органів управління освітою за допомогою. Варто зазначити, що Міністерство цифрової трансформації України до 2024 року прагне забезпечити 100-відсоткове покриття населених пунктів та їхніх соціальних об’єктів високошвидкісним інтернетом. Міністерство цифрової трансформації України запустило сайт www.broadband.gov.ua, який дозволить мешканцям України доєднатися до збору релевантних даних про реальне покриття. Педагоги, здобувачі освіти, батьки можуть залишити на сайті свій відгук про реальну ситуацію з інтернетом у закладі освіти.
Приклади занять та майстер-класів від державних центрів позашкільної освіти можна знайти за посиланнями:
1) Національний центр «Мала академія наук України» http://man.gov.ua/ua/activities/online_navchannya
2) Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді https://nenc.gov.ua/?page_id=26349
3) Український державний центр позашкільної освіти
https://www.youtube.com/channel/UChNQCnpxslM8TPKc0PwrOPw
4) Український державний центр національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді http://ukrjuntur.org.ua/dystantsiine-navchannia.html
Як заповнювати журнал обліку роботи та іншу звітну документацію під час онлайн-навчання?
Під час навчання за допомогою дистанційних технологій педагог може вести необхідні нотатки для заповнення журналу або вести електронний журнал у одному із зручних для нього застосунків. Заповнення журналу відбуватиметься після завершення карантину, коли педагоги повернуться до закладів позашкільної освіти. Заповнення журналу відбувається відповідно до календарно-тематичного планування дистанційних занять згідно з вашим розкладом. Дату та зміст занять ви заповнюєте відповідно до календарно-тематичного планування дистанційних занять та вашого розкладу. Щодо конкретних способів звітування про проведені дистанційні заняття педагог узгоджує з керівником закладу позашкільної освіти в індивідуальному порядку з урахуванням календарно-тематичного плану навчання в конкретній групі (класі) та специфіки напряму позашкільної освіти та навчальної програми, застосованих форм організації навчання за допомогою дистанційних технологій. Всі звітні заходи можна буде проводити тільки після закінчення карантину.
Чи може керівник закладу позашкільної освіти вимагати звіт від педагогів про організацію навчання за допомогою дистанційних технологій?
Так, має право, бо за організацію освітнього процесу в закладі позашкільної освіти відповідає керівник закладу. Звітність про проведення дистанційних занять заклад позашкільної освіти може організовувати у прийнятній формі. Міністерство освіти і науки рекомендує мінімізувати звітність педагогів про проведення занять.
Як перевести вихованця ДЮСШ на наступний етап підготовки без виконання ним контрольно-перевідних нормативів, а саме встановлених вимог, зазначених у навчальних програмах з видів спорту, через карантин?
Переведення на наступний етап підготовки таких здобувачів освіти, які не змогли виконати контрольно-перевідних нормативів з видів спорту через запровадження карантинних заходів, здійснюється з урахуванням результатів очного навчання до запровадження карантинних обмежень. Рекомендуємо педагогам зважено і неформально підходити до оцінки результатів навчання здобувачів освіти, які з об'єктивних причин не змогли виконати необхідні нормативи дистанційно або під час карантину пропустили більшість навчальних занять. Підготовку до виконання та виконання контрольно-перевідних нормативів варто забезпечити після закінчення карантину під час коригувального навчання. В таких випадках, а також в тих, коли календарно-тематичний план очного навчання під час навчання за допомогою дистанційних технологій не було реалізований повністю, у вересні 2020/2021 навчального року варто провести коригувальне навчання. Тривалість такого навчання визначатиме заклад позашкільної освіти безпосередньо для кожної групи (класу) залежно від того, як здобувачі освіти опанували навчальну програму.
Коли закінчиться навчальний рік у позашкіллі?
Діяльність закладу позашкільної освіти регламентується планом роботи закладу, який складається на один рік, освітній процес організовується в межах навчального року. У зв’язку із епідеміологічною ситуацією в Україні, тривалість навчального року в позашкіллі продовжуватись не буде.
Які умови оплати праці під час карантину?
Під час оголошення карантину, тобто по факту простою не з вини працівника, заробітна плата оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (стаття 34 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Пунктом 8.3.3 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки передбачено здійснення оплати простою працівникам, включаючи непедагогічних, не з їх вини, в розмірі середньої заробітної плати, але не менше тарифної ставки (посадового окладу). Цим пунктом Угоди також зазначено про забезпечення оплати праці всіх інших педагогічних працівників (вихователів, вихователів-методистів, педагогів-організаторів, практичних психологів, соціальних педагогів, керівників гуртків, музичних керівників тощо) закладів освіти у випадках епідемії з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням умов законодавства.
Оплата праці педагогічних працівників закладу позашкільної освіти, на підставі відповідного наказу керівника закладу освіти, які на період карантину переведені на роботу в гнучкому та/або дистанційному режимі і проводять заняття з гуртківцями за допомогою дистанційних технологій або виконують іншу організаційно-педагогічну роботу, здійснюється за фактично відпрацьований та облікований закладом освіти робочий час.
Керівникам гуртків (секцій, студій та інших форм гурткової роботи) в позашкільних та інших закладах освіти, для яких ці заклади є місцем основної роботи, заробітна плата визначається в порядку, передбаченому пунктом 68 Інструкції про порядок обчислення заробітної праці працівників освіти (далі – Інструкція), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 № 102 (зі змінами).
Керівникам гуртків (секцій, студій та інших форм гурткової роботи) в позашкільних та інших закладах освіти, для яких робота в цих закладах не є основною (сумісникам), заробітна плата визначається виходячи з фактичної кількості годин занять з гуртківцями та годинної ставки, визначеної шляхом ділення місячної ставки заробітної плати на середньомісячну норму годин на ставку. Відповідно до статті 1021 КЗпП та постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» до статті 102 (1) Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Керівники гуртків закладів позашкільної освіти, які працюють на умовах сумісництва з погодинною оплатою і не ведуть занять під час карантину, оплату за цей час не отримують.
_____________________________________
1. Забезпечення дотримання законодавства щодо захисту прав дитини.
Про охорону дитинства. Закон України від 26 квітня 2001 року № 2402-III. Із змінами та доповненнями внесеними згідно із Законом № 3525-VI від 16.06.2011.
Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Закон України від 13 січня 2005 року № 2342-IV
Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року. Закон України від 5 березня 2009 року № 1065-VI.
Про затвердження плану заходів з виконання у 2011 році Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року. Розпорядження Кабінету міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 330-р
Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 р. № 226
Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866
Про затвердження Заходів щодо поліпшення становища дітей-сиріт і дітей, які залишилися з піклування батьків. Указ Президента від 17 жовтня 1997 року № 1153/97.
Про додаткові заходи щодо захисту прав та законних інтересів дітей. Указ Президента України від 4 травня 2007 року № 376/2007
Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей. Указ Президента України від 5 травня 2008 року № 411/2008
Щодо захисту законних прав та інтересів дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 330.
Про вжиття вичерпних заходів, спрямованих на дотримання законодавства, щодо захисту прав неповнолітніх. Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.08.2006 № 631
2. Профілактика бездоглядності, злочинності та правопорушень серед дітей та учнівської молоді
Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей. Закон України від 2 червня 2005 року № 2623-IV
Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед учнівської молоді на період до 2015 року. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.08.2012 № 888
Щодо профілактики злочинності і правопорушень серед дітей, захисту їх прав на освіту. Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.10.10 №1023
Про деякі заходи щодо підтримки здоров’я сім’ї, безпечного материнства і відповідального батьківства. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 червня 1999 р. № 961
3. Профілактика насильства над дітьми
Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.2001 р. № 2789-III (Із змінами, внесеними згідно із Законами України № 609-V від 07.02.2007, № 599-VI від 25.09.2008)
Про затвердження плану заходів з проведення Національної кампанії «Стоп насильству!» на період до 2015 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 р. № 2154-р.
Про план заходів щодо проведення Національної кампанії «Стоп насильству!» на період до 2015 року. Наказ Головного управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації від 20.01.2011 № 21
Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення. Наказ Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 16.01.2004 № 5/34/24/11.
Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах. Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 14.06.2006 р. № 1983/388/452/221/556/596/106.
Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми. Наказ Міністерства освіти і науки України від 25.12.2006 №844.
Про вжиття заходів щодо запобігання насильству над дітьми. Наказ Міністерства освіти і науки України № 59 від 01.02.2010.
Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу. Постанова КМУ № 616 від 26.04.2003р.
4. Попередження торгівлі людьми, експлуатації та дитячої праці
Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці № 182. Міжнародна організація праці (МОП). 1 червня 1999 року, Женева. Конвенцію ратифіковано Законом України № 2022-III від 05.10.2000
Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення. 25 жовтня 2007 року м. Ланцароте
Про протидію торгівлі людьми. Закон України від 20 вересня 2011 р. № 3739-VI
Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо запобігання торгівлі людьми на період до 2015 року. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 19.07.2012 р. № 827
Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 р. №783.
Про організацію інформаційно-профілактичної роботи щодо запобігання торгівлі, експлуатації та жорстокого поводження з дітьми у 2011 році. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29.03. 2011 р. № 292
Про Програму запобігання торгівлі жінками та дітьми. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 вересня 1999 р. № 1768. (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України; остання - № 726 від 25.05.2006).
Про затвердження Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. № 410 (чинна).
5. Профілактика захворювання на ВІЛ/СНІД
Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки. Закон України від 19 лютого 2009 року № 1026-VI
6. Безпека Інтернет
Конвенція про кіберзлочинність. Рада Європи. 23 листопада 2001 року, м. Будапешт. Додатковий протокол від 28.01.2003 до Конвенції. Конвенцію ратифіковано із застереженнями і заявами Законом № 2824-IV від 07.09.2005, ВВР, 2006, N 5-6, ст.71. Дата підписання: 23.11.2001. Дата ратифікації: 07.09.2005. Дата набрання чинності: 01.07.2006
Про захист суспільної моралі. Закон України від 20 листопада 2003 року № 1296-IV
6. Профілактика адиктивної поведінки
Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 р. № 2140-р
План заходів щодо виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 р. № 2140-р «Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки». Затверджено Черкаською обласною державною адміністрацією. Лист Черкаської ОДА від 04.01.2011 р. № 01-01-5/181.
Про обласну програму, спрямовану на протидію наркоманії, боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки. Рішення Черкаської обласної ради від 13.09.2011 № 8-2/VI
Про підвищення рівня профілактичної роботи серед дітей та молоді по запобіганню незаконному вживанню наркотичних засобів і психотропних речовин. Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.02.2002 № 148
Про заборону тютюнокуріння в навчальних закладах і установах Міністерства освіти і науки України і затвердження заходів щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої та профілактичної роботи серед дітей, учнівської та студентської молоді. Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.11.2004 р. № 855.
7. Ґендерна рівність
Про впровадження принципів ґендерної рівності в освіту. Наказ Міністерства освіти і науки України від 10.09.2009 р. № 839.
Державна програма з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 1834
Нормативно-правові документи з питань протидії булінгу
18 грудня 2018 року, під час пленарного засідання Верховної Ради України 228 голосами народних депутатів було прийнято в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу». Одне із основних завдань цього закону — сприяти впровадженню антибулінгових методик в освітньому середовищі, а також протидіяти цькуванню й захищати осіб, які постраждали внаслідок булінгу.
Основні нормативно-правові документи щодо протидії насильству та булінгу
Конвенція ООН про права дитини https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021
Конституція України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
Цивільний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15
Кодекс України про адміністративні правопорушення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
Кримінальний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
Закон України “Про охорону дитинства” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14
Закон України «Про запобігання і протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19
Закон України “Про освіту” від 5 вересня 2017 року № 2145-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” від 18 грудня 2018 року № 2657-VIII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19/print
Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF
Наказ Міністерства освіти і науки України № 1047 від 02 жовтня 2018 року “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами” https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendacij-shodo-viyavlennya-reaguvannya-na-vipadki-domashnogo-nasilstva-i-vzayemodiyi-pedagogichnih-pracivnikiv-iz-inshimi-organami-ta-sluzhbami
Лист Міністерства освіти і науки України №1/11-881 від 29.01.2019 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 року № 2657-VIII
https://drive.google.com/open?id=1_Xf7wZykz2hhSTfKwrKUKsqjqFM_2YSf