Кібербулінг — нове популярне “захоплення” серед молоді. Агресивність, жорстокість у висловлюваннях, наклеп з боку однолітків — все це характерно для кіберцькування, який може статися під час підліткового періоду (охоплює вік від 11 до 16 років). У реальному житті підліток може цього уникнути. Адже дорослі — вчителі, батьки сприяють зміні поведінки дитини на конструктивну.
Наразі Інтернет є досить поширеним явищем у сучасному світі, його неможливо усунути, тут все наше життя, ми вчимося тут спілкуватися, пізнаємо нову інформацію та поповнюємо свій словниковий запас, тому покращувати Інтернет – етику нам просто необхідно. Але кібернасильству досить важко протистояти в світі інноваційних технологій.
По-перше, дитина ніколи не скаже батькам про те, що вона стала жертвою кібербулінгу, їй просто соромно і страшно буде зізнатися у своїй помилці. Підлітки вчаться бути самостійними і незалежними від опіки батьків, тому контроль з боку дорослих їх тільки насторожує.
По-друге, потреба в підлітковому віці включає в себе саме комунікацію з ровесниками. До речі, серед інтровертів більше підлітків, які налагоджують свою комунікативну сферу в соціальних мережах, вони переживають всі свої емоції внутрішньо.
По-третє, батьки нехтують індивідуальними особливостями дитини, приписуючи їм перехідні характеристики підліткового віку.
— раптова зміна поведінкового й емоційного стану дитини після користування дитиною соціальних мереж. Це може бути агресивність, підозрілість і відверта замкнутість;
— деструктивні стосунки батьків з дитиною (особливо загострюються під час обговорення реального життя підлітка);
— істеричні прояви характеру (несподівані безпричинні сльози, крик);
погіршення здоров’я через безсоння та занепокоєння дитини;
— невдалі спроби суїциду;
— дитина необмежено користується Інтернетом, надаючи перевагу віртуальному світу;
— різке погіршення навчального процесу в школі (дитина неохоче йде на навчання, суперечить вчителям і батькам).
Мобінг – психологічний тиск, цькування колективу або його частини (керівництва, підлеглих або колег) стосовно працівника, здійснювані з метою змусити людину змінити роботу. Мобінг в організації, як правило, виражається в постійній і часто необґрунтованої критики, поширення про співробітника завідомо неправдивої інформації (чуток і пліток), що підриває професійну компетентність і репутацію. Також мобінг проявляється у вигляді насмішок і провокацій, прямих образ і залякувань, бойкоту і демонстративного ігнорування, в нападках ущемляють честь і гідність, і навіть у вигляді заподіяння матеріальної або фізичної шкоди.
Різновидів мобінгу велика безліч, однак, можна виділити кілька найбільш поширених видів:
Вертикальний і горизонтальний мобінг
Горизонтальний мобинг – це утиски з боку колег по роботі. У разі ж якщо ініціатором психологічної цькування стає безпосередній керівник це вже вертикальним мобінг, ще його називають боссингом.
Відкритий, і латентний мобінг
У разі латентного мобинга дії розгортаються згідно відомої багатьом прислів’ї: «Надайте людині мотузку, а повіситься він сам». Психологічний тиск тут відбувається в прихованій формі, вам вставляють палиці в колеса» і як би натякають на те, що ви порожнє місце, небажана персона і вам краще піти.
Одного разу, прийшовши на роботу, людина може відчути ізоляцію, відчувши навколо себе інформаційний вакуум: важливу і необхідну інформацію йому надають пізно (коли для виправлення ситуації він вже не в силах нічого зробити), або зовсім цю інформацію приховують. Неформальне спілкування з начальником і колегами різко зводиться до мінімуму. Товариші по службі починають цуратися, звертаючись виключно по справі.
Мета латентного мобінгу — зробити перебування на робочому місці нестерпним, змусити покинути підприємство. Для людини, таке ставлення колективу в більшості випадках стає тяжким випробуванням, і він не витримує пресингу: пише заяву про звільнення. А прихований провокатор з посмішкою потирає, здавалося б, нічим не заплямовані руки…
Вертикальний латентний мобінг може проявлятися в тому, що ваш бос не буде помічати результати вашої праці, давати вам саму безнадійну роботу, проводити у вашу відсутність важливі наради, ігнорувати будь-яку ініціативу. Тобто блокувати можливості вашого просування по кар’єрних сходах, непомітно для будь-кого, але тільки не для вас.
Відкритий мобінг – це крайня ступінь. У хід йдуть всі засоби — відкриті глузування, знущання й образи, псування майна (важливих робочих документів чи особистих речей).
Причини виникнення мобінгу на роботі можуть бути різними – від бажання помститися до жадоби влади, від особистої злоби, викликана страхами або заздрістю до звичайної нудьги. І те, що причин у мобінгу велика кількість, означає, що стати жертвою мобінгу може будь-який співробітник, починаючи від звичайного службовця і закінчуючи керівником якого-небудь відділу. Однак тут є своя група ризику.
Жертвами мобінгу часто стають ті, хто займає високооплачувану або відносно високу посаду, місце, яке мріє зайняти чи не будь-який працівник підприємства. В даному випадку мобінг застосовується як засіб для звільнення заповітного крісла.
Також в групу ризику психологічної цькування потрапляють так звані «білі ворони» — люди, що відрізняються від більшості, ті, хто хоч в чомусь виявився «не схожим на інших». Часто це бувають люди, безпідставно претендують на те, що вони «крутіше всіх», або невиправдано відчувають себе «порожнім місцем».
Потенційно небезпечною є ситуація приходу в сформувався колектив нового керівника. Особливо якщо цей керівник починає вносити новизну і міняти порядки, порушуючи усталені правила і негласні норми. Мобінг керівника з боку підлеглих — явище досить поширене…
Мобінг може бути наслідком бажання керівника, налякавши підлеглих, підвищити свій авторитет. Такі люди дотримуються правила одного з давньоримських імператорів: «Нехай ненавидять, аби боялися».
Причиною мобінгу може стати самий незначний конфлікт на роботі. В даному випадку бажання помститися є чимось на зразок вічного двигуна: поки моббер не доб’ється свого, він не заспокоїться.
Нарешті, досить поширеною причиною появи в робочому колективі мобінгу є нудьга. Людина опиняється під психологічним пресом просто з-за чиєїсь забави і бажання розважитися.