Черняхівський ліцей №1: історія становлення

Слово «школа» вміщає в собі поняття, яке відоме кожній людині, з ним пов’язані спогади про насичене різноманітними подіями шкільне життя. Це - гамірні перерви; для когось нудні, для когось цікаві уроки; контрольні та практичні роботи; вікторини; спортивні ігри і таке інше. А ще - вчителі, які супроводжували кожного протягом 10-11 років життя, ставали терплячими наставниками, щирими друзями, порадниками не лише в світі наук, а й по життю.

Освіта в Черняхові активно починає розвиватися з 1864 року. З цього часу до Черняхова почали переселяти колоністів-іноземців. В основному це були чехи та німці. Саме в німецькій колонії Черняхів було засновану першу школу. Школа була однокласною, звичайно з німецькою мовою викладання. В ній - 2 класи і навчалась 61 дитина. Відвідувало школу 50–60 дітей і то тих, хто мав на зиму взуття.За кожну провину карали різками. Зубріння, приниження людської гідності, виховання страху перед Богом і владою – ось основні педагогічні засади старої школи.

В подальшому виникає 2-класна школа з українською мовою викладання. А в 1911р. була заснована єврейська школа, яка, на той час час, була найчисельнішою. Вона мала 9 класів і навчалося 300 дітей. З 1921 року вона має назву Черняхівська школа клуб (трудова школа) або просто Черняхівська єврейська школа №2.Зараз це приміщення типографії газети «Нове життя». Педагогічний склад школи нараховував 9 працівників;. В 1923 році в школі навчалось 253 дитини; Навчання проходило в старій та новій будівлі. В старій містилися господарські приміщення; кухня, сапожна, швейна, столярна та інші майстерні. В новому - класи та учительська. В 1899 році відкрито Черняхівське училище та перетворено в 2-х класне. Розміщувалося у власному будинку поміщика. Воно мало 6 класів і 218 учнів.. Педагогічний склад включав в себе 4 працівники.Завідуючий в 1910 році був нагороджений Срібною медаллю за добросовісне виконання своїх обов’язків. В цей час училище мало півтори десятини землі, на якій був садок.

З 20-х років училище іменується школою. На 1923 р. вона вже є семиліткою. Основних груп – шість, педагогічних працівників – вісім .При школі існували гуртки: драматичний, літературний, природний та політичний з загальною кількістю 52 дитини. Під час літнього відпочинку продовжувалась робота з дітьми: екскурсії на природу та місцеві підприємства, проводились геодезичні виміри, праця в пришкільному саду тощо. Під час навчання вівся облік успішності учнів, були вказані причини відставання певних груп дітей, серед них: несвоєчасний запис до школи, погане відвідування (особливо в молодших класах), через погані матеріальні умови в сім’ї, брак підручників.

В складні довоєнні та повоєнні роки заклади освіти Черняхова розвивались відповідно до розпоряджень партії та уряду, проводячи і навчання і виховання учнів на ідеалах ленінізму.

У вересні 1952 року на засіданні районної ради депутатів трудящих було вирішено додатково відкрити восьмий клас при середній вечірній школі.

Загалом на 19 квітня 1953 року в Черняхові існували: одна середня школа в якій навчаються 659 учнів (зараз в цих приміщенях спортивна школа та районна бібліотека) і дві семирічки.

З вересня 1976 року відкрилася нова Черняхівська середня школа, яка з 1966 року носить ім’я І.С.Саєнка.

Школа об’єднала два педагогічні колективи: Черняхівської середньої та 8-річної школи №2.

Тьмяно освітлювані кімнати перетворились на світлі та просторі класи, старі парти та столи замінили сучасні шкільні меблі, з’явилися нові ілюстровані підручники, сучасні технічні засоби, комп’ютери.

Директором призначено Катерину Прокопівну Гладуш, яка не тільки урочисто прийняла з рук будівельників символічний ключ до знань, але й заклала фундамент сталого творчого педагогічного колективу. Естафету здобутків учнів і вчителів уміло перейняли і продовжили з 1979 по 1981 роки директор Юрій Семенович Толочкін, заступники з навчально-виховної роботи – Світлана Костянтинівна Склярова, Ніна Павлівна Савчук. Великий шкільний корабель, піднявши вітрила, взяв курс вперед. Це забезпечило йому одне з чільних місць серед навчальних закладів району і області. В школі навчалось майже 1300 учнів, працювало 90 вчителів.

Ось що згадувала про ті часи Ніна Павлівна Савчук: «Учні були акуратними, в шкільній формі. Дуже приємно було зайти в клас, де на головах дівчаток були однакові для всього класу бантики: чи білі, чи рожеві, чи блакитні. Існувала заборона, і за цим дуже слідкували, на макіяж, прикраси, зокрема сережки, та інше.

За успішністю та дисципліною слідкували всі. Значну допомогу у цьому питанні надавав комітет комсомолу, який очолювала Л.Й.Маліновська, рада піонерської дружини, батьківський комітет. Учителі школи забезпечували глибокі знання, тому майже не було дітей, яких залишали на другий рік у тому ж класі. Учні займали призові місця на районних і обласних олімпіадах з різних предметів.

Школу було озеленено, обсаджено деревами, на квітниках красувалися квіти, а навколо зеленіли газони, які доглядали діти. В цьому питанні багато попрацювала С.Б. Сивак. Вся пришкільна територія була поділена між класами і щосуботи, після уроків, прибиралася учнями. Територія для навчально-дослідних ділянок, якими завідував М.М.Ситняківський, була розподілена між класами, які змагалися за кращі врожаї.

На високому рівні була поставлена позакласна робота. Організатором виховної роботи була К.І. Бойко. Щосуботи в школі відбувалися вечори, підготовлені не лише вчителями, а й учнями старших класів. Працювали предметні гуртки та художня самодіяльність. Відмічалися видатні дати. Пишалася наша школа хором хлопчиків 1 - 4 класів. Керувала хором В.В.Кальчук. Відзначали щорічно як найкращих і хор дівчат старших класів та вокальну групу, якими з натхненням керувала М.С. Коваль. До цього часу випускники можуть пам’ятати пісенний репертуар, який дівчата розучували під керівництвом талановитих педагогів.

Педагогічний колектив школи проводив значну роботу з професійної орієнтації учнів. Та й школа тоді називалася Черняхівська середня школа з виробничим навчанням імені І.С. Саєнка. На уроках трудового навчання у 9-10 класах вчителі К.В. Чигира та М.М. Артемчук вчили дівчат шити одяг, вишивати, в’язати. Літню практику проходили на фабриці «Полісянка». По завершенні навчання дівчата одержували посвідчення швачки - мотористки. А хлопці після закінчення середньої школи одержували права водіїв категорії «С» та трактористів, дякуючи вмілому керівництву вчителів П.М. Шуляка, В.П. Огірчука, М.А. Шлапака, А.О. Поліщука. Для цього було створено хорошу матеріальну базу (кабінет виробничого навчання, три машини - легкова та вантажні). Пізніше продовжив профорієнтаційну роботу В.С.Сив’юк.

Кабінетна система діяла для уроків фізики та хімії. А вчителів П.О. Ільченка, В.Н. Харламова, Т.І. Харламову з доброю посмішкою та щирою вдячністю згадують всі учні тих років. Існувала піонерська кімната, де навчався зразковий клас, а також Ленінська кімната. Піонери звітували перед трудовими колективами про успіхи у навчанні, а ті, у свою чергу, – про виконання своїх планів. Діяла тимурівська команда, яка допомагала ветеранам війни та праці, добирала матеріали про їх діяльність.

Учні збирали макулатуру і металолом. Проводились змагання між класами. Школа №1 завжди отримувала перемогу. Їй вручали Червону зірку. Найкращі загони преміювались екскурсіями до різних міст України. Діяли воєнізовані загони, які мали власну форму, пісню. Щороку 9 травня на площі проводились паради жовтенятських та піонерських військ. В архіві кожного випускника 70-90 років зберігаються фото його класу в спеціально підготовлених костюмах під час виступу в такому параді. А у 1982 році в школі, зусиллями вчителів В.П. Дворецького та В.А. Колядича, було створено музей Бойової слави, який відкривався діорамою «Подвиг І.С.Саєнка». Другий розділ музею «Галерея героїв» проводив гостей на четвертий поверх до зали Бойової слави. Учні проводили екскурсії не лише для школярів, а й для численних гостей закладу, у тому числі й закордонних. Діяв і Клуб інтернаціональної дружби (КІД), під керівництвом Є І. Прохоренко, О.В. Столярчук. КІДівці переписувались та зустрічалися з побратимами із соціалістичних країн, двічі побували в Польщі.

Помітних зрушень у масовому охопленні фізкультурно-спортивними заходами домоглися вчителі фізичної культури П.С. Жуковський, В.М. Годлевський, І.В. Годлевська. Традиційними були ранкові зарядки перед уроками. Декілька наших спортсменів, серед них і вчитель фізичного виховання Сус Н.М. були удостоєні честі супроводжувати по Житомирщині олімпійський вогонь Олімпіади 1980р., яка проходила в Москві».

З 1982 по 1987 рік директором працює Аркадій Дем’янович Супрунов, який зумів і зберегти народжені у школі традиції, і вдихнути новий вітер змін у шкільні вітрила. Допомагали йому в цьому Н.П. Савчук, С.К.Склярова та потужний, висококваліфікований, досвідчений, трудолюбивий, дисциплінований, об’єднаний єдиною метою, сильний духом і вірою в подолання всіх труднощів на своєму шляху вчительський колектив однодумців. Вчителі Є.І.Рафальська, О.Д.Дідківська, М.І.Фещук, Р.Й.Хорожанська, Б.М.Конончук, Н.Х.Безверха, Н.Х.Троценко, Г.І.Маліновська, М.М.Ситняківський, В.П.Заворотнюк, Н.М.Шегеда, Н.М.Мельник, Г.В.Савченко, З.В.Кучерук, Н.В.Комісарук, М.Д.Сингаївська, Р.П.Максименко, З.В.Гречана, Ю.О.Козлова, Н.Й.Есерт, М.В.Некрашевич, В.П.Головченко, Т.Й.Недзвецька, Н.В.Єременко, Г.В.Оранська, В.С. Сивюк та й інші не лише в школі, а й в містечку були і є людьми відомими, шанованими, улюбленими, авторитетними. У 1985 році – відкрито клас «обчислювальної техніки», обладнаний звичайними калькуляторами (зав.кабінетом учитель математики Є.Ф. Рафальська Є.Ф.).

З 1987 року і по 27.08.2021року колектив очолює Микола Антонович Сироїд, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель - методист, нагороджений нагрудними знаками «Відмінник освіти України», «А.С.Макаренко» та «Василь Сухомлинський». Знаючий, усвідомлює сучасні вимоги освітянського процесу, забезпечує розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу, дбає про позитивний імідж кожного педагога та закладу в цілому.

Заступниками з навчально-виховної роботи працюють: з 1987р. Володимир Васильович Петрик і Ольга Василівна Ковальчук та з 2000 року Шевцова Алла Юріївна, заступниками з виховної роботи з 1988 року Дідківська Вікторія Олександрівна, а з 2001 року Шлапак Наталія Григорівна.

В цей період значно зміцнюється матеріально – технічна база школи, оновлено навчальні кабінети. З ініціативи директора школи М.А.Сироїда та за допомого депутата Верховної ради Л.Ф.Сівченко у 1989 році було створено перший в районі кабінет інформатики, (завідуючий кабінетом Ю.О. Костаренко). Обладнана найкраща актова зала за підтримки першого секретаря райкому партії А.М.Залізка.

Вже з 1998 року в школі запроваджено поглиблене вивчення математики та української мови з 8 класу, що стало основою, фундаментом для створення гімназії.

З 2003 року Черняхівська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів реорганізована в Черняхівську гімназію, введено посаду заступника з науково-методичної роботи. Ці обов’язки виконувала Галина Миколаївна Шлапак, з 2011 року - Ганна Іванівна Якобчук. Учні 5-9 класів поглиблено вивчають українську мову, історію, англійську мову, математику. Старшокласники навчаються в профільних класах. З 2014-2015н.р. запроваджено інклюзивне навчання з метою соціалізації дітей з особливими освітніми потребами у гімназії.

Гімназія забезпечує науково-теоретичний, гуманітарний, загальнокультурний супровід розвитку обдарованості, підвищення рівня професійної майстерності вчителів у роботі з обдарованими учнями, визначення перспективних напрямів і форм соціальної, педагогічної та психологічної підтримки здібних та обдарованих дітей. З 2005 року в гімназії діє учнівське наукове товариство «Едельвейс» - філія Житомирського територіального відділення МАН України. Тут понад 400 гімназистів здобули перші навички дослідництва. 30 вчителів отримали досвід педагогічного керівництва за програмою МАН на обласному, 5 на Всеукраїнському етапах конкурсу. Діє новостворене відділення наймолодших членів наукового товариства гімназії – «Юніор» - учнів початкової школи.

З 01.09.2021 року заклад носить назву Черняхівський ліцей №1 Черняхівської селищної ради. Очолює його Пироговська Вікторія Ярославівна.

Історія кожної школи - це не лише історія вчителів, які працюють у ній, а й історія багатьох поколінь, що вийшли зі стін рідної альма-матер і множили її славу своїми досягненнями, звершеннями. Показником високопрофесійної роботи вчителів є випускники школи, які отримали атестати з відзнакою. Так, з 1976 по 2019 рік золотою медаллю нагороджено 409, срібною медаллю 115 учнів. У першому випуску середньої школи було 8 випускників, нагороджених золотою медаллю. А в 1991році – рекордні 23 медалісти.

За час функціонування гімназії 136 випускників нагороджені золотими медалями, 29 - срібними медалями за високі досягнення у навчанні;

265 учнів стали призерами та переможцями обласних предметних олімпіад,

9 учнів - призерами Всеукраїнських предметних олімпіад; 58 - призери і переможці обласного та Всеукраїнського конкурсу-захисту науково - дослідницьких робіт МАН України, 25 здобувачів освіти мають почесне звання дійсних членів МАН, 63 - кандидати у дійсні члени МАН; 470 учнів - переможці і призери обласних і Всеукраїнських інтелектуальних та творчих конкурсів. Команди юних інтелектуалів гімназії 36 разів ставали переможцями обласних етапів турнірів юних хіміків, винахідників – раціоналізаторів, математиків, фізиків, істориків, географів, правознавців та п’ять команд були призерами Всеукраїнських турнірів.

Вагомим результатом роботи педагогів гімназії є 2 стипендіати Кабінету Міністрів України – Базилівська Олена (2007 р.), вчитель Н.І. Іванчук Н.І., Кобернюк Олена (2008 р.), вчитель Н.А. Мельник, 5 Президентські стипендіати – Давиденко Віктор (2011 р.), вчитель А.В. Кушніренко, Шлапак Дарія (2013 р.), вчитель Н.Г. Шлапак, Юрченко Олена (2015 р., 2017р.), вчитель Л.В.Мазур, Пашинська Вікторія(2021р.) вчитель Ворончук Л.І.

У 2012 році Черняхівська гімназія атестована з відзнакою на здійснення повної загальної середньої освіти. У 2018 році Черняхівська гімназія отримала Відзнаку за І місце серед закладів загальної середньої освіти області за результатами ІІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад.

Черняхівський ліцей №1 сьогодні - опорний навчальний заклад, в якому навчається 655 учнів. Освітній процес забезпечують 69 вчителів, з них 52 - спеціалісти вищої і 8 – спеціалісти першої кваліфікаційної категорії, 23 вчителів мають звання «учитель - методист», 14 - «старший вчитель», 17 педагогів нагороджені нагрудним знаком «Відмінник освіти України», 2 нагороджені нагрудним знаком «А.С.Макаренко», 2 нагороджені нагрудним знаком «Василь Сухомлинський».

За останні 5 років значно покращено навчально-матеріальне забезпечення, багато зроблено по впровадженню в практику роботи інформаційно-комунікаційних технологій. Замінено до 80% шкільних меблів, отримано сучасне обладнання для кабінетів біології, хімії, фізики. Облаштовано сучасну медіатеку, ресурсну кімнату для інклюзивного навчання, комфортну учительську кімнату. Проведена теплосанація приміщення, капітальний ремонт даху, заміна всіх вікон та вхідних і внутрішніх дверей.

Славну сторінку в життя закладу освіти вписали і наші колеги, які нині перебувають на відпочинку. Шануємо, часто згадуємо і завжди раді зустрічі і ми, колеги, і учні, яких навчали Г.І. Коренько, Л.В.Огірчук, Н.А. Мельник, Л.Й. Маліновська, І.Ф. Муштук, Г.В.Савченко, Н.М. Нестерчук, Г.Д. Баранюк, А.Ю. Костаренко, С.Д. Сімашко, Р.Ф. Федорчук, Н.М. Петрик, В.В. Петрик, Г.А. Іщенко, Л.В. Сахненко, В.Г. Іваницька, О.Т.Рисінська, Ю.Т.Козлова, Т.Г.Бовсунівська, В.А.Хоменко, Н.П. Маліновська, В.М.Матвійчук, Т.Д.Малашевич.

Мабуть, справді в нашому закладі панує якась особлива, родинна атмосфера, пронизана добротою і духовністю, повагою до знань, до вчителя і учня, бо інакше чим пояснити, що за останні роки близько трьохсот випускників обрали для себе фах педагога, працюють у навчальних закладах рідного району та області. До своєї школи повернулись дипломованими спеціалістами і стали надією і гордістю наші випускники, які працюють і сьогодні: Д.І. Троценко, Н.В. Герун, М.В. Грицанчук, А.Ю Шевцова, О.І. Юрченко, Т.А. Артемчук, О.І. Барашивець, О.В. Колядич, А.В. Кушніренко, І.М.Коробочкіна, Т.І. Сахненко, Т.Д. Собченко, Л.П. Лісовська, Т.М. Фещук, П.А. Бабчук, Т.А. Сахненко, І.В. Лук’янчук, І.І. Лук’янчук, Н.Г. Шлапак, Н.В. Федорчук, С.М. Михальчук, Т.О.Бондарчук, Л.О. Коротун, І.М. Супруненко, Т.В. Пантус, Н.М. Паламарчук, Л.Г. Онищук, Н.Л. Нонік, Т.А. Конончук, Г.В.Супруненко, Н.М. Король, Л.М. Шевчук, Н.А. Григорчук, Г.В.Троценко, М.М.Савченко, О.М.Хоменко, Л.В.Краснобока, Н.В.Андрєєва, В.Я Пироговська.

Пишаємось педагогічними працівниками, які вже понад 40 років працюють у Черняхівському ліцеї №1– М.М.Артемчук, П.С.Жуковський,

Результатом роботи школи – гімназії - ліцею є глибокі знання учнів, помножені на високу духовність кожного випускника. Якої б галузі людської діяльності ми не торкнулися, у кожній, серед кращих, знайдемо тих, кому путівку в життя дала наша школа. Про всіх годі сказати. Є свої льотчики та авіаконструктори, архітектори і хіміки, лікарі, вчені та й просто фахівці різноманітних професій. Але, головне, вони стали ЛЮДЬМИ, і немала заслуга в цьому педагогів нашої школи.

Маленький острівець дитинства на карті рідного міста – це наша школа, яка ошатною, по-родинному затишною зустрічає усіх, хто в ній навчається і навчає, для кого дорога від шкільного порогу стала дорогою мрій з дитинства - у життя. Ми любимо свій добрий дім.

Історія школи на цьому не закінчується. Її продовжують творити сучасні діти, батьки, педагоги. Ліцей – це школа учнівських мрій і сподівань, яка стимулює віру в успіх і вселяє впевненість, що саме молоді належить вирішувати та створювати майбутнє України.

Про все, що відбувається в стінах закладу, неможливо розповісти кількома словами, адже кожного дня, щохвилини, щомиті народжується щось нове, неповторне... Про все це можна говорити до безкінечності!

2021р.