Булінг

( цькування )

Булінг (від анг. to bull – переслідувати) – небажана агресивна поведінка дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.

Булінг (від анг. to bull – переслідувати) – небажана агресивна поведінка дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.

Булінг відрізняється від сварки між дітьми тим, що:

1. Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

2. В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

3. Булінг негативно впливає на всіх учасників, на їхнє фізичне та психічне здоров'я.

4. Булінг може виникати спонтанно, коли несподівано для себе дитина опиняється або в ситуації переслідування, або приєднується до переслідувача.

5. Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів

Маркери булінгу – це те, що виділяється в поведінці дитини, і на що треба звернути увагу в першу чергу, і не залишити без уваги, без психолого-педагогічної реакції, корекції, впливу:

1.Небажання дитини йти до школи (дитина називає різні причини);

2. Наявні ознаки фізичного насилля (синці, подряпини, зіпсовані речі та ін.);

3. Зміна поведінки дитини (дитина може бути надто спокійна, не хоче розмовляти з вами,

має смуток, депресивність, в’ялість у стосунках, або навпаки, підвищується

агресивність, імпульсивність та ін.);

4. Різноманітні соматичні захворювання, дитина скаржиться на болі в животі, в голові, вінших органах;

5. Депресивний стан;

6. Порушення сну (погано засинає, спить, розмовляє у сні, скрикує та ін.);

7. Агресія в поведінці, мові.

1. Важливо проговорювати можливість таких ситуацій з дитиною. Пояснити небезпеку. Запевнити, що перша її дія у випадку загрози - повідомити про це батькам.

2. Діти в боротьбі за справедливість (як їм здається) не бачать різниці між з'ясовуваннями відносин за законом і «за поняттями» і частіше вибирають друге. І тут великий ризик плавного і ненав'язливого переходу жертви в агресора.

3. Діти можуть боятися того, що їх вважатимуть слабкими. Важливо пояснити, що найдорожче, що у них є - це життя і здоров'я. Змінити громадську думку можна. Знайти іншу компанію, де до тебе будуть ставитися добре - можна. А здоров'я (психічне в тому числі) відновити можна далеко не завжди. Важливо пояснити, що звернення по допомогу до тих, хто сильніший, розумніший і досвідченіший - це ознака не слабкості, а, навпаки, зрілості.

4. Діти можуть боятися, що «буде гірше» - саме цим загрожують агресори, попереджаючи жертву про те, що скаржитися не можна. Важливо пояснити, що гірше буде, якщо він залишається один на один з тими, хто сильніший. Що перемагає закон. Що завжди є той, хто сильніший кривдників, і на кожного агресора є управа. Що почавши одного разу і відчувши безкарність, агресори не зупиняться. Що мама і тато - це люди, які знають вихід з будь-якої ситуації і обов'язково зроблять так, щоб було краще, тому що вони сильніші кривдників.

5. Необхідно окреслити коло людей, до яких можна звернутися за допомогою, якщо з якихось причин не виходить це зробити з батьками.

6. Пояснити дітям, що відповідальність за подібні вчинки неминуче настане. Якщо немає 14, її будуть нести батьки. Вселити, що подібні дії - караються!

7. Пояснити дітям, що все, що потрапляє в мережу, може бути використано проти них. Використовуйте інфрмацію з соціальних мереж як доказ в правоохоронних органах.

8. Якщо виникає ситуація загрози, негайно вживайте заходів по її усуненню! В ту ж хвилину! Не можна чекати, що саме пройде. Не можна думати, що «вони ж діти, самі розберуться». Не можна розмовляти з іншими дітьми за відсутності законних представників. У вас немає завдання виховати чужу дитину, у вас є завдання захистити свою!

9. Небажано розмовляти з законними представниками дитини без свідків.

10. Запевніть дитину в тому, що у будь-якому випадку діяти необхідно згідно закону - це єдиний виграшний варіант!