Психологічне здоров'я: як побороти стан завмирання від впливу війни
Кожен із нас під час війни став повністю залежним від інформаційного контенту щодо перебігу ситуації. Психологи та педагоги у межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської продовжують інформаційно підтримувати дорослих. Сьогодні експерти надають рекомендації, як побороти стан завмирання. Читати далі...
Як запобігти шкідливому впливу інтернет-контенту на здоров'я і психіку дитини: поради для батьків
У межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської продовжуємо надавати поради. Сьогодні команда #stop_sexтинг підготувала поради, як батькам говорити з дитиною, якщо вона поводиться з ризиком для здоров’я через вплив на неї контенту в мережі. Читати далі...
Психологічне здоров'я: що робити, якщо новини «вибили» вас із зони психологічної стійкості?
Кожен з нас перебуває в зоні психологічної стійкості, яка може бути втрачена внаслідок зовнішніх чи внутрішніх факторів. Сьогоднішні новини про активізацію та часткову мобілізацію в росії мають низку психологічних фітбеків до подій 24 лютого і здатні підвищити рівень тривожності, а отже, дестабілізувати наш стан. Ба більше – якщо не працювати з цими емоціями, вони можуть викликати вторинну психологічну травму внаслідок відчуття колективної небезпеки.
Для стабілізування психологічного стану у межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки», за ініціативою першої леді України Олени Зеленської експерти телеграм-каналу «Подбай про себе» підготували техніки, які допоможуть стабілізувати психологічний стан. Читати далі...
Шкідливий контент в Інтернеті: як батькам протидіяти його впливу на дитину?
Що таке шкідливий контент в інтернеті? Це матеріали, що заохочують до небезпечної або незаконної діяльності, яка загрожує серйозною фізичною шкодою або смертю. Команда #stop_sexтинг підготувала поради, які допоможуть протидіяти впливу шкідливого контенту на дитину. Наприклад, вживання небезпечних предметів і речовин, які не є харчовими продуктами, можуть викликати отруєння або іншим способом завдавати шкоди здоров’ю; дії, які в результаті можуть призвести до обморожень, опіків чи ударів струмом; нанесення собі травм або каліцтв; розіграші, що спричиняють серйозні емоційні потрясіння – інсценування смерті або самогубства, насильства; порнографічні матеріали. Читати далі...
Підтримай дитину: які теми краще обговорювати татові з дитиною, якщо зараз він далеко від неї
У межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської педагоги та дитячі психологи телеграм-каналу «Підтримай дитину» продовжують надавати поради для тат на випадок, коли вони перебувають далеко від дитини. Читати далі...
Інформаційний майданчик
«Психологічна підтримка дітей під час війни»
Зараз надзвичайно важливо підтримувати одне одного, вміти заспокоїти людей, які знаходяться поруч, насамперед дітей. З метою надання психологічної підтримки населенню та формування у громадян навичок первинної психологічної допомоги і самодопомоги під час війни кафедра психології Комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (http://surl.li/bornt) зібрала поради психологів щодо того, як дитина реагує на кризову ситуацію залежно від віку, як надати їй психологічну підтримку під час війни, допомогти пережити травмуючі події, розважити в укритті, полегшити період адаптації в евакуації тощо. Реалізується дана мета у межах діяльності інформаційного майданчика
«Психологічна підтримка дітей під час війни» (http://surl.li/borno), платформою для якого є одноіменна сторінка нашого сайту.
Рекомендації представлено відповідними рубриками:
- Діти і стрес
- Психологічна травма у дитини
- Страх і тривога
- Евакуація з дітьми
- Ігри з дитиною
- Корисне відео
- Для батьків і педагогів
- Для психолога
Розбудіть у собі сонечко!
Зовсім проста, але потужна вправа, яка допоможе розвернути кращі сторони життя обличчям до себе. Стати щасливчиком і навчитися посміхатися.
Уявіть, що десь у вас всередині є живий, теплий і радісний вогник. Навіть якщо вам погано або якось так… байдуже, він все одно в вас є. Тому що радість – це природний стан людини, це обов’язкова і основна якість її душі. Навіть якщо ви його не відчуваєте, він просто зачаївся на час – ну, як тліючий вуглик в багатті… Читати далі...
Як підняти собі настрій, коли довкола все «погано»
Настрій на нулі, нічого не хочеться – близькі дратують, самотність – гнітить… Всі бачиться в сірих тонах – і погода, і перехожі, і вчорашні плани. Не з тієї ноги встали ще з ранку, рожеві окуляри кудись завалилися, давно їх не видно щось… Втома, дрібні неприємності (як комарі – маленькі, настирливі і беруть кількістю). Поганий настрій має різне коріння, але що прикро – часто трапляється з нами без видимої на те причини, на порожньому місці. Читати далі...
Вибери сонечко, яке тобі найбільше подобається, і дізнайся свою позитивну рису
Сонце завжди займало особливе місце в культурі та релігії упродовж всієї історії людства, тож не дивно, що з’явився легкий “сонячний” тест, який дозволить визначити вашу позитивну рису характеру.
Щоб дізнатись про себе більше, достатньо просто уважно поглянути на зображення та обрати одне із 8 сонечок, яке найбільше сподобалось. Запам’ятайте цифру та гортайте вниз, щоб прочитати її значення. Читати далі...
Якщо хочеться додому
Поради щодо стабілізації психологічного стану батьків та дітей, які залишили свої домівки.
Під час війни багато родин змушені покидати свої домівки та рухатися у невідомість для пошуку безпечного місця для себе та своїх дітей. Прибувши на місце тимчасового перебування, батьки та діти стикаються з адаптацією до нових умов. Цей процес адаптації до змін, що настали, може проходити такі етапи: Читати далі...
Істерики дітей – теорія та практики, маркекри нормалізації стану дитини і що може допомогти дорослому.
Коли у дитини істерика. Алгоритм дій дорослого:
1. Самим стабілізуватись Самим взяти в руку якусь річ, спертися на спинку стільця, чи стіну – зараз наших сил та опори може не вистачати.
нагадати собі – істерика – означає, що занадто висока напруга. Іноді дитині важливо зараз випустити пару.
2. Бути в контакті з дитиною. Не переривати контакт.
Важливі навички в період стресу:
ілюстроване керівництво
Ця книга має п’ять розділів, кожен з яких містить нову ідею та техніку. Вони прості для вивчення, і їх можна застосовувати лише протягом кількох хвилин щодня для зниження рівня стресу. Посібник можна переглянути тут.
Джерело: сайт МОН.
Команда Міністерства освіти і науки України підготувала кілька корисних посібників від міжнародних партнерів, які допоможуть відповісти на ці запитання та зміцнити ментальне здоров’я.
«Перша психологічна допомога: посібник для працівників на місцях»
У посібнику описана процедура надання підтримки людям, які опинилися в кризовій ситуації, підтримки з повагою до їхньої гідності, культури та можливостей. Завантажити посібник можна за посиланням.
«Перша психологічна підтримка: посібник фасилітатора з орієнтації працівників на місцях»
У посібнику викладені поради про те, як підготувати помічників у сфері надання першої психологічної допомоги людям, які пережили серйозну кризову подію. Завантажити посібник можна за посиланням.
Стартував проєкт психологічної підтримки ПОРУЧ. Його запустили ЮНІСЕФ, МОН, Український інститут когнітивно-поведінкової терапії та Всеукраїнський громадський центр «Волонтер».
Це – групи психологічної підтримки для підлітків і батьків, чиє звичне життя зламала війна. Психологи готові допомагати офлайн і онлайн, щоб досвід громадян України не залишився непереборною травмою на все життя. Онлайн-зустрічі відбуватимуться в ZOOM. Участь у групах безоплатна.
Джерело: сайт МОН.
Емоційний інтелект проти руйнівних емоцій:
як розпізнати шкідливі думки
Страх, гнів та сором – корисні чи шкідливі? Усвідомлюємо власні емоції, аби ефективніше допомагати дітям.
Під час війни ми переживаємо неймовірно гострі емоції. Якщо подібні враження минають без наслідків – добре. Втім, коли емоція починає домінувати та виводить із рівноваги, варто замислитись над причинами її появи. Читати далі...
У сучасній страшній реальності до списку основних завдань автоматично додається збереження ментального здоров’я. Особлива увага діткам , адже те, що закладається у ранньому дитинстві, залишається на все життя. Читати далі...
Увага! Важливо для дорослих
У методичці "Як підтримати дитину в умовах війни" зібрано поради та правила психологічної підтримки дітей в екстремальних ситуаціях можна переглянути тут.
27 лютого платформа психологічної допомоги «Розкажи мені» почала працювати цілодобово.
🔷 За цей час безкоштовні онлайн-консультації психологів і психотерапевтів отримали понад 2 тис. українців. По допомогу звертаються дорослі, підлітки та батьки дітей.
🔷 До платформи приєдналися 250 нових фахівців. Нині їх уже 550.
🔷 Створено ілюстровану терапевтичну казку для дітей, яка допомагає зберегти віру в перемогу добра над злом.
🔷 Кількість активних користувачів чат-бота першої психологічної допомоги – помічника в перші години після травматичної події – зросла до 35 тис.
Щоб отримати безкоштовну конфіденційну допомогу, потрібно лише коротко описати свій запит і залишити заявку на сайті https://tellme.com.ua
30 хвилин для відновлення ресурсів
У відповідь на будь-яку потенційну загрозу організм рефлекторно відповідає режимом «бий чи біжи», вперше описаним психофізіологом Уолтером Кенноном.
У короткостроковій перспективі така мобілізація ресурсів покликана зіграти на руку «господарю у біді». Коли міркувати ніколи, тіло саме евакуює людину з будівлі, що горить, або дає лапою по морді супротивника в звіриній сутичці.
Але цей механізм непристосований до роботи 24/7. Якщо за фазою мобілізації (тривоги) так і не настає фаза розслаблення, ви виснажуєте свої ресурси - фізичні, емоційні, психічні.
Найпростішою, але дуже дієвою технікою для розслаблення є тридцяти хвилинна прогулянка на день на природі. Вона здатна знизити тривожність, упорядкувати тиск і серцебиття. А якщо при цьому вдасться поспостерігати за тваринами, приплив окситоцину точно не залишить шансів кортизолу.
Джерело: Олена Сатарова «6 способів позбутися стресу та відновити ресурси».
Що робити, коли опускаються руки?
За останній тиждень ми пережили стільки емоцій, скільки, часом, не випадає за все життя. Настрої постійно змінюються.
Якщо ви подумали, що все пропало – вам стало страшно. Але потім звитяга воїнів підштовхнула до думки: я ними пишаюся, і ви пережили гордість. Потім з’явилася інформація про сили стримування, і ви запанікували: ядерна війна. Але потім побачили, як росіяни б’ються за дельфіна в ІКЕА, і подумки прокричали: боже, яке кончене.
У голові все пов’язано: думка провокує стан, який посилює думку, яка посилює стан і так далі. Слизькі думки «Все пропало» «Ми не встоїмо» «Що зі мною буде» добре липнуть до втомленої свідомості. Ви маєте розуміти, що свідомості необхідно багато енергії, аби подолати стан відчаю. І ось як ви можете собі допомогти:
Не сваріть себе, якщо раптом з’ясуєте, що сили закінчилися, а на кожну зіницю підвісили гирю, що на тіло навалилася токсична втома. Токсична, тому що: «Як я можу зараз відпочивати?».
Треба відпочивати. Не вилежувати боки на дивані перед телевізором з їжею. Але спати та їсти – треба. Під гарячим душем постояти, якщо є змога – треба. З рідними поговорити – треба. Це вітамінки. Які підсилюють свідомість. За стійку бойову психіку слизьким думкам зачепитися складніше. Але за ослаблену – запросто.
Розділяйте себе та думку: не я пропав (-ла), а я ДУМАЮ, що я пропав (-ла). Коли ви розумієте, що ви думаєте, з цим вже можна працювати, змінюючи спосіб мислення.
Сон. Якщо ви колись були у відчаї ввечері, але потім засинали, вранці ситуація вже не здавалася такою страшною.
Бережіть голову. Слава Україні!
Простими словами про психологію Марк Лівін
Вправи проти стресу
ЯК ПЕРЕЖИТИ КРИЗУ ТА ЗБЕРЕГТИ СПОКІЙ
Психологічна допомога необхідна тим, хто відчуває стрес від щойно пережитої чи поточної важкої кризової події. Щоб бути готовим подолати будь-яку кризу самостійно, а також вміти надати психологічну підтримку іншим, необхідно керуватися такими правилами:
Будьте поруч із людиною, яка потребує допомоги. Залишаючись поряд, ви можете допомогти відновити почуття впевненості та безпеки.
Активне слухання. Важливо уважно вислухати людину, щоб допомогти їй пережити подію, що травмує.
Поважайте та визнавайте почуття людини.
Виявіть турботу та надайте практичну допомогу. Наприклад, корисно буде зв'язатися з кимось, хто може побути з постраждалим.
Під час кризової ситуації людина може відчувати або переживати:
страх
ступор
плач
«істерику»
панічну атаку
нервове тремтіння
агресію
СТРАХ. Як допомогти
Покладіть руку постраждалого на зап'ястя, щоб він відчув ваш спокій. Це буде для нього сигналом, що ви поруч і він не один.
Дихайте глибоко і рівно. Заохочуйте постраждалого дихати в одному з вами ритмі.
Якщо потерпілий говорить, то слухайте його, виявляйте зацікавленість, розуміння, співчуття.
Зробіть потерпілому легкий масаж найбільш напружених м'язів тіла.
СТУПОР. Як допомогти
Ознаки ступору: різке зниження або відсутність довільних рухів та мови; відсутність реакцій на зовнішні подразники (шум, світло, дотик); застигання у певній позі, стан повної нерухомості.
Підійдіть до людини, повільно візьміть за руку і запросіть йти разом з вами. Використовуйте фрази: «Тобі не можна залишатися тут», «Тобі потрібна допомога» тощо.
Зігніть постраждалому пальці на обох руках і притисніть їх до основи долоні.
Людина, перебуваючи у ступорі, може чути та бачити. Тому говоріть їй на вухо тихо, повільно та чітко те, що може викликати сильні емоції.
ПЛАЧ. Як допомогти?
Не залишайте постраждалого одного.
Встановіть фізичний контакт із ним (візьміть за руку, покладіть свою руку йому на плече або спину, погладьте по голові). Дайте відчути, що ви поряд.
Застосовуйте прийоми активного слухання: періодично вимовляйте «так», кивайте головою, повторюйте за людиною уривки фраз, говоріть про свої почуття та почуття постраждалого.
Не намагайтеся заспокоїти постраждалого. Дайте йому можливість виплакатися і виговоритися.
«ІСТЕРИКА». Як допомогти
Ознаки істерики: надмірне збудження, безліч рухів; мова емоційно насичена, швидка; крики, ридання.
Видаліть глядачів, створіть спокійну атмосферу. Необхідно залишитися з потерпілим наодинці, якщо це є безпечним для вас.
Несподівано вчиніть дію, яка може сильно здивувати. (наприклад, гучно плесніть долонями).
Говоріть із постраждалим короткими фразами, впевненим тоном.
Після істерики настає втома, втрата сил. Укладіть постраждалого спати.
ПАНІЧНА АТАКА. Як допомогти
Попросіть людину сісти, опустити голову та впертися ногами в підлогу.
Попросіть постраждалого зосередитися на диханні і дихати повільно.
Переведіть увагу. Попросіть людину розповісти про те, що вона бачить та чує.
НЕРВОВЕ ТРЕМТІННЯ. Як допомогти
Після екстремальної ситуації з'являється неконтрольоване нервове тремтіння (людина не може за власним бажанням припинити цю реакцію).
Візьміть потерпілого за плечі і сильно, різко потрясіть протягом 10-15 секунд.
Продовжуйте розмовляти з ним, інакше він може сприйняти ваші дії за напад.
Не можна: обіймати потерпілого чи притискати його до себе; укривати чимось теплим; заспокоювати, говорити, щоб він взяв себе в руки.
АГРЕСІЯ. Як допомогти
Зведіть до мінімуму кількість людей навколо (за можливості).
Дайте людині можливість випустити емоції.
Доручіть роботу, пов'язану з високим фізичним навантаженням.
Демонструйте доброзичливість.
Намагайтеся розрядити ситуацію смішними коментарями або діями.
Варто розуміти, що ті реакції й емоції, які виникають у людей під час кризи — абсолютно природні. У таких ситуаціях надзвичайно важливо зберігати спокій та не панікувати.
РУКАВИЧКА: ЯК УЖИТИСЯ З ВЕЛИКОЮ КІЛЬКІСТЮ ЛЮДЕЙ В ОДНОМУ ДОМІ?
У цей мінливий час суцільної невизначеності для фізичного порятунку та збереження хоч якогось душевного спокою ми інтуїтивно шукаємо контакту з рідними, друзями, знайомими або навіть незнайомими людьми.
У гурті ми почуваємося більш захищеними, незважаючи на всі складнощі, з якими природньо зіштовхуємося, коли на обмеженому просторі перебуває велика кількість людей. Саме тому родичі та знайомі з’їжджаються разом. Також разом вимушені перебувати і люди, які покинули свої домівки через загрозу життю.
Є п’ять важливих правил, які роблять життя комфортним у будинку-рукавичці.
Турбота. Намагайтеся полегшити життя інших людей. Турбота про інших, думки про інших — про дітей, літніх людей, слабших — забирають зайву тривогу, роздратування, роблять нас більш організованими та дієвими. Коли кожен намагається зробити щось для тих, хто поряд, — це унеможливлює конфлікти та непорозуміння.
Режим життя. Намагайтеся розробити режим, який би влаштовував кожного. Добре, коли всі живуть за спільним узгодженим розкладом в унісон одне з одним.
Особистий простір. Важливо, щоб кожен мешканець мав свій власний, хоч і невеликий, особистий простір: окрему кімнату, окреме ліжко, окремий куточок. Це місце, де за необхідності можна побути на умовній самоті, коли є відчуття «не чую, не бачу, не розмовляю». У цей момент людину треба залишити в спокої.
Робити те, що вмієш найкраще. Коли кожен пропонує співмешканцям свої послуги, вміння й здібності, робить те, в чому він найкращий. Хтось готує їсти, хтось робить необхідні закупівлі, хтось прибирає, хтось доглядає і розважає дітей.
Пробачаємо одне одному недоліки. Всі ми недосконалі, в кожного є недоліки. Пробачаємо їх, дивимося на них крізь пальці, не помічаємо, не критикуємо. Не чуємо і не бачимо слабкостей та негативних рис. Натомість помічаємо все хороше, що є в людей поряд, підкреслюємо це хороше і хвалимо одне одного.
Розповіла психологиня Ірина Тичина
7 ПОРАД, ЯК ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ В ДОРОЗІ
1. Розкажіть дитині про дорогу та причину поїздки. Проговоріть з дитиною, за можливості, куди ви їдете та чому, навіть якщо ви самі ще точно не знаєте (наприклад: «Ми їдемо шукати укриття і місце, де буде безпечніше. Ми будемо зупинятися, аби перепочити. Щойно ми знайдемо безпечне місце – ми повідомимо тобі про це»). Зазначте напрямок руху та озвучуйте станції під час дороги – це допоможе дитині відчути, що ситуація має визначеність та управління.
2. Надайте відчуття безпеки та зв’язаності. Запропонуйте дитині взяти в дорогу з собою улюблену іграшку, річ, предмет. Іграшка може відволікти дитину і улюблені речі надають відчуття зв’язку з домом та усього звичного. Дитина може обійняти іграшку, коли їй страшно або сумно – це допоможе їй заспокоїтись.
3. Проговоріть правила поведінки в дорозі. Заради безпеки важливо проговорити правила, як під час дороги діти можуть комунікувати з дорослими (особливо, якщо дорослий знаходиться за кермом). Коли ви зупинятиметеся на блокпостах, важливо поводитися тихо, не визирати з вікон і у жодному випадку не виходити з машини/автобусу.
4. Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби. Важливо час від часу запитувати, чи хоче дитина їсти, пити, в туалет. Щоб перевірити реакцію дитини та підтримувати з нею контакт під час дороги, ви можете придумати кодове слово для своєрідної «переклички» (наприклад, з малюками: «Я тобі буду казати «Ту-Ту», а ти відповідай мені «Ш-ш-ш»).
5. Стабілізуйте емоційний стан. Проговорюючи стани та емоції, звуками та через тіло, можна допомогти дитині впоратися з рівнем емоційної напруги. Якщо вона злиться, то може витягнути руки, зтиснути кулачки, міцно заплющити очі, а потім розкрити долоні, струсити руки і відкрити очі (зробити декілька разів). Також і озвучування допомагає дитині впоратися з емоційним виснаженням. Запропонуйте дитині погиркати, як ведмідь, проспівати звук «Аааа» чи «Оооо», спільно співати пісень.
6. Допомагайте дитині справлятися з втомою. Дитина може швидко втомлюватись від довгої дороги, в неї можуть заніміти кінцівки тощо. Допомогти активізувати тіло, посилити кровообіг можна шляхом поплескування по всьому тілу. Це може робити і сама дитина, і доросла людина, яка знаходиться поруч. Щоб переключити увагу дитини, запропонуйте їй пограти в ігри: повигадувати та позагадувати одне одному загадки, пограти в «Їстівне – не їстівне», в слова тощо.
7. Дбайте про себе. Турбота про себе – це турбота і про ваших дітей. Відслідковуйте втому, слідкуйте за вашим диханням та потребами організму. Намагайтеся так само давати собі перепочинок. Для зняття напруги та втоми ви можете за можливості масувати мочки вуха, пити воду повільними ковтками тощо.
Джерело: ЮНІСЕФ